Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Уго́рці, мадя́ри (від угор. magyarok — «ма́дярок») — народ з фіно-угорської мовної групи, основне населення Угорщини.
| Угорці | |
|---|---|
 | |
| Кількість | близ. 13,1 — 14,5 млн. |
| Ареал |
 Росія: 3,768 (2002) |
| Близькі до: | Ханти, Мансі |
| Мова | угорська мова |
| Релігія | католики |
Етнонім
Самоназва угорців — «мадяри» (magyarok, однина — magyar). Це слово співзвучне з самоназвою споріднених з ними народів — хантів і мансі (mańśi).
Українське «угорці» походить від давньоруської назви цього народу — ѫгре (однина — ѫгринъ), похідної від прасл. *ǫgrъ, *ǫgъrinъ і грец. Οὖγγροι, Οὑγγρικός, яким позначали огурів — групу тюркських народів, з якими союз племен на чолі з мадярами мав давні зв'язки, тому сусідами сприймався як єдине ціле.
Пізніша форма Hungari, можливо, виникла внаслідок контамінації з назвою іншого східного народу — Hunni («гуни»). Похідними від Hungarus, Hungari називають угорців і в інших мовах Європи. Етимологічно споріднений термін угри вживають як загальну назву щодо угорців і близькоспоріднених з ними хантів й мансі (що говорять угорськими мовами), а також як елемент складового терміна «фіно-угри».
Угорці відомі також під застарілою назвою «венгерці» — це є адаптацією пол. Węgier («угорець») — теж похідного від праслов'янського *ǫgrъ, з переходом носового ǫ в носове ę і доданням протетичного «w». Російська назва угорців — «венгры» запозичена з польської; похідне від ѫгре слово угры вживається лише в значенні «народи, що говорять угорськими мовами», «угри».
«Угорськими горами» (горы Угорскыи) у Стародавній Русі називали Карпати.
Розселення
Найбільше угорців живе в Угорщині (98 % з 10,6 млн у 1977 році, 97,3 % з 10,2 млн у 2001 році, та тільки 78,2 % з 9 937 628 осіб в — 2011 році).
Живуть також як меншина в Румунії (1,25 млн), країнах колишньої Югославії (0,5 млн), Словаччині (0,4 млн), Україні (приблизно 95 тис.) і інших країнах колишнього СРСР (4 тис.), Австрії (30 тис.) й інших країнах Західної Європи та Північної (США (0.6 млн)), Канада (0.1 млн) і Південної Америки (Аргентина (20 тис.)) й Австралії (30 тис.), разом 13,5 млн.
Мова
Розмовляють угорською мовою, спорідненою з хантийською і мансійською. Діалекти:
- західний задунайський,
- південний, або альфельдський,
- тиський, або дунайсько-тиський,
- палоцький, або північно-західний,
- північно-східний,
- мезешезький, або закирайхазький,
- секейський.
Писемність на основі латинської графіки (з 10 століття).
Релігія
За віросповідананням католики (68 %; у тому числі 3 % греко-католики) і протестанти (25 %).
Історія
Угорці прибули на територію сучасної Угорщини наприкінці 9 ст. з первісної батьківщини між Волгою й Уралом через південні українські степи.
На недовгий час утворили в міжріччі між Бугом, Дністром, Серетом і Прутом союз семи угорських племен. Витиснені звідти печенігами й болгарами, подалися в 895–896 роках під проводом Арпада через Карпати до Паннонії. Тут підкорили собі місцеве населення, головним чином слов'янське (воно згодом асимілювалося), прийняли християнство й створили сильну централізовану державу Угорщину, до якої належали й теперішні українські землі на захід від Карпат — Закарпаття.
Матеріальна культура
Традиційне вбрання
Традиційний одяг угорців також вельми різноманітний. Жінки носили широкі збірчаті спідниці, часто надягаючі на декілька нижніх спідниць, короткі сорочки з широкими рукавами, яскраві безрукавки (пруслики). З'являтися на людях вони могли тільки в головних уборах — чіпцях, хустках.
Чоловічий костюм складався з полотняної сорочки, жилета і полотняних штанів (гат'я). Серед головних уборів переважали хутряні шапки і солом'яні капелюхи. Чоловічий верхній одяг — суконне пальто простого крою (губа), розшитий плащ (сюр), довга хутряна накидка (шуба).
Кухня
Якщо традиційні форми костюма витиснені міським одягом, то в харчуванні в угорців традиції достатньо стійкі. Вживають в їжу багато м'яса, овочів (капусти, помідорів і ін.), борошняних виробів (локшини, галушок), приправ (чорного і червоного перцю — паприки, цибулі). Найвідоміші страви — гуляш (густий м'ясний суп з цибулею і червоним перцем), перкельт (тушковане м'ясо в томатному соусі), паприкаш (тушковане куряче м'ясо з червоним перцем), турошчуса (локшина з сиром і шкварками). Популярна чорна кава. Серед алкогольних напоїв переважають виноградне вино, фруктова горілка палінка.
Сім'я
Сучасна сім'я мала, у минулому була поширена велика патріархальна.
У традиційній духовній культурі угорців, календарних і сімейних обрядах можна виділити елементи, пов'язані з дохристиянськими віруваннями, — сліди тотемізму, магії, шаманізму, простежуються деякі характерні міфологеми, наприклад, образ світового дерева («дерево, що дістає до неба»).
Фольклор
У багатому фольклорі виділяються пісні і балади (наприклад, про розбійників-бетярів), казки (чарівні, жартівливі і ін.), історичні перекази, прислів'я.
Своєрідна угорська народна музика. У піснях «старого стилю» помітні риси, характерні для музичної творчості народів Поволжя. Музика «нового стилю» склалася під західно-європейським впливом. Відомі угорські танці — вербункош, чардаш і ін.
Угорці в Україні
У 1970 р. в межах УРСР жило 153 000 угорців, у тому числі в Закарпатській області 152 000 (15,6 % усього населення). В останньому переписі 2001 року угорців в Україні було 156,6 тис., з них в Закарпатській області 151 516 (12,08 % від усього населення області). Та станом на 2017 рік, реальна чисельність угорців на території Закарпаття складає до 90 тис. чоловік. На Закарпатті, згідно статистики 2001 року, яка вже застаріла, угорці заселюють у більшості Берегівський район (76,1 %), місто Берегове (48,1 %), становлять чверть населення Виноградівського, третину Ужгородського (в самому Ужгороді лише 6,9 %), та 12,7 % Мукачівського районів. Деяке число їх живе в Тячівському, Хустському і Рахівському районах.
Мовні, суспільні та культурні взаємини між угорцями та українцями тривали століттями, наслідком чого багато українців, головним чином міщан та інтелігенції зугорщилися; зворотне явище траплялося рідко. Попри зміну прізвищ на угорські у 19-20 століттях зустрічаємо ще й тепер серед угорців чимало українських прізвищ. Співжиття угорців й українців призвело до мовно-культурних впливів; до угорської мови увійшло багато українізмів, і навпаки. До найдавніших угорських запозичень належать слова суспільної організації: király — король, ispán — начальник (пан), szabad — свобідний, család — родина (челядь), órosz — двірський слуга (також русин, руський), szolga — слуга, а з церковної термінології: barát — чернець (брат), kereszt — хрест, Karácsony — Різдво (карачун), szombat — субота тощо. Український побут, фолкльор, матеріальна й духова культура, пісня й музика, танці, зокрема на півдні Закарпаття, виявляють також угорські впливи, а в угорській культурі суміжних областей є українські елементи.
Нині угорська меншина в Україні належить до етнічно найстійкіших національних груп. Лише 2 % угорців подали іншу рідну мову, в тому числі 1 % — українську. Такий самий відсоток українців у Закарпатській області подає угорську мову за рідну. Угорці користуються досить широкими культурними правами в освіті, засобах комунікації, видах діяльності тощо. В Закарпатській області в 1970-х pp. виходили дві обласні газети угорською мовою: Kárpáti Igaz Szó («Правдиве карпатське слово») і Kárpátontuli Ifjúság («Закарпатська молодь») та районні газети в Берегові Vörös Zászló («Червоний прапор») й Ужгороді. У 1970-х pp. діяли 140 шкіл з угорською мовою навчання, у тому числі 15 середніх. У м. Береговому вистави Народного театру відбуваються угорською мовою. В Ужгородському університеті на філологічному факультеті є відділ угорської мови. Видавництво «Карпати» випускає книги угорською мовою для місцевих шкіл й річні календарі та переклади з української літератури для Угорщини.
Галерея
Див. також
Примітки
- Хоча кількість учасників перепису заснована на останніх даних перепису 2011 року, це нижня оцінка, позаяк обидва переписи в Угорщині та в Словаччині мали можливість відмовитися і не заявляти про свою етнічну приналежність, отже, близько 2 мільйонів чоловік вирішили зробити так.[1]
- 2011-es magyarországi népszámlálás
- 2001 Slovakian Census
- 2002 Serbian Census
- . 2.statcan.ca. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 22 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2008. Процитовано 19 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2007. Процитовано 19 листопада 2015.
- Comunidade Húngara radicada no Brasil [ 12 березня 2007 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2007. Процитовано 19 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 19 листопада 2015.
- Мадьяр // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
- Олексій Мустафін. Мандрівні державотворці. Еспресо. 2022-08-29.
- Угрин // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
- Венгерці // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 25 жовтня 2016.
- Hungarian census 2001 - Population by ethnic minorities and main age groups, 1941, 1980–2001. nepszamlalas2001.hu. Процитовано 18 травня 2015.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Угорці |
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- О. В. Комар. Угри // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 206. — .
Посилання
- Мадяри // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 887. — 1000 екз.
- Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — . (заготовка)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ugo rci madya ri vid ugor magyarok ma dyarok narod z fino ugorskoyi movnoyi grupi osnovne naselennya Ugorshini UgorciStefan I Svyatij Matvij Korvin Gabor Betlen Bela Bartok Tivadar Kostka Yanosh Boyayi Lorand Etvosh Jozhef EtvoshKilkist bliz 13 1 14 5 mln Areal Ugorshina 8 314 029 2011 SShA 1 398 000 2000 dzherelo Rumuniya 1 237 746 2011 Slovachchina 520 528 2001 Serbiya 293 299 2002 Kanada 315 510 2006 Ukrayina do 95 084 2017 Nimechchina 120 000 Braziliya 80 000 Rosiya 3 768 2002 Blizki do Hanti MansiMova ugorska movaReligiya katolikiEtnonimSamonazva ugorciv madyari magyarok odnina magyar Ce slovo spivzvuchne z samonazvoyu sporidnenih z nimi narodiv hantiv i mansi mansi Ukrayinske ugorci pohodit vid davnoruskoyi nazvi cogo narodu ѫgre odnina ѫgrin pohidnoyi vid prasl ǫgr ǫgrin i grec Oὖggroi Oὑggrikos yakim poznachali oguriv grupu tyurkskih narodiv z yakimi soyuz plemen na choli z madyarami mav davni zv yazki tomu susidami sprijmavsya yak yedine cile Piznisha forma Hungari mozhlivo vinikla vnaslidok kontaminaciyi z nazvoyu inshogo shidnogo narodu Hunni guni Pohidnimi vid Hungarus Hungari nazivayut ugorciv i v inshih movah Yevropi Etimologichno sporidnenij termin ugri vzhivayut yak zagalnu nazvu shodo ugorciv i blizkosporidnenih z nimi hantiv j mansi sho govoryat ugorskimi movami a takozh yak element skladovogo termina fino ugri Ugorci vidomi takozh pid zastariloyu nazvoyu vengerci ce ye adaptaciyeyu pol Wegier ugorec tezh pohidnogo vid praslov yanskogo ǫgr z perehodom nosovogo ǫ v nosove e i dodannyam protetichnogo w Rosijska nazva ugorciv vengry zapozichena z polskoyi pohidne vid ѫgre slovo ugry vzhivayetsya lishe v znachenni narodi sho govoryat ugorskimi movami ugri Ugorskimi gorami gory Ugorskyi u Starodavnij Rusi nazivali Karpati RozselennyaKarta jmovirnoyi ugorskoyi peredistoriyi Najbilshe ugorciv zhive v Ugorshini 98 z 10 6 mln u 1977 roci 97 3 z 10 2 mln u 2001 roci ta tilki 78 2 z 9 937 628 osib v 2011 roci Zhivut takozh yak menshina v Rumuniyi 1 25 mln krayinah kolishnoyi Yugoslaviyi 0 5 mln Slovachchini 0 4 mln Ukrayini priblizno 95 tis i inshih krayinah kolishnogo SRSR 4 tis Avstriyi 30 tis j inshih krayinah Zahidnoyi Yevropi ta Pivnichnoyi SShA 0 6 mln Kanada 0 1 mln i Pivdennoyi Ameriki Argentina 20 tis j Avstraliyi 30 tis razom 13 5 mln MovaDokladnishe Ugorska mova Rozmovlyayut ugorskoyu movoyu sporidnenoyu z hantijskoyu i mansijskoyu Dialekti zahidnij zadunajskij pivdennij abo alfeldskij tiskij abo dunajsko tiskij palockij abo pivnichno zahidnij pivnichno shidnij mezeshezkij abo zakirajhazkij sekejskij Pisemnist na osnovi latinskoyi grafiki z 10 stolittya ReligiyaZa virospovidanannyam katoliki 68 u tomu chisli 3 greko katoliki i protestanti 25 IstoriyaUgorci pribuli na teritoriyu suchasnoyi Ugorshini naprikinci 9 st z pervisnoyi batkivshini mizh Volgoyu j Uralom cherez pivdenni ukrayinski stepi Na nedovgij chas utvorili v mizhrichchi mizh Bugom Dnistrom Seretom i Prutom soyuz semi ugorskih plemen Vitisneni zvidti pechenigami j bolgarami podalisya v 895 896 rokah pid provodom Arpada cherez Karpati do Pannoniyi Tut pidkorili sobi misceve naselennya golovnim chinom slov yanske vono zgodom asimilyuvalosya prijnyali hristiyanstvo j stvorili silnu centralizovanu derzhavu Ugorshinu do yakoyi nalezhali j teperishni ukrayinski zemli na zahid vid Karpat Zakarpattya Materialna kulturaTradicijne vbrannya Tradicijnij odyag ugorciv takozh velmi riznomanitnij Zhinki nosili shiroki zbirchati spidnici chasto nadyagayuchi na dekilka nizhnih spidnic korotki sorochki z shirokimi rukavami yaskravi bezrukavki prusliki Z yavlyatisya na lyudyah voni mogli tilki v golovnih uborah chipcyah hustkah Cholovichij kostyum skladavsya z polotnyanoyi sorochki zhileta i polotnyanih shtaniv gat ya Sered golovnih uboriv perevazhali hutryani shapki i solom yani kapelyuhi Cholovichij verhnij odyag sukonne palto prostogo kroyu guba rozshitij plash syur dovga hutryana nakidka shuba Kuhnya Dokladnishe Ugorska kuhnya Yaksho tradicijni formi kostyuma vitisneni miskim odyagom to v harchuvanni v ugorciv tradiciyi dostatno stijki Vzhivayut v yizhu bagato m yasa ovochiv kapusti pomidoriv i in boroshnyanih virobiv lokshini galushok priprav chornogo i chervonogo percyu papriki cibuli Najvidomishi stravi gulyash gustij m yasnij sup z cibuleyu i chervonim percem perkelt tushkovane m yaso v tomatnomu sousi paprikash tushkovane kuryache m yaso z chervonim percem turoshchusa lokshina z sirom i shkvarkami Populyarna chorna kava Sered alkogolnih napoyiv perevazhayut vinogradne vino fruktova gorilka palinka Sim yaSuchasna sim ya mala u minulomu bula poshirena velika patriarhalna U tradicijnij duhovnij kulturi ugorciv kalendarnih i simejnih obryadah mozhna vidiliti elementi pov yazani z dohristiyanskimi viruvannyami slidi totemizmu magiyi shamanizmu prostezhuyutsya deyaki harakterni mifologemi napriklad obraz svitovogo dereva derevo sho distaye do neba FolklorU bagatomu folklori vidilyayutsya pisni i baladi napriklad pro rozbijnikiv betyariv kazki charivni zhartivlivi i in istorichni perekazi prisliv ya Svoyeridna ugorska narodna muzika U pisnyah starogo stilyu pomitni risi harakterni dlya muzichnoyi tvorchosti narodiv Povolzhya Muzika novogo stilyu sklalasya pid zahidno yevropejskim vplivom Vidomi ugorski tanci verbunkosh chardash i in Ugorci v UkrayiniDokladnishe Ugorci v Ukrayini U 1970 r v mezhah URSR zhilo 153 000 ugorciv u tomu chisli v Zakarpatskij oblasti 152 000 15 6 usogo naselennya V ostannomu perepisi 2001 roku ugorciv v Ukrayini bulo 156 6 tis z nih v Zakarpatskij oblasti 151 516 12 08 vid usogo naselennya oblasti Ta stanom na 2017 rik realna chiselnist ugorciv na teritoriyi Zakarpattya skladaye do 90 tis cholovik Na Zakarpatti zgidno statistiki 2001 roku yaka vzhe zastarila ugorci zaselyuyut u bilshosti Beregivskij rajon 76 1 misto Beregove 48 1 stanovlyat chvert naselennya Vinogradivskogo tretinu Uzhgorodskogo v samomu Uzhgorodi lishe 6 9 ta 12 7 Mukachivskogo rajoniv Deyake chislo yih zhive v Tyachivskomu Hustskomu i Rahivskomu rajonah Movni suspilni ta kulturni vzayemini mizh ugorcyami ta ukrayincyami trivali stolittyami naslidkom chogo bagato ukrayinciv golovnim chinom mishan ta inteligenciyi zugorshilisya zvorotne yavishe traplyalosya ridko Popri zminu prizvish na ugorski u 19 20 stolittyah zustrichayemo she j teper sered ugorciv chimalo ukrayinskih prizvish Spivzhittya ugorciv j ukrayinciv prizvelo do movno kulturnih vpliviv do ugorskoyi movi uvijshlo bagato ukrayinizmiv i navpaki Do najdavnishih ugorskih zapozichen nalezhat slova suspilnoyi organizaciyi kiraly korol ispan nachalnik pan szabad svobidnij csalad rodina chelyad orosz dvirskij sluga takozh rusin ruskij szolga sluga a z cerkovnoyi terminologiyi barat chernec brat kereszt hrest Karacsony Rizdvo karachun szombat subota tosho Ukrayinskij pobut folklor materialna j duhova kultura pisnya j muzika tanci zokrema na pivdni Zakarpattya viyavlyayut takozh ugorski vplivi a v ugorskij kulturi sumizhnih oblastej ye ukrayinski elementi Nini ugorska menshina v Ukrayini nalezhit do etnichno najstijkishih nacionalnih grup Lishe 2 ugorciv podali inshu ridnu movu v tomu chisli 1 ukrayinsku Takij samij vidsotok ukrayinciv u Zakarpatskij oblasti podaye ugorsku movu za ridnu Ugorci koristuyutsya dosit shirokimi kulturnimi pravami v osviti zasobah komunikaciyi vidah diyalnosti tosho V Zakarpatskij oblasti v 1970 h pp vihodili dvi oblasni gazeti ugorskoyu movoyu Karpati Igaz Szo Pravdive karpatske slovo i Karpatontuli Ifjusag Zakarpatska molod ta rajonni gazeti v Beregovi Voros Zaszlo Chervonij prapor j Uzhgorodi U 1970 h pp diyali 140 shkil z ugorskoyu movoyu navchannya u tomu chisli 15 serednih U m Beregovomu vistavi Narodnogo teatru vidbuvayutsya ugorskoyu movoyu V Uzhgorodskomu universiteti na filologichnomu fakulteti ye viddil ugorskoyi movi Vidavnictvo Karpati vipuskaye knigi ugorskoyu movoyu dlya miscevih shkil j richni kalendari ta perekladi z ukrayinskoyi literaturi dlya Ugorshini GalereyaDiv takozhUgorshina Naselennya Ugorshini Ugorska diaspora Ugorci v Ukrayini Ugorci v Slovachchini Ugorci v Rumuniyi Ugorci v SerbiyiUgorska diasporaPrimitkiHocha kilkist uchasnikiv perepisu zasnovana na ostannih danih perepisu 2011 roku ce nizhnya ocinka pozayak obidva perepisi v Ugorshini ta v Slovachchini mali mozhlivist vidmovitisya i ne zayavlyati pro svoyu etnichnu prinalezhnist otzhe blizko 2 miljoniv cholovik virishili zrobiti tak 1 2011 es magyarorszagi nepszamlalas 2001 Slovakian Census 2002 Serbian Census 2 statcan ca Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 22 serpnya 2013 Arhiv originalu za 23 bereznya 2008 Procitovano 19 listopada 2015 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2007 Procitovano 19 listopada 2015 Comunidade Hungara radicada no Brasil 12 bereznya 2007 u Wayback Machine Arhiv originalu za 22 veresnya 2007 Procitovano 19 listopada 2015 Arhiv originalu za 9 bereznya 2012 Procitovano 19 listopada 2015 Madyar Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Oleksij Mustafin Mandrivni derzhavotvorci Espreso 2022 08 29 Ugrin Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Vengerci Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Arhiv originalu za 2 listopada 2016 Procitovano 25 zhovtnya 2016 Hungarian census 2001 Population by ethnic minorities and main age groups 1941 1980 2001 nepszamlalas2001 hu Procitovano 18 travnya 2015 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu UgorciDzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 O V Komar Ugri Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 206 ISBN 978 966 00 1359 9 PosilannyaMadyari Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 887 1000 ekz Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2018 ISBN 978 617 7238 39 2 zagotovka