Координати: 34°33′ пн. ш. 38°16′ сх. д. / 34.550° пн. ш. 38.267° сх. д.
Пальмі́ра ( Tadmor; арам. ܬܕܡܘܪܬܐ; араб. تدمر; івр. תַּדְמוֹר; дав.-гр. Παλμύρα) — стародавнє місто в Сирії, засноване в одній із оаз північної частини Сирійської пустелі, біля підніжжя масиву Джабал-Абу-Руджмайн (близько 215 км на північний схід від Дамаска). Нині на її місці лежить містечко Тадмур (араб. تدمر).
Стародавнє місто Пальміра | |
---|---|
Site of Palmyra | |
Світова спадщина | |
34°33′01″ пн. ш. 38°16′11″ сх. д. / 34.550381000027776679° пн. ш. 38.26979100002777301° сх. д. | |
Країна | Сирія |
Тип | Культурний |
(Критерії) | i, ii, iv |
Об'єкт № | 23 |
Регіон | Арабські країни |
Зареєстровано: | 1980 (4 сесія) |
Пальміра у Вікісховищі |
Грецька назва Пальміра (Παλμυρα) є перекладом оригінальної арамейської назви Тадмур (пальма).
Належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Історія
Перші сліди людських поселень належать до неоліту, доказом тому є знайдені поселення людей, із кам'яними знаряддями вік яких становить близько 7500 р. до. н. е.. Стратиграфія під [en] було знайдено структуру із цегли віком близько 2500 до н. е., за якою слідують структури побудовані у середині Бронзової ери і Залізної Ери.
XIX століття до н. е. — перші згадки про оазу Тадмур в глиняному клинопису. Ця назва також зустрічається в Старому Заповіті (2 Пар 8,4) — у зв'язку з будівельними роботами, які цар Соломон провадив у пустелі (Тадмур був найсхіднішим містом його держави). У той період ці землі заселяли арамейськомовні семітські племена, згодом з'явилися кочові племена арабів. Їхня асиміляція відкрила торговельні шляхи між Месопотамією та узбережжям Середземного моря замість довшого шляху вздовж Євфрату.
Від II ст. до н. е. через Тадмур пролягало південне відгалуження Великого шовкового шляху. Мита, накладені на транзитних купців, стали джерелом найбільших доходів для Тадмура. Поселення поступово почало набувати рис міста. Його значення ще більше зросло в I ст. н. е., коли воно опинилося на межі Римської Імперії та Парфії. Саме тоді з'явилася назва Пальміра.
За часів імператора Тіберія Пальміра визнала римську зверхність, але зберегла автономію.
129 — імператор Адріан надав Пальмірі статус вільного міста, а в 217, за Септимія Севера, вона отримала статус колонії, що зрівняло її мешканців у правах із римськими громадянами та звільнило від сплати податків. Нагромаджені капітали спричинили інтенсивний розвиток міста. Зростали храми та громадські споруди (агори, терми, театр тощо).
Пік розквіту Пальміри припав на другу половину III століття, коли вона стала столицею держави, заснованої командувачем римських військ на Сході Оденатом. Скориставшись зі слабкості імперії, він почав вести власну політику та збройну експансію.
По смерті Одената влада перейшла до його вдови Зенобії, яка прагнула розірвати формальне підпорядкування Римові. Її діяльність (завоювання на Близькому Сході, карбування власної монети, проголошення імперії) спровокувала римську інтервенцію. У 273 леґіони Авреліана розгромили війська Зенобії та захопили місто, примусивши його мешканців виплатити велику контрибуцію, а саму царицю провели вулицями Риму під час тріумфу Авреліана. Повторний бунт проти Риму закінчився цілковитим пограбуванням і знищенням Пальміри.
Після цього, попри пізнішу відбудову, місто ніколи вже не відновило колишньої величі. Залишалося провінційним осередком торгівлі та військовим гарнізоном, зокрема, виконувала функцію військового табору в оборонній системі імператора Діоклетіана (початок IV ст.).
Тут стояли гарнізони: римський, візантійський і халіфату Омеядів.
Остаточно Пальміру знищили араби (744) і землетрус. В наступні століття існувала як загублене в пустелі поселення напівкочівників. Нове відкриття сталося наприкінці XVII ст., від XVIII ст. тут почалися археологічні розкопки.
Нині в межах Пальмірської оази стихійно розвивається місто Тадмур (близько 40 тис. мешканців). Воно є важливим транспортним вузлом, населення зайняте в галузі сервісу й туризму. В околицях — авіабаза та в'язниця суворого режиму.
Пам'ятки
Пальміра становить один із найбільших у світі археологічних комплексів (площа — близько 50 га). Зусиллями британських, французьких, німецьких, швейцарських і польських археологів відкрито, зокрема, будівлі часів розквіту міста, які поєднують у собі елементи елліністичного мистецтва з місцевою арамейською традицією, а також рештки т. зв. «табору Діоклетіана»
Найкраще збереженою спорудою на терені Пальміри є храм Ваала (Бела; найголовнішого божества в пантеоні пальмірян), розташований у південно-східній частині комплексу.
В'їзд до античного міста проходить через зреконструйовану монументальну арку. Колись її єднав із храмом ряд колон, що збереглися лише у фрагментах. Його продовженням є колонада, спрямована в північно-західному напрямку, який визначає головну вулицю міста. На відстані приблизно 1/3 її довжини підноситься потужний, також зреконструйований тетрапілон. Поперечна вулиця веде в напрямку агори (південний захід) і храму божества дощу Ваала Шаміна (Баал-Шаміна; північний захід). На південь від центральної колонади міститься театр.
В західній частині археологічного комплексу відкрито рештки «табору Діоклетіана» з храмом богині миру Аллат, символом якої був лев, що охороняє газель (кам'яна статуя з цього храму встановлена перед музеєм Пальміри).
На південний захід від міста, в т. зв. «Долині Могил», збереглася низка нетипових будівель — вільно розташовані кам'яні, квадратні в плані могильні вежі I ст. — початку II ст. В їхніх багато прикрашених (зокрема, портретними погруддями небіжчиків) інтер'єрах зберігалися домовини з тілами померлих.
Для мистецтва Пальміри характерне поєднання східних і західних впливів і форм, які творили нову, неповторну цілісність.
Знищення культурної спадщини
В травні 2015 року бойовики Ісламської держави захопили місто Пальміра, та почали його заміновувати. 4 жовтня 2015 року бойовики підірвали Тріумфальну арку, яка була побудована у II столітті нашої ери за часів правління імператора Септимія Севера. Побудована вона, як і все місто, була в римському стилі. Висота головного склепіння становила 20 метрів. На вершині арки було вибито ім'я імператора, який розпорядився почати будівництво. 1 вересня ООН підтвердила інформацію про те, що терористи підірвали два храми Бела і Баал-Шаміна. Зруйновано також було більше 50 мавзолеїв, зокрема, постраждала гробниця нащадка Мухаммеда бен Алі та мавзолей Нізара Абу Бахаеддіна. Вбито відомого сирійського археолога , котрий опікувався Пальмірою протягом сорока років. Національний музей Пальміри був повністю розграбований.
ЮНЕСКО оголосило бойові дії воєнним злочином, закликавши об'єднатися для боротьби з руйнаціями. 27 березня 2016 місто перейшло під контроль сирійської Армії, було оголошено, що пам'ятки мають бути відбудовані у співпраці з ООН. За словами генерального директора департаменту старожитностей і музеїв Сирії Маамуна Абдулкаріма, на реставрацію може знадобитися 5 років та дозвіл ЮНЕСКО.
11 грудня 2016 бойовики Ісламської держави повторно захопили місто, витиснивши сирійську армію та російських військових. Відступаючі в паніці солдати Асада та росіяни залишили в Пальмірі неушкоджену важку бойову техніку (танки, БМП, авто та ін.). .
Переносне значення назви «Пальміра»
У сучасній українській мові «Пальміра» — прозивна назва міст, архітектура яких вражає розкішшю та монументальністю.
Північна Пальміра — назва Петербургу в російській художній літературі.
Неправильне вживання слова «Пальміра»
Південною Пальмірою останнім часом називають Одесу, що є неправильним, адже Одеса розташована на північ від сирійської Пальміри (Тадмора) (проте, на південь від Петербургу). Жоден із класиків (Пушкін, Бабель, Катаєв, Олеша тощо) Одесу «Південною Пальмірою» не називав. Можливо, назва «Чорноморська Пальміра» була б коректнішою. Також некоректе вживання цього терміну і щодо Дніпра.
Панорами
Галерея
- Напис Юлія Аврелія Зенобія
-
- Вид з Калаат ібн Маан, Храм Ваала та вісь колонад
-
- Храм Баала
- Храм Баала
- Лев у саду археологічного музею
- Велика колонада
- Одеон
-
- Пальмірські володіння у 271
-
- Табір Діоклетіана
- Ворота укріпленого храму Бела
- Калаат ібн Маан
- Руїни Пальміри
- Старе поселення
- Дошка з написом
-
-
-
-
-
- Імператор Антонініан
- Барельєф
- богів
- Агора
- Пальмірська торгівля
- Баштові могили
-
- Мапа
- Тетрапілон - чотириколонник
Див. також
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Speake, 1996, с. 565.
- Colledge та Wiesehöfer, 2014, с. 566.
- al-Maqdissi, 2010, с. 140.
- ІД взяло під контроль Пальміру
- (www.dw.com), Deutsche Welle. Правозахисники: "Ісламська держава" замінувала історичні місця в Пальмірі | Світ | DW.COM | 21.06.2015. DW.COM. Процитовано 3 грудня 2016.
- Боевики ИГ взорвали 2000-летнюю Триумфальную арку в сирийской Пальмире
- Боевики ИГ уничтожили Триумфальную арку в Пальмире
- (www.dw.com), Deutsche Welle. Бойовики "Ісламської держави" підірвали античний храм у Пальмірі | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW.COM | 24.08.2015. DW.COM. Процитовано 3 грудня 2016.
- (www.dw.com), Deutsche Welle. Ісламісти підірвали дві стародавні гробниці в Пальмірі | Світ | DW.COM | 23.06.2015. DW.COM. Процитовано 3 грудня 2016.
- Україна, B. B. C. ООН підтверджує руйнування храму в Пальмірі. BBC Україна. Процитовано 3 грудня 2016.
- (www.dw.com), Deutsche Welle. Пальміра: руйнування менші, ніж побоювалися | Усі медіаформати | DW.COM | 28.03.2016. DW.COM. Процитовано 3 грудня 2016.
- (www.dw.com), Deutsche Welle. ЮНЕСКО вважає підрив античного храму в Пальмірі воєнним злочином | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW.COM | 24.08.2015. DW.COM. Процитовано 3 грудня 2016.
- (www.dw.com), Deutsche Welle. Дамаск: Пам'ятки Пальміри можна відновити протягом п'яти років | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW.COM | 28.03.2016. DW.COM. Процитовано 3 грудня 2016.
- (www.dw.com), Deutsche Welle. Спостерігачі: "Ісламська держава" знову захопила Пальміру | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW.COM | 11.12.2016. DW.COM. Процитовано 11 грудня 2016.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. — Перун: К.-Ірпінь, 2005, с. 879
Посилання
- Розповідь про історію Пальміри, сучасні фото Пальміри та фото з ХХ ст.
- «Может, они и негодяи, но не дураки». Зачем «Исламское государство» разрушает античные города
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 34 33 pn sh 38 16 sh d 34 550 pn sh 38 267 sh d 34 550 38 267 Palmi ra Tadmor aram ܬܕܡܘܪܬܐ arab تدمر ivr ת ד מו ר dav gr Palmyra starodavnye misto v Siriyi zasnovane v odnij iz oaz pivnichnoyi chastini Sirijskoyi pusteli bilya pidnizhzhya masivu Dzhabal Abu Rudzhmajn blizko 215 km na pivnichnij shid vid Damaska Nini na yiyi misci lezhit mistechko Tadmur arab تدمر Starodavnye misto PalmiraSite of Palmyra Svitova spadshina34 33 01 pn sh 38 16 11 sh d 34 550381000027776679 pn sh 38 26979100002777301 sh d 34 550381000027776679 38 26979100002777301Krayina SiriyaTipKulturnijKriteriyii ii ivOb yekt 23RegionArabski krayiniZareyestrovano 1980 4 sesiya Palmira na karti Siriyi Palmira u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Palmira Grecka nazva Palmira Palmyra ye perekladom originalnoyi aramejskoyi nazvi Tadmur palma Nalezhit do Svitovoyi spadshini YuNESKO IstoriyaZagalnij viglyad mista Pershi slidi lyudskih poselen nalezhat do neolitu dokazom tomu ye znajdeni poselennya lyudej iz kam yanimi znaryaddyami vik yakih stanovit blizko 7500 r do n e Stratigrafiya pid en bulo znajdeno strukturu iz cegli vikom blizko 2500 do n e za yakoyu sliduyut strukturi pobudovani u seredini Bronzovoyi eri i Zaliznoyi Eri XIX stolittya do n e pershi zgadki pro oazu Tadmur v glinyanomu klinopisu Cya nazva takozh zustrichayetsya v Staromu Zapoviti 2 Par 8 4 u zv yazku z budivelnimi robotami yaki car Solomon provadiv u pusteli Tadmur buv najshidnishim mistom jogo derzhavi U toj period ci zemli zaselyali aramejskomovni semitski plemena zgodom z yavilisya kochovi plemena arabiv Yihnya asimilyaciya vidkrila torgovelni shlyahi mizh Mesopotamiyeyu ta uzberezhzhyam Seredzemnogo morya zamist dovshogo shlyahu vzdovzh Yevfratu Vid II st do n e cherez Tadmur prolyagalo pivdenne vidgaluzhennya Velikogo shovkovogo shlyahu Mita nakladeni na tranzitnih kupciv stali dzherelom najbilshih dohodiv dlya Tadmura Poselennya postupovo pochalo nabuvati ris mista Jogo znachennya she bilshe zroslo v I st n e koli vono opinilosya na mezhi Rimskoyi Imperiyi ta Parfiyi Same todi z yavilasya nazva Palmira Starodavnij teatr PalmiriTetrapilon Za chasiv imperatora Tiberiya Palmira viznala rimsku zverhnist ale zberegla avtonomiyu 129 imperator Adrian nadav Palmiri status vilnogo mista a v 217 za Septimiya Severa vona otrimala status koloniyi sho zrivnyalo yiyi meshkanciv u pravah iz rimskimi gromadyanami ta zvilnilo vid splati podatkiv Nagromadzheni kapitali sprichinili intensivnij rozvitok mista Zrostali hrami ta gromadski sporudi agori termi teatr tosho Pik rozkvitu Palmiri pripav na drugu polovinu III stolittya koli vona stala stoliceyu derzhavi zasnovanoyi komanduvachem rimskih vijsk na Shodi Odenatom Skoristavshis zi slabkosti imperiyi vin pochav vesti vlasnu politiku ta zbrojnu ekspansiyu Po smerti Odenata vlada perejshla do jogo vdovi Zenobiyi yaka pragnula rozirvati formalne pidporyadkuvannya Rimovi Yiyi diyalnist zavoyuvannya na Blizkomu Shodi karbuvannya vlasnoyi moneti progoloshennya imperiyi sprovokuvala rimsku intervenciyu U 273 legioni Avreliana rozgromili vijska Zenobiyi ta zahopili misto primusivshi jogo meshkanciv viplatiti veliku kontribuciyu a samu caricyu proveli vulicyami Rimu pid chas triumfu Avreliana Povtornij bunt proti Rimu zakinchivsya cilkovitim pograbuvannyam i znishennyam Palmiri Pislya cogo popri piznishu vidbudovu misto nikoli vzhe ne vidnovilo kolishnoyi velichi Zalishalosya provincijnim oseredkom torgivli ta vijskovim garnizonom zokrema vikonuvala funkciyu vijskovogo taboru v oboronnij sistemi imperatora Diokletiana pochatok IV st Tut stoyali garnizoni rimskij vizantijskij i halifatu Omeyadiv Ostatochno Palmiru znishili arabi 744 i zemletrus V nastupni stolittya isnuvala yak zagublene v pusteli poselennya napivkochivnikiv Nove vidkrittya stalosya naprikinci XVII st vid XVIII st tut pochalisya arheologichni rozkopki Nini v mezhah Palmirskoyi oazi stihijno rozvivayetsya misto Tadmur blizko 40 tis meshkanciv Vono ye vazhlivim transportnim vuzlom naselennya zajnyate v galuzi servisu j turizmu V okolicyah aviabaza ta v yaznicya suvorogo rezhimu Pam yatkiPalmira stanovit odin iz najbilshih u sviti arheologichnih kompleksiv plosha blizko 50 ga Zusillyami britanskih francuzkih nimeckih shvejcarskih i polskih arheologiv vidkrito zokrema budivli chasiv rozkvitu mista yaki poyednuyut u sobi elementi ellinistichnogo mistectva z miscevoyu aramejskoyu tradiciyeyu a takozh reshtki t zv taboru Diokletiana Nadgrobne pogruddya zhinki Palmira II st Britanskij muzej Najkrashe zberezhenoyu sporudoyu na tereni Palmiri ye hram Vaala Bela najgolovnishogo bozhestva v panteoni palmiryan roztashovanij u pivdenno shidnij chastini kompleksu V yizd do antichnogo mista prohodit cherez zrekonstrujovanu monumentalnu arku Kolis yiyi yednav iz hramom ryad kolon sho zbereglisya lishe u fragmentah Jogo prodovzhennyam ye kolonada spryamovana v pivnichno zahidnomu napryamku yakij viznachaye golovnu vulicyu mista Na vidstani priblizno 1 3 yiyi dovzhini pidnositsya potuzhnij takozh zrekonstrujovanij tetrapilon Poperechna vulicya vede v napryamku agori pivdennij zahid i hramu bozhestva doshu Vaala Shamina Baal Shamina pivnichnij zahid Na pivden vid centralnoyi kolonadi mistitsya teatr V zahidnij chastini arheologichnogo kompleksu vidkrito reshtki taboru Diokletiana z hramom bogini miru Allat simvolom yakoyi buv lev sho ohoronyaye gazel kam yana statuya z cogo hramu vstanovlena pered muzeyem Palmiri Na pivdennij zahid vid mista v t zv Dolini Mogil zbereglasya nizka netipovih budivel vilno roztashovani kam yani kvadratni v plani mogilni vezhi I st pochatku II st V yihnih bagato prikrashenih zokrema portretnimi pogruddyami nebizhchikiv inter yerah zberigalisya domovini z tilami pomerlih Dlya mistectva Palmiri harakterne poyednannya shidnih i zahidnih vpliviv i form yaki tvorili novu nepovtornu cilisnist Znishennya kulturnoyi spadshiniV travni 2015 roku bojoviki Islamskoyi derzhavi zahopili misto Palmira ta pochali jogo zaminovuvati 4 zhovtnya 2015 roku bojoviki pidirvali Triumfalnu arku yaka bula pobudovana u II stolitti nashoyi eri za chasiv pravlinnya imperatora Septimiya Severa Pobudovana vona yak i vse misto bula v rimskomu stili Visota golovnogo sklepinnya stanovila 20 metriv Na vershini arki bulo vibito im ya imperatora yakij rozporyadivsya pochati budivnictvo 1 veresnya OON pidtverdila informaciyu pro te sho teroristi pidirvali dva hrami Bela i Baal Shamina Zrujnovano takozh bulo bilshe 50 mavzoleyiv zokrema postrazhdala grobnicya nashadka Muhammeda ben Ali ta mavzolej Nizara Abu Bahaeddina Vbito vidomogo sirijskogo arheologa kotrij opikuvavsya Palmiroyu protyagom soroka rokiv Nacionalnij muzej Palmiri buv povnistyu rozgrabovanij YuNESKO ogolosilo bojovi diyi voyennim zlochinom zaklikavshi ob yednatisya dlya borotbi z rujnaciyami 27 bereznya 2016 misto perejshlo pid kontrol sirijskoyi Armiyi bulo ogolosheno sho pam yatki mayut buti vidbudovani u spivpraci z OON Za slovami generalnogo direktora departamentu starozhitnostej i muzeyiv Siriyi Maamuna Abdulkarima na restavraciyu mozhe znadobitisya 5 rokiv ta dozvil YuNESKO 11 grudnya 2016 bojoviki Islamskoyi derzhavi povtorno zahopili misto vitisnivshi sirijsku armiyu ta rosijskih vijskovih Vidstupayuchi v panici soldati Asada ta rosiyani zalishili v Palmiri neushkodzhenu vazhku bojovu tehniku tanki BMP avto ta in Perenosne znachennya nazvi Palmira U suchasnij ukrayinskij movi Palmira prozivna nazva mist arhitektura yakih vrazhaye rozkishshyu ta monumentalnistyu Pivnichna Palmira nazva Peterburgu v rosijskij hudozhnij literaturi Nepravilne vzhivannya slova Palmira Pivdennoyu Palmiroyu ostannim chasom nazivayut Odesu sho ye nepravilnim adzhe Odesa roztashovana na pivnich vid sirijskoyi Palmiri Tadmora prote na pivden vid Peterburgu Zhoden iz klasikiv Pushkin Babel Katayev Olesha tosho Odesu Pivdennoyu Palmiroyu ne nazivav Mozhlivo nazva Chornomorska Palmira bula b korektnishoyu Takozh nekorekte vzhivannya cogo terminu i shodo Dnipra PanoramiVranishnya Palmira Panorama Palmiri Svitanok u Palmiri Hram VaalaGalereyaNapis Yuliya Avreliya Zenobiya Vid z Kalaat ibn Maan Hram Vaala ta vis kolonad Hram Baala Hram Baala Lev u sadu arheologichnogo muzeyu Velika kolonada Odeon Odenat Palmirski volodinnya u 271 Tabir Diokletiana Vorota ukriplenogo hramu Bela Kalaat ibn Maan Ruyini Palmiri Stare poselennya Doshka z napisom Kolombarij z Palmiri Stambul Turechchina arheologichnij muzej Zenobiya Imperator Antoninian Barelyef bogiv Agora Palmirska torgivlya Bashtovi mogili Mapa Tetrapilon chotirikolonnikDiv takozhAntichnist Rimska imperiya Nadgrobkovij portret PalmiriPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Speake 1996 s 565 Colledge ta Wiesehofer 2014 s 566 al Maqdissi 2010 s 140 ID vzyalo pid kontrol Palmiru www dw com Deutsche Welle Pravozahisniki Islamska derzhava zaminuvala istorichni miscya v Palmiri Svit DW COM 21 06 2015 DW COM Procitovano 3 grudnya 2016 Boeviki IG vzorvali 2000 letnyuyu Triumfalnuyu arku v sirijskoj Palmire Boeviki IG unichtozhili Triumfalnuyu arku v Palmire www dw com Deutsche Welle Bojoviki Islamskoyi derzhavi pidirvali antichnij hram u Palmiri Novini aktualni povidomlennya pro podiyi v sviti DW COM 24 08 2015 DW COM Procitovano 3 grudnya 2016 www dw com Deutsche Welle Islamisti pidirvali dvi starodavni grobnici v Palmiri Svit DW COM 23 06 2015 DW COM Procitovano 3 grudnya 2016 Ukrayina B B C OON pidtverdzhuye rujnuvannya hramu v Palmiri BBC Ukrayina Procitovano 3 grudnya 2016 www dw com Deutsche Welle Palmira rujnuvannya menshi nizh poboyuvalisya Usi mediaformati DW COM 28 03 2016 DW COM Procitovano 3 grudnya 2016 www dw com Deutsche Welle YuNESKO vvazhaye pidriv antichnogo hramu v Palmiri voyennim zlochinom Novini aktualni povidomlennya pro podiyi v sviti DW COM 24 08 2015 DW COM Procitovano 3 grudnya 2016 www dw com Deutsche Welle Damask Pam yatki Palmiri mozhna vidnoviti protyagom p yati rokiv Novini aktualni povidomlennya pro podiyi v sviti DW COM 28 03 2016 DW COM Procitovano 3 grudnya 2016 www dw com Deutsche Welle Sposterigachi Islamska derzhava znovu zahopila Palmiru Novini aktualni povidomlennya pro podiyi v sviti DW COM 11 12 2016 DW COM Procitovano 11 grudnya 2016 Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi Perun K Irpin 2005 s 879PosilannyaRozpovid pro istoriyu Palmiri suchasni foto Palmiri ta foto z HH st Mozhet oni i negodyai no ne duraki Zachem Islamskoe gosudarstvo razrushaet antichnye goroda