Маврикій — східноафриканська острівна країна, що знаходиться в акваторії Індійського океану на схід від острова Мадагаскар . Загальна площа країни 2 040 км² (181-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 2 030 км², а на поверхню внутрішніх вод — 10 км². Площа країни у 4 рази менша за площу Чернівецької області України.
Географія Маврикію | |
---|---|
Географічне положення Маврикію | |
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Східна Африка |
Координати | 20°17′ пд. ш. 57°33′ сх. д. / 20.283° пд. ш. 57.550° сх. д. |
Територія | |
Площа | 2040 км² (181-ше) |
Морське узбережжя | 177 км |
Державний кордон | 0 км |
Рельєф | |
Тип | гористий |
Найвища точка | гора Пітон-де-ля-Петіт-Рив'єр-Нуар (828 м) |
Найнижча точка | Індійський океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | [[_]] ( км) |
Найбільше озеро | [[_]] ( км²) |
Інше | |
Природні ресурси | родючі ґрунти, риба |
Стихійні лиха | тропічні циклони |
Екологічні проблеми | забруднення вод, руйнування коралових рифів |
Назва
Офіційна назва — Республіка Маврикій, Маврикій (англ. Mauritius; гінді मरेशस). Назва країни походить від назви найбільшого острова в складі держави — Маврикію. Арабські мореплавці, що відкрили цей острів, дали йому назву Діна Аробі. Європейцями острів був відкритий на початку XVI століття португальським мореплавцем Дієгу Фернандішем і названий ім'ям одного з суден, Сішна, що в перекладі з португальської означає лебідь. У 1598 році острів був захоплений голландцями і названий на честь тогочасного штатгальтера країни, полководця принца Моріца Оранського (1567—1625), за латинською формою, Мавритіус (лат. Mauritius). З 1715 року острів захопила Франція й перейменовала його на Іль-де-Франс (фр. lie de France), тобто Французький острів. 1810 року острів захоплений Англією, повернуто назву Маврикій (англ. Mauritius).
Історія дослідження території
Маврикій був відкритий у X столітті арабами. На початку XVI століття, 1505 року на ньому висадилися португальці під проводом . 1598 року була розпочата його колонізація голландцями, острів отримав назву за латинською формою імені принца Моріца Оранського, графа Нассау.
Географічне положення
Маврикій — східноафриканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону і лежить на схід від Мадагаскару (850 км). На південному заході від Маврикію лежить острів Реюньйон, що належить Франції; на північний захід Сейшельські та Коморські Острови, острів Майотта (Франція); архіпелаг Чагос Великою Британією включено до складу Британської Території в Індійському Океані. Територія Маврикію з усіх сторін омивається водами Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 177 км. Вигідне геополітичне положення дозволяє контролювати з острова не тільки акваторію західної частини Індійського океану, але й східне узбережжя Африки (2,2 тис. км) й південне Азії (4 тис. км на північний схід).
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км) від прямих ліній визначених архіпелажних вод. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76).
Крайні пункти
Час
Час у Маврикії: UTC+4 (+2 години різниці часу з Києвом).
Геологія
Головний острів країни вулканічного походження. Складається, головним чином, з базальтових лав, вулканічних туфів, коралового вапняку. Острів Маврикій, як частина вулканічних Маскаренських островів, з'явився з-під води 7 млн років тому, після чого північну частину острова почала формувати вивержена лава з сучасного центрального масиву. Вулканізм на острові вщух 0,1 млн років тому. кратери згаслих вулканів: , , найбільший — (діаметр 370 м, глибина 100 м) в масиві Гран-Басен. Прояви вулканічної діяльності в сучасну епоху можна побачити на південно-західному узбережжі в ущелині працює гейзер.
- 3D-моделювання підводної частини острова Маврикій
- Кратер згаслого вулкана Тру-о-Серф
Корисні копалини
Надра Маврикію не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора (828 м). Головний острів вулканічний, оточений кораловими рифами, має овальну форму, який простягнувся на 65 км з півночі на південь, і на 48 км із заходу на схід. Рельєф Маврикію складний гористий. На півночі розташована порізана пагорбами рівнина, яка поступово піднімається і переходить в (600 м), на якому розташовані колишні кратери згаслих вулканів: , , . Центральне плато різко обривається до південного і західного узбережжя. На острові виділяються кілька гірських хребтів, орієнтованих з сходу на захід: на північному заході гірський ланцюг Мока (найвища точка — гора Пітер-Бот, 820 м), один з відрогів якого охоплює півкільцем зі сходу і півночі місто Порт-Луї; на південному заході гірські ланцюги , і Рів'єр-Нуар (найвища точка країни Пітон-де-ля-Петіт-Рив'єр-Нуар, 828 м). Хребет (найвища точка — гора , 455 м) простягнувся від міста на Центральному плато до середини східного узбережжя. На північ від хребта Бамбу лежить гірський ланцюг (найвища точка — гора , 531 м). Нижні схили гір Маврикію вкриті густою рослинністю, вершини закінчуються скелястими піками. На захід від Пітер-Бота височить пік Ле-Пус (812 м), який нагадує витягнутий великий палець, на південний захід виділяються вершини (771 м), (719 м) і (705 м).
- Рельєф Маврикію
- Гіпсометрична карта Маврикію (фр.)
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Гора Мон-Пітон
- Гора Лонг-Маунтін
- Гірська ущелина Блек-Рівер
- Гори на заході острова
- Земля Семи кольорів
Узбережжя
- Південний захід
- Південь
-
- Під час відпливу
-
Острови
- Карта острова Родрігес (фр.)
- Карта островів Агалега (англ.)
- Карта островів Каргадос-Карахос (англ.)
- Карта архіпелагу Чагос (англ.)
Клімат
Територія Маврикію лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи). У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони. Вище в горах клімат більш помірний і придатний для життя, саме там розміщується більша частина поселень. Пересічна температура повітря найтеплішого місяця (лютого) +26 °C, найхолоднішого (серпня) + 16 °C. Середньорічна кількість опадів розподілена нерівномірно: від 1 500 мм у гірських районах до 5 000 мм на прибережних рівнинах. У середньому опадів до 3000 мм на рік. Бувають тропічні циклони, переважно з січня по березень. Останні найруйнівніші: (1994) та (2002).
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Маврикію (за Кеппеном)
- Хмарність над Маврикієм
- Циклон Голланда з космосу
Маврикій є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 2,75 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 190 км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Маврикію
- Місток через річку Північно-Західна Гранд-Рівер
- Водоспади на річці Південно-Східна Гранд-Рівер
- Озеро Ганга-Талао
Річки
Річки і струмки країни належать басейну Індійського океану. Річки маловодні, але численні (до 100), більшість пересихає влітку, головна — (16 км). На заході острова водоспад (Тамарін) на річці (295 м), що має 7 потоків — найвищий на острові.
Озера
Ґрунтові води
Ґрунти
Поширені родючі ґрунти на та глиняних породах.
Рослинність
У горах Маврикію збереглися тропічні ліси з манго, мімози, різних пальм, які ще донедавна займали майже третину острова, а до появи людини в XVI столітті — майже всю територію острова. Добре акліматизувались європейські, африканські та індійські рослини, завезені переселенцями. Плантації цукрової тростини, маніоку, кукурудзи, кави та перцю, рисові чеки.
- Вологі тропічні ліси
- Рослинність гірських схилів
- Сади Маврикію
- У ботанічному саду
Земельні ресурси Маврикію (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 43,8 %,
- орні землі — 38,4 %,
- багаторічні насадження — 2 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 3,4 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 17,3 %;
- інше — 38,9 %.
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до . Маврикій оточений кораловими рифами, біля яких зустрічаються багато видів , в тому числі блакитний і чорний марліни, акули, жовтий тунець, барракуда; водяться і лангусти. Через віддаленість від материка фауна острова не є різноманітною, але представлена значним числом ендемічних видів. Водяться кажани, завезені лемури і ; змії відсутні, багато черепах і ящірок. Місцеві ендемічні гігантські птахи були знищені людьми або завезеними тваринами: (Alectroenas nitidissima), маврикійський дронт (Raphus cucullatus), маскаренська лиска (Fulica newtonii), великі папуги і (Aphanapterix imperialis). На острові відсутні хижі ссавці.
- Маврикійський крилан
- Маврикійський бюльбюль (Pycnonotus jocosus)
- Додо, папуги і рудий пастушок на полотні Руланта Саверея, 1626 рік
- Кашалоти
- Турбелярія Thysanozoon nigropapillosum на кораловому рифі
Охорона природи
Маврикій є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- ,
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН зборотьби з спустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- ,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: тропічні циклони з листопада по квітень; острів лежить в оточенні коралових рифів, що може становити загрозу судноплавству.
Серед екологічних проблем варто відзначити забруднення вод, руйнування коралових рифів.
25 липня 2020 року близ Маврикію сів на мілину танкер «Wakashio», що перевозив 4 тис. тонн нафтопродуктів. 20 членів екіпажу було евакуйовано, а 6 серпня через появу тріщин у корпусі судна до океану почався вилив нафтопродуктів. Місце витоку розташоване неподалік від двох заповідних зон. 8 серпня влада острову оголосила про надзвичайний екологічний стан у країні. 9 серпня прем'єр-міністр Маврикію Правінд Джагнот звернувся до уряду Франції за допомогою, пояснивши, що острів не має можливостей самостійно прибрати корабель та ліквідувати розлив нафтопродуктів.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Маврикію можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом.
Див. також
Примітки
- Mauritius, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Золотой Глобус, 2011, Маврикий.
- Атлас світу, 2005.
- Большов И. Г., 1986.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 1 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- (рос.) Маврикий // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Африка // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Маврикій [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
- Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
- . www.msn.com. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Африка // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Маврикий // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. К-Я. — 671 с.
- (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Маврикий // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- Маврикий. Затерянный в Индийском океане // Золотой Глобус. — М. : Де Агостини, 2011. — № 87. — ISSN 1997-3268.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Маврикію |
- Вікісховище : Атлас Маврикію.
- Карти Маврикію : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Mauritius : ( )[англ.] : [арх. 21 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 1 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Маврикій : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Маврикію.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mavrikij shidnoafrikanska ostrivna krayina sho znahoditsya v akvatoriyi Indijskogo okeanu na shid vid ostrova Madagaskar Zagalna plosha krayini 2 040 km 181 she misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 2 030 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 10 km Plosha krayini u 4 razi mensha za ploshu Cherniveckoyi oblasti Ukrayini Geografiya MavrikiyuGeografichne polozhennya MavrikiyuGeografichne polozhennyaKontinentAfrikaRegionShidna AfrikaKoordinati20 17 pd sh 57 33 sh d 20 283 pd sh 57 550 sh d 20 283 57 550TeritoriyaPlosha2040 km 181 she Morske uzberezhzhya177 kmDerzhavnij kordon0 kmRelyefTipgoristijNajvisha tochkagora Piton de lya Petit Riv yer Nuar 828 m Najnizhcha tochkaIndijskij okean 0 m KlimatTiptropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka km Najbilshe ozero km InshePrirodni resursirodyuchi grunti ribaStihijni lihatropichni cikloniEkologichni problemizabrudnennya vod rujnuvannya koralovih rifivNazvaOficijna nazva Respublika Mavrikij Mavrikij angl Mauritius gindi मर शस Nazva krayini pohodit vid nazvi najbilshogo ostrova v skladi derzhavi Mavrikiyu Arabski moreplavci sho vidkrili cej ostriv dali jomu nazvu Dina Arobi Yevropejcyami ostriv buv vidkritij na pochatku XVI stolittya portugalskim moreplavcem Diyegu Fernandishem i nazvanij im yam odnogo z suden Sishna sho v perekladi z portugalskoyi oznachaye lebid U 1598 roci ostriv buv zahoplenij gollandcyami i nazvanij na chest togochasnogo shtatgaltera krayini polkovodcya princa Morica Oranskogo 1567 1625 za latinskoyu formoyu Mavritius lat Mauritius Z 1715 roku ostriv zahopila Franciya j perejmenovala jogo na Il de Frans fr lie de France tobto Francuzkij ostriv 1810 roku ostriv zahoplenij Angliyeyu povernuto nazvu Mavrikij angl Mauritius Istoriya doslidzhennya teritoriyiMavrikij buv vidkritij u X stolitti arabami Na pochatku XVI stolittya 1505 roku na nomu visadilisya portugalci pid provodom 1598 roku bula rozpochata jogo kolonizaciya gollandcyami ostriv otrimav nazvu za latinskoyu formoyu imeni princa Morica Oranskogo grafa Nassau Geografichne polozhennyaKarta Mavrikiyu vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Mavrikiyu ta SShA Mavrikij shidnoafrikanska ostrivna krayina sho ne maye suhoputnogo derzhavnogo kordonu i lezhit na shid vid Madagaskaru 850 km Na pivdennomu zahodi vid Mavrikiyu lezhit ostriv Reyunjon sho nalezhit Franciyi na pivnichnij zahid Sejshelski ta Komorski Ostrovi ostriv Majotta Franciya arhipelag Chagos Velikoyu Britaniyeyu vklyucheno do skladu Britanskoyi Teritoriyi v Indijskomu Okeani Teritoriya Mavrikiyu z usih storin omivayetsya vodami Indijskogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 177 km Vigidne geopolitichne polozhennya dozvolyaye kontrolyuvati z ostrova ne tilki akvatoriyu zahidnoyi chastini Indijskogo okeanu ale j shidne uzberezhzhya Afriki 2 2 tis km j pivdenne Aziyi 4 tis km na pivnichnij shid Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km vid pryamih linij viznachenih arhipelazhnih vod Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya abo do kontinentalnoyi brivki stattya 76 Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe Chas u Mavrikiyi Chas u Mavrikiyi UTC 4 2 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Golovnij ostriv krayini vulkanichnogo pohodzhennya Skladayetsya golovnim chinom z bazaltovih lav vulkanichnih tufiv koralovogo vapnyaku Ostriv Mavrikij yak chastina vulkanichnih Maskarenskih ostroviv z yavivsya z pid vodi 7 mln rokiv tomu pislya chogo pivnichnu chastinu ostrova pochala formuvati viverzhena lava z suchasnogo centralnogo masivu Vulkanizm na ostrovi vshuh 0 1 mln rokiv tomu krateri zgaslih vulkaniv najbilshij diametr 370 m glibina 100 m v masivi Gran Basen Proyavi vulkanichnoyi diyalnosti v suchasnu epohu mozhna pobachiti na pivdenno zahidnomu uzberezhzhi v ushelini pracyuye gejzer 3D modelyuvannya pidvodnoyi chastini ostrova Mavrikij Krater zgaslogo vulkana Tru o Serf Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Nadra Mavrikiyu ne bagati na korisni kopalini rozvidani zapasi i pokladi vidsutni Sejsmichnist Dokladnishe Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti dani vidsutni najnizhcha tochka riven vod Indijskogo okeanu 0 m najvisha tochka gora 828 m Golovnij ostriv vulkanichnij otochenij koralovimi rifami maye ovalnu formu yakij prostyagnuvsya na 65 km z pivnochi na pivden i na 48 km iz zahodu na shid Relyef Mavrikiyu skladnij goristij Na pivnochi roztashovana porizana pagorbami rivnina yaka postupovo pidnimayetsya i perehodit v 600 m na yakomu roztashovani kolishni krateri zgaslih vulkaniv Centralne plato rizko obrivayetsya do pivdennogo i zahidnogo uzberezhzhya Na ostrovi vidilyayutsya kilka girskih hrebtiv oriyentovanih z shodu na zahid na pivnichnomu zahodi girskij lancyug Moka najvisha tochka gora Piter Bot 820 m odin z vidrogiv yakogo ohoplyuye pivkilcem zi shodu i pivnochi misto Port Luyi na pivdennomu zahodi girski lancyugi i Riv yer Nuar najvisha tochka krayini Piton de lya Petit Riv yer Nuar 828 m Hrebet najvisha tochka gora 455 m prostyagnuvsya vid mista na Centralnomu plato do seredini shidnogo uzberezhzhya Na pivnich vid hrebta Bambu lezhit girskij lancyug najvisha tochka gora 531 m Nizhni shili gir Mavrikiyu vkriti gustoyu roslinnistyu vershini zakinchuyutsya skelyastimi pikami Na zahid vid Piter Bota visochit pik Le Pus 812 m yakij nagaduye vityagnutij velikij palec na pivdennij zahid vidilyayutsya vershini 771 m 719 m i 705 m Relyef Mavrikiyu Gipsometrichna karta Mavrikiyu fr Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Gora Mon Piton Gora Long Mauntin Girska ushelina Blek River Gori na zahodi ostrova Zemlya Semi koloriv Uzberezhzhya Uzberezhzhya Mavrikiyu Pivdennij zahid Pivden Pid chas vidplivu Ostrovi Dokladnishe Karta ostrova Rodriges fr Karta ostroviv Agalega angl Karta ostroviv Kargados Karahos angl Karta arhipelagu Chagos angl KlimatDokladnishe Teritoriya Mavrikiyu lezhit u tropichnomu klimatichnomu poyasi Uves rik panuyut tropichni povitryani masi Sezonnij hid temperaturi povitrya chitko vidstezhuyetsya Perevazhayut shidni pasatni vitri dostatnye zvolozhennya na pidvitryanih shilah vidchuvayetsya znachnij deficit vologi U teplij sezon z moriv ta okeaniv chasto nadhodyat tropichni cikloni Vishe v gorah klimat bilsh pomirnij i pridatnij dlya zhittya same tam rozmishuyetsya bilsha chastina poselen Peresichna temperatura povitrya najteplishogo misyacya lyutogo 26 C najholodnishogo serpnya 16 C Serednorichna kilkist opadiv rozpodilena nerivnomirno vid 1 500 mm u girskih rajonah do 5 000 mm na priberezhnih rivninah U serednomu opadiv do 3000 mm na rik Buvayut tropichni cikloni perevazhno z sichnya po berezen Ostanni najrujnivnishi 1994 ta 2002 Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Mavrikiyu za Keppenom Hmarnist nad Mavrikiyem Ciklon Gollanda z kosmosu Mavrikij ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 2 75 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 190 km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Mavrikiyu Mistok cherez richku Pivnichno Zahidna Grand River Vodospadi na richci Pivdenno Shidna Grand River Ozero Ganga Talao Richki Dokladnishe Richki i strumki krayini nalezhat basejnu Indijskogo okeanu Richki malovodni ale chislenni do 100 bilshist peresihaye vlitku golovna 16 km Na zahodi ostrova vodospad Tamarin na richci 295 m sho maye 7 potokiv najvishij na ostrovi Ozera Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe Poshireni rodyuchi grunti na ta glinyanih porodah RoslinnistDokladnishe U gorah Mavrikiyu zbereglisya tropichni lisi z mango mimozi riznih palm yaki she donedavna zajmali majzhe tretinu ostrova a do poyavi lyudini v XVI stolitti majzhe vsyu teritoriyu ostrova Dobre aklimatizuvalis yevropejski afrikanski ta indijski roslini zavezeni pereselencyami Plantaciyi cukrovoyi trostini manioku kukurudzi kavi ta percyu risovi cheki Vologi tropichni lisi Roslinnist girskih shiliv Sadi Mavrikiyu U botanichnomu sadu Zemelni resursi Mavrikiyu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 43 8 orni zemli 38 4 bagatorichni nasadzhennya 2 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 3 4 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 17 3 inshe 38 9 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Mavrikij otochenij koralovimi rifami bilya yakih zustrichayutsya bagato vidiv v tomu chisli blakitnij i chornij marlini akuli zhovtij tunec barrakuda vodyatsya i langusti Cherez viddalenist vid materika fauna ostrova ne ye riznomanitnoyu ale predstavlena znachnim chislom endemichnih vidiv Vodyatsya kazhani zavezeni lemuri i zmiyi vidsutni bagato cherepah i yashirok Miscevi endemichni gigantski ptahi buli znisheni lyudmi abo zavezenimi tvarinami Alectroenas nitidissima mavrikijskij dront Raphus cucullatus maskarenska liska Fulica newtonii veliki papugi i Aphanapterix imperialis Na ostrovi vidsutni hizhi ssavci Mavrikijskij krilan Mavrikijskij byulbyul Pycnonotus jocosus Dodo papugi i rudij pastushok na polotni Rulanta Savereya 1626 rik Kashaloti Turbelyariya Thysanozoon nigropapillosum na koralovomu rifi Div takozh Ptahi Mavrikiyu taOhorona prirodiDokladnishe Mavrikij ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON zborotbi z spustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha tropichni cikloni z listopada po kviten ostriv lezhit v otochenni koralovih rifiv sho mozhe stanoviti zagrozu sudnoplavstvu Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya vod rujnuvannya koralovih rifiv 25 lipnya 2020 roku bliz Mavrikiyu siv na milinu tanker Wakashio sho perevoziv 4 tis tonn naftoproduktiv 20 chleniv ekipazhu bulo evakujovano a 6 serpnya cherez poyavu trishin u korpusi sudna do okeanu pochavsya viliv naftoproduktiv Misce vitoku roztashovane nepodalik vid dvoh zapovidnih zon 8 serpnya vlada ostrovu ogolosila pro nadzvichajnij ekologichnij stan u krayini 9 serpnya prem yer ministr Mavrikiyu Pravind Dzhagnot zvernuvsya do uryadu Franciyi za dopomogoyu poyasnivshi sho ostriv ne maye mozhlivostej samostijno pribrati korabel ta likviduvati rozliv naftoproduktiv Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Mavrikiyu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhShidna Afrika Maskarenski ostroviPrimitkiMauritius Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Zolotoj Globus 2011 Mavrikij Atlas svitu 2005 Bolshov I G 1986 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 1 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku ros Mavrikij Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Afrika Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Mavrikij 13 serpnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku Welle www dw com Deutsche DW COM ukr Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 9 serpnya 2020 www msn com Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 9 serpnya 2020 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 9 serpnya 2020 LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Afrika Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Mavrikij Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 T 2 K Ya 671 s ros Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2005 ros Mavrikij Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s Mavrikij Zateryannyj v Indijskom okeane Zolotoj Globus M De Agostini 2011 87 ISSN 1997 3268 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Mavrikiyu Vikishovishe Atlas Mavrikiyu Karti Mavrikiyu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Mauritius angl arh 21 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 1 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Mavrikij ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Mavrikiyu