Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Географія Донецької області | |
 Географія Донецької області у Вікісховищі |
Розташування
Донецька область за своїм географічним розташуванням відноситься до Центрального степу. Клімат області континентальний із посушливо-суховійними явищами. Вітрові маси, які надходять з Азійського материка й Нижне-волзьких степів, зумовлюють низькі температури взимку з холодними, а восени і влітку сухими гарячими вітрами. Середні температури січня від −5 до −8 °C, липня 21–23 °С. Опадів близько 500 мм на рік. Навесні бувають суховії (частіше — у травні), влітку — посухи, іноді — пилові бурі, град, взимку — завірюхи.
Рельєф
Рельєф переважно рівнинний (висотою до 200 м), розчленований ярами й балками. На північному сході знаходиться Донецький кряж висотою до 367 м, поверхня якого порізана долинами річок. На заході кряж переходить в Придніпровську низовину, на півдні — у Приазовську низовину з окремими підняттями (Могила-Гончариха, Савур-Могила та інші). На півдні — вузька смуга Причорноморської низовини, яка уступами обривається до Азовського моря. У місцях залягання вапняків і соленосних відкладень розвиваються карстові форми рельєфу. Характерна риса рельєфу області — наявність форм антропогенного походження: терикони, кар'єри тощо.
Корисні копалини
Надра області багаті на різноманітні корисні копалини, з яких найбільше значення має кам'яне вугілля (Донецький вугільний басейн). Значні запаси кам'яної солі (Артемівське та Слов'янське родовища). Мінерально-сировинна база промисловості будівельних матеріалів і чорної металургії представлена значними родовищами доломітів, вапняків (флюсових і будівельних — Докучаєвськ, Комсомольське, смт Новотроїцьке), вогнетривких (Часівоярське, Новорайське, Андріївське, Затишанське, Веселівське, Жовтневе родовища) і пластичних (керамічні — Краматорське, Курдюмівське, Кутейніковське, Миколаївське, Рай-Олександрівське, Никифоровске родовища) глин, мергелю (Амвросіївський район, район міста Краматорська), гіпсу (Бахмутський район), каолінів (Володимирське, Богородицьке, Катеріновське родовища), крейди (Слов'янський район), будівельних і кварцових пісків, граніту (Тельманівський, Володарський район (Київська область)), кварциту тощо. Є також ртуть (Микитівське родовище), мінеральні фарби (охра — Яснополянське родовище), фосфорити (Резніковское й Осиковское родовища), азбест, графіт (у Приазов'ї). Виявлені родовища нефелінових сієнітів (алюмінієві руди — Калініно-Шевченківське родовище), флюориту (плавиковий шпат — Петрово-Гнутовське й Покров-Кириївське родовища), вермикуліту (Кам'яномогільне родовище), залізних руд (в Приазов'ї), давсоніта, калійних солей (поряд зі Слов'янськом). У північних районах області знаходиться Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область (в області практично не розробляється), у південних, на узбережжі моря — Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція. Експлуатуються джерела мінеральних вод (Добропілля, Новоазовськ).
Геологічна структура
Територія Донбасу відноситься до структурної зони, тектонічне положення якої не дуже зрозуміле. З одного боку, вона тісно пов'язана з докембрійською Східно-Європейською платформою, з іншого — з Предкавказькою епігерцинською платформою. За комплексу ознак він являє собою палеозойської трог, що вклинився в межі платформи.
Палеозойські породи зім'яті в складки з утворенням великої кількості тектонічних порушень. З породами кам'яновугільного та пермського періодів пов'язані великі родовища кам'яного вугілля й солей.
Порода складчастого комплексу перекриваються відкладеннями, що полого залягають мезозою та кайнозою.
За площею поширення переважають території кайнозойської (неогенової) системи. У районі Донецького кряжу — палеозойської(кам'яновугільної й частково пермської) системи. На Приазовської височини — архейської системи. У заплаві річок Сіверський Донець, Бахмут — ділянки мезозойської (крейдяний) системи.
Водні об'єкти
Докладніше: Річки Донецької області, Водосховища Донецької області, Стави Донецької області
По території Донецької області протікають близько 246 річок, з яких 47 довжиною понад 25 км. Загальна довжина річок становить більш ніж 3000 км. Найбільша з них — Сіверський Донець довжиною 1053 км, а в межах області — понад 100 км, шириною від 60 до 80 м. Середня глибина 1,5—2 м (на плесах досягає 7 м). Її притоки — Казенний Торець, Бахмутка та Лугань. До басейну Дніпра належать річки: Самара і Вовча; до басейну Азовського моря: Кальміус, Грузький Єланчик, Кринка.
Озер на території області мало, є невеликі озера в заплаві Сіверського Дінця (Вовче та інші), а також Слов'янські солоні озера — Гедзі та Ріпне.
Для поліпшення водопостачання створено 130 водосховищ, у тому числі: Старокримське, Клебан-Бикське, Карлівське, Вільхівське, Зуївське, Ніжнекальміуське, та канал Сіверський Донець — Донбас.
Ґрунти
Наявність різноманітних форм рельєфу призвела до створення на них різноманітних видів ґрунтів. На лесовидних породах утворилися гумусні чорноземи. У заплавах річок і балок: лугові чорноземи, луго-болотні, переважно із засоленими ґрунтами. Для ґрунтового покрову більшої частини Донецької області характерні чорноземи, у північних районах зустрічаються дерново-слабопідзолисті ґрунти, уздовж узбережжя Азовського моря — слабосолоні чорноземи й солонці. Усього на карті області виділено 60 видів ґрунтів.
Рослинність
Рослинний світ Донецької області за кліматогеографічним розташуванням регіону належить до степової зони і представлений в основному степовими, лісостеповими й заплавними формаціями флори. Природна степова рослинність збереглася головним чином на заповідних ділянках, на узбережжі Азовського моря — ділянки із солончакової рослинністю. Ліси й чагарники займають 5,6 % території області, переважно в долині Сіверського Дінця — соснові бори, на Донецькому кряжі — діброви, байрачні ліси. Переважають північностепові підвищені і схилові природно-територіальні комплекси. Науковцями на території області відмічено 1870 видів флори, яка становить близько 40 % видів, що зустрічаються в Україні. З рідкісних рослин у регіоні спостерігається понад 91 з 541 виду флори, занесених до Червоної книги України та 39 видів, занесених до Європейського Червоного списку.
Тваринний світ
Практично повсюдно в природі зустрічаються лисиця руда, заєць сірий, миша пасиста, і різноманітні мишоподібні гризуни, з птахів — перепілка, куріпка сіра, ворона сіра, ворона чорна, одуд, жайворонки, лелеки, качки, ластівки, горобці, дятли.
У лісах на півночі області, окрім згаданих видів, поширені також окремі види, які проникають у регіон уздовж заплави Дінця: борсук, єнот уссурійський, лось європейський, сарна європейська (можливі знахідки азійської), дикий кабан, вивірка руда (у багатьох місцях також вселяли алтайську форму «телеутка»), їжак білочеревий, кріт європейський тощо. З птахів тут мешкають: фазан, грак, сорока, соловей, різноманітні синиці, горлиці, сови, дятли.
На піщаних косах і узбережжі Азовського моря зустрічаються: лисиця, заєць сірий, з птахів: сіра гуска, лисуха, мартини, качки, кулики, голуби та інші.
У річках області зустрічаються риби: короп, карась, щука, краснопірка, лящ, рибець, товстолоб білий, сом звичайний, йорж, окунь, судак, лин. В акваторії Азовського моря: бичок, шпрот європейський, хамса, оселедець, пузанок азовський, камбала, піленгас та інші.
Колись для фауни області вказували також
- Із ссавців: пацюк чорний, хом'як звичайний, тарпан, сайгак, тур та ін.; у прибережній акваторії майже остаточно зникли дельфіни-азовки.
- З рибоподібних: осетер руський, вирезуб, карась золотий тощо.
Див. також: фауна Придінців'я.
Екологія
Метеорити
На території Донецької області впали метеорити:
Рекреаційні можливості
Донецька область має багаті природні ресурси. Тут є дивовижні місця й лікувальні джерела. Бальнеологічне значення мають Слов'янські солоні озера (Ропне, Сліпне, Вейсове) і джерела мінеральних вод. Національну цінність становлять дві заповідні зони — Хомутовський степ і Святогір'я. В останньому створено національний природний парк «Святі гори». Унікальні природні лікувальні властивості має соляна шахта в м. Соледарі, де створений спелеологічний санаторій. Азовське узбережжя за оздоровчим ефектом — прекрасна рекреаційна зона.
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Донецької області |
- (рос.)
- Преображенский В. С. Животный мир // Преображенский В. С. Очерки природы Донецкого кряжа. — Москва: Изд-во АН СССР, 1959. — С. 172—177.
- Тараненко Л., Мельниченко Б., Пилипенко Д., Дьяков В. Раритетные виды наземных млекопитающих Донецкой области: современное состояние и перспективы их охраны // Раритетна теріофауна та її охорона / За ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2008. — С. 187—198. — (Праці Теріологічної школи. Вип. 9). (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geografiya Doneckoyi oblasti Geografiya Doneckoyi oblasti u VikishovishiRoztashuvannyaDonecka oblast za svoyim geografichnim roztashuvannyam vidnositsya do Centralnogo stepu Klimat oblasti kontinentalnij iz posushlivo suhovijnimi yavishami Vitrovi masi yaki nadhodyat z Azijskogo materika j Nizhne volzkih stepiv zumovlyuyut nizki temperaturi vzimku z holodnimi a voseni i vlitku suhimi garyachimi vitrami Seredni temperaturi sichnya vid 5 do 8 C lipnya 21 23 S Opadiv blizko 500 mm na rik Navesni buvayut suhoviyi chastishe u travni vlitku posuhi inodi pilovi buri grad vzimku zaviryuhi RelyefRelyef perevazhno rivninnij visotoyu do 200 m rozchlenovanij yarami j balkami Na pivnichnomu shodi znahoditsya Doneckij kryazh visotoyu do 367 m poverhnya yakogo porizana dolinami richok Na zahodi kryazh perehodit v Pridniprovsku nizovinu na pivdni u Priazovsku nizovinu z okremimi pidnyattyami Mogila Gonchariha Savur Mogila ta inshi Na pivdni vuzka smuga Prichornomorskoyi nizovini yaka ustupami obrivayetsya do Azovskogo morya U miscyah zalyagannya vapnyakiv i solenosnih vidkladen rozvivayutsya karstovi formi relyefu Harakterna risa relyefu oblasti nayavnist form antropogennogo pohodzhennya terikoni kar yeri tosho Korisni kopaliniNadra oblasti bagati na riznomanitni korisni kopalini z yakih najbilshe znachennya maye kam yane vugillya Doneckij vugilnij basejn Znachni zapasi kam yanoyi soli Artemivske ta Slov yanske rodovisha Mineralno sirovinna baza promislovosti budivelnih materialiv i chornoyi metalurgiyi predstavlena znachnimi rodovishami dolomitiv vapnyakiv flyusovih i budivelnih Dokuchayevsk Komsomolske smt Novotroyicke vognetrivkih Chasivoyarske Novorajske Andriyivske Zatishanske Veselivske Zhovtneve rodovisha i plastichnih keramichni Kramatorske Kurdyumivske Kutejnikovske Mikolayivske Raj Oleksandrivske Nikiforovske rodovisha glin mergelyu Amvrosiyivskij rajon rajon mista Kramatorska gipsu Bahmutskij rajon kaoliniv Volodimirske Bogorodicke Katerinovske rodovisha krejdi Slov yanskij rajon budivelnih i kvarcovih piskiv granitu Telmanivskij Volodarskij rajon Kiyivska oblast kvarcitu tosho Ye takozh rtut Mikitivske rodovishe mineralni farbi ohra Yasnopolyanske rodovishe fosforiti Reznikovskoe j Osikovskoe rodovisha azbest grafit u Priazov yi Viyavleni rodovisha nefelinovih siyenitiv alyuminiyevi rudi Kalinino Shevchenkivske rodovishe flyuoritu plavikovij shpat Petrovo Gnutovske j Pokrov Kiriyivske rodovisha vermikulitu Kam yanomogilne rodovishe zaliznih rud v Priazov yi davsonita kalijnih solej poryad zi Slov yanskom U pivnichnih rajonah oblasti znahoditsya Dniprovsko Donecka naftogazonosna oblast v oblasti praktichno ne rozroblyayetsya u pivdennih na uzberezhzhi morya Prichornomorsko Krimska naftogazonosna provinciya Ekspluatuyutsya dzherela mineralnih vod Dobropillya Novoazovsk Geologichna strukturaTeritoriya Donbasu vidnositsya do strukturnoyi zoni tektonichne polozhennya yakoyi ne duzhe zrozumile Z odnogo boku vona tisno pov yazana z dokembrijskoyu Shidno Yevropejskoyu platformoyu z inshogo z Predkavkazkoyu epigercinskoyu platformoyu Za kompleksu oznak vin yavlyaye soboyu paleozojskoyi trog sho vklinivsya v mezhi platformi Paleozojski porodi zim yati v skladki z utvorennyam velikoyi kilkosti tektonichnih porushen Z porodami kam yanovugilnogo ta permskogo periodiv pov yazani veliki rodovisha kam yanogo vugillya j solej Poroda skladchastogo kompleksu perekrivayutsya vidkladennyami sho pologo zalyagayut mezozoyu ta kajnozoyu Za plosheyu poshirennya perevazhayut teritoriyi kajnozojskoyi neogenovoyi sistemi U rajoni Doneckogo kryazhu paleozojskoyi kam yanovugilnoyi j chastkovo permskoyi sistemi Na Priazovskoyi visochini arhejskoyi sistemi U zaplavi richok Siverskij Donec Bahmut dilyanki mezozojskoyi krejdyanij sistemi Vodni ob yektiDokladnishe Richki Doneckoyi oblasti Vodoshovisha Doneckoyi oblasti Stavi Doneckoyi oblasti Po teritoriyi Doneckoyi oblasti protikayut blizko 246 richok z yakih 47 dovzhinoyu ponad 25 km Zagalna dovzhina richok stanovit bilsh nizh 3000 km Najbilsha z nih Siverskij Donec dovzhinoyu 1053 km a v mezhah oblasti ponad 100 km shirinoyu vid 60 do 80 m Serednya glibina 1 5 2 m na plesah dosyagaye 7 m Yiyi pritoki Kazennij Torec Bahmutka ta Lugan Do basejnu Dnipra nalezhat richki Samara i Vovcha do basejnu Azovskogo morya Kalmius Gruzkij Yelanchik Krinka Ozer na teritoriyi oblasti malo ye neveliki ozera v zaplavi Siverskogo Dincya Vovche ta inshi a takozh Slov yanski soloni ozera Gedzi ta Ripne Dlya polipshennya vodopostachannya stvoreno 130 vodoshovish u tomu chisli Starokrimske Kleban Bikske Karlivske Vilhivske Zuyivske Nizhnekalmiuske ta kanal Siverskij Donec Donbas GruntiNayavnist riznomanitnih form relyefu prizvela do stvorennya na nih riznomanitnih vidiv gruntiv Na lesovidnih porodah utvorilisya gumusni chornozemi U zaplavah richok i balok lugovi chornozemi lugo bolotni perevazhno iz zasolenimi gruntami Dlya gruntovogo pokrovu bilshoyi chastini Doneckoyi oblasti harakterni chornozemi u pivnichnih rajonah zustrichayutsya dernovo slabopidzolisti grunti uzdovzh uzberezhzhya Azovskogo morya slabosoloni chornozemi j solonci Usogo na karti oblasti vidileno 60 vidiv gruntiv RoslinnistRoslinnij svit Doneckoyi oblasti za klimatogeografichnim roztashuvannyam regionu nalezhit do stepovoyi zoni i predstavlenij v osnovnomu stepovimi lisostepovimi j zaplavnimi formaciyami flori Prirodna stepova roslinnist zbereglasya golovnim chinom na zapovidnih dilyankah na uzberezhzhi Azovskogo morya dilyanki iz solonchakovoyi roslinnistyu Lisi j chagarniki zajmayut 5 6 teritoriyi oblasti perevazhno v dolini Siverskogo Dincya sosnovi bori na Doneckomu kryazhi dibrovi bajrachni lisi Perevazhayut pivnichnostepovi pidvisheni i shilovi prirodno teritorialni kompleksi Naukovcyami na teritoriyi oblasti vidmicheno 1870 vidiv flori yaka stanovit blizko 40 vidiv sho zustrichayutsya v Ukrayini Z ridkisnih roslin u regioni sposterigayetsya ponad 91 z 541 vidu flori zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini ta 39 vidiv zanesenih do Yevropejskogo Chervonogo spisku Tvarinnij svitPraktichno povsyudno v prirodi zustrichayutsya lisicya ruda zayec sirij misha pasista i riznomanitni mishopodibni grizuni z ptahiv perepilka kuripka sira vorona sira vorona chorna odud zhajvoronki leleki kachki lastivki gorobci dyatli U lisah na pivnochi oblasti okrim zgadanih vidiv poshireni takozh okremi vidi yaki pronikayut u region uzdovzh zaplavi Dincya borsuk yenot ussurijskij los yevropejskij sarna yevropejska mozhlivi znahidki azijskoyi dikij kaban vivirka ruda u bagatoh miscyah takozh vselyali altajsku formu teleutka yizhak bilocherevij krit yevropejskij tosho Z ptahiv tut meshkayut fazan grak soroka solovej riznomanitni sinici gorlici sovi dyatli Na pishanih kosah i uzberezhzhi Azovskogo morya zustrichayutsya lisicya zayec sirij z ptahiv sira guska lisuha martini kachki kuliki golubi ta inshi U richkah oblasti zustrichayutsya ribi korop karas shuka krasnopirka lyash ribec tovstolob bilij som zvichajnij jorzh okun sudak lin V akvatoriyi Azovskogo morya bichok shprot yevropejskij hamsa oseledec puzanok azovskij kambala pilengas ta inshi Kolis dlya fauni oblasti vkazuvali takozh Iz ssavciv pacyuk chornij hom yak zvichajnij tarpan sajgak tur ta in u priberezhnij akvatoriyi majzhe ostatochno znikli delfini azovki Z ribopodibnih oseter ruskij virezub karas zolotij tosho Div takozh fauna Pridinciv ya EkologiyaDokladnishe ekologiya DonechchiniMeteoritiNa teritoriyi Doneckoyi oblasti vpali meteoriti 15 lyutogo 1814 roku Zhovtnevij 10 zhovtnya 1938 roku Olenivka 17 zhovtnya 1951 roku 7 serpnya 1969 roku Gorlivka 17 lipnya 1974 roku Rekreacijni mozhlivostiDonecka oblast maye bagati prirodni resursi Tut ye divovizhni miscya j likuvalni dzherela Balneologichne znachennya mayut Slov yanski soloni ozera Ropne Slipne Vejsove i dzherela mineralnih vod Nacionalnu cinnist stanovlyat dvi zapovidni zoni Homutovskij step i Svyatogir ya V ostannomu stvoreno nacionalnij prirodnij park Svyati gori Unikalni prirodni likuvalni vlastivosti maye solyana shahta v m Soledari de stvorenij speleologichnij sanatorij Azovske uzberezhzhya za ozdorovchim efektom prekrasna rekreacijna zona Div takozhDoneckij kryazh Siverskij Donec Doneckij vugilnij basejn Donecka visochinaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Doneckoyi oblasti ros Preobrazhenskij V S Zhivotnyj mir Preobrazhenskij V S Ocherki prirody Doneckogo kryazha Moskva Izd vo AN SSSR 1959 S 172 177 Taranenko L Melnichenko B Pilipenko D Dyakov V Raritetnye vidy nazemnyh mlekopitayushih Doneckoj oblasti sovremennoe sostoyanie i perspektivy ih ohrany Raritetna teriofauna ta yiyi ohorona Za red I Zagorodnyuka Lugansk 2008 S 187 198 Praci Teriologichnoyi shkoli Vip 9 ros