Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Уго́рці у Руму́нії або Мадя́ри у Руму́нії (угор. Romániai magyarok; рум. maghiarii din România) — найбільша етнічна меншина на території сучасної Румунії, офіційні права якої визнаються ЄС у рамках рамкової конвенції з прав національних меншин. Так, угорська мова визнається офіційною поряд з румунською в жудцях (повітах), де угорці складають понад 20 % населення. Переважно це регіони Північної Трансильванії. Загальна чисельність угорців у Румунії — 1,4 млн осіб (6,6 % населення країни або 19,6 % населення Трансильванії; Перепис населення Румунії, 2002).
Історія
Угорська присутність у Східній Європі зокрема і в Трансильванії, населеній в IX столітті переважно румунами, поступово наростала з кінця IX століття. Слов'яни також присутні в цьому регіоні з кінця X століття, мігруючи туди з території сучасної Польщі. Проте, угорська мова і культура не мали такого впливу на життя і побут румун як південні слов'яни, з якими румунів об'єднувала спільна релігія (православ'я) і спільна літературна церковнослов'янська мова. Католики і, пізніше, також протестанти, угорці особливо активно селилися на території Трансильванії (з 1920 року належить Румунії). Коли Трансильванія підкорилася владі угорського короля, угорці разом з німцями склали основу керівного класу Трансильванії аж до 1918 року (Австро-Угорщина.) Транслейтанія — угорська частина імперії — відрізнялася схильністю до мадяризації меншин від 1867 року і антирумунською позицією в питаннях внутрішньої політики. Румуни також традиційно були схильні до ворожої політики стосовно угорців і прагнули дезінтегрувати Угорщину. При цьому самі угорці зберігали і зберігають певні родові відмінності. В Румунії виділяються такі субетнічні групи угорців: секеї і дуже румунізовані чанґоші.
Після [ru] румунський уряд (особливо при Ніколае Чаушеску) взяв курс на інтенсивну румунізацію угорців.
1940 року після приєднання Трансильванії до Угорщини відбулися румунські погроми, багато румунів покинули свої будинки. 1944 року після арешту диктатора Антонеску, румунські та угорські націоналісти влаштували погроми в Трансильванії.
Протягом 1952—1968 років у Трансильванії існувала Угорська автономна область (від 1960 року офіційна назва — Муреш-Угорська), скасована після приходу Чаушеску до влади.
Населення
Угорське населення, що досягло піку 1910 року, постійно скорочується внаслідок поступової асиміляції і міграційного відтоку в Угорщину.
Румунія
- перепис 1992 — 1.624.959 чол., 7,1 % населення Румунії
- перепис 2002 — 1.431.807 чол., 6,6 % населення Румунії
За міжпереписний період скорочення склало 193 тис. чол. або 12 %.
Трансильванія
- 1786 — 29,4 % населення Трансильванії
- 1910 — 1.662.000 чол., 32,0 % населення Трансильванії (включно з угорськомовними євреями і німцями — перепис 1910)
- 1992 — 1.603.923 чол., 20,8 % населення Трансильванії
- 2002 — 1.415.718 чол., 19,6 % населення Трансильванії
Концентрація угорців за повітами країни
| Повіт | Угорці | Частка % |
|---|---|---|
| Харгіта | 276.038 | 84,61 % |
| Ковасна | 164.158 | 73,81 % |
| Муреш | 228.275 | 39,26 % |
| Сату-Маре | 129.258 | 35,22 % |
| Біхор | 155.829 | 25,92 % |
| Селаж | 57.167 | 23,07 % |
| Клуж | 122.301 | 17,37 % |
| Арад | 49.291 | 10,70 % |
| Марамуреш | 46.300 | 9,06 % |
| Брашов | 50.956 | 8,75 % |
| Тіміш | 50.556 | 7,59 % |
| Бистриця-Несеуд | 18.349 | 5,89 % |
| Алба | 20.684 | 5,40 % |
| Хунедоара | 25.388 | 5,20 % |
| Сібіу | 15.344 | 3,67 % |
| Караш-Северін | 5.824 | 1,76 % |
| Бакеу | 4.528 | 0,64 % |
| Бухарест | 5.834 | 0,31 % |
Ще 16.089 етнічних угорців проживає в інших повітах, переважно в самому місті Бухарест, де вони складають близько 0,1 % населення.
Релігія
Згідно з переписом 2002 року близько 51 % румунських угорців є протестантами (кальвіністами і лютеранами), серед них є унітарії, які становлять 4,5 %. Католицизм сповідує 41 % угорців. 2 % сповідує православ'я. 4,7 % належать до інших християнських конфесій.
Політика
Угорці Румунії традиційно голосують за Демократичний союз угорців Румунії, який відіграє чималу роль в політичному житті країни. ДСУР виступає за створення угорської національної автономії, за розширення сфери вживання угорської мови в адміністративній та культурній сферах (насамперед у сфері освіти) і за збільшення автономії місцевих органів влади. Однак ДСУР не має чіткої політичної орієнтації, приділяючи незначну увагу, зокрема, питанням економіки. Ця обставина пояснюється передусім необхідністю консолідації угорських виборців для подолання п'ятивідсоткового бар'єру на виборах до румунського парламенту.
Угорці Румунії представлені трьома депутатами в Європарламенті (з 33 місць, відведених для Румунії) — двома депутатами від ДСУР, а також незалежним депутатом Ласло Текешем.
Від 2009 року існує невизнана автономія угорців у Румунії — Секейська земля.
Див. також
Примітки
- Департамент Венгрии по делам соотечественников за рубежом
- Populaţia după etnie şi religie, pe medii
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ugo rci u Rumu niyi abo Madya ri u Rumu niyi ugor Romaniai magyarok rum maghiarii din Romania najbilsha etnichna menshina na teritoriyi suchasnoyi Rumuniyi oficijni prava yakoyi viznayutsya YeS u ramkah ramkovoyi konvenciyi z prav nacionalnih menshin Tak ugorska mova viznayetsya oficijnoyu poryad z rumunskoyu v zhudcyah povitah de ugorci skladayut ponad 20 naselennya Perevazhno ce regioni Pivnichnoyi Transilvaniyi Zagalna chiselnist ugorciv u Rumuniyi 1 4 mln osib 6 6 naselennya krayini abo 19 6 naselennya Transilvaniyi Perepis naselennya Rumuniyi 2002 Ugorska menshina u RumuniyiUgorci u Yevropi na pochatku XXI stolittyaIstoriyaUgorska prisutnist u Shidnij Yevropi zokrema i v Transilvaniyi naselenij v IX stolitti perevazhno rumunami postupovo narostala z kincya IX stolittya Slov yani takozh prisutni v comu regioni z kincya X stolittya migruyuchi tudi z teritoriyi suchasnoyi Polshi Prote ugorska mova i kultura ne mali takogo vplivu na zhittya i pobut rumun yak pivdenni slov yani z yakimi rumuniv ob yednuvala spilna religiya pravoslav ya i spilna literaturna cerkovnoslov yanska mova Katoliki i piznishe takozh protestanti ugorci osoblivo aktivno selilisya na teritoriyi Transilvaniyi z 1920 roku nalezhit Rumuniyi Koli Transilvaniya pidkorilasya vladi ugorskogo korolya ugorci razom z nimcyami sklali osnovu kerivnogo klasu Transilvaniyi azh do 1918 roku Avstro Ugorshina Translejtaniya ugorska chastina imperiyi vidriznyalasya shilnistyu do madyarizaciyi menshin vid 1867 roku i antirumunskoyu poziciyeyu v pitannyah vnutrishnoyi politiki Rumuni takozh tradicijno buli shilni do vorozhoyi politiki stosovno ugorciv i pragnuli dezintegruvati Ugorshinu Pri comu sami ugorci zberigali i zberigayut pevni rodovi vidminnosti V Rumuniyi vidilyayutsya taki subetnichni grupi ugorciv sekeyi i duzhe rumunizovani changoshi Pislya ru rumunskij uryad osoblivo pri Nikolae Chaushesku vzyav kurs na intensivnu rumunizaciyu ugorciv 1940 roku pislya priyednannya Transilvaniyi do Ugorshini vidbulisya rumunski pogromi bagato rumuniv pokinuli svoyi budinki 1944 roku pislya areshtu diktatora Antonesku rumunski ta ugorski nacionalisti vlashtuvali pogromi v Transilvaniyi Protyagom 1952 1968 rokiv u Transilvaniyi isnuvala Ugorska avtonomna oblast vid 1960 roku oficijna nazva Muresh Ugorska skasovana pislya prihodu Chaushesku do vladi NaselennyaUgorske naselennya sho dosyaglo piku 1910 roku postijno skorochuyetsya vnaslidok postupovoyi asimilyaciyi i migracijnogo vidtoku v Ugorshinu Rumuniya perepis 1992 1 624 959 chol 7 1 naselennya Rumuniyi perepis 2002 1 431 807 chol 6 6 naselennya Rumuniyi Za mizhperepisnij period skorochennya sklalo 193 tis chol abo 12 Transilvaniya 1786 29 4 naselennya Transilvaniyi 1910 1 662 000 chol 32 0 naselennya Transilvaniyi vklyuchno z ugorskomovnimi yevreyami i nimcyami perepis 1910 1992 1 603 923 chol 20 8 naselennya Transilvaniyi 2002 1 415 718 chol 19 6 naselennya TransilvaniyiKoncentraciya ugorciv za povitami krayini Povit Ugorci Chastka Hargita 276 038 84 61 Kovasna 164 158 73 81 Muresh 228 275 39 26 Satu Mare 129 258 35 22 Bihor 155 829 25 92 Selazh 57 167 23 07 Kluzh 122 301 17 37 Arad 49 291 10 70 Maramuresh 46 300 9 06 Brashov 50 956 8 75 Timish 50 556 7 59 Bistricya Neseud 18 349 5 89 Alba 20 684 5 40 Hunedoara 25 388 5 20 Sibiu 15 344 3 67 Karash Severin 5 824 1 76 Bakeu 4 528 0 64 Buharest 5 834 0 31 She 16 089 etnichnih ugorciv prozhivaye v inshih povitah perevazhno v samomu misti Buharest de voni skladayut blizko 0 1 naselennya Religiya Zgidno z perepisom 2002 roku blizko 51 rumunskih ugorciv ye protestantami kalvinistami i lyuteranami sered nih ye unitariyi yaki stanovlyat 4 5 Katolicizm spoviduye 41 ugorciv 2 spoviduye pravoslav ya 4 7 nalezhat do inshih hristiyanskih konfesij PolitikaUgorci Rumuniyi tradicijno golosuyut za Demokratichnij soyuz ugorciv Rumuniyi yakij vidigraye chimalu rol v politichnomu zhitti krayini DSUR vistupaye za stvorennya ugorskoyi nacionalnoyi avtonomiyi za rozshirennya sferi vzhivannya ugorskoyi movi v administrativnij ta kulturnij sferah nasampered u sferi osviti i za zbilshennya avtonomiyi miscevih organiv vladi Odnak DSUR ne maye chitkoyi politichnoyi oriyentaciyi pridilyayuchi neznachnu uvagu zokrema pitannyam ekonomiki Cya obstavina poyasnyuyetsya peredusim neobhidnistyu konsolidaciyi ugorskih viborciv dlya podolannya p yatividsotkovogo bar yeru na viborah do rumunskogo parlamentu Ugorci Rumuniyi predstavleni troma deputatami v Yevroparlamenti z 33 misc vidvedenih dlya Rumuniyi dvoma deputatami vid DSUR a takozh nezalezhnim deputatom Laslo Tekeshem Vid 2009 roku isnuye neviznana avtonomiya ugorciv u Rumuniyi Sekejska zemlya Div takozhUgorciUgorci v Nimechchini Ugorci v Serbiyi Ugorci v Slovachchini Ugorci v Ukrayini Ugorci v HorvatiyiPrimitkiDepartament Vengrii po delam sootechestvennikov za rubezhom Populaţia după etnie si religie pe medii