Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Генера льна окру га Воли нь Поді лля нім Generalbezirk Wolhynien und Podolien пол Okręg generalny Wołyń Podole адміністр

Генеральна округа Брест-Литовський

Генеральна округа Брест-Литовський

Генера́льна окру́га Воли́нь-Поді́лля (нім. Generalbezirk Wolhynien und Podolien, пол. Okręg generalny Wołyń-Podole) — адміністративно-територіальна одиниця райхскомісаріату Україна часів Другої світової війни, утворена на території колишніх Рівненської, Волинської, Кам'янець-Подільської і частково Тернопільської областей Української РСР та південної частини колишніх Берестейської і Пінської областей Білоруської РСР. Поділялася спочатку на 27, пізніше на 25 округ або ґебітів (нім. Kreisgebiet — буквально: окружна область). Перестала існувати внаслідок захоплення радянською армією Луцька і Рівного 5 лютого 1944 року.

Generalbezirk Wolhynien und Podolien
Генеральна округа Волинь-Поділля
генеральна округа
↓ 1941 – 1944 ↓
image image
Прапор Герб
image
Генеральної округи Волинь-Поділля: історичні кордони на карті
   Генеральна округа Волинь-Поділля у складі райхскомісаріату Україна
Столиця Брест-Литовський →
Луцьк
Мови німецька, українська
Релігії православ'я, уніатство, католицизм
Державний устрій генеральна округа
Генеральний комісар
 - 1 вересня 1941 — жовтень 1942 Генріх Шене
 - жовтень 1942 — липень 1943 Курт Клем
Історія
 - Засновано 1 вересня 1941
 - Ліквідовано 5 лютого 1944
Площа
 - 1943 80 508 км2
Населення
 - 1943 4 211 916 осіб
     Густота 52,3 осіб/км² 
Валюта окупаційний карбованець,
райхсмарка
Попередник		 Наступник
image Українська РСР
image Білоруська РСР
Українська РСР image
Білоруська РСР image
Джерела:
  • territorial.de(нім.)
    • Нариси історії державної служби в Україні. — К. : Ніка-Центр, 2008. — С. 403. — ISBN 978-966-521-503-5

    На території округи виникла і активно воювала проти всіх ворогів української державності Українська повстанська армія, а також діяла Колківська повстанська республіка.

    Історія

    22 червня 1941 року нацистська Німеччина напала на Радянський Союз та захопила перші населені пункти у підрадянській Україні. До 30 червня нацистські війська зайняли Ковель, Луцьк, Рівне, Дубно, Львів. 17 липня 1941 року для окупованих радянських територій, які не входили до компетенції Генерального губернаторства або адміністрацій прикордонних з Німеччиною областей, Гітлер утворив Міністерство окупованих східних областей, яке очолив А. Розенберг. 20 серпня з частини захоплених українських земель створено райхскомісаріат Україна. А. Розенберг пропонував на посаду райхскомісара штабсляйтера А. Шікеданца, пізніше затвердженого на посаді керівника планованого райхскомісаріату Кавказ, а E. Коха — на посаду райхскомісара суттєво зменшеної у планах гітлерівців Росії, де окупаційний режим мав бути жорстокішим. Проте, за рекомендаціями Г. Герінга і М. Бормана, керівником райхскомісаріату Україна А. Гітлер призначив гауляйтера Східної Пруссії E. Коха. У промові з нагоди вступу на посаду райхскомісар охарактеризував себе як «брутальну собаку» і цинічно зазначив, що не збирається займатися вивченням слов'янської душі, а буде наводити порядок за допомогою тютюну, горілки і батога. У Німеччині E. Коха називали «другим Сталіним», що найкраще свідчить про його ставлення до України.

    1 вересня 1941 року о 12 годині дня було офіційно утворено генеральну округу Брест-Литовський (нім. Generalbezirk Brest-Litowsk). Відповідно місцем перебування генерального комісаріату було місто Брест-Литовський. В українській історіографії це утворення на початковому етапі діяльності (до кінця 1941 р.) називається також генеральна округа Волинь. Спочатку до її складу входили Рівненська, Волинська, Кам'янець-Подільська, 6 передвоєнних районів Тернопільської області і західні райони (Барський, Мурованокуриловецький і частина Могилів-Подільського району) Вінницької області Української РСР та південні частини колишніх Берестейської і Пінської областей Білоруської РСР. 1 січня 1942 р. відбулося перейменування генеральної округи Брест-Литовський на генеральну округу Волинь-Поділля. 19 червня 1942 р. адміністративний центр було перенесено з Бреста-Литовського в Луцьк. 8 вересня 1942 р. Брест-Литовський міський (нім. Brest-Litowsk-Stadt) і Брест-Литовський сільський ґебіти (нім. Brest-Litowsk-Land) об'єдналися в один новий Брест-Литовський ґебіт (нім. Kreisgebiet Brest Litowsk). 15 січня 1943 р. Рівненський ґебіт (нім. Kreisgebiet Rowno) і Здолбунівський ґебіт (нім. Kreisgebiet Sdolbunow) злилися в один новий Рівненський ґебіт (нім. Kreisgebiet Rowno). Станом на 1 вересня 1943 р. генеральна округа Волинь-Поділля охоплювала 25 ґебітів (округ). З остаточним захопленням радянськими військами райхскомісаріату Україна в лютому 1944 р. залишки території генеральної округи Волинь-Поділля (Берестейський, Кобринський та Пінський ґебіти), які ще не встигла окупувати Червона Армія, було передано генеральній окрузі Білорутенія, що входила до складу райхскомісаріату Остланд.

    Географія і демографія

    Територія генеральної округи неодноразово зазнавала змін. У 1942 році її площа становила 77 035 км², у 1943 — 80 507,99 км², на початку 1944 її територія поступово зменшувалася. За площею у 1943 році вона посідала перше місце у райхскомісаріаті Україна, за чисельністю населення — друге (після київської).

    Генеральна округа Волинь-Поділля на заході межувала з дистриктом Галичина та дистриктом Люблін, на північному заході — з округою Білосток, на півночі — з генеральною округою Білорусь райхскомісаріату Остланд, на сході — з генеральною округою Житомир, на півдні — з губернаторством Буковина, на південному сході — з губернаторством Трансністрія.

    За національним складом населення домінували українці (3 млн 500 тис. осіб або 75 %), поляків було 460 тис. (10,9 %), євреїв — 330 тис. (7,8 %), білорусів — 280 тис. (6,6 %), росіян — 330 тис.(7,8 %), німців — 3 тис. (0,07 %).

    Керівництво

    Генеральною округою керувала німецька окупаційна адміністрація — генеральний комісаріат. Спочатку його місцем перебування був Брест-Литовський, згодом — Луцьк. Від самого початку генеральним комісаром Волині-Поділля був обергрупенфюрер СА Генріх Шене з Кенігсберга. З жовтня 1942 р. обов'язки генерального комісара Волині-Поділля виконував генеральний комісар Житомира, начальник окружного управління Курт Клем. Також до генерального комісаріату входив начальник СС і поліції, ним з 1 вересня 1941 р. був бригадефюрер СС Геррет Корземан, з 1 вересня 1942 р. — бригадефюрер СС Вільгельм Ґюнтер, а з 10 лютого 1944 р. — оберфюрер СС Ернст Гартманн з Пінська. Начальник СС і поліції Волині спершу перебував у Бресті-Литовському, потім — у Рівному (штаб у Луцьку) .

    Адміністративно-територіальний поділ

    До складу Генеральною округи входило 25 ґебітів (округ):

    Адміністративний апарат

    Німецька цивільна влада зосереджувалася в руках генерального комісара і гебітскомісарів. В управлінській структурі генерального комісаріату діяло 4 головні управління. Керівні посади на рівні ґебіту займали переважно німецькі чиновники. Представників місцевого населення приймали лише на низові посади (секретарів, перекладачів, техробітниць). Окрім органів німецької цивільної адміністрації, окупаційна влада створила систему місцевого самоврядування: обласні, районові, міські, волосні та сільські управи, керівниками яких гітлерівці призначали українців. Від керівника районної управи вимагалося виконання всіх наказів і розпоряджень начальників поліції, місцевих комендантів та чиновників німецької цивільної влади. Управителям району заборонялося самочинно проводити будь-які заходи без дозволу німецьких посадовців. Згідно з організаційним планом у структуру районної управи входило 12 відділів. Штат кожного відділу включав від двох до п'ятьох працівників. Керівники відділів були підзвітні голові управи. Винятком був тільки керівник правничого відділу — мировий суддя району, який підпорядковувався безпосередньо гебітскомісару. Структуру міських управ, їх штат регламентувала низка розпоряджень органів німецької цивільної адміністрації. Керівник міста підпорядковувався голові району. Заступник голови виконував обов'язки секретаря міської управи та керівника адміністративного відділу. Нижчою ланкою у структурі місцевого самоврядування були волосні управи, які створювалися замість ліквідованих радянських сільрад і поширювали свою юрисдикцію на декілька населених пунктів. Найнижчою ланкою в адміністративному управлінні були сільські управи на чолі з виборними старостою і писарем, утворені у кожному селі.

    Німецька адміністративна система проіснувала до приходу радянських військ (січень—квітень 1944 р.).

    Примітки

    1. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945. [ 19 квітня 2021 у Wayback Machine.](нім.)
    2. Т. Себта. Адміністративно-територіальний устрій райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: походження та сучасне бачення[недоступне посилання з травня 2019]
    3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 січня 2014. Процитовано 12 січня 2014.
    4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2013. Процитовано 9 серпня 2013.
    5. Олійник та Завальнюк, 2012, с. 255-259.
    6. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 12 лютого 2015.

    Література

    • Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — 320 с.
    • Себта, Т. Адміністративно-територіальний устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: походження та сучасне бачення // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. — К., 2009. — Т. 19 (2). — С. 116-128. з джерела 24 січня 2020. Процитовано 4 березня 2020.

    Посилання

    • Ю. В. Олійник. Адміністративний, судовий та поліційний апарат на окупованій території Хмельниччини [ 12 січня 2014 у Wayback Machine.]

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Genera lna okru ga Voli n Podi llya nim Generalbezirk Wolhynien und Podolien pol Okreg generalny Wolyn Podole administrativno teritorialna odinicya rajhskomisariatu Ukrayina chasiv Drugoyi svitovoyi vijni utvorena na teritoriyi kolishnih Rivnenskoyi Volinskoyi Kam yanec Podilskoyi i chastkovo Ternopilskoyi oblastej Ukrayinskoyi RSR ta pivdennoyi chastini kolishnih Berestejskoyi i Pinskoyi oblastej Biloruskoyi RSR Podilyalasya spochatku na 27 piznishe na 25 okrug abo gebitiv nim Kreisgebiet bukvalno okruzhna oblast Perestala isnuvati vnaslidok zahoplennya radyanskoyu armiyeyu Lucka i Rivnogo 5 lyutogo 1944 roku Generalbezirk Wolhynien und Podolien Generalna okruga Volin Podillya generalna okruga 1941 1944 Prapor Gerb Generalnoyi okrugi Volin Podillya istorichni kordoni na karti Generalna okruga Volin Podillya u skladi rajhskomisariatu Ukrayina Stolicya Brest Litovskij Luck Movi nimecka ukrayinska Religiyi pravoslav ya uniatstvo katolicizm Derzhavnij ustrij generalna okruga Generalnij komisar 1 veresnya 1941 zhovten 1942 Genrih Shene zhovten 1942 lipen 1943 Kurt Klem Istoriya Zasnovano 1 veresnya 1941 Likvidovano 5 lyutogo 1944 Plosha 1943 80 508 km2 Naselennya 1943 4 211 916 osib Gustota 52 3 osib km Valyuta okupacijnij karbovanec rajhsmarka Poperednik Nastupnik Ukrayinska RSR Biloruska RSR Ukrayinska RSR Biloruska RSR Dzherela territorial de nim Narisi istoriyi derzhavnoyi sluzhbi v Ukrayini K Nika Centr 2008 S 403 ISBN 978 966 521 503 5 Na teritoriyi okrugi vinikla i aktivno voyuvala proti vsih vorogiv ukrayinskoyi derzhavnosti Ukrayinska povstanska armiya a takozh diyala Kolkivska povstanska respublika Istoriya22 chervnya 1941 roku nacistska Nimechchina napala na Radyanskij Soyuz ta zahopila pershi naseleni punkti u pidradyanskij Ukrayini Do 30 chervnya nacistski vijska zajnyali Kovel Luck Rivne Dubno Lviv 17 lipnya 1941 roku dlya okupovanih radyanskih teritorij yaki ne vhodili do kompetenciyi Generalnogo gubernatorstva abo administracij prikordonnih z Nimechchinoyu oblastej Gitler utvoriv Ministerstvo okupovanih shidnih oblastej yake ocholiv A Rozenberg 20 serpnya z chastini zahoplenih ukrayinskih zemel stvoreno rajhskomisariat Ukrayina A Rozenberg proponuvav na posadu rajhskomisara shtabslyajtera A Shikedanca piznishe zatverdzhenogo na posadi kerivnika planovanogo rajhskomisariatu Kavkaz a E Koha na posadu rajhskomisara suttyevo zmenshenoyi u planah gitlerivciv Rosiyi de okupacijnij rezhim mav buti zhorstokishim Prote za rekomendaciyami G Geringa i M Bormana kerivnikom rajhskomisariatu Ukrayina A Gitler priznachiv gaulyajtera Shidnoyi Prussiyi E Koha U promovi z nagodi vstupu na posadu rajhskomisar oharakterizuvav sebe yak brutalnu sobaku i cinichno zaznachiv sho ne zbirayetsya zajmatisya vivchennyam slov yanskoyi dushi a bude navoditi poryadok za dopomogoyu tyutyunu gorilki i batoga U Nimechchini E Koha nazivali drugim Stalinim sho najkrashe svidchit pro jogo stavlennya do Ukrayini 1 veresnya 1941 roku o 12 godini dnya bulo oficijno utvoreno generalnu okrugu Brest Litovskij nim Generalbezirk Brest Litowsk Vidpovidno miscem perebuvannya generalnogo komisariatu bulo misto Brest Litovskij V ukrayinskij istoriografiyi ce utvorennya na pochatkovomu etapi diyalnosti do kincya 1941 r nazivayetsya takozh generalna okruga Volin Spochatku do yiyi skladu vhodili Rivnenska Volinska Kam yanec Podilska 6 peredvoyennih rajoniv Ternopilskoyi oblasti i zahidni rajoni Barskij Murovanokuriloveckij i chastina Mogiliv Podilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Ukrayinskoyi RSR ta pivdenni chastini kolishnih Berestejskoyi i Pinskoyi oblastej Biloruskoyi RSR 1 sichnya 1942 r vidbulosya perejmenuvannya generalnoyi okrugi Brest Litovskij na generalnu okrugu Volin Podillya 19 chervnya 1942 r administrativnij centr bulo pereneseno z Bresta Litovskogo v Luck 8 veresnya 1942 r Brest Litovskij miskij nim Brest Litowsk Stadt i Brest Litovskij silskij gebiti nim Brest Litowsk Land ob yednalisya v odin novij Brest Litovskij gebit nim Kreisgebiet Brest Litowsk 15 sichnya 1943 r Rivnenskij gebit nim Kreisgebiet Rowno i Zdolbunivskij gebit nim Kreisgebiet Sdolbunow zlilisya v odin novij Rivnenskij gebit nim Kreisgebiet Rowno Stanom na 1 veresnya 1943 r generalna okruga Volin Podillya ohoplyuvala 25 gebitiv okrug Z ostatochnim zahoplennyam radyanskimi vijskami rajhskomisariatu Ukrayina v lyutomu 1944 r zalishki teritoriyi generalnoyi okrugi Volin Podillya Berestejskij Kobrinskij ta Pinskij gebiti yaki she ne vstigla okupuvati Chervona Armiya bulo peredano generalnij okruzi Biloruteniya sho vhodila do skladu rajhskomisariatu Ostland Geografiya i demografiyaTeritoriya generalnoyi okrugi neodnorazovo zaznavala zmin U 1942 roci yiyi plosha stanovila 77 035 km u 1943 80 507 99 km na pochatku 1944 yiyi teritoriya postupovo zmenshuvalasya Za plosheyu u 1943 roci vona posidala pershe misce u rajhskomisariati Ukrayina za chiselnistyu naselennya druge pislya kiyivskoyi Generalna okruga Volin Podillya na zahodi mezhuvala z distriktom Galichina ta distriktom Lyublin na pivnichnomu zahodi z okrugoyu Bilostok na pivnochi z generalnoyu okrugoyu Bilorus rajhskomisariatu Ostland na shodi z generalnoyu okrugoyu Zhitomir na pivdni z gubernatorstvom Bukovina na pivdennomu shodi z gubernatorstvom Transnistriya Za nacionalnim skladom naselennya dominuvali ukrayinci 3 mln 500 tis osib abo 75 polyakiv bulo 460 tis 10 9 yevreyiv 330 tis 7 8 bilorusiv 280 tis 6 6 rosiyan 330 tis 7 8 nimciv 3 tis 0 07 KerivnictvoGeneralnoyu okrugoyu keruvala nimecka okupacijna administraciya generalnij komisariat Spochatku jogo miscem perebuvannya buv Brest Litovskij zgodom Luck Vid samogo pochatku generalnim komisarom Volini Podillya buv obergrupenfyurer SA Genrih Shene z Kenigsberga Z zhovtnya 1942 r obov yazki generalnogo komisara Volini Podillya vikonuvav generalnij komisar Zhitomira nachalnik okruzhnogo upravlinnya Kurt Klem Takozh do generalnogo komisariatu vhodiv nachalnik SS i policiyi nim z 1 veresnya 1941 r buv brigadefyurer SS Gerret Korzeman z 1 veresnya 1942 r brigadefyurer SS Vilgelm Gyunter a z 10 lyutogo 1944 r oberfyurer SS Ernst Gartmann z Pinska Nachalnik SS i policiyi Volini spershu perebuvav u Bresti Litovskomu potim u Rivnomu shtab u Lucku Administrativno teritorialnij podilDo skladu Generalnoyu okrugi vhodilo 25 gebitiv okrug Antoninskij gebit nim Kreisgebiet Antoniny Antoninskij Krasilivskij i Bazalijskij rajoni Barskij gebit nim Kreisgebiet Bar Barskij Yarishivskij Murovanokurilovskij i Novoushickij rajoni Berestejskij gebit nim Kreisgebiet Brest Litowsk Brest Litovskij miskij Brest Litovskij silskij Domachevskij Maloritskij i Zhabinkivskij rajoni Volodimir Volinskij gebit nim Kreisgebiet Wladimir Wolynsk Volodimir Volinskij miskij Volodimir Volinskij silskij Porickij Ustiluzkij i Verbskij rajoni Dubenskij gebit nim Kreisgebiet Dubno Demidivskij Dubenskij Kosinskij Mlinivskij Ostrozheckij Radivilivskij i chastina Verbskogo bilya Dubno rajonu Dunayeveckij gebit nim Kreisgebiet Dunajewzy Dunayeveckij Minkoveckij Novoushickij Vinkoveckij i Solobkoveckij rajoni Gorohivskij gebit nim Kreisgebiet Gorochow Berestechkivskij Gorohivskij Lokachivskij i Ozyutickij rajoni Zaslavskij gebit nim Kreisgebiet Saslaw Zaslavskij Pluzhnyanskij Lyahoveckij i Teofipolskij rajoni Kamin Kashirskij gebit nim Kreisgebiet Kamen Kaschirsk Kamin Kashirskij Lyubeshivskij i Morochnenskij rajoni Kam yanec Podilskij gebit nim Kreisgebiet Kamenez Podolsk Kam yanec Podilskij Staroushickij Orininskij Smotrickij rajoni Kobrinskij gebit nim Kreisgebiet Kobryn Antopilskij Berezokartuzkij Dorogichinskij Divinskij i Kobrinskij rajoni Kovelskij gebit nim Kreisgebiet Kowel Golobskij Kovelskij miskij Kovelskij silskij Manevickij Maceyivskij Ratnivskij Sedlishenskij Zabolottivskij i Turijskij rajoni Kostopilskij gebit nim Kreisgebiet Kostopol Bereznivskij Derazhnyanskij bilya Gorini Kostopilskij Lyudvipilskij i Stepanskij rajoni Kremeneckij gebit nim Kreisgebiet Kremianez Kremeneckij Lanoveckij Pochayivskij Shumskij i Vishniveckij rajoni Letichivskij gebit nim Kreisgebiet Letitschew Letichivskij Derazhnyanskij podilska chastina Vovkovineckij i Medzhibizkij rajoni Luckij gebit nim Kreisgebiet Luzk Kivercivskij Kolkivskij Luckij miskij Luckij silskij Olickij Piddubcivskij Rozhishenskij Senkevichivskij Torchinskij i Cumanskij rajoni Lyubomlskij gebit nim Kreisgebiet Luboml Lyubomlskij i Shackij rajoni Pinskij gebit nim Kreisgebiet Pinsk Yanivskij Lunineckij Pinskij shidnij i Pinskij zahidnij rajoni Proskurivskij gebit nim Kreisgebiet Proskurow Proskurivskij Felshtinskij Chornoostrivskij Volochiskij rajoni Rivnenskij gebit nim Kreisgebiet Rowno Oleksandrijskij Goshanskij Klevanskij Koreckij Mezhirickij Mizockij rajon Ostrozkij Rivnenskij miskij Rivnenskij silskij Zdolbunivskij miskij Zdolbunivskij silskij i Tuchinskij rajoni Sarnenskij gebit nim Kreisgebiet Sarny Dombrovickij Klesivskij Rafalivskij Rokitnivskij Sarnenskij i Volodimireckij rajoni Starokostyantinivskij gebit nim Kreisgebiet Staro Konstantonow Starokostyantinivskij Gricivskij Ostropilskij i Starosinyavskij rajoni Stolinskij gebit nim Kreisgebiet Stolin Berezivskij David Gorodockij Stolinskij i Visockij rajoni Shepetivskij gebit nim Kreisgebiet Schepetowka Shepetivskij Polonskij Berezdivskij i Slavutskij rajoni Yarmolineckij gebit nim Kreisgebiet Jarmolinzy Yarmolineckij Gorodockij Satanivskij rajoniAdministrativnij aparatNimecka civilna vlada zoseredzhuvalasya v rukah generalnogo komisara i gebitskomisariv V upravlinskij strukturi generalnogo komisariatu diyalo 4 golovni upravlinnya Kerivni posadi na rivni gebitu zajmali perevazhno nimecki chinovniki Predstavnikiv miscevogo naselennya prijmali lishe na nizovi posadi sekretariv perekladachiv tehrobitnic Okrim organiv nimeckoyi civilnoyi administraciyi okupacijna vlada stvorila sistemu miscevogo samovryaduvannya oblasni rajonovi miski volosni ta silski upravi kerivnikami yakih gitlerivci priznachali ukrayinciv Vid kerivnika rajonnoyi upravi vimagalosya vikonannya vsih nakaziv i rozporyadzhen nachalnikiv policiyi miscevih komendantiv ta chinovnikiv nimeckoyi civilnoyi vladi Upravitelyam rajonu zaboronyalosya samochinno provoditi bud yaki zahodi bez dozvolu nimeckih posadovciv Zgidno z organizacijnim planom u strukturu rajonnoyi upravi vhodilo 12 viddiliv Shtat kozhnogo viddilu vklyuchav vid dvoh do p yatoh pracivnikiv Kerivniki viddiliv buli pidzvitni golovi upravi Vinyatkom buv tilki kerivnik pravnichogo viddilu mirovij suddya rajonu yakij pidporyadkovuvavsya bezposeredno gebitskomisaru Strukturu miskih uprav yih shtat reglamentuvala nizka rozporyadzhen organiv nimeckoyi civilnoyi administraciyi Kerivnik mista pidporyadkovuvavsya golovi rajonu Zastupnik golovi vikonuvav obov yazki sekretarya miskoyi upravi ta kerivnika administrativnogo viddilu Nizhchoyu lankoyu u strukturi miscevogo samovryaduvannya buli volosni upravi yaki stvoryuvalisya zamist likvidovanih radyanskih silrad i poshiryuvali svoyu yurisdikciyu na dekilka naselenih punktiv Najnizhchoyu lankoyu v administrativnomu upravlinni buli silski upravi na choli z vibornimi starostoyu i pisarem utvoreni u kozhnomu seli Nimecka administrativna sistema proisnuvala do prihodu radyanskih vijsk sichen kviten 1944 r PrimitkiTerritoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 19 kvitnya 2021 u Wayback Machine nim T Sebta Administrativno teritorialnij ustrij rajhskomisariatu Ukrayina u terminah i nazvah pohodzhennya ta suchasne bachennya nedostupne posilannya z travnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 12 sichnya 2014 Procitovano 12 sichnya 2014 PDF Arhiv originalu PDF za 3 listopada 2013 Procitovano 9 serpnya 2013 Olijnik ta Zavalnyuk 2012 s 255 259 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 12 lyutogo 2015 LiteraturaOlijnik Yu V Zavalnyuk O M Nacistskij okupacijnij rezhim v generalnij okruzi Volin Podillya 1941 1944 rr Mizhnarodna gromadska organizaciya Mizhnarodnij fond Vzayemorozuminnya i tolerantnist Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka Hmelnickij Poligrafist 2 2012 320 s Sebta T Administrativno teritorialnij ustrij Rajhskomisariatu Ukrayina u terminah i nazvah pohodzhennya ta suchasne bachennya Naukovi zapiski Zbirnik prac molodih vchenih ta aspirantiv K 2009 T 19 2 S 116 128 z dzherela 24 sichnya 2020 Procitovano 4 bereznya 2020 PosilannyaYu V Olijnik Administrativnij sudovij ta policijnij aparat na okupovanij teritoriyi Hmelnichchini 12 sichnya 2014 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ