Гексокіназа

Гексокіназа (АТФ-залежна D-гексоза-6-фосфотрансфераза) ( 2.7.1.1) — цитоплазматичний фермент класу трансфераз, підкласу , що проводить фосфорилювання шестивуглецевих цукрів (гексоз) з використанням енергії АТФ. У більшості організмів основним субстратом цього білка є глюкоза, таким чином гексокіназа виступає як перший фермент шляху гліколізу. Загальне рівняння каталізованого ферментом процесу має вигляд:

D-гексоза + АТФ → D-гексозо-6-фосфат + АДФ.

Субстратом фосфорилування можуть бути такі гексози як D-глюкоза, D-маноза, D-фруктоза, (сорбітол) і D-глюкозамін. Найбільше значення має реакція фосфорилування D-глюкози, реакція відповідно має вигляд:

D-глюкоза + АТФ → D-+ АДФ.

Гексокіназа знайдена у багатьох бактерій, рослин і у всіх тварин, включаючи людину. У ссавців відомо чотири ізоферменти, або ізотипи, гексокінази (I—IV). IV тип також називається . Цей ізотип гексокінази зустрічається переважно в гепатоцитах.

На активність гексокинази в клітинах тварин діють ряд факторів. Гексокінази I—III інгібуються продуктом реакції глюкозо-6-фосфатом. Інсулін, адреналін, підвищують гексокиназную активність у клітинах, тоді як (глюкокортикоїди), соматотропін її знижують.

Глюкоза Піруват Г Л І К О Л І З ГК (ГФІ) (ТФІ) (ГАФДГ) Зображення вище містить посилання, які можна натискати Процес гліколізу, у якому глюкоза через кілька проміжних метаболітів перетворюється у піруват. Кожна хімічна зміна (рожеві прямокутники) здійснюється іншим ферментом. Реакція 1 та 3 споживає АТФ (сині), а реакції 7 та 10 виробляють АТФ (жовті). Оскільки реакції 6-10 відбуваються двічі на одну молекулу глюкози, це призводить до чистого виробництва АТФ.

Див. також

• гліколіз
• інсулін