Лівія — північноафриканська країна, що займає частину пустелі Сахара та має вихід до Середземного моря . Загальна площа країни 1 759 540 км² (17-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 759 540 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни майже в 3 рази більша за площу України; трохи більша за Аляску.
Географія Лівії | |
---|---|
Географічне положення Лівії | |
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Північна Африка |
Координати | 25°00′ пн. ш. 17°00′ сх. д. / 25.000° пн. ш. 17.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 1 759 540 км² (17-те) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 1770 км |
Державний кордон | 4339 км |
Рельєф | |
Тип | височинно-низовинний |
Найвища точка | гора (2267 м) |
Найнижча точка | (-47 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | [[_]] ( км) |
Найбільше озеро | [[_]] ( км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, вуглеводні, гіпс |
Стихійні лиха | суховії, пилові і піщані бурі |
Екологічні проблеми | спустелювання, дефіцит прісної води |
Назва
Офіційна назва — Лівія (араб. دولة ليبيا,ليبيا). Назва країни походить від назви древнього берберського племені, що мешкало в оазах пустелі на захід від долини Нілу і яке давні греки знали як «лібу» або «лібиянс», а давні єгиптяни як «рбв». Однак згодом топонім був забутий і, як правило, стосувався тільки Лівійської пустелі між Триполітанією і плато Феццан на заході та долиною ріки Ніл на сході. Узбережжя на захід від затоки Великий Сирт звалося Триполітанією за назвою головного міста Триполі, а на схід Киренаїкою, аналогічно за назвою міста Кирена. Знову введений у вжиток лише на початку XX століття як назва італійської колонії, до отримання нею незалежності у 1951 році як Лівійське королівство. З 1969 по 2011 рік існувала , в назві якої джамахірія на арабській мові означає народовладдя, термін подібний до європейської республіки.
Історія дослідження території
Цей розділ потребує доповнення. |
Географічне положення
Лівія — північноафриканська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на заході — з Алжиром (спільний кордон — 989 км), на північному заході — з Тунісом (461 км), на півдні — з Нігером (342 км) і Чадом (1050 км), на південному сході — з Суданом (382 км), на сході — з Єгиптом (1115 км). Загальна довжина державного кордону — 4339 км. Лівія на півночі омивається водами затоки Великий Сирт (Сідра) і безпосередньо Середземного моря Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 1770 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км).
Внутрішні води затоки Сідра обмежує умовна лінія на широті 32° 30'. Виключна економічна зона встановлена на відстані 62 морські милі.
Крайні пункти
Час
Геологія
Корисні копалини
Надра Лівії багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, гіпс.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 423 м; найнижча точка — (-47 м); найвища точка — гора (2267 м). На території Лівії переважають пустелі. На півдні — кам'янисте нагір'я Тібесті, гора Бетте (2286 м), на півночі — плато (до 876 м). Площа пустель становить 98 % території, , Ідехан-Мурзук, тощо. Вздовж узбережжя протягаються низовини , Сирт і Киренаїка.
- Рельєф Лівії
- Гіпсометрична карта Лівії
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Захід сонця у Сахарі
Узбережжя
Берегова лінія Лівії в центральній частині узбережжя глибоко вдається в сушу, утворюючи затоку Великий Сирт (Сідра), де безплідна пустеля підходить до Середземного моря.
Острови
Клімат
Територія Лівії лежить у тропічному кліматичному поясі, середземноморське узбережжя у субтропічному. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. На більшій частині території країни спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури повітря, на узбережжі взимку вітряна циклонічна погода, що приносить дощі й зменшує температуру. Переважають східні пасатні вітри. Гори Джебель-аль-Ахдар поблизу Бенгазі на узбережжі Середземного моря — найвологіший регіон, 400—600 мм атмосферних опадів на рік.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Лівії (за Кеппеном)
- Піщана буря над країною з космосу
- Сніг у Байді
- Джебель-аль-Ахдар
Лівія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,7 км³.
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 4,7 тис. км² зрошуваних земель.
Річки
Невеличкі річки й тимчасові потічки (ваді) півночі країни несуть свої води до Середземного моря Атлантичного океану. Більша частина території країни належить до безстічних областей Сахари.
Озера
Численні невеликі пересихаючі озера — себхи.
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Лівії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 8,8 %,
- орні землі — 1 %,
- багаторічні насадження — 0,2 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 7,6 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 0,1 %;
- інше — 91,1 %.
- Пустельна пальма
- Фініки
- Лимони
Тваринний світ
Ззоогеографічно територія країни належить до Середземноморської підобласті Голарктичної області, середземноморське узбережжя — до , пустеля Сахара — до .
- Хамелеон
- Палочник
- Джміль
- Метелик махаон
Охорона природи
Лівія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: тривалий (до 4 діб) жаркий і посушливий південний вітер гіблі з Сахари навесні або восени; пилові і піщані бурі.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- спустелювання;
- обмежені ресурси природних джерел питної води, особливо на узбережжі, заради подалання цієї проблеми ще за часів Муаммара Каддафі почав реалізовуватись проект Велика рукотворна річка, система водогонів, що постачають воду з надр Сахари на узбережжя.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Лівії можна розділити на 3 великі райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом.
- Триполітанія. Тут розвинена прибережна рівнина , де розташовані декілька районів зрошуваних сільськогосподарських угідь. Однак навіть ця найсприятливіша для життя і господарської діяльності частина Лівії являє собою посушливу піщану рівнину з бідною рослинністю. Південніше підіймаються вапнякові горби і гори з висотами до 760 м, місцями порослі чагарником. Тут випадає достатня кількість осадів для розвитку землеробства; маслини, інжир і ячмінь можна вирощувати без поливу. Далі на південь гори знижуються і змінюються пустельним плато Хамра, складеним червоними пісковиками. У північній його частині кочові племена займаються скотарством. На сході плато переходить в гори Ес-Сода («чорні гори»).
- Феццан. Приблизно за 480 км на південь від Триполі плато спускається до западини Феццан, складеної пісками. Тут розташовано декілька оаз. Життя залежить від запасів води в колодязях і джерелах. На південний схід від Феццана поверхня підіймається до пустельного плато, а вздовж південного кордону Лівії починається високе і розчленоване нагір'я Тібесті.
- Киренаїка. Вапнякове плато , розташоване поблизу середземноморського узбережжя, досягає висоти 910 м. Піднесені частини плато порослі густим чагарником, там збереглися і залишки лісів. Осадів досить для вирощування деяких культур, однак населені місцевості тут займають меншу площу, ніж у Триполітанії. Південніше за плато Барк-ель-Байда тягнеться велике, але нижче піщане плато. Це велика Лівійська пустеля. На її західній околиці розосередилися оази. Найпівденніші з них — оази Куфра, віддалені на 800 км на південь від плато Барк-ель-Байда і приблизно на таку ж відстань на схід від Феццана. Між оазами Куфра і південним кордоном Лівії на 480 км тягнеться пустеля.
Див. також
Примітки
- Libya, Geography. Factbook.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 27 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Лівія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Лівія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Ливия // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Ливия // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Лівії |
- Вікісховище : Атлас Лівії.
- Карти Лівії : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Libya : ( )[англ.] : [арх. 12 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 27 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Лівію : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Liviya pivnichnoafrikanska krayina sho zajmaye chastinu pusteli Sahara ta maye vihid do Seredzemnogo morya Zagalna plosha krayini 1 759 540 km 17 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 1 759 540 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 0 km Plosha krayini majzhe v 3 razi bilsha za ploshu Ukrayini trohi bilsha za Alyasku Geografiya LiviyiGeografichne polozhennya LiviyiGeografichne polozhennyaKontinentAfrikaRegionPivnichna AfrikaKoordinati25 00 pn sh 17 00 sh d 25 000 pn sh 17 000 sh d 25 000 17 000TeritoriyaPlosha1 759 540 km 17 te suhodil100 vodi0 Morske uzberezhzhya1770 kmDerzhavnij kordon4339 kmRelyefTipvisochinno nizovinnijNajvisha tochkagora 2267 m Najnizhcha tochka 47 m KlimatTiptropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka km Najbilshe ozero km InshePrirodni resursivuglevodni vuglevodni gipsStihijni lihasuhoviyi pilovi i pishani buriEkologichni problemispustelyuvannya deficit prisnoyi vodiNazvaOficijna nazva Liviya arab دولة ليبيا ليبيا Nazva krayini pohodit vid nazvi drevnogo berberskogo plemeni sho meshkalo v oazah pusteli na zahid vid dolini Nilu i yake davni greki znali yak libu abo libiyans a davni yegiptyani yak rbv Odnak zgodom toponim buv zabutij i yak pravilo stosuvavsya tilki Livijskoyi pusteli mizh Tripolitaniyeyu i plato Feccan na zahodi ta dolinoyu riki Nil na shodi Uzberezhzhya na zahid vid zatoki Velikij Sirt zvalosya Tripolitaniyeyu za nazvoyu golovnogo mista Tripoli a na shid Kirenayikoyu analogichno za nazvoyu mista Kirena Znovu vvedenij u vzhitok lishe na pochatku XX stolittya yak nazva italijskoyi koloniyi do otrimannya neyu nezalezhnosti u 1951 roci yak Livijske korolivstvo Z 1969 po 2011 rik isnuvala v nazvi yakoyi dzhamahiriya na arabskij movi oznachaye narodovladdya termin podibnij do yevropejskoyi respubliki Istoriya doslidzhennya teritoriyiCej rozdil potrebuye dopovnennya Geografichne polozhennyaKarta Liviyi vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Liviyi ta SShA Liviya pivnichnoafrikanska krayina sho mezhuye z shistma inshimi krayinami na zahodi z Alzhirom spilnij kordon 989 km na pivnichnomu zahodi z Tunisom 461 km na pivdni z Nigerom 342 km i Chadom 1050 km na pivdennomu shodi z Sudanom 382 km na shodi z Yegiptom 1115 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 4339 km Liviya na pivnochi omivayetsya vodami zatoki Velikij Sirt Sidra i bezposeredno Seredzemnogo morya Atlantichnogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 1770 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Vnutrishni vodi zatoki Sidra obmezhuye umovna liniya na shiroti 32 30 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstani 62 morski mili Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 2 toj samij chas sho j u Kiyevi GeologiyaDokladnishe Geologiya Liviyi Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Liviyi Nadra Liviyi bagati na ryad korisnih kopalin naftu prirodnij gaz gips Sejsmichnist Dokladnishe Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 423 m najnizhcha tochka 47 m najvisha tochka gora 2267 m Na teritoriyi Liviyi perevazhayut pusteli Na pivdni kam yaniste nagir ya Tibesti gora Bette 2286 m na pivnochi plato do 876 m Plosha pustel stanovit 98 teritoriyi Idehan Murzuk tosho Vzdovzh uzberezhzhya protyagayutsya nizovini Sirt i Kirenayika Relyef Liviyi Gipsometrichna karta Liviyi Suputnikovij znimok poverhni krayini Zahid soncya u Sahari Uzberezhzhya Beregova liniya Liviyi v centralnij chastini uzberezhzhya gliboko vdayetsya v sushu utvoryuyuchi zatoku Velikij Sirt Sidra de bezplidna pustelya pidhodit do Seredzemnogo morya Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Teritoriya Liviyi lezhit u tropichnomu klimatichnomu poyasi seredzemnomorske uzberezhzhya u subtropichnomu Uves rik panuyut tropichni povitryani masi Na bilshij chastini teritoriyi krayini spekotna posushliva pogoda z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi povitrya na uzberezhzhi vzimku vitryana ciklonichna pogoda sho prinosit doshi j zmenshuye temperaturu Perevazhayut shidni pasatni vitri Gori Dzhebel al Ahdar poblizu Bengazi na uzberezhzhi Seredzemnogo morya najvologishij region 400 600 mm atmosfernih opadiv na rik Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Liviyi za Keppenom Pishana burya nad krayinoyu z kosmosu Snig u Bajdi Dzhebel al Ahdar Liviya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 0 7 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 4 7 tis km zroshuvanih zemel Richki Dokladnishe Nevelichki richki j timchasovi potichki vadi pivnochi krayini nesut svoyi vodi do Seredzemnogo morya Atlantichnogo okeanu Bilsha chastina teritoriyi krayini nalezhit do bezstichnih oblastej Sahari Ozera Dokladnishe Chislenni neveliki peresihayuchi ozera sebhi Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Liviyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 8 8 orni zemli 1 bagatorichni nasadzhennya 0 2 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 7 6 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 0 1 inshe 91 1 Pustelna palma Finiki Limoni Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zzoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti seredzemnomorske uzberezhzhya do pustelya Sahara do Hameleon Palochnik Dzhmil Metelik mahaon Div takozh Ssavci Liviyi Ptahi Liviyi taOhorona prirodiDokladnishe Liviya ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo mizhnarodnogo morskogo prava Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha trivalij do 4 dib zharkij i posushlivij pivdennij viter gibli z Sahari navesni abo voseni pilovi i pishani buri Sered ekologichnih problem varto vidznachiti spustelyuvannya obmezheni resursi prirodnih dzherel pitnoyi vodi osoblivo na uzberezhzhi zaradi podalannya ciyeyi problemi she za chasiv Muammara Kaddafi pochav realizovuvatis proekt Velika rukotvorna richka sistema vodogoniv sho postachayut vodu z nadr Sahari na uzberezhzhya Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Liviyi mozhna rozdiliti na 3 veliki rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Tripolitaniya Tut rozvinena priberezhna rivnina de roztashovani dekilka rajoniv zroshuvanih silskogospodarskih ugid Odnak navit cya najspriyatlivisha dlya zhittya i gospodarskoyi diyalnosti chastina Liviyi yavlyaye soboyu posushlivu pishanu rivninu z bidnoyu roslinnistyu Pivdennishe pidijmayutsya vapnyakovi gorbi i gori z visotami do 760 m miscyami porosli chagarnikom Tut vipadaye dostatnya kilkist osadiv dlya rozvitku zemlerobstva maslini inzhir i yachmin mozhna viroshuvati bez polivu Dali na pivden gori znizhuyutsya i zminyuyutsya pustelnim plato Hamra skladenim chervonimi piskovikami U pivnichnij jogo chastini kochovi plemena zajmayutsya skotarstvom Na shodi plato perehodit v gori Es Soda chorni gori Feccan Priblizno za 480 km na pivden vid Tripoli plato spuskayetsya do zapadini Feccan skladenoyi piskami Tut roztashovano dekilka oaz Zhittya zalezhit vid zapasiv vodi v kolodyazyah i dzherelah Na pivdennij shid vid Feccana poverhnya pidijmayetsya do pustelnogo plato a vzdovzh pivdennogo kordonu Liviyi pochinayetsya visoke i rozchlenovane nagir ya Tibesti Kirenayika Vapnyakove plato roztashovane poblizu seredzemnomorskogo uzberezhzhya dosyagaye visoti 910 m Pidneseni chastini plato porosli gustim chagarnikom tam zbereglisya i zalishki lisiv Osadiv dosit dlya viroshuvannya deyakih kultur odnak naseleni miscevosti tut zajmayut menshu ploshu nizh u Tripolitaniyi Pivdennishe za plato Bark el Bajda tyagnetsya velike ale nizhche pishane plato Ce velika Livijska pustelya Na yiyi zahidnij okolici rozoseredilisya oazi Najpivdennishi z nih oazi Kufra viddaleni na 800 km na pivden vid plato Bark el Bajda i priblizno na taku zh vidstan na shid vid Feccana Mizh oazami Kufra i pivdennim kordonom Liviyi na 480 km tyagnetsya pustelya Div takozh Div takozhPivnichna Afrika Tripolitaniya Kirenayika FeccanPrimitkiLibya Geography Factbook Pospelov E M 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 27 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Liviya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Liviya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Liviya Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 671 s ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2005 ros Liviya Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Liviyi Vikishovishe Atlas Liviyi Karti Liviyi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Libya angl arh 12 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 27 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Liviyu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku