Кератини — сімейство фібрилярних білків, що їх характеризує механічна міцність, яка серед матеріалів біологічного походження поступається лише хітинові. Переважно з кератинів складаються рогові похідні епідермісу шкіри — такі структури, як волосся, нігті, роги носорогів, пір'я та рамфотека дзьоба птахів та інше. Відповідно до їх молекулярної конформації α-спіралі і β-листа розрізняють α- і β-кератини.
Кератини | |
Кератини у Вікісховищі |
Структура і властивості
Волокниста структура кератинів посилює їх міцність: окремі амінокислотні ланцюги утворюють правосторонню α-спіраль. Дві спіралі утворюють лівосторонню суперспіраль і дві цих суперспіралі утворюють один протофібрилу, багато протофібрил об'єднуються в мікрофібрили, багато мікрофібрил об'єднуючись у пучки утворюють макрофібрили. Волокна є тим жорсткіші, чим частіше їх компоненти об'єднані в сітку за допомогою поперечних дисульфідних зв'язків між залишками амінокислоти L-цистеїну. У кігтях і рогах міститься більше дисульфідних зв'язків, як у волоссі і вовні.
Перед в епітеліальній тканині ссавців та інших видів тварин α-кератини (або цитокератини) присутні в вигляді вільно організованих кератинових філаментів. Вони належать до проміжних філаментів, які разом з мікротрубочками і мікрофіламентами утворюють цитоскелет еукаріотичних клітин. На сьогодні відомо 20 типів кератинових білків (див таблицю), їх молекулярна маса знаходиться в межах 40-68 кДа. Цитокератини з CK1 по CK8 належать до нейтрально-лужної підродини типу А, цитокератини з CK9 по CK20 до кислої підсім'ї типу В. Вони утворюють в проміжних філаментах парні гетеродимерні комплекси з кератинів типу А і типу В. Зразок зроговіння цих комплексів у різних епітеліальних клітинах значно відрізняється, це дає можливість визначення походження цих клітин через визначення антитіл до субтипів CK1-CK20. Це використовують у патологоанатомічній діагностиці, щоб визначити походження метастазів пухлини. Мутація в різних генах, які відповідальні за синтез кератинів, призводить до розвитку ряду рідкісних спадкових захворювань — іхтіозів.
A (нейтрально- лужні) | B (кислі) | Походження | Патологія |
---|---|---|---|
CK1, CK2 | CK9, CK10 | багатошаровий зроговілий епітелій (епідерміс) | |
CK3 | CK12 | рогівка | |
CK4 | CK13 | багатошаровий незроговілий епітелій | |
CK5 | CK14, CK15 | базальні клітини комплексного епітелію, а також міоепітеліцитів | простий; синдром Негелі |
CK6A | CK16, CK17 | багатошаровий незроговілий плоский епітелій, проліферація | Вроджена пахіоніхія |
CK7 | CK19 | одношаровий епітелій | |
CK8 | CK18, CK20 | одношаровий епітелій |
Прикладом β-кератинів може слугувати фіброїн — кератин павутиння і шовку.
Див. також
Примітки
Література
- Ленинджер А., Основи біохімії, пер. з англ., т. 1, М., 1985, з. 167-76, В. В. Баєв.
- Christen, Philipp und Jaussi, Rolf: Biochemie. Eine Einführung mit 40 Lerneinheiten. — Springer-Verlag Berlin Heidelberg. 2005. — .
Посилання
- XuMuK.ru — кератину — Хімічна енциклопедія [ 30 січня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Keratini simejstvo fibrilyarnih bilkiv sho yih harakterizuye mehanichna micnist yaka sered materialiv biologichnogo pohodzhennya postupayetsya lishe hitinovi Perevazhno z keratiniv skladayutsya rogovi pohidni epidermisu shkiri taki strukturi yak volossya nigti rogi nosorogiv pir ya ta ramfoteka dzoba ptahiv ta inshe Vidpovidno do yih molekulyarnoyi konformaciyi a spirali i b lista rozriznyayut a i b keratini Keratini Keratini u VikishovishiStruktura i vlastivostiVoloknista struktura keratiniv posilyuye yih micnist okremi aminokislotni lancyugi utvoryuyut pravostoronnyu a spiral Dvi spirali utvoryuyut livostoronnyu superspiral i dvi cih superspirali utvoryuyut odin protofibrilu bagato protofibril ob yednuyutsya v mikrofibrili bagato mikrofibril ob yednuyuchis u puchki utvoryuyut makrofibrili Volokna ye tim zhorstkishi chim chastishe yih komponenti ob yednani v sitku za dopomogoyu poperechnih disulfidnih zv yazkiv mizh zalishkami aminokisloti L cisteyinu U kigtyah i rogah mistitsya bilshe disulfidnih zv yazkiv yak u volossi i vovni Pered v epitelialnij tkanini ssavciv ta inshih vidiv tvarin a keratini abo citokeratini prisutni v viglyadi vilno organizovanih keratinovih filamentiv Voni nalezhat do promizhnih filamentiv yaki razom z mikrotrubochkami i mikrofilamentami utvoryuyut citoskelet eukariotichnih klitin Na sogodni vidomo 20 tipiv keratinovih bilkiv div tablicyu yih molekulyarna masa znahoditsya v mezhah 40 68 kDa Citokeratini z CK1 po CK8 nalezhat do nejtralno luzhnoyi pidrodini tipu A citokeratini z CK9 po CK20 do kisloyi pidsim yi tipu V Voni utvoryuyut v promizhnih filamentah parni geterodimerni kompleksi z keratiniv tipu A i tipu V Zrazok zrogovinnya cih kompleksiv u riznih epitelialnih klitinah znachno vidriznyayetsya ce daye mozhlivist viznachennya pohodzhennya cih klitin cherez viznachennya antitil do subtipiv CK1 CK20 Ce vikoristovuyut u patologoanatomichnij diagnostici shob viznachiti pohodzhennya metastaziv puhlini Mutaciya v riznih genah yaki vidpovidalni za sintez keratiniv prizvodit do rozvitku ryadu ridkisnih spadkovih zahvoryuvan ihtioziv A nejtralno luzhni B kisli Pohodzhennya Patologiya CK1 CK2 CK9 CK10 bagatosharovij zrogovilij epitelij epidermis CK3 CK12 rogivka CK4 CK13 bagatosharovij nezrogovilij epitelij CK5 CK14 CK15 bazalni klitini kompleksnogo epiteliyu a takozh mioepitelicitiv prostij sindrom Negeli CK6A CK16 CK17 bagatosharovij nezrogovilij ploskij epitelij proliferaciya Vrodzhena pahionihiya CK7 CK19 odnosharovij epitelij CK8 CK18 CK20 odnosharovij epitelij Prikladom b keratiniv mozhe sluguvati fibroyin keratin pavutinnya i shovku Div takozhKeratin asocijovani bilki Promizhni filamentiPrimitkiLiteraturaLenindzher A Osnovi biohimiyi per z angl t 1 M 1985 z 167 76 V V Bayev Christen Philipp und Jaussi Rolf Biochemie Eine Einfuhrung mit 40 Lerneinheiten Springer Verlag Berlin Heidelberg 2005 ISBN 978 3 540 26347 0 PosilannyaXuMuK ru keratinu Himichna enciklopediya 30 sichnya 2013 u Wayback Machine