Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Замо стя або Замістя пол Zamość місто в Люблінському воєводстві Польща Місто на правах повіту і адміністративний центр З

Замостя (місто)

Замостя (місто)

Замо́стя (або Замістя, пол. Zamość) — місто в Люблінському воєводстві, Польща. Місто на правах повіту і адміністративний центр Замостського повіту. Населення — 66 тис. осіб. У 1992 році «Старе місто Замостя» було занесене до списку світової спадщини ЮНЕСКО. До 1944 року в місті існувала невелика українська громада.

Замостя
пол. Zamość
image image
Герб Замостя Прапор Замостя
image
Ратуша та головна площа міста
Ратуша та головна площа міста
image
Основні дані
50°34′00″ пн. ш. 23°16′00″ сх. д. / 50.56667° пн. ш. 23.26667° сх. д. / 50.56667; 23.26667Координати: 50°34′00″ пн. ш. 23°16′00″ сх. д. / 50.56667° пн. ш. 23.26667° сх. д. / 50.56667; 23.26667
Країна image Польща
Регіон Люблінське воєводство
Столиця для Замостське воєводство, Замостський повіт і Замостський повіт
Засновано 1580
Статус міста 1580
Площа 30,34 км²
Населення ▼ 59 274 (01.07.2022)
· густота 2188 (2008) осіб/км²
Агломерація 140 638
Висота НРМ 212  м
Міста-побратими image Жовква
image Луцьк
image Суми
image Бардіїв
image Веймар
Телефонний код (48) 84
Часовий пояс і
Номери автомобілів LZ
GeoNames 753866
OSM ↑130919 ·R (Люблінське воєводство)
SIMC 0987510
Поштові індекси 22400 — 22410
Міська влада
Адреса Rynek Wielki 13, 22-400 Zamość
Мер міста Рафал Зволак (Rafał Zwolak)
Вебсайт www.zamosc.pl
Мапа
image Замостя у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Замостя (значення).

Положення

Місто лежить над річками [pl] та Лабунькою на південному-заході історичної Холмщині.

Історія

Місто було закладене 1580 року в Красноставському повіті Холмської землі Руського воєводства великим коронним гетьманом, коронним канцлером німецько-польського походження Яном Саріушем Замойським згідно з ренесансними засадами ідеального міста за проектом італійського архітектора Бернардо Морандо, який перебував у Львові. Міське право було надано 1580 року, 1589 року канцлер зробив його центром «Замойської ординації». 1580 року вперше згадується православна церква Вознесіння в місті на замку. 1595 року була відкрита Замойська академія, яка стала четвертою академією у Речі Посполитій. У Замойській академії навчалося чимало представників руської (української) еліти. Місто грало важливу роль як фортеця, осередок культури та господарства.

image
Перемовини посла Смяровського з гетьманом Богданом Хмельницьким під Замостем 1648 року, рисунок [pl] 1840 року

1648 року під час козацького повстання місто обложили● козаки на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким. 20 (10) листопада 1648 року між гетьманом Богданом Хмельницьким і новим польським королем Яном II Казимиром укладено мирний договір та знято облогу. 1654 року Замостя облягала шведська армія. 1705 року місто захопило козацьке військо на чолі з гетьманом Іваном Мазепою. 1720 року в в Замості відбувся собор Руської унійної (греко-католицької) церкви. У XVII—XIX століттях у Замості діяв унійний Свято-Миколаївський монастир, який належав василіянам.

1795 року під час Третього поділу Польщі увійшло до складу Австрії. У 1800 році включене до Варшавського князівства. Після поразки наполеонівських військ та після майже річної облоги російськими військами у 1813 році віддійшло до Російської імперії. Під час Листопадового повстання 1830—1831 років, поблизу Замостя у лютому-серпні 1831 року, відбулася низка озброєних сутичок між польськими повстанськими загонами і частинами окупаційної російської імператорської армії. У часи входження до складу Російської імперії місто було центром Замостського повіту Люблінської губернії Королівства Польського. До 1866 року використовувалося як фортеця.

1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 706 вірян. У 1893 році в Замості налічувалося 10 204 мешканців, з них 6432 євреї, 2915 римо-католиків і 836 православних. Близько 1895 року в місті діяло дві православні церкви, парафіяльний римо-католицький костел, дві синагоги, два єврейські молитовні будинки, повітовий шпиталь святого Лазаря, єврейський шпиталь, дім притулкудва мирські суди (міський та повітовий), повітова управа, великі віськові казарми, міська управа, поштова та телеграфна станція, чоловіча та жіноча середні школи та три початкові школи, 12 промислових підприємств. Базувалися тоді зазвичай полк піхоти, артилерійська бригада та дивізія козаків. У 1907 році до православної парафії належало 343 вірян. 1912 року Замостя та Замостський повіт виключені зі складу Королівства Польського та включені до Холмської губернії безпосередньо Російської імперії.

Згідно з Берестейським миром 1918 року Замостя повинно було належати до Української Народної Республіки. З 1918 року місто входило до складу Польщі. 29—31 серпня 1920 року в Замості відбувся бій шостої січової стрілецької дивізії армії УНР під командуванням полковника Марка Безручка, польського [pl] під командуванням майора [pl] і трьох бронепотягів польської армії, загальною чисельністю менше 4 тисяч чоловік, проти Першої кінної армії Семена Будьонного чисельністю понад 16 000 чоловік. Після кількаденної облоги і безперервного штурму, армія Будьонного не змогла зламати опір захисників міста і зазнавши значних втрат, вимушена була відступити в напрямку Володимира-Волинського.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 8 січня 1934 року з ґміни Нова-Осада Замойського повіту вилучені колонії Каролювка (або Свинки) і Яновіце Мале та фільварок Каролювка (або Свинки) і включені до міста.

У міжвоєнні 1918—1939 роки три православні церкви перетворені на римо-католицькі костели, а в 1938 році польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила ще одну місцеву православну церкву.

Відповідно до радянсько-німецького пакту Закерзоння належало до радянської зони впливу. 25 вересня 1939 року місто зайняв радянський 8-й стрілецький корпус. Однак через три дні Сталін обміняв Закерзоння на Литву і в жовтні радянські окупанти передали місто своїм тодішнім союзникам — нацистам.

За німецької окупації в 1939—1944 роках у місті діяв Український допомоговий комітет та українська школа.

У 1975—1998 роках Замостя було центром Замостського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 31169 6099 22036 3034
Жінки 34797 5737 21835 7225
Разом 65966 11836 43871 10259

Зміна чисельності населення Замостя в період з 1591 по 2022 роки:

image


Пам'ятки

image
Колишня православна церква, нині римо-католицький костел святого Миколая
  • церкви:
    • Православна церква 1589 року, зруйнована влітку 1938 року тодішньою польською владою після набуття чинності договору 1938 року до конвенції між Польською Республікою та Ватиканом 1925 року
    • Церква Спаса 1911 року, мурована, нині римо-католицький костел (найіморініше з 1918 року)
    • Православна церква святого Миколая 1989—1992 років на православному цвинтарі, зведена на місці дерев'яної каплички, знищеної в 1938 році
  • ратуша
  • замок
  • костели:

Відомі люди

Народилися

image
Іцхак Лейбуш Перец

Пов'язані з містом

Президенти міста

  • (нинішній президент)

Поховані

Галерея

  • image
    Ратуша
  • image
    Міський парк
  • image
    Будинки на пл. Ринок
  • image
    Будинки на пл. Ринок
  • image
    Залишки фортеці Замостя
  • image
    План старого міста
  • image
    Замостя з книги Брауна і Гогенберга 1617 року
  • image
    Православна церква святого Миколая
  • image
    Дзвіниця та вхідна брама на православний цвинтар

Панорама міста

image
Панорама міста Замостя.

Див. також

Примітки

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Вейнберг Л. Б. Замостье // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XII. — С. 209.
    d:Track:Q4105994d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q656d:Track:Q24410829d:Track:Q23892915
  3. Гаврилюк Ю. Замостя // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — .
  4. Замостя // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 742-743. — .
  5. Замостя // Українська загальна енцикльопедія : Книга знання : в 3 т. / за ред. І. Раковського. — Львів ; Станиславів ; Коломия : Рідна школа, 1930—1933. — Т. 2 : З – Р. — С. 22. — 694 с.
  6. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 141.
  7. Zamość 2.) Z., miato powiatowe w gub. lubelskiej // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 375. (пол.)
  8. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 313-314. (пол.)
  9. Мицик Ю. А. Замостське перемир'я // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — . . Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  10. «Чудо над Вислой» и «Чудо под Замостьем»
  11. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 8 stycznia 1934 r. o zmianie granic miasta Zamościa w powiecie zamojskim, województwie lubelskiem. [ 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  12. . Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  13. Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 417.
  14. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  15. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  16. (пол.). GUS. Архів оригіналу за 17-06-2012. Процитовано 09-06-2012.
  17. A. Kędziora: Encyklopedia miasta Zamościa. Chełm: Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, 2000. 
  18. Вишневський В. Трагедія православних церков у Польщі // Пам'ятки України. — К., 1990. — № 4; 1991. — № 1. — С. 19. — ISSN 0131-2685.
  19. Архипова Є. І. Гончаров Володимир Кирилович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — .
  20. Тимошенко Л. В. Люблін // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — .
  21. Alembek Walerjan, (zm. 1676) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Tom 1, zeszyt 1. — Reprint: Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 76. — . (пол.)
  22. Perzanowska H. Mniszech Józef Wandalin h. własnego (1670—1747) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 474—478.

Джерела

  • Barącz S. Zamość // Rys dziejów ormiańskich [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]. — Tarnopol, 1869. — S. 176—178. (пол.)
  • Kowalczyk J. Kolegiata w Zamościu i jej fundator kanclerz Jan Zamoyski [ 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Rocznik Historii Sztuki. — 1965. — № 5. — S. 93—124. (пол.)
  • Zamość 2.) Z., miato powiatowe w gub. lubelskiej // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 375. (пол.) — S. 375—382. (пол.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Zamość
  • Офіційна сторінка [ 24 листопада 2002 у Wayback Machine.]
  • Замойські прикордонні зустрічі [ 30 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  • Kamienice ormiańskie Камяниці Вірменські Հայկական տներ [ 1 листопада 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zamo stya abo Zamistya pol Zamosc misto v Lyublinskomu voyevodstvi Polsha Misto na pravah povitu i administrativnij centr Zamostskogo povitu Naselennya 66 tis osib U 1992 roci Stare misto Zamostya bulo zanesene do spisku svitovoyi spadshini YuNESKO Do 1944 roku v misti isnuvala nevelika ukrayinska gromada Zamostya pol ZamoscGerb Zamostya Prapor ZamostyaRatusha ta golovna plosha mistaRatusha ta golovna plosha mistaOsnovni dani50 34 00 pn sh 23 16 00 sh d 50 56667 pn sh 23 26667 sh d 50 56667 23 26667 Koordinati 50 34 00 pn sh 23 16 00 sh d 50 56667 pn sh 23 26667 sh d 50 56667 23 26667Krayina PolshaRegion Lyublinske voyevodstvoStolicya dlya Zamostske voyevodstvo Zamostskij povit i Zamostskij povitZasnovano 1580Status mista 1580Plosha 30 34 km Naselennya 59 274 01 07 2022 gustota 2188 2008 osib km Aglomeraciya 140 638Visota NRM 212 mMista pobratimi Zhovkva Luck Sumi Bardiyiv VejmarTelefonnij kod 48 84Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv LZGeoNames 753866OSM 130919 R Lyublinske voyevodstvo SIMC 0987510Poshtovi indeksi 22400 22410Miska vladaAdresa Rynek Wielki 13 22 400 ZamoscMer mista Rafal Zvolak Rafal Zwolak Vebsajt www zamosc plMapa Zamostya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zamostya znachennya PolozhennyaMisto lezhit nad richkami pl ta Labunkoyu na pivdennomu zahodi istorichnoyi Holmshini IstoriyaMisto bulo zakladene 1580 roku v Krasnostavskomu poviti Holmskoyi zemli Ruskogo voyevodstva velikim koronnim getmanom koronnim kanclerom nimecko polskogo pohodzhennya Yanom Sariushem Zamojskim zgidno z renesansnimi zasadami idealnogo mista za proektom italijskogo arhitektora Bernardo Morando yakij perebuvav u Lvovi Miske pravo bulo nadano 1580 roku 1589 roku kancler zrobiv jogo centrom Zamojskoyi ordinaciyi 1580 roku vpershe zgaduyetsya pravoslavna cerkva Voznesinnya v misti na zamku 1595 roku bula vidkrita Zamojska akademiya yaka stala chetvertoyu akademiyeyu u Rechi Pospolitij U Zamojskij akademiyi navchalosya chimalo predstavnikiv ruskoyi ukrayinskoyi eliti Misto gralo vazhlivu rol yak fortecya oseredok kulturi ta gospodarstva Peremovini posla Smyarovskogo z getmanom Bogdanom Hmelnickim pid Zamostem 1648 roku risunok pl 1840 roku 1648 roku pid chas kozackogo povstannya misto oblozhili kozaki na choli z getmanom Bogdanom Hmelnickim 20 10 listopada 1648 roku mizh getmanom Bogdanom Hmelnickim i novim polskim korolem Yanom II Kazimirom ukladeno mirnij dogovir ta znyato oblogu 1654 roku Zamostya oblyagala shvedska armiya 1705 roku misto zahopilo kozacke vijsko na choli z getmanom Ivanom Mazepoyu 1720 roku v v Zamosti vidbuvsya sobor Ruskoyi unijnoyi greko katolickoyi cerkvi U XVII XIX stolittyah u Zamosti diyav unijnij Svyato Mikolayivskij monastir yakij nalezhav vasiliyanam 1795 roku pid chas Tretogo podilu Polshi uvijshlo do skladu Avstriyi U 1800 roci vklyuchene do Varshavskogo knyazivstva Pislya porazki napoleonivskih vijsk ta pislya majzhe richnoyi oblogi rosijskimi vijskami u 1813 roci viddijshlo do Rosijskoyi imperiyi Pid chas Listopadovogo povstannya 1830 1831 rokiv poblizu Zamostya u lyutomu serpni 1831 roku vidbulasya nizka ozbroyenih sutichok mizh polskimi povstanskimi zagonami i chastinami okupacijnoyi rosijskoyi imperatorskoyi armiyi U chasi vhodzhennya do skladu Rosijskoyi imperiyi misto bulo centrom Zamostskogo povitu Lyublinskoyi guberniyi Korolivstva Polskogo Do 1866 roku vikoristovuvalosya yak fortecya 1872 roku misceva greko katolicka parafiya nalichuvala 706 viryan U 1893 roci v Zamosti nalichuvalosya 10 204 meshkanciv z nih 6432 yevreyi 2915 rimo katolikiv i 836 pravoslavnih Blizko 1895 roku v misti diyalo dvi pravoslavni cerkvi parafiyalnij rimo katolickij kostel dvi sinagogi dva yevrejski molitovni budinki povitovij shpital svyatogo Lazarya yevrejskij shpital dim pritulkudva mirski sudi miskij ta povitovij povitova uprava veliki viskovi kazarmi miska uprava poshtova ta telegrafna stanciya cholovicha ta zhinocha seredni shkoli ta tri pochatkovi shkoli 12 promislovih pidpriyemstv Bazuvalisya todi zazvichaj polk pihoti artilerijska brigada ta diviziya kozakiv U 1907 roci do pravoslavnoyi parafiyi nalezhalo 343 viryan 1912 roku Zamostya ta Zamostskij povit viklyucheni zi skladu Korolivstva Polskogo ta vklyucheni do Holmskoyi guberniyi bezposeredno Rosijskoyi imperiyi Zgidno z Berestejskim mirom 1918 roku Zamostya povinno bulo nalezhati do Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Z 1918 roku misto vhodilo do skladu Polshi 29 31 serpnya 1920 roku v Zamosti vidbuvsya bij shostoyi sichovoyi strileckoyi diviziyi armiyi UNR pid komanduvannyam polkovnika Marka Bezruchka polskogo pl pid komanduvannyam majora pl i troh bronepotyagiv polskoyi armiyi zagalnoyu chiselnistyu menshe 4 tisyach cholovik proti Pershoyi kinnoyi armiyi Semena Budonnogo chiselnistyu ponad 16 000 cholovik Pislya kilkadennoyi oblogi i bezperervnogo shturmu armiya Budonnogo ne zmogla zlamati opir zahisnikiv mista i zaznavshi znachnih vtrat vimushena bula vidstupiti v napryamku Volodimira Volinskogo Rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav 8 sichnya 1934 roku z gmini Nova Osada Zamojskogo povitu vilucheni koloniyi Karolyuvka abo Svinki i Yanovice Male ta filvarok Karolyuvka abo Svinki i vklyucheni do mista U mizhvoyenni 1918 1939 roki tri pravoslavni cerkvi peretvoreni na rimo katolicki kosteli a v 1938 roci polska vlada v ramkah velikoyi akciyi rujnuvannya ukrayinskih hramiv na Holmshini i Pidlyashshi znishila she odnu miscevu pravoslavnu cerkvu Vidpovidno do radyansko nimeckogo paktu Zakerzonnya nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 25 veresnya 1939 roku misto zajnyav radyanskij 8 j strileckij korpus Odnak cherez tri dni Stalin obminyav Zakerzonnya na Litvu i v zhovtni radyanski okupanti peredali misto svoyim todishnim soyuznikam nacistam Za nimeckoyi okupaciyi v 1939 1944 rokah u misti diyav Ukrayinskij dopomogovij komitet ta ukrayinska shkola U 1975 1998 rokah Zamostya bulo centrom Zamostskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 31169 6099 22036 3034Zhinki 34797 5737 21835 7225Razom 65966 11836 43871 10259 Zmina chiselnosti naselennya Zamostya v period z 1591 po 2022 roki Pam yatkiKolishnya pravoslavna cerkva nini rimo katolickij kostel svyatogo Mikolayacerkvi Pravoslavna cerkva 1589 roku zrujnovana vlitku 1938 roku todishnoyu polskoyu vladoyu pislya nabuttya chinnosti dogovoru 1938 roku do konvenciyi mizh Polskoyu Respublikoyu ta Vatikanom 1925 roku Cerkva Spasa 1911 roku murovana nini rimo katolickij kostel najimorinishe z 1918 roku Pravoslavna cerkva svyatogo Mikolaya 1989 1992 rokiv na pravoslavnomu cvintari zvedena na misci derev yanoyi kaplichki znishenoyi v 1938 roci ratusha zamok kosteli kostel reformativ pl orden redemptoristiv kolishnya greko katolicka i pravoslavna cerkva cerkva svyatogo Mikolaya pershoyi 1589 1606 rokiv ta dzvinicya u stili barokko 1690 1699 rokiv svyatogo arhangela Mihayila Blagovishennya Presvyatoyi Divi MariyiVidomi lyudiNarodilisya Ichak Lejbush Perec 1909 1987 ukrayinskij arheolog Marek Grehuta 1945 2006 polskij spivak i kompozitor Simeon Lehaci 1584 1639 virmenskij mandrivnik avtor Podorozhnih notatok Andrij Ivanov 1900 1970 ukrayinskij i rosijskij spivak bariton Yan Sobipan Zamojskij 1627 1665 didich Zamostya Ichak Lejbush Perec 1852 1915 yevrejskij pismennik i dramaturg 1914 1977 ukrayinskij dirigent Pov yazani z mistom Valerian Alembek profesor Zamojskoyi akademiyi Leh Valensa polskij politik i gromadskij diyach Prezident Polshi u 1990 1995 rokah Yan Sariush Zamojskij zasnovnik mista Tomash Zamojskij polskij shlyahtich voyenachalnik derzhavnij diyach mecenat didich Zamostya Bernardo Morando pershij arhitektor Zamostya Roza Lyuksemburg polsko nimecka politichna diyachka marksistskogo shtibu Yan Zahvatovich polskij arhitektor restavrator Prezidenti mista ninishnij prezident Pohovani Yuzef Vandalin Mnisheh polskij shlyahtich u kosteli reformativ u mistiGalereyaRatusha Miskij park Budinki na pl Rinok Budinki na pl Rinok Zalishki forteci Zamostya Plan starogo mista Zamostya z knigi Brauna i Gogenberga 1617 roku Pravoslavna cerkva svyatogo Mikolaya Dzvinicya ta vhidna brama na pravoslavnij cvintarPanorama mistaPanorama mista Zamostya Div takozhObloga Zamostya 1831 Oborona Zamostya 1920 Tomashiv Verhovini Boncha HolmPrimitkiNaselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 Vejnberg L B Zamoste Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1894 T XII S 209 d Track Q4105994d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q656d Track Q24410829d Track Q23892915 Gavrilyuk Yu Zamostya Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2010 T 10 Z Zor 712 s ISBN 978 966 02 5721 4 Zamostya Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1957 Kn 2 t 2 Golinskij Zernov S 742 743 ISBN 5 7707 4049 3 Zamostya Ukrayinska zagalna enciklopediya Kniga znannya v 3 t za red I Rakovskogo Lviv Stanislaviv Kolomiya Ridna shkola 1930 1933 T 2 Z R S 22 694 s Krip yakevich I Krip yakevich R Materiali do istoriyi cerkov Holmshini i Pidlyashshya Holmshina i Pidlyashshya ist etnogr doslidzh Kiyiv Rodovid 1997 S 141 Zamosc 2 Z miato powiatowe w gub lubelskiej Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 375 pol Pamiatki i zabytki kultury ukrainskiej w Polsce zebr oprac A Saladiak Warszawa Burchard Edition 1993 S 313 314 pol Micik Yu A Zamostske peremir ya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Arhiv originalu za 26 grudnya 2015 Procitovano 1 grudnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Chudo nad Visloj i Chudo pod Zamostem Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 8 stycznia 1934 r o zmianie granic miasta Zamoscia w powiecie zamojskim wojewodztwie lubelskiem 26 grudnya 2016 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 1 chervnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2017 Makar Yu Gornij M Makar V Salyuk A Vid deportaciyi do deportaciyi Suspilno politichne zhittya holmsko pidlyaskih ukrayinciv 1915 1947 Doslidzhennya Spogadi Dokumenti U troh tomah Chernivci Bukrek 2011 T 1 Doslidzhennya S 417 GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 pol GUS Arhiv originalu za 17 06 2012 Procitovano 09 06 2012 A Kedziora Encyklopedia miasta Zamoscia Chelm Towarzystwo Opieki nad Zabytkami 2000 Vishnevskij V Tragediya pravoslavnih cerkov u Polshi Pam yatki Ukrayini K 1990 4 1991 1 S 19 ISSN 0131 2685 Arhipova Ye I Goncharov Volodimir Kirilovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 6 Go Gyu 712 s ISBN 966 02 3966 1 Timoshenko L V Lyublin Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2017 T 18 Lt Malickij 711 s ISBN 978 966 02 7999 5 Alembek Walerjan zm 1676 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Lodz Poznan Wilno Zakopane Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1935 Tom 1 zeszyt 1 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 S 76 ISBN 8304034840 pol Perzanowska H Mniszech Jozef Wandalin h wlasnego 1670 1747 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1976 T XXI 3 Zeszyt 90 S 474 478 DzherelaBaracz S Zamosc Rys dziejow ormianskich 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Tarnopol 1869 S 176 178 pol Kowalczyk J Kolegiata w Zamosciu i jej fundator kanclerz Jan Zamoyski 28 lyutogo 2017 u Wayback Machine Rocznik Historii Sztuki 1965 5 S 93 124 pol Zamosc 2 Z miato powiatowe w gub lubelskiej Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 375 pol S 375 382 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category ZamoscOficijna storinka 24 listopada 2002 u Wayback Machine Zamojski prikordonni zustrichi 30 kvitnya 2015 u Wayback Machine Kamienice ormianskie Kamyanici Virmenski Հայկական տներ 1 listopada 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ