Любеші́вський райо́н — колишній район Волинської області України. Район був розташований на північному сході Волинської області. Межував на півночі з Білоруссю (Берестейська область), на заході — з Ратнівським районом, на південному заході — з Камінь-Каширським, на південному сході — з Маневицьким районами; на сході межував з Рівненською областю (Зарічненський і Володимирецький райони).
Любешівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Волинська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | УРСР, Україна | ||||
Область: | Волинська область | ||||
Код КОАТУУ: | 0723100000 | ||||
Утворений: | 4 січня 1965 (раніше існував у 1940—1962) | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 року | ||||
Населення: | ▼ 35465 (на 1.1.2019) | ||||
Площа: | 1450 км² | ||||
Густота: | 24.7 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3362 | ||||
Поштові індекси: | 44200—44256 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Любешів | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 20 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 46 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Нагорний Петро Никонович | ||||
Голова РДА: | Подерня-Масюк Юлія Андріївна | ||||
Вебсторінка: | Любешівська РДА Любешівська районна рада | ||||
Адреса: | 44200 Волинська обл., Любешівський район, смт. Любешів, вул. Незалежності, 53 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Любешівський район у Вікісховищі |
Історія
Любешівський район Волинської області УРСР було утворено згідно з Указом Президії Верховної ради УРСР 18 січня 1940 року.
У Любешівському районі цивільні органи управління ОУН діяли в 20 % населених пунктів.
У 1962 році у зв'язку з укрупненням адміністративно-територіальних одиниць він був включений до складу Камінь-Каширського району, а 4 січня 1965 року — відновлений. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Видертську, Ворокомлівську, Пнівненську та Тоболівську сільради Любешівського району Волинської області до складу Камінь-Каширського району, а Залізницьку та Судченську Дубровицького району Рівненської області — до складу Любешівського району Волинської області.
86 відсотків населення проживає в сільській місцевості. Промисловість розвинена слабо, значну роль відіграє сільське господарство. Адміністративний центр — селище міського типу Любешів, невелике містечко, розташоване за 137 км від обласного центру (м. Луцьк). Найближча залізнична станція розташована на відстані близько 50 км у м. Камінь-Каширський. У районі нараховується 47 населених пунктів, об'єднаних в одну селищну і 20 сільських рад.
Клімат
Клімат району — помірно континентальний. Любешівський район є одним із найвологіших районів Полісся, його природні умови типові для Поліської зони і характеризуються помірно вологим кліматом з порівняно прохолодним літом і м'якими, часто нестійкими зимами. Середньорічна температура становить + 7 °C, січня — −4.8 °C. липня — + 18,2 °C. Абсолютний максимум температури повітря +36,9 °C (10.08.1992), абсолютний мінімум −37,2 °C (12.01.1950). Сума річних опадів в середньому становить 501 мм, за вегетаційний період випадає 330—380 мм. Рекордна кількість опадів за рік — 807,4 мм (1974) (норма 599 мм), найменше опадів випало у 1961 р. (268,5 мм).
Географія
Див. також Адміністративний устрій Любешівського району
Значний вплив на клімат району має велика кількість річок. На території району знаходяться озера Біле, Люб'язь річки Прип'ять, Цир, Турія, Коростянка, Стохід.
У районі 33 % території займають ліси, 20 % — болота, 2 % — вода, 1 % — пісок. Зустрічаються луки, вересові і журавлинні місцевості. Цінні природні угруповання мають природоохоронне значення. 18,7 відсотки території району займають заповідні зони. У 1995 році було створено Регіональний ландшафтний парк «Прип'ять — Стохід» загальною площею близько 45 тис. га, в тому числі 22 628 га на території Любешівського району та 21 700 га на території сусіднього Зарічненського району Рівненської області. Проте фактична його діяльність розпочалась лише з 2002 року завдяки фінансуванню Франкфуртським зоологічним товариством. 13 серпня 2007 року Президент України підписав указ про створення національного природного парку «Прип'ять-Стохід» з підпорядкуванням його Міністерству охорони навколишнього природного середовища України[2]. На території парку росте 550 видів вищих рослин та зустрічається 219 видів хребетних тварин, 26 видів рослин і 18 видів тварин занесено до Червоної книги України.
На території району за приблизними оцінками розташовані запаси деяких корисних копалин — близько 10 млн м3 торфу, понад 5 млн м3 піску, а також близько 500 тис. м3 білої та 1 млн м3 сірої глини. За попередніми оцінками, експлуатаційні запаси підземних вод становлять 69,3 млн м3.
Економіка
Відстань від райцентру (смт. Любешів) до обласного центру (м. Луцьк) становить 137 км. Протяжність автомобільних доріг місцевого значення в районі становить 273 км (районні дороги) та 83 км (територіальні дороги). З них 3,8 км — асфальтобетонні, 102,8 км чорно-щебневі, 150,7 км — біло-щебневі, 54,6 км — бруківка,44,7 км — ґрунтові.
Територією району прокладено газопровід високого тиску протяжністю 32 км. Підведено газ і ведуться роботи з газифікації п'яти населених пунктів району.
Загальна потужність чотирьох трансформаторних підстанцій в районі 22,2 МВт, завантаженість яких становить 0,17 %.
Зв'язок загального користування — 387 км. Забезпеченість населення основними домашніми телефонними апаратами на 100 сімей: міського телефонного зв'язку — 49,4 одиниць, сільського телефонного зв'язку — 10,6 одиниць. Покриття території району мобільним зв'язком становить — 100 %.
На території району діють два промислових підприємства: хлібокомбінат Любешівської РСС, ЗАТ «Стохід», які виробляють хліб, хлібобулочні, ковбасні, кондитерські вироби, безалкогольні напої, прищіпку для білизни, пиломатеріали, на ЗАТ «Стохід» освоєно випуск нової продукції — пошиття жіночих костюмів. У 2006 році промисловими підприємствами вироблено продукції в порівняльних цінах на 1237 тис.грн.
Промисловість будівельних матеріалів представлена силікатним заводом СМП «Любешівагробуд», який випускає силікатну цеглу, піноблоки, тротуарну плитку.
В поліграфічній галузі працює товариство з обмеженою відповідальністю «Любешівська районна друкарня». Основною продукцією є виготовлення бланків, інших поліграфічних матеріалів.
Підприємства сфери обслуговування в районі представлені 15 суб'єктами підприємництва, з яких 3 юридичні особи, 11 фізичних осіб та одна філія, в яких зайнято 45 чоловік. Це приватне підприємство «Любешівсервіс», приватне підприємство «Фотон», приватне підприємство «Либідь», філія підприємства «Побутрадіотехніка» а також ряд підприємців, якими надаються швейні послуги, перукарські, послуги ремонту одягу і взуття, послуги прання білизни, послуги лазні.
Певне місце у народногосподарському комплексі району займає лісове господарство, ведення якого здійснюється двома господарствами: Державним підприємством «Любешівське лісомисливське господарство» та Любешівським міжгосподарським спеціалізованим лісогосподарським підприємством, у яких знаходяться відповідно 51,3 та 48,7 відсотка площ лісового фонду району, або площа господарств яких становить відповідно 29,7 та 22,7 тис. га. Підприємства виробляють пиломатеріали, консервовану продукцію. Обсяг виробленої продукції у 2006 році цими підприємствами склав 5,6 і 3,0 млн грн. відповідно.
Підприємства торгівлі представлені трьома споживчими товариствами, спільним підприємством громадського харчування, райспоживспілкою, а також здійснюють торговельно-посередницьку діяльність підприємці району. Реалізовується продукція через заклади торгівлі, яких нараховується 162 одиниці, заклади громадського харчування — 14 одиниць, а також на ринку селища Любешів та торгові ряди в населених пунктах району. Обсяг товарообігу підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства за 2006 рік становив 28,6 млн грн., в розрахунку на одного жителя району в середньому за місяць реалізовано товарів на 64,9 гривні.
Сільськогосподарське виробництво є найважливішою функціональною ланкою в господарському комплексі району. На території району діє 12 сільськогосподарських виробничих кооперативів, одне сільськогосподарське приватне підприємство, 5 фермерських господарств, одноосібні господарства населення району. Працюють насіннєві господарства з виробництва насіння картоплі, зернових культур, такі як ПСВК «Колос», державна сортовипробна станція, представництво об'єднання «Сортонасіннєовоч», племінна ферма з вирощування свиней СГПП «Дружба», племрепродуктори з вирощування ВРХ м'ясних порід в СВК «Зоря» та ПСВК «Колос».
Основними галузями сільського господарства в районі є: картоплярство, вирощування зернових культур, м'ясо-молочне тваринництво.
Сільське господарство
В районі нараховується 22 сільськогосподарських підприємства різних форм власності з них 9 фермерських господарств. Станом на 1 січня 2007 року в районі нараховувалось 11827 особистих селянських господарств.
Площа сільськогосподарських угідь становить 48,1 тис. га з них 22,7 тис. га ріллі.
Станом на 1 липня 2007 року площа зернових культур до збирання в районі становить 10325 га, в тому числі:
- 2383 га — в сільськогосподарських підприємствах
- 7942 га в особистих селянських господарствах
Під посів урожаю 2008 року відведені насінницькі посіви на площі 878 га., що дає можливість засипати заплановану кількість елітного репродуктивного насіння, а саме 5,2 тис. ц. озимих та 3,6 тис. ц ярих зернових по сільськогосподарських підприємствах.
Посівна площа сільськогосподарських культур району в 2007 році склала 21486,1 га, зокрема по сільськогосподарських підприємствах 3868,1 га, а саме зернові і зернобобові — 7942 га, ріпак — 322 га, картопля — 101 га, кормові культури — 1010 га. В особистих селянських господарствах площа посіву рівна 17618 га, а в розрізі рівна: зернові і зернобобові — 7942 га, картопля — 5323 га, овочі — 695 га, кормові культури — 3590 га.
Найкращі досягнення
У 1978 і 1982 роках за високі досягнення у вирощуванні картоплі район було нагороджено перехідним Червоним прапором ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС та ЦК ВЛКСМ.
Рекордних успіхів серед працівників сільського господарства району досягли такі хлібороби:
- Абрамович Григорій Миколайович виростив у селі Люб'язь найбільший в Україні гарбуз вагою 131 кг 700 г (2014 р., сорт Атланичний гігант Діла) У 2016 році він зібрав найбільший в Україні урожай з однієї картоплини (сорт Слов'янка) — 25 кг 820 г. Його кормова бруква, вагою 9,5 кілограма, вирощена у 1998 році, занесена до «Книги рекордів Волині», як найкраще досягнення волинських хліборобів.
- Абрамович Василь Миколайович виростив у селі Люб'язь найбільший в Україні кошик соняшника, який мав діаметр 47 сантиметрів. Рекордсмен 17 вересня 1995 року демонструвався у Любешеві на виставці, присвяченій Дню селища.
- Абрамович Анастасія Миколаївна виростила у селі Люб'язь у 1999 році найбільшу на Волині цибулину вагою 940 грамів.
- Корець Лариса Григорівна у 1999 році виростила найбільший на Волині плід перцю овочевого (солодкого) вагою 300 грамів.
Транспорт
Територією району проходять такі автошляхи: Р14, Т 0304, Т 0308 та Т 0311.
Залізничне сполучення відсутнє.
Освіта
Любешівський районний відділ освіти було створено у грудні 1939 року. Під час Другої світової війни формування освітньої мережі в районі перервалося, воно було відновлене лише в 1944 році. У серпні 1945 року було затверджено мережу шкіл району. У 1952 році відбувся перший випуск учнів, які здобули середню освіту. Їх було всього 10: 7 юнаків і 3 дівчини.
На даний час у районі діє 10 освітніх програм, виконується 3 комплексних плани. Загалом у районі функціонує 47 закладів освіти. Серед них 36 ЗОШ, 1 НВК, 2 позашкільних, 8 дошкільних навчальних закладів, є дитяча юнацька спортивна школа, будинок дитячої юнацької творчості. Новим кроком у здобутті якісної освіти школярами стало відкриття у 2005—2006 навчальному році на базі Любешівської ЗОШ навчально-виховного комплексу. Педагогічний колектив району налічує 758 чол. З них 19 вчителів-методистів, 51 старший учитель, 154 педагоги мають вищу категорію. У загальноосвітніх школах навчається 5806 учнів. Результатом підтвердження роботи є кількість переможців обласних, Всеукраїнських конкурсів (3 роки поспіль район нагороджується грамотою облуон за зайняте ІІІ місце за результатами участі в усіх конкурсах учнівської творчості, а в 2006 р. — І місце). У 48 гуртках будинку дитячої та юнацької творчості (БДЮТ) навчається 775 дітей, які займаються різними видами мистецтва, спортом, туризмом та краєзнавством, науково-технічним конструюванням, народними ремеслами тощо. У районній дитячій юнацько-спортивній школі (ДЮСШ) займається 626 учнів. 225 учнів району навчаються у класах з поглибленим вивченням предметів (математика — 49, хімія — 36, історія — 62, українська мова та література — 12, іноземна мова — 96).
Згідно з програмою інформатизації шкіл району на 2006 рік придбано 53 одиниці комп'ютерної техніки на суму 344,3 тис. грн. Любешівський НВК, В.Курінська, В.Глушанська, Бірківська, Седлищенська, Люб'язівська, М.Глушанська, Залаззівська, Деревківська ЗОШ І-ІІІ ст. підключені до мережі Інтернет, що становить 30 відсотків від кількості ЗОШ І-ІІ та І-ІІІ ст.
У районній ДЮСШ підготовлено 2 майстри спорту міжнародного класу, 2 майстри спорту України, понад 10 кандидатів у майстри спорту. Троє вихованців Любешівської ДЮСШ є членами збірної команди України, 16 — членами збірної команди області.
Спорт
Найкращі досягнення
- 1990 р. Збірна району з футболу стала переможцем першості області та володарем Кубка облради «Колос».
Природно-заповідний фонд
Національні природні парки
Прип'ять-Стохід (загальнодержавного значення).
Гідрологічні заказники
Березичівський, Бірківський, Великоглушанський, Ветлівський, Гірківський, Прип'ятський-1, Прип'ятський-2, Прип'ятський-3, Рогізненський, Седлищенський, Цирський, Ямно.
Загальнозоологічні заказники
Лісові заказники
Білоозерський, Дольський, Пнівенський, Рись.
Орнітологічні заказники
Ботанічні пам'ятки природи
В'язівенська, Група дубів-1, Група дубів-2, Ділянка лісу-1, Ділянка лісу-2, Сосна Веймутова.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Любешівського району були створені 44 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 72,00 % (проголосували 18 826 із 26 148 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,71 % (8 981 виборців); Юлія Тимошенко — 17,26 % (3 250 виборців), Олег Ляшко — 16,91 % (3 184 виборців), Анатолій Гриценко — 4,54 % (854 виборців), Сергій Тігіпко — 3,43 % (646 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,69 %.
Почесні громадяни Любешівського району
Рішенням Любешівської районної ради засновано почесне звання «Почесний громадянин Любешівського району». Лауреатам вручається посвідчення, нагрудний знак та стрічка.
Список лауреатів:
- Пасевич Іван Григорович (посмертно).
Постаті, пов'язані з районом
- Борисюк Валентина Іванівна (н. 15.09.1961) — заслужений працівник фізичної культури і спорту України (2018), перша чемпіонка СРСР серед жінок зі спортивної ходьби (1980), директор Любешівської ДЮСШ.
- Бренчук Олексій Іванович — історик, педагог, краєзнавець. Відмінник народної освіти УРСР.
- Вознюк Володимир Денисович — суддя Конституційного суду України.
- Володимир (Мельник) — архієпископ Володимир-Волинський і Ковельський Володимир (у миру — Костянтин Павлович Мельник) — архієрей Української Православної Церкви (Московського Патріархату), Володимир-Волинської єпархії УПЦ (МП).
- Герець Михайло Іванович (*1925) — діяч української діаспори у США, член уряду Української Народної Республіки в екзилі.
- Гречко Ірина Олексіївна — заслужена артистка України (2015), артистка-вокалістка академічного ансамблю народної музики «Візерунок» Тернопільської обласної філармонії.
- Комзюк Анатолій Трохимович (н. 15.05.1960 у с. Дольськ) — Проректор ХНУВС з наукової роботи, доктор юридичних наук, професор, полковник міліції.
- Кравчук Віктор Оксентійович — заслужений юрист України, голова Господарського суду Волинської області (2002—2012).
- Кравчук Петро Авксентійович (н. 12.07.1947 у с. Гірки) — Почесний громадянин селища Любешева (перший серед жителів селища), літератор, краєзнавець.
- Ковальчук Андрій Трохимович — Герой України.
- Лукашик Степан Іванович - політик, державний діяч.
- Мирончук Валентина Олександрівна — майстер спорту України зі спортивної ходьби.
- Мартинюк Адам Іванович (н. 16.08.1950 у с. Ветли) — колишній перший заступник Голови Верховної Ради України (обирався чотири рази), Почесний громадянин селища Любешева.
- Малафіїк Іван Васильович — професор, доктор педагогічних наук.
- Мацерук Григорій Гнатович — український письменник і журналіст.
- Савчук Валентина Миколаївна (н. 16.01.1975 у с. Залаззя) — учасниця XXVII Олімпійських ігор, установила 8 рекордів України зі спортивної ходьби на 5, 10, 15 км, чемпіонка України в інд. заліку на дист. 10 км (1996, 1997), 20 км (2001).
Гості району
- Юлія Тимошенко — український політик, премє'р-міністр України.
- Олексій Федоров — двічі герой Радянського Союзу, командир Чернігівсько-Волинського партизанського з'єднання
- Левко Лук'яненко — український дисидент і політик часів СРСР; політик та громадський діяч, народний депутат України. Герой України. Автор Акту про Незалежність України.
Пам'ятки
Цікаве про події у районі
- Закладини нової школи в Гірках (1 вересня 2011 р.)
- Наклеп селищного голови Петра Хомича. [ 9 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Любешівська міліція. [ 29 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Волинське телебачення про Любешівську дамбу.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 27 березня 2020 року № 219/2020-рп «Про призначення Ю.Подерні-Маєюк головою Любешівської районної державної адміністрації Волинської області»
- Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 49. — 320 с. — .
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
- Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — .
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2010. Процитовано 9 вересня 2008.
- Петро Кравчук. На Любешівщині знову виростили рекордного гарбуза. Газ. Нове життя, 23 жовтня 2014 р., с. 10.
- Петро Кравчук. Один плід — а каші на ціле село [ 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Газ. Рідне село Україна, 26 листопада 2014 р., с. 1.
- Петро Кравчук. Не гарбуз, а гарбузисько! [ 28 вересня 2015 у Wayback Machine.], газ. «Волинь», 29 листопада 2014 р., с. 2.
- Петро Кравчук. «Нащадки» великих «батьків». Газ. «Рідне село», 26 жовтня 2016 р., с. 1, 9.
- Петро Кравчук. Щедрі врожаї від велетенської картоплини. Газ. «Добрий господар», № 27 грудень 2016, с. 5, наклад 300 000 прим.
- Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — . — Найбільша кормова бруква, с. 154.
- Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — . — Найбільший кошик соняшника, с. 155.
- Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — . — Найбільша цибулина, с. 155.
- Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — . — Найбільший перець, с. 155.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 7 березня 2016.
- Рішення Любешівської районної ради № 33/26 від … 2015 р.
Література
- Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — .
- Любешівський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.456-469, 464
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Любешівський район |
- Любешівська РДА[1] [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України про створення національного природного парку «Прип'ять-Стохід»[2] [ 6 грудня 2007 у Wayback Machine.].
- Район, із якого починається Україна. Газета День. № 161, п'ятниця, 10 вересня 2004
Білорусь | ||
Ратнівський район | Рівненська область (Зарічненський район) | |
Камінь-Каширський район | Маневицький район | Рівненська область (Володимирецький район) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyubeshi vskij rajo n kolishnij rajon Volinskoyi oblasti Ukrayini Rajon buv roztashovanij na pivnichnomu shodi Volinskoyi oblasti Mezhuvav na pivnochi z Bilorussyu Berestejska oblast na zahodi z Ratnivskim rajonom na pivdennomu zahodi z Kamin Kashirskim na pivdennomu shodi z Manevickim rajonami na shodi mezhuvav z Rivnenskoyu oblastyu Zarichnenskij i Volodimireckij rajoni Lyubeshivskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Volinska oblastOsnovni daniKrayina URSR UkrayinaOblast Volinska oblastKod KOATUU 0723100000Utvorenij 4 sichnya 1965 ranishe isnuvav u 1940 1962 Likvidovanij 17 lipnya 2020 rokuNaselennya 35465 na 1 1 2019 Plosha 1450 km Gustota 24 7 osib km Tel kod 380 3362Poshtovi indeksi 44200 44256Naseleni punkti ta radiRajonnij centr LyubeshivSelishni radi 1Silski radi 20Smt 1Sela 46Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Nagornij Petro NikonovichGolova RDA Podernya Masyuk Yuliya AndriyivnaVebstorinka Lyubeshivska RDA Lyubeshivska rajonna radaAdresa 44200 Volinska obl Lyubeshivskij rajon smt Lyubeshiv vul Nezalezhnosti 53MapaLyubeshivskij rajon u VikishovishiIstoriyaLyubeshivskij rajon Volinskoyi oblasti URSR bulo utvoreno zgidno z Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR 18 sichnya 1940 roku U Lyubeshivskomu rajoni civilni organi upravlinnya OUN diyali v 20 naselenih punktiv U 1962 roci u zv yazku z ukrupnennyam administrativno teritorialnih odinic vin buv vklyuchenij do skladu Kamin Kashirskogo rajonu a 4 sichnya 1965 roku vidnovlenij 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Vidertsku Vorokomlivsku Pnivnensku ta Tobolivsku silradi Lyubeshivskogo rajonu Volinskoyi oblasti do skladu Kamin Kashirskogo rajonu a Zaliznicku ta Sudchensku Dubrovickogo rajonu Rivnenskoyi oblasti do skladu Lyubeshivskogo rajonu Volinskoyi oblasti 86 vidsotkiv naselennya prozhivaye v silskij miscevosti Promislovist rozvinena slabo znachnu rol vidigraye silske gospodarstvo Administrativnij centr selishe miskogo tipu Lyubeshiv nevelike mistechko roztashovane za 137 km vid oblasnogo centru m Luck Najblizhcha zaliznichna stanciya roztashovana na vidstani blizko 50 km u m Kamin Kashirskij U rajoni narahovuyetsya 47 naselenih punktiv ob yednanih v odnu selishnu i 20 silskih rad KlimatKlimat rajonu pomirno kontinentalnij Lyubeshivskij rajon ye odnim iz najvologishih rajoniv Polissya jogo prirodni umovi tipovi dlya Poliskoyi zoni i harakterizuyutsya pomirno vologim klimatom z porivnyano proholodnim litom i m yakimi chasto nestijkimi zimami Serednorichna temperatura stanovit 7 C sichnya 4 8 C lipnya 18 2 C Absolyutnij maksimum temperaturi povitrya 36 9 C 10 08 1992 absolyutnij minimum 37 2 C 12 01 1950 Suma richnih opadiv v serednomu stanovit 501 mm za vegetacijnij period vipadaye 330 380 mm Rekordna kilkist opadiv za rik 807 4 mm 1974 norma 599 mm najmenshe opadiv vipalo u 1961 r 268 5 mm GeografiyaDiv takozh Administrativnij ustrij Lyubeshivskogo rajonu Znachnij vpliv na klimat rajonu maye velika kilkist richok Na teritoriyi rajonu znahodyatsya ozera Bile Lyub yaz richki Prip yat Cir Turiya Korostyanka Stohid U rajoni 33 teritoriyi zajmayut lisi 20 bolota 2 voda 1 pisok Zustrichayutsya luki veresovi i zhuravlinni miscevosti Cinni prirodni ugrupovannya mayut prirodoohoronne znachennya 18 7 vidsotki teritoriyi rajonu zajmayut zapovidni zoni U 1995 roci bulo stvoreno Regionalnij landshaftnij park Prip yat Stohid zagalnoyu plosheyu blizko 45 tis ga v tomu chisli 22 628 ga na teritoriyi Lyubeshivskogo rajonu ta 21 700 ga na teritoriyi susidnogo Zarichnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Prote faktichna jogo diyalnist rozpochalas lishe z 2002 roku zavdyaki finansuvannyu Frankfurtskim zoologichnim tovaristvom 13 serpnya 2007 roku Prezident Ukrayini pidpisav ukaz pro stvorennya nacionalnogo prirodnogo parku Prip yat Stohid z pidporyadkuvannyam jogo Ministerstvu ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha Ukrayini 2 Na teritoriyi parku roste 550 vidiv vishih roslin ta zustrichayetsya 219 vidiv hrebetnih tvarin 26 vidiv roslin i 18 vidiv tvarin zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini Na teritoriyi rajonu za pribliznimi ocinkami roztashovani zapasi deyakih korisnih kopalin blizko 10 mln m3 torfu ponad 5 mln m3 pisku a takozh blizko 500 tis m3 biloyi ta 1 mln m3 siroyi glini Za poperednimi ocinkami ekspluatacijni zapasi pidzemnih vod stanovlyat 69 3 mln m3 EkonomikaVidstan vid rajcentru smt Lyubeshiv do oblasnogo centru m Luck stanovit 137 km Protyazhnist avtomobilnih dorig miscevogo znachennya v rajoni stanovit 273 km rajonni dorogi ta 83 km teritorialni dorogi Z nih 3 8 km asfaltobetonni 102 8 km chorno shebnevi 150 7 km bilo shebnevi 54 6 km brukivka 44 7 km gruntovi Teritoriyeyu rajonu prokladeno gazoprovid visokogo tisku protyazhnistyu 32 km Pidvedeno gaz i vedutsya roboti z gazifikaciyi p yati naselenih punktiv rajonu Zagalna potuzhnist chotiroh transformatornih pidstancij v rajoni 22 2 MVt zavantazhenist yakih stanovit 0 17 Zv yazok zagalnogo koristuvannya 387 km Zabezpechenist naselennya osnovnimi domashnimi telefonnimi aparatami na 100 simej miskogo telefonnogo zv yazku 49 4 odinic silskogo telefonnogo zv yazku 10 6 odinic Pokrittya teritoriyi rajonu mobilnim zv yazkom stanovit 100 Na teritoriyi rajonu diyut dva promislovih pidpriyemstva hlibokombinat Lyubeshivskoyi RSS ZAT Stohid yaki viroblyayut hlib hlibobulochni kovbasni konditerski virobi bezalkogolni napoyi prishipku dlya bilizni pilomateriali na ZAT Stohid osvoyeno vipusk novoyi produkciyi poshittya zhinochih kostyumiv U 2006 roci promislovimi pidpriyemstvami virobleno produkciyi v porivnyalnih cinah na 1237 tis grn Promislovist budivelnih materialiv predstavlena silikatnim zavodom SMP Lyubeshivagrobud yakij vipuskaye silikatnu ceglu pinobloki trotuarnu plitku V poligrafichnij galuzi pracyuye tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Lyubeshivska rajonna drukarnya Osnovnoyu produkciyeyu ye vigotovlennya blankiv inshih poligrafichnih materialiv Pidpriyemstva sferi obslugovuvannya v rajoni predstavleni 15 sub yektami pidpriyemnictva z yakih 3 yuridichni osobi 11 fizichnih osib ta odna filiya v yakih zajnyato 45 cholovik Ce privatne pidpriyemstvo Lyubeshivservis privatne pidpriyemstvo Foton privatne pidpriyemstvo Libid filiya pidpriyemstva Pobutradiotehnika a takozh ryad pidpriyemciv yakimi nadayutsya shvejni poslugi perukarski poslugi remontu odyagu i vzuttya poslugi prannya bilizni poslugi lazni Pevne misce u narodnogospodarskomu kompleksi rajonu zajmaye lisove gospodarstvo vedennya yakogo zdijsnyuyetsya dvoma gospodarstvami Derzhavnim pidpriyemstvom Lyubeshivske lisomislivske gospodarstvo ta Lyubeshivskim mizhgospodarskim specializovanim lisogospodarskim pidpriyemstvom u yakih znahodyatsya vidpovidno 51 3 ta 48 7 vidsotka plosh lisovogo fondu rajonu abo plosha gospodarstv yakih stanovit vidpovidno 29 7 ta 22 7 tis ga Pidpriyemstva viroblyayut pilomateriali konservovanu produkciyu Obsyag viroblenoyi produkciyi u 2006 roci cimi pidpriyemstvami sklav 5 6 i 3 0 mln grn vidpovidno Pidpriyemstva torgivli predstavleni troma spozhivchimi tovaristvami spilnim pidpriyemstvom gromadskogo harchuvannya rajspozhivspilkoyu a takozh zdijsnyuyut torgovelno poserednicku diyalnist pidpriyemci rajonu Realizovuyetsya produkciya cherez zakladi torgivli yakih narahovuyetsya 162 odinici zakladi gromadskogo harchuvannya 14 odinic a takozh na rinku selisha Lyubeshiv ta torgovi ryadi v naselenih punktah rajonu Obsyag tovaroobigu pidpriyemstv rozdribnoyi torgivli ta restorannogo gospodarstva za 2006 rik stanoviv 28 6 mln grn v rozrahunku na odnogo zhitelya rajonu v serednomu za misyac realizovano tovariv na 64 9 grivni Silskogospodarske virobnictvo ye najvazhlivishoyu funkcionalnoyu lankoyu v gospodarskomu kompleksi rajonu Na teritoriyi rajonu diye 12 silskogospodarskih virobnichih kooperativiv odne silskogospodarske privatne pidpriyemstvo 5 fermerskih gospodarstv odnoosibni gospodarstva naselennya rajonu Pracyuyut nasinnyevi gospodarstva z virobnictva nasinnya kartopli zernovih kultur taki yak PSVK Kolos derzhavna sortoviprobna stanciya predstavnictvo ob yednannya Sortonasinnyeovoch pleminna ferma z viroshuvannya svinej SGPP Druzhba plemreproduktori z viroshuvannya VRH m yasnih porid v SVK Zorya ta PSVK Kolos Osnovnimi galuzyami silskogo gospodarstva v rajoni ye kartoplyarstvo viroshuvannya zernovih kultur m yaso molochne tvarinnictvo Silske gospodarstvoGrigorij Abramovich z rekordnim ukrayinskim garbuzom vagoyu 131 kg 700 g 2014 r sort Atlantichnij gigant Dila V rajoni narahovuyetsya 22 silskogospodarskih pidpriyemstva riznih form vlasnosti z nih 9 fermerskih gospodarstv Stanom na 1 sichnya 2007 roku v rajoni narahovuvalos 11827 osobistih selyanskih gospodarstv Plosha silskogospodarskih ugid stanovit 48 1 tis ga z nih 22 7 tis ga rilli Stanom na 1 lipnya 2007 roku plosha zernovih kultur do zbirannya v rajoni stanovit 10325 ga v tomu chisli 2383 ga v silskogospodarskih pidpriyemstvah 7942 ga v osobistih selyanskih gospodarstvah Pid posiv urozhayu 2008 roku vidvedeni nasinnicki posivi na ploshi 878 ga sho daye mozhlivist zasipati zaplanovanu kilkist elitnogo reproduktivnogo nasinnya a same 5 2 tis c ozimih ta 3 6 tis c yarih zernovih po silskogospodarskih pidpriyemstvah Posivna plosha silskogospodarskih kultur rajonu v 2007 roci sklala 21486 1 ga zokrema po silskogospodarskih pidpriyemstvah 3868 1 ga a same zernovi i zernobobovi 7942 ga ripak 322 ga kartoplya 101 ga kormovi kulturi 1010 ga V osobistih selyanskih gospodarstvah plosha posivu rivna 17618 ga a v rozrizi rivna zernovi i zernobobovi 7942 ga kartoplya 5323 ga ovochi 695 ga kormovi kulturi 3590 ga Najkrashi dosyagnennya U 1978 i 1982 rokah za visoki dosyagnennya u viroshuvanni kartopli rajon bulo nagorodzheno perehidnim Chervonim praporom CK KPRS Radi Ministriv SRSR VCRPS ta CK VLKSM Grigorij Abramovich z rekordnim urozhayem vid odniyeyi kartoplini sort Slov yanka 25 kg 820 g Rekordnih uspihiv sered pracivnikiv silskogo gospodarstva rajonu dosyagli taki hliborobi Abramovich Grigorij Mikolajovich virostiv u seli Lyub yaz najbilshij v Ukrayini garbuz vagoyu 131 kg 700 g 2014 r sort Atlanichnij gigant Dila U 2016 roci vin zibrav najbilshij v Ukrayini urozhaj z odniyeyi kartoplini sort Slov yanka 25 kg 820 g Jogo kormova brukva vagoyu 9 5 kilograma viroshena u 1998 roci zanesena do Knigi rekordiv Volini yak najkrashe dosyagnennya volinskih hliborobiv Abramovich Vasil Mikolajovich virostiv u seli Lyub yaz najbilshij v Ukrayini koshik sonyashnika yakij mav diametr 47 santimetriv Rekordsmen 17 veresnya 1995 roku demonstruvavsya u Lyubeshevi na vistavci prisvyachenij Dnyu selisha Abramovich Anastasiya Mikolayivna virostila u seli Lyub yaz u 1999 roci najbilshu na Volini cibulinu vagoyu 940 gramiv Korec Larisa Grigorivna u 1999 roci virostila najbilshij na Volini plid percyu ovochevogo solodkogo vagoyu 300 gramiv TransportTeritoriyeyu rajonu prohodyat taki avtoshlyahi R14 T 0304 T 0308 ta T 0311 Zaliznichne spoluchennya vidsutnye OsvitaLyubeshivskij rajonnij viddil osviti bulo stvoreno u grudni 1939 roku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni formuvannya osvitnoyi merezhi v rajoni perervalosya vono bulo vidnovlene lishe v 1944 roci U serpni 1945 roku bulo zatverdzheno merezhu shkil rajonu U 1952 roci vidbuvsya pershij vipusk uchniv yaki zdobuli serednyu osvitu Yih bulo vsogo 10 7 yunakiv i 3 divchini Na danij chas u rajoni diye 10 osvitnih program vikonuyetsya 3 kompleksnih plani Zagalom u rajoni funkcionuye 47 zakladiv osviti Sered nih 36 ZOSh 1 NVK 2 pozashkilnih 8 doshkilnih navchalnih zakladiv ye dityacha yunacka sportivna shkola budinok dityachoyi yunackoyi tvorchosti Novim krokom u zdobutti yakisnoyi osviti shkolyarami stalo vidkrittya u 2005 2006 navchalnomu roci na bazi Lyubeshivskoyi ZOSh navchalno vihovnogo kompleksu Pedagogichnij kolektiv rajonu nalichuye 758 chol Z nih 19 vchiteliv metodistiv 51 starshij uchitel 154 pedagogi mayut vishu kategoriyu U zagalnoosvitnih shkolah navchayetsya 5806 uchniv Rezultatom pidtverdzhennya roboti ye kilkist peremozhciv oblasnih Vseukrayinskih konkursiv 3 roki pospil rajon nagorodzhuyetsya gramotoyu obluon za zajnyate III misce za rezultatami uchasti v usih konkursah uchnivskoyi tvorchosti a v 2006 r I misce U 48 gurtkah budinku dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti BDYuT navchayetsya 775 ditej yaki zajmayutsya riznimi vidami mistectva sportom turizmom ta krayeznavstvom naukovo tehnichnim konstruyuvannyam narodnimi remeslami tosho U rajonnij dityachij yunacko sportivnij shkoli DYuSSh zajmayetsya 626 uchniv 225 uchniv rajonu navchayutsya u klasah z pogliblenim vivchennyam predmetiv matematika 49 himiya 36 istoriya 62 ukrayinska mova ta literatura 12 inozemna mova 96 Zgidno z programoyu informatizaciyi shkil rajonu na 2006 rik pridbano 53 odinici komp yuternoyi tehniki na sumu 344 3 tis grn Lyubeshivskij NVK V Kurinska V Glushanska Birkivska Sedlishenska Lyub yazivska M Glushanska Zalazzivska Derevkivska ZOSh I III st pidklyucheni do merezhi Internet sho stanovit 30 vidsotkiv vid kilkosti ZOSh I II ta I III st U rajonnij DYuSSh pidgotovleno 2 majstri sportu mizhnarodnogo klasu 2 majstri sportu Ukrayini ponad 10 kandidativ u majstri sportu Troye vihovanciv Lyubeshivskoyi DYuSSh ye chlenami zbirnoyi komandi Ukrayini 16 chlenami zbirnoyi komandi oblasti SportNajkrashi dosyagnennya 1990 r Zbirna rajonu z futbolu stala peremozhcem pershosti oblasti ta volodarem Kubka oblradi Kolos Prirodno zapovidnij fondNacionalni prirodni parki Prip yat Stohid zagalnoderzhavnogo znachennya Gidrologichni zakazniki Berezichivskij Birkivskij Velikoglushanskij Vetlivskij Girkivskij Prip yatskij 1 Prip yatskij 2 Prip yatskij 3 Rogiznenskij Sedlishenskij Cirskij Yamno Zagalnozoologichni zakazniki Tobolivskij Lisovi zakazniki Biloozerskij Dolskij Pnivenskij Ris Ornitologichni zakazniki Novochervishanskij Botanichni pam yatki prirodi V yazivenska Grupa dubiv 1 Grupa dubiv 2 Dilyanka lisu 1 Dilyanka lisu 2 Sosna Vejmutova Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Lyubeshivskij Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Lyubeshivskogo rajonu buli stvoreni 44 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 72 00 progolosuvali 18 826 iz 26 148 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 47 71 8 981 viborciv Yuliya Timoshenko 17 26 3 250 viborciv Oleg Lyashko 16 91 3 184 viborciv Anatolij Gricenko 4 54 854 viborciv Sergij Tigipko 3 43 646 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 69 Pochesni gromadyani Lyubeshivskogo rajonuRishennyam Lyubeshivskoyi rajonnoyi radi zasnovano pochesne zvannya Pochesnij gromadyanin Lyubeshivskogo rajonu Laureatam vruchayetsya posvidchennya nagrudnij znak ta strichka Spisok laureativ Pasevich Ivan Grigorovich posmertno Postati pov yazani z rajonomBorisyuk Valentina Ivanivna n 15 09 1961 zasluzhenij pracivnik fizichnoyi kulturi i sportu Ukrayini 2018 persha chempionka SRSR sered zhinok zi sportivnoyi hodbi 1980 direktor Lyubeshivskoyi DYuSSh Brenchuk Oleksij Ivanovich istorik pedagog krayeznavec Vidminnik narodnoyi osviti URSR Voznyuk Volodimir Denisovich suddya Konstitucijnogo sudu Ukrayini Volodimir Melnik arhiyepiskop Volodimir Volinskij i Kovelskij Volodimir u miru Kostyantin Pavlovich Melnik arhiyerej Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Moskovskogo Patriarhatu Volodimir Volinskoyi yeparhiyi UPC MP Gerec Mihajlo Ivanovich 1925 diyach ukrayinskoyi diaspori u SShA chlen uryadu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v ekzili Grechko Irina Oleksiyivna zasluzhena artistka Ukrayini 2015 artistka vokalistka akademichnogo ansamblyu narodnoyi muziki Vizerunok Ternopilskoyi oblasnoyi filarmoniyi Komzyuk Anatolij Trohimovich n 15 05 1960 u s Dolsk Prorektor HNUVS z naukovoyi roboti doktor yuridichnih nauk profesor polkovnik miliciyi Kravchuk Viktor Oksentijovich zasluzhenij yurist Ukrayini golova Gospodarskogo sudu Volinskoyi oblasti 2002 2012 Kravchuk Petro Avksentijovich n 12 07 1947 u s Girki Pochesnij gromadyanin selisha Lyubesheva pershij sered zhiteliv selisha literator krayeznavec Kovalchuk Andrij Trohimovich Geroj Ukrayini Lukashik Stepan Ivanovich politik derzhavnij diyach Mironchuk Valentina Oleksandrivna majster sportu Ukrayini zi sportivnoyi hodbi Martinyuk Adam Ivanovich n 16 08 1950 u s Vetli kolishnij pershij zastupnik Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini obiravsya chotiri razi Pochesnij gromadyanin selisha Lyubesheva Malafiyik Ivan Vasilovich profesor doktor pedagogichnih nauk Maceruk Grigorij Gnatovich ukrayinskij pismennik i zhurnalist Savchuk Valentina Mikolayivna n 16 01 1975 u s Zalazzya uchasnicya XXVII Olimpijskih igor ustanovila 8 rekordiv Ukrayini zi sportivnoyi hodbi na 5 10 15 km chempionka Ukrayini v ind zaliku na dist 10 km 1996 1997 20 km 2001 Gosti rajonu Yuliya Timoshenko ukrayinskij politik premye r ministr Ukrayini Oleksij Fedorov dvichi geroj Radyanskogo Soyuzu komandir Chernigivsko Volinskogo partizanskogo z yednannya Levko Luk yanenko ukrayinskij disident i politik chasiv SRSR politik ta gromadskij diyach narodnij deputat Ukrayini Geroj Ukrayini Avtor Aktu pro Nezalezhnist Ukrayini Pam yatkiPerelik pam yatok istoriyi Lyubeshivskogo rajonu Perelik pam yatok arheologiyi Lyubeshivskogo rajonu Pam yatki arhitekturi Lyubeshivskogo rajonuCikave pro podiyi u rajoniZakladini novoyi shkoli v Girkah 1 veresnya 2011 r Naklep selishnogo golovi Petra Homicha 9 chervnya 2014 u Wayback Machine Lyubeshivska miliciya 29 veresnya 2016 u Wayback Machine Volinske telebachennya pro Lyubeshivsku dambu PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 27 bereznya 2020 roku 219 2020 rp Pro priznachennya Yu Poderni Mayeyuk golovoyu Lyubeshivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Volinskoyi oblasti Olijnik Yu V Zavalnyuk O M Nacistskij okupacijnij rezhim v generalnij okruzi Volin Podillya 1941 1944 rr Mizhnarodna gromadska organizaciya Mizhnarodnij fond Vzayemorozuminnya i tolerantnist Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka Hmelnickij Poligrafist 2 2012 S 49 320 s ISBN 978 966 1502 55 9 Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 3 listopada 2016 Kravchuk P A Kniga rekordiv Volini Luck Volinska oblasna drukarnya Lyubeshiv Erudit 2005 304 s ISBN 966 361 079 4 Arhiv originalu za 9 veresnya 2010 Procitovano 9 veresnya 2008 Petro Kravchuk Na Lyubeshivshini znovu virostili rekordnogo garbuza Gaz Nove zhittya 23 zhovtnya 2014 r s 10 Petro Kravchuk Odin plid a kashi na cile selo 5 grudnya 2014 u Wayback Machine Gaz Ridne selo Ukrayina 26 listopada 2014 r s 1 Petro Kravchuk Ne garbuz a garbuzisko 28 veresnya 2015 u Wayback Machine gaz Volin 29 listopada 2014 r s 2 Petro Kravchuk Nashadki velikih batkiv Gaz Ridne selo 26 zhovtnya 2016 r s 1 9 Petro Kravchuk Shedri vrozhayi vid veletenskoyi kartoplini Gaz Dobrij gospodar 27 gruden 2016 s 5 naklad 300 000 prim Kravchuk P A Kniga rekordiv Volini Luck Volinska oblasna drukarnya Lyubeshiv Erudit 2005 304 s ISBN 966 361 079 4 Najbilsha kormova brukva s 154 Kravchuk P A Kniga rekordiv Volini Luck Volinska oblasna drukarnya Lyubeshiv Erudit 2005 304 s ISBN 966 361 079 4 Najbilshij koshik sonyashnika s 155 Kravchuk P A Kniga rekordiv Volini Luck Volinska oblasna drukarnya Lyubeshiv Erudit 2005 304 s ISBN 966 361 079 4 Najbilsha cibulina s 155 Kravchuk P A Kniga rekordiv Volini Luck Volinska oblasna drukarnya Lyubeshiv Erudit 2005 304 s ISBN 966 361 079 4 Najbilshij perec s 155 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 7 bereznya 2016 Rishennya Lyubeshivskoyi rajonnoyi radi 33 26 vid 2015 r LiteraturaKravchuk P A Kniga rekordiv Volini Luck Volinska oblasna drukarnya Lyubeshiv Erudit 2005 304 s ISBN 966 361 079 4 Lyubeshivskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 456 469 464PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lyubeshivskij rajonLyubeshivska RDA 1 28 sichnya 2021 u Wayback Machine Ukaz Prezidenta Ukrayini pro stvorennya nacionalnogo prirodnogo parku Prip yat Stohid 2 6 grudnya 2007 u Wayback Machine Rajon iz yakogo pochinayetsya Ukrayina GazetaDen 161 p yatnicya 10 veresnya 2004 BilorusRatnivskij rajon Rivnenska oblast Zarichnenskij rajon Kamin Kashirskij rajon Manevickij rajon Rivnenska oblast Volodimireckij rajon