Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тернопільське воєво́дство (іноді Тарнопільське воєводство; пол. Województwo tarnopolskie) — адміністративна одиниця, яка виникла після польсько-української (1918—1919) та польсько-радянської (1920) воєн на захоплених Польською Республікою землях української держави — ЗУНР. Існувала у 1920—1939 роках із центром у м. Тернополі й охоплювала територію сучасної Тернопільської області (крім північної частини) і північний схід Львівської області.
| Тернопільське воєводство | |||
|---|---|---|---|
| пол. Województwo Tarnopolskie | |||
| |||
| Адм. центр | Тернопіль | ||
| Найбільше місто | Тернопіль | ||
| Країна |  Польська Республіка | ||
| Регіон | Галичина | ||
| Межує з: Волинське воєводство, Львівське воєводство, Станиславівське воєводство, Кам'янець-Подільська область, Чернівецький жудець, Хотинський жудець | |||
| повіти | 17 | ||
| Офіційна мова | польська | ||
| Населення | |||
| - повне | 1 428 520 жителів (1921) 1 600 000 жителів (1931) | ||
| - густота | 88,0 мешканців/км² (1921) 98,5 мешканців/км² (1931) | ||
| Площа | |||
| - повна | 16 240 км² | ||
| Дата заснування | 23 грудня 1920 | ||
| Дата ліквідації | 17 вересня 1939 | ||
| Адреса | Tarnopol, ul. 29 Listopada | ||
| Скорочення | TR | ||
 | |||
| Тернопільське воєводство на карті Другої Польської Республіки | |||
| |||
Розташування
Територія Тернопільського воєводства становила 16 533 км². Розташоване на південному сході Польщі і межувало на сході з Радянським Союзом по річці Збруч, на півночі з Волинським воєводством, на заході із Львівським воєводством, на південному заході зі Станиславівським воєводством, на півдні з Румунією.
Територія колишнього Тернопільського воєводства значною мірою збігається здебільшого з територією сучасної Тернопільської області. Лише Кременецький, Шумський, Лановецький та північна частина Збаразького районів входили до складу Волинського воєводства. Крім того, йому підпорядковувалася сучасна північно-східна частина Львівської області (сучасні Золочівський, Перемишлянський, Бродівський, Кам'янко-Бузький і Радехівський райони).
Рельєф
Рельєф — здебільшого горбистий. Більша частина території Тернопільського воєводства була зайнята Подільською височиною. На північному заході були такі хребти як Гологори, Вороняки. На півдні межа Тернопільського воєводтства проходила по річці Дністер, що утворювала мальовничий Дністровський каньйон.
Історія
| Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2020) |
17 грудня 1920 року польський сейм ухвалив закон «Про надання землі солдатам Війська Польського», виконуючи свою обіцянку під час війни з більшовиками, коли Варшава опинилася під загрозою захоплення. Уряд заходився реалізовувати свою обіцянку на українських землях, де розпочалося так зване осадництво — створення польських поселень із селян і колишніх військових. Польська колонізація відразу викликала обурення в місцевого населення: селяни, які сподівалися внаслідок аграрної реформи збільшити свої господарства, вороже поставилися до новоприбулих. Населення мало на руках чимало зброї і готове було нею скористатися[].
Тернопільщина була окупована Польщею, а тому в Тернополі був штаб 12-ї піхотної дивізії, підрозділи 54-го прикордонного стрілецького полку і телеграфна рота 12-ї стрілецької дивізії, 1-й ескадрон 12-го полку польової артилерії, відділ військової контррозвідки, а також ряд військових органів, як Комендатура, Окружне Командування, Окружний Військовий Суд і римо-католицька військова парафія та гарнізонний костел. Авіацією у воєводстві займалася Ліга протиповітряної та протигазової боротьби (ЛПП). Окружне управління було в Тернополі на вул. Міцкевича 39, тут також був відкритий у 1935 році агітаційний центр ЛОПП. У 1938 р. округ налічував 53 000 членів і мав три аеропорти: у Бродах (місто належало до Тернопільського воєводства), Бережанах і Тернополі .
Пацифікація
Міста
Найбільшими містами Тернопольського воєводства були:
Населення
У 1921 році за даними перепису населення у Тернопольському воєводстві налічувалося 1 428 520 мешканців, густота населення становила 88 осіб на км². За переписом 1931 року населення воєводства налічувало 1 600 316 мешканців.
Мова
Мовний склад населення Тернопільського воєводства відомий лише за даними перепису 1931 року, що був проведений польською владою часів санаційного режиму. Відповідно до цих даних, мовний розподіл виглядав так:
- польська — 789 114 (49,3 %)
- українська — 728 135 (45,5 %)
- українська — 401 963
- руська (галицька) — 326 172
- єврейська — 78 932 (4,9 %)
- їдиш — 71 890
- іврит — 7 042
- німецька — 2 675 (0,2 %)
- російська — 193 (0,01 %)
Рідна мова населення повітів Тернопільського воєводства за переписом 1931 року
| повіт | населення | українська | польська | єврейська | німецька |
|---|---|---|---|---|---|
| Бережанський | 103 824 | 49,9 | 46,4 | 3,6 | |
| Борщівський | 103 277 | 50,9 | 44,7 | 4,2 | |
| Бродівський | 91 248 | 55,3 | 36,0 | 8,4 | 0,2 |
| Бучацький | 139 062 | 50,6 | 43,5 | 5,8 | |
| Заліщицький | 72 021 | 57,1 | 38,3 | 4,5 | |
| Збаразький | 65 579 | 45,2 | 49,9 | 4,8 | |
| Зборівський | 81 413 | 48,1 | 48,7 | 3,1 | |
| Золочівський | 118 609 | 46,7 | 47,7 | 5,1 | 0,3 |
| Кам'янко-Струмилівський | 82 111 | 42,8 | 50,8 | 5,8 | 0,5 |
| Копичинецький | 88 614 | 51,0 | 43,1 | 5,8 | |
| Перемишлянський | 89 908 | 36,5 | 58,1 | 4,9 | 0,4 |
| Підгаєцький | 95 663 | 47,1 | 48,8 | 3,6 | 0,4 |
| Радехівський | 69 313 | 57,7 | 36,7 | 4,7 | 0,8 |
| Скалатський | 89 215 | 28,4 | 67,4 | 4,1 | 0,1 |
| Теребовлянський | 84 231 | 36,6 | 59,6 | 3,8 | |
| Тернопільський | 142 220 | 29,8 | 66,0 | 4,1 | |
| Чортківський | 84 008 | 48,6 | 43,4 | 7,7 | 0,1 |
| Тернопільське воєводство | 1 600 316 | 45,5 | 49,3 | 4,9 | 0,2 |
Релігія
Релігійний склад населення за переписом 1931 року
- греко-католики — 871 971 (54,5 %)
- римо-католики — 586 603 (36,7 %)
- юдеї — 134 117 (8,4 %)
- протестанти — 3 749 (0,2 %)
- православні — 1 882 (0,1 %)
Релігійний склад населення повітів Тернопільського воєводства за переписом 1931 року
| повіт | населення | греко-католики | римо-католики | юдеї | православні |
|---|---|---|---|---|---|
| Бережанський | 103 824 | 52,2 | 40,4 | 6,9 | 0,4 |
| Борщівський | 103 277 | 63,2 | 27,5 | 9,1 | 0,1 |
| Бродівський | 91 248 | 63,4 | 24,7 | 11,4 | 0,2 |
| Бучацький | 139 062 | 55,4 | 36,9 | 7,6 | |
| Заліщицький | 72 021 | 66,7 | 24,9 | 8,3 | 0,1 |
| Збаразький | 65 579 | 55,3 | 37,9 | 6,1 | 0,4 |
| Зборівський | 81 413 | 60,8 | 32,2 | 6,2 | 0,5 |
| Золочівський | 118 609 | 59,5 | 31,1 | 8,6 | 0,1 |
| Кам'янко-Струмилівський | 82 111 | 54,9 | 36,3 | 8,2 | |
| Копичинецький | 88 614 | 56,4 | 35,2 | 8,2 | 0,1 |
| Перемишлянський | 89 908 | 48,9 | 42,8 | 7,6 | |
| Підгаєцький | 95 663 | 55,0 | 39,7 | 5,0 | |
| Радехівський | 69 313 | 61,9 | 25,9 | 10,0 | |
| Скалатський | 89 215 | 39,0 | 51,1 | 9,5 | 0,1 |
| Теребовлянський | 84 231 | 48,0 | 46,3 | 5,8 | |
| Тернопільський | 142 220 | 42,8 | 44,5 | 12,4 | 0,1 |
| Чортківський | 84 008 | 50,9 | 39,4 | 9,3 | 0,1 |
| Тернопільське воєводство | 1 600 316 | 54,5 | 36,7 | 8,4 | 0,1 |
Освіта
За переписом 1931 р. серед населення Тернопільського воєводства старше 10 років вміли читати та писати 68,1 % осіб, тільки читати — 1,0 % населення, а 29,8 % не вміли читати і писати.
Серед юдеїв вміли читати і писати 85,4 % населення старше 5 років, серед римо-католиків — 69,9 %, серед греко-католиків — 62,1 %.
Вміння читати і писати серед населення старше 10 років за даними перепису 1931 р., %
| повіт | населення | вміють читати і писати | вміють тільки читати | не вміють читати і писати | невідомо |
|---|---|---|---|---|---|
| Бережанський | 78 259 | 66,2 | 0,8 | 31,6 | 1,5 |
| Борщівський | 80 437 | 55,6 | 1,1 | 41,8 | 1,5 |
| Бродівський | 69 961 | 67,4 | 0,7 | 31,3 | 0,6 |
| Бучацький | 104 331 | 61,4 | 1,2 | 35,6 | 1,9 |
| Заліщицький | 54 842 | 58,5 | 1,2 | 39,3 | 1,0 |
| Збаразький | 52 370 | 68,9 | 1,6 | 28,4 | 1,1 |
| Зборівський | 61 281 | 65,5 | 1,3 | 32,6 | 0,6 |
| Золочівський | 91 866 | 74,5 | 1,0 | 22,9 | 1,7 |
| Кам'янко-Струмилівський | 62 482 | 78,8 | 1,0 | 19,6 | 0,5 |
| Копичинецький | 68 897 | 66,9 | 1,1 | 31,5 | 0,5 |
| Перемишлянський | 66 805 | 73,3 | 0,8 | 25,0 | 0,8 |
| Підгаєцький | 71 370 | 63,9 | 1,2 | 32,6 | 2,4 |
| Радехівський | 52 965 | 75,3 | 0,9 | 22,7 | 1,1 |
| Скалатський | 69 364 | 69,5 | 1,2 | 28,7 | 0,6 |
| Теребовлянський | 65 312 | 71,2 | 1,1 | 26,7 | 1,0 |
| Тернопільський | 111 422 | 74,5 | 0,9 | 24,4 | 0,2 |
| Чортківський | 64 860 | 67,2 | 1,0 | 30,6 | 1,3 |
| Тернопільське воєводство | 1 226 824 | 68,1 | 1,0 | 29,8 | 1,1 |
Національний склад
На 01.01.1939 у воєводстві проживало 1 726 310 мешканців (1 050 630 українців-грекокатоликів — 61 %, 316 685 українців-латинників — 18 %, 176 350 поляків — 10 %, 38 810 польських колоністів — 2 %, 137 315 євреїв — 8 % і 6520 німців та інших національностей — менше 1 %).
Адміністративний поділ
 Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Тернопільщини |
 Теребовлянське князівство |
 Тернопільський округ |
 Тернопільський край |
 Тернопільський повіт |
 Західноукраїнська Народна Республіка |
 Галицька Соціалістична Радянська Республіка |
 Тернопільське воєводство |
 Крайсгауптманшафт Тернопіль |
 Тернопільська область |
Тернопільське воєводство адміністративно поділялося на 17 повітів. У Тернопільському воєводстві було 35 міст і містечок та 1087 ґмін.
| Повіт | Площа, км² | Населення | Герб | Повітовий центр | Населення міста |
|---|---|---|---|---|---|
| Тернопільське воєводство | |||||
| Борщівський | 1025 | 94.767 |  | Борщів | 5.011 |
| Бродівський | 1054 | 78.803 |  | Броди | 10.867 |
| Бережанський | 1117 | 89.655 |  | Бережани | 10.083 |
| Бучацький | 1193 | 118.013 |  | Бучач | 7.517 |
| Гусятинський (до 1925) 1 | 873 | 85.991 |  | Гусятин | 2.104 |
| Чортківський | 694 | 69.020 |  | Чортків | 5.191 |
| Кам'янецький | 908 | 74.930 |  | Кам'янка-Струмилова | 6.518 |
| Копичинецький (з 1925)1 | 873 | 86.918 |  | Копичинці | 8.146 |
| Підгаєцький | 1042 | 81.998 |  | Підгайці | 4.814 |
| Перемишлянський | 925 | 79.599 |  | Перемишляни | 4.206 |
| Радехівський | 1040 | 64.561 |  | Радехів | 4.384 |
| Скалатський | 917 | 84.399 |  | Скалат | 5.937 |
| Тернопільський | 1266 | 129.721 |  | Тернопіль | 40.230 |
| Теребовлянський | 697 | 72.304 |  | Теребовля | 7.015 |
| Заліщицький | 718 | 65.409 |  | Заліщики | 4.014 |
| Збаразький | 740 | 65.390 |  | Збараж | 8.419 |
| Зборівський | 908 | 71.941 |  | Зборів | 3.730 |
| Золочівський | 1183 | 107.079 |  | Золочів | 11.130 |
| 1 1 липня 1925 адміністративний центр Гусятинського повіту перенесено з Гусятина до Копичинець, назву повіту замінено на Копичинецький повіт | |||||
Промисловість і залізниці
Тернопільське воєводство знаходилося у так званій зоні «B» у Польщі, що означало економічну недорозвинутість цього регіону.
Залізниці
- Золочів — Зборів — Тернопіль — Підволочиськ
- Станиславів — Гусятин (через станції Нижнів — — Бучач — Чортків)
- Бережани — Тернопіль
- Перемишляни — Підгайці.
Тернопільські воєводи
| Цей розділ потребує доповнення. (березень 2017) |
- 23 квітня 1921 – 23 січня 1923 — Кароль Ольпінський (пол. Karol Olpiński)
- 24 лютого 1923 – 16 лютого 1927 — (пол. Lucjan Zawistowski)
- 16 лютого 1927 – 28 листопада 1928 — (пол. Mikołaj Kwaśniewski)
- 28 листопада 1928 – 10 жовтня 1933 — (пол. Kazimierz Moszyński)
- 21 жовтня 1933 – 15 січня 1935 — Артур Марушевський (пол. Artur Maruszewski)
- 19 січня 1935 – 15 липня 1936 — в.о. (пол. Kazimierz Gintowt-Dziewiałtowski)
- 15 липня 1936 – 16 квітня 1937 — Альфред Білик (пол. Alfred Biłyk)
- 16 квітня 1937 – 17 вересня 1939 — (пол. Tomasz Malicki)
Скасування Тернопільського воєводства
17 вересня 1939 року більшовицькі війська перетнули польсько-радянський кордон і вступили на територію Тернопольського воєводства і захопили усю територію Західної України. Тернопільщина опинилися під більшовицькою окупацією повністю вже 18 вересня.
Згодом Тернопільське воєводство було приєднано до УРСР. 27 листопада 1939 р. воєводство як адміністративна одиниця скасоване. 12 повітів (Бережанський, Борщівський, Бучацький, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Копичинецький, Підгаєцький, Скалатський, Теребовлянський, Тернопільський і Чортківський) включено до Тернопільської області і 5 (Перемишлянський, Каменський, Радзеховський, Бродський і Золочівський) — до Львівської.
У 1945—1946 р. з території колишнього Тернопільського воєводства репатрійовано 251,5 тис. поляків.
Примітки
- Internetowy System Aktów Prawnych (1920). Ustawa z dnia 3 grudnia 1920 r. o tymczasowej organizacji władz administracyjnych. II instancja (Województwa) na obszarze b. Królestwa Galicji i Lodomerji z W. Ks. Krakowskiem oraz na wchodzących w skład Rzeczypospolitej Polskiej obszarach Spisza i Orawy. Dziennik Ustaw (117 pos. 768).
- Участь польського війська в громадсько-культурній та державницько-пропагандистській діяльності на території Тернопільського воєводства - ternopil.one (укр.). 2 вересня 2022. Процитовано 17 вересня 2022.
- Drugi Powszechny Spis Ludności 1931. — Województwo tarnopolskie. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- M.P. z 1925 r. Nr 160, poz. 717. (пол.)
- Piber A. Olpiński Karol Mieczysław (1876—1944) [ 2017-03-21 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/4, zeszyt 95. — S. 827—829. (пол.)
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 2 квітня 2017.
- Hryciuk G. Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931—1948. — Toruń : Wyd. Adam Marszałek, 2005. — S. 334. — . (пол.)
Джерела
- Гуцал П. Адміністративно-територіальний поділ // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — С. 25—29. — .
- Операція «Колонізація». Польське осадництво на західноукраїнських землях
- Тернопільське воєводство // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 418. — .
Посилання
- Результати перепису населення 1931 року (англ.) [недоступне посилання]
- Про Тернопільське воєводство (пол.)
- (пол.)
- Przeszłość i zabytki województwa tarnopolskiego (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ternopilske voyevo dstvo inodi Tarnopilske voyevodstvo pol Wojewodztwo tarnopolskie administrativna odinicya yaka vinikla pislya polsko ukrayinskoyi 1918 1919 ta polsko radyanskoyi 1920 voyen na zahoplenih Polskoyu Respublikoyu zemlyah ukrayinskoyi derzhavi ZUNR Isnuvala u 1920 1939 rokah iz centrom u m Ternopoli j ohoplyuvala teritoriyu suchasnoyi Ternopilskoyi oblasti krim pivnichnoyi chastini i pivnichnij shid Lvivskoyi oblasti Ternopilske voyevodstvopol Wojewodztwo TarnopolskieGerb Ternopilskogo voyevodstva proyekt Adm centr TernopilNajbilshe misto TernopilKrayina Polska RespublikaRegion GalichinaMezhuye z Volinske voyevodstvo Lvivske voyevodstvo Stanislavivske voyevodstvo Kam yanec Podilska oblast Cherniveckij zhudec Hotinskij zhudecpoviti 17Oficijna mova polskaNaselennya povne 1 428 520 zhiteliv 1921 1 600 000 zhiteliv 1931 gustota 88 0 meshkanciv km 1921 98 5 meshkanciv km 1931 Plosha povna 16 240 km Data zasnuvannya 23 grudnya 1920Data likvidaciyi 17 veresnya 1939Adresa Tarnopol ul 29 ListopadaSkorochennya TRTernopilske voyevodstvo na karti Drugoyi Polskoyi RespublikiTernopilske voyevodstvo na karti Drugoyi Polskoyi RespublikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ternopilske voyevodstvoRoztashuvannyaMapa Ternopilskogo voyevodstva pidpisi polskoyu Teritoriya Ternopilskogo voyevodstva stanovila 16 533 km Roztashovane na pivdennomu shodi Polshi i mezhuvalo na shodi z Radyanskim Soyuzom po richci Zbruch na pivnochi z Volinskim voyevodstvom na zahodi iz Lvivskim voyevodstvom na pivdennomu zahodi zi Stanislavivskim voyevodstvom na pivdni z Rumuniyeyu Teritoriya kolishnogo Ternopilskogo voyevodstva znachnoyu miroyu zbigayetsya zdebilshogo z teritoriyeyu suchasnoyi Ternopilskoyi oblasti Lishe Kremeneckij Shumskij Lanoveckij ta pivnichna chastina Zbarazkogo rajoniv vhodili do skladu Volinskogo voyevodstva Krim togo jomu pidporyadkovuvalasya suchasna pivnichno shidna chastina Lvivskoyi oblasti suchasni Zolochivskij Peremishlyanskij Brodivskij Kam yanko Buzkij i Radehivskij rajoni Relyef Relyef zdebilshogo gorbistij Bilsha chastina teritoriyi Ternopilskogo voyevodstva bula zajnyata Podilskoyu visochinoyu Na pivnichnomu zahodi buli taki hrebti yak Gologori Voronyaki Na pivdni mezha Ternopilskogo voyevodtstva prohodila po richci Dnister sho utvoryuvala malovnichij Dnistrovskij kanjon IstoriyaCej rozdil potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi jogo Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Rezidenciya ternopilskogo voyevodi nini prokuratura Ternopilskoyi oblasti 17 grudnya 1920 roku polskij sejm uhvaliv zakon Pro nadannya zemli soldatam Vijska Polskogo vikonuyuchi svoyu obicyanku pid chas vijni z bilshovikami koli Varshava opinilasya pid zagrozoyu zahoplennya Uryad zahodivsya realizovuvati svoyu obicyanku na ukrayinskih zemlyah de rozpochalosya tak zvane osadnictvo stvorennya polskih poselen iz selyan i kolishnih vijskovih Polska kolonizaciya vidrazu viklikala oburennya v miscevogo naselennya selyani yaki spodivalisya vnaslidok agrarnoyi reformi zbilshiti svoyi gospodarstva vorozhe postavilisya do novopribulih Naselennya malo na rukah chimalo zbroyi i gotove bulo neyu skoristatisya dzherelo Ternopilshina bula okupovana Polsheyu a tomu v Ternopoli buv shtab 12 yi pihotnoyi diviziyi pidrozdili 54 go prikordonnogo strileckogo polku i telegrafna rota 12 yi strileckoyi diviziyi 1 j eskadron 12 go polku polovoyi artileriyi viddil vijskovoyi kontrrozvidki a takozh ryad vijskovih organiv yak Komendatura Okruzhne Komanduvannya Okruzhnij Vijskovij Sud i rimo katolicka vijskova parafiya ta garnizonnij kostel Aviaciyeyu u voyevodstvi zajmalasya Liga protipovitryanoyi ta protigazovoyi borotbi LPP Okruzhne upravlinnya bulo v Ternopoli na vul Mickevicha 39 tut takozh buv vidkritij u 1935 roci agitacijnij centr LOPP U 1938 r okrug nalichuvav 53 000 chleniv i mav tri aeroporti u Brodah misto nalezhalo do Ternopilskogo voyevodstva Berezhanah i Ternopoli Pacifikaciya Dokladnishe Pacifikaciya u Galichini 1930MistaNajbilshimi mistami Ternopolskogo voyevodstva buli Ternopil Zolochiv Brodi Berezhani Buchach Zbarazh KopichinciNaselennyaU 1921 roci za danimi perepisu naselennya u Ternopolskomu voyevodstvi nalichuvalosya 1 428 520 meshkanciv gustota naselennya stanovila 88 osib na km Za perepisom 1931 roku naselennya voyevodstva nalichuvalo 1 600 316 meshkanciv MovaMovnij sklad naselennya Ternopilskogo voyevodstva vidomij lishe za danimi perepisu 1931 roku sho buv provedenij polskoyu vladoyu chasiv sanacijnogo rezhimu Vidpovidno do cih danih movnij rozpodil viglyadav tak polska 789 114 49 3 ukrayinska 728 135 45 5 ukrayinska 401 963 ruska galicka 326 172 yevrejska 78 932 4 9 yidish 71 890 ivrit 7 042 nimecka 2 675 0 2 rosijska 193 0 01 Ridna mova naselennya povitiv Ternopilskogo voyevodstva za perepisom 1931 roku povit naselennya ukrayinska polska yevrejska nimeckaBerezhanskij 103 824 49 9 46 4 3 6Borshivskij 103 277 50 9 44 7 4 2Brodivskij 91 248 55 3 36 0 8 4 0 2Buchackij 139 062 50 6 43 5 5 8Zalishickij 72 021 57 1 38 3 4 5Zbarazkij 65 579 45 2 49 9 4 8Zborivskij 81 413 48 1 48 7 3 1Zolochivskij 118 609 46 7 47 7 5 1 0 3Kam yanko Strumilivskij 82 111 42 8 50 8 5 8 0 5Kopichineckij 88 614 51 0 43 1 5 8Peremishlyanskij 89 908 36 5 58 1 4 9 0 4Pidgayeckij 95 663 47 1 48 8 3 6 0 4Radehivskij 69 313 57 7 36 7 4 7 0 8Skalatskij 89 215 28 4 67 4 4 1 0 1Terebovlyanskij 84 231 36 6 59 6 3 8Ternopilskij 142 220 29 8 66 0 4 1Chortkivskij 84 008 48 6 43 4 7 7 0 1Ternopilske voyevodstvo 1 600 316 45 5 49 3 4 9 0 2ReligiyaReligijnij sklad naselennya za perepisom 1931 roku greko katoliki 871 971 54 5 rimo katoliki 586 603 36 7 yudeyi 134 117 8 4 protestanti 3 749 0 2 pravoslavni 1 882 0 1 Religijnij sklad naselennya povitiv Ternopilskogo voyevodstva za perepisom 1931 roku povit naselennya greko katoliki rimo katoliki yudeyi pravoslavniBerezhanskij 103 824 52 2 40 4 6 9 0 4Borshivskij 103 277 63 2 27 5 9 1 0 1Brodivskij 91 248 63 4 24 7 11 4 0 2Buchackij 139 062 55 4 36 9 7 6Zalishickij 72 021 66 7 24 9 8 3 0 1Zbarazkij 65 579 55 3 37 9 6 1 0 4Zborivskij 81 413 60 8 32 2 6 2 0 5Zolochivskij 118 609 59 5 31 1 8 6 0 1Kam yanko Strumilivskij 82 111 54 9 36 3 8 2Kopichineckij 88 614 56 4 35 2 8 2 0 1Peremishlyanskij 89 908 48 9 42 8 7 6Pidgayeckij 95 663 55 0 39 7 5 0Radehivskij 69 313 61 9 25 9 10 0Skalatskij 89 215 39 0 51 1 9 5 0 1Terebovlyanskij 84 231 48 0 46 3 5 8Ternopilskij 142 220 42 8 44 5 12 4 0 1Chortkivskij 84 008 50 9 39 4 9 3 0 1Ternopilske voyevodstvo 1 600 316 54 5 36 7 8 4 0 1OsvitaZa perepisom 1931 r sered naselennya Ternopilskogo voyevodstva starshe 10 rokiv vmili chitati ta pisati 68 1 osib tilki chitati 1 0 naselennya a 29 8 ne vmili chitati i pisati Sered yudeyiv vmili chitati i pisati 85 4 naselennya starshe 5 rokiv sered rimo katolikiv 69 9 sered greko katolikiv 62 1 Vminnya chitati i pisati sered naselennya starshe 10 rokiv za danimi perepisu 1931 r povit naselennya vmiyut chitati i pisati vmiyut tilki chitati ne vmiyut chitati i pisati nevidomoBerezhanskij 78 259 66 2 0 8 31 6 1 5Borshivskij 80 437 55 6 1 1 41 8 1 5Brodivskij 69 961 67 4 0 7 31 3 0 6Buchackij 104 331 61 4 1 2 35 6 1 9Zalishickij 54 842 58 5 1 2 39 3 1 0Zbarazkij 52 370 68 9 1 6 28 4 1 1Zborivskij 61 281 65 5 1 3 32 6 0 6Zolochivskij 91 866 74 5 1 0 22 9 1 7Kam yanko Strumilivskij 62 482 78 8 1 0 19 6 0 5Kopichineckij 68 897 66 9 1 1 31 5 0 5Peremishlyanskij 66 805 73 3 0 8 25 0 0 8Pidgayeckij 71 370 63 9 1 2 32 6 2 4Radehivskij 52 965 75 3 0 9 22 7 1 1Skalatskij 69 364 69 5 1 2 28 7 0 6Terebovlyanskij 65 312 71 2 1 1 26 7 1 0Ternopilskij 111 422 74 5 0 9 24 4 0 2Chortkivskij 64 860 67 2 1 0 30 6 1 3Ternopilske voyevodstvo 1 226 824 68 1 1 0 29 8 1 1Nacionalnij skladNa 01 01 1939 u voyevodstvi prozhivalo 1 726 310 meshkanciv 1 050 630 ukrayinciv grekokatolikiv 61 316 685 ukrayinciv latinnikiv 18 176 350 polyakiv 10 38 810 polskih kolonistiv 2 137 315 yevreyiv 8 i 6520 nimciv ta inshih nacionalnostej menshe 1 Administrativnij podilOsnovni derzhavni ta administrativno teritorialni formuvannya na teritoriyi TernopilshiniTerebovlyanske knyazivstvoTernopilskij okrugTernopilskij krajTernopilskij povitZahidnoukrayinska Narodna RespublikaGalicka Socialistichna Radyanska RespublikaTernopilske voyevodstvoKrajsgauptmanshaft TernopilTernopilska oblast Ternopilske voyevodstvo administrativno podilyalosya na 17 povitiv U Ternopilskomu voyevodstvi bulo 35 mist i mistechok ta 1087 gmin Povit Plosha km Naselennya Gerb Povitovij centr Naselennya mistaTernopilske voyevodstvoBorshivskij 1025 94 767 Borshiv 5 011Brodivskij 1054 78 803 Brodi 10 867Berezhanskij 1117 89 655 Berezhani 10 083Buchackij 1193 118 013 Buchach 7 517Gusyatinskij do 1925 1 873 85 991 Gusyatin 2 104Chortkivskij 694 69 020 Chortkiv 5 191Kam yaneckij 908 74 930 Kam yanka Strumilova 6 518Kopichineckij z 1925 1 873 86 918 Kopichinci 8 146Pidgayeckij 1042 81 998 Pidgajci 4 814Peremishlyanskij 925 79 599 Peremishlyani 4 206Radehivskij 1040 64 561 Radehiv 4 384Skalatskij 917 84 399 Skalat 5 937Ternopilskij 1266 129 721 Ternopil 40 230Terebovlyanskij 697 72 304 Terebovlya 7 015Zalishickij 718 65 409 Zalishiki 4 014Zbarazkij 740 65 390 Zbarazh 8 419Zborivskij 908 71 941 Zboriv 3 730Zolochivskij 1183 107 079 Zolochiv 11 13011 lipnya 1925 administrativnij centr Gusyatinskogo povitu pereneseno z Gusyatina do Kopichinec nazvu povitu zamineno na Kopichineckij povitPromislovist i zalizniciTernopilske voyevodstvo znahodilosya u tak zvanij zoni B u Polshi sho oznachalo ekonomichnu nedorozvinutist cogo regionu Zaliznici Zolochiv Zboriv Ternopil Pidvolochisk Stanislaviv Gusyatin cherez stanciyi Nizhniv Buchach Chortkiv Berezhani Ternopil Peremishlyani Pidgajci Ternopilski voyevodiCej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2017 23 kvitnya 1921 23 sichnya 1923 Karol Olpinskij pol Karol Olpinski 24 lyutogo 1923 16 lyutogo 1927 pol Lucjan Zawistowski 16 lyutogo 1927 28 listopada 1928 pol Mikolaj Kwasniewski 28 listopada 1928 10 zhovtnya 1933 pol Kazimierz Moszynski 21 zhovtnya 1933 15 sichnya 1935 Artur Marushevskij pol Artur Maruszewski 19 sichnya 1935 15 lipnya 1936 v o pol Kazimierz Gintowt Dziewialtowski 15 lipnya 1936 16 kvitnya 1937 Alfred Bilik pol Alfred Bilyk 16 kvitnya 1937 17 veresnya 1939 pol Tomasz Malicki Skasuvannya Ternopilskogo voyevodstva17 veresnya 1939 roku bilshovicki vijska peretnuli polsko radyanskij kordon i vstupili na teritoriyu Ternopolskogo voyevodstva i zahopili usyu teritoriyu Zahidnoyi Ukrayini Ternopilshina opinilisya pid bilshovickoyu okupaciyeyu povnistyu vzhe 18 veresnya Zgodom Ternopilske voyevodstvo bulo priyednano do URSR 27 listopada 1939 r voyevodstvo yak administrativna odinicya skasovane 12 povitiv Berezhanskij Borshivskij Buchackij Zalishickij Zbarazkij Zborivskij Kopichineckij Pidgayeckij Skalatskij Terebovlyanskij Ternopilskij i Chortkivskij vklyucheno do Ternopilskoyi oblasti i 5 Peremishlyanskij Kamenskij Radzehovskij Brodskij i Zolochivskij do Lvivskoyi U 1945 1946 r z teritoriyi kolishnogo Ternopilskogo voyevodstva repatrijovano 251 5 tis polyakiv PrimitkiInternetowy System Aktow Prawnych 1920 Ustawa z dnia 3 grudnia 1920 r o tymczasowej organizacji wladz administracyjnych II instancja Wojewodztwa na obszarze b Krolestwa Galicji i Lodomerji z W Ks Krakowskiem oraz na wchodzacych w sklad Rzeczypospolitej Polskiej obszarach Spisza i Orawy Dziennik Ustaw 117 pos 768 Uchast polskogo vijska v gromadsko kulturnij ta derzhavnicko propagandistskij diyalnosti na teritoriyi Ternopilskogo voyevodstva ternopil one ukr 2 veresnya 2022 Procitovano 17 veresnya 2022 Drugi Powszechny Spis Ludnosci 1931 Wojewodztwo tarnopolskie pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 205 s M P z 1925 r Nr 160 poz 717 pol Piber A Olpinski Karol Mieczyslaw 1876 1944 2017 03 21 u Wayback Machine Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1977 T XXII 4 zeszyt 95 S 827 829 pol Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 2 kvitnya 2017 Hryciuk G Przemiany narodowosciowe i ludnosciowe w Galicji Wschodniej i na Wolyniu w latach 1931 1948 Torun Wyd Adam Marszalek 2005 S 334 ISBN 83 7441 121 X pol DzherelaGucal P Administrativno teritorialnij podil Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 25 29 ISBN 966 528 197 6 Operaciya Kolonizaciya Polske osadnictvo na zahidnoukrayinskih zemlyah Ternopilske voyevodstvo Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 418 ISBN 978 966 528 279 2 PosilannyaRezultati perepisu naselennya 1931 roku angl nedostupne posilannya Pro Ternopilske voyevodstvo pol pol Przeszlosc i zabytki wojewodztwa tarnopolskiego pol