Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пергамський музей, Пергамон-музей (нім. Pergamonmuseum) — один з найвідоміших музеїв, розташованих на Музейному острові на річці Шпрее в центрі Берліна.
Німеччина[1]1 093 000 осіб (2009)
1 035 000 осіб (2010)
1 305 000 осіб (2011)
1 410 000 осіб (2012)
1 260 000 осіб (2013)
995 000 осіб (2014)
750 000 осіб (2015)
739 000 осіб (2016)
751 000 осіб (2017)
Пергамський музей у ВікісховищіБудівля музею побудована в 1910-1930 за проєктом та Людвіга Гофмана у першу чергу для знайденого Карлом Хуманом Пергамського вівтаря, а також для зібрання пізнього античного живопису і скульптури, експонатів передньоазійського музею, що включає твори хеттського, ассирійського, вавилонського і перського мистецтва та (що включає ). З 1958 всі ці зібрання об'єднані спільною назвою «Пергамський музей». На початок 21 ст. експозиція музею поділяється на Античне зібрання, Передньоазійський музей і Музей ісламського мистецтва. У 2005 в Пергамському музеї побувало близько 960 тис. відвідувачів, і це найвідвідуваніший музей Берліна.
Історія
Перша будівля Пергамського музею
Перша будівля Пергамського музею побудована в 1897-1898 роках і була урочисто відкрита для доступу публіки в 1901 році. У світловому дворі музею розмістилися твори стародавньої архітектури з Пергама, Прієни і Магнесії на Меандрі.
Після руйнації першої будівлі Пергамського музею в 1908 році (розчистка ділянки під нову споруду) всі пергамські художні цінності до зведення нової будівлі розміщувалися у східній колонній залі Нового музею.
Друга будівля Пергамського музею
Оскільки виявлені при розкопках в Вавилоні, Уруці, Ашшурі і Єгипті монументальні експонати не могли гідно розміститися в першому побудованому будинку музею, у якого до того ж незабаром виявилися будівельні дефекти фундаменту, для вирішення питань, пов'язаних зі зведенням нової будівлі на тому ж місці, в 1905 році був призначений новий генеральний директор Королівських (а з 1918 року — Державних) музеїв, а в 1906 році до роботи залучений Вільгельм фон Боде. Крім колекції античної архітектури в північному корпусі нової будівлі музею передбачалося розмістити піздньоантичне мистецтво Німеччини з , а в південному — відділ передньоазійського мистецтва. Відповідно до змін в плані від 1927 року тут же повинна була знайти своє місце і колекція ісламського мистецтва.
У 1907 році Альфред Мессель розпочав проєкт нової монументальної будівлі з трьох корпусів у суворому неокласичному стилі. Після смерті Месселя в 1909 році роботи продовжив його близький друг Людвіг Хофман, який займав адміністративну посаду в уряді Берліна з питань будівництва. У 1910 році почалися будівельні роботи, які зупинили Перша світова війна, революція 1918 року й інфляція 1922-1923 років. Лише до 1930 року будівництво музейної споруди будинку було закінчено, і чотири музейні збірки у його стінах відкрили свої зали для публіки.
Друга світова війна і її наслідки
Пергамський музей серйозно постраждав під час повітряних нальотів на Берлін. Багато експонатів були перевезені в безпечніше місце, монументальні речі були укріплені. У 1945 році більша частина фондів музею була вивезена радянськими офіцерами із захисту художніх цінностей в східну частину Берліна для відправки в майбутній Музей Перемоги імені Йосипа Сталіна. Лише в 1958 році музейні фонди повернулися в Німецьку Демократичну республіку, але не повністю. Досі значна частина колекції незаконно, всупереч нормам міжнародного права, зберігається в запасниках Пушкінського музею в Москві і Ермітажу в Санкт-Петербурзі.
Експозиція
У Пергамському музеї знаходяться зібрання трьох музеїв: Античного зібрання, Музею ісламського мистецтва і передньоазійського музею. У ньому представлені різні експонати давньої монументальної архітектури, найвідомішими з яких є:
Античне зібрання
Античне зібрання виникло завдяки Бранденбургським курфюрстам-колекціонерам класичної давнини. Основа музею Античного зібрання закладена придбанням в 1698 році колекції римського археолога Джованні П'єтро Беллорі. Частина колекції античності стала доступна для публіки в 1830 році з відкриттям у Берліні Старого музею. Античне зібрання значно поповнилося завдяки розкопкам, що проводилися в Олімпії, Самосі, Пергамі, Мілеті, Прієні і .
Із розділом Німеччини після Другої світової війни розділилося і Античне зібрання. Пергамський музей в НДР відкрився знову у 1959 році, а колекція, що опинилася в Західному Берліні, розміщувалася аж до 1995 року в будівлі за проєктом архітектора навпроти замку Шарлоттенбург.
В даний час цінності Античного зібрання поділені між двома музеями — Пергамським і Старим. Експозиція Пергамського музею об'єднує давньогрецькі і давньоримські твори архітектури, скульптури, писемності, мозаїки, прикраси з дорогоцінних металів і вироби з бронзи. Візитною карткою Пергамського музею став Пергамський вівтар, що датується II ст. до н. е.., на якого зображена драматична битва богів з гігантами, а також , які відносять до епохи Стародавнього Риму. Крім цього всесвітню популярність здобули «Берлінська богиня» з Кератеї періоду розквіту архаїки і піздньоархаїчна «Богиня на троні» з Тарента.
Музей ісламського мистецтва
Музей Передньої Азії
У музеї Передньої Азії представлені експонати, виявлені на археологічних розкопках, що проводилися в ареалі поширення шумерської, вавилонської і ассирійської культур німецькими вченими, зокрема Німецьким Східним Товариством. Сюди відносяться монументальні пам'ятники архітектури, рельєфи і предмети меншого розміру, що використовувалися у відправленні культу, побуті і як прикраси.
Особливої уваги заслуговують вавилонська брама Іштар, фрагмент , яка до них вела, і фасад тронного залу Навуходоносора II.
Майстер-план Музейного острова
Згідно з майстер-планом реконструкції берлінського Музейного острова Пергамський музей повинен стати центром його ансамблю, об'єднуючого Новий музей, Музей Боде, Стару національну галерею і .
Див. також
Література
- Nikolaus Bernau, Nadine Riedl:Für Kaiser und Reich. Die Antikenabteilung im Pergamonmuseum. In: Alexis Joachimides u.a. (Hrsg.):Museumsinszenierungen. Zur Geschichte der Institution des Kunstmuseums. Die Berliner Museumslandschaft 1830—1990. Verlag der Kunst, Dresden und Basel 1995, , S. 171—190.
- Wilhelm von Bode:Denkschrift betreffend Erweiterungs-und Neubauten bei den Königlichen Museen in Berlin. Imberg & Lefson, Berlin 1907. Auch abgedruckt in: Wilhelm von Bode:Mein Leben. 2 Bd. Verlag H. Reckendorf, Berlin 1930. Bodes Denkschrift zum Bau des Pergamonmuseums.
- Nicola Crüsemann:Vom Zweistromland zum Kupfergraben. Vorgeschichte und Entstehungsjahre (1899—1918) der Vorderasiatischen Abteilung der Berliner Museen vor fach-und kulturpolitischen Hintergründen. Gebr. Mann, Berlin 2001, (=Jahrbuch Der Berliner MuseenNF Bd. 42, 2000, Beiheft; = Dissertation, Freie Universität Berlin. 1999).
- Olaf Matthes:Das Pergamonmuseum. Berlin-Edition, Berlin 2006, .
- Andreas Scholl, Gertrud Platz (Hrsg.):Altes Museum. Pergamonmuseum. Antikensammlung Staatlichen Museen zu Berlin. 3., Vollständig überarbeitete und erweiterte Auflage. Von Zabern, Mainz 2007, .
- Volker Viergutz:Berliner Museumskrieg. Ein unveröffentlichtes Kapitel der Lebenserinnerungen Ludwig Hoffmanns in Berlin und Geschichte und Gegenwart. In:Berlin in Geschichte und Gegenwart. Jahrbuch des Landesarchivs Berlin. 1993, ISSN 0175-8446, S. 85-112. Beschreibt den Konflikt zwischen Wilhelm von Bode und Ludwig Hoffmann um die Gestaltung des Pergamonmuseums.
- Carola Wedel (Hrsg.):Das Pergamonmuseum. Menschen, Mythen, Meisterwerke. Nicolai, Berlin 2003, .
Примітки
- archINFORM — 1994.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Pergamonmuseum |
- (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pergamskij muzej Pergamon muzej nim Pergamonmuseum odin z najvidomishih muzeyiv roztashovanih na Muzejnomu ostrovi na richci Shpree v centri Berlina Pergamskij muzej52 31 15 pn sh 13 23 45 sh d 52 52100000002777591 pn sh 13 39600000002777946 sh d 52 52100000002777591 13 39600000002777946 Koordinati 52 31 15 pn sh 13 23 45 sh d 52 52100000002777591 pn sh 13 39600000002777946 sh d 52 52100000002777591 13 39600000002777946Tiphudozhnya galereya i muzej 1 Nazva na chestPergamStatus spadshinipam yatka arhitekturiChastina vidDerzhavni muzeyi BerlinaKrayina Nimechchina 1 RoztashuvannyaBerlinAdresad i dStilarhitektura neoklasicizmuArhitektordZasnovano1901Vidkrito1910Vidviduvachi1 298 000 osib 2008 1 093 000 osib 2009 1 035 000 osib 2010 1 305 000 osib 2011 1 410 000 osib 2012 1 260 000 osib 2013 995 000 osib 2014 750 000 osib 2015 739 000 osib 2016 751 000 osib 2017 Sajtwww pergamon dePergamskij muzej Nimechchina Pergamskij muzej u Vikishovishi Budivlya muzeyu pobudovana v 1910 1930 za proyektom ta Lyudviga Gofmana u pershu chergu dlya znajdenogo Karlom Humanom Pergamskogo vivtarya a takozh dlya zibrannya piznogo antichnogo zhivopisu i skulpturi eksponativ perednoazijskogo muzeyu sho vklyuchaye tvori hettskogo assirijskogo vavilonskogo i perskogo mistectva ta sho vklyuchaye Z 1958 vsi ci zibrannya ob yednani spilnoyu nazvoyu Pergamskij muzej Na pochatok 21 st ekspoziciya muzeyu podilyayetsya na Antichne zibrannya Perednoazijskij muzej i Muzej islamskogo mistectva U 2005 v Pergamskomu muzeyi pobuvalo blizko 960 tis vidviduvachiv i ce najvidviduvanishij muzej Berlina IstoriyaPersha budivlya Pergamskogo muzeyu Persha budivlya Pergamskogo muzeyu v 1905 roci Persha budivlya Pergamskogo muzeyu pobudovana v 1897 1898 rokah i bula urochisto vidkrita dlya dostupu publiki v 1901 roci U svitlovomu dvori muzeyu rozmistilisya tvori starodavnoyi arhitekturi z Pergama Priyeni i Magnesiyi na Meandri Pislya rujnaciyi pershoyi budivli Pergamskogo muzeyu v 1908 roci rozchistka dilyanki pid novu sporudu vsi pergamski hudozhni cinnosti do zvedennya novoyi budivli rozmishuvalisya u shidnij kolonnij zali Novogo muzeyu Druga budivlya Pergamskogo muzeyu Oskilki viyavleni pri rozkopkah v Vaviloni Uruci Ashshuri i Yegipti monumentalni eksponati ne mogli gidno rozmistitisya v pershomu pobudovanomu budinku muzeyu u yakogo do togo zh nezabarom viyavilisya budivelni defekti fundamentu dlya virishennya pitan pov yazanih zi zvedennyam novoyi budivli na tomu zh misci v 1905 roci buv priznachenij novij generalnij direktor Korolivskih a z 1918 roku Derzhavnih muzeyiv a v 1906 roci do roboti zaluchenij Vilgelm fon Bode Krim kolekciyi antichnoyi arhitekturi v pivnichnomu korpusi novoyi budivli muzeyu peredbachalosya rozmistiti pizdnoantichne mistectvo Nimechchini z a v pivdennomu viddil perednoazijskogo mistectva Vidpovidno do zmin v plani vid 1927 roku tut zhe povinna bula znajti svoye misce i kolekciya islamskogo mistectva U 1907 roci Alfred Messel rozpochav proyekt novoyi monumentalnoyi budivli z troh korpusiv u suvoromu neoklasichnomu stili Pislya smerti Messelya v 1909 roci roboti prodovzhiv jogo blizkij drug Lyudvig Hofman yakij zajmav administrativnu posadu v uryadi Berlina z pitan budivnictva U 1910 roci pochalisya budivelni roboti yaki zupinili Persha svitova vijna revolyuciya 1918 roku j inflyaciya 1922 1923 rokiv Lishe do 1930 roku budivnictvo muzejnoyi sporudi budinku bulo zakincheno i chotiri muzejni zbirki u jogo stinah vidkrili svoyi zali dlya publiki Druga svitova vijna i yiyi naslidki Pergamskij muzej serjozno postrazhdav pid chas povitryanih nalotiv na Berlin Bagato eksponativ buli perevezeni v bezpechnishe misce monumentalni rechi buli ukripleni U 1945 roci bilsha chastina fondiv muzeyu bula vivezena radyanskimi oficerami iz zahistu hudozhnih cinnostej v shidnu chastinu Berlina dlya vidpravki v majbutnij Muzej Peremogi imeni Josipa Stalina Lishe v 1958 roci muzejni fondi povernulisya v Nimecku Demokratichnu respubliku ale ne povnistyu Dosi znachna chastina kolekciyi nezakonno vsuperech normam mizhnarodnogo prava zberigayetsya v zapasnikah Pushkinskogo muzeyu v Moskvi i Ermitazhu v Sankt Peterburzi EkspoziciyaPergamskij vivtar Brama Ishtar z Vavilonu U Pergamskomu muzeyi znahodyatsya zibrannya troh muzeyiv Antichnogo zibrannya Muzeyu islamskogo mistectva i perednoazijskogo muzeyu U nomu predstavleni rizni eksponati davnoyi monumentalnoyi arhitekturi najvidomishimi z yakih ye Pergamskij vivtar Brama Ishtar i Antichne zibrannya Dokladnishe Antichne zibrannya Berlin Antichne zibrannya viniklo zavdyaki Brandenburgskim kurfyurstam kolekcioneram klasichnoyi davnini Osnova muzeyu Antichnogo zibrannya zakladena pridbannyam v 1698 roci kolekciyi rimskogo arheologa Dzhovanni P yetro Bellori Chastina kolekciyi antichnosti stala dostupna dlya publiki v 1830 roci z vidkrittyam u Berlini Starogo muzeyu Antichne zibrannya znachno popovnilosya zavdyaki rozkopkam sho provodilisya v Olimpiyi Samosi Pergami Mileti Priyeni i Iz rozdilom Nimechchini pislya Drugoyi svitovoyi vijni rozdililosya i Antichne zibrannya Pergamskij muzej v NDR vidkrivsya znovu u 1959 roci a kolekciya sho opinilasya v Zahidnomu Berlini rozmishuvalasya azh do 1995 roku v budivli za proyektom arhitektora navproti zamku Sharlottenburg V danij chas cinnosti Antichnogo zibrannya podileni mizh dvoma muzeyami Pergamskim i Starim Ekspoziciya Pergamskogo muzeyu ob yednuye davnogrecki i davnorimski tvori arhitekturi skulpturi pisemnosti mozayiki prikrasi z dorogocinnih metaliv i virobi z bronzi Vizitnoyu kartkoyu Pergamskogo muzeyu stav Pergamskij vivtar sho datuyetsya II st do n e na yakogo zobrazhena dramatichna bitva bogiv z gigantami a takozh yaki vidnosyat do epohi Starodavnogo Rimu Krim cogo vsesvitnyu populyarnist zdobuli Berlinska boginya z Kerateyi periodu rozkvitu arhayiki i pizdnoarhayichna Boginya na troni z Tarenta Muzej islamskogo mistectva Dokladnishe Muzej Perednoyi Aziyi Dokladnishe Muzej Perednoyi Aziyi U muzeyi Perednoyi Aziyi predstavleni eksponati viyavleni na arheologichnih rozkopkah sho provodilisya v areali poshirennya shumerskoyi vavilonskoyi i assirijskoyi kultur nimeckimi vchenimi zokrema Nimeckim Shidnim Tovaristvom Syudi vidnosyatsya monumentalni pam yatniki arhitekturi relyefi i predmeti menshogo rozmiru sho vikoristovuvalisya u vidpravlenni kultu pobuti i yak prikrasi Osoblivoyi uvagi zaslugovuyut vavilonska brama Ishtar fragment yaka do nih vela i fasad tronnogo zalu Navuhodonosora II Majster plan Muzejnogo ostrovaZgidno z majster planom rekonstrukciyi berlinskogo Muzejnogo ostrova Pergamskij muzej povinen stati centrom jogo ansamblyu ob yednuyuchogo Novij muzej Muzej Bode Staru nacionalnu galereyu i Div takozhAntichne zibrannya Berlina Starij muzejLiteraturaNikolaus Bernau Nadine Riedl Fur Kaiser und Reich Die Antikenabteilung im Pergamonmuseum In Alexis Joachimides u a Hrsg Museumsinszenierungen Zur Geschichte der Institution des Kunstmuseums Die Berliner Museumslandschaft 1830 1990 Verlag der Kunst Dresden und Basel 1995 ISBN 3 364 00325 4 S 171 190 Wilhelm von Bode Denkschrift betreffend Erweiterungs und Neubauten bei den Koniglichen Museen in Berlin Imberg amp Lefson Berlin 1907 Auch abgedruckt in Wilhelm von Bode Mein Leben 2 Bd Verlag H Reckendorf Berlin 1930 Bodes Denkschrift zum Bau des Pergamonmuseums Nicola Crusemann Vom Zweistromland zum Kupfergraben Vorgeschichte und Entstehungsjahre 1899 1918 der Vorderasiatischen Abteilung der Berliner Museen vor fach und kulturpolitischen Hintergrunden Gebr Mann Berlin 2001 ISBN 3 7861 2403 5 Jahrbuch Der Berliner MuseenNF Bd 42 2000 Beiheft Dissertation Freie Universitat Berlin 1999 Olaf Matthes Das Pergamonmuseum Berlin Edition Berlin 2006 ISBN 3 8148 0143 1 Andreas Scholl Gertrud Platz Hrsg Altes Museum Pergamonmuseum Antikensammlung Staatlichen Museen zu Berlin 3 Vollstandig uberarbeitete und erweiterte Auflage Von Zabern Mainz 2007 ISBN 978 3 8053 2449 6 Volker Viergutz Berliner Museumskrieg Ein unveroffentlichtes Kapitel der Lebenserinnerungen Ludwig Hoffmanns in Berlin und Geschichte und Gegenwart In Berlin in Geschichte und Gegenwart Jahrbuch des Landesarchivs Berlin 1993 ISSN 0175 8446 S 85 112 Beschreibt den Konflikt zwischen Wilhelm von Bode und Ludwig Hoffmann um die Gestaltung des Pergamonmuseums Carola Wedel Hrsg Das Pergamonmuseum Menschen Mythen Meisterwerke Nicolai Berlin 2003 ISBN 3 89479 095 4 PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pergamonmuseum nim