Володи мир Степа нович Бо йко 16 жовтня 1985 Ярунь 23 серпня 2014 Сєвєродонецьк український військовик солдат 24 го бата

Володи́мир Степа́нович Бо́йко (16 жовтня 1985, Ярунь — 23 серпня 2014, Сєвєродонецьк) — український військовик, солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Бойко Володимир Степанович

Солдат

Загальна інформація

Народження

16 жовтня 1985
Ярунь

Смерть

23 серпня 2014 (28 років)
Сєвєродонецьк

Поховання

Ярунь

Військова служба

Роки служби

2014

Приналежність

Україна

Вид ЗС

Територіальна оборона

Формування

«Айдар»

Війни / битви

Війна на сході України

Бій під Сєвєродонецьком

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойко.

Життєпис

Народився 1985 року в селі Ярунь (Новоград-Волинський район, Житомирська область). Одружений; подружжя виховувало дітей.

Брав активну участь у подіях Революції Гідності взимку 2013-го в Києві. З початком війни записався добровольцем через Сватівський райвійськкомат.

Номер обслуги, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».

23 серпня 2014 року загинув в бою з російською ДРГ біля міста Сєвєродонецьк. Повідомлялося, що російські диверсанти займалися підготовкою теракту у Харкові. Тоді загинуло ще 6 вояків Айдару: Василь Андріюк, Євген Гаркавенко, Андрій Корабльов, Оганес Петросян, Андрій Писаренок і Володимир Черноволов.

Докладніше: Бої за Рубіжне, Сєвєродонецьк і Лисичанськ

Без Володимира лишилися батьки, син 2006 р.н. і донька 2009 р.н.

28 серпня 2014 року похований в селі Ярунь.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 11.

Вшановується 23 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії

Примітки

Подвиг, який триває
. www.mil.gov.ua. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
Валерій Снегірьов, Олег Мартиненко, Сергій Мовчан, Окупація та звільнення Сєвєродонецька [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.] // УГСПЛ, 2017
У Залі пам'яті на території Міноборони відбувся ранковий церемоніал вшанування загиблих Українських героїв

Джерела

Бойко Володимир Степанович [ 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
Бойко Володимир [ 28 квітня 2017 у Wayback Machine.] ^{[недоступне посилання з 23.08.2021]}
На Житомирщині попрощалися із загиблим бійцем батальйону «Айдар» [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] ^{[недоступне посилання з 23.08.2021]}
Указ Президента України від 27 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Небесна Гвардія

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Подвиг, який триває

[2] . www.mil.gov.ua. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.

[3] . Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.

[4] . armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.

[5] Валерій Снегірьов, Олег Мартиненко, Сергій Мовчан, Окупація та звільнення Сєвєродонецька [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.] // УГСПЛ, 2017

[6] У Залі пам'яті на території Міноборони відбувся ранковий церемоніал вшанування загиблих Українських героїв