Десятова-Шостенко Наталія Олексіївна (в іноземних публікаціях може фігурувати як N. Roussin (прізвище її останнього чоловіка); 26 грудня 1889 (? грудень 1887) — 1968 (1969)) — український ботанік, еколог.
Десятова-Шостенко Наталія Олексіївна | |
---|---|
Народилася | 26 грудня 1889 Вовчанськ, Харківська губернія, Російська імперія[1] |
Померла | 1968 Кормей-ан-Паризі |
Країна | СРСР Франція |
Діяльність | ботанік, еколог, викладачка університету, ботанічна колекціонерка |
Alma mater | Женевський університет |
Галузь | ботаніка[2] і екологія[2] |
Заклад | d |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Життєпис
Народилася Н. О. Десятова-Шостенко 26 грудня 1889 р. (за іншими даними в грудні 1887 р.) в містечку Вовчанську Харківської губернії, в досить багатій родині — її батьки володіли виробництвом по консервації соків. Закінчила Московські вищі жіночі курси і Женевський університет. Чудово володіла французькою і німецькою. З 1911 по 1915 рр. працювала в Петербурзі, в гербарії Головного ботанічного саду.
У 1912–1917 рр. брала участь в ботанічних експедиціях до Середньої Азії. Потім перебралася до Харкова, де служила сестрою милосердя. У 1917 р. повернулася до Петербургу, потім знову опинилася в Харкові, викладала в Ново-Олексіївському сільгоспінституті.
Під час громадянської війни побувала в Краснодарі (мабуть, відступаючи з армією Денікіна), потім в Сочі, знову в Краснодарі. У 1923 р. повернулася в Харків, ставши асистентом кафедри ботаніки Харківського фармацевтичного технікуму. Паралельно, з 1925 р., очолює ботанічний відділ Асканії-Нова. Завдяки її дослідженням у заповіднику вдалося виділити ще одну абсолютно заповідну ділянку в 4800 га, яка і понині входить у ділянку «Успенівка».
Архівні матеріали свідчать, що їй не раз, разом з іншими науковими співробітниками, доводилося відстоювати від відомчих потуг заповідну цілину, в 1928 р. вдалося домогтися скасування рішення УРСР про перенесення заповідної ділянки. Разом з М. Шалитом склала повну бібліографію (по 1928 р.) Асканії-Нова. У 1929 р. вона відстоювала від розорювання заповідник Хомутовський степ.
У 1927–1928 рр. Наталія Олексіївна досліджувала цілинні ділянки в Північному Криму та Одеської області. Була з 1929 по 1934 рр. членом бюро Українського комітету з охорони пам'яток природи, з грудня 1929 р. очолила, після Є. М. Лавренко, Харківську природоохоронну інспектуру.
Приблизно в 1936 р. Н. О. Десятова-Шостенко з групою харківських ботаніків переїхала до Києва, стала працювати в Інституті ботаніки АН УРСР на посаді професора. У цьому ж році їй присуджено ступінь доктора біологічних наук, хоча Є. М. Лавренко пише, що докторську дисертацію через війну, що почалася, вона захистити не встигла (Лавренко, 2000). З приходом фашистів місто не залишила, а працювала в організованому німецьким ботаніком Генріхом Вальтером Інституті сільськогосподарської ботаніки при Форшунцентрассе в Києві. Працювала в Києві під керівництвом Юрія Клеопова, призначеного на посаду українського директора київського Інституту ботаніки. Згодом результати їхньої роботи використано у 12-томному виданні «Флора УРСР» (1938–1965), однак імена самих дослідників замовчувано.
Після приходу радянських частин, розуміючи, що доля її може закінчитися трагічно, і не бажаючи потрапляти до рук беріївських катів, в 1944 р. емігрувала до Франції, де вийшла заміж за багатого чоловіка.
Розповідають таку легенду. Одного разу, на VIII міжнародному ботанічному конгресі у 1954 р. в Парижі, до глави радянської делегації академіка Є. М. Лавренка підійшла дама і запитала: «Євгене Михайловичу, здрастуйте. Ви мене не впізнаєте? Я Наталя Шостенко». Лавренко, який в 20-х роках довго і багато працював з Н. Десятовою-Шостенко, відповів: «Вибачте, мадам, я з Вами незнайомий». Епізод, досить характерний для того часу.
Померла Н. О. Десятова-Шостенко в Парижі, в 1968 (1969) р.
Інформація про діяльність і фотографія професора Н.О. Десяткової-Шостенко у стінах Харківського фармацевтичного інституту , нині Національний фармацевтичний університет, наводиться в публікації Гонтової Т.М та співав. «Минуле і сучасне кафедри ботаніки НФаУ» Декі відомості про особистість Н.О.Десятової-Шостенко, родину персоналії та її чоловіка В.І. Шостенка, наводяться в публікації М.М Федорончук і М.В Шевери (Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України, Київ)
Наукові праці
- Десятова-Шостенко Н. О. Дещо про охорону природи на Заході // Вісник природознавства. — Харків, 1927. — № 3-4. — С. 1-8.
- Десятова-Шостенко Н., Шалит М. Бібліографія Державного степового заповідника «Чаплі» (кол. Асканія-Нова) // Вісті держ. степ. заповідника «Чаплі». — 1928. — № 7. — С. 201–211.
- Десятова-Шостенко Н. О. Велетенський музей // Комуніст. — Харків, 1928, 25 серпня.
- Десятова-Шостенко Н. А. Растительность государственного заповедника «Чапли» (б. Аскания-Нова) // Степной заповедник «Чапли» — Аскания-Нова. — М., 1928. — С. 125–145.
- Десятова-Шостенко Н., Левин С. 1928. Ботанічне дослідження чорноморських кіс та островів Тендра, Джарилгача, Орлова та Довгого // Мат. до охорони природи на Україні. — Харків, 1928. — Вип. I. — С. 3-73.
- Десятова-Шостенко Н. О. Ботанічне обслідування степів Держзаповідника «Чаплі» навесні 1927 p. // Вісті Держ. Степ. Заповідника «Чаплі». — 1930. — Т. 7.
Про неї
- , № 4 (43) 2010. Стор. 52
- Архив С-Петербургского отделения РАН, ф. 996, оп. 1, д. 5, лл. 1-3.
- Доброчаєва Д. М. У пошуках карти Ю. Д. Клеопова. Флористическое районирование Евросибири // Укр. ботан. журн. — 1991. — № 6. — С. 124–128.
- Дрогобыч Н. Е., Семенова-Тян-Шанская A.M. 1988. История ботанических исследований в заповедной степи Аскания-Нова (к 100-летию заповедника) // Бюлл. МОИП, отд. биол. — 1988. — Т. 93, вьп. 3. — С. 118–125.
- Наука и научные работники СССР. — Л.: Изд-во АН СССР, 1926. — Ч. VI. — С. 541.
- Лавренко Е. М. Воспоминания // Бот журн. — 2000. — Т. 85, № 2. — С. 140–156.
13. ЦДАВО України, ф. 27, оп. 9, спр. 591, л. 89. 14. ЦДАВО України, ф. 2, оп. 7, спр. 72, лл 120–125. 15. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 12, спр. 8752, лл. 1-5.
Примітки
- https://www.researchgate.net/publication/352539255_NA_Desyatova-Shostenko_returning_from_oblibion_for_the_125_th_Anniversary/link/60cdcc0da6fdcc01d483712f
- Czech National Authority Database
- IPNI, Des.-Shost.
- Сторінку підготовано за матеріалами В. Є. Борейка [1] [ 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Лавренко Е. М. Воспоминания // Ботан. журн., 2000. — Т. 85, № 2. — С. 140–156.
- Черних, Валентин Петрович (2015). 210 років фармацевтичної освіти: традиції та інновації (українською) . Харків: Національний фармацевтичний університет. с. С.20, 24, 30, 135.
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () - . www.ecoethics.ru. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
Це незавершена стаття про українську науковицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Desyatova Shostenko Nataliya Oleksiyivna v inozemnih publikaciyah mozhe figuruvati yak N Roussin prizvishe yiyi ostannogo cholovika 26 grudnya 1889 18891226 gruden 1887 1968 1969 ukrayinskij botanik ekolog Desyatova Shostenko Nataliya OleksiyivnaNarodilasya26 grudnya 1889 1889 12 26 Vovchansk Harkivska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomerla1968 1968 Kormej an PariziKrayina SRSR FranciyaDiyalnistbotanik ekolog vikladachka universitetu botanichna kolekcionerkaAlma materZhenevskij universitetGaluzbotanika 2 i ekologiya 2 ZakladdNaukovij stupindoktor biologichnih naukDes Shost ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Desyatova Shostenko Nataliya Oleksiyivna Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI ZhittyepisNarodilasya N O Desyatova Shostenko 26 grudnya 1889 r za inshimi danimi v grudni 1887 r v mistechku Vovchansku Harkivskoyi guberniyi v dosit bagatij rodini yiyi batki volodili virobnictvom po konservaciyi sokiv Zakinchila Moskovski vishi zhinochi kursi i Zhenevskij universitet Chudovo volodila francuzkoyu i nimeckoyu Z 1911 po 1915 rr pracyuvala v Peterburzi v gerbariyi Golovnogo botanichnogo sadu U 1912 1917 rr brala uchast v botanichnih ekspediciyah do Serednoyi Aziyi Potim perebralasya do Harkova de sluzhila sestroyu miloserdya U 1917 r povernulasya do Peterburgu potim znovu opinilasya v Harkovi vikladala v Novo Oleksiyivskomu silgospinstituti Pid chas gromadyanskoyi vijni pobuvala v Krasnodari mabut vidstupayuchi z armiyeyu Denikina potim v Sochi znovu v Krasnodari U 1923 r povernulasya v Harkiv stavshi asistentom kafedri botaniki Harkivskogo farmacevtichnogo tehnikumu Paralelno z 1925 r ocholyuye botanichnij viddil Askaniyi Nova Zavdyaki yiyi doslidzhennyam u zapovidniku vdalosya vidiliti she odnu absolyutno zapovidnu dilyanku v 4800 ga yaka i ponini vhodit u dilyanku Uspenivka Arhivni materiali svidchat sho yij ne raz razom z inshimi naukovimi spivrobitnikami dovodilosya vidstoyuvati vid vidomchih potug zapovidnu cilinu v 1928 r vdalosya domogtisya skasuvannya rishennya URSR pro perenesennya zapovidnoyi dilyanki Razom z M Shalitom sklala povnu bibliografiyu po 1928 r Askaniyi Nova U 1929 r vona vidstoyuvala vid rozoryuvannya zapovidnik Homutovskij step U 1927 1928 rr Nataliya Oleksiyivna doslidzhuvala cilinni dilyanki v Pivnichnomu Krimu ta Odeskoyi oblasti Bula z 1929 po 1934 rr chlenom byuro Ukrayinskogo komitetu z ohoroni pam yatok prirodi z grudnya 1929 r ocholila pislya Ye M Lavrenko Harkivsku prirodoohoronnu inspekturu Priblizno v 1936 r N O Desyatova Shostenko z grupoyu harkivskih botanikiv pereyihala do Kiyeva stala pracyuvati v Instituti botaniki AN URSR na posadi profesora U comu zh roci yij prisudzheno stupin doktora biologichnih nauk hocha Ye M Lavrenko pishe sho doktorsku disertaciyu cherez vijnu sho pochalasya vona zahistiti ne vstigla Lavrenko 2000 Z prihodom fashistiv misto ne zalishila a pracyuvala v organizovanomu nimeckim botanikom Genrihom Valterom Instituti silskogospodarskoyi botaniki pri Forshuncentrasse v Kiyevi Pracyuvala v Kiyevi pid kerivnictvom Yuriya Kleopova priznachenogo na posadu ukrayinskogo direktora kiyivskogo Institutu botaniki Zgodom rezultati yihnoyi roboti vikoristano u 12 tomnomu vidanni Flora URSR 1938 1965 odnak imena samih doslidnikiv zamovchuvano Pislya prihodu radyanskih chastin rozumiyuchi sho dolya yiyi mozhe zakinchitisya tragichno i ne bazhayuchi potraplyati do ruk beriyivskih kativ v 1944 r emigruvala do Franciyi de vijshla zamizh za bagatogo cholovika Rozpovidayut taku legendu Odnogo razu na VIII mizhnarodnomu botanichnomu kongresi u 1954 r v Parizhi do glavi radyanskoyi delegaciyi akademika Ye M Lavrenka pidijshla dama i zapitala Yevgene Mihajlovichu zdrastujte Vi mene ne vpiznayete Ya Natalya Shostenko Lavrenko yakij v 20 h rokah dovgo i bagato pracyuvav z N Desyatovoyu Shostenko vidpoviv Vibachte madam ya z Vami neznajomij Epizod dosit harakternij dlya togo chasu Pomerla N O Desyatova Shostenko v Parizhi v 1968 1969 r Informaciya pro diyalnist i fotografiya profesora N O Desyatkovoyi Shostenko u stinah Harkivskogo farmacevtichnogo institutu nini Nacionalnij farmacevtichnij universitet navoditsya v publikaciyi Gontovoyi T M ta spivav Minule i suchasne kafedri botaniki NFaU Deki vidomosti pro osobistist N O Desyatovoyi Shostenko rodinu personaliyi ta yiyi cholovika V I Shostenka navodyatsya v publikaciyi M M Fedoronchuk i M V Sheveri Institut botaniki imeni M G Holodnogo NAN Ukrayini Kiyiv Naukovi praciDesyatova Shostenko N O Desho pro ohoronu prirodi na Zahodi Visnik prirodoznavstva Harkiv 1927 3 4 S 1 8 Desyatova Shostenko N Shalit M Bibliografiya Derzhavnogo stepovogo zapovidnika Chapli kol Askaniya Nova Visti derzh step zapovidnika Chapli 1928 7 S 201 211 Desyatova Shostenko N O Veletenskij muzej Komunist Harkiv 1928 25 serpnya Desyatova Shostenko N A Rastitelnost gosudarstvennogo zapovednika Chapli b Askaniya Nova Stepnoj zapovednik Chapli Askaniya Nova M 1928 S 125 145 Desyatova Shostenko N Levin S 1928 Botanichne doslidzhennya chornomorskih kis ta ostroviv Tendra Dzharilgacha Orlova ta Dovgogo Mat do ohoroni prirodi na Ukrayini Harkiv 1928 Vip I S 3 73 Desyatova Shostenko N O Botanichne obsliduvannya stepiv Derzhzapovidnika Chapli navesni 1927 p Visti Derzh Step Zapovidnika Chapli 1930 T 7 Pro neyi 4 43 2010 Stor 52 Arhiv S Peterburgskogo otdeleniya RAN f 996 op 1 d 5 ll 1 3 Dobrochayeva D M U poshukah karti Yu D Kleopova Floristicheskoe rajonirovanie Evrosibiri Ukr botan zhurn 1991 6 S 124 128 Drogobych N E Semenova Tyan Shanskaya A M 1988 Istoriya botanicheskih issledovanij v zapovednoj stepi Askaniya Nova k 100 letiyu zapovednika Byull MOIP otd biol 1988 T 93 vp 3 S 118 125 Nauka i nauchnye rabotniki SSSR L Izd vo AN SSSR 1926 Ch VI S 541 Lavrenko E M Vospominaniya Bot zhurn 2000 T 85 2 S 140 156 13 CDAVO Ukrayini f 27 op 9 spr 591 l 89 14 CDAVO Ukrayini f 2 op 7 spr 72 ll 120 125 15 CDAVO Ukrayini f 166 op 12 spr 8752 ll 1 5 Primitkihttps www researchgate net publication 352539255 NA Desyatova Shostenko returning from oblibion for the 125 th Anniversary link 60cdcc0da6fdcc01d483712f Czech National Authority Database d Track Q13550863 IPNI Des Shost Storinku pidgotovano za materialami V Ye Borejka 1 1 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Lavrenko E M Vospominaniya Botan zhurn 2000 T 85 2 S 140 156 Chernih Valentin Petrovich 2015 210 rokiv farmacevtichnoyi osviti tradiciyi ta innovaciyi ukrayinskoyu Harkiv Nacionalnij farmacevtichnij universitet s S 20 24 30 135 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka www ecoethics ru Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2019 Procitovano 8 zhovtnya 2019 Ce nezavershena stattya pro ukrayinsku naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2016