Західний світ, іноді прирівнюється до західної цивілізації, західної культури; просто «Захід»; застарілим є «Окцидент» (від лат. occidens — «Західний Світ», що протиставлено «Орієнт» — «Схід (макрорегіон)») — є культурно-географічною загальною назвою для цілої низки країн, що залежить від контексту та історичного періоду часу. В контексті є важливим те, що в це вкладають дослідники, журналісти, політики чи інші класифікуючи території, цивілізації Землі, культури, географічні регіони або «блоки», котрі можуть бути класифіковані за багатьма параметрами: релігією, демократичні/недемократичні, економіками, мовами, історією, союзами і т. д.
Перелік країн Західного світу
Захід — це зазвичай так звані ліберальні демократії (демократичні держави з ринковою економікою). Як правило, термін охоплює Західну Європу, Сполучені Штати, Канаду, Австралію, Нову Зеландію, Південну Європу, Північну Європу та Центральну Європу[], але межі плавають.
Різні автори визначають ці країни по-різному. В Україні, підручники можуть визначати країни заходу так: Захід — загальна назва країн, до яких належить не лише Західна Європа, а також США, Канада, Австралія, Нова Зеландія тощо. Статистичне управління Данії зараховує до західних країн ЄС, Андорру, Австралію, Канаду, Ісландію, Ліхтенштейн, Монако, Нову Зеландію, Норвегію, Сан-Марино, Швейцарію, США і Ватикан. Згідно з викладом [ru] це споконвічні та колонізовані європейцями землі. На думку американського політолога Самюеля П. Гантінгтона Захід в середині 1990-х років виглядав так, як показано на малюнку праворуч.
В окремих випадках, як синонім поняттю «Західна Європа», вживають такі поняття, як: Захід, Західний світ (тотожне поняттю Захід), Європа (виокремлюючи західноєвропейські держави від інших східноєвропейських держав і ставлячи їх на вищий щабель розвитку цивілізації), країни Північної Європи (Скандинавські): Швеція, Норвегія, Данія, Ісландія і Фінляндія, країни Середньої Європи: Велика Британія, Ірландія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, ФРН, Австрія, Швейцарія, Ліхтенштейн, Франція, Монако; країни Південної Європи: Іспанія, Португалія, Андорра, Італія, Мальта, Ватикан, Сан-Марино.
Опис основних цінностей Західного світу
Головною особливістю західної цивілізації є низка унікальних принципів, що викристалізувалися в ході багатовікового становлення європейської культури: класичний спадок (грецька філософія й раціоналізм, римське право, латинська мова й християнство); західне християнство (католицизм і протестантизм); європейські мови; поділ духовної й світської влади; верховенство закону; соціальний плюралізм і громадянське суспільство; представницькі органи; індивідуалізм. Для західної цивілізації однією з імператив стало індивідуалістичне спрямування, незалежність та автономність індивіда. В сучасній Європі, що зберегла принципи індивідуалізму, більше уваги звертається не на засоби конкуренції, а на фактори консолідації соціуму. Кожен індивід має право на власний шлях до добробуту, але його рівень не можна піднести, віднімаючи водночас шанс в інших.
Вступ
Західна культура була під впливом багатьох старих великих цивілізацій стародавнього Близького Сходу, таких як: Фінікія, Древній Ізраїль, мінойський Крит, Шумер, Вавилон, а також Древній Єгипет. Вона виникла у Середземному басейні та його околицях; Стародавня Греція та Стародавній Рим часто називаються місцями її народження.
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2018) |
Розбіжності в значенні поняття «Західний світ» в історичному контексті
Геополітичні розбіжності в Європі, які створили концепцію Сходу та Заходу, виникли в давніх тиранічних та імперіалістичних часах. Східне Середземномор'я було домом для високо урбанізованих культур, які мали грецьку мову як свою спільну мову (через давню імперію Олександра Великого та спадкоємців еллінізму), тоді як Захід був набагато більш сільським за своєю природою та більше легко прийняв латинську мову як загальну мову. Після падіння Західної Римської імперії і початку середньовічних часів (або середньовіччя), Західна та Центральна Європа були суттєво відрізані від Сходу, в котрому візантійська грецька культура та східне християнство стали основоположними впливами у східноєвропейському світі, — як східні та південнослов'янські народи.
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2018) |
Стародавні греко-елліністичні світи (13 — 1 ст. до н. е.)
Старогрецький поділ між народом Греції та «варварами» відмежовував культуру тих, хто розмовляв грецькою мовою, від іншомовних культур. Геродот вважав греко-перські війни у 5-му сторіччі до н. е. конфліктом Європи та Азії. Тоді слово «схід» або «захід» не використовувалося жодним автором. Коли термін «Захід» з'явився, його використовували скоріше, протиставляючи старогрецькій культурі.
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2018) |
Стародавній Римський світ (509 р. до н. е. — 476 н. е.)
Хоча Середземномор'я і було об'єднане римлянами, тут існував розрив між більш урбанізованими східними регіонами, де переважали греки, та сільськогосподарськими західними районами, де переважно розмовляли латиною. У 292 році римський імператор Діоклетіан розділив імперію на дві частини, кожна з яких керувалася Августом і Цезарем; з 5-го століття римське право встановилось у західній частині, але важко просувалось у східній частині, де нова столиця була встановлена у 330 році в Константинополі римським імператором Костянтином I Великим і християнство стало державною релігією імперії.
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2018) |
Християнський розкол
Під час правління Карла I Великого франки встановили імперію, яку було визнано Папою Римським Священною Римською Імперією. Церква в західній і центральній Європі керувалася Папою Римським і розкололася зі східним грекомовним патріархатом. Скандинавія, Німеччина, Британія та інші нехристиянські країни північного заходу були долучені до Західної церкви, тоді як Русь і більшість східної Європи до Східної церкви.
Колоніальний «Захід»: відкриття Америки, меркантилізм та імперіалізм (15 — 20 ст.)
Поняття Західний світ вживають також у критичному ключі, коли згадують про вплив Заходу в його історії імперіалізму і колоніалізму.
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2018) |
Контекст «холодної війни» (1947—1991)
Під час «холодної війни» виникла концепція «Першого світу», котра включала країни, які в цілому були приєднані до НАТО та протистояли Радянському Союзу під час «холодної війни». Протиставлялись країни, приєднані до НАТО та країни Варшавського договору як два основні блоки з використанням таких концепцій, як «східний блок» та «західний блок» (Західний світ). Залишалися такі країни, як Швейцарія, Швеція, Ірландія, які не належали до жодної групи за таким визначенням і які обрали бути нейтральними. Фінляндія була, швидше, у радянській сфері впливу, але залишалася нейтральною. Проте було швидко виявлено, що було багато країн, які не входили до цих двох категорій, і в 1950-х роках окремі люди стали називати ці країни «третім світом». Потім для деяких людей почалося здаватися природним, що існує також «перший світ» та «інший світ».
Перший світ, другий світ і третій світ — ці концепції ніколи не відбувалися одночасно.
З часу розпаду Радянського Союзу в 1991 р. замість такого поділу визначення першого світу змінилося, і багато в чому перейшло в будь-яку країну з невеликим політичним ризиком та добре функціонуючою демократією, верховенством права, ринковою економікою, економічною стабільністю та високим рівнем життя.
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2018) |
Контекст «холодної війни II»
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2018) |
Новітній час
В період новітньої історії нові цивілізаційні кордони світу почали визначатися такими чинниками як економічна та політична системи. У з'вязку з цим світ умовно поділився на країни, що успішно подолали історичний період індустріалізації та мають розвинену систему вільного та ринку та . Політичний чинник — це сучасна ліберальна демократична система, розвинені політичні та соціальні інститути держави і суспільства, безумовне дотримання поділу властей на законодавчу, виконавчу та судову; їх незалежність одна від іншої.
У зв'язку з цим світ умовно поділявся на:
- «вільний», «демократичний», «капіталістичний» або країни «Північної півкулі» (до якого безумовно належить Австралія).
- Другий світ — в економічному сенсі це були Країни соціалістичної співдружності. У військово-політичному значенні це були країни Радянського блоку та військової сфері впливу СРСР.
- Третій світ складався з «країн що розвиваються» та «неприєднаних країн», які залишалися поза цими блоками — країни Азії, Африки та більшість країн Латинської Америки.
Деякі країни західного світу належали до нього тільки економічно. Наприклад Фінляндія, була у військово-політичному значенні цілком в радянській сфері впливу (див. наприклад Фінляндизація), але залишалася нейтральною. У 1955-му році, коли Австрія знову стала незалежною республікою на умовах нейтралітету, але як країна, яка лежала на заході від Залізної Завіси і перебувала у сфері впливу США. Туреччина ж була членом НАТО, але не розглядалася як частина Першого або Західного світу, бо була у економічному та політичному сенсі чисто «країною що розвивається», тобто була країною «Третього світу». Іспанія не приєднувалася до НАТО до 1982-го року і зробила це лише по смерті диктатора Франко. Тоді визначення Західний світ стало синонімом Першого світу, що включало згадані західноєвропейські країни, за винятком Туреччини.
- Схід і Захід у 1980
-
Останні визначення
Цей розділ містить текст, що не відповідає . (червень 2015) |
Хоча термін «Західний світ» не має чіткого інтернаціонального визначення, не використовується в дипломатичних процедурах, але все одно широко вживаний в інших сферах. Наприклад, в академічних статтях загалом термін використовують відносно тих часів і територій, які відносяться до Західної Римської імперії.
Термін «Північ» часом також вживали (особливо раніше) як заміну терміну «Захід», особливо у критичному ключі, як більш жорстке визначення. Північ визначає розташування розвинутих країн, більшість з яких дійсно знаходиться в Північній півкулі і далеко на північ від екватора. Хоча Ізраїль, Сінгапур, Тайвань або Гонконг не є розташованими на півночі і не є членами Організації економічного співробітництва і розвитку (OECD), вони також вважаються такими, які належать до «західних» і до «північних» країн, завдяки високому рівню життя та їх соціальній, політичній і економічній структурі, яка схожа на інші країни OECD.
«Захід» вживають також у критичному ключі, коли згадують про вплив Заходу в його історії імперіалізму і колоніалізму.
Існує етно-центрична компонента визначення «Західна цивілізація», сконцентрована довкола «західної культури». Британський письменник Редьярд Кіплінг написав про цей культурний контраст: «Схід є Схід, і Захід є Захід, і ніколи ці близнюки не зустрінуться», — тобто людина з Заходу ніколи не зрозуміє азійську культуру, яка дуже відрізняється від західної культури.
Існують ще поняття Близький Схід і Далекий Схід — обидва ці поняття протилежні Заходу. Для Сходу різниця між Східною Європою і Західною Європою менш значна, наприклад, Росію на Сході можуть вважати «Заходом», позаяк це країна європейська і християнська. Часто люди на Сході називають людей на Заході «західняками» (англ. «Westerners»).
Україна в контексті Західної цивілізації
цього розділу під сумнівом. (липень 2019) |
Україна займає велику територію, це найбільша держава, повністю розташована в Європі. Її складна історія, багато часу в колоніальній залежності від різних країн та знаходження на перехресті Європи з Азією зумовили сучасну ментальність в суспільстві. Отже, суперечки стосовно належності до якоїсь окремої цивілізації залишаються відкритими.
Частина суспільства вважає, що Україна є невід'ємною частиною Західної цивілізації. Так думають переважно на заході та в центрі країни. А частина народу (південь та схід) впевнена, Україна належить до російсько—православної цивілізації, т. зв. «російського світу»[]. Проблема в тому, що в цьому «світі» тільки Росія вважає себе головною, а Україна для неї колонія, «менший брат», що не має власної ідентичності.
На даний момент домінує прозахідна позиція. Проголошений курс на членство в ЄС та НАТО, до типових прозахідних структур є підтвердженням цьому. Більшості свідомих патріотичних громадян притаманна думка та впевненість в тому, що ми є частиною Європи. Західні моральні цінності й ідеали (демократія, свобода, гідність та ін.) притаманні здавна українцям. Проте протилежна проросійська точка зору багато в чому зумовлена впливом Росії, завданням якої є знищення держави як такої або положення в якості васала.
Але є українці, які вважають, що Україною проходить цивілізаційний розлом між Заходом та Сходом. Через те ситуація в країні нестабільна та утримувати державу як одне ціле зможе зважена нейтральна політика.
Де саме цей розлом найбільш ймовірно вказують результати виборів у 2004—2010 роках. Тут простежувалася чітка межа між областями, де виборці підтримують прозахідні сили та виборцями, які зберігали проросійські симпатії. [1] [ 22 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Саме через такі розбіжності, через обдурювання проросійськи налаштованого населення пропагандою Кремля, стала можлива російсько-українська війна як остання спроба Росії втримати Україну в своїй орбіті та закрити їй шлях до євроінтеграції, бажанню стати повноцінною європейською державою.
Що цікаво, Україну здебільшого вважають східноєвропейською країною, але географічний центр Європи знаходиться на Закарпатті, тому західні області розташовані в Центральній Європі. А населення цих земель вважають типовими європейцями. Але на півдні, по Керченській протоці в Криму проходить уявна межа Європи з Азією.
До останнього часу багато хто на Заході не вважав Україну західною країною, часто споріднюючи з Росією. Однак події Євромайдану, окупація Росією Криму та Російсько-українська війна, що вибухнула слідом, все більше формують уявлення про Україну як про країну, яка принаймні прагне приєднатися до західної цивілізаційної системи. Багато людей на Заході висловлюють солідарність з вибором Україною демократичних цінностей, схвально оцінюють прагнення її народу.
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Західний світ |
Див. також
Примітки
- У радянській термінології
Джерела
- Захід // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. / З великої літери. Західна Європа, країни Західної Європи — Захід знав, що перемога буде (Загреб., Європа. Захід, 1961, 95).
- Hånad professor gör svensk comeback (recension av den svenska översättningen av The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order i Dagens Nyheter 15 februari 2006)
- Samuel P. Huntington (1993) The Clash of Civilizations? [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.]. Foreign Affairs.
- Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с.
- Що це означає? [ 3 грудня 2011 у Wayback Machine.], Статистика Данії. Завантажено 9 січня 2017 року
- Мак-Нил У. Восхождение Запада. История человеческого сообщества / The Rise of the West: A History of the Human Community. — М., 2004 (рос.)
- Bideleux, Robert; Jeffries, Ian. A history of eastern Europe: crisis and change [ 8 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Routledge. p. 48. .
Література
- Ю. В. Павленко. Євроатлантична цивілізація [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 91. — .
- Ю. В. Павленко. Західна цивілізація [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Історія Європейської Цивілізації. Ч. 1. До кінця XVIII століття / О. Джеджора; Львів. Богосл. Акад. — Л. : Вид-во ЛБА, 1999. — 434 c. — (Сер. іст. вид.; N1). — Бібліогр.: с. 379—390.
- М. Капітоненко. Пакс американа // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.529
- Н. Хамітов. Захід та Схід // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 222. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- В.Заблоцький. Оксиденталізм — Орієнталізм // ФЕС, с.447
- Л. Менжуліна. Наступність у культурі // ФЕС, с.408
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidnij svit inodi pririvnyuyetsya do zahidnoyi civilizaciyi zahidnoyi kulturi prosto Zahid zastarilim ye Okcident vid lat occidens Zahidnij Svit sho protistavleno Oriyent Shid makroregion ye kulturno geografichnoyu zagalnoyu nazvoyu dlya ciloyi nizki krayin sho zalezhit vid kontekstu ta istorichnogo periodu chasu V konteksti ye vazhlivim te sho v ce vkladayut doslidniki zhurnalisti politiki chi inshi klasifikuyuchi teritoriyi civilizaciyi Zemli kulturi geografichni regioni abo bloki kotri mozhut buti klasifikovani za bagatma parametrami religiyeyu demokratichni nedemokratichni ekonomikami movami istoriyeyu soyuzami i t d Klasichnij Zahidnij svitPerelik krayin Zahidnogo svituZahid ce zazvichaj tak zvani liberalni demokratiyi demokratichni derzhavi z rinkovoyu ekonomikoyu Yak pravilo termin ohoplyuye Zahidnu Yevropu Spolucheni Shtati Kanadu Avstraliyu Novu Zelandiyu Pivdennu Yevropu Pivnichnu Yevropu ta Centralnu Yevropu dzherelo ale mezhi plavayut Zahid v seredini 1990 h rokiv na dumku amerikanskogo politologa Samyuelya P Gantingtona na karti de osnovni civilizaciyi v cilomu rozdileni za kulturnimi sferami Temno sinim kolorom pokazano Zahidnij svit zelenim islamskij blakitnim shidne pravoslav ya fioletovim ispanomovnij pomaranchevim induyistskij svit zhovtij buddistskij temno chervonij kitajskij konfucianskij yakij takozh mistit u sobi V yetnam i dvi korejski derzhavi Korichnevij simvol mozhlivoyi yedinoyi afrikanskoyi civilizaciyi Deyaki krayini taki yak Gayiti i Yamajka poznacheni vidnosno togo sho u nih perevazhaye a krayini Yaponiya ta Izrayil mayut svoyi kolori svitlo chervonij ta biryuzovij Rizni avtori viznachayut ci krayini po riznomu V Ukrayini pidruchniki mozhut viznachati krayini zahodu tak Zahid zagalna nazva krayin do yakih nalezhit ne lishe Zahidna Yevropa a takozh SShA Kanada Avstraliya Nova Zelandiya tosho Statistichne upravlinnya Daniyi zarahovuye do zahidnih krayin YeS Andorru Avstraliyu Kanadu Islandiyu Lihtenshtejn Monako Novu Zelandiyu Norvegiyu San Marino Shvejcariyu SShA i Vatikan Zgidno z vikladom ru ce spokonvichni ta kolonizovani yevropejcyami zemli Na dumku amerikanskogo politologa Samyuelya P Gantingtona Zahid v seredini 1990 h rokiv viglyadav tak yak pokazano na malyunku pravoruch V okremih vipadkah yak sinonim ponyattyu Zahidna Yevropa vzhivayut taki ponyattya yak Zahid Zahidnij svit totozhne ponyattyu Zahid Yevropa viokremlyuyuchi zahidnoyevropejski derzhavi vid inshih shidnoyevropejskih derzhav i stavlyachi yih na vishij shabel rozvitku civilizaciyi krayini Pivnichnoyi Yevropi Skandinavski Shveciya Norvegiya Daniya Islandiya i Finlyandiya krayini Serednoyi Yevropi Velika Britaniya Irlandiya Belgiya Niderlandi Lyuksemburg FRN Avstriya Shvejcariya Lihtenshtejn Franciya Monako krayini Pivdennoyi Yevropi Ispaniya Portugaliya Andorra Italiya Malta Vatikan San Marino Opis osnovnih cinnostej Zahidnogo svituGolovnoyu osoblivistyu zahidnoyi civilizaciyi ye nizka unikalnih principiv sho vikristalizuvalisya v hodi bagatovikovogo stanovlennya yevropejskoyi kulturi klasichnij spadok grecka filosofiya j racionalizm rimske pravo latinska mova j hristiyanstvo zahidne hristiyanstvo katolicizm i protestantizm yevropejski movi podil duhovnoyi j svitskoyi vladi verhovenstvo zakonu socialnij plyuralizm i gromadyanske suspilstvo predstavnicki organi individualizm Dlya zahidnoyi civilizaciyi odniyeyu z imperativ stalo individualistichne spryamuvannya nezalezhnist ta avtonomnist individa V suchasnij Yevropi sho zberegla principi individualizmu bilshe uvagi zvertayetsya ne na zasobi konkurenciyi a na faktori konsolidaciyi sociumu Kozhen individ maye pravo na vlasnij shlyah do dobrobutu ale jogo riven ne mozhna pidnesti vidnimayuchi vodnochas shans v inshih VstupZahidna kultura bula pid vplivom bagatoh starih velikih civilizacij starodavnogo Blizkogo Shodu takih yak Finikiya Drevnij Izrayil minojskij Krit Shumer Vavilon a takozh Drevnij Yegipet Vona vinikla u Seredzemnomu basejni ta jogo okolicyah Starodavnya Greciya ta Starodavnij Rim chasto nazivayutsya miscyami yiyi narodzhennya Cej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2018 Rozbizhnosti v znachenni ponyattya Zahidnij svit v istorichnomu kontekstiGeopolitichni rozbizhnosti v Yevropi yaki stvorili koncepciyu Shodu ta Zahodu vinikli v davnih tiranichnih ta imperialistichnih chasah Shidne Seredzemnomor ya bulo domom dlya visoko urbanizovanih kultur yaki mali grecku movu yak svoyu spilnu movu cherez davnyu imperiyu Oleksandra Velikogo ta spadkoyemciv ellinizmu todi yak Zahid buv nabagato bilsh silskim za svoyeyu prirodoyu ta bilshe legko prijnyav latinsku movu yak zagalnu movu Pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi i pochatku serednovichnih chasiv abo serednovichchya Zahidna ta Centralna Yevropa buli suttyevo vidrizani vid Shodu v kotromu vizantijska grecka kultura ta shidne hristiyanstvo stali osnovopolozhnimi vplivami u shidnoyevropejskomu sviti yak shidni ta pivdennoslov yanski narodi Cej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2018 Starodavni greko ellinistichni sviti 13 1 st do n e Starogreckij podil mizh narodom Greciyi ta varvarami vidmezhovuvav kulturu tih hto rozmovlyav greckoyu movoyu vid inshomovnih kultur Gerodot vvazhav greko perski vijni u 5 mu storichchi do n e konfliktom Yevropi ta Aziyi Todi slovo shid abo zahid ne vikoristovuvalosya zhodnim avtorom Koli termin Zahid z yavivsya jogo vikoristovuvali skorishe protistavlyayuchi starogreckij kulturi Cej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2018 Starodavnij Rimskij svit 509 r do n e 476 n e Zahidna i shidna chastini Rimskoyi imperiyi Hocha Seredzemnomor ya i bulo ob yednane rimlyanami tut isnuvav rozriv mizh bilsh urbanizovanimi shidnimi regionami de perevazhali greki ta silskogospodarskimi zahidnimi rajonami de perevazhno rozmovlyali latinoyu U 292 roci rimskij imperator Diokletian rozdiliv imperiyu na dvi chastini kozhna z yakih keruvalasya Avgustom i Cezarem z 5 go stolittya rimske pravo vstanovilos u zahidnij chastini ale vazhko prosuvalos u shidnij chastini de nova stolicya bula vstanovlena u 330 roci v Konstantinopoli rimskim imperatorom Kostyantinom I Velikim i hristiyanstvo stalo derzhavnoyu religiyeyu imperiyi Cej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2018 Hristiyanskij rozkol Pid chas pravlinnya Karla I Velikogo franki vstanovili imperiyu yaku bulo viznano Papoyu Rimskim Svyashennoyu Rimskoyu Imperiyeyu Cerkva v zahidnij i centralnij Yevropi keruvalasya Papoyu Rimskim i rozkololasya zi shidnim grekomovnim patriarhatom Skandinaviya Nimechchina Britaniya ta inshi nehristiyanski krayini pivnichnogo zahodu buli dolucheni do Zahidnoyi cerkvi todi yak Rus i bilshist shidnoyi Yevropi do Shidnoyi cerkvi Kolonialnij Zahid vidkrittya Ameriki merkantilizm ta imperializm 15 20 st Ponyattya Zahidnij svit vzhivayut takozh u kritichnomu klyuchi koli zgaduyut pro vpliv Zahodu v jogo istoriyi imperializmu i kolonializmu Cej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2018 Kontekst holodnoyi vijni 1947 1991 Pid chas holodnoyi vijni vinikla koncepciya Pershogo svitu kotra vklyuchala krayini yaki v cilomu buli priyednani do NATO ta protistoyali Radyanskomu Soyuzu pid chas holodnoyi vijni Protistavlyalis krayini priyednani do NATO ta krayini Varshavskogo dogovoru yak dva osnovni bloki z vikoristannyam takih koncepcij yak shidnij blok ta zahidnij blok Zahidnij svit Zalishalisya taki krayini yak Shvejcariya Shveciya Irlandiya yaki ne nalezhali do zhodnoyi grupi za takim viznachennyam i yaki obrali buti nejtralnimi Finlyandiya bula shvidshe u radyanskij sferi vplivu ale zalishalasya nejtralnoyu Prote bulo shvidko viyavleno sho bulo bagato krayin yaki ne vhodili do cih dvoh kategorij i v 1950 h rokah okremi lyudi stali nazivati ci krayini tretim svitom Potim dlya deyakih lyudej pochalosya zdavatisya prirodnim sho isnuye takozh pershij svit ta inshij svit Pershij svit drugij svit i tretij svit ci koncepciyi nikoli ne vidbuvalisya odnochasno Z chasu rozpadu Radyanskogo Soyuzu v 1991 r zamist takogo podilu viznachennya pershogo svitu zminilosya i bagato v chomu perejshlo v bud yaku krayinu z nevelikim politichnim rizikom ta dobre funkcionuyuchoyu demokratiyeyu verhovenstvom prava rinkovoyu ekonomikoyu ekonomichnoyu stabilnistyu ta visokim rivnem zhittya Cej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2018 Kontekst holodnoyi vijni II Cej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2018 Novitnij chasV period novitnoyi istoriyi novi civilizacijni kordoni svitu pochali viznachatisya takimi chinnikami yak ekonomichna ta politichna sistemi U z vyazku z cim svit umovno podilivsya na krayini sho uspishno podolali istorichnij period industrializaciyi ta mayut rozvinenu sistemu vilnogo ta rinku ta Politichnij chinnik ce suchasna liberalna demokratichna sistema rozvineni politichni ta socialni instituti derzhavi i suspilstva bezumovne dotrimannya podilu vlastej na zakonodavchu vikonavchu ta sudovu yih nezalezhnist odna vid inshoyi U zv yazku z cim svit umovno podilyavsya na vilnij demokratichnij kapitalistichnij abo krayini Pivnichnoyi pivkuli do yakogo bezumovno nalezhit Avstraliya Drugij svit v ekonomichnomu sensi ce buli Krayini socialistichnoyi spivdruzhnosti U vijskovo politichnomu znachenni ce buli krayini Radyanskogo bloku ta vijskovoyi sferi vplivu SRSR Tretij svit skladavsya z krayin sho rozvivayutsya ta nepriyednanih krayin yaki zalishalisya poza cimi blokami krayini Aziyi Afriki ta bilshist krayin Latinskoyi Ameriki Deyaki krayini zahidnogo svitu nalezhali do nogo tilki ekonomichno Napriklad Finlyandiya bula u vijskovo politichnomu znachenni cilkom v radyanskij sferi vplivu div napriklad Finlyandizaciya ale zalishalasya nejtralnoyu U 1955 mu roci koli Avstriya znovu stala nezalezhnoyu respublikoyu na umovah nejtralitetu ale yak krayina yaka lezhala na zahodi vid Zaliznoyi Zavisi i perebuvala u sferi vplivu SShA Turechchina zh bula chlenom NATO ale ne rozglyadalasya yak chastina Pershogo abo Zahidnogo svitu bo bula u ekonomichnomu ta politichnomu sensi chisto krayinoyu sho rozvivayetsya tobto bula krayinoyu Tretogo svitu Ispaniya ne priyednuvalasya do NATO do 1982 go roku i zrobila ce lishe po smerti diktatora Franko Todi viznachennya Zahidnij svit stalo sinonimom Pershogo svitu sho vklyuchalo zgadani zahidnoyevropejski krayini za vinyatkom Turechchini Shid i Zahid u 1980 Yevropejski torgovi bloki u piznih 80 h rokah 20 st Krayini chleni YeES poznacheni sinim EFTA zelenim REV chervonimOstanni viznachennyaCej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2015 Zahidna Yevropa chastina Zahidnogo svitu Hocha termin Zahidnij svit ne maye chitkogo internacionalnogo viznachennya ne vikoristovuyetsya v diplomatichnih procedurah ale vse odno shiroko vzhivanij v inshih sferah Napriklad v akademichnih stattyah zagalom termin vikoristovuyut vidnosno tih chasiv i teritorij yaki vidnosyatsya do Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Termin Pivnich chasom takozh vzhivali osoblivo ranishe yak zaminu terminu Zahid osoblivo u kritichnomu klyuchi yak bilsh zhorstke viznachennya Pivnich viznachaye roztashuvannya rozvinutih krayin bilshist z yakih dijsno znahoditsya v Pivnichnij pivkuli i daleko na pivnich vid ekvatora Hocha Izrayil Singapur Tajvan abo Gonkong ne ye roztashovanimi na pivnochi i ne ye chlenami Organizaciyi ekonomichnogo spivrobitnictva i rozvitku OECD voni takozh vvazhayutsya takimi yaki nalezhat do zahidnih i do pivnichnih krayin zavdyaki visokomu rivnyu zhittya ta yih socialnij politichnij i ekonomichnij strukturi yaka shozha na inshi krayini OECD Zahid vzhivayut takozh u kritichnomu klyuchi koli zgaduyut pro vpliv Zahodu v jogo istoriyi imperializmu i kolonializmu Isnuye etno centrichna komponenta viznachennya Zahidna civilizaciya skoncentrovana dovkola zahidnoyi kulturi Britanskij pismennik Redyard Kipling napisav pro cej kulturnij kontrast Shid ye Shid i Zahid ye Zahid i nikoli ci bliznyuki ne zustrinutsya tobto lyudina z Zahodu nikoli ne zrozumiye azijsku kulturu yaka duzhe vidriznyayetsya vid zahidnoyi kulturi Isnuyut she ponyattya Blizkij Shid i Dalekij Shid obidva ci ponyattya protilezhni Zahodu Dlya Shodu riznicya mizh Shidnoyu Yevropoyu i Zahidnoyu Yevropoyu mensh znachna napriklad Rosiyu na Shodi mozhut vvazhati Zahodom pozayak ce krayina yevropejska i hristiyanska Chasto lyudi na Shodi nazivayut lyudej na Zahodi zahidnyakami angl Westerners Ukrayina v konteksti Zahidnoyi civilizaciyiNejtralnist cogo rozdilu pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki lipen 2019 Div takozh Ukrayina ne Rosiya Velika shahivnicya ta Ukrayinskij nacionalizm Ukrayina zajmaye veliku teritoriyu ce najbilsha derzhava povnistyu roztashovana v Yevropi Yiyi skladna istoriya bagato chasu v kolonialnij zalezhnosti vid riznih krayin ta znahodzhennya na perehresti Yevropi z Aziyeyu zumovili suchasnu mentalnist v suspilstvi Otzhe superechki stosovno nalezhnosti do yakoyis okremoyi civilizaciyi zalishayutsya vidkritimi Chastina suspilstva vvazhaye sho Ukrayina ye nevid yemnoyu chastinoyu Zahidnoyi civilizaciyi Tak dumayut perevazhno na zahodi ta v centri krayini A chastina narodu pivden ta shid vpevnena Ukrayina nalezhit do rosijsko pravoslavnoyi civilizaciyi t zv rosijskogo svitu dzherelo Problema v tomu sho v comu sviti tilki Rosiya vvazhaye sebe golovnoyu a Ukrayina dlya neyi koloniya menshij brat sho ne maye vlasnoyi identichnosti Na danij moment dominuye prozahidna poziciya Progoloshenij kurs na chlenstvo v YeS ta NATO do tipovih prozahidnih struktur ye pidtverdzhennyam comu Bilshosti svidomih patriotichnih gromadyan pritamanna dumka ta vpevnenist v tomu sho mi ye chastinoyu Yevropi Zahidni moralni cinnosti j ideali demokratiya svoboda gidnist ta in pritamanni zdavna ukrayincyam Prote protilezhna prorosijska tochka zoru bagato v chomu zumovlena vplivom Rosiyi zavdannyam yakoyi ye znishennya derzhavi yak takoyi abo polozhennya v yakosti vasala Ale ye ukrayinci yaki vvazhayut sho Ukrayinoyu prohodit civilizacijnij rozlom mizh Zahodom ta Shodom Cherez te situaciya v krayini nestabilna ta utrimuvati derzhavu yak odne cile zmozhe zvazhena nejtralna politika De same cej rozlom najbilsh jmovirno vkazuyut rezultati viboriv u 2004 2010 rokah Tut prostezhuvalasya chitka mezha mizh oblastyami de viborci pidtrimuyut prozahidni sili ta viborcyami yaki zberigali prorosijski simpatiyi 1 22 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Rezultati peregolosuvannya drugogo turu po regionah 2004 r Same cherez taki rozbizhnosti cherez obduryuvannya prorosijski nalashtovanogo naselennya propagandoyu Kremlya stala mozhliva rosijsko ukrayinska vijna yak ostannya sproba Rosiyi vtrimati Ukrayinu v svoyij orbiti ta zakriti yij shlyah do yevrointegraciyi bazhannyu stati povnocinnoyu yevropejskoyu derzhavoyu Sho cikavo Ukrayinu zdebilshogo vvazhayut shidnoyevropejskoyu krayinoyu ale geografichnij centr Yevropi znahoditsya na Zakarpatti tomu zahidni oblasti roztashovani v Centralnij Yevropi A naselennya cih zemel vvazhayut tipovimi yevropejcyami Ale na pivdni po Kerchenskij protoci v Krimu prohodit uyavna mezha Yevropi z Aziyeyu Do ostannogo chasu bagato hto na Zahodi ne vvazhav Ukrayinu zahidnoyu krayinoyu chasto sporidnyuyuchi z Rosiyeyu Odnak podiyi Yevromajdanu okupaciya Rosiyeyu Krimu ta Rosijsko ukrayinska vijna sho vibuhnula slidom vse bilshe formuyut uyavlennya pro Ukrayinu yak pro krayinu yaka prinajmni pragne priyednatisya do zahidnoyi civilizacijnoyi sistemi Bagato lyudej na Zahodi vislovlyuyut solidarnist z viborom Ukrayinoyu demokratichnih cinnostej shvalno ocinyuyut pragnennya yiyi narodu Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Zahidnij svitDiv takozhVilnij svit Transatlantichni vidnosini Zagnivayuchij zahidPrimitkiU radyanskij terminologiyiDzherelaZahid Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Z velikoyi literi Zahidna Yevropa krayini Zahidnoyi Yevropi Zahid znav sho peremoga bude Zagreb Yevropa Zahid 1961 95 Hanad professor gor svensk comeback recension av den svenska oversattningen av The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order i Dagens Nyheter 15 februari 2006 Samuel P Huntington 1993 The Clash of Civilizations 20 lipnya 2011 u Wayback Machine Foreign Affairs Rudko S O Zovnishnya politika krayin Zahidnoyi Yevropi v postbipolyarnij period navchalno metodichnij posibnik iz kursu S O Rudko Ostrog Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2012 412 s Sho ce oznachaye 3 grudnya 2011 u Wayback Machine Statistika Daniyi Zavantazheno 9 sichnya 2017 roku Mak Nil U Voshozhdenie Zapada Istoriya chelovecheskogo soobshestva The Rise of the West A History of the Human Community M 2004 ros Bideleux Robert Jeffries Ian A history of eastern Europe crisis and change 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine Routledge p 48 ISBN 978 0 415 16112 1 LiteraturaYu V Pavlenko Yevroatlantichna civilizaciya 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 91 ISBN 966 00 0610 1 Yu V Pavlenko Zahidna civilizaciya 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Istoriya Yevropejskoyi Civilizaciyi Ch 1 Do kincya XVIII stolittya O Dzhedzhora Lviv Bogosl Akad L Vid vo LBA 1999 434 c Ser ist vid N1 Bibliogr s 379 390 M Kapitonenko Paks amerikana Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 529 ISBN 978 966 611 818 2 N Hamitov Zahid ta Shid Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 222 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X V Zablockij Oksidentalizm Oriyentalizm FES s 447 L Menzhulina Nastupnist u kulturi FES s 408