Хмельни́цький райо́н — колишній район у Хмельницькій області, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні. Центр — місто Хмельницький.
Хмельницький район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Хмельницька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Хмельницька область | ||||
Код КОАТУУ: | 6825000000 | ||||
Утворений: | 1923 | ||||
Населення: | ▼ 53 228 (01.01.2019) | ||||
Площа: | 1220.1 км² | ||||
Густота: | 43,63 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-382 | ||||
Поштові індекси: | 31301—31364 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Хмельницький | ||||
Сільські ради: | 13 | ||||
Села: | 77 | ||||
Селища: | 1 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Мельник Юрій Володимирович | ||||
Голова РДА: | Багінський Артем Олександрович | ||||
Вебсторінка: | Хмельницька РДА Хмельницька районна рада | ||||
Адреса: | 29016, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 122/2 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Хмельницький район у Вікісховищі |
Населення району станом на 01.01.2009 становило: наявне — 53 194 осіб, наявне міське — (Чорний Острів) — 951 особа, сільське — 52243 особи, За адміністративним поділом район складається з 4 ОТГ та 13 сільських рад (смт. Чорний Острів), 78 населених пунктів (1 селище і 77 сіл).
Історія
- Проскурівський район створено 7 березня 1923 р. у складі Проскурівської округи Подільської губернії.
- На підставі Постанови ВУЦВК від 25 грудня 1934 р. районні установи Кам‘янецького і Проскурівського районів були ліквідовані. Територія цих районів була підпорядкована відповідним міським установам.
- 28 червня 1939 року створено Довжоцький і Проскурівський райони.
- 13 липня 1946 року Проскурівський район перейменований на Ружичнянський (адміністративний центр перенесено до села Ружичної).
- 30 грудня 1962 року скасовано Ружичнянський район.
- Хмельницький район створений 4 січня 1965 року на основі об'єднання окремих сільських рад Красилівського, Летичівського, Ярмолинецького, Городоцького, Волочиського районів.
Географія
Красилівський район | Старокостянтинівський район | |
Волочиський район | Летичівський район | |
Городоцький район | Ярмолинецький район | Деражнянський район |
Адміністративний та культурний центр району — м. Хмельницький, що розташований у середній його частині на автошляху державного значення E50 (Львів-Вінниця). Територія району розташована в південно-західній частині Волино-Подільської височини. Загальна протяжність району з півночі на південь — 34 км, із заходу на схід — 55 км.
Аграрні ресурси регіону.
В основному переважають чорноземи, на яких вирощують різноманітні зернові та технічні культури. Найголовніші з них: озима пшениця, цукровий буряк, кукурудза, картопля. У дібровах ростуть: граб, дуб, береза, клен, осика, ясен, берест та ін. Багата рослинність лук є добрим кормом для свійських тварин. В господарствах утримують велику рогату худобу, свиней, вівці, птицю.
Населення
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 51035 | 93,45 % |
поляки | 2154 | 3,94 % |
росіяни | 1002 | 1,83 % |
молдовани | 122 | 0,22 % |
білоруси | 63 | 0,12 % |
інші | 234 | 0,43 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 52328 | 95,82 % |
російська | 1072 | 1,96 % |
польська | 938 | 1,72 % |
молдовська | 78 | 0,14 % |
вірменська | 50 | 0,09 % |
інші | 144 | 0,26 % |
Мовний склад сільрад району за даними перепису 2001 року:
українська | російська | польська | |
---|---|---|---|
Хмельницький район | 95,8 | 2,0 | 1,8 |
смт. Чорний Острів | 92,1 | 2,5 | 0,2 |
Андрійковецька с-да | 98,8 | 1,2 | - |
Антонівська с-да | 97,6 | 2,1 | - |
Аркадієвецька с-да | 98,3 | 0,8 | - |
Бахматовецька с-да | 95,5 | 2,8 | 1,6 |
Везденецька с-да | 98,5 | 0,8 | - |
Водичківська с-да | 96,8 | 3,1 | - |
Гвардійська с-да | 98,7 | 0,9 | 0,2 |
Гелетинецька с-да | 98,2 | 1,8 | - |
Гнатовецька с-да | 97,9 | 1,0 | - |
Грузевицька с-да | 97,1 | 2,2 | - |
Давидковецька с-да | 96,9 | 2,3 | - |
Жучковецька с-да | 91,8 | 2,7 | 4,8 |
Захаровецька с-да | 98,3 | 1,3 | - |
Копистинська с-да | 97,1 | 2,8 | - |
Лісовогриновецька с-да | 97,0 | 2,5 | - |
Малашовецька с-да | 97,0 | 2,7 | - |
Малиницька с-да | 96,9 | 2,3 | 0,1 |
Масівецька с-да | 94,9 | 2,4 | - |
Миколаївська с-да | 98,7 | 1,1 | - |
Олешинська с-да | 97,2 | 2,4 | 0,1 |
Осташківська с-да | 98,2 | 1,8 | - |
Пархомовецька с-да | 98,3 | 1,5 | - |
Пашковецька с-да | 98,1 | 1,5 | 0,1 |
Педосівська с-да | 97,5 | 2,4 | - |
Печеськівська с-да | 97,9 | 1,0 | - |
Пироговецька с-да | 96,8 | 2,5 | - |
Райковецька с-да | 98,4 | 1,2 | - |
Рідкодубівська с-да | 98,3 | 1,7 | - |
Розсошанська с-да | 98,1 | 1,5 | - |
Ружичанська с-да | 98,5 | 1,4 | 0,1 |
Ставчинецька с-да | 99,3 | 0,7 | - |
Стуфчинецька с-да | 98,5 | 1,4 | - |
Терешовецька с-да | 98,3 | 1,5 | - |
Чабанівська с-да | 98,2 | 1,8 | - |
Черепівківська с-да | 99,8 | 0,2 | - |
Шаровечківська с-да | 70,7 | 3,0 | 26,2 |
Шпичинецька с-да | 97,6 | 2,0 | - |
Шумовецька с-да | 96,2 | 3,5 | 0,2 |
Культура
У Хмельницькому районі Хмельницької області згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації перебуває 99 пам'яток історії.
В районі збережено мережу установ культури: літературний музей поета — байкаря Л. І. Глібова в смт. Чорний Острів, 8 музеїв на громадських засадах, в тому числі 7 історико-краєзнавчих, 1 — літературний (П. Панча). На обліку та під охороною держави знаходиться 134 пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва.
Серед історичних пам'яток слід назвати такі, як Костел Божого Провидіння (парафія Св. Войцеха) в с. Гвардійське, Пам'ятка науки і техніки, Геодезична Дуга Струве: пам'ятний знак, встановлений в пункті Фельштин (нині с. Гвардійське); Родинний маєток польського магната Карла Пшездецького (кінець XVIII — початок XIX століття), в якому в 1856—1859 роках працював патріарх української літератури, поет-байкар Л. І. Глібов.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Хмельницького району було створено 77 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 72,88 % (проголосували 31 054 із 42 611 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,32 % (16 867 виборців); Юлія Тимошенко — 20,21 % (6 277 виборців), Олег Ляшко — 12,57 % (3 902 виборців), Анатолій Гриценко — 3,83 % (1 189 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,07 %.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 25 лютого 2020 року № 148/2020-рп «Про призначення А.Багінського головою Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області»
- Постанова Президії ВУЦВК № 299 від 25 грудня 1934 р. «Про реорганізацію органів влади в Кам'янецькому та Проскурівському районах, Вінницької області»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 13.07.1946 «Про перенесення районного центру Проскурівського району Кам'янець-Подільської області»
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 9 квітня 2017.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 15 березня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hmelni ckij rajo n kolishnij rajon u Hmelnickij oblasti yakij isnuvav protyagom 1923 2020 rokiv i buv likvidovanij pid chas Administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini Centr misto Hmelnickij Hmelnickij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Rajon na karti Hmelnicka oblast Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Kod KOATUU 6825000000 Utvorenij 1923 Naselennya 53 228 01 01 2019 Plosha 1220 1 km Gustota 43 63 osib km Tel kod 380 382 Poshtovi indeksi 31301 31364 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr m Hmelnickij Silski radi 13 Sela 77 Selisha 1 Mapa rajonu Rajonna vlada Golova radi Melnik Yurij Volodimirovich Golova RDA Baginskij Artem Oleksandrovich Vebstorinka Hmelnicka RDA Hmelnicka rajonna rada Adresa 29016 Hmelnicka obl m Hmelnickij vul Kam yanecka 122 2 Mapa Hmelnickij rajon u Vikishovishi Cya stattya pro kolishnij Hmelnickij rajon yakij isnuvav u 1923 2020 rokah Pro suchasnij Hmelnickij rajon utvorenij 2020 roku div Hmelnickij rajon Naselennya rajonu stanom na 01 01 2009 stanovilo nayavne 53 194 osib nayavne miske Chornij Ostriv 951 osoba silske 52243 osobi Za administrativnim podilom rajon skladayetsya z 4 OTG ta 13 silskih rad smt Chornij Ostriv 78 naselenih punktiv 1 selishe i 77 sil IstoriyaProskurivskij rajon stvoreno 7 bereznya 1923 r u skladi Proskurivskoyi okrugi Podilskoyi guberniyi Na pidstavi Postanovi VUCVK vid 25 grudnya 1934 r rajonni ustanovi Kam yaneckogo i Proskurivskogo rajoniv buli likvidovani Teritoriya cih rajoniv bula pidporyadkovana vidpovidnim miskim ustanovam 28 chervnya 1939 roku stvoreno Dovzhockij i Proskurivskij rajoni 13 lipnya 1946 roku Proskurivskij rajon perejmenovanij na Ruzhichnyanskij administrativnij centr pereneseno do sela Ruzhichnoyi 30 grudnya 1962 roku skasovano Ruzhichnyanskij rajon Hmelnickij rajon stvorenij 4 sichnya 1965 roku na osnovi ob yednannya okremih silskih rad Krasilivskogo Letichivskogo Yarmolineckogo Gorodockogo Volochiskogo rajoniv GeografiyaKrasilivskij rajon Starokostyantinivskij rajon Volochiskij rajon Hmelnickij Letichivskij rajon Gorodockij rajon Yarmolineckij rajon Derazhnyanskij rajon Administrativnij ta kulturnij centr rajonu m Hmelnickij sho roztashovanij u serednij jogo chastini na avtoshlyahu derzhavnogo znachennya E50 Lviv Vinnicya Teritoriya rajonu roztashovana v pivdenno zahidnij chastini Volino Podilskoyi visochini Zagalna protyazhnist rajonu z pivnochi na pivden 34 km iz zahodu na shid 55 km Agrarni resursi regionu V osnovnomu perevazhayut chornozemi na yakih viroshuyut riznomanitni zernovi ta tehnichni kulturi Najgolovnishi z nih ozima pshenicya cukrovij buryak kukurudza kartoplya U dibrovah rostut grab dub bereza klen osika yasen berest ta in Bagata roslinnist luk ye dobrim kormom dlya svijskih tvarin V gospodarstvah utrimuyut veliku rogatu hudobu svinej vivci pticyu NaselennyaNacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok ukrayinci 51035 93 45 polyaki 2154 3 94 rosiyani 1002 1 83 moldovani 122 0 22 bilorusi 63 0 12 inshi 234 0 43 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 52328 95 82 rosijska 1072 1 96 polska 938 1 72 moldovska 78 0 14 virmenska 50 0 09 inshi 144 0 26 Movnij sklad silrad rajonu za danimi perepisu 2001 roku ukrayinska rosijska polska Hmelnickij rajon 95 8 2 0 1 8 smt Chornij Ostriv 92 1 2 5 0 2 Andrijkovecka s da 98 8 1 2 Antonivska s da 97 6 2 1 Arkadiyevecka s da 98 3 0 8 Bahmatovecka s da 95 5 2 8 1 6 Vezdenecka s da 98 5 0 8 Vodichkivska s da 96 8 3 1 Gvardijska s da 98 7 0 9 0 2 Geletinecka s da 98 2 1 8 Gnatovecka s da 97 9 1 0 Gruzevicka s da 97 1 2 2 Davidkovecka s da 96 9 2 3 Zhuchkovecka s da 91 8 2 7 4 8 Zaharovecka s da 98 3 1 3 Kopistinska s da 97 1 2 8 Lisovogrinovecka s da 97 0 2 5 Malashovecka s da 97 0 2 7 Malinicka s da 96 9 2 3 0 1 Masivecka s da 94 9 2 4 Mikolayivska s da 98 7 1 1 Oleshinska s da 97 2 2 4 0 1 Ostashkivska s da 98 2 1 8 Parhomovecka s da 98 3 1 5 Pashkovecka s da 98 1 1 5 0 1 Pedosivska s da 97 5 2 4 Pecheskivska s da 97 9 1 0 Pirogovecka s da 96 8 2 5 Rajkovecka s da 98 4 1 2 Ridkodubivska s da 98 3 1 7 Rozsoshanska s da 98 1 1 5 Ruzhichanska s da 98 5 1 4 0 1 Stavchinecka s da 99 3 0 7 Stufchinecka s da 98 5 1 4 Tereshovecka s da 98 3 1 5 Chabanivska s da 98 2 1 8 Cherepivkivska s da 99 8 0 2 Sharovechkivska s da 70 7 3 0 26 2 Shpichinecka s da 97 6 2 0 Shumovecka s da 96 2 3 5 0 2KulturaDokladnishe Pam yatki istoriyi Hmelnickogo rajonu U Hmelnickomu rajoni Hmelnickoyi oblasti zgidno z danimi upravlinnya kulturi turizmu i kurortiv Hmelnickoyi oblderzhadministraciyi perebuvaye 99 pam yatok istoriyi V rajoni zberezheno merezhu ustanov kulturi literaturnij muzej poeta bajkarya L I Glibova v smt Chornij Ostriv 8 muzeyiv na gromadskih zasadah v tomu chisli 7 istoriko krayeznavchih 1 literaturnij P Pancha Na obliku ta pid ohoronoyu derzhavi znahoditsya 134 pam yatki arheologiyi istoriyi ta monumentalnogo mistectva Sered istorichnih pam yatok slid nazvati taki yak Kostel Bozhogo Providinnya parafiya Sv Vojceha v s Gvardijske Pam yatka nauki i tehniki Geodezichna Duga Struve pam yatnij znak vstanovlenij v punkti Felshtin nini s Gvardijske Rodinnij mayetok polskogo magnata Karla Pshezdeckogo kinec XVIII pochatok XIX stolittya v yakomu v 1856 1859 rokah pracyuvav patriarh ukrayinskoyi literaturi poet bajkar L I Glibov Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Hmelnickogo rajonu bulo stvoreno 77 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 72 88 progolosuvali 31 054 iz 42 611 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 54 32 16 867 viborciv Yuliya Timoshenko 20 21 6 277 viborciv Oleg Lyashko 12 57 3 902 viborciv Anatolij Gricenko 3 83 1 189 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 07 PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 25 lyutogo 2020 roku 148 2020 rp Pro priznachennya A Baginskogo golovoyu Hmelnickoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Hmelnickoyi oblasti Postanova Prezidiyi VUCVK 299 vid 25 grudnya 1934 r Pro reorganizaciyu organiv vladi v Kam yaneckomu ta Proskurivskomu rajonah Vinnickoyi oblasti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 13 07 1946 Pro perenesennya rajonnogo centru Proskurivskogo rajonu Kam yanec Podilskoyi oblasti Arhiv originalu za 12 lyutogo 2018 Procitovano 9 kvitnya 2017 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 15 bereznya 2016