Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2018) |
Стефан Александер Потоцький | |
---|---|
Народився | 1651/1652 |
Помер | 1726/1727 Городенка, Івано-Франківська область |
Поховання | крипта Цетнерів в Підкамені, Бучач |
Громадянство | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | воєначальник, державний діяч, меценат |
Посада | белзький воєвода, Ловчий великий коронний[1], теребовлянський староста[d], d, d, Q66200988?, великий коронний стражник[d][2] і посол Сейму Речі Посполитої[d] |
Рід | Потоцькі |
Батько | Ян Потоцький |
Мати | Тереса з Цетнерів |
У шлюбі з | Анна з Харленських, Йоанна із Сенявських |
Діти | Микола Василь Потоцький |
Нагороди | |
| |
|
Стефан Александер Потоцький (1651/1652, — 1-а пол. 1726/1 серпня 1727) — польський шляхтич, державний діяч Речі Посполитої. Батько Миколи Василя Потоцького, засновник монастиря ОО. Василіян в Бучачі.
Життєпис
Його батько — Ян Потоцький, титулярний брацлавський воєвода. Мати — згідно з грамотою Миколи Василя Потоцького, перша дружина батька — Софія (Тереза?) Цетнер[].
У 1680-х роках сприяв частковій відбудові бучацьку фортецю 29 грудня 1684 року Галицький сеймик обрав послом на Сейм. 7 серпня 1687 року сеймик Галицької землі звільнив маєтності С. А. Потоцького (Бучач, Бариш, Золотий Потік) від оподаткування через те, що їх знищили. У лютому 1692 року разом із галицьким каштеляном Кшиштофом Скарбеком командували вдалою обороною Рогатина від нападу татар. В 1690-х роках багато часу приділяв військовим справам, керував відділком, що розвідував ситуацію в околицях Кам'янця-Подільського. Король Ян III Собеський зараховував його до кола осіб, які найкраще знають турецько-татарську проблему. Політично був пов'язаний з майбутнім великим гетьманом коронним Адамом Миколаєм Сенявським.
З 1693 р. намагався одружитися із сестрою тоді белзького воєводи А. М. Сенявського Йоанни, принаймні з грудня пару пов'язували взаємні прихильність та симпатія. Дуже неохоче до ймовірного шлюбу ставилась дружина А. М. Сенявського Ельжбета Гелена, яка розпускала на королівському дворі плітки, що «…ловчий валах, а його мати вірменка». Противниками шлюбу були також Яблоновські. С. А. Потоцький при дворі мав репутацію «гуляки, розпусника, людини, яка не вміє панувати над своїми рефлексами».
У 1694 році: сильно побив булавою (або пірначем) шваґра — брацлавського воєводу Яна Ґнінського, тому король (незважаючи на симпатію) не хотів слухати про перепрошення кілька місяців, яке прийняв 14 липня; в липні оголошено про його шлюб з сестрою Адама Миколая Сенявського — Йоанною; наприкінці року Ельжбета Гелена Сенявська стала «героїнею» придворного скандалу, пов'язаного з її романом із сином коронного гетьмана Яном Станіславом Яблоновським. Їх листи за посередництва С. А. Потоцького потрапили до чоловіка — А. М. Сенявського.
2 січня 1695 року відбувся його шлюб з Йоаною (обряд провів львівський латинський архієпископ Константи Ліпський), якому перечив А. М. Сенявський який вважав, що майбутній шваґер (свояк) домагається тільки великого посагу (приданого).
У лютому 1695 р. молодий вирушив під Львів, обложений татарами: отримав сильне поранення руки (або плеча) — залишився скаліченим до кінця життя. Після відступу татар разом з дружиною проживав у володіннях, ведучи збір розвідданих, утримував полк з 9 корогв панцерних. Після смерти короля Яна III Собеського підтримував кандидатуру Фредерика Авґуста Веттіна. Під час безкоролів'я за дорученням королевича Якуба Людвіка Собєського увірвався з військом до Жовкви, взяв місцевий замок; намагався тоді переконати швагра прибути до міста та стати на сторону королевича. На початку січня 1697 року представник Людовика XIV в Речі Посполитій князь М. Поліньяк твердив, що є дуже можливим здобути прихильність С. А. Потоцького у справі князя Конті за 6000 талерів, незважаючи, що королевич дав йому 25000 з обіцяних 40000 талерів. С. А. Потоцький став на сторону Августа Веттіна (Саса) за обіцянки значних виплат, привів до Кракова для Саса влітку 1697 року 8 коругв.
1697 р. командував значними частинами військ на Волині, Покутті, Поділлі. 1701 року Галицький сеймик видав йому мандат на Сейм. 1702 р. загострюються стосунки з родичами через недоданий посаг дружини, також через програш боротьби за булаву польного гетьмана коронного шваґру А. М. Сенявському (намагаючись отримати якусь сатисфакцію, висміював останнього; восени, у нетверезому стані, викликав на дуель, яку заборонив через вплив С. А. Потоцького серед війська). Не ангажувався виразно серед противників Августа II, хоча дружина в листах обіцяла перейти на бік шведів. Тоді найчастіше перебував у Замості.
1703 р. присвятив частину часу власним володінням, зокрема, 19 серпня видав список прав шевського цеху Золотого Потоку.
1704 року відмовився від посади старости теребовлянського на користь Александера Цетнера. Схоже, у 1704 році С. Лещинський покинув Варшаву після засторог С. А. Потоцького.
Під час боротьби за трон не мав чітко вираженої позиції. Вересень 1705 року — відбив спробу захоплення московитами фортеці в Замості, став мішенню для московитів: Ф. А. Ґоловін казав Івану Мазепі, щоб він зовсім не довіряв інформації С. А. Потоцького, якого найкраще було б піймати, а в його маєтки пустити козаків. Із Замостя писав слізні листи швагру, що дружина покинула дітей, переїхала до Львова, думає тільки, як витягнути найбільше грошей з його маєтків. Наприкінці 1706 року був готовий присягнути Сандомирській конфедерації Юзефа та Міхала Потоцьких; водночас, Яну Шембеку говорив, що лояльний йому, незважаючи на тиск Потоцьких. 14 листопада 1706 року став хресним батьком сина галицького чесника Кшиштофа Дульського, тоді названий «адміністратором Короліства Польського».
Грудень 1707: цар Пйотр І в листі до А. Меньшикова стверджував, що вся кореспонденція між турками, шведами та С. Лещинський йде через С. А. Потоцького, який підтримує турецьких і татарських посланців, емісарів Юзефа Потоцького. С. А. Потоцький мав агентів при Юсуфу-Паші в Криму. В березні 1708 царський резидент при А. М. Сенявському [ru], занепокоєний можливістю його переходу на сторону короля Станіслава, твердив, що це робота С. А. Потоцького.
За його посередництва відновилися перемовини між Станіславом Антонієм Щукою та А. М. Сенявським після перебування першого у Вишнівці в грудні 1708 року.
Після Полтавської битви цар Пйотр наказав арештувати С. А. Потоцького за підозрою в шпигунстві на користь Польщі. Потоцький зумів уникнути арешту, але в його маєтках були розквартировані близько 8 000 московських солдатів під командуванням Кропотова (який перехопив документи, в тому числі 18 листів С. Лещинського, кілька турецьких документів), які грабували, ґвалтували мешканців міст Бучача, Городенки (були цілковито знищені), менше — Золотого Потоку, Бариша. Під час зустрічі в Торуні король Август II Фрідріх нагадав про це царю, який відмахнувся; тому С. А. Потоцький став симпатизувати Станіславу Лещинському. 1710 року — брав участь у Варшавській раді, на якій боровся проти сваволі московитів у його володіннях.
З 1717 року почав часто хворіти, що зумовило ослаблення його політичної активності. З очільниками клану Потоцьких — Юзефом, Теодором, Міхалом — не мав тісних стосунків. З 1720 року мешкав в основному в Бучачі та Золотому Потоці, намагаючись відбудувати їх.
Мав велику набожність до Підкамінської ікони Матері Божої, значні кошти надавав Підкамінському монастирю, зокрема, 1 січня 1727 року писав до пріора о. Томаша Новомєйського, щоб той відправив до Гданська людей, які розуміються на гарматах, які (2 шт.) були оплачені С. А. Потоцьким в сумі 16 000 золотих; також відправив до монастиря оздоблений перлами сагайдак.
Помер о 6-й год. ранку 1 серпня 1727 року. Був пишно похований: тіло — в родинній крипті Цетнерів домініканського монастиря містечка Підкамінь, «нутрощі» — в гробівці каплиці святої Анни фарного костелу в Бучачі. Польська дослідниця Божена Попьолек стверджує, що у своєму заповіті, зокрема, «перепросив милу і кохану дружину за всі свої позиції злі».
Посади, звання
1688 р. ловчий великий коронний. 1692 р. стражник великий коронний. Староста теребовлянський (15 вересня 1698-11 лютого 1704, або 22 жовтня 1709 — 12 листопада 1718 р. канівський, яблунівський (1705 р.), городоцький (з 1713 р.). Воєвода белзький (з 1720 року). Полковник коронного війська Речі Посполитої.
Маєтності
Коропець (село коло Тлумача), згадані Бучач, Золотй Потік, Городенка; посаг дружини — Гологори, Новосілки та Вільшаниця (нині Велика Вільшаниця) поблизу Золочева.
Меценат, фундатор
7 грудня 1712 року в Любліні видав фундаційну грамоту на заснування монастиря ОО.Василіян в Бучачі. Він заповів інокам 30 тис. злотих, фільварок із садами та городами в передмісті Пушкарі, орне поле, сіножаті, пасовища тощо, а також кількох підданих. Монахи могли вільно, без застережень, користуватися млином, заготовляти деревину в лісах, займатися бджолярством, ловити рибу. В
Доброчинець костелу оо. Кармелітів в Теребовли (в захристі був портрет).
Нагороди
У 1718 році стає кавалером ордену Білого орла.
Сім'я
Першою дружиною (біля 1688 (чи 1690) р.— до 1693 р.) була Анна з Харленських (вдова брацлавського воєводи Миколая Леона Сапеги, з якою в них дітей не було. 1695 р. — вдруге одружується: дружина — Йоанна Потоцька (із Сенявських на Гранові) — донька польного гетьмана коронного Миколая Єроніма Сенявського, сестра А. М. Сенявського. Близько 500 листів її приватної кореспонденції зберігаються у бібліотеці Чорторийських у Кракові. Народились в шлюбі:
- Микола Василь
- Тереса (пом. 1765) — дружина воєводи ленчицького Єжи Варшицкого; воєводи сєрадзького Войцеха Леона Опалінського.[]
- 2 доньки не дожили до повноліття.
Зауваги
- М. Ковальчук припускає, що народився в с. Потоки, тепер Жмеринський район, Вінниччина → Ковальчук М. Стефан Потоцький… — С. 125.
- Городиський Леон та Ігор Зінчишин у своїй книзі «Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині» ствердили, що був старостою до 1727 року → Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник — Львів: Каменяр, 1998 — 294 с. — С. 109. — .
- інформація може стосуватись референдара Стефана Потоцького
Примітки
- Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 73. — 220 с. —
- Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 155. — 220 с. —
- Іноді — Щепан → Buczacz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 434. (пол.)
- Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 100. (пол.)
- Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 74.
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 54.
- Також у ПСБ → Link-Lenczowski A. Potocki Stefan h. Pilawa (zm. 1726)… — S. 177. (пол.)
- Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 65.
- Akta grodskie і ziemskie… — Lwów, 1931. — Т. 24. — S. 447—452. (пол.), (лат.)
- Link-Lenczowski A. Potocki Stefan h. Pilawa (zm. 1726)… — S. 177.
- Kaźmierczyk A. Skarbek Krzysztof h. Abdank (ok. 1630—1706) // Polski Słownik Biograficzny… — T. XXXVIII/1, zeszyt 156. — S. 20. (пол.)
- Link-Lenczowski A. K., Popiołek Bożena Sieniawska Elżbieta Helena z Lubomirskich (1669—1729) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 91. (пол.)
- Link-Lenczowski A. Potocki Stefan h. Pilawa (zm. 1726)… — S. 178. (пол.)
- Ковальчук М. Стефан Потоцький… — С. 125.
- Link-Lenczowski A. Potocki Stefan h. Pilawa (zm. 1726)… — S. 178—179.
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 99.
- Palkij Henryk. Szczuka St. Antoni h. Grabie, ps. Candidus Veronensis (ok. 1654—1710) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 2011. — t. XLVII/3, 4, zeszyty 194, 195. — S. 469—480, 481. (пол.)
- Link-Lenczowski A. Potocki Stefan h. Pilawa (zm. 1726)… — S. 179.
- Aneks I, aneks II // Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Secesja», 1993. — Cz. I. — T. 1. — 126 s. — S. 26—28. — . (лат.)
- Popiołek B. Woli mojej ostatniej testament ten--: testamenty staropolskie jako zrodlo do historii mentalnosci XVII i XVIII wieku. — Prace Monograficzne. — Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie. — S. 215. — , 9788372715166.
- Potoccy (03) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі… — С. 143.
- Кривошея І. І. Еволюція взаємин магнатів Потоцьких і християнських церков: на прикладі Правобережної України XVIII–ХІХ ст. Ґілея (наук. вісник): збірник наук. праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. — 2008 — Вип. 15 — С. 10–18.
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 115.
- Link-Lenczowski A. Potocki Stefan h. Pilawa (zm. 1726)… — S. 180.
Джерела
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Ковальчук М. Потоцький Стефан // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 125. — .
- Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996). — Львів : Місіонер, 1997. — 160 с., іл. — .
- Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
- Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu // Seria «Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju». Seria C, zeszyt 3. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 208 s. — . (пол.)
- Link-Lenczowski A. Potocki Stefan h. Pilawa (zm. 1726) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/2. — Zeszyt 117. — 177—368 s. — S. 177-180. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. — S. 709. (пол.)
- Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — . (пол.)
- Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — 417 s. (пол.)
Посилання
- Potocki Stefan. (пол.)
- Stefan Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: 2.944.51). (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Potockij Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Stefan Potockij 1 70px 2 Zolota Pilyava prozhivannya vijskove zvannya Stefan Aleksander PotockijNarodivsya 1651 1652Pomer 1726 1727 Gorodenka Ivano Frankivska oblastPohovannya kripta Cetneriv v Pidkameni BuchachGromadyanstvo Rich PospolitaNacionalnist polyakDiyalnist voyenachalnik derzhavnij diyach mecenatPosada belzkij voyevoda Lovchij velikij koronnij 1 terebovlyanskij starosta d d d Q66200988 velikij koronnij strazhnik d 2 i posol Sejmu Rechi Pospolitoyi d Rid PotockiBatko Yan PotockijMati Teresa z CetnerivU shlyubi z Anna z Harlenskih Joanna iz SenyavskihDiti Mikola Vasil PotockijNagorodiGerb Mediafajli u Vikishovishi Stefan Aleksander Potockij 1651 1652 1 a pol 1726 1 serpnya 1727 polskij shlyahtich derzhavnij diyach Rechi Pospolitoyi Batko Mikoli Vasilya Potockogo zasnovnik monastirya OO Vasiliyan v Buchachi ZhittyepisDruzhina Joanna Potocka z Senyavskih Sin Mikola Vasil Jogo batko Yan Potockij titulyarnij braclavskij voyevoda Mati zgidno z gramotoyu Mikoli Vasilya Potockogo persha druzhina batka Sofiya Tereza Cetner dzherelo U 1680 h rokah spriyav chastkovij vidbudovi buchacku fortecyu 29 grudnya 1684 roku Galickij sejmik obrav poslom na Sejm 7 serpnya 1687 roku sejmik Galickoyi zemli zvilniv mayetnosti S A Potockogo Buchach Barish Zolotij Potik vid opodatkuvannya cherez te sho yih znishili U lyutomu 1692 roku razom iz galickim kashtelyanom Kshishtofom Skarbekom komanduvali vdaloyu oboronoyu Rogatina vid napadu tatar V 1690 h rokah bagato chasu pridilyav vijskovim spravam keruvav viddilkom sho rozviduvav situaciyu v okolicyah Kam yancya Podilskogo Korol Yan III Sobeskij zarahovuvav jogo do kola osib yaki najkrashe znayut turecko tatarsku problemu Politichno buv pov yazanij z majbutnim velikim getmanom koronnim Adamom Mikolayem Senyavskim Z 1693 r namagavsya odruzhitisya iz sestroyu todi belzkogo voyevodi A M Senyavskogo Joanni prinajmni z grudnya paru pov yazuvali vzayemni prihilnist ta simpatiya Duzhe neohoche do jmovirnogo shlyubu stavilas druzhina A M Senyavskogo Elzhbeta Gelena yaka rozpuskala na korolivskomu dvori plitki sho lovchij valah a jogo mati virmenka Protivnikami shlyubu buli takozh Yablonovski S A Potockij pri dvori mav reputaciyu gulyaki rozpusnika lyudini yaka ne vmiye panuvati nad svoyimi refleksami U 1694 roci silno pobiv bulavoyu abo pirnachem shvagra braclavskogo voyevodu Yana Gninskogo tomu korol nezvazhayuchi na simpatiyu ne hotiv sluhati pro pereproshennya kilka misyaciv yake prijnyav 14 lipnya v lipni ogolosheno pro jogo shlyub z sestroyu Adama Mikolaya Senyavskogo Joannoyu naprikinci roku Elzhbeta Gelena Senyavska stala geroyineyu pridvornogo skandalu pov yazanogo z yiyi romanom iz sinom koronnogo getmana Yanom Stanislavom Yablonovskim Yih listi za poserednictva S A Potockogo potrapili do cholovika A M Senyavskogo 2 sichnya 1695 roku vidbuvsya jogo shlyub z Joanoyu obryad proviv lvivskij latinskij arhiyepiskop Konstanti Lipskij yakomu perechiv A M Senyavskij yakij vvazhav sho majbutnij shvager svoyak domagayetsya tilki velikogo posagu pridanogo U lyutomu 1695 r molodij virushiv pid Lviv oblozhenij tatarami otrimav silne poranennya ruki abo plecha zalishivsya skalichenim do kincya zhittya Pislya vidstupu tatar razom z druzhinoyu prozhivav u volodinnyah veduchi zbir rozviddanih utrimuvav polk z 9 korogv pancernih Pislya smerti korolya Yana III Sobeskogo pidtrimuvav kandidaturu Frederika Avgusta Vettina Pid chas bezkoroliv ya za doruchennyam korolevicha Yakuba Lyudvika Sobyeskogo uvirvavsya z vijskom do Zhovkvi vzyav miscevij zamok namagavsya todi perekonati shvagra pributi do mista ta stati na storonu korolevicha Na pochatku sichnya 1697 roku predstavnik Lyudovika XIV v Rechi Pospolitij knyaz M Polinyak tverdiv sho ye duzhe mozhlivim zdobuti prihilnist S A Potockogo u spravi knyazya Konti za 6000 taleriv nezvazhayuchi sho korolevich dav jomu 25000 z obicyanih 40000 taleriv S A Potockij stav na storonu Avgusta Vettina Sasa za obicyanki znachnih viplat priviv do Krakova dlya Sasa vlitku 1697 roku 8 korugv 1697 r komanduvav znachnimi chastinami vijsk na Volini Pokutti Podilli 1701 roku Galickij sejmik vidav jomu mandat na Sejm 1702 r zagostryuyutsya stosunki z rodichami cherez nedodanij posag druzhini takozh cherez progrash borotbi za bulavu polnogo getmana koronnogo shvagru A M Senyavskomu namagayuchis otrimati yakus satisfakciyu vismiyuvav ostannogo voseni u netverezomu stani viklikav na duel yaku zaboroniv cherez vpliv S A Potockogo sered vijska Ne angazhuvavsya virazno sered protivnikiv Avgusta II hocha druzhina v listah obicyala perejti na bik shvediv Todi najchastishe perebuvav u Zamosti 1703 r prisvyativ chastinu chasu vlasnim volodinnyam zokrema 19 serpnya vidav spisok prav shevskogo cehu Zolotogo Potoku 1704 roku vidmovivsya vid posadi starosti terebovlyanskogo na korist Aleksandera Cetnera Shozhe u 1704 roci S Leshinskij pokinuv Varshavu pislya zastorog S A Potockogo Pid chas borotbi za tron ne mav chitko virazhenoyi poziciyi Veresen 1705 roku vidbiv sprobu zahoplennya moskovitami forteci v Zamosti stav mishennyu dlya moskovitiv F A Golovin kazav Ivanu Mazepi shob vin zovsim ne doviryav informaciyi S A Potockogo yakogo najkrashe bulo b pijmati a v jogo mayetki pustiti kozakiv Iz Zamostya pisav slizni listi shvagru sho druzhina pokinula ditej pereyihala do Lvova dumaye tilki yak vityagnuti najbilshe groshej z jogo mayetkiv Naprikinci 1706 roku buv gotovij prisyagnuti Sandomirskij konfederaciyi Yuzefa ta Mihala Potockih vodnochas Yanu Shembeku govoriv sho loyalnij jomu nezvazhayuchi na tisk Potockih 14 listopada 1706 roku stav hresnim batkom sina galickogo chesnika Kshishtofa Dulskogo todi nazvanij administratorom Korolistva Polskogo Gruden 1707 car Pjotr I v listi do A Menshikova stverdzhuvav sho vsya korespondenciya mizh turkami shvedami ta S Leshinskij jde cherez S A Potockogo yakij pidtrimuye tureckih i tatarskih poslanciv emisariv Yuzefa Potockogo S A Potockij mav agentiv pri Yusufu Pashi v Krimu V berezni 1708 carskij rezident pri A M Senyavskomu ru zanepokoyenij mozhlivistyu jogo perehodu na storonu korolya Stanislava tverdiv sho ce robota S A Potockogo Za jogo poserednictva vidnovilisya peremovini mizh Stanislavom Antoniyem Shukoyu ta A M Senyavskim pislya perebuvannya pershogo u Vishnivci v grudni 1708 roku Pislya Poltavskoyi bitvi car Pjotr nakazav areshtuvati S A Potockogo za pidozroyu v shpigunstvi na korist Polshi Potockij zumiv uniknuti areshtu ale v jogo mayetkah buli rozkvartirovani blizko 8 000 moskovskih soldativ pid komanduvannyam Kropotova yakij perehopiv dokumenti v tomu chisli 18 listiv S Leshinskogo kilka tureckih dokumentiv yaki grabuvali gvaltuvali meshkanciv mist Buchacha Gorodenki buli cilkovito znisheni menshe Zolotogo Potoku Barisha Pid chas zustrichi v Toruni korol Avgust II Fridrih nagadav pro ce caryu yakij vidmahnuvsya tomu S A Potockij stav simpatizuvati Stanislavu Leshinskomu 1710 roku brav uchast u Varshavskij radi na yakij borovsya proti svavoli moskovitiv u jogo volodinnyah Z 1717 roku pochav chasto hvoriti sho zumovilo oslablennya jogo politichnoyi aktivnosti Z ochilnikami klanu Potockih Yuzefom Teodorom Mihalom ne mav tisnih stosunkiv Z 1720 roku meshkav v osnovnomu v Buchachi ta Zolotomu Potoci namagayuchis vidbuduvati yih Mav veliku nabozhnist do Pidkaminskoyi ikoni Materi Bozhoyi znachni koshti nadavav Pidkaminskomu monastiryu zokrema 1 sichnya 1727 roku pisav do priora o Tomasha Novomyejskogo shob toj vidpraviv do Gdanska lyudej yaki rozumiyutsya na garmatah yaki 2 sht buli oplacheni S A Potockim v sumi 16 000 zolotih takozh vidpraviv do monastirya ozdoblenij perlami sagajdak Pomer o 6 j god ranku 1 serpnya 1727 roku Buv pishno pohovanij tilo v rodinnij kripti Cetneriv dominikanskogo monastirya mistechka Pidkamin nutroshi v grobivci kaplici svyatoyi Anni farnogo kostelu v Buchachi Polska doslidnicya Bozhena Popolek stverdzhuye sho u svoyemu zapoviti zokrema pereprosiv milu i kohanu druzhinu za vsi svoyi poziciyi zli Posadi zvannya 1688 r lovchij velikij koronnij 1692 r strazhnik velikij koronnij Starosta terebovlyanskij 15 veresnya 1698 11 lyutogo 1704 abo 22 zhovtnya 1709 12 listopada 1718 r kanivskij yablunivskij 1705 r gorodockij z 1713 r Voyevoda belzkij z 1720 roku Polkovnik koronnogo vijska Rechi Pospolitoyi Mayetnosti Koropec selo kolo Tlumacha zgadani Buchach Zolotj Potik Gorodenka posag druzhini Gologori Novosilki ta Vilshanicya nini Velika Vilshanicya poblizu Zolocheva Mecenat fundator 7 grudnya 1712 roku v Lyublini vidav fundacijnu gramotu na zasnuvannya monastirya OO Vasiliyan v Buchachi Vin zapoviv inokam 30 tis zlotih filvarok iz sadami ta gorodami v peredmisti Pushkari orne pole sinozhati pasovisha tosho a takozh kilkoh piddanih Monahi mogli vilno bez zasterezhen koristuvatisya mlinom zagotovlyati derevinu v lisah zajmatisya bdzholyarstvom loviti ribu V Dobrochinec kostelu oo Karmelitiv v Terebovli v zahristi buv portret Nagorodi U 1718 roci staye kavalerom ordenu Bilogo orla Sim ya Gerb Joanni z Senyavskih Pershoyu druzhinoyu bilya 1688 chi 1690 r do 1693 r bula Anna z Harlenskih vdova braclavskogo voyevodi Mikolaya Leona Sapegi z yakoyu v nih ditej ne bulo 1695 r vdruge odruzhuyetsya druzhina Joanna Potocka iz Senyavskih na Granovi donka polnogo getmana koronnogo Mikolaya Yeronima Senyavskogo sestra A M Senyavskogo Blizko 500 listiv yiyi privatnoyi korespondenciyi zberigayutsya u biblioteci Chortorijskih u Krakovi Narodilis v shlyubi Mikola Vasil Teresa pom 1765 druzhina voyevodi lenchickogo Yezhi Varshickogo voyevodi syeradzkogo Vojceha Leona Opalinskogo dzherelo 2 donki ne dozhili do povnolittya ZauvagiM Kovalchuk pripuskaye sho narodivsya v s Potoki teper Zhmerinskij rajon Vinnichchina Kovalchuk M Stefan Potockij S 125 Gorodiskij Leon ta Igor Zinchishin u svoyij knizi Mandrivka po Terebovli i Terebovlyanshini stverdili sho buv starostoyu do 1727 roku Mandrivka po Terebovli i Terebovlyanshini Istorichnij naris putivnik Lviv Kamenyar 1998 294 s S 109 ISBN 966 7255 01 8 informaciya mozhe stosuvatis referendara Stefana PotockogoPrimitkiUrzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku za red A Gasiorowski Kornik Biblioteka Kornicka 1992 S 73 220 s ISBN 83 85213 04 X d Track Q6453758d Track Q11686403d Track Q123985090 Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku za red A Gasiorowski Kornik Biblioteka Kornicka 1992 S 155 220 s ISBN 83 85213 04 X d Track Q6453758d Track Q11686403d Track Q123985090 Inodi Shepan Buczacz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 434 pol Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV XVIII ww S 100 pol Skrzypecki T N Potok Zloty S 74 Baracz S Pamiatki buczackie S 54 Takozh u PSB Link Lenczowski A Potocki Stefan h Pilawa zm 1726 S 177 pol Skrzypecki T N Potok Zloty S 65 Akta grodskie i ziemskie Lwow 1931 T 24 S 447 452 pol lat Link Lenczowski A Potocki Stefan h Pilawa zm 1726 S 177 Kazmierczyk A Skarbek Krzysztof h Abdank ok 1630 1706 Polski Slownik Biograficzny T XXXVIII 1 zeszyt 156 S 20 pol Link Lenczowski A K Popiolek Bozena Sieniawska Elzbieta Helena z Lubomirskich 1669 1729 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1996 T XXXVII 1 zeszyt 152 S 91 pol Link Lenczowski A Potocki Stefan h Pilawa zm 1726 S 178 pol Kovalchuk M Stefan Potockij S 125 Link Lenczowski A Potocki Stefan h Pilawa zm 1726 S 178 179 Baracz S Pamiatki buczackie S 99 Palkij Henryk Szczuka St Antoni h Grabie ps Candidus Veronensis ok 1654 1710 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow 2011 t XLVII 3 4 zeszyty 194 195 S 469 480 481 pol Link Lenczowski A Potocki Stefan h Pilawa zm 1726 S 179 Aneks I aneks II Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Secesja 1993 Cz I T 1 126 s S 26 28 ISBN 83 85739 09 2 lat Popiolek B Woli mojej ostatniej testament ten testamenty staropolskie jako zrodlo do historii mentalnosci XVII i XVIII wieku Prace Monograficzne Uniwersytet Pedagogiczny im Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie S 215 ISBN 8372715165 9788372715166 Potoccy 03 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Stockij Ya Monastir Otciv Vasiliyan Chesnogo Hresta Gospodnogo v Buchachi S 143 Krivosheya I I Evolyuciya vzayemin magnativ Potockih i hristiyanskih cerkov na prikladi Pravoberezhnoyi Ukrayini XVIII HIH st Gileya nauk visnik zbirnik nauk prac Gol red V M Vashkevich 2008 Vip 15 S 10 18 Baracz S Pamiatki buczackie S 115 Link Lenczowski A Potocki Stefan h Pilawa zm 1726 S 180 DzherelaBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Kovalchuk M Potockij Stefan Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 125 ISBN 978 966 528 279 2 Stockij Ya Monastir Otciv Vasiliyan Chesnogo Hresta Gospodnogo v Buchachi 1712 1996 Lviv Misioner 1997 160 s il ISBN 966 7086 24 0 Baracz S Pamiatki buczackie Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1882 168 s pol Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu Seria Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju Seria C zeszyt 3 Warszawa drukarnia Franczak Bydgoszcz 2009 208 s ISBN 978 83 60976 45 6 pol Link Lenczowski A Potocki Stefan h Pilawa zm 1726 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1985 T XXVIII 2 Zeszyt 117 177 368 s S 177 180 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 T 3 938 s S 709 pol Skrzypecki T N Potok Zloty na tle historii polskich kresow poludniowo wschodnich Opole Solpress 2010 256 s ISBN 978 83 927244 4 5 pol Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV XVIII ww Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz 1987 417 s pol PosilannyaPotocki Stefan pol Stefan Potocki h Pilawa Zlota ID 2 944 51 pol