Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жолобненська волость історична адміністративно територіальна одиниця Новоград Волинського повіту Волинської губернії Рос

Жолобенська волость

Жолобенська волость

Жолобненська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Жолобне.

Жолобенська волость
Центр Жолобне
Ліквідовано 7 березня 1923
Площа 11 206 (1885)
Населення 8724 осіб (1885)
Наступники Новоград-Волинський район, Баранівський район, Славутський район

Розташування

Статистика

У 1912 році до Жолобенської волості належало 46 населених пунктів і 2449 господарств, 2103 із них були власністю українців, 112 ― поляків, 112 — євреїв і 122 — німців.

Органи влади

На чолі волості стояло волосне правління, що складалось із волосного старшини, сільських старост, збірників податків і волосного писаря. Волосний сход, що складався із цих осіб та представників сільського населення (1 на 10 дворів), вибирав місцевих урядових осіб, кандидатів у гласні до повітового земства, а також волосний суд, що вирішував менш важливі справи. У 1916 році старшиною волості був М.Оржеховський, писарем С.Новоселецький. Сільських общин було 20, колоній 8, сіл і поселень –38, дворів — 2325, селян — 12510.

Господарство

Ярунь був торговим центром Жолобенської волості, тут концентрувався збут сільськогосподарської продукції.

На землях, де переважає сірий суглинок (села Жолобне, Мокре, Гурки, Юрківщина, Ярунь, Токарів, Коритище, Стовпи, Вересна, Хижівка, Кудиновичі, Майстрів, Малий Молодьків, Кошелів, Кам′янка, Косенів) і в селах Велика Горбаша, Мала Горбаша, Курмань, де ґрунт переважно темно-сірий суглинок, та у селах Закриниччя і Забара — сірий супісок, найбільші площі займали пшениця, просо, горох, льон. Кредитні товариства були у селах Велика Горбаша і Коритище. Мешканці Жолобного, Мокрого, Закриниччя, Токарева, Забари, Стовпи, Вересна, Кошелів, Кам′янки брали кредити у Коритищанському кредитному товаристві, а селяни сіл Хижівка і Мала Горбаша — у Великогорбашівському кредитному товаристві.

Німецькі колонії та хутори

У 1910 році в Жолобенській волості нараховувалось 348 відрубів і 20 хуторів. У 1912 році число дворів німецьких колоністів становило 127, із них 99 було на хуторах. До німецьких поселень відносились : Августівка, Аделін, Антінівка, Горбащина, Горби, Дорофіївка, Калинівка, Курмань, Солянка.

Анета, заснована у 1815–1816 роках, була однією з найдавніших німецьких колоній на Волині. Архівні матеріали свідчать, що перші щепи в Анету привіз граф Бібердорф підводою з Німеччини у 1835 році. Вони не лише добре прижилися, а й поширилися всій Волині. В однокласному народному училищі, яке було відкрите на початку 70-х рр. XIX століття, навчалося 30 хлопчиків і 22 дівчинки. Викладання велося німецькою та російською мовами. Свого часу в Анеті було два кравці, один ткач, два столяри і один коваль. Висока хліборобська культура і культура побуту колоністів були принесені на землі Волині. У кожній колонії терміном на 1 рік обирався староста (шульц) — найавторитетніший і найзаможніший господар, який володів російською мовою.

Населенні пункти

  • Августівка, колонія. На орендованих землях було 2 господарства.
  • Аделін, колонія, 18 господарств належали німцям.
  • Анелін, хутір. Було 1 господарство.
  • Антонівка, село, 44 км від Звягеля. У 17 домах проживало 103 жителі. На початку XX ст. там було 5 господарств.
  • Болото Голе, хутір. На початку XX ст. там було 4 господарства.
  • Болсуни, хутір. На початку XX ст. там було 9 господарств.
  • Будище, село, 14 км від Звягеля. За вірну службу вічно і непорушно князь Свидригайло у 1437 р. нагородив Каленика Мишковича чималим комплексом земель. Серед них назване і село „Бодище во Звяглі.“ Можливо, це було Будище. У кінці XIX ст. там у 10 домах проживало 85 мешканців. Колись селом володіли Суфчинські. На початку XX ст. там було 12 господарств, 9 із них належало українцям, 3 полякам.
  • Велика Горбаша, село, 22 км від Звягеля, а від найближчого прихода Курманя 4 в., Мокрого 5 в, Жолобного 7 в, Яруня 9 в. У 1577 р. селом володів Іоаким (Юхим) Корецький, який платив від села 4 дим., 4 гор. У 1650 р. його син Самуель Кароль вносив за Велику Горбашу і Кам′янку від 55 дим; із самої Великої Горбаші у 1651 році вносилося від 4 дим., а в 1653 році вже від 1 дим. Велика Горбаша, під назвою село Горбаші, згадується в акті від 14 січня 1611 року у жалобі пана Немирича на Григорія Пашкевича, про те, що він―Пашкевич—грабував і чинив розбійницькі дії у маєтку Немирича. Це село також згадується в акті від 7 травня 1610 році в справі розмежування маєтку князя Януша Острозького волості Вільської, від маєтку Стефана Немирича волості Черняхівської. Присадибної землі у 1887 році було 4 дес., орної ―36 дес. і сінокісної 17 дес. Володарями села були Густав і Євгеній . У кінці XIX ст. в селі було 101 домів і 568 жителів, селянам належало 455 дес. землі. У 1762 році селом володів ротмістр Пуславський, від нього воно перейшло до Дубицьких, пізніше — до Прушинських. Там у 1911 році, згідно з переписом, було 443 жителі, 1 крамниця, горілчана крамниця, кредитове товариство, кооператив, до великої земельної власності Хичевського належало 504 дес. землі. Зведена 1860 року на кошти прихожан церква Покрови Пресвятої Богородиці мала дзвіницю, проіснувала вона до 1936 року. Копії метричних книг зберігалися з 1704 року, а сповідальних відомостей — з 1822 року. Священик Іоанн Цихоцький (з 1856 р.) був нагороджений за заслуги по духовному відомству камилавкою і наперсним хрестом, псаломщиком був Іван Кирилович Масловський (1876 р.), а пономарем Василь Іларіонович Калинович (з 1848 р.). З нагоди дня народження Миколи ІІ священик Василь Шумовський у 1901 р. був нагороджений камилавкою, а в честь святих Кирила і Мефодія йому була вручена Біблія. Він був обраним депутатом Житомирського духовно–окружного з′їзду. Псаломщиком тоді був Леонтій Шанський. У школі грамоти (1861 р.) навчалося 16 учнів. Платня вчителя становила 3 руб., вартість його харчування оплачувалася селянами. У 1896 р. ця школа була відзначена Волинською Єпархіальною училищною радою як одна з найкращих шкіл повіту. Того ж року церковний староста, Зіновій Золотійчук, за влаштування церковноприходської школи і встановлення загорожі навколо кладовища був нагороджений Його Високопреосвященством похвальною грамотою. Прихожани Великої Горбаші виписали у свій храм із Почаєва ікону преподобного Іова, яка була привезена із залізничної станції Славута 6 серпня 1911 р. в церкву села Мокре, де перебувала до 28 серпня. І цього ж дня хресною ходою ікону перенесли у храм села Велика Горбаша. З цієї нагоди відбулась Божественна літургія, яку здійснили четверо священиків із місцевим дияконом. На початку XX ст. у Великій Горбаші було 123 господарства. На заробітки в Америку із села в 1910 р. виїхало 5 осіб. В 1911 році, згідно з переписом, у селі було 443 жителі, 1 крамниця, горілчана крамниця, кредитове товариство, кооператив.
  • Великий Правутин, село, дерев'яна церква, побудована у 1882 році на кошти прихожан, носить ім'я святого Великомученика Дмитрія. Присадибної землі 930 с., орної та сінокосної землі немає. Церковно-приходська школа заснована у 1863 році. Великим землевласником був Антоній Воронич. Дворів було 76, прихожан 597. Церква була приписана до приходу села Хвощівка.
  • Вересна, село, 34 км від Звягеля. Колись належала до Берездівського ключа Яблоновських, пізніше перейшла до Дорофеєвичів, а від них до Гурських. У кінці XIX ст. там було 45 домів і 272 жителі. Згідно з переписом 1911 року, 1130 дес. землі володіли Шиманські. На початку XX ст. там було 47 господарств, 38 із них належало українцям, 7 — полякам.
  • Вовче, урочище. У кінці XIX ст. у 12 домах там мешкало 65 жителів. На початку XX ст. 6 господарств належало полякам, 4 — німцям.
  • Гірки (Гурки), село, 15 км від Звягеля. У XVII ст. село було власністю Анни-Алоїзи Ходкевич дочки князя Олександра Васильовича Острозького, онучки князя Василя-Костянтина Острозького, яка вийшла 1621 року заміж за великого гетьмана литовського Яна Карловича Ходкевича. Анна-Алоїза Ходкевич у 1648 році платила від 80, в 1650 від 50, а в 1651 від 12 дим, вона займалася філантропічною діяльністю, відкрила початкову школу в Острозькому замку, в 1624 році заснувала єзуїтську колегію в Острозі та Ярославі, а у селі Білилів, за 25 км від Бердичева, збудувала замок, монастир східного обряду, дім для подорожніх. Пізніше село належало князям Любомирським, Уваровим. У 1887 році у селі було 60 домів і 369 жителів, на колонії ― 25 домів і 154 жителі. Степан Євфимович Якимчук, разом із Сергієм, Олександром, Анемподистом, Надією Якимчуками, Феодосією Ахтаніною і Дорою Островською володіли 245 дес.1742 кв.саж. різнорідної і під лісом землі. Власниками села були Якимчуки. На початку XX ст. 68 господарств належало українцям, 4 — євреям. У 1910 р. один мешканець села виїхав до Америки.
  • Гірки (Гурки), колонія, 21 господарство належало українцям, 2 — німцям.
  • Горбашівка (Горбащина), колонія. У кінці XIX ст. там було 18 домів і 76 жителів. На початку XX ст. 23 господарства належали німцям.
  • Горби. На хуторі було 1 господарство.
  • Долина Широка. Там, на хуторах, на початку XX ст. було 3 господарства.
  • Дорофіївка, колонія, На початку XX ст. там було 15 господарств.
  • Жереб'яче, урочище, там початку XX ст. знаходилось 4 господарства, трьома володіли українці, одне належало німцям.
  • Забара, село, 43 км від Звягеля, у кінці XIX ст. у Забарі було 13 домів і 108 жителів. До села належало 577 дес. землі, воно було власністю князя Яблоновського. На початку XX ст. там із 26 господарств 22 належали українцям, рештою володіли поляки, євреї і німці. Лісопильня давала 30000 руб. продукції щорічно.
  • Закриниччя (Закриниче), село, 33 км від Звягеля. В кінці XIX ст. там було 45 домів і 330 жителів, які володіли 412 дес. землі. 2289 дес. двірської землі належали Яблоновським, від них перейшли до Дорофеєвичів, пізніше ними володіли Гурські. У 1911 році в селі було 92 хати і 565 жителів, а до великої земельної власності належало 113 дес. землі. Великим землевласником був Генріх Михайлович Врочинський. Школу грамоти відкрив у загальному домі в 1870 році священик Василь Тишкевич. Платня вчителя тоді складала 27 руб. у рік при 8 учнях, а вже у 1905 р. вона становила 70 р. На заробітках в Америці у 1910 р., перебувало 4 мешканці села. На горі Чопівка знаходився великий курган.
  • Звягельські Пилиповичі, під назвою Філіповичі, згадуються в акті від 7 січня 1650 року у скарзі Анни-Алоїзи Ходкевич на орендного володаря Вільська, Олександра Ісклінського та його слугу Яна Белецького — про вивезення ними з її маєтку, в тому числі й із села Філіповичі, декількох сотень селян, які пізніше були пограбовані. У 1577 році село належало до Звягельського замку князя Василя-Костянтина Острозького. За поборовим Реєстром луцького замку 1577 року, князь Острозький платив за нього від 4 домів, 8 домів і 6 городників. В 1583 році село Пилиповичі належало до Звягеля. Звягельскі Пилиповичі у 1888 році входили до складу Пищівської волості. У 1887 р. там було 102 двори, 795 прихожан, присадибної і городної землі 1 дес. 1842 с., орної 22 дес., сінокосної і під лісом 21 дес. 472 с. Була мурована церква ім. св. Архистратига Михаїла, побудована на місці старої, дерев'яної, були також римо-католицька каплиця, 2 водяні млини і піч для випалювання кісток. Священиком був Іоан Абрамович (з 1883 р.), псаломщиком Каліст Якимович Бачинський (з 1884 р.). Вони отримували 500 і 50 руб. відповідно. Школа грамоти була відкрита 1886 року, її відвідувало 14 учнів. Платня вчителю становила 3 руб. 25 коп. в місяць з оплатою харчування. Із Звягельськими Пилиповичами межували Пилиповичі Корецькі, Пищівської волості, розташовані за 10 км від Звягеля, над річкою Церем. У кінці XIX ст. там було 62 доми і 342 жителі. За переписом 1911 р., в селі Пилиповичі Корецькі було 512 жителів, 3 крамниці, горілчана крамниця, лавка з продажу пива, паровий млин (20000 пуд. річ. перем.). Над Церемом розташовувалося квадратне городище, 142 метри в обводі, на городищі були курган, 5 камінних хрестів і 22 надмогильні плити. В околиці села було 2 кургани. Між Звягелем і Корцем, у районі містечка Ярунь і сіл Пилиповичі та Молодьків, з початку розгортання національної революції на Волині (1648 р.) діяло самостійне повстанське угруповання. У 1846 р. через Пилиповичі проїжджав Тарас Шевченко.
  • Калинівка, колонія, на початку XX ст. 3 господарства належали німцям, які орендували землю.
  • Кам'янка, село, 24 км від Звягеля. Архіви засвідчують, що жителі сіл Кам'янки та Малої Деражні Луцького повіту 12 квітня 1652 року „умисленеє пожар пустівши“, спалили панські скирти в селі Косеневі, а 4 липня та впродовж вересня захоплювали майно в маєтку Краєвського у селі Токареві. Церковноприходська школа існувала з 1867 року, у ній навчалося 18 учнів. У селі наприкінці XIX ст. в 105 домах проживало 728 людей. Волинські Єпархіальні Відомості у 1910 році повідомляли, що учитель села Кам′янка Федір Гур′єв, згідно з його проханням, займе посаду псаломщика в селі Тожир Новоград–Волинського повіту. Того ж року псаломщикам деяких сіл повіту, у тому числі у Косеневі та Кам'янці, був збільшений оклад до 100 руб. У 1905 р. священик Автоном Палецький був нагороджений орденом Святої Анни 3 степеня. У селі був винокурний завод, дворів — 167, прихожан ― 1228 православних, римо-католиків — 78, і близько 60 юдеїв. Великим землевласником був Еразм Карлович Ніко. За переписом 1911 р. у селі проживало 816 мешканців, було 3 крамниці, щорічно проводився ярмарок. Великим землевласником була Оделія Ніко, якій належали 700 дес. землі.
  • Коритища, село, 25 км від Звягеля. Вперше згадується у 1603 році У кінці XIX ст. у 104 домах тут проживало 580 мешканців, на колонії було 8 домів і 47 жителів. Було приписане до села Жолобне. Колись Коритище належало Пулавським. Одним з власників села був Стефан Кушелевський. У школі, яка була розміщена у громадському домі, навчалося 15 учнів і учитель отримував за 6 навчальних місяців 18 руб., а вже на початку XIX ст. 50 руб. Тоді ж у Коритищах було 110 дворів, на заробітках в США перебувало 10 мешканців села.
  • Коритище, колонія, там на початку XX ст. було 2 господарства.
  • Косенів (Косинів), село, яке раніше належало до Корецької волості, згадується в акті від 21.07.1586 року у скарзі воєводича Волинського князя Іоакима Богушевича Корецького на війта Літинського і урядника маєтку Вільська, що належав князю Василю-Костянтину Острозькому — Криштофа Вінярського, про те, що коли бояри, гайдуки і слуги Іоакима Корецького супроводжували через втікачів з Косенева, яким він володів, то згадані війт і урядник з Вільськими міщанами їх перебили, утопили, а інших бояр і слуг скалічили, і захопили їхню зброю і коней. Орендарем села Косенів у 1652 році був Краєвський. Богоявленська церква, дерев'яна, на камінному фундаменті, з триярусною дзвіницею побудована у 1844 році на кошти прихожан. Копії метричних книг зберігалися з 1769 року, за винятком 1804-1822 рр., а також сповідальні відомості з 1797 року, виключаючи 1809-1813 рр. Історія пам'ятає священика Іувеналія Червинського (з 1872 р.), який у 1886 р. був нагороджений скуфією і якому було дозволено употреблять при требоисправлениях вне церкви черную скуфию для защиты головы от холода и сырости», псаломщика М. І. Калетинського (з 1863 р.) і пономаря Т. В. Кокулевського (з 1858 р.). Тіт Кокулевський за 50-річну службу був нагороджений золотою медаллю, для носіння її на шиї на Аннінській стрічці. Священик отримував платню 300 руб., псалтирщик ― 50 руб., пономар — 38 руб., просфітер ― 16. Один із синів священика, Валентин, навчався у Кременецькому духовному училищі; вартість навчання у 1886 р. становила 70 р., включаючи платню за гуртожиток і харчування. Волинські Єпархіальні Відомості повідомляли, що Феофан Червінський, за невчасне повернення у Волинську духовну семінарію після літніх канікул 1886 року, з невідомої причини, був оштрафований на 50 коп. Тоді ж із суми Волинського Єпархіального Опікунства вдові дяка Євдокії Калетинській, у якої син також був дяком, була виділена грошова допомога 8 руб. З Волинських Єпархіальних Відомостей дізнаємося, що син священика Сави Тесельського, випускник Волинської духовної семінарії 1819 р., був «способностей невеликих, прилежания невеликого, успехов посредственных, поведения честного». 1869 року Волинські губернські відомості повідомляли таке: «Имение состоящаго из ч. селения Косенева помещика Грацыана Вацлавовича Рафаловича, причитающую крестьянам (в числе 23 душ) под выкупаемую ими землю, в количестве 124 дес. 274 саж., выкупную ссуду 852 руб. 66 коп. Имение состоящаго из ч. селения Косенева помещика Адама Яковлевеча Чаплинского, причитающую крестьянам (в числе 3 душ) под выкупаемую ими землю в количестве 25 дес. 2235 саж., выкупную ссуду 219 руб. Имение состоящего из ч. селения Косенева, помещицы Изабеллы Врочинской, причитающуюся крестьянам (в числе 120 душ) под выкупаемуюими землю в количестве 570 д. 1660 саж., выкупную ссуду 4856 руб. 39 коп.» Псаломщиком в Косеневі у 1887 році був Роман Соколов. До цього приходу була приписана церква села Токарів. Церковноприходська школа існувала з 1855 року. Учитель отримував 4 руб. у місяць і навчав 26 учнів. До сіл приходу села Косенів належали Кам'янка і Кошелів (Кошелівка). Дворів було 167,5, землі присадибної 3 дес. 1096 с., орної 37 дес. 2341 с., сінокосної 16 дес. 1209 с., прихожан — 1228 православних, римо-католиків — 78, євреїв — 60. Проводи припадали на Фомин Понеділок. Великим землевласником був Еразм Карлович Ніко. На початку XX ст. там було 182 господарства, на заробітках в США перебувало 19 мешканців села.
  • Кошелів (Кошелівка). У кінці XIX ст. в селі 46 домів і 343 жителі. Колись село належало Пулавським. На початку XX ст. там було 65 господарств. У 1910 р. на заробітках в Америці перебувало 3 мешканці села. У місцевому лісі ще до Першої світової війни було 15 курганів. З-під села Кошелів бере початок річка Кошелівка, завдовжки 13 км — ліва притока річки Церем. У Кошелеві і у Кам'янці проводи відбувались по вівторках, на Фоминому тижні.
  • Кудиновичі, село, 15 км від Звягеля. Наприкінці XIX ст. там у 45 домах проживало 293 жителі. На початку XX ст. у Кудиновичах було 63 господарства, 61 належало українцям, 2 — євреям.
  • Курмань (Тернівка), село, 19 км від Звягеля. Колись село належало до Звягельського ключа Любомирських, від яких перейшло до князів Уварових. У другій половині XIX ст. селі проживало 202 селян які володіли 915 дес. землі. На початку XX ст. там був 131 дім і 729 жителів, на колонії — 21 дім і 99 жителів. Церква дерев'яна, з 1746 року. У 1865 році в селі була заснована церковно-приходська школа. До великої земельної власності належало 367 дес. Між Тернівкою і Малою Горбашею у кінці XIX і на початку XX ст. зрізали велетенські дуби для воєнного відомства царської Росії, двійні ручки пилки, з обох її боків, тягнули по дві пари чоловіків. На початку XX ст. в Курмані було 152 господарства, 142 належало українцям, 10 — євреям.
  • Курмань, колонія. На початку XX ст. там було 16 господарств, які належали іноземцям.
  • Кут Острів, урочище. На початку XX ст. там було лише одне господарство.
  • Майстрова Воля (Майстрова), село, на початку XIX ст. там було 12 домів. Належало до села Юрківщина, власником його був поміщик Рокоссовський. На початку XX ст. у селі нараховувалось 16 господарств.
  • Мала Горбаша, село, у 1650 році князь Самуель Кароль Корецький платив від 13 дим. У 1651 році від села вносилося від 4 дим, а вже в 1653 році від — 1 дим. У 1762 році селом володів ротмістр польських військ Пуласкій. Школа грамоти існувала з 1863 року, платня вчителю становила 3 руб. в місяць, при 12 учнях, харчування оплачувалося селянами. Поміщиками були Густав і Євгеній Врочинські, великим землевласником був Р.Хічевський. В кінці XIX ст. у селі було 55 домів, 216 жителів, які мали 682 дес. селянської землі і 240 двірської. На початку XX ст. там було 158 господарств, 148 із них належало українцям, 8 — євреям, 1 — полякам. Згідно з переписом 1911 року, в Малій Горбаші було 882 жителі і 3 крамниці. У селі була католицька капличка. До великої земельної власності належало 504 дес. землі. В околицях Малої Горбаші було виявлено поселення бронзової доби, 2 поселення скіфської доби, кургани часів Київської Русі ІХ-Х ст.
  • Малий Молодьків, село, було приписане до села Ярунь. Раніше належало до замку князів Корецьких, які вносили за село від 7 дим., 30 гор. За викупним актом 1866 року, у селі було 35 дворів, із них тяглих — 18, піших — 15, городників — 2. Ревізьких чоловічої статі людей — 133. Селяни викупили 510 дес. землі за 7199 руб. Наприкінці XIX ст. у 85 домах проживало 454 мешканці. Село було власністю Альфреда Потоцького. Сільським старостою у 1902 році був Михайло Кирилюк. На початку XX ст. там було 89 господарств, одне із них вели євреї. Поблизу села знаходилися кургани із козацьких часів.
  • Млинок, хутір, На початку XX ст. там було 3 господарства, якими володіли українці.
  • Мокре, село, 30 км від Звягеля. У кінці XIX ст. у селі було 107 домів і 611 жителів, дерев'яна церква з 1571 року, гуральня. Село належало до Берездівського ключа Яблоновських. Дерев'яна церква святого Іоана Богослова, побудована в 1751 році на кошти прихожан, у 1872 році була розширена. Була також дзвіниця. Копії метричних книг зберігалися з 1764 року, а сповідальні відомості ― з 1823 року. Церковноприходська школа існувала з 1868 року. Платня вчителю становила 5 руб. у місяць при 25 учнях. Біля села були джерела Гнилого Рову. До приходу села Мокре належали Закриниччя, Вересна, Стовпи. Дворів було 163, прихожан — 1286 православних, римо-католиків — 196, євреїв — 118. Свого часу у селі Мокре священиками були Василь Тишкевич (помер 1877 р.) і Лаврентій Іванович Пекарський (з 1873 р.), якого у 1885 р. нагородили набедреником, а псаломщиком — Василь Олександрович Кошаровський (з 1868 р.). Священик отримував 300 руб., а псаломщик 50 руб. Проводи відбувалися у світлу суботу, а також у неділю і понеділок на Фоминій неділі. Проживало 133 селян, які володіли володіли 518 дес. землі. За переписом 1911 року, до великої земельної власності поміщика Комарова належало 800 дес. землі. На початку XX ст. у Мокрому було 152 господарства, 147 із них належало українцям, 2 — полякам, 3 — євреям. В США на заробітках перебувало 4 жителі села.
  • Осередки, урочище. На початку XX ст. там було одне господарство.
  • Осова, урочище. На початку XX ст. там нараховувалось 3 господарства.
  • Солянка, колонія. На початку XX ст. там було 16 господарств.
  • Сосновате, урочище. На початку XX ст. там було лише одне господарство.
  • Стовпи, село, 27 км від Звягеля. Ним свого часу володіли Яблоновські, а пізніше Кохановські. Село належало до берездівського ключа. Наприкінці XIX ст. у селі в 45 домах проживало 292 жителі. Лісовим прадавнім промислом було свинарство. Селяни виганяли свиней у дубину і вони там до глибокої осені харчувалися жолудями. За переписом 1911 року, у Стовпах було 50 господарств і проживало 440 жителів, були початкова німецька школа, 1 крамниця і паровий млин (25000 пуд. річної продукції). На заробітках в США перебувало два мешканці села.
  • Телишів. На початку XX ст. там 3 господарства належало полякам, 2 — німцям.
  • Токарів, село, було колись власністю князя Юхима Корецького, у 1652 році його орендував Краєвський. Під час національної революції середини XVII ст. з липня по вересень тут «господарювали» жителі села Кам'янка і деражненські селяни. Після втечі Краєвського повстанці спустошили двір його слуги М.Литвина, захопивши все майно. У наступні дні спустили ставок, виловили всю рибу і до «Корца возячи, розпродали». Після цього захопили млин, порубали там скрині для борошна, забрали зерно. У серпні вони знесли загорожу в саду, обірвали плоди, а дерева понівечили, про що свідчить судова скарга Краєвського від 24.01.1653 року. Церква святих Чудотворців Косми і Даміана, побудована у 1883 р. на кошти прихожан, була приписана до села Косенів. У церковно–приходській школі, яка існувала з 1867 року, навчалося 16 учнів. Дворів було 60, прихожан 494 православних. На початку XX ст. там 116 господарств належало українцям, 2 — євреям. На заробітках в Америці перебувало 5 жителів села.
  • Туганів. На початку XX ст. там було одне господарство.
  • Хвощівка, 30 км від Звягеля. Церква Іоана Богослова, побудована у 1767 році, дерев'яна, з такою ж дзвіницею. Метричні книги зберігалися з 1767, а сповідальні відомості з 1805 року. Священик Іоан Феофанович Лібацький (з 1884 р.) і псаломщик Григорій Прокопович Левицький (з 1873 р.) отримували платню 300 і 50 руб. відповідно. Просфорією у 1881 році була Анна Мержвінська. До цього приходу була приписана і церква села Великий Правутин. Церковноприходська школа існувала з 1868 року і в ній навчалося 32 учні. У 1905 році платня вчителя становила 55 руб. Працював винокурний завод. Великим землевласником був Антоній Еразм Подгурський. Дворів було 82, прихожан 690 православних, римо-католиків — 67, євреїв — 40. Присадибної землі було 1 дес. 1642 с., орної 20 дес. 981,5 с. і сінокос становив 14 дес. 900 с.
  • Хижівка, село, школа грамоти існувала з 1863 року. У ній навчалося 12 учнів. Щомісячна платня вчителю становила 4 руб. харчування було за рахунок селян, а у 1905 р. він вже отримував 55 руб. Наприкінці XIX ст. селом володів Антон Воронич, а великим землевласником був Роман Хічевський. У 68 домах проживало 452 особи. У 1901 році Єпархіальні Відомості повідомляли: «За заслуги по гражданському и военному ведомству ко дню рождения его Императорского Величества, училищный Синод при Святейшем Синоде наградил к 11 мая —дню святых Мефодия и Кирилла — книгою Библия, за особые заслуги, старание и ревность по благоустройству церковноприходских школ, священника Виктора Терлецкого, заведующего и законодателя церковных школ в селах Великой и Малой Горбаше и Хижовке». Хижівська школа, яка на початку XX ст. була однією з найкращих шкіл повіту, славилася церковним співом. До приходу села Хижівка була приписана Мала Горбаша. На початку XX ст. в Хижівці у 90 господарствах господарювали українці, два належало євреям. На заробітках у Америці перебував 1 житель села.
  • Юрківщина, село, 10 км від Звягеля, розташоване над річкою Церем. Колись село належало до маєтків Звягельських. У середині XVII ст. власницею Юрківщини була Анна-Алоїза з Острозьких, яка платила у 1648 році від 28, у 1650 році від 22, а в 1651 р. лише від 5 дим. Пізніше ним володіли князі Острозькі, князі Любомирські. Мешканці села у часи визвольної боротьби XVII ст. входили до складу звягельського полку, який контролював значну частину Східної Волині.
  • Ярунь. У кінці ХІХ ст. у Яруні було 176 домів і проживало 689 жителів, серед них було 111 євреїв.

Див. також

Джерела

  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  • Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
  • Костюк. М. Німецькі колонії на Волині (ХІХ — початок ХХ ст.). Тернопіль, 2003.
  • Близнюк С. Л., Янчук А. Ф. Історія міст і сіл УРСР — К., 1973. 1102 с.
  • Дідух В. Д. Ярунщина з середини XVI до середини XX століття. Тернопіль, 2011.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zholobnenska volost istorichna administrativno teritorialna odinicya Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr mistechko Zholobne Zholobenska volostCentr ZholobneLikvidovano 7 bereznya 1923Plosha 11 206 1885 Naselennya 8724 osib 1885 Nastupniki Novograd Volinskij rajon Baranivskij rajon Slavutskij rajonRoztashuvannyaKorecka volost Pishivska volost Romanovecka volost Berezdivska volost Pn Gulska Rogachivska volost Zh Zholobenska volost Sh Pd Horovecka volost Polonska volost Baranivska volostStatistikaU 1912 roci do Zholobenskoyi volosti nalezhalo 46 naselenih punktiv i 2449 gospodarstv 2103 iz nih buli vlasnistyu ukrayinciv 112 polyakiv 112 yevreyiv i 122 nimciv Organi vladiNa choli volosti stoyalo volosne pravlinnya sho skladalos iz volosnogo starshini silskih starost zbirnikiv podatkiv i volosnogo pisarya Volosnij shod sho skladavsya iz cih osib ta predstavnikiv silskogo naselennya 1 na 10 dvoriv vibirav miscevih uryadovih osib kandidativ u glasni do povitovogo zemstva a takozh volosnij sud sho virishuvav mensh vazhlivi spravi U 1916 roci starshinoyu volosti buv M Orzhehovskij pisarem S Novoseleckij Silskih obshin bulo 20 kolonij 8 sil i poselen 38 dvoriv 2325 selyan 12510 GospodarstvoYarun buv torgovim centrom Zholobenskoyi volosti tut koncentruvavsya zbut silskogospodarskoyi produkciyi Na zemlyah de perevazhaye sirij suglinok sela Zholobne Mokre Gurki Yurkivshina Yarun Tokariv Koritishe Stovpi Veresna Hizhivka Kudinovichi Majstriv Malij Molodkiv Kosheliv Kam yanka Koseniv i v selah Velika Gorbasha Mala Gorbasha Kurman de grunt perevazhno temno sirij suglinok ta u selah Zakrinichchya i Zabara sirij supisok najbilshi ploshi zajmali pshenicya proso goroh lon Kreditni tovaristva buli u selah Velika Gorbasha i Koritishe Meshkanci Zholobnogo Mokrogo Zakrinichchya Tokareva Zabari Stovpi Veresna Kosheliv Kam yanki brali krediti u Koritishanskomu kreditnomu tovaristvi a selyani sil Hizhivka i Mala Gorbasha u Velikogorbashivskomu kreditnomu tovaristvi Nimecki koloniyi ta hutoriU 1910 roci v Zholobenskij volosti narahovuvalos 348 vidrubiv i 20 hutoriv U 1912 roci chislo dvoriv nimeckih kolonistiv stanovilo 127 iz nih 99 bulo na hutorah Do nimeckih poselen vidnosilis Avgustivka Adelin Antinivka Gorbashina Gorbi Dorofiyivka Kalinivka Kurman Solyanka Aneta zasnovana u 1815 1816 rokah bula odniyeyu z najdavnishih nimeckih kolonij na Volini Arhivni materiali svidchat sho pershi shepi v Anetu priviz graf Biberdorf pidvodoyu z Nimechchini u 1835 roci Voni ne lishe dobre prizhilisya a j poshirilisya vsij Volini V odnoklasnomu narodnomu uchilishi yake bulo vidkrite na pochatku 70 h rr XIX stolittya navchalosya 30 hlopchikiv i 22 divchinki Vikladannya velosya nimeckoyu ta rosijskoyu movami Svogo chasu v Aneti bulo dva kravci odin tkach dva stolyari i odin koval Visoka hliborobska kultura i kultura pobutu kolonistiv buli prineseni na zemli Volini U kozhnij koloniyi terminom na 1 rik obiravsya starosta shulc najavtoritetnishij i najzamozhnishij gospodar yakij volodiv rosijskoyu movoyu Naselenni punktiAvgustivka koloniya Na orendovanih zemlyah bulo 2 gospodarstva Adelin koloniya 18 gospodarstv nalezhali nimcyam Anelin hutir Bulo 1 gospodarstvo Antonivka selo 44 km vid Zvyagelya U 17 domah prozhivalo 103 zhiteli Na pochatku XX st tam bulo 5 gospodarstv Boloto Gole hutir Na pochatku XX st tam bulo 4 gospodarstva Bolsuni hutir Na pochatku XX st tam bulo 9 gospodarstv Budishe selo 14 km vid Zvyagelya Za virnu sluzhbu vichno i neporushno knyaz Svidrigajlo u 1437 r nagorodiv Kalenika Mishkovicha chimalim kompleksom zemel Sered nih nazvane i selo Bodishe vo Zvyagli Mozhlivo ce bulo Budishe U kinci XIX st tam u 10 domah prozhivalo 85 meshkanciv Kolis selom volodili Sufchinski Na pochatku XX st tam bulo 12 gospodarstv 9 iz nih nalezhalo ukrayincyam 3 polyakam Velika Gorbasha selo 22 km vid Zvyagelya a vid najblizhchogo prihoda Kurmanya 4 v Mokrogo 5 v Zholobnogo 7 v Yarunya 9 v U 1577 r selom volodiv Ioakim Yuhim Koreckij yakij plativ vid sela 4 dim 4 gor U 1650 r jogo sin Samuel Karol vnosiv za Veliku Gorbashu i Kam yanku vid 55 dim iz samoyi Velikoyi Gorbashi u 1651 roci vnosilosya vid 4 dim a v 1653 roci vzhe vid 1 dim Velika Gorbasha pid nazvoyu selo Gorbashi zgaduyetsya v akti vid 14 sichnya 1611 roku u zhalobi pana Nemiricha na Grigoriya Pashkevicha pro te sho vin Pashkevich grabuvav i chiniv rozbijnicki diyi u mayetku Nemiricha Ce selo takozh zgaduyetsya v akti vid 7 travnya 1610 roci v spravi rozmezhuvannya mayetku knyazya Yanusha Ostrozkogo volosti Vilskoyi vid mayetku Stefana Nemiricha volosti Chernyahivskoyi Prisadibnoyi zemli u 1887 roci bulo 4 des ornoyi 36 des i sinokisnoyi 17 des Volodaryami sela buli Gustav i Yevgenij U kinci XIX st v seli bulo 101 domiv i 568 zhiteliv selyanam nalezhalo 455 des zemli U 1762 roci selom volodiv rotmistr Puslavskij vid nogo vono perejshlo do Dubickih piznishe do Prushinskih Tam u 1911 roci zgidno z perepisom bulo 443 zhiteli 1 kramnicya gorilchana kramnicya kreditove tovaristvo kooperativ do velikoyi zemelnoyi vlasnosti Hichevskogo nalezhalo 504 des zemli Zvedena 1860 roku na koshti prihozhan cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici mala dzvinicyu proisnuvala vona do 1936 roku Kopiyi metrichnih knig zberigalisya z 1704 roku a spovidalnih vidomostej z 1822 roku Svyashenik Ioann Cihockij z 1856 r buv nagorodzhenij za zaslugi po duhovnomu vidomstvu kamilavkoyu i napersnim hrestom psalomshikom buv Ivan Kirilovich Maslovskij 1876 r a ponomarem Vasil Ilarionovich Kalinovich z 1848 r Z nagodi dnya narodzhennya Mikoli II svyashenik Vasil Shumovskij u 1901 r buv nagorodzhenij kamilavkoyu a v chest svyatih Kirila i Mefodiya jomu bula vruchena Bibliya Vin buv obranim deputatom Zhitomirskogo duhovno okruzhnogo z yizdu Psalomshikom todi buv Leontij Shanskij U shkoli gramoti 1861 r navchalosya 16 uchniv Platnya vchitelya stanovila 3 rub vartist jogo harchuvannya oplachuvalasya selyanami U 1896 r cya shkola bula vidznachena Volinskoyu Yeparhialnoyu uchilishnoyu radoyu yak odna z najkrashih shkil povitu Togo zh roku cerkovnij starosta Zinovij Zolotijchuk za vlashtuvannya cerkovnoprihodskoyi shkoli i vstanovlennya zagorozhi navkolo kladovisha buv nagorodzhenij Jogo Visokopreosvyashenstvom pohvalnoyu gramotoyu Prihozhani Velikoyi Gorbashi vipisali u svij hram iz Pochayeva ikonu prepodobnogo Iova yaka bula privezena iz zaliznichnoyi stanciyi Slavuta 6 serpnya 1911 r v cerkvu sela Mokre de perebuvala do 28 serpnya I cogo zh dnya hresnoyu hodoyu ikonu perenesli u hram sela Velika Gorbasha Z ciyeyi nagodi vidbulas Bozhestvenna liturgiya yaku zdijsnili chetvero svyashenikiv iz miscevim diyakonom Na pochatku XX st u Velikij Gorbashi bulo 123 gospodarstva Na zarobitki v Ameriku iz sela v 1910 r viyihalo 5 osib V 1911 roci zgidno z perepisom u seli bulo 443 zhiteli 1 kramnicya gorilchana kramnicya kreditove tovaristvo kooperativ Velikij Pravutin selo derev yana cerkva pobudovana u 1882 roci na koshti prihozhan nosit im ya svyatogo Velikomuchenika Dmitriya Prisadibnoyi zemli 930 s ornoyi ta sinokosnoyi zemli nemaye Cerkovno prihodska shkola zasnovana u 1863 roci Velikim zemlevlasnikom buv Antonij Voronich Dvoriv bulo 76 prihozhan 597 Cerkva bula pripisana do prihodu sela Hvoshivka Veresna selo 34 km vid Zvyagelya Kolis nalezhala do Berezdivskogo klyucha Yablonovskih piznishe perejshla do Dorofeyevichiv a vid nih do Gurskih U kinci XIX st tam bulo 45 domiv i 272 zhiteli Zgidno z perepisom 1911 roku 1130 des zemli volodili Shimanski Na pochatku XX st tam bulo 47 gospodarstv 38 iz nih nalezhalo ukrayincyam 7 polyakam Vovche urochishe U kinci XIX st u 12 domah tam meshkalo 65 zhiteliv Na pochatku XX st 6 gospodarstv nalezhalo polyakam 4 nimcyam Girki Gurki selo 15 km vid Zvyagelya U XVII st selo bulo vlasnistyu Anni Aloyizi Hodkevich dochki knyazya Oleksandra Vasilovicha Ostrozkogo onuchki knyazya Vasilya Kostyantina Ostrozkogo yaka vijshla 1621 roku zamizh za velikogo getmana litovskogo Yana Karlovicha Hodkevicha Anna Aloyiza Hodkevich u 1648 roci platila vid 80 v 1650 vid 50 a v 1651 vid 12 dim vona zajmalasya filantropichnoyu diyalnistyu vidkrila pochatkovu shkolu v Ostrozkomu zamku v 1624 roci zasnuvala yezuyitsku kolegiyu v Ostrozi ta Yaroslavi a u seli Bililiv za 25 km vid Berdicheva zbuduvala zamok monastir shidnogo obryadu dim dlya podorozhnih Piznishe selo nalezhalo knyazyam Lyubomirskim Uvarovim U 1887 roci u seli bulo 60 domiv i 369 zhiteliv na koloniyi 25 domiv i 154 zhiteli Stepan Yevfimovich Yakimchuk razom iz Sergiyem Oleksandrom Anempodistom Nadiyeyu Yakimchukami Feodosiyeyu Ahtaninoyu i Doroyu Ostrovskoyu volodili 245 des 1742 kv sazh riznoridnoyi i pid lisom zemli Vlasnikami sela buli Yakimchuki Na pochatku XX st 68 gospodarstv nalezhalo ukrayincyam 4 yevreyam U 1910 r odin meshkanec sela viyihav do Ameriki Girki Gurki koloniya 21 gospodarstvo nalezhalo ukrayincyam 2 nimcyam Gorbashivka Gorbashina koloniya U kinci XIX st tam bulo 18 domiv i 76 zhiteliv Na pochatku XX st 23 gospodarstva nalezhali nimcyam Gorbi Na hutori bulo 1 gospodarstvo Dolina Shiroka Tam na hutorah na pochatku XX st bulo 3 gospodarstva Dorofiyivka koloniya Na pochatku XX st tam bulo 15 gospodarstv Zhereb yache urochishe tam pochatku XX st znahodilos 4 gospodarstva troma volodili ukrayinci odne nalezhalo nimcyam Zabara selo 43 km vid Zvyagelya u kinci XIX st u Zabari bulo 13 domiv i 108 zhiteliv Do sela nalezhalo 577 des zemli vono bulo vlasnistyu knyazya Yablonovskogo Na pochatku XX st tam iz 26 gospodarstv 22 nalezhali ukrayincyam reshtoyu volodili polyaki yevreyi i nimci Lisopilnya davala 30000 rub produkciyi shorichno Zakrinichchya Zakriniche selo 33 km vid Zvyagelya V kinci XIX st tam bulo 45 domiv i 330 zhiteliv yaki volodili 412 des zemli 2289 des dvirskoyi zemli nalezhali Yablonovskim vid nih perejshli do Dorofeyevichiv piznishe nimi volodili Gurski U 1911 roci v seli bulo 92 hati i 565 zhiteliv a do velikoyi zemelnoyi vlasnosti nalezhalo 113 des zemli Velikim zemlevlasnikom buv Genrih Mihajlovich Vrochinskij Shkolu gramoti vidkriv u zagalnomu domi v 1870 roci svyashenik Vasil Tishkevich Platnya vchitelya todi skladala 27 rub u rik pri 8 uchnyah a vzhe u 1905 r vona stanovila 70 r Na zarobitkah v Americi u 1910 r perebuvalo 4 meshkanci sela Na gori Chopivka znahodivsya velikij kurgan Zvyagelski Pilipovichi pid nazvoyu Filipovichi zgaduyutsya v akti vid 7 sichnya 1650 roku u skarzi Anni Aloyizi Hodkevich na orendnogo volodarya Vilska Oleksandra Isklinskogo ta jogo slugu Yana Beleckogo pro vivezennya nimi z yiyi mayetku v tomu chisli j iz sela Filipovichi dekilkoh soten selyan yaki piznishe buli pograbovani U 1577 roci selo nalezhalo do Zvyagelskogo zamku knyazya Vasilya Kostyantina Ostrozkogo Za poborovim Reyestrom luckogo zamku 1577 roku knyaz Ostrozkij plativ za nogo vid 4 domiv 8 domiv i 6 gorodnikiv V 1583 roci selo Pilipovichi nalezhalo do Zvyagelya Zvyagelski Pilipovichi u 1888 roci vhodili do skladu Pishivskoyi volosti U 1887 r tam bulo 102 dvori 795 prihozhan prisadibnoyi i gorodnoyi zemli 1 des 1842 s ornoyi 22 des sinokosnoyi i pid lisom 21 des 472 s Bula murovana cerkva im sv Arhistratiga Mihayila pobudovana na misci staroyi derev yanoyi buli takozh rimo katolicka kaplicya 2 vodyani mlini i pich dlya vipalyuvannya kistok Svyashenikom buv Ioan Abramovich z 1883 r psalomshikom Kalist Yakimovich Bachinskij z 1884 r Voni otrimuvali 500 i 50 rub vidpovidno Shkola gramoti bula vidkrita 1886 roku yiyi vidviduvalo 14 uchniv Platnya vchitelyu stanovila 3 rub 25 kop v misyac z oplatoyu harchuvannya Iz Zvyagelskimi Pilipovichami mezhuvali Pilipovichi Korecki Pishivskoyi volosti roztashovani za 10 km vid Zvyagelya nad richkoyu Cerem U kinci XIX st tam bulo 62 domi i 342 zhiteli Za perepisom 1911 r v seli Pilipovichi Korecki bulo 512 zhiteliv 3 kramnici gorilchana kramnicya lavka z prodazhu piva parovij mlin 20000 pud rich perem Nad Ceremom roztashovuvalosya kvadratne gorodishe 142 metri v obvodi na gorodishi buli kurgan 5 kaminnih hrestiv i 22 nadmogilni pliti V okolici sela bulo 2 kurgani Mizh Zvyagelem i Korcem u rajoni mistechka Yarun i sil Pilipovichi ta Molodkiv z pochatku rozgortannya nacionalnoyi revolyuciyi na Volini 1648 r diyalo samostijne povstanske ugrupovannya U 1846 r cherez Pilipovichi proyizhdzhav Taras Shevchenko Kalinivka koloniya na pochatku XX st 3 gospodarstva nalezhali nimcyam yaki orenduvali zemlyu Kam yanka selo 24 km vid Zvyagelya Arhivi zasvidchuyut sho zhiteli sil Kam yanki ta Maloyi Derazhni Luckogo povitu 12 kvitnya 1652 roku umisleneye pozhar pustivshi spalili panski skirti v seli Kosenevi a 4 lipnya ta vprodovzh veresnya zahoplyuvali majno v mayetku Krayevskogo u seli Tokarevi Cerkovnoprihodska shkola isnuvala z 1867 roku u nij navchalosya 18 uchniv U seli naprikinci XIX st v 105 domah prozhivalo 728 lyudej Volinski Yeparhialni Vidomosti u 1910 roci povidomlyali sho uchitel sela Kam yanka Fedir Gur yev zgidno z jogo prohannyam zajme posadu psalomshika v seli Tozhir Novograd Volinskogo povitu Togo zh roku psalomshikam deyakih sil povitu u tomu chisli u Kosenevi ta Kam yanci buv zbilshenij oklad do 100 rub U 1905 r svyashenik Avtonom Paleckij buv nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 3 stepenya U seli buv vinokurnij zavod dvoriv 167 prihozhan 1228 pravoslavnih rimo katolikiv 78 i blizko 60 yudeyiv Velikim zemlevlasnikom buv Erazm Karlovich Niko Za perepisom 1911 r u seli prozhivalo 816 meshkanciv bulo 3 kramnici shorichno provodivsya yarmarok Velikim zemlevlasnikom bula Odeliya Niko yakij nalezhali 700 des zemli Koritisha selo 25 km vid Zvyagelya Vpershe zgaduyetsya u 1603 roci U kinci XIX st u 104 domah tut prozhivalo 580 meshkanciv na koloniyi bulo 8 domiv i 47 zhiteliv Bulo pripisane do sela Zholobne Kolis Koritishe nalezhalo Pulavskim Odnim z vlasnikiv sela buv Stefan Kushelevskij U shkoli yaka bula rozmishena u gromadskomu domi navchalosya 15 uchniv i uchitel otrimuvav za 6 navchalnih misyaciv 18 rub a vzhe na pochatku XIX st 50 rub Todi zh u Koritishah bulo 110 dvoriv na zarobitkah v SShA perebuvalo 10 meshkanciv sela Koritishe koloniya tam na pochatku XX st bulo 2 gospodarstva Koseniv Kosiniv selo yake ranishe nalezhalo do Koreckoyi volosti zgaduyetsya v akti vid 21 07 1586 roku u skarzi voyevodicha Volinskogo knyazya Ioakima Bogushevicha Koreckogo na vijta Litinskogo i uryadnika mayetku Vilska sho nalezhav knyazyu Vasilyu Kostyantinu Ostrozkomu Krishtofa Vinyarskogo pro te sho koli boyari gajduki i slugi Ioakima Koreckogo suprovodzhuvali cherez vtikachiv z Koseneva yakim vin volodiv to zgadani vijt i uryadnik z Vilskimi mishanami yih perebili utopili a inshih boyar i slug skalichili i zahopili yihnyu zbroyu i konej Orendarem sela Koseniv u 1652 roci buv Krayevskij Bogoyavlenska cerkva derev yana na kaminnomu fundamenti z triyarusnoyu dzviniceyu pobudovana u 1844 roci na koshti prihozhan Kopiyi metrichnih knig zberigalisya z 1769 roku za vinyatkom 1804 1822 rr a takozh spovidalni vidomosti z 1797 roku viklyuchayuchi 1809 1813 rr Istoriya pam yataye svyashenika Iuvenaliya Chervinskogo z 1872 r yakij u 1886 r buv nagorodzhenij skufiyeyu i yakomu bulo dozvoleno upotreblyat pri treboispravleniyah vne cerkvi chernuyu skufiyu dlya zashity golovy ot holoda i syrosti psalomshika M I Kaletinskogo z 1863 r i ponomarya T V Kokulevskogo z 1858 r Tit Kokulevskij za 50 richnu sluzhbu buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu dlya nosinnya yiyi na shiyi na Anninskij strichci Svyashenik otrimuvav platnyu 300 rub psaltirshik 50 rub ponomar 38 rub prosfiter 16 Odin iz siniv svyashenika Valentin navchavsya u Kremeneckomu duhovnomu uchilishi vartist navchannya u 1886 r stanovila 70 r vklyuchayuchi platnyu za gurtozhitok i harchuvannya Volinski Yeparhialni Vidomosti povidomlyali sho Feofan Chervinskij za nevchasne povernennya u Volinsku duhovnu seminariyu pislya litnih kanikul 1886 roku z nevidomoyi prichini buv oshtrafovanij na 50 kop Todi zh iz sumi Volinskogo Yeparhialnogo Opikunstva vdovi dyaka Yevdokiyi Kaletinskij u yakoyi sin takozh buv dyakom bula vidilena groshova dopomoga 8 rub Z Volinskih Yeparhialnih Vidomostej diznayemosya sho sin svyashenika Savi Teselskogo vipusknik Volinskoyi duhovnoyi seminariyi 1819 r buv sposobnostej nevelikih prilezhaniya nevelikogo uspehov posredstvennyh povedeniya chestnogo 1869 roku Volinski gubernski vidomosti povidomlyali take Imenie sostoyashago iz ch seleniya Koseneva pomeshika Gracyana Vaclavovicha Rafalovicha prichitayushuyu krestyanam v chisle 23 dush pod vykupaemuyu imi zemlyu v kolichestve 124 des 274 sazh vykupnuyu ssudu 852 rub 66 kop Imenie sostoyashago iz ch seleniya Koseneva pomeshika Adama Yakovlevecha Chaplinskogo prichitayushuyu krestyanam v chisle 3 dush pod vykupaemuyu imi zemlyu v kolichestve 25 des 2235 sazh vykupnuyu ssudu 219 rub Imenie sostoyashego iz ch seleniya Koseneva pomeshicy Izabelly Vrochinskoj prichitayushuyusya krestyanam v chisle 120 dush pod vykupaemuyuimi zemlyu v kolichestve 570 d 1660 sazh vykupnuyu ssudu 4856 rub 39 kop Psalomshikom v Kosenevi u 1887 roci buv Roman Sokolov Do cogo prihodu bula pripisana cerkva sela Tokariv Cerkovnoprihodska shkola isnuvala z 1855 roku Uchitel otrimuvav 4 rub u misyac i navchav 26 uchniv Do sil prihodu sela Koseniv nalezhali Kam yanka i Kosheliv Koshelivka Dvoriv bulo 167 5 zemli prisadibnoyi 3 des 1096 s ornoyi 37 des 2341 s sinokosnoyi 16 des 1209 s prihozhan 1228 pravoslavnih rimo katolikiv 78 yevreyiv 60 Provodi pripadali na Fomin Ponedilok Velikim zemlevlasnikom buv Erazm Karlovich Niko Na pochatku XX st tam bulo 182 gospodarstva na zarobitkah v SShA perebuvalo 19 meshkanciv sela Kosheliv Koshelivka U kinci XIX st v seli 46 domiv i 343 zhiteli Kolis selo nalezhalo Pulavskim Na pochatku XX st tam bulo 65 gospodarstv U 1910 r na zarobitkah v Americi perebuvalo 3 meshkanci sela U miscevomu lisi she do Pershoyi svitovoyi vijni bulo 15 kurganiv Z pid sela Kosheliv bere pochatok richka Koshelivka zavdovzhki 13 km liva pritoka richki Cerem U Koshelevi i u Kam yanci provodi vidbuvalis po vivtorkah na Fominomu tizhni Kudinovichi selo 15 km vid Zvyagelya Naprikinci XIX st tam u 45 domah prozhivalo 293 zhiteli Na pochatku XX st u Kudinovichah bulo 63 gospodarstva 61 nalezhalo ukrayincyam 2 yevreyam Kurman Ternivka selo 19 km vid Zvyagelya Kolis selo nalezhalo do Zvyagelskogo klyucha Lyubomirskih vid yakih perejshlo do knyaziv Uvarovih U drugij polovini XIX st seli prozhivalo 202 selyan yaki volodili 915 des zemli Na pochatku XX st tam buv 131 dim i 729 zhiteliv na koloniyi 21 dim i 99 zhiteliv Cerkva derev yana z 1746 roku U 1865 roci v seli bula zasnovana cerkovno prihodska shkola Do velikoyi zemelnoyi vlasnosti nalezhalo 367 des Mizh Ternivkoyu i Maloyu Gorbasheyu u kinci XIX i na pochatku XX st zrizali veletenski dubi dlya voyennogo vidomstva carskoyi Rosiyi dvijni ruchki pilki z oboh yiyi bokiv tyagnuli po dvi pari cholovikiv Na pochatku XX st v Kurmani bulo 152 gospodarstva 142 nalezhalo ukrayincyam 10 yevreyam Kurman koloniya Na pochatku XX st tam bulo 16 gospodarstv yaki nalezhali inozemcyam Kut Ostriv urochishe Na pochatku XX st tam bulo lishe odne gospodarstvo Majstrova Volya Majstrova selo na pochatku XIX st tam bulo 12 domiv Nalezhalo do sela Yurkivshina vlasnikom jogo buv pomishik Rokossovskij Na pochatku XX st u seli narahovuvalos 16 gospodarstv Mala Gorbasha selo u 1650 roci knyaz Samuel Karol Koreckij plativ vid 13 dim U 1651 roci vid sela vnosilosya vid 4 dim a vzhe v 1653 roci vid 1 dim U 1762 roci selom volodiv rotmistr polskih vijsk Pulaskij Shkola gramoti isnuvala z 1863 roku platnya vchitelyu stanovila 3 rub v misyac pri 12 uchnyah harchuvannya oplachuvalosya selyanami Pomishikami buli Gustav i Yevgenij Vrochinski velikim zemlevlasnikom buv R Hichevskij V kinci XIX st u seli bulo 55 domiv 216 zhiteliv yaki mali 682 des selyanskoyi zemli i 240 dvirskoyi Na pochatku XX st tam bulo 158 gospodarstv 148 iz nih nalezhalo ukrayincyam 8 yevreyam 1 polyakam Zgidno z perepisom 1911 roku v Malij Gorbashi bulo 882 zhiteli i 3 kramnici U seli bula katolicka kaplichka Do velikoyi zemelnoyi vlasnosti nalezhalo 504 des zemli V okolicyah Maloyi Gorbashi bulo viyavleno poselennya bronzovoyi dobi 2 poselennya skifskoyi dobi kurgani chasiv Kiyivskoyi Rusi IH H st Malij Molodkiv selo bulo pripisane do sela Yarun Ranishe nalezhalo do zamku knyaziv Koreckih yaki vnosili za selo vid 7 dim 30 gor Za vikupnim aktom 1866 roku u seli bulo 35 dvoriv iz nih tyaglih 18 pishih 15 gorodnikiv 2 Revizkih cholovichoyi stati lyudej 133 Selyani vikupili 510 des zemli za 7199 rub Naprikinci XIX st u 85 domah prozhivalo 454 meshkanci Selo bulo vlasnistyu Alfreda Potockogo Silskim starostoyu u 1902 roci buv Mihajlo Kirilyuk Na pochatku XX st tam bulo 89 gospodarstv odne iz nih veli yevreyi Poblizu sela znahodilisya kurgani iz kozackih chasiv Mlinok hutir Na pochatku XX st tam bulo 3 gospodarstva yakimi volodili ukrayinci Mokre selo 30 km vid Zvyagelya U kinci XIX st u seli bulo 107 domiv i 611 zhiteliv derev yana cerkva z 1571 roku guralnya Selo nalezhalo do Berezdivskogo klyucha Yablonovskih Derev yana cerkva svyatogo Ioana Bogoslova pobudovana v 1751 roci na koshti prihozhan u 1872 roci bula rozshirena Bula takozh dzvinicya Kopiyi metrichnih knig zberigalisya z 1764 roku a spovidalni vidomosti z 1823 roku Cerkovnoprihodska shkola isnuvala z 1868 roku Platnya vchitelyu stanovila 5 rub u misyac pri 25 uchnyah Bilya sela buli dzherela Gnilogo Rovu Do prihodu sela Mokre nalezhali Zakrinichchya Veresna Stovpi Dvoriv bulo 163 prihozhan 1286 pravoslavnih rimo katolikiv 196 yevreyiv 118 Svogo chasu u seli Mokre svyashenikami buli Vasil Tishkevich pomer 1877 r i Lavrentij Ivanovich Pekarskij z 1873 r yakogo u 1885 r nagorodili nabedrenikom a psalomshikom Vasil Oleksandrovich Kosharovskij z 1868 r Svyashenik otrimuvav 300 rub a psalomshik 50 rub Provodi vidbuvalisya u svitlu subotu a takozh u nedilyu i ponedilok na Fominij nedili Prozhivalo 133 selyan yaki volodili volodili 518 des zemli Za perepisom 1911 roku do velikoyi zemelnoyi vlasnosti pomishika Komarova nalezhalo 800 des zemli Na pochatku XX st u Mokromu bulo 152 gospodarstva 147 iz nih nalezhalo ukrayincyam 2 polyakam 3 yevreyam V SShA na zarobitkah perebuvalo 4 zhiteli sela Oseredki urochishe Na pochatku XX st tam bulo odne gospodarstvo Osova urochishe Na pochatku XX st tam narahovuvalos 3 gospodarstva Solyanka koloniya Na pochatku XX st tam bulo 16 gospodarstv Sosnovate urochishe Na pochatku XX st tam bulo lishe odne gospodarstvo Stovpi selo 27 km vid Zvyagelya Nim svogo chasu volodili Yablonovski a piznishe Kohanovski Selo nalezhalo do berezdivskogo klyucha Naprikinci XIX st u seli v 45 domah prozhivalo 292 zhiteli Lisovim pradavnim promislom bulo svinarstvo Selyani viganyali svinej u dubinu i voni tam do glibokoyi oseni harchuvalisya zholudyami Za perepisom 1911 roku u Stovpah bulo 50 gospodarstv i prozhivalo 440 zhiteliv buli pochatkova nimecka shkola 1 kramnicya i parovij mlin 25000 pud richnoyi produkciyi Na zarobitkah v SShA perebuvalo dva meshkanci sela Telishiv Na pochatku XX st tam 3 gospodarstva nalezhalo polyakam 2 nimcyam Tokariv selo bulo kolis vlasnistyu knyazya Yuhima Koreckogo u 1652 roci jogo orenduvav Krayevskij Pid chas nacionalnoyi revolyuciyi seredini XVII st z lipnya po veresen tut gospodaryuvali zhiteli sela Kam yanka i derazhnenski selyani Pislya vtechi Krayevskogo povstanci spustoshili dvir jogo slugi M Litvina zahopivshi vse majno U nastupni dni spustili stavok vilovili vsyu ribu i do Korca vozyachi rozprodali Pislya cogo zahopili mlin porubali tam skrini dlya boroshna zabrali zerno U serpni voni znesli zagorozhu v sadu obirvali plodi a dereva ponivechili pro sho svidchit sudova skarga Krayevskogo vid 24 01 1653 roku Cerkva svyatih Chudotvorciv Kosmi i Damiana pobudovana u 1883 r na koshti prihozhan bula pripisana do sela Koseniv U cerkovno prihodskij shkoli yaka isnuvala z 1867 roku navchalosya 16 uchniv Dvoriv bulo 60 prihozhan 494 pravoslavnih Na pochatku XX st tam 116 gospodarstv nalezhalo ukrayincyam 2 yevreyam Na zarobitkah v Americi perebuvalo 5 zhiteliv sela Tuganiv Na pochatku XX st tam bulo odne gospodarstvo Hvoshivka 30 km vid Zvyagelya Cerkva Ioana Bogoslova pobudovana u 1767 roci derev yana z takoyu zh dzviniceyu Metrichni knigi zberigalisya z 1767 a spovidalni vidomosti z 1805 roku Svyashenik Ioan Feofanovich Libackij z 1884 r i psalomshik Grigorij Prokopovich Levickij z 1873 r otrimuvali platnyu 300 i 50 rub vidpovidno Prosforiyeyu u 1881 roci bula Anna Merzhvinska Do cogo prihodu bula pripisana i cerkva sela Velikij Pravutin Cerkovnoprihodska shkola isnuvala z 1868 roku i v nij navchalosya 32 uchni U 1905 roci platnya vchitelya stanovila 55 rub Pracyuvav vinokurnij zavod Velikim zemlevlasnikom buv Antonij Erazm Podgurskij Dvoriv bulo 82 prihozhan 690 pravoslavnih rimo katolikiv 67 yevreyiv 40 Prisadibnoyi zemli bulo 1 des 1642 s ornoyi 20 des 981 5 s i sinokos stanoviv 14 des 900 s Hizhivka selo shkola gramoti isnuvala z 1863 roku U nij navchalosya 12 uchniv Shomisyachna platnya vchitelyu stanovila 4 rub harchuvannya bulo za rahunok selyan a u 1905 r vin vzhe otrimuvav 55 rub Naprikinci XIX st selom volodiv Anton Voronich a velikim zemlevlasnikom buv Roman Hichevskij U 68 domah prozhivalo 452 osobi U 1901 roci Yeparhialni Vidomosti povidomlyali Za zaslugi po grazhdanskomu i voennomu vedomstvu ko dnyu rozhdeniya ego Imperatorskogo Velichestva uchilishnyj Sinod pri Svyatejshem Sinode nagradil k 11 maya dnyu svyatyh Mefodiya i Kirilla knigoyu Bibliya za osobye zaslugi staranie i revnost po blagoustrojstvu cerkovnoprihodskih shkol svyashennika Viktora Terleckogo zaveduyushego i zakonodatelya cerkovnyh shkol v selah Velikoj i Maloj Gorbashe i Hizhovke Hizhivska shkola yaka na pochatku XX st bula odniyeyu z najkrashih shkil povitu slavilasya cerkovnim spivom Do prihodu sela Hizhivka bula pripisana Mala Gorbasha Na pochatku XX st v Hizhivci u 90 gospodarstvah gospodaryuvali ukrayinci dva nalezhalo yevreyam Na zarobitkah u Americi perebuvav 1 zhitel sela Yurkivshina selo 10 km vid Zvyagelya roztashovane nad richkoyu Cerem Kolis selo nalezhalo do mayetkiv Zvyagelskih U seredini XVII st vlasniceyu Yurkivshini bula Anna Aloyiza z Ostrozkih yaka platila u 1648 roci vid 28 u 1650 roci vid 22 a v 1651 r lishe vid 5 dim Piznishe nim volodili knyazi Ostrozki knyazi Lyubomirski Meshkanci sela u chasi vizvolnoyi borotbi XVII st vhodili do skladu zvyagelskogo polku yakij kontrolyuvav znachnu chastinu Shidnoyi Volini Yarun U kinci HIH st u Yaruni bulo 176 domiv i prozhivalo 689 zhiteliv sered nih bulo 111 yevreyiv Div takozhNovograd Volinskij povit ZholobneDzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya 578 s Kostyuk M Nimecki koloniyi na Volini HIH pochatok HH st Ternopil 2003 Bliznyuk S L Yanchuk A F Istoriya mist i sil URSR K 1973 1102 s Diduh V D Yarunshina z seredini XVI do seredini XX stolittya Ternopil 2011

Дата публікації:
Топ