Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Актиноміцети sp Біологічна класифікація Домен Бактерії Bacteria Тип Актинобактерії Actinobacteria Клас Актинобактерії Ac

Actinomycetales

Actinomycetales
Актиноміцети
image
sp.
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Актинобактерії (Actinobacteria)
Клас: Актинобактерії (Actinobacteria)
Підклас: Actinobacteridae
Ряд: Актиноміцети (Actinomycetales)
Buchanan, 1917
Підряди/родини

див.текст

Посилання
image Вікісховище: Actinomycetales
image Віківиди: Actinomycetales
image EOL: 7875
image ITIS: 465
image NCBI: 2037

Актиноміцети (Actinomycetales) — порядок бактерій класу Актинобактерії (Actinobacteria). Це грам-позитивні бактерії. Порядок містить різноманітні за формою бактерії та включає багато підгруп. Мають кислотостійкий тип клітинної стінки, яка забарвлюється за Грамом як грампозитивна, однак за структурою ближче до грамнегативних. Характеризуються високим (60-75 %) вмістом ГЦ пар в ДНК.

image
Колонії актиноміцета Streptomyces gardneri при культивуванні на вівсяному агарі

Історія вивчення

У 1874 році Фердінанд Кон в пробі зі слізного каналу людини вперше виявив нитчасту бактерію, названу на честь лікаря, який взяв пробу, Streptothrix foersteri. Оскільки родова назва Strepothrix вже було зайнято грибом, пізніше бактерію було перейменовано в Streptomyces foersteri. У 1877 році патолог Боллінгер і ботанік Гарц досліджували пухлини (актіномікозні вузли) корів і виявили їх збудника, якого через променисте розташування ниток назвали променистим грибком (Actinomyces). Ця назва незабаром стала збірною для декількох близьких родів.

У 1884 році німецький лікар Джеймс Ізраїль отримав першу чисту культуру актиноміцету (Actinomyces israelii). Надалі було виявлено безліч патогенних форм (1888 — з ноги хворого на мадурову стопу був виділений перший представник роду Nocardia), у 1890—1892 роках Госпіріні склав список родів актиноміцетів. У 1912—1916 роках стали з'являтися перші описи непатогенних актиноміцетів, виділених із звичайних природних субстратів. У цей період свій внесок у розвиток вивчення актіноміцетів внесли С. А. Ваксман, Микола Країнський, Рудольф Ліске.

Новий етап вивчення цієї проблеми почався в 1939 році, коли Красильников отримав антибіотик міцетін, який виділяють стрептоміцети. У 1945 році Ваксман, Шатц і Буги виділили стрептоміцин. На актиноміцети звернули велику увагу, проте в основному розвивалися прикладні аспекти, пов'язані з отриманням і застосуванням антибіотиків. Проте тоді також були отримані дані про екологію, біохімію, будову, цикли розвитку, які в свою чергу дозволили розробити принципи класифікації актиноміцетів. З 1980-х-1990-х років увага переключилась на вивчення екологічних функцій актиноміцетів, їхні взаємини в природних умовах із тваринами, рослинами і мікроорганізмами. Відбувся перегляд систематики, пов'язаний з отриманням даних про геном актиноміцетів.

Поширення та екологічна роль

Найбільш поширені у ґрунті: в ньому виявляються представники майже всіх родів актиноміцетів. Актиноміцети зазвичай складають чверть бактерій, що виростають на традиційних середовищах при посівах їх розведених ґрунтових суспензій і 5-15 % прокаріотної біомаси, яка визначається за допомогою люмінесцентної мікроскопії. Їх екологічна роль полягає найчастіше в розкладанні складних стійких субстратів; імовірно вони беруть участь в синтезі і розкладанні гумінових речовин. Можуть виступати симбіонтами безхребетних та вищих рослин.

Ґрунти є тим природним субстратом, звідки актиноміцети виділяються в найбільшому розмаїтті. Однак більша частина біомаси актиноміцетів представлена спорами, які й дають колонії при обліку популяцій в ґрунті методом посіву, лише 1-4 % біомаси займає міцелій. Він виявляється в мікрозонах з підвищеним вмістом органічної речовини.

Будова

Міцелій з рідкісними перегородками, практично ценоцітний у спороутворюючих, з частими перегородками (септами) у форм, для яких міцелій розпадається і близьких до них. Вегетативні клітини більшості форм діляться поперечними перегородками, Geodermatophilus і Dermatophilus — у взаємно перпендикулярних напрямках, деякі актиноміцети містять клітини з септами, що проходять в абсолютно різних напрямах (спорангії Micromonospora, везикули Frankia). Розгалуження відбувається за механізмом брунькування. Часто диференціація проявляється в утворенні аміцеліарних структур:

  • Коремії — тісне переплетення гіф, склеєних слизом з оксидами заліза;
  • агрегати клітин;
  • кристали вторинних метаболітів;
  • «Сірчані гранули»;
  • склероції — потовщені гіфи з вакуолями, заповненими ліпідами, може проростати як спору;
  • везикули — інкапсульовані азотфіксуючі утворення.

У процесі старіння цитоплазма клітин набуває нерівномірну електронну щільність, в ній перестають відрізнятися рибосоми, межа нуклеоїду розпливається, клітинна стінка стає тонкою і рихлою, утворюється мікрокапсула. При автолізисі в цитоплазмі утворюються великі світлі ділянки, нуклеоїд розпадається, в клітинній стінці утворюються отвори, клітина заповнюється мембранними структурами, що руйнуються останніми.

Біохімічні особливості

Для актиноміцетів відзначається наявність рідкісних метаболічних шляхів і ферментних систем. Наприклад, для них характерний шлях розщеплення глюкози Ентнера-Дудорова, зустрічається поліфосфатгексокіназа (замість звичайної гексокінази), існують особливості в синтезі ряду амінокислот; у вторинному метаболізмі їм властивий шікіматний шлях синтезу ароматичних з'єднань, включення цілісних вуглецевих скелетів глюкози у вторинні метаболіти, наприклад, антибіотики. Відмінною особливістю актиноміцетів є здатність до синтезу фізіологічно-активних речовин, антибіотиків, пігментів, пахучих сполук. Саме ними формується специфічний запах ґрунту і іноді води (речовини геосмін, аргосмін, муцідон, 2-метил-ізоборнеол). Актиноміцети є активними продуцентами антибіотиків, утворюючи до половини відомих науці.

Класифікація

  • Підряд Actinomycineae
  • Підряд
    • Родина
  • Підряд
    • Родина
    • Родина
  • Підряд Corynebacterineae
    • ?
    • ?
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина Mycobacteriaceae
    • Родина
    • Родина
    • Родина
  • Підряд
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
  • Підряд Glycomycineae
  • Підряд
    • Родина
  • Підряд Kineosporiineae
  • Підряд
    • ?
    • ?
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
    • Родина
  • Підряд
    • Родина
  • Підряд
    • Родина
    • Родина
  • Підряд
    • Родина
  • Підряд
    • Родина
  • Підряд
    • ?
    • Родина
    • Родина
    • Родина

Примітки

  1. Звягинцев Д. Г. Почва и микроорганизмы. — М.: 1987

Література

  • Зеновій Г. М. Ґрунтові актиноміцети. — М.: вид-во МГУ, 1992. —
  • Визначник бактерій Берджі. У 2-х т. Т. 2: Пер. з англ. / Під ред. Дж. Хоула, Н. Кріга, П. Сніта, Дж. Стейлі, С. Вільямса. — М.: Світ, 1997. — 368 с., іл. —

Посилання

  • Актиноміцети (Actinomycetales) [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
  • Systema Naturae 2000 / Classification — Subclass Actinobacteridae - [ 28 вересня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
  • See the NCBI webpage on Actinomycetales [ 17 квітня 2018 у Wayback Machine.] Data extracted from the . National Center for Biotechnology Information. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 5 червня 2011.
  • J.P. Euzéby. . List of Prokaryotic names with Standing in Nomenclature. Архів оригіналу за 13 червня 2011. Процитовано 11 червня 2011.
  • Labeda та ін. (2011). . International Journal of Systematic Evolutionary Microbiology vol. 61. с. 1259—1264. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 11 червня 2011. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aktinomiceti sp Biologichna klasifikaciya Domen Bakteriyi Bacteria Tip Aktinobakteriyi Actinobacteria Klas Aktinobakteriyi Actinobacteria Pidklas Actinobacteridae Ryad Aktinomiceti Actinomycetales Buchanan 1917 Pidryadi rodini div tekst Posilannya Vikishovishe Actinomycetales Vikividi Actinomycetales EOL 7875 ITIS 465 NCBI 2037 Aktinomiceti Actinomycetales poryadok bakterij klasu Aktinobakteriyi Actinobacteria Ce gram pozitivni bakteriyi Poryadok mistit riznomanitni za formoyu bakteriyi ta vklyuchaye bagato pidgrup Mayut kislotostijkij tip klitinnoyi stinki yaka zabarvlyuyetsya za Gramom yak grampozitivna odnak za strukturoyu blizhche do gramnegativnih Harakterizuyutsya visokim 60 75 vmistom GC par v DNK Koloniyi aktinomiceta Streptomyces gardneri pri kultivuvanni na vivsyanomu agariIstoriya vivchennyaU 1874 roci Ferdinand Kon v probi zi sliznogo kanalu lyudini vpershe viyaviv nitchastu bakteriyu nazvanu na chest likarya yakij vzyav probu Streptothrix foersteri Oskilki rodova nazva Strepothrix vzhe bulo zajnyato gribom piznishe bakteriyu bulo perejmenovano v Streptomyces foersteri U 1877 roci patolog Bollinger i botanik Garc doslidzhuvali puhlini aktinomikozni vuzli koriv i viyavili yih zbudnika yakogo cherez promeniste roztashuvannya nitok nazvali promenistim gribkom Actinomyces Cya nazva nezabarom stala zbirnoyu dlya dekilkoh blizkih rodiv U 1884 roci nimeckij likar Dzhejms Izrayil otrimav pershu chistu kulturu aktinomicetu Actinomyces israelii Nadali bulo viyavleno bezlich patogennih form 1888 z nogi hvorogo na madurovu stopu buv vidilenij pershij predstavnik rodu Nocardia u 1890 1892 rokah Gospirini sklav spisok rodiv aktinomicetiv U 1912 1916 rokah stali z yavlyatisya pershi opisi nepatogennih aktinomicetiv vidilenih iz zvichajnih prirodnih substrativ U cej period svij vnesok u rozvitok vivchennya aktinomicetiv vnesli S A Vaksman Mikola Krayinskij Rudolf Liske Novij etap vivchennya ciyeyi problemi pochavsya v 1939 roci koli Krasilnikov otrimav antibiotik micetin yakij vidilyayut streptomiceti U 1945 roci Vaksman Shatc i Bugi vidilili streptomicin Na aktinomiceti zvernuli veliku uvagu prote v osnovnomu rozvivalisya prikladni aspekti pov yazani z otrimannyam i zastosuvannyam antibiotikiv Prote todi takozh buli otrimani dani pro ekologiyu biohimiyu budovu cikli rozvitku yaki v svoyu chergu dozvolili rozrobiti principi klasifikaciyi aktinomicetiv Z 1980 h 1990 h rokiv uvaga pereklyuchilas na vivchennya ekologichnih funkcij aktinomicetiv yihni vzayemini v prirodnih umovah iz tvarinami roslinami i mikroorganizmami Vidbuvsya pereglyad sistematiki pov yazanij z otrimannyam danih pro genom aktinomicetiv Poshirennya ta ekologichna rolNajbilsh poshireni u grunti v nomu viyavlyayutsya predstavniki majzhe vsih rodiv aktinomicetiv Aktinomiceti zazvichaj skladayut chvert bakterij sho virostayut na tradicijnih seredovishah pri posivah yih rozvedenih gruntovih suspenzij i 5 15 prokariotnoyi biomasi yaka viznachayetsya za dopomogoyu lyuminescentnoyi mikroskopiyi Yih ekologichna rol polyagaye najchastishe v rozkladanni skladnih stijkih substrativ imovirno voni berut uchast v sintezi i rozkladanni guminovih rechovin Mozhut vistupati simbiontami bezhrebetnih ta vishih roslin Grunti ye tim prirodnim substratom zvidki aktinomiceti vidilyayutsya v najbilshomu rozmayitti Odnak bilsha chastina biomasi aktinomicetiv predstavlena sporami yaki j dayut koloniyi pri obliku populyacij v grunti metodom posivu lishe 1 4 biomasi zajmaye micelij Vin viyavlyayetsya v mikrozonah z pidvishenim vmistom organichnoyi rechovini BudovaMicelij z ridkisnimi peregorodkami praktichno cenocitnij u sporoutvoryuyuchih z chastimi peregorodkami septami u form dlya yakih micelij rozpadayetsya i blizkih do nih Vegetativni klitini bilshosti form dilyatsya poperechnimi peregorodkami Geodermatophilus i Dermatophilus u vzayemno perpendikulyarnih napryamkah deyaki aktinomiceti mistyat klitini z septami sho prohodyat v absolyutno riznih napryamah sporangiyi Micromonospora vezikuli Frankia Rozgaluzhennya vidbuvayetsya za mehanizmom brunkuvannya Chasto diferenciaciya proyavlyayetsya v utvorenni amiceliarnih struktur Koremiyi tisne perepletennya gif skleyenih slizom z oksidami zaliza agregati klitin kristali vtorinnih metabolitiv Sirchani granuli sklerociyi potovsheni gifi z vakuolyami zapovnenimi lipidami mozhe prorostati yak sporu vezikuli inkapsulovani azotfiksuyuchi utvorennya U procesi starinnya citoplazma klitin nabuvaye nerivnomirnu elektronnu shilnist v nij perestayut vidriznyatisya ribosomi mezha nukleoyidu rozplivayetsya klitinna stinka staye tonkoyu i rihloyu utvoryuyetsya mikrokapsula Pri avtolizisi v citoplazmi utvoryuyutsya veliki svitli dilyanki nukleoyid rozpadayetsya v klitinnij stinci utvoryuyutsya otvori klitina zapovnyuyetsya membrannimi strukturami sho rujnuyutsya ostannimi Biohimichni osoblivostiDlya aktinomicetiv vidznachayetsya nayavnist ridkisnih metabolichnih shlyahiv i fermentnih sistem Napriklad dlya nih harakternij shlyah rozsheplennya glyukozi Entnera Dudorova zustrichayetsya polifosfatgeksokinaza zamist zvichajnoyi geksokinazi isnuyut osoblivosti v sintezi ryadu aminokislot u vtorinnomu metabolizmi yim vlastivij shikimatnij shlyah sintezu aromatichnih z yednan vklyuchennya cilisnih vuglecevih skeletiv glyukozi u vtorinni metaboliti napriklad antibiotiki Vidminnoyu osoblivistyu aktinomicetiv ye zdatnist do sintezu fiziologichno aktivnih rechovin antibiotikiv pigmentiv pahuchih spoluk Same nimi formuyetsya specifichnij zapah gruntu i inodi vodi rechovini geosmin argosmin mucidon 2 metil izoborneol Aktinomiceti ye aktivnimi producentami antibiotikiv utvoryuyuchi do polovini vidomih nauci KlasifikaciyaPidryad Actinomycineae Rodina Actinomycetaceae Pidryad Rodina Pidryad Rodina Rodina Pidryad Corynebacterineae Rodina Rodina Rodina Rodina Mycobacteriaceae Rodina Rodina Rodina Pidryad Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Pidryad Glycomycineae Rodina Glycomycetaceae Pidryad Rodina Pidryad Kineosporiineae Rodina Kineosporiaceae Pidryad Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Pidryad Rodina Pidryad Rodina Rodina Pidryad Rodina Pidryad Rodina Pidryad Rodina Rodina RodinaPrimitkiZvyagincev D G Pochva i mikroorganizmy M 1987LiteraturaZenovij G M Gruntovi aktinomiceti M vid vo MGU 1992 ISBN 5 211 02902 X Viznachnik bakterij Berdzhi U 2 h t T 2 Per z angl Pid red Dzh Houla N Kriga P Snita Dzh Stejli S Vilyamsa M Svit 1997 368 s il ISBN 5 03 003112 XPosilannyaAktinomiceti Actinomycetales 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Systema Naturae 2000 Classification Subclass Actinobacteridae 28 veresnya 2006 u Wayback Machine angl See the NCBI webpage on Actinomycetales 17 kvitnya 2018 u Wayback Machine Data extracted from the National Center for Biotechnology Information Arhiv originalu za 25 lyutogo 2018 Procitovano 5 chervnya 2011 J P Euzeby List of Prokaryotic names with Standing in Nomenclature Arhiv originalu za 13 chervnya 2011 Procitovano 11 chervnya 2011 Labeda ta in 2011 International Journal of Systematic Evolutionary Microbiology vol 61 s 1259 1264 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2015 Procitovano 11 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka

Дата публікації:
Топ