Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Екологічну ситуацію в Донецькій області можна визначити як кризову що формувалася впродовж тривалого періоду через нехту

Екологія Донеччини

Екологія Донеччини

Екологічну ситуацію в Донецькій області можна визначити як кризову, що формувалася впродовж тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку та відтворення (природно-ресурсного комплексу України).

image
Забруднення лісосмуги. м. Макіївка. 2011 р.

Впродовж десятиліть відбувалися структурні деформації народного господарства, коли перевага надавалася розвитку сировинно-видобувних, енергогенеруючій, металургійній, хімічній та іншим найбільш екологічно небезпечним галузям промисловості. В поєднанні з недостатністю правових та економічних механізмів захисту природного середовища, низькою забезпеченістю та ефективністю захисних споруд, а також з низьким рівнем екологічної свідомості суспільства — все це призвело до небезпечного екологічного стану у Донецькій області.

В незалежній Україні на державному рівні визнано, що необхідно здійснювати таку політику в сфері охорони довкілля, яка б забезпечувала сталий розвиток з екологічного погляду, ефективне зниження та попередження негативних впливів на довкілля. У структурі ж промислового потенціалу Донецького регіону 78% припадає на екологічно небезпечні галузі виробництва — металургійну (42%), видобувну (16%), виробництво електроенергії (11%), хімічну, нафтохімічну промисловість та виробництво коксу (9%).

Динаміка забруднення

Рівень шкідливих викидів в атмосферу дещо зменшився в 1990-х роках: якщо в 1990 році обсяг промислових викидів в атмосферу підприємствами області склав 2, 5 млн тонн шкідливих речовин, то в 1996 році — вже 1, 88 млн т, що пов'язане, в першу чергу, зі скороченням промислового виробництва області.

Динаміка викидів виглядає таким чином:

  • 1985 — 3 205, 2 тис. т (або 26, 4% загальноукраїнського обсягу забруднень);
  • 1990 — 2 500, 0 тис. т;
  • 1992 — 2 379, 3 тис. т (або 27, 6%);
  • 1994 — 2 093, 1 тис. т (або 33, 8%);
  • 1996 — 1 882, 6 тис. т (або 39, 5%);
  • 1998 — 1 561, 0 тис. т (або 37, 6%);
  • 1999 — 1 588, 2 тис. т (або 38, 6%);
  • 2000 — 1 589, 9 тис. т (або 40, 2%);
  • 2001 — 1 588, 7 тис. т (або 39, 2%).

Стан навколишнього природного середовища області

На Донеччині працює 800 великих і середніх промислових підприємств. Спеціалізація їх — гірничовидобувна, металургійна, хімічна промисловість, ТЕС, важке машинобудування. Це обумовлює велике техногенне навантаження на біосферу. По суті, воно найбільше в Україні та Європі і є загрозливим для довкілля та здоров'я населення.

Атмосферне повітря. Об'єм викидів, які забруднюють атмосферу, в Донецькій області вдвічі більший, ніж у Дніпропетровській, в 3,5 разу — ніж у Луганській, в 7 разів — ніж у Запорізькій і в 12,1 — ніж у Харківській областях. Щорічно в області стаціонарними джерелами викидається близько 1,6 млн т небезпечних речовин (більше 38% від загальних викидів по Україні). В цілому по області викиди у розрахунку на квадратний кілометр території становлять 61,8 т. У розрахунку на одну особу області викиди шкідливих речовин від стаціонарних джерел склали 352,5 кг на рік. У багатьох промислових містах та сільських районах рівень викидів на одного мешканця перевищує середньообласний у декілька разів.

У 2009 році за даними Держкомстату про кількість шкідливих викидів перше місце в Україні також утримувала Донецька область з результатом у 1,5 мільйона тонн, з яких 1,3 мільйона тонн забезпечили стаціонарні джерела. Друге місце в Україні серед найзабрудненіших міст посідає місто Маріуполь, шосте місце — Курахове, сьоме місце — Дебальцеве, 10 місце — Новий Світ Старобешівського району.

Водні ресурси. У Донецькій області близько 240 малих і середніх річок. При цьому водозабезпеченість природним річковим стоком на одного мешканця області в 5 разів менша, ніж у середньому в Україні. У абсолютних цифрах загальний забір води з усіх джерел склав по Донецькій області в кінці XX ст. близько 2600 млн м3. У той же час об'єм стічних вод — понад 1750 млн м3, з яких майже 1000 млн м3 недостатньо очищених та зовсім не очищених. Це 25% таких стічних вод по Україні. Так як стік річок в основному здійснюється у Азовське море, то забрудненість річок обумовлює забрудненість моря.

Відходи. У кінці XX ст. на Донеччині близько 40 млн тонн токсичних відходів, які зокрема містять арсен, свинець, ртуть, кадмій, нікель, нафтопродукти, відходи гальванічних та коксохімічних виробництв та інші. Загалом на Донеччині накопичено близько 4 млрд промислових та 400 млн м3 побутових відходів (25% від усіх по Україні).

Земельні ресурси. Земельний фонд Донецької області на 01.01.99 р. становить 2651,7 тис. га. З них близько 80% площ зайнято сільськогосподарськими землями. Вміст гумусу за останні 15 років зменшився на 0,35%. Донецька область має 68% еродованих земель. Промислові підприємства порушили близько ЗО тис.га сільськогосподарських угідь. У кінці XX ст. рекультивації підлягають 5 тис.га.

Найбільшого забруднення зазнає верхній шар літосфери — ґрунт. Це пов'язано з розсіюванням у приземному прошарку атмосфери аеральних емісій промислових підприємств, що містять різноманітні екотоксиканти. Характерними для Донецького регіону є важкі метали, фториди, сірководень та ін. Під дією цих сполук детоксикуючий потенціал ґрунтів у техногенно напружених регіонах суттєво зменшується і створюються умови для перенесення забруднюючих речовин з ґрунту в рослини сільськогосподарських культур. Забруднення ґрунту, та відповідно сільськогосподарських культур, становить значну небезпеку для людини та інших живих організмів, тому що накопичені в рослинах важкі метали включаються в харчові ланцюги і з продуктами харчування потрапляють в шлунково-кишковий тракт людини. Щорічні спостереження за еколого-агрохімічним станом ґрунтів області проводяться центром «Облдержродючість» шляхом локальних досліджень на контрольних ділянках. На жаль, сільськогосподарські підприємства не приділяють достатньої уваги вивченню якісного стану ґрунтів з метою планування і організації раціонального і, в результаті, економічно вигідного використання ґрунтів та їх охорони. З важких металів, сполуки яких найбільше забруднюють ґрунти, можна виділити такі: мідь, цинк, свинець, кадмій, ртуть.

Мінеральні ресурси. Донеччина має близько 700 родовищ 50 видів корисних копалин. З них експлуатується 300 близько 20 видів корисних копалин. Найінтенсивніше розробляються вугілля, кам'яна сіль, флюсові вапняки, вогнетривкі і тугоплавкі глини. У зв'язку з реструктуризацією вугільної промисловості України з 1990-х років гостро постали екологічні проблеми, пов'язані з закриттям шахт.

Природно-заповідний фонд

Докладніше: Природно-заповідний фонд Донецької області

Природа Донеччини надзвичайно цікава й унікальна, проте загалом сильно видозмінена господарською діяльністю людини. Особливо цінні природні комплекси збереглися наше на периферії Донеччина. Зокрема,

загальний перелік територій і об'єктів ПЗФ наступний:

Заповідники

На території Донецької області діють чотири з п'яти відділень Українського степового природного заповідника НАН України:

а також 10 заповідних об'єктів нижчих рангів (переважно заказники):

Національні природні парки

Ботанічні сади

Регіональні ландшафтні парки

Ботанічні пам'ятники природи

Зоологічні парки

Флора, фауна

З найцікавіших видів, що формують вершини рейтингів раритетної флори і , важливо відмітити:

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 9 червня 2010. Процитовано 8 червня 2010.

Джерела

  • [[https://web.archive.org/web/20080207132316/http://vesna.org.ua/txt/sxid/ecol/index.html Архівовано 7 лютого 2008 у Wayback Machine.] Журнал Схід]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ekologichnu situaciyu v Doneckij oblasti mozhna viznachiti yak krizovu sho formuvalasya vprodovzh trivalogo periodu cherez nehtuvannya ob yektivnimi zakonami rozvitku ta vidtvorennya prirodno resursnogo kompleksu Ukrayini Zabrudnennya lisosmugi m Makiyivka 2011 r Vprodovzh desyatilit vidbuvalisya strukturni deformaciyi narodnogo gospodarstva koli perevaga nadavalasya rozvitku sirovinno vidobuvnih energogeneruyuchij metalurgijnij himichnij ta inshim najbilsh ekologichno nebezpechnim galuzyam promislovosti V poyednanni z nedostatnistyu pravovih ta ekonomichnih mehanizmiv zahistu prirodnogo seredovisha nizkoyu zabezpechenistyu ta efektivnistyu zahisnih sporud a takozh z nizkim rivnem ekologichnoyi svidomosti suspilstva vse ce prizvelo do nebezpechnogo ekologichnogo stanu u Doneckij oblasti V nezalezhnij Ukrayini na derzhavnomu rivni viznano sho neobhidno zdijsnyuvati taku politiku v sferi ohoroni dovkillya yaka b zabezpechuvala stalij rozvitok z ekologichnogo poglyadu efektivne znizhennya ta poperedzhennya negativnih vpliviv na dovkillya U strukturi zh promislovogo potencialu Doneckogo regionu 78 pripadaye na ekologichno nebezpechni galuzi virobnictva metalurgijnu 42 vidobuvnu 16 virobnictvo elektroenergiyi 11 himichnu naftohimichnu promislovist ta virobnictvo koksu 9 Dinamika zabrudnennyaRiven shkidlivih vikidiv v atmosferu desho zmenshivsya v 1990 h rokah yaksho v 1990 roci obsyag promislovih vikidiv v atmosferu pidpriyemstvami oblasti sklav 2 5 mln tonn shkidlivih rechovin to v 1996 roci vzhe 1 88 mln t sho pov yazane v pershu chergu zi skorochennyam promislovogo virobnictva oblasti Dinamika vikidiv viglyadaye takim chinom 1985 3 205 2 tis t abo 26 4 zagalnoukrayinskogo obsyagu zabrudnen 1990 2 500 0 tis t 1992 2 379 3 tis t abo 27 6 1994 2 093 1 tis t abo 33 8 1996 1 882 6 tis t abo 39 5 1998 1 561 0 tis t abo 37 6 1999 1 588 2 tis t abo 38 6 2000 1 589 9 tis t abo 40 2 2001 1 588 7 tis t abo 39 2 Stan navkolishnogo prirodnogo seredovisha oblastiNa Donechchini pracyuye 800 velikih i serednih promislovih pidpriyemstv Specializaciya yih girnichovidobuvna metalurgijna himichna promislovist TES vazhke mashinobuduvannya Ce obumovlyuye velike tehnogenne navantazhennya na biosferu Po suti vono najbilshe v Ukrayini ta Yevropi i ye zagrozlivim dlya dovkillya ta zdorov ya naselennya Atmosferne povitrya Ob yem vikidiv yaki zabrudnyuyut atmosferu v Doneckij oblasti vdvichi bilshij nizh u Dnipropetrovskij v 3 5 razu nizh u Luganskij v 7 raziv nizh u Zaporizkij i v 12 1 nizh u Harkivskij oblastyah Shorichno v oblasti stacionarnimi dzherelami vikidayetsya blizko 1 6 mln t nebezpechnih rechovin bilshe 38 vid zagalnih vikidiv po Ukrayini V cilomu po oblasti vikidi u rozrahunku na kvadratnij kilometr teritoriyi stanovlyat 61 8 t U rozrahunku na odnu osobu oblasti vikidi shkidlivih rechovin vid stacionarnih dzherel sklali 352 5 kg na rik U bagatoh promislovih mistah ta silskih rajonah riven vikidiv na odnogo meshkancya perevishuye serednooblasnij u dekilka raziv U 2009 roci za danimi Derzhkomstatu pro kilkist shkidlivih vikidiv pershe misce v Ukrayini takozh utrimuvala Donecka oblast z rezultatom u 1 5 miljona tonn z yakih 1 3 miljona tonn zabezpechili stacionarni dzherela Druge misce v Ukrayini sered najzabrudnenishih mist posidaye misto Mariupol shoste misce Kurahove some misce Debalceve 10 misce Novij Svit Starobeshivskogo rajonu Vodni resursi U Doneckij oblasti blizko 240 malih i serednih richok Pri comu vodozabezpechenist prirodnim richkovim stokom na odnogo meshkancya oblasti v 5 raziv mensha nizh u serednomu v Ukrayini U absolyutnih cifrah zagalnij zabir vodi z usih dzherel sklav po Doneckij oblasti v kinci XX st blizko 2600 mln m3 U toj zhe chas ob yem stichnih vod ponad 1750 mln m3 z yakih majzhe 1000 mln m3 nedostatno ochishenih ta zovsim ne ochishenih Ce 25 takih stichnih vod po Ukrayini Tak yak stik richok v osnovnomu zdijsnyuyetsya u Azovske more to zabrudnenist richok obumovlyuye zabrudnenist morya Vidhodi U kinci XX st na Donechchini blizko 40 mln tonn toksichnih vidhodiv yaki zokrema mistyat arsen svinec rtut kadmij nikel naftoprodukti vidhodi galvanichnih ta koksohimichnih virobnictv ta inshi Zagalom na Donechchini nakopicheno blizko 4 mlrd promislovih ta 400 mln m3 pobutovih vidhodiv 25 vid usih po Ukrayini Zemelni resursi Zemelnij fond Doneckoyi oblasti na 01 01 99 r stanovit 2651 7 tis ga Z nih blizko 80 plosh zajnyato silskogospodarskimi zemlyami Vmist gumusu za ostanni 15 rokiv zmenshivsya na 0 35 Donecka oblast maye 68 erodovanih zemel Promislovi pidpriyemstva porushili blizko ZO tis ga silskogospodarskih ugid U kinci XX st rekultivaciyi pidlyagayut 5 tis ga Najbilshogo zabrudnennya zaznaye verhnij shar litosferi grunt Ce pov yazano z rozsiyuvannyam u prizemnomu prosharku atmosferi aeralnih emisij promislovih pidpriyemstv sho mistyat riznomanitni ekotoksikanti Harakternimi dlya Doneckogo regionu ye vazhki metali ftoridi sirkovoden ta in Pid diyeyu cih spoluk detoksikuyuchij potencial gruntiv u tehnogenno napruzhenih regionah suttyevo zmenshuyetsya i stvoryuyutsya umovi dlya perenesennya zabrudnyuyuchih rechovin z gruntu v roslini silskogospodarskih kultur Zabrudnennya gruntu ta vidpovidno silskogospodarskih kultur stanovit znachnu nebezpeku dlya lyudini ta inshih zhivih organizmiv tomu sho nakopicheni v roslinah vazhki metali vklyuchayutsya v harchovi lancyugi i z produktami harchuvannya potraplyayut v shlunkovo kishkovij trakt lyudini Shorichni sposterezhennya za ekologo agrohimichnim stanom gruntiv oblasti provodyatsya centrom Oblderzhrodyuchist shlyahom lokalnih doslidzhen na kontrolnih dilyankah Na zhal silskogospodarski pidpriyemstva ne pridilyayut dostatnoyi uvagi vivchennyu yakisnogo stanu gruntiv z metoyu planuvannya i organizaciyi racionalnogo i v rezultati ekonomichno vigidnogo vikoristannya gruntiv ta yih ohoroni Z vazhkih metaliv spoluki yakih najbilshe zabrudnyuyut grunti mozhna vidiliti taki mid cink svinec kadmij rtut Mineralni resursi Donechchina maye blizko 700 rodovish 50 vidiv korisnih kopalin Z nih ekspluatuyetsya 300 blizko 20 vidiv korisnih kopalin Najintensivnishe rozroblyayutsya vugillya kam yana sil flyusovi vapnyaki vognetrivki i tugoplavki glini U zv yazku z restrukturizaciyeyu vugilnoyi promislovosti Ukrayini z 1990 h rokiv gostro postali ekologichni problemi pov yazani z zakrittyam shaht Prirodno zapovidnij fondDokladnishe Prirodno zapovidnij fond Doneckoyi oblasti Priroda Donechchini nadzvichajno cikava j unikalna prote zagalom silno vidozminena gospodarskoyu diyalnistyu lyudini Osoblivo cinni prirodni kompleksi zbereglisya nashe na periferiyi Donechchina Zokrema na pivnochi isnuyut malo zajmani prirodni kompleksi Pridinciv ya i stvoreno nizku zapovidnih ob yektiv vishogo rangu NPP Svyati Gori PZ Krejdyana Flora tut she mozhna zustriti ridnisnih predstavnikiv flori i fauni Pridinciv ya na shodi Donechchini de na vidrogah Doneckogo Kryazhu roztashovanij odnojmennij RLP Doneckij kryazh na azovskih kosah zokrema Krivij Kosi zhe roztashovanij RLP Meotida tut vidomi najbilshi gnizdovi j zimivelni skupchennya kolovodnih ptahiv regionu zagalnij perelik teritorij i ob yektiv PZF nastupnij Zapovidniki Na teritoriyi Doneckoyi oblasti diyut chotiri z p yati viddilen Ukrayinskogo stepovogo prirodnogo zapovidnika NAN Ukrayini Homutovskij step Kam yani Mogili Krejdova flora Kalmiuskij a takozh 10 zapovidnih ob yektiv nizhchih rangiv perevazhno zakazniki Velikoanadolskij lisovij Bilosarajska kosa landshaftnij Berdyanskij lisovij Gektova balka landshaftnij Priazovskij chapelnik ornitologichnij Bakayi Krivoyi kosi ornitologichnij Yelanchanski bakayi ornitologichnij Novosilkivskij entomologichnij Staromihajlivskij entomologichnij Kruglik entomologichnij Nacionalni prirodni parki Svyati Gori Meotida Botanichni sadi Doneckij botanichnij sad NAN Ukrayini Regionalni landshaftni parki Doneckij kryazh Zuyivskij Kleban bik Meotida Poloveckij step Botanichni pam yatniki prirodi Balka Girka Urochishe Grabove Mayacka dacha Urochishe Vasilivka Urochishe Lis na graniti Zoologichni parki Dokuchayevskij zoopark Flora faunaZ najcikavishih vidiv sho formuyut vershini rejtingiv raritetnoyi flori i vazhlivo vidmititi ssavcya hohulyu rusku Desmana moschata plazuna gadyuku stepovu Vipera renardi zhuka ceratofiya bagatorogogo Ceratophius polyceros Primitki Arhiv originalu za 9 chervnya 2010 Procitovano 8 chervnya 2010 Dzherela https web archive org web 20080207132316 http vesna org ua txt sxid ecol index html Arhivovano7 lyutogo 2008 u Wayback Machine Zhurnal Shid

Дата публікації:
Топ