Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Виразка значення Ви разка Буру лі англ Buruli ulcer або Mycobacteri

Виразка Бурулі

Виразка Бурулі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Виразка (значення).

Ви́разка Буру́лі (англ. Buruli ulcer або Mycobacterium ulcerans infection, також іноді описують як виразка Бернсдейла, виразка Сьорла, виразка Дейнтрі, виразка Моссмана, виразка Кумусі, мексиканська виразка) — інфекційне захворювання, збудником якого є Mycobacterium ulcerans. Хворобу відносять до так званих («забутих тропічних хвороб»).

Виразка Бурулі (інфекція, яку спричинює Mycobacterium ulcerans)
image
Типова виразка Бурулі на лівій руці у 17-річного хворого з Нігерії.
Типова виразка Бурулі на лівій руці у 17-річного хворого з Нігерії.
Спеціальністьінфекційні хвороби
Симптоминекроз[1]
Причиниінфекція
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-111B21.20
МКХ-10A31.1
DiseasesDB8568
MeSHD054312
image Buruli ulcer у Вікісховищі

Історичні відомості

Можливо, що відомий шотландський дослідник екваторіальної Східної Африки Джеймс Огастас Грант під час своїх подорожей у 1860-ті роки захворів на виразку Бурулі та описав її перебіг у себе. У 1897 році сер [en], британський лікар та місіонер, який працював у лікарні Менго в Кампалі, Уганда, описав шкірні виразки у людей з графства Бурулі, клінічно схожі з сучасним описом хвороби — виразки Бурулі, але перший докладний опис хвороби, яку спричинює Mycobacterium ulcerans, приписують П. МакКаллуму з співавторами в Австралії в 1948 році, які виділили збудника, дали йому сучасну назву У 1950 році, у Бельгійському Конго (нині Демократична Республіка Конго) зареєстрували перший африканський випадок, і в цьому ж році, Ф. Феннер остаточно ідентифікував збудника хвороби, ввів до медичного вжитку оригінальний метод культивування його в організмі мишей. Цей мікобактеріоз отримав кілька назв залежно від місця, де його виявляли. Зокрема, він має назву виразка Бернсдейла в Австралії (відповідний район штату Вікторія), виразка Бурулі в Уганді, виразка Кумусі в Папуа Новій Гвінеї, мексиканська виразка відповідно в Мексиці.

Актуальність

image
Мапа світового поширення виразки Бурулі на 2009 рік

За кількістю захворілих на виразку Бурулі це третя в світі людська мікобактеріальна інфекція після туберкульозу та прокази. З часу виділення збудника виявили багато пацієнтів з цим захворюванням в тропічних і субтропічних регіонах Центральній і Західній Африці, зокрема у таких країнах як Уганда, Бенін, Камерун, Кот-д'Івуар, Демократична Республіка Конго, Гана. У Північній і Південній Америці це досить рідкісне захворювання, і дуже небагато випадків виявили до цього часу. Відносно часто хворобу реєструють в Австралії. У 1998 році, після міжнародної конференції, організованої ВООЗ, з питань контролю і дослідження виразки Бурулі, що відбулась в Ямусукро (Кот-д'Івуар), була запропонована «Глобальна ініціатива по виразці Бурулі» (англ. Global Buruli Ulcer Initiative (GBUI)). Ініціатива залишається активною досі, в тому числі у кількох науково-дослідних проектах в різних африканських країнах, де виразка Бурулі є ендемічним захворюванням. На сьогодні у 33 країнах тропічної та субтропічної Африки, Південної Америки та Східного Тихоокеанського регіону хвороба є ендемічною. У 2014 році в цих регіонах зареєстрували загалом 2200 хворих на виразку Бурулі, переважно це були діти до 15 років. Виразка Бурулі створює відчутний економічний тягар населенню Африки. Зокрема у Гані тривалість лікування хворого сягає 90—120 днів, коштує в перерахунку 780 доларів США, при середній заробітній платі жителя країни у 2 долари США на день.

Етіологія

Mycobacterium ulcerans
image
Біологічна класифікація
Царство: Bacteria
Тип: Actinobacteria
Ряд: Actinomycetales
Підряд: Corynebacterineae
Родина: Mycobacteriaceae
Рід: Mycobacterium
Вид: M. ulcerans
Біноміальна назва
Mycobacterium ulcerans
Посилання
image Вікісховище: Buruli ulcer

Mycobacterium ulcerans відносять до роду Mycobacterium, родини Mycobacteriaceae. Це аеробні нерухомі бактерії, кислотостійкі, вони не утворюють спори та капсули. Хоча вони і не забарвлюються за Грамом, але їх класифікують як кислотостійкі грам-позитивні бактерії через відсутність у них зовнішньої мембрани. Для розвитку їм потрібна температура у діапазоні 29—33 °C, через що вони розмножують в шкірі кінцівок, де на поверхні саме є така температура. Розвиток Mycobacterium ulcerans іде при низький концентрації кисню у 2,5 %. Їм властива унікальна структура клітинної стінки, яка є товстішою за більшість бактерій, гідрофобною, воскоподібною, багатою на міколову кислоту та її солі. Головними шарами клітинної стінки є шари гідрофобних міколатів та шар пептидоглікану, зв'язаний з молекулами полісахариду-арабіногалактану. Клітинна стінка у великій мірі впливає на стійкість представників цього роду, в результаті її компоненти є звичайними мішенями для медичних препаратів проти виразки Бурулі.

M. ulcerans вивільнює токсин, відомий як некротизуючий імуносупресивний цитотоксин — , який зменшує імунну відповідь та призводить до загибелі тканини. Відомі 5 варіантів міколактону:

  • A/B (M. ulcerans, які поширені у Африці, Малайзії, Японії);
  • C (M. ulcerans, які поширені в Австралії);
  • D (M. ulcerans, які поширені в Китаї);
  • E (M. liflandii, які поширені у СубСахарській Африці);
  • F (M. pseudoshottsii and M. marinum, які зустрічаються повсюдно в світі).

На сьогодні механізм дії міолактону до кінця ще не прояснений.

Бактерії родини Mycobacteriaceae спричинюють також туберкульоз і проказу (M. tuberculosis та M. leprae, відповідно).

Епідеміологічні особливості

Джерело і резервуар інфекції

Джерела інфекції на сьогодні до кінця не прояснені. Від людини до людини хвороба, навіть при тісному контакті, передається вкрай рідко. Зараженими у водоймах з переважно стоячою водою є малі водні тварини. У Австралії резервуарами можуть слугувати природно заражені коали та опосуми.

Механізм і фактори передачі

Механізм передачі цієї хвороби достеменно невідомий. Ймовірно хвороба передається контактним механізмом передачі. Не виключають того, що поширення відбувається через водні джерела, тому що велика кількість випадків відбувається біля води. Але проведені дослідження не підтвердили зв'язок хвороби з діями, які торкаються чи стосуються води. Тобто не виявлено кореляції з вибиранням води з водойм, рибальством, купанням, пранням тощо. Є припущення, що хворобу можуть переносити певні комахи (зокрема, великі водні жуки родини Belostomatidae; клопи Hemiptera; Odonata, Coleoptera) і передавати людині через укуси. При цьому було показано, що дрібна річкова риба містить у собі Mycobacterium ulcerans. При проведенні біологічних експериментів було показано, що M. ulcerans може виживати і розмножуватися в слинних залозах водних жуків Naucoris cimicoides, і ці комахи змогли передати М. ulcerans мишам. Також існує думка, про можливість передавання Mycobacterium ulcerans з акантоамебами — представниками роду Acanthamoeba з царства Amoebozoa. Є певні спостереження. які свідчать, що кількість захворілих на виразку Бурулі збільшується у посушливі сезони або після повеней, що теоретично пов'язують із збільшенням і покращенням умов мешкання у тих регіонах, які відвідують люди, для певних переносників, які ще до сьогодні достеменно не визначені. Є підтверджені результати визначення Mycobacterium ulcerans у великих концентраціях у прибережних та болотяних рослинах Echinocloa pyramidalis. Припускають, що зараження можливе в результаті поранення кінцівок цими рослинами, під час чого відбувається своєрідне впорскування Mycobacterium ulcerans в рани. також було підтверджено. що носіння довгих штанів є захисним засобом попередження виникнення виразки Бурулі на нижніх кінцівках.

Сприйнятливий контингент та імунітет

image
Прояви виразки Бурулі у мандрівника до Сенегалу.

Найчастіше у ендемічних зонах хворіють діти 5—15 років, окрім Австралії, де частіше хворіють особи, старші від 50 років. Хвороба є проблемою для мандрівників у ендемічні країни, особливо при тривалій подорожі. Є спостереження, що можлива генетична сприйнятливість до виразки Бурулі, адже часто хворобу спостерігають у декількох поколіннях сімей, зокрема в Африці. Таку спадковість пов'язують з наявністю певного поліморфізму у гені SCLC11A1 (NRAMP1) D543 Травми шкіри від малих до серйозних є фактором, що сприяють розвитку виразки Бурулі.

Патогенез

Багато ланок патогенезу виразки Бурулі на сьогодні не вивчено. Головним чинником хвороби вважають міолактон, який виділяє Mycobacterium ulcerans. Ця речовина спричинює місцевий некроз шкіри у місці вкорінення збудника. Це відбувається внаслідок неконтрольованої збірки актину в цитоплазмі, порушення організації кератинів, що призводить до подальшого потоншення верхнього шару епідермісу. Є припущення, що міолактон своєю ціллю має так званий гематопротеїн [en] та невральний протеїн при цьому синдромі. Культуральні особливості Mycobacterium ulcerans диктують необхідність зберігати на шкірі низьку температуру <33 °C, тому особливістю хвороби є переважна відсутність значного запалення та системних проявів: гарячки, нездужання, ліфмаденопатії. Сам міолактон спричинює ще й значну імунодепресію. Тому при певних фонових хворобах, які перебігають з імунодефіцитом, зокрема при ВІЛ-інфекції, виразка Бурулі є вкрай злоякісною, з ураженням великих поверхонь шкіри. Імунодепресія є фактором частого залучення в некротичний процес периферичних нервів, скелетних м'язів тощо. Найбільш тяжко виразка Бурулі перебігає в Африці через те, що саме тут поширені ті штами Mycobacterium ulcerans, які продукують найагресивніші варіанти міолактону — А та В.

Клінічні прояви

image
Виразка Бурулі на лівій нозі у жителя Гани.

Інкубаційний період становить від 1-го до 9 місяців, в середньому, близько 4,5. Згідно МКХ-10 виразку Бурулі класифікують до A31.1 «Шкірні мікобактеріальні інфекції».

Довиразкова стадія

Рання (превиразкова) стадія зараження характеризується появою безболісної, зрідка сверблячої папули на руках чи ногах розміром 1—2 см в діаметрі, іноді на обличчі. Нечастим є ураження у вигляді набряклої ділянки, яке в перспективі може призвести до поширеного виразкового некрозу кінцівки.

Виразкова стадія

Папула в подальшому може перетворитися на виразку протягом 1—2 місяців. Таким чином розвивається виразкова стадія. Всередині виразка може бути більше, ніж на поверхні шкіри, тобто має підірвані краї. Таким чином, виразка виглядає менших розмірів, аніж вона є в дійсності. Навколо неї можливе виникнення набряку. Виразка також безболісна, якщо не відбулось приєднання вторинної інфекції. Некроз йде вглиб на кшталт панікуліту, але особливості дії міолактону призводять до прогресування хвороби без гарячки та збільшення регіонарних лімфатичних вузлів. Коли захворювання прогресує, ураження може поширитися на прилеглі нерви, придатки шкіри, кровоносні судини, кістки. Кістки уражені у 15 % хворих на виразку Бурулі. Нерідким є виникнення остеомієліту. Метастатичні ураження можуть відбуватися в шкіру, м'які тканини або кістки через судинну або лімфатичну систему далеко за межі первинного вогнища.

image
Стадії розвитку виразки Бурулі на кисті руки у хворого з Перу: А. Невиразкові еритематозні з набряком зміни шкіри на кисті при першому звертанні хворого; В. Утворення виразок через 4 тижні потому; С. Виразка після проведення хірургічної обробки через 5,5 тижнів від першого звертання; D. Стан руки через 5 місяців від першого звертання та через 1 місяць після проведення пластики шкіри.

Стадія видужання

Зцілення — це дуже повільний процес при виразці Бурулі. Хвороба часто призводить до утворення великих, часто потворних шрамів та значних функціональних порушень. Смерть при виразці Бурулі вкрай рідка, тоді як інвалідізація є дуже частою.

Діагностика

Зауважте, !
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Клінічна діагностика ґрунтується на появі характерних виразок і проживанні у ендемічних по виразці Бурулі районах. Але наявність у цих регіонах шкірного лейшманіозу, фрамбезійного виразкового ураження, дефектів шкіри, які спричинюють Haemophilus ducreyi, потребує ретельного розмежування і проведення специфічної лабораторної діагностики.

Для вивчення глибини уражень та реагування на антибіотикотерапію використовують (ультразвукову діагностику (УЗД)). При підозрі на ураження кісток проводять рентгенологічне дослідження.

Скупчення мікобактерій можна знайти при проведенні гістологічного дослідження виразок — їх зазвичай виявляють в дні виразки або у місцях хронічного запального інфільтрату. Патоморфологічні ознаки при виразці Бурулі не є специфічними.

ВООЗ вважає стандартними для діагностики виразки Бурулі 4 методи специфічної діагностики:

  • ПЛР тонкоголкових аспіраційних біоптатів або тампонів з виразки;
  • пряма мікроскопія з фарбуванням некротичної маси з виразки, папули або з набрякової тканини за Ціль-Нельсеном;
  • патогістологія при проведенні оперативного втручання;
  • бактеріологічний метод — посів вмісту виразки на живильне середовище Левенштейна-Йєнсена з інкубацією при температурі 30—32 °C.

17 лабораторій у ендемічних та неендемічних країнах сертифіковані ВООЗ для проведення досліджень на виразку Бурулі.

У лабораторіях для вивчення властивостей збудника, його стійкості до ліків широко використовують біологічний метод — зараження мишей під подушечку лапок, методику якої запропонував Ф. Феннер у 1950 році.

Лікування

Етіотропне

Головним на сьогодні в лікуванні виразки Бурулі вважають етіотропну терапію (тобто дію на збудника). Головним напрямком її є антибіотикотерапія. Антибіотики призводять до загибелі збудника і, таким чином, зменшують дію міколактону. Вони здатні обривати перебіг хвороби, зменшити необхідність хірургічного втручання. У 2004 році ВООЗ рекомендувала протокол лікування, який передбачає поділ уражень на 3 категорії:

  • I — малі ранні ураження діаметром менше від 5 см. Антибіотикотерапія має тривати 8 тижнів;
  • II — невиразкові, набрякові ураження або поодинокі виразки 5—15 см в діаметрі. Антибіотикотерапія має тривати 10 тижнів;
  • III — ураження на шиї, голові та, особливо, обличчі; наявність великих виразок більших від 15 см в діаметрі; наявність остеомієліту та інших уражень кісток; поєднання декількох виразок; наявність дисемінованих форм. Антибіотикотерапія має тривати 20 тижнів.

ВООЗ рекомендувала, щоб усі ці категорії отримували парентеральний курс рифампіцину та стрептоміцину (чи амікацину). Частота рецидивів після лікування антибіотиками становить 2—3 %. Використання рифампіцину та стрептоміцину залишається стандартом медичної допомоги цим хворим. Але на сьогодні проводять дослідження із заміни парентерального введення на пероральний прийом. Пропонують об'єднання рифампіцину з кларитроміцином або фторхінолонів (моксифлоксацин, ципрофлоксацин) протягом 3-х місяців. Фторхінолони, стрептоміцин не рекомендують вагітним жінкам і дітям.

Інші методи лікування

Запропонована оксигенація (ГБО), озонотерапія. За необхідності проводять реконструктивне оперативне втручання.

Профілактика

Неспецифічна

Через невизначеність із джерелами інфекції та механізмом передачі конкретних рекомендацій з профілактики на сьогодні не вироблено. Мандрівникам у ендемічні країни слід уникати непевних водойм, контакту з дрібними тваринами, рослинами тощо. У разі отримання пошкоджень шкіри їх слід одразу обробити антибіотиками, бактерицидними плівками тощо. На рану необхідно накласти захисну пов'язку.

Специфічна

Станом на 2016 рік ефективної вакцини немає. Є спостереження, що вакцина проти туберкульозу — БЦЖ, хоча не захищає від виникнення виразки Бурулі, але зменшує кількість ускладнень на кшталт остеомієліту.

Примітки

  1. Disease Ontology — 2016.
    d:Track:Q4117183d:Track:Q5282129
  2. A walk across Africa; or, Domestic scenes from my Nile journal by Grant, James Augustus. Publisher Edinburgh, London, W. Blackwood and sons. Year 1864. Pages 481
  3. Cook A. Mengo Hospital Notes, 1897, Makerere Medical School Library, cited in leading articles. Br Med Jt 1970; 2:378-9.
  4. Maccallum P, Tolhurst JC, Buckle G, Sissons HA. A new mycobacterial infection in MA. J Path Bact. 1948;60:93-122.
  5. Fenner F. The significance of the incubation period in infectious diseases. Med J Aust. 1950;2:813-8.
  6. Coloma JN, Navarrete-Franco G, Iribe P, López-Cepeda LD. Ulcerative cutaneous mycobacteriosis. Int J Leprosy. 2005;73:5-12.
  7. Bhamidi S (2009). Mycobacterial Cell Wall Arabinogalactan. Bacterial Polysaccharides: Current Innovations and Future Trends. Caister Academic Press. .
  8. Ця бактерія спричинює виразкові ураження в жаб'ячих.
  9. Ця бактерія спричинює мікобактеріоз у смугастого окуня (Morone saxatilis).
  10. Ця бактерія здатна спричинити опортуністичні ураження у людей з імунодефіцитом, а також так звану акваріумну гранульому.
  11. Jacobsen KH, Padgett JJ. Risk factors for Mycobacterium ulcerans infection. Int J Infect Dis. 2010 Aug. 14(8): e677-81.
  12. Portaels, F.; Elsen, P.; Guimaraes-Peres, A.; Fonteyne, P.A.; Meyers, W.M. (1999). «Insects in the transmission of Mycobacterium ulcerans infection». Lancet 353 (9157): 986. doi:10.1016/S0140-6736(98)05177-0. PMID 10459918
  13. Marsollier, L., T. Severin, J. Aubry, R. W. Merritt, J.-P. Saint-Andre, P. Legras, A.-L. Manceau, A. Chauty, B. Carbonnelle, & S. T. Cole. 2004a. Aquatic snails, passive hosts of Mycobacterium ulcerans. Applied and Environmental Microbiology 70:In Press.
  14. Wilson MD, Boakye DA, Mosi L, Asiedu K. In the case of transmission of mycobacterium ulcerans in buruli ulcer disease acanthamoeba species stand accused. Ghana Med J. 2011 Mar. 45(1):31-4.
  15. Darie, H., T. Le Guyadec, and J. E. Touze (1993). «Aspects épidémiologiques et cliniques de l'ulcère de Buruli en Côte-d'Ivoire». Bull Soc Pathol Exot Filiales 86: 272-6.
  16. Barker, D. J. P. 1972. The distribution of Buruli disease in Uganda. Transactions of the Royal Society of Tropical Medicine and Hygiene 66:867-874.
  17. Marston, B.J., M.O. Diallo, C.R. Horsburgh Jr., I. Diomande, M. Z. Saki, J. Kanga, G. Patrice, H.B. Lipman, S.M. Ostroff & R.C. Good. 1995. Emergence of Buruli ulcer disease in the Daloa region of Cote D'ivoire. Am. J. Trop. Med. Hyg. 52: 219—224.
  18. Muelder, K. and A. Nourou (1990). «Buruli ulcer in Benin.». Lancet 336 (8723): 1109—1111. doi:10.1016/0140-6736(90)92581-2
  19. Stienstra Y, van der Werf TS, Oosterom E, et al. Susceptibility to Buruli ulcer is associated with the SLC11A1 (NRAMP1) D543N polymorphism. Genes Immun. 2006 Apr. 7(3):185-9.
  20. Stienstra, Y.; van der Graaf, T.A.; te Meerman, G.J.; The, T.H.; de Leij, L.F.; van der Werf, T.S. (2001). «Susceptibility to development of Mycobacterium ulcerans disease: review of possible risk factors». Trop Med Int Health 6 (7): 554—562. doi:10.1046/j.1365-3156.2001.00746.x
  21. англ. Wiskott-Aldrich syndrome protein (WASP), синдром екземи-тромбоцитопенії-імунодефіциту
  22. Guenin-Macé L, Veyron-Churlet R, Thoulouze MI, Romet-Lemonne G, Hong H, Leadlay PF, et al. Mycolactone activation of Wiskott-Aldrich syndrome proteins underpins Buruli ulcer formation. J Clin Invest. 2013 Apr 1. 123(4):1501-12.
  23. Krieg RE, Wolcott JH, Confer A. Treatment of Mycobacterium ulcerans infection by hyperbaric oxygenation. Aviat Space Environ Med. 1975 Oct. 46(10):1241-5.
  24. Bertolotti A, Izzo A, Grigolato PG, Iabichella ML. The use of ozone therapy in Buruli ulcer had an excellent outcome. BMJ Case Rep. 2013 Jan 31. 2013:

Джерела

  • Aaron Z Hoover Buruli Ulcer Updated: Jul 17, 2014 Medscape. Infectious Diseases Sections. Parasitic Infections / Chief Editor: William D James [1] [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Walsh DS, Portaels F, Meyers WM. Buruli ulcer (Mycobacterium ulcerans infection). Trans R Soc Trop Med Hyg. 2008 Oct. 102(10):969-78. (англ.)
  • Boleira M, Lupi O, Lehman L, Asiedu KB, Kiszewski AE. Buruli ulcer. An Bras Dermatol. 2010 Jun. 85(3):281-298; quiz 299—301. [2] [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Merritt RW, Walker ED, Small PL, Wallace JR, Johnson PD, Benbow ME, et al. Ecology and transmission of Buruli ulcer disease: a systematic review. PLoS Negl Trop Dis. 2010 Dec 14. 4(12): e911. [3] [ 29 серпня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  • van der Werf TS, Stienstra Y, Johnson RC, Phillips R, Adjei O, Fleischer B, et al. Mycobacterium ulcerans disease. Bull World Health Organ. 2005;83:785-91. (англ.)
  • WHO. Media centre. Buruli ulcer (Mycobacterium ulcerans infection). Fact sheet N°199. Updated February 2016 [4] [ 4 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Virazka znachennya Vi razka Buru li angl Buruli ulcer abo Mycobacterium ulcerans infection takozh inodi opisuyut yak virazka Bernsdejla virazka Sorla virazka Dejntri virazka Mossmana virazka Kumusi meksikanska virazka infekcijne zahvoryuvannya zbudnikom yakogo ye Mycobacterium ulcerans Hvorobu vidnosyat do tak zvanih zabutih tropichnih hvorob Virazka Buruli infekciya yaku sprichinyuye Mycobacterium ulcerans Tipova virazka Buruli na livij ruci u 17 richnogo hvorogo z Nigeriyi Tipova virazka Buruli na livij ruci u 17 richnogo hvorogo z Nigeriyi Specialnistinfekcijni hvorobiSimptominekroz 1 PrichiniinfekciyaKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 111B21 20MKH 10A31 1DiseasesDB8568MeSHD054312 Buruli ulcer u VikishovishiIstorichni vidomostiMozhlivo sho vidomij shotlandskij doslidnik ekvatorialnoyi Shidnoyi Afriki Dzhejms Ogastas Grant pid chas svoyih podorozhej u 1860 ti roki zahvoriv na virazku Buruli ta opisav yiyi perebig u sebe U 1897 roci ser en britanskij likar ta misioner yakij pracyuvav u likarni Mengo v Kampali Uganda opisav shkirni virazki u lyudej z grafstva Buruli klinichno shozhi z suchasnim opisom hvorobi virazki Buruli ale pershij dokladnij opis hvorobi yaku sprichinyuye Mycobacterium ulcerans pripisuyut P MakKallumu z spivavtorami v Avstraliyi v 1948 roci yaki vidilili zbudnika dali jomu suchasnu nazvu U 1950 roci u Belgijskomu Kongo nini Demokratichna Respublika Kongo zareyestruvali pershij afrikanskij vipadok i v comu zh roci F Fenner ostatochno identifikuvav zbudnika hvorobi vviv do medichnogo vzhitku originalnij metod kultivuvannya jogo v organizmi mishej Cej mikobakterioz otrimav kilka nazv zalezhno vid miscya de jogo viyavlyali Zokrema vin maye nazvu virazka Bernsdejla v Avstraliyi vidpovidnij rajon shtatu Viktoriya virazka Buruli v Ugandi virazka Kumusi v Papua Novij Gvineyi meksikanska virazka vidpovidno v Meksici AktualnistMapa svitovogo poshirennya virazki Buruli na 2009 rik Za kilkistyu zahvorilih na virazku Buruli ce tretya v sviti lyudska mikobakterialna infekciya pislya tuberkulozu ta prokazi Z chasu vidilennya zbudnika viyavili bagato paciyentiv z cim zahvoryuvannyam v tropichnih i subtropichnih regionah Centralnij i Zahidnij Africi zokrema u takih krayinah yak Uganda Benin Kamerun Kot d Ivuar Demokratichna Respublika Kongo Gana U Pivnichnij i Pivdennij Americi ce dosit ridkisne zahvoryuvannya i duzhe nebagato vipadkiv viyavili do cogo chasu Vidnosno chasto hvorobu reyestruyut v Avstraliyi U 1998 roci pislya mizhnarodnoyi konferenciyi organizovanoyi VOOZ z pitan kontrolyu i doslidzhennya virazki Buruli sho vidbulas v Yamusukro Kot d Ivuar bula zaproponovana Globalna iniciativa po virazci Buruli angl Global Buruli Ulcer Initiative GBUI Iniciativa zalishayetsya aktivnoyu dosi v tomu chisli u kilkoh naukovo doslidnih proektah v riznih afrikanskih krayinah de virazka Buruli ye endemichnim zahvoryuvannyam Na sogodni u 33 krayinah tropichnoyi ta subtropichnoyi Afriki Pivdennoyi Ameriki ta Shidnogo Tihookeanskogo regionu hvoroba ye endemichnoyu U 2014 roci v cih regionah zareyestruvali zagalom 2200 hvorih na virazku Buruli perevazhno ce buli diti do 15 rokiv Virazka Buruli stvoryuye vidchutnij ekonomichnij tyagar naselennyu Afriki Zokrema u Gani trivalist likuvannya hvorogo syagaye 90 120 dniv koshtuye v pererahunku 780 dolariv SShA pri serednij zarobitnij plati zhitelya krayini u 2 dolari SShA na den Etiologiya Mycobacterium ulcerans Biologichna klasifikaciya Carstvo Bacteria Tip Actinobacteria Ryad Actinomycetales Pidryad Corynebacterineae Rodina Mycobacteriaceae Rid Mycobacterium Vid M ulcerans Binomialna nazva Mycobacterium ulcerans Posilannya Vikishovishe Buruli ulcer Mycobacterium ulcerans vidnosyat do rodu Mycobacterium rodini Mycobacteriaceae Ce aerobni neruhomi bakteriyi kislotostijki voni ne utvoryuyut spori ta kapsuli Hocha voni i ne zabarvlyuyutsya za Gramom ale yih klasifikuyut yak kislotostijki gram pozitivni bakteriyi cherez vidsutnist u nih zovnishnoyi membrani Dlya rozvitku yim potribna temperatura u diapazoni 29 33 C cherez sho voni rozmnozhuyut v shkiri kincivok de na poverhni same ye taka temperatura Rozvitok Mycobacterium ulcerans ide pri nizkij koncentraciyi kisnyu u 2 5 Yim vlastiva unikalna struktura klitinnoyi stinki yaka ye tovstishoyu za bilshist bakterij gidrofobnoyu voskopodibnoyu bagatoyu na mikolovu kislotu ta yiyi soli Golovnimi sharami klitinnoyi stinki ye shari gidrofobnih mikolativ ta shar peptidoglikanu zv yazanij z molekulami polisaharidu arabinogalaktanu Klitinna stinka u velikij miri vplivaye na stijkist predstavnikiv cogo rodu v rezultati yiyi komponenti ye zvichajnimi mishenyami dlya medichnih preparativ proti virazki Buruli M ulcerans vivilnyuye toksin vidomij yak nekrotizuyuchij imunosupresivnij citotoksin yakij zmenshuye imunnu vidpovid ta prizvodit do zagibeli tkanini Vidomi 5 variantiv mikolaktonu A B M ulcerans yaki poshireni u Africi Malajziyi Yaponiyi C M ulcerans yaki poshireni v Avstraliyi D M ulcerans yaki poshireni v Kitayi E M liflandii yaki poshireni u SubSaharskij Africi F M pseudoshottsii and M marinum yaki zustrichayutsya povsyudno v sviti Na sogodni mehanizm diyi miolaktonu do kincya she ne proyasnenij Bakteriyi rodini Mycobacteriaceae sprichinyuyut takozh tuberkuloz i prokazu M tuberculosis ta M leprae vidpovidno Epidemiologichni osoblivostiDzherelo i rezervuar infekciyi Dzherela infekciyi na sogodni do kincya ne proyasneni Vid lyudini do lyudini hvoroba navit pri tisnomu kontakti peredayetsya vkraj ridko Zarazhenimi u vodojmah z perevazhno stoyachoyu vodoyu ye mali vodni tvarini U Avstraliyi rezervuarami mozhut sluguvati prirodno zarazheni koali ta oposumi Mehanizm i faktori peredachi Mehanizm peredachi ciyeyi hvorobi dostemenno nevidomij Jmovirno hvoroba peredayetsya kontaktnim mehanizmom peredachi Ne viklyuchayut togo sho poshirennya vidbuvayetsya cherez vodni dzherela tomu sho velika kilkist vipadkiv vidbuvayetsya bilya vodi Ale provedeni doslidzhennya ne pidtverdili zv yazok hvorobi z diyami yaki torkayutsya chi stosuyutsya vodi Tobto ne viyavleno korelyaciyi z vibirannyam vodi z vodojm ribalstvom kupannyam prannyam tosho Ye pripushennya sho hvorobu mozhut perenositi pevni komahi zokrema veliki vodni zhuki rodini Belostomatidae klopi Hemiptera Odonata Coleoptera i peredavati lyudini cherez ukusi Pri comu bulo pokazano sho dribna richkova riba mistit u sobi Mycobacterium ulcerans Pri provedenni biologichnih eksperimentiv bulo pokazano sho M ulcerans mozhe vizhivati i rozmnozhuvatisya v slinnih zalozah vodnih zhukiv Naucoris cimicoides i ci komahi zmogli peredati M ulcerans misham Takozh isnuye dumka pro mozhlivist peredavannya Mycobacterium ulcerans z akantoamebami predstavnikami rodu Acanthamoeba z carstva Amoebozoa Ye pevni sposterezhennya yaki svidchat sho kilkist zahvorilih na virazku Buruli zbilshuyetsya u posushlivi sezoni abo pislya povenej sho teoretichno pov yazuyut iz zbilshennyam i pokrashennyam umov meshkannya u tih regionah yaki vidviduyut lyudi dlya pevnih perenosnikiv yaki she do sogodni dostemenno ne viznacheni Ye pidtverdzheni rezultati viznachennya Mycobacterium ulcerans u velikih koncentraciyah u priberezhnih ta bolotyanih roslinah Echinocloa pyramidalis Pripuskayut sho zarazhennya mozhlive v rezultati poranennya kincivok cimi roslinami pid chas chogo vidbuvayetsya svoyeridne vporskuvannya Mycobacterium ulcerans v rani takozh bulo pidtverdzheno sho nosinnya dovgih shtaniv ye zahisnim zasobom poperedzhennya viniknennya virazki Buruli na nizhnih kincivkah Sprijnyatlivij kontingent ta imunitet Proyavi virazki Buruli u mandrivnika do Senegalu Najchastishe u endemichnih zonah hvoriyut diti 5 15 rokiv okrim Avstraliyi de chastishe hvoriyut osobi starshi vid 50 rokiv Hvoroba ye problemoyu dlya mandrivnikiv u endemichni krayini osoblivo pri trivalij podorozhi Ye sposterezhennya sho mozhliva genetichna sprijnyatlivist do virazki Buruli adzhe chasto hvorobu sposterigayut u dekilkoh pokolinnyah simej zokrema v Africi Taku spadkovist pov yazuyut z nayavnistyu pevnogo polimorfizmu u geni SCLC11A1 NRAMP1 D543 Travmi shkiri vid malih do serjoznih ye faktorom sho spriyayut rozvitku virazki Buruli PatogenezBagato lanok patogenezu virazki Buruli na sogodni ne vivcheno Golovnim chinnikom hvorobi vvazhayut miolakton yakij vidilyaye Mycobacterium ulcerans Cya rechovina sprichinyuye miscevij nekroz shkiri u misci vkorinennya zbudnika Ce vidbuvayetsya vnaslidok nekontrolovanoyi zbirki aktinu v citoplazmi porushennya organizaciyi keratiniv sho prizvodit do podalshogo potonshennya verhnogo sharu epidermisu Ye pripushennya sho miolakton svoyeyu cillyu maye tak zvanij gematoproteyin en ta nevralnij proteyin pri comu sindromi Kulturalni osoblivosti Mycobacterium ulcerans diktuyut neobhidnist zberigati na shkiri nizku temperaturu lt 33 C tomu osoblivistyu hvorobi ye perevazhna vidsutnist znachnogo zapalennya ta sistemnih proyaviv garyachki nezduzhannya lifmadenopatiyi Sam miolakton sprichinyuye she j znachnu imunodepresiyu Tomu pri pevnih fonovih hvorobah yaki perebigayut z imunodeficitom zokrema pri VIL infekciyi virazka Buruli ye vkraj zloyakisnoyu z urazhennyam velikih poverhon shkiri Imunodepresiya ye faktorom chastogo zaluchennya v nekrotichnij proces periferichnih nerviv skeletnih m yaziv tosho Najbilsh tyazhko virazka Buruli perebigaye v Africi cherez te sho same tut poshireni ti shtami Mycobacterium ulcerans yaki produkuyut najagresivnishi varianti miolaktonu A ta V Klinichni proyaviVirazka Buruli na livij nozi u zhitelya Gani Inkubacijnij period stanovit vid 1 go do 9 misyaciv v serednomu blizko 4 5 Zgidno MKH 10 virazku Buruli klasifikuyut do A31 1 Shkirni mikobakterialni infekciyi Dovirazkova stadiya Rannya previrazkova stadiya zarazhennya harakterizuyetsya poyavoyu bezbolisnoyi zridka sverblyachoyi papuli na rukah chi nogah rozmirom 1 2 sm v diametri inodi na oblichchi Nechastim ye urazhennya u viglyadi nabryakloyi dilyanki yake v perspektivi mozhe prizvesti do poshirenogo virazkovogo nekrozu kincivki Virazkova stadiya Papula v podalshomu mozhe peretvoritisya na virazku protyagom 1 2 misyaciv Takim chinom rozvivayetsya virazkova stadiya Vseredini virazka mozhe buti bilshe nizh na poverhni shkiri tobto maye pidirvani krayi Takim chinom virazka viglyadaye menshih rozmiriv anizh vona ye v dijsnosti Navkolo neyi mozhlive viniknennya nabryaku Virazka takozh bezbolisna yaksho ne vidbulos priyednannya vtorinnoyi infekciyi Nekroz jde vglib na kshtalt panikulitu ale osoblivosti diyi miolaktonu prizvodyat do progresuvannya hvorobi bez garyachki ta zbilshennya regionarnih limfatichnih vuzliv Koli zahvoryuvannya progresuye urazhennya mozhe poshiritisya na prilegli nervi pridatki shkiri krovonosni sudini kistki Kistki urazheni u 15 hvorih na virazku Buruli Neridkim ye viniknennya osteomiyelitu Metastatichni urazhennya mozhut vidbuvatisya v shkiru m yaki tkanini abo kistki cherez sudinnu abo limfatichnu sistemu daleko za mezhi pervinnogo vognisha Stadiyi rozvitku virazki Buruli na kisti ruki u hvorogo z Peru A Nevirazkovi eritematozni z nabryakom zmini shkiri na kisti pri pershomu zvertanni hvorogo V Utvorennya virazok cherez 4 tizhni potomu S Virazka pislya provedennya hirurgichnoyi obrobki cherez 5 5 tizhniv vid pershogo zvertannya D Stan ruki cherez 5 misyaciv vid pershogo zvertannya ta cherez 1 misyac pislya provedennya plastiki shkiri Stadiya viduzhannya Zcilennya ce duzhe povilnij proces pri virazci Buruli Hvoroba chasto prizvodit do utvorennya velikih chasto potvornih shramiv ta znachnih funkcionalnih porushen Smert pri virazci Buruli vkraj ridka todi yak invalidizaciya ye duzhe chastoyu DiagnostikaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Klinichna diagnostika gruntuyetsya na poyavi harakternih virazok i prozhivanni u endemichnih po virazci Buruli rajonah Ale nayavnist u cih regionah shkirnogo lejshmaniozu frambezijnogo virazkovogo urazhennya defektiv shkiri yaki sprichinyuyut Haemophilus ducreyi potrebuye retelnogo rozmezhuvannya i provedennya specifichnoyi laboratornoyi diagnostiki Dlya vivchennya glibini urazhen ta reaguvannya na antibiotikoterapiyu vikoristovuyut ultrazvukovu diagnostiku UZD Pri pidozri na urazhennya kistok provodyat rentgenologichne doslidzhennya Skupchennya mikobakterij mozhna znajti pri provedenni gistologichnogo doslidzhennya virazok yih zazvichaj viyavlyayut v dni virazki abo u miscyah hronichnogo zapalnogo infiltratu Patomorfologichni oznaki pri virazci Buruli ne ye specifichnimi VOOZ vvazhaye standartnimi dlya diagnostiki virazki Buruli 4 metodi specifichnoyi diagnostiki PLR tonkogolkovih aspiracijnih bioptativ abo tamponiv z virazki pryama mikroskopiya z farbuvannyam nekrotichnoyi masi z virazki papuli abo z nabryakovoyi tkanini za Cil Nelsenom patogistologiya pri provedenni operativnogo vtruchannya bakteriologichnij metod posiv vmistu virazki na zhivilne seredovishe Levenshtejna Jyensena z inkubaciyeyu pri temperaturi 30 32 C 17 laboratorij u endemichnih ta neendemichnih krayinah sertifikovani VOOZ dlya provedennya doslidzhen na virazku Buruli U laboratoriyah dlya vivchennya vlastivostej zbudnika jogo stijkosti do likiv shiroko vikoristovuyut biologichnij metod zarazhennya mishej pid podushechku lapok metodiku yakoyi zaproponuvav F Fenner u 1950 roci LikuvannyaEtiotropne Golovnim na sogodni v likuvanni virazki Buruli vvazhayut etiotropnu terapiyu tobto diyu na zbudnika Golovnim napryamkom yiyi ye antibiotikoterapiya Antibiotiki prizvodyat do zagibeli zbudnika i takim chinom zmenshuyut diyu mikolaktonu Voni zdatni obrivati perebig hvorobi zmenshiti neobhidnist hirurgichnogo vtruchannya U 2004 roci VOOZ rekomenduvala protokol likuvannya yakij peredbachaye podil urazhen na 3 kategoriyi I mali ranni urazhennya diametrom menshe vid 5 sm Antibiotikoterapiya maye trivati 8 tizhniv II nevirazkovi nabryakovi urazhennya abo poodinoki virazki 5 15 sm v diametri Antibiotikoterapiya maye trivati 10 tizhniv III urazhennya na shiyi golovi ta osoblivo oblichchi nayavnist velikih virazok bilshih vid 15 sm v diametri nayavnist osteomiyelitu ta inshih urazhen kistok poyednannya dekilkoh virazok nayavnist diseminovanih form Antibiotikoterapiya maye trivati 20 tizhniv VOOZ rekomenduvala shob usi ci kategoriyi otrimuvali parenteralnij kurs rifampicinu ta streptomicinu chi amikacinu Chastota recidiviv pislya likuvannya antibiotikami stanovit 2 3 Vikoristannya rifampicinu ta streptomicinu zalishayetsya standartom medichnoyi dopomogi cim hvorim Ale na sogodni provodyat doslidzhennya iz zamini parenteralnogo vvedennya na peroralnij prijom Proponuyut ob yednannya rifampicinu z klaritromicinom abo ftorhinoloniv moksifloksacin ciprofloksacin protyagom 3 h misyaciv Ftorhinoloni streptomicin ne rekomenduyut vagitnim zhinkam i dityam Inshi metodi likuvannya Zaproponovana oksigenaciya GBO ozonoterapiya Za neobhidnosti provodyat rekonstruktivne operativne vtruchannya ProfilaktikaNespecifichna Cherez neviznachenist iz dzherelami infekciyi ta mehanizmom peredachi konkretnih rekomendacij z profilaktiki na sogodni ne virobleno Mandrivnikam u endemichni krayini slid unikati nepevnih vodojm kontaktu z dribnimi tvarinami roslinami tosho U razi otrimannya poshkodzhen shkiri yih slid odrazu obrobiti antibiotikami baktericidnimi plivkami tosho Na ranu neobhidno naklasti zahisnu pov yazku Specifichna Stanom na 2016 rik efektivnoyi vakcini nemaye Ye sposterezhennya sho vakcina proti tuberkulozu BCZh hocha ne zahishaye vid viniknennya virazki Buruli ale zmenshuye kilkist uskladnen na kshtalt osteomiyelitu PrimitkiDisease Ontology 2016 d Track Q4117183d Track Q5282129 A walk across Africa or Domestic scenes from my Nile journal by Grant James Augustus Publisher Edinburgh London W Blackwood and sons Year 1864 Pages 481 Cook A Mengo Hospital Notes 1897 Makerere Medical School Library cited in leading articles Br Med Jt 1970 2 378 9 Maccallum P Tolhurst JC Buckle G Sissons HA A new mycobacterial infection in MA J Path Bact 1948 60 93 122 Fenner F The significance of the incubation period in infectious diseases Med J Aust 1950 2 813 8 Coloma JN Navarrete Franco G Iribe P Lopez Cepeda LD Ulcerative cutaneous mycobacteriosis Int J Leprosy 2005 73 5 12 Bhamidi S 2009 Mycobacterial Cell Wall Arabinogalactan Bacterial Polysaccharides Current Innovations and Future Trends Caister Academic Press ISBN 978 1 904455 45 5 Cya bakteriya sprichinyuye virazkovi urazhennya v zhab yachih Cya bakteriya sprichinyuye mikobakterioz u smugastogo okunya Morone saxatilis Cya bakteriya zdatna sprichiniti oportunistichni urazhennya u lyudej z imunodeficitom a takozh tak zvanu akvariumnu granulomu Jacobsen KH Padgett JJ Risk factors for Mycobacterium ulcerans infection Int J Infect Dis 2010 Aug 14 8 e677 81 Portaels F Elsen P Guimaraes Peres A Fonteyne P A Meyers W M 1999 Insects in the transmission of Mycobacterium ulcerans infection Lancet 353 9157 986 doi 10 1016 S0140 6736 98 05177 0 PMID 10459918 Marsollier L T Severin J Aubry R W Merritt J P Saint Andre P Legras A L Manceau A Chauty B Carbonnelle amp S T Cole 2004a Aquatic snails passive hosts of Mycobacterium ulcerans Applied and Environmental Microbiology 70 In Press Wilson MD Boakye DA Mosi L Asiedu K In the case of transmission of mycobacterium ulcerans in buruli ulcer disease acanthamoeba species stand accused Ghana Med J 2011 Mar 45 1 31 4 Darie H T Le Guyadec and J E Touze 1993 Aspects epidemiologiques et cliniques de l ulcere de Buruli en Cote d Ivoire Bull Soc Pathol Exot Filiales 86 272 6 Barker D J P 1972 The distribution of Buruli disease in Uganda Transactions of the Royal Society of Tropical Medicine and Hygiene 66 867 874 Marston B J M O Diallo C R Horsburgh Jr I Diomande M Z Saki J Kanga G Patrice H B Lipman S M Ostroff amp R C Good 1995 Emergence of Buruli ulcer disease in the Daloa region of Cote D ivoire Am J Trop Med Hyg 52 219 224 Muelder K and A Nourou 1990 Buruli ulcer in Benin Lancet 336 8723 1109 1111 doi 10 1016 0140 6736 90 92581 2 Stienstra Y van der Werf TS Oosterom E et al Susceptibility to Buruli ulcer is associated with the SLC11A1 NRAMP1 D543N polymorphism Genes Immun 2006 Apr 7 3 185 9 Stienstra Y van der Graaf T A te Meerman G J The T H de Leij L F van der Werf T S 2001 Susceptibility to development of Mycobacterium ulcerans disease review of possible risk factors Trop Med Int Health 6 7 554 562 doi 10 1046 j 1365 3156 2001 00746 x angl Wiskott Aldrich syndrome protein WASP sindrom ekzemi trombocitopeniyi imunodeficitu Guenin Mace L Veyron Churlet R Thoulouze MI Romet Lemonne G Hong H Leadlay PF et al Mycolactone activation of Wiskott Aldrich syndrome proteins underpins Buruli ulcer formation J Clin Invest 2013 Apr 1 123 4 1501 12 Krieg RE Wolcott JH Confer A Treatment of Mycobacterium ulcerans infection by hyperbaric oxygenation Aviat Space Environ Med 1975 Oct 46 10 1241 5 Bertolotti A Izzo A Grigolato PG Iabichella ML The use of ozone therapy in Buruli ulcer had an excellent outcome BMJ Case Rep 2013 Jan 31 2013 DzherelaAaron Z Hoover Buruli Ulcer Updated Jul 17 2014 Medscape Infectious Diseases Sections Parasitic Infections Chief Editor William D James 1 9 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Walsh DS Portaels F Meyers WM Buruli ulcer Mycobacterium ulcerans infection Trans R Soc Trop Med Hyg 2008 Oct 102 10 969 78 angl Boleira M Lupi O Lehman L Asiedu KB Kiszewski AE Buruli ulcer An Bras Dermatol 2010 Jun 85 3 281 298 quiz 299 301 2 22 grudnya 2015 u Wayback Machine angl Merritt RW Walker ED Small PL Wallace JR Johnson PD Benbow ME et al Ecology and transmission of Buruli ulcer disease a systematic review PLoS Negl Trop Dis 2010 Dec 14 4 12 e911 3 29 serpnya 2021 u Wayback Machine angl van der Werf TS Stienstra Y Johnson RC Phillips R Adjei O Fleischer B et al Mycobacterium ulcerans disease Bull World Health Organ 2005 83 785 91 angl WHO Media centre Buruli ulcer Mycobacterium ulcerans infection Fact sheet N 199 Updated February 2016 4 4 listopada 2015 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ