Острозький район

Остро́зький райо́н — колишній район на території сучасної Острозької міської громади. Районним центром було місто Острог, який сам не входив до складу району.

Острозький район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Рівненська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Рівненська область
Код КОАТУУ:	5624200000
Утворений:	1940
Ліквідований:	17 липня 2020
Населення:	▼ 28 081 (на 1.01.2019)
Площа:	693 км²
Густота:	41.8 осіб/км²
Тел. код:	+380-3654
Поштові індекси:	35809—35867
Населені пункти та ради
Районний центр:	Острог
Сільські ради:	21
Села:	55
Мапа району
Районна влада
Голова ради:	Стрілецька Валентина Володимирівна
Голова РДА:	Харчук Олександр Анатолійович
Вебсторінка:	Острозька РДА Острозька райрада
Адреса:	35800, Рівненська обл., Острозький р-н, м. Острог, пр. Незалежності, 14
Мапа
Острозький район у Вікісховищі

Георафія

Район був розташований на межі Малого Полісся та лісостепу. Територія району переважно висотно-рівнинна, мережана балками, ярами, лугами, культивованими ґрунтами, лісами і гаями. На півдні та сході — заліснені висоти з великою кількістю криничних озер, струмків, угловин, валунів і печер. Ґрунти району переважно супіщані, зрідка чорноземні та торф'яні, у надрах залягає промислова глина, крейда, вапняк, камінь, поклади залізної та мідної руди, кам'яного вугілля, торфу та інших копалин. Найбільшими ріками є Горинь, Вілія, Збитинка і Вільшанка.

	Гощанський район
Здолбунівський район	Острог	Хмельницька область (Славутський район, Нетішин)
Тернопільська область (Шумський район)	Хмельницька область (Білогірський район)	Хмельницька область (Ізяславський район)

Природно-заповідний фонд району

Національні природні парки:

• Дермансько-Острозький (загальнодержавного значення)

Ботанічні заказники:

• Бущанський (загальнодержавного значення), Урочище «Бір»

Геологічні заказники:

• Мізоцький кряж (частково)

Гідрологічні заказники:

• Збитенський

Ентомологічні заказники:

• Розвазький, Точевицький

Орнітологічні заказники:

• Збитенський

Ботанічні пам'ятки природи:

• Острожчин (загальнодержавного значення)

Комплексні пам'ятки природи:

• Дендропарк Острозького держлісгоспу, Теремне

Заповідні урочища:

• Віковічні дуби, Вікові дубові насадження

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва:

• Острозький парк

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	14 639	3279	2060	4184	3233	1803	80
Жінки	16 625	3159	1964	3861	3832	3549	260
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 80  85 + 260  156  80-84 448  296  75-79 785  594  70-74 1069  757  65-69 1247  850  60-64 1119  663  55-59 810  904  50-54 1010  816  45-49 893  1072  40-44 1010  972  35-39 947  1076  30-34 918  1064  25-29 986  1041  20-24 952  1019  15-20 1012  1246  10-14 1150  1084  5-9 1118  949  0-4 891

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Острозького району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 71,92 % (проголосували 15 530 із 21 594 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 58,74 % (9 122 виборців); Юлія Тимошенко — 16,63 % (2 582 виборців), Олег Ляшко — 12,90 % (2 004 виборців), Анатолій Гриценко — 3,12 % (485 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,65 %.

Історичні пам'ятки

Докладніше: Пам'ятки історії Острозької міської громади

В Острозькому районі Рівненської області нараховується 53 пам'яток історії.

Державний історико-культурний заповідник м. Острог

Докладніше: Острозький замок та Луцька надбрамна вежа

У 1981 р. на основі музею створено . Сьогодні до заповідника належать:

• Краєзнавчий музей з історичними і художніми відділеннями;
• другий в Україні Музей книги та друкарства, відкритий у 1985 р. у відреставрованій Луцькій Вежі XVI ст.,
• постійно діюча нумізматична виставка;
• Музей історії села Вілії,
• меморіальний будинок письменника Миколи Островського;
• пам'ятки оборонної та храмової архітектури Острога і сусіднього Межиріча.

Музейні фонди заповідника налічують понад 54 тис. експонатів. Це колекції стародруків і рукописних книг, нумізматики, іконопису, портретного живопису, скульптури, археології, етнографії, архівних документів, інших пам'яток давньої та новітньої історії.

Музей книги та друкарства знаходиться у Луцькій надбрамній вежі (XVI ст.). В основу експозиції покладено книжкову колекцію краєзнавчого музею, започатковану ще в 1909–1912 pp. Братством імені князів Острозьких. Серед рідкісних експонатів музею — найдавніша друкована книга папи Григорія IX, глаголичне видання Бревіарія Хорвацького, Острозька Біблія Івана Федорова. Тут можна ознайомитися з історією створення книги та виникнення друкарства. Сьогодні книжкова колекція налічує близько 3 тис. експонатів, половина з яких — рукописи, західноєвропейські та кириличні стародруки XVI—XVII ст. Експозиція першого поверху розповідає про виникнення слов'янської писемності та діяльність Кирила і Мефодія, про рукописну кириличну книгу XVI—XVIII ст. і про діяльність Івана Федорова в Москві, Заблудові, Львові та Острозі. Експозиція другого поверху висвітлює діяльність Острозької та Дерманської друкарень у післяфедоровський період, розповідає про Львівську, Київську, Почаївську, Кременецьку друкарні XVI—XVIII ст. В основу експозиції третього поверху покладено колекційний принцип. Тут виставлені найцікавіші експонати основних колекцій, які зберігає Музей книги та друкарства в Острозі.

Докладніше див. Музей нумізматики (Острог)

У грудні 1997 р. почала діяти нумізматична виставка. Колекція налічує понад 11 тис. одиниць зберігання. Значну частину зібрання становлять монети, паперові гроші та нагороди Російської імперії. Експозиція виставки розпочинається колекцією монет часів Петра І, який у 1704 р. провів грошову реформу. Увагу відвідувачів привертають насамперед золоті монети Петра І та Катерини II, державні нагороди Російської імперії, посадові та ювілейні полкові відзнаки. Особливе місце в експозиції займає історія розвитку українських грошей XX ст. Серед найцікавіших експонатів — підбірка паперових грошей міст Одеси, Житомира, Кременця, Острога, загальнодержавні гроші та цінні папери періоду національно-визвольних змагань 1917—1921 pp. В експозиції представлені монетні та монетно-речові скарби XVII ст., а також скарб, який належав Острозькій єврейській родині. Музей сьогодні єдиний серед подібного роду закладів, який комплектує колекцію відомчих відзнак.

У будинку, де народився відомий письменник Микола Островський (1904–1936), сьогодні знаходиться музей вшанування пам'яті про нього. Поряд із експозицією про життя і діяльність письменника тут висвітлено історію села Вілія.

Село Межиріч

За 3-4 км від Острога між річками Збитенкою і Вілією знаходиться село Межиріч. У цьому колишньому містечку-фортеці із замком, оборонними мурами і вежами добре зберігся ансамбль будівель Троїцького монастиря-фортеці XV—XVII ст., Троїцька церква XV ст., стіни та башти початку XVII ст., піч XVII ст. Точна дата заснування Свято-Троїцького монастиря невідома. За переказами літописців, він був зведений монахами Печерського монастиря (Київ), які врятувалися від монголо-татарської навали. Будували монастир біля східного відрізку колишнього оборонного валу фортеці, яка захищала Межиріч від ворогів. Композиційним центром монастирського ансамблю є Троїцький храм, що своїм зовнішнім виглядом нагадує Острозький Богоявленський собор. Троїцька церква являє собою п'ятиверхий варіант шестистовпного храму, в якому поєдналися давньоруські будівничі традиції з елементами готичної архітектури, контрфорсами і стрільчастими вікнами. На початку XVII ст. останній представник князівського роду по чоловічій лінії — Януш Острозький — здобув для Межиріча Магдебурзьке право і передав Троїцький храм католицькому ордену Францисканців. У 1606–1612 pp. за проектом архітектора до храму симетрично прибудували з боків двоповерхові корпуси келій. Кути торців обох корпусів завершують циліндричні триярусні башти. Добудовані споруди позначені рисами архітектури Ренесансу, де основний акцент зроблено на кам'яні різьблені портали аркових входів західних фасадів келій. У той самий час були зведені оборонні мури навколо монастиря з чотирма двоярусними баштами. У 1866 p., після другого повстання у Російській імперії, Францисканський монастир було закрито, а його приміщення передали православному відомству. Лише наприкінці XX ст. Свято-Троїцький монастир почав діяти як православний. У монастирі знаходиться родова ікона князів Острозьких — (перша третина XVI ст.). Князь Острозький привіз її від Вселенського Патріарха як подарунок і благословення за вірність, великі турботи та охорону святого православ'я. За іконою прикріпилася ще одна назва — «Життєдательниця», оскільки з давніх часів її вважають чудотворною. На іконі наявні вотивні зображення, зроблені з дорогоцінних металів. У 1779 p., як особливо шанований образ, Межиріцька Богородиця була коронована католицьким єпископом , а на згадку про цю непересічну подію було споруджено пам'ятний знак у полі на околиці Межиріч. На початку 90-х років XX ст. у Межирічі було засновано чоловічий Троїцький монастир. Відтоді розпочався новий етап у розвитку міста. Мешканці монастиря докладають чимало зусиль і коштів для збереження і реставрації цієї унікальної пам'ятки архітектури.

Новомалинський замок

Інші села

На території району знаходиться ще багато архітектурних пам'яток. Серед них — залишки замку XIV—XIX ст. у с. Новомалин, церква Кузьми і Дем'яна (1781 р.) у с. Розваж, церква Петра і Павла (1781 р.) у с. Хорів, Михайлівська церква XVIII ст. у с. Милятин, Георгіївська церква (1747 р.) у с. Сіянці, Панський млин в с. Коростове (с. Українка) .

Див. також

• Адміністративний устрій Острозького району

Примітки

1. Розпорядження Президента України від 23 грудня 2019 року № 586/2019-рп «Про призначення О.Харчука головою Острозької районної державної адміністрації Рівненської області»
2. . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
3. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Рівненська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
4. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 11 березня 2016.

Джерела

• Облікова картка району на сайті Верховної Ради^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Острозький район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради