Ярунь (Новоград-Волинський район)

Я́рунь — село в Україні, адміністративний центр Ярунської сільської громади Звягельського району Житомирської області. Населення становить 3478 осіб (2016).

село Я́рунь
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Звягельський район
Громада	Ярунська сільська громада
Основні дані
Засноване	1540
Перша згадка	1540 (484 роки)
Населення	3478 осіб (2016)
Площа	6,543 км²
Густота населення	457,74 осіб/км²
Поштовий індекс	11762
Телефонний код	+380 4141
Географічні дані
Географічні координати	50°32′36″ пн. ш. 27°27′58″ сх. д. / 50.54333° пн. ш. 27.46611° сх. д. / 50.54333; 27.46611Координати: 50°32′36″ пн. ш. 27°27′58″ сх. д. / 50.54333° пн. ш. 27.46611° сх. д. / 50.54333; 27.46611
Середня висота над рівнем моря	214 м
Водойми	р. Церем, Жолбнянка, Кошелівка
Місцева влада
Адреса ради	11762, Житомирська обл., Звягельський р-н, с. Ярунь, вул. Миру, 13
Карта
Я́рунь
Я́рунь
Мапа
Ярунь у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Ярунь.

У селі розташований технікум землевпорядкування Поліського національного університету (м. Житомир). На південний захід від села розташований Туганівський заказник.

Населення

За даними перепису населення СРСР 1939 року кількість населення становила 1 961 особу, з них українців — 1 422, росіян — 108, німців — 6, євреїв — 386, поляків — 13, інших — 26.

Історія

Походження назви села достовірно не встановлено. Одна із версій така: оскільки русла річок, які протікають через село, глибокі, схожі на яри, то це і породило назву населеного пункту.

Проте у древніх актах Ярунь мав назву «Ярунское имение», ця обставина дозволяє припустити, що воно було засноване досі невідомим для нас Ярунем.

Ім'я Ярун мав київський боярин, брат Констянтина Васильовича, який загинув у битві з половцями у 1170 році.

Головний провід над військом якоїсь округи у княжі часи мав тисяцький — організатор місцевого ополчення. Історія пам'ятає перемиського тисяцького Яруна (1213 р.) та київського тисяцького Давида Яруновича, «який з боярами гнав за половцями, та їх розбили».

У XIII столітті, після навали Батия, частина сіл та містечок при річці Случ уклали угоду з татарами. А. Поліщук у газеті «Лесин край» (№ 54, 1997) пише, що йому жителі села розповідали, що в давнину, ще за татар, селом володів якийсь татарський старшина, і можливо, що якийсь Ярун, котрий перебував на татарській службі, в ту пору володів селом, названим пізніше його іменем.

Час зберіг переказ про те, що село заснував воєвода Ярун. Найраніше воєводи, як управителі окремих територіальних одиниць, з'являються у Руському воєводстві (1432); Подільському воєводстві (перша згадка у 1435 pоці).

В Удмуртії (Росія) одне із сіл носить назву Ярунь. Можливо, воно отримало назву від колишніх переселенців чи депортованих краян.

Археологічні матеріали свідчать, що територія краю була заселена вже у добу пізнього палеоліту (близько 15 тис. років тому).

В урочищі Пасіка, на горбах якого у минувшині росли ліси і в якому петляє між високими берегами річка Церем, довжина якої становить 58 км, та і на теренах Яруня, знаходили кам'яні сокири, ножі, молотки.

Місцевість Ярунщини була багата на поклади граніту, торфу, піску, а ліси, багаті на звірину, приваблювали мисливців, луки і річки — пастуші племена, а родючі землі — землеробів, про що свідчать поховання IV—III століть до н. е. в урочищі Пасіка.

29 червня 1960 року Ярунь об'єднана з селами Малим Молодьківим та Юрківщиною.

Пам'ятники

У селі знаходиться пам'ятник українській письменниці Лесі Українці, який встановлено у 2008 році біля технікуму землевпорядкування Державного агроекологічного університету. Раніше на цьому місці був пам'ятник Володимиру Леніну, який перед тим у листопаді 2007 року було демонтовано.

Відомі особи

• Бойко Володимир Степанович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Дідух Леонід Дмитрович — вчений в галузі фізики твердого тіла, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
• Пелех Юрій Володимирович — вчений, засновник і розробник нового напряму педагогічної науки — аксіопедагогіка, доктор педагогічних наук, професор.
• Стецюк Яків Нестерович — письменник родом з Яруня; з 1945 працював у Львові.
• Мамайчук Іван Федорович — композитор, педагог, заслужений працівник культури, певний час працював у Яруні.
• Сергій Ярунський (Степанюк Сергій Анатолійович) — композитор, диригент, філософ. З 1991 року живе і працює у Києві.
• Софія Рокоссовська — дослідниця етнографії села Юрківщина кінця XIX — початку XX століть

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Примітки

1. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 14 березня 2023.
2. . Журнал Житомира. 26 вересня 2008. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 5 серпня 2013.

Література

• Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.

Посилання

• Звягельський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область [ 2 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
• Сайт села Ярунь [ 3 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Яруню — 470! [ 30 вересня 2018 у Wayback Machine.]
• Погода в селі Ярунь [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]