Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Батько Посада Діти Дружина Мати Чоловік Юрій Дмитрович КлеоповНародився 9 22 серпня 1902 1902 08 22 ГородищеПомер 13 лип

Клеопов Юрій Дмитрович

Клеопов Юрій Дмитрович

Юрій Дмитрович Клеопов
image
Народився 9 (22) серпня 1902(1902-08-22)
Городище
Помер 13 липня 1943(1943-07-13) (40 років)
Сміла
Країна image СРСР
Національність українець
Діяльність ботанік
Alma mater Київський інститут народної освіти
Галузь Геоботаніка, флористика, систематика рослин,
Заклад Київський сільськогосподарський інститут, Інститут ботаніки АН УРСР, Харківський університет
Посада професор
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Кандидат біологічних наук
Науковий керівник Фомін Олександр Васильович
Вчителі Фомін Олександр Васильович
Відомі учні Доброчаєва Дарія Микитівна
Відомий завдяки: засновник відділу геоботаніки Інституту ботаніки АН УРСР
Батько Дмитро Степура
У шлюбі з , Домонтович Катерина Сергіївна
Діти Левко, Олексій

Юрій Дмитрович Клеопов (9 (22) серпня 1902, Городище — 13 липня 1943, Сміла) — український геоботанік, флорист, систематик, , засновник відділу геоботаніки Інституту ботаніки АН УРСР. Кандидат біологічних наук (1929), професор (1934).

Біографія

Народився 22 (9) серпня 1902 в Городищі на Черкащині, дитинство і юність провів у Великій Яблунівці. Його батько, Дмитро Степура закінчив медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира, був народним учителем, але вирішив стати священиком. Здобувши сан, Дмитро Степура став Клеоповим. Був розстріляний 1919 року більшовиками.

1924 року Юрій Клеопов закінчив Київський інститут народної освіти. Разом з ним у той час в інституті вчилися А. С. Лазаренко, П. Ф. Оксіюк, А. М. Окснер. Під час навчання розпочав наукові дослідження під керівництвом О. Фоміна, працював позаштатним співробітником у Ботанічному кабінеті та ГербаріїВУАН.

1925-27 — викладач Військово-політичної школи; 1927-29 — у сільсько-господарському інституті; 1929-31 — науковий співробітник, завідувач лабораторії, 1931-39 — завідувач відділу геоботаніки Інституту ботаніки АН УРСР; водночас 1934-41 — завідувач кафедри ботанічної географії Харківського університету.

Коли розпочалася війна, Юрій Клеопов у евакуацію не поїхав. За словами колег, 22 жовтня 1941 року, коли вже в Харкові йшли запеклі бої, останніми покинули місто і університет його ректор , секретар партбюро В. Н. Петров, доценти біофаку І. Ф. Андрєєв і В. М. Масловський. Виїжджали вони підводою з біофаку. З ними був і Ю. Д. Клеопов, який збирався разом з ними покинути Харків, поклавши і свою валізу на підводу. Але в останній момент він розплакався, зняв свою валізу з підводи, попрощався з від'їжджаючими і залишився в Харкові. З 1 листопада 1941 року по 15 січня 1942 року Юрій Дмитрович працював у Харкові, потім повернувся до окупованого німцями Києва. Директором Інституту ботаніки тоді був відомий німецький ботанік, уродженець Одеси, Генріх Вальтер, який добре знав важливість наукових праць Клеопова, а тому відразу призначив його своїм заступником (українським директором). Під керівництвом Юрія Дмитровича працювала український ботанік Наталія Десятова-Шостенко, що теж лишилась в Києві. Згодом результати їхньої роботи використано у 12-томному виданні «Флора УРСР» (1938—1965), однак імена самих дослідників замовчувано.

Навесні 1943 року Юрій Клеопов виїхав досліджувати лікарські рослини у рідну Смілу. Влітку він потрапив до Смілянської лікарні із сильним головним болем. Згодом впав у кому і через декілька днів ученого не стало. Щодо причин смерті 40 річного науковця висувалися різні припущення — тиф, отруєння, діабет. На думку племінниці першої дружини Клеопова Ради Лисенко, Юрій Дмитрович помер від передозування хініну, яким лікував малярію, що час від часу у нього відновлювалася.

Поховали ученого в Смілі на старому польському кладовищі.

Наукова діяльність

Kleopow є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Клеопов Юрій Дмитрович.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Автор класифікації географічних елементів неморальних лісів Східної Європи, досліджував їхнє походження, шляхи міграції. Вивчав вплив епейрогенічних коливань земної кори на розвиток і характер рослинності, процеси її історичного становлення, а також походження та час виникнення степів у Європі. Описав низку нових таксонів судинних рослин; особливу увагу приділяв систематиці родини гвоздикових, у складі якої описав численні таксони видового та внутрішньо-видового рангів із родів Dianthus L., Gypsophila L., Silene L. та ін. Разом із Є. Лавренком склав легенду до карти рослинності України. Підготував докторську дисертацію, яку (видана 1990 у Києві під назвою «Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР»).

Через наукову співпрацю з німцями після війни на ім'я Ю. Д. Клеопова в СРСР було накладено табу. Численні збори вченого, які зберігаються в гербарії Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, цитувалися лише знаком оклику (!). На захист доброго імені ученого став свого часу академік Б. Є. Патон. У 1990 р. учениця Юрія Клеопова Дарія Доброчаєва домоглася видання найґрунтовнішої праці Юрія Клеопова монографії «Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР». Це була підготовлена українським ботаніком докторська дисертація, яку він не захистив у зв'язку з початком німецько-радянської війни. Ця праця являє собою зразок класичної флористико-геоботанічної роботи, в якій наведені оригінальні дані, що торкаються умов існування широколистяних лісів позатропічної частини Євразії та ботаніко-географічного районування її рослинності, розглянуто питання про генезис та історію розвитку флори, а також про її неморальні реліктові елементи, що підлягають охороні. Генріх Вальтер скористався машинописом цієї праці при написанні власної монографії. Рецензент українського видання Юрій Прокудін відгукується про клеоповську монографію як про «визначну працю, яка повинна стати настільною книгою кожного, хто вважає себе справжнім ботаніком».

Природоохоронна діяльність

В кінці 1920-х та на початку 1930-х років був кореспондентом Українського комітету охорони пам'яток природи, у 1933 році виконував функції секретаря Київської природоохоронної інспектури цього комітету. У 1927—1928 роках був відряджений до Маріупольщини для проектування заповідників Хомутовський степ та Кам'яні могили, про що у збірках Комітету опубліковані звіти дослідника,.

Хобі

Ставши студентом, Юрій Клеопов канікули завжди проводив у рідній Великій Яблунівці, де пройшли його дитинство і юність. Разом з товаришами він інсценізував п'єси українських авторів. Особливу популярність у великояблунівців мав відтворений ним образ Бонавентури-копача з п'єси І. К. Карпенка-Карого «Сто тисяч».

Вже у зрілому віці почав писати вірші, в яких оспівував природу, чудово декламував лірику, захоплювався оперною музикою і романсами, вміло грав у шахи, разом із дружиною Євгенією Полонською відвідував студію танців при Будинку вчених Академії наук.

Родина

Юрій Дмитрович Клеопов був одружений двічі. Перша дружина  — дослідник флори України, зокрема її центральної частини, зібрала великий гербарій, виховала не одне покоління студентів-ботаніків Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка у довоєнний час. Завдяки їй збереглася цінна рукописна спадщина. Згодом Євгенія Тимофіївна передала її в Україну, де вона була опублікована. 1935 року у Юрія Дмитровича почалися неприємності в Київському лісовому інституті, і він перебрався до Харкова. Євгенія Тимофіївна якраз на той час отримала непогану роботу у Київському університеті, яку кидати не хотіла. Декілька років Клеопов чекав на неї, але потім одружився зі своєю колишньою студенткою Катериною Сергіївною Домонтович. Від першого шлюбу Клеопов мав сина Левка, від другого — Олексія. Після повернення 1942 року Юрія Дмитровича до Києва, він працював разом зі своєю колишньою дружиною. Згодом обидві жінки разом з синами евакуювалися з Києва, жили разом у Німеччині в таборі для репатріантів. Генріх Вальтер допомагав дружинам свого колеги у найтяжчі дні евакуації. Після війни Катерина Домонтович-Клеопова повернулася з сином Олексієм в Україну. А Євгенія Полонська-Клеопова з Левком переїхала до США в штат Колорадо.

Вшанування пам'яті

10-12 листопада 2002 р. у Києві пройшла Міжнародна наукова конференція «Ю. Д. Клеопов та сучасна ботанічна наука», присвячена 100-річчю від дня народження українського ботаніка.

Примітки

  1. IPNI,  Kleopow
  2. Клеопов Ю. Д. Хомутовський степ (Марыупольська округа) // Охорона пам'яток природи на Україні. Збірник 1. — Харків: УКОПП. — 1927. — с. 40-49.
  3. Клеопов Ю. Д. Степи Надозівської кристалічної смуги // Охорона пам'яток природи на Україні. Збірник 2. — Харків: УКОПП. — 1928. — с. 61-68.

Література

  • Барна М. М. Видатні вчені-ботаніки: навчальний посібник / М. М. Барна,  — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2013. — 192 с.: іл.
  • Вівчарик О. Тріумф і трагедія вченого: 60 років тому загадково помер Юрій Клеопов: [Ю. Д. Клеопов (1902—1943)] / Олександр Вівчарик // Укр. сл. — 2004 .— 14-20 квіт. — С. 12.
  • Доброчаєва Д. М. Нове у науковій спадщині Юрія Дмитровича Клеопова (1902—1943) // УБОЖ. 1995. Т. 52, № 2; Ю. Д. Клеопов (1902—1943): До 100-річчя від дня народж. К., 2002
  • Ю. Д. Клеопов (1902—1943): до 100-річчя від дня народження (укладачі В. В. Протопопова, )
  • Г. Вальтер та Ю. Клеопов і Г. Махов — забуті сторінки вітчизняної науки. Уклад.: В. А. Вергунов, В. І. Мельник, В. М. Єжова. Ред. В. А. Вергунов, Рец. О. Я. Пилипчук, В. П. Михайлюк, П. П. Панченко; УААН; ДНСХБ; Нікітський ботанічний сад — нац. наук. центр. — Симферополь: Таврида, 2006. — 160 с.: портр. — (Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії; Кн. 13).

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Yurij Dmitrovich KleopovNarodivsya 9 22 serpnya 1902 1902 08 22 GorodishePomer 13 lipnya 1943 1943 07 13 40 rokiv SmilaKrayina SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist botanikAlma mater Kiyivskij institut narodnoyi osvitiGaluz Geobotanika floristika sistematika roslin Zaklad Kiyivskij silskogospodarskij institut Institut botaniki AN URSR Harkivskij universitetPosada profesorVchene zvannya ProfesorNaukovij stupin Kandidat biologichnih naukNaukovij kerivnik Fomin Oleksandr VasilovichVchiteli Fomin Oleksandr VasilovichVidomi uchni Dobrochayeva Dariya MikitivnaVidomij zavdyaki zasnovnik viddilu geobotaniki Institutu botaniki AN URSRBatko Dmitro StepuraU shlyubi z Domontovich Katerina SergiyivnaDiti Levko Oleksij Yurij Dmitrovich Kleopov 9 22 serpnya 1902 Gorodishe 13 lipnya 1943 Smila ukrayinskij geobotanik florist sistematik zasnovnik viddilu geobotaniki Institutu botaniki AN URSR Kandidat biologichnih nauk 1929 profesor 1934 BiografiyaNarodivsya 22 9 serpnya 1902 v Gorodishi na Cherkashini ditinstvo i yunist proviv u Velikij Yablunivci Jogo batko Dmitro Stepura zakinchiv medichnij fakultet Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo Volodimira buv narodnim uchitelem ale virishiv stati svyashenikom Zdobuvshi san Dmitro Stepura stav Kleopovim Buv rozstrilyanij 1919 roku bilshovikami 1924 roku Yurij Kleopov zakinchiv Kiyivskij institut narodnoyi osviti Razom z nim u toj chas v instituti vchilisya A S Lazarenko P F Oksiyuk A M Oksner Pid chas navchannya rozpochav naukovi doslidzhennya pid kerivnictvom O Fomina pracyuvav pozashtatnim spivrobitnikom u Botanichnomu kabineti ta GerbariyiVUAN 1925 27 vikladach Vijskovo politichnoyi shkoli 1927 29 u silsko gospodarskomu instituti 1929 31 naukovij spivrobitnik zaviduvach laboratoriyi 1931 39 zaviduvach viddilu geobotaniki Institutu botaniki AN URSR vodnochas 1934 41 zaviduvach kafedri botanichnoyi geografiyi Harkivskogo universitetu Koli rozpochalasya vijna Yurij Kleopov u evakuaciyu ne poyihav Za slovami koleg 22 zhovtnya 1941 roku koli vzhe v Harkovi jshli zapekli boyi ostannimi pokinuli misto i universitet jogo rektor sekretar partbyuro V N Petrov docenti biofaku I F Andryeyev i V M Maslovskij Viyizhdzhali voni pidvodoyu z biofaku Z nimi buv i Yu D Kleopov yakij zbiravsya razom z nimi pokinuti Harkiv poklavshi i svoyu valizu na pidvodu Ale v ostannij moment vin rozplakavsya znyav svoyu valizu z pidvodi poproshavsya z vid yizhdzhayuchimi i zalishivsya v Harkovi Z 1 listopada 1941 roku po 15 sichnya 1942 roku Yurij Dmitrovich pracyuvav u Harkovi potim povernuvsya do okupovanogo nimcyami Kiyeva Direktorom Institutu botaniki todi buv vidomij nimeckij botanik urodzhenec Odesi Genrih Valter yakij dobre znav vazhlivist naukovih prac Kleopova a tomu vidrazu priznachiv jogo svoyim zastupnikom ukrayinskim direktorom Pid kerivnictvom Yuriya Dmitrovicha pracyuvala ukrayinskij botanik Nataliya Desyatova Shostenko sho tezh lishilas v Kiyevi Zgodom rezultati yihnoyi roboti vikoristano u 12 tomnomu vidanni Flora URSR 1938 1965 odnak imena samih doslidnikiv zamovchuvano Navesni 1943 roku Yurij Kleopov viyihav doslidzhuvati likarski roslini u ridnu Smilu Vlitku vin potrapiv do Smilyanskoyi likarni iz silnim golovnim bolem Zgodom vpav u komu i cherez dekilka dniv uchenogo ne stalo Shodo prichin smerti 40 richnogo naukovcya visuvalisya rizni pripushennya tif otruyennya diabet Na dumku pleminnici pershoyi druzhini Kleopova Radi Lisenko Yurij Dmitrovich pomer vid peredozuvannya hininu yakim likuvav malyariyu sho chas vid chasu u nogo vidnovlyuvalasya Pohovali uchenogo v Smili na staromu polskomu kladovishi Naukova diyalnistKleopow ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Kleopov Yurij Dmitrovich Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Avtor klasifikaciyi geografichnih elementiv nemoralnih lisiv Shidnoyi Yevropi doslidzhuvav yihnye pohodzhennya shlyahi migraciyi Vivchav vpliv epejrogenichnih kolivan zemnoyi kori na rozvitok i harakter roslinnosti procesi yiyi istorichnogo stanovlennya a takozh pohodzhennya ta chas viniknennya stepiv u Yevropi Opisav nizku novih taksoniv sudinnih roslin osoblivu uvagu pridilyav sistematici rodini gvozdikovih u skladi yakoyi opisav chislenni taksoni vidovogo ta vnutrishno vidovogo rangiv iz rodiv Dianthus L Gypsophila L Silene L ta in Razom iz Ye Lavrenkom sklav legendu do karti roslinnosti Ukrayini Pidgotuvav doktorsku disertaciyu yaku vidana 1990 u Kiyevi pid nazvoyu Analiz flory shirokolistvennyh lesov evropejskoj chasti SSSR Cherez naukovu spivpracyu z nimcyami pislya vijni na im ya Yu D Kleopova v SRSR bulo nakladeno tabu Chislenni zbori vchenogo yaki zberigayutsya v gerbariyi Institutu botaniki im M G Holodnogo NAN Ukrayini cituvalisya lishe znakom okliku Na zahist dobrogo imeni uchenogo stav svogo chasu akademik B Ye Paton U 1990 r uchenicya Yuriya Kleopova Dariya Dobrochayeva domoglasya vidannya najgruntovnishoyi praci Yuriya Kleopova monografiyi Analiz flory shirokolistvennyh lesov evropejskoj chasti SSSR Ce bula pidgotovlena ukrayinskim botanikom doktorska disertaciya yaku vin ne zahistiv u zv yazku z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni Cya pracya yavlyaye soboyu zrazok klasichnoyi floristiko geobotanichnoyi roboti v yakij navedeni originalni dani sho torkayutsya umov isnuvannya shirokolistyanih lisiv pozatropichnoyi chastini Yevraziyi ta botaniko geografichnogo rajonuvannya yiyi roslinnosti rozglyanuto pitannya pro genezis ta istoriyu rozvitku flori a takozh pro yiyi nemoralni reliktovi elementi sho pidlyagayut ohoroni Genrih Valter skoristavsya mashinopisom ciyeyi praci pri napisanni vlasnoyi monografiyi Recenzent ukrayinskogo vidannya Yurij Prokudin vidgukuyetsya pro kleopovsku monografiyu yak pro viznachnu pracyu yaka povinna stati nastilnoyu knigoyu kozhnogo hto vvazhaye sebe spravzhnim botanikom Prirodoohoronna diyalnistV kinci 1920 h ta na pochatku 1930 h rokiv buv korespondentom Ukrayinskogo komitetu ohoroni pam yatok prirodi u 1933 roci vikonuvav funkciyi sekretarya Kiyivskoyi prirodoohoronnoyi inspekturi cogo komitetu U 1927 1928 rokah buv vidryadzhenij do Mariupolshini dlya proektuvannya zapovidnikiv Homutovskij step ta Kam yani mogili pro sho u zbirkah Komitetu opublikovani zviti doslidnika HobiStavshi studentom Yurij Kleopov kanikuli zavzhdi provodiv u ridnij Velikij Yablunivci de projshli jogo ditinstvo i yunist Razom z tovarishami vin inscenizuvav p yesi ukrayinskih avtoriv Osoblivu populyarnist u velikoyablunivciv mav vidtvorenij nim obraz Bonaventuri kopacha z p yesi I K Karpenka Karogo Sto tisyach Vzhe u zrilomu vici pochav pisati virshi v yakih ospivuvav prirodu chudovo deklamuvav liriku zahoplyuvavsya opernoyu muzikoyu i romansami vmilo grav u shahi razom iz druzhinoyu Yevgeniyeyu Polonskoyu vidviduvav studiyu tanciv pri Budinku vchenih Akademiyi nauk RodinaYurij Dmitrovich Kleopov buv odruzhenij dvichi Persha druzhina doslidnik flori Ukrayini zokrema yiyi centralnoyi chastini zibrala velikij gerbarij vihovala ne odne pokolinnya studentiv botanikiv Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka u dovoyennij chas Zavdyaki yij zbereglasya cinna rukopisna spadshina Zgodom Yevgeniya Timofiyivna peredala yiyi v Ukrayinu de vona bula opublikovana 1935 roku u Yuriya Dmitrovicha pochalisya nepriyemnosti v Kiyivskomu lisovomu instituti i vin perebravsya do Harkova Yevgeniya Timofiyivna yakraz na toj chas otrimala nepoganu robotu u Kiyivskomu universiteti yaku kidati ne hotila Dekilka rokiv Kleopov chekav na neyi ale potim odruzhivsya zi svoyeyu kolishnoyu studentkoyu Katerinoyu Sergiyivnoyu Domontovich Vid pershogo shlyubu Kleopov mav sina Levka vid drugogo Oleksiya Pislya povernennya 1942 roku Yuriya Dmitrovicha do Kiyeva vin pracyuvav razom zi svoyeyu kolishnoyu druzhinoyu Zgodom obidvi zhinki razom z sinami evakuyuvalisya z Kiyeva zhili razom u Nimechchini v tabori dlya repatriantiv Genrih Valter dopomagav druzhinam svogo kolegi u najtyazhchi dni evakuaciyi Pislya vijni Katerina Domontovich Kleopova povernulasya z sinom Oleksiyem v Ukrayinu A Yevgeniya Polonska Kleopova z Levkom pereyihala do SShA v shtat Kolorado Vshanuvannya pam yati10 12 listopada 2002 r u Kiyevi projshla Mizhnarodna naukova konferenciya Yu D Kleopov ta suchasna botanichna nauka prisvyachena 100 richchyu vid dnya narodzhennya ukrayinskogo botanika PrimitkiIPNI Kleopow Kleopov Yu D Homutovskij step Maryupolska okruga Ohorona pam yatok prirodi na Ukrayini Zbirnik 1 Harkiv UKOPP 1927 s 40 49 Kleopov Yu D Stepi Nadozivskoyi kristalichnoyi smugi Ohorona pam yatok prirodi na Ukrayini Zbirnik 2 Harkiv UKOPP 1928 s 61 68 LiteraturaBarna M M Vidatni vcheni botaniki navchalnij posibnik M M Barna Ternopil TzOV Terno graf 2013 192 s il Vivcharik O Triumf i tragediya vchenogo 60 rokiv tomu zagadkovo pomer Yurij Kleopov Yu D Kleopov 1902 1943 Oleksandr Vivcharik Ukr sl 2004 14 20 kvit S 12 Dobrochayeva D M Nove u naukovij spadshini Yuriya Dmitrovicha Kleopova 1902 1943 UBOZh 1995 T 52 2 Yu D Kleopov 1902 1943 Do 100 richchya vid dnya narodzh K 2002 Yu D Kleopov 1902 1943 do 100 richchya vid dnya narodzhennya ukladachi V V Protopopova G Valter ta Yu Kleopov i G Mahov zabuti storinki vitchiznyanoyi nauki Uklad V A Vergunov V I Melnik V M Yezhova Red V A Vergunov Rec O Ya Pilipchuk V P Mihajlyuk P P Panchenko UAAN DNSHB Nikitskij botanichnij sad nac nauk centr Simferopol Tavrida 2006 160 s portr Agrarna nauka Ukrayini v osobah dokumentah bibliografiyi Kn 13 Dzherela 18 11 2007 Biografiya na sajti Himiko biologichnogo fakultetuTernopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Yu D Kleopov ta suchasna botanichna nauka Mizhnarodna naukova konferenciya Kiyiv 10 12 listopada 2002 r D Dubina A Kuzemko V Protopopova Yu Shelyag Sosonko Visnik NAN Ukrayini 2003 3 S 50 53 Shlyahi u nevidome Harkivska universitetska botanika i botaniki u roki Drugoyi svitovoyi yak ce bulo 4 43 2010 Stor 50 51 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3

Дата публікації:
Топ