Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. |
Вели́ка Яблуні́вка (попередня назва Вовківка) — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Березняківської сільської громади. Розташоване над річкою Тясмин, за 30 км від міста Черкаси, за 8 км на південь від міста Сміла та за 5 км від залізничної станції ім. Тараса Шевченка. Кількість населення — 1966 осіб.
село Велика Яблунівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Березняківська сільська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | до 1777 |
Населення | 1966 |
Поштовий індекс | 20745 |
Телефонний код | +380 4733 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°09′44″ пн. ш. 31°55′39″ сх. д. / 49.16222° пн. ш. 31.92750° сх. д.Координати: 49°09′44″ пн. ш. 31°55′39″ сх. д. / 49.16222° пн. ш. 31.92750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 100 м |
Водойми | річки: Тясмин, Попів |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Березняки |
Карта | |
Велика Яблунівка | |
Велика Яблунівка | |
Мапа | |
Історія
Сьогодення села сягає в глибоку сиву давнину.
У середині 50-х років XX ст. учні Велико-Яблунівської школи на березі Тясмину та в руслі його притоки, яка давно висохла, знайшли останки первісного велетня — мамонта (їх було взято в Академію УРСР як винятковий екземпляр).
Про заселення цієї місцини первісними людьми свідчать знайдені молодими дослідниками дві кам'яні сокири з отвором для рукоятки, камінний молоток (газ. «Черкаська правда», 2 липня 1957 р.).
Поблизу Великої Яблунівки виявлено також кургани скіфського часу.
1838 р. Графи Бобринські в селі будують цукровий завод.
1846 р. З розширенням площ посівів цукрових буряків зросла потреба в робочій силі. У селі засівалось 1500 десятин (1635 га) буряками, на обробітку яких було зайнято понад 3500 осіб.
1886 р. З причини недостатньої кількості сировини завод припиняє свою виробничу діяльність, а в 1895 році його будівлі були повністю розібрані.
1925 р. У селі організовано ТСОЗ, в 1929 році — колгосп ім. Косіора.
1941-1944 роки. Німецько-радянська війна. Село окуповане радянськими військами 25 січня 1944 року. На території села діяла підпільна організація яку очолював Г. І. Гаркуша, і нараховувала 8 підпільників.
За мужність, виявлену в боях з нацистами, 287 громадян села городжено орденами і медалями Радянського Союзу.
1944 рік. У центральному господарстві — 3 корови, 63 теляти, хоферма з 70 курей та 14 качок (газ. «Червоний стяг» 24 вересня І р.). З метою забезпечення господарства посівним матеріалом бр дир рільничої бригади Фросина Хільченко разом зі своїми подру зібрала у односельців 285 цнт зерна… З кожного гектара вродило 1 цнт зернових (газ. «Червоний стяг», 7 листопада 1944 р.).
1951 рік. Власністю колгоспу ім. Горького є 4 автомашини, ? голови коней, 20 пар волів, 4 жатки.
1954 рік. 19 листопада газета «Червоний стяг» повідомляє: «Гордістю села є гідроелектростанція потужністю 84 кіловати. Встановлено 450 освітлювальних точок. Повністю електрифіковано твар. приміщення, а також млин, пилораму, кузню, школу, клуб. У колгоспному виробництві встановлено 20 діючих електромоторів.
1969 рік. Виробництво молока порівняно з 1950 роком збільшилось у сім разів, зерна — у 2,5 раза. Грошові прибутки зросли у 8 р.
В 1950 році на оплату праці було витрачено 41,6 тис. крб., в ? році — 419 тисяч карбованців. Колгосп удостоюється звання господарства високої культури землеробства. Передовики: механізатори Іван Бойко, Іван Полтавець кола Котляр, Іван Рябокінь, Володимир Кутовий; доярки Софія З ряна, Ніна Мельник, Варвара Демиденко, Євгенія Піскун; свинар лина Онищенко, Віра Сіренко, Віра Вдовенко.
1973 рік. У господарстві врожайність зернових з кожного і складає 40,8 цнт, у тому числі озимої пшениці — 50 центнерів. Ріл бригада Ніни Ткаченко зібрала з кожного гектара по 53,2 цнт пшениці, понад 40 цнт ячменю, 39 цнт проса.
1977 рік. Врожай зернових по колгоспу складає 49,7 центнер пшениці — 52 цнт з кожного гектара.
1978 рік. Валове виробництво молока з 1209 цнт у 1951 зросло до 13676 центнерів. Стадо корів за цей період збільшилося з 3 до 670.
1982 рік. У господарстві в порівнянні з 1965 роком врожайність зернових зросла на 6 цнт з кожного гектара, цукрових буряків — на 21, овочів — на 39 центнерів.
Виробництво валової продукції на одного працівника збільшилося на 2284 карбованця, а на один людино-день — на 6 крб. 23 коп.
У селі — Будинок культури на 400 місць, дві бібліотеки. На розі вулиць Горького і Молодіжної — двоповерховий будинок на 8 квартир, а далі — один двоповерховий. Дитячий садок і майстерня індпошиву, їдальня, 5 магазинів, стадіон, медпункт, філія зв'язку.
З порога восьмирічної школи пішло у велике життя 45 вчителів, 26 агрономів, чимало медиків і зооветспеціалістів (газ. «Червоний стяг», 9 жовтня 1982 р.).
1985 рік. У колгоспі 3245 гектарів землі, які обслуговують 20 вантажних автомашин, 35 тракторів, 8 зернових, 3 бурякових, по два кукурудзозбиральних та силосних комбайнів, 390 електродвигунів. На тваринницьких фермах утримують 1605 голів великої рогатої худоби, 1460 голів свиней. Порівняно з 1960 роком виробництво молока збільшилося на 1133 тонни.
Оплата праці одного людино-дня склала 7 крб. 65 коп. Середньорічна заробітна плата колгоспника: механізатора — 2880 карбованців, доярки — 2510, свинарки — 2180, різноробочого — 1547 карбованців.
В особистому користуванні колгоспників — 95 легкових автомобілів, понад 150 мотоциклів. У вищих і середніх навчальних закладах навчається п'ять колгоспних стипендіатів. Культурно-побутовий фонд складає 56 тисяч карбованців.
1990 рік. У колгоспі ім. Горького створено кооператив "Добробут ', у якому діє цех по ремонту різного електрообладнання, виготовляються металеві сітки. До кооперативу входять також олійниця, млин, Лашя-сауна. Планується також створити цех по переробці м'ясопродуктів.
1995 рік. У порівнянні з 1990 роком КСП «Тясмин» зменшило поголів'я ВРХ на 588 голів (1648—1060), свиней — на 606 голів (1258—652).
1996 рік. У селі дворів — 1130, населення — 2252 осіб (? жінок — чоловіків — 1004), дітей до 17-ти років — 420.
1999 рік. 1 січня. Вартість основних виробничих фондів КСП 9 млн. 897 тис. гривень. Валове виробництво сільськогоспода кої продукції за 1998 рік — 1 млн. 115 тис. гривень. У господарстві цює 211 чоловік. Середньомісячна зарплата одного працівника 117 вень. Рентабельність рослинництва — 8,5 відсотка, тваринництво з кове. На фермах утримують 478 голів ВРХ, у тому числі 162 голови корів, голову свиней, 1711 голів птиці.
Велика Яблунівка — стандартизований топонім. Офіційна назва села, прийнята в 20-х роках минулого століття, — Яблунівка. Попередня назва пов'язана з ім'ям польського князя Яна Яблоновського. Від його прізвища й осаду почали називати Яблоновкою. Село, за офіційними документами, засноване близько 1775 р. Цікаво, що мешканці села за традицією пов'язують його назву з переказом, згідно з яким, щоразу, вирушаючи з дорогу чи повертаючись назад, чумаки зупинялися на перепочинок біля великої яблуні. При цьому любили промовляти: «Де будемо відпочивати? — Звісно, біля великої яблуні». Не можна залишити поза увагою зниклий топонім — Вовківка. Колишню назву села пов'язують з іменем першого поселенця, який придбав прізвисько Вовк за певні риси характеру — відлюдькуватість. Від прізвища Вовк за допомогою назвотворчого суфікса –івк- і утворилася назва села. Описуючи село в книзі «Сказания о населенных местностях Киевской губернии», 1864 року Л.Похилевич наголошує, що «… к востоку от села еще недавно тянулся превосходный лес…», який нещадно винищувався в результаті діяльності цукрового заводу. На цей час в селі проживало 1342 жителі. Була дерев'яна церква в ім'я Іоана Богослова, збудована в 1777 році. У 1925 році в селі організовано товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), а в 1929 році створено колгосп ім. С. В. Косіора. У радянський період на території села розташовувалась центральна садиба колгоспу ім. Горького, працювала восьмирічна школа, Будинок культури, клуб, дві бібліотеки, медпункт, філія зв'язку, 5 магазинів. За мужність і відвагу, проявлені в роки Німецько-радянської війни, 278 жителів села нагороджені орденами та медалями.
Населення
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 1 874 | 95,32 % |
Російська | 69 | 3,51 % |
Молдовська | 21 | 1,07 % |
Інше | 2 | 0,10 % |
Разом | 1 966 | 100,00 % |
Відомі люди
- Шпильовий Леонід Вікторович — український вчений, фахівець з гірництва та технічної кібернетики.
Див. також
Примітки
- Велика Яблунівка(рос.)
Посилання
- Погода в селі Велика Яблунівка [ 29 березня 2008 у Wayback Machine.]
- м. Сміла [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Jabłonówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 623. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Veli ka Yabluni vka poperednya nazva Vovkivka selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti u skladi Bereznyakivskoyi silskoyi gromadi Roztashovane nad richkoyu Tyasmin za 30 km vid mista Cherkasi za 8 km na pivden vid mista Smila ta za 5 km vid zaliznichnoyi stanciyi im Tarasa Shevchenka Kilkist naselennya 1966 osib selo Velika YablunivkaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Cherkaskij rajonGromada Bereznyakivska silska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane do 1777Naselennya 1966Poshtovij indeks 20745Telefonnij kod 380 4733Geografichni daniGeografichni koordinati 49 09 44 pn sh 31 55 39 sh d 49 16222 pn sh 31 92750 sh d 49 16222 31 92750 Koordinati 49 09 44 pn sh 31 55 39 sh d 49 16222 pn sh 31 92750 sh d 49 16222 31 92750Serednya visota nad rivnem morya 100 mVodojmi richki Tyasmin PopivMisceva vladaAdresa radi s BereznyakiKartaVelika YablunivkaVelika YablunivkaMapa U seli richka Popiv vpadaye u Tyasmin IstoriyaSogodennya sela syagaye v gliboku sivu davninu U seredini 50 h rokiv XX st uchni Veliko Yablunivskoyi shkoli na berezi Tyasminu ta v rusli jogo pritoki yaka davno visohla znajshli ostanki pervisnogo veletnya mamonta yih bulo vzyato v Akademiyu URSR yak vinyatkovij ekzemplyar Pro zaselennya ciyeyi miscini pervisnimi lyudmi svidchat znajdeni molodimi doslidnikami dvi kam yani sokiri z otvorom dlya rukoyatki kaminnij molotok gaz Cherkaska pravda 2 lipnya 1957 r Poblizu Velikoyi Yablunivki viyavleno takozh kurgani skifskogo chasu 1838 r Grafi Bobrinski v seli buduyut cukrovij zavod 1846 r Z rozshirennyam plosh posiviv cukrovih buryakiv zrosla potreba v robochij sili U seli zasivalos 1500 desyatin 1635 ga buryakami na obrobitku yakih bulo zajnyato ponad 3500 osib 1886 r Z prichini nedostatnoyi kilkosti sirovini zavod pripinyaye svoyu virobnichu diyalnist a v 1895 roci jogo budivli buli povnistyu rozibrani 1925 r U seli organizovano TSOZ v 1929 roci kolgosp im Kosiora 1941 1944 roki Nimecko radyanska vijna Selo okupovane radyanskimi vijskami 25 sichnya 1944 roku Na teritoriyi sela diyala pidpilna organizaciya yaku ocholyuvav G I Garkusha i narahovuvala 8 pidpilnikiv Za muzhnist viyavlenu v boyah z nacistami 287 gromadyan sela gorodzheno ordenami i medalyami Radyanskogo Soyuzu 1944 rik U centralnomu gospodarstvi 3 korovi 63 telyati hoferma z 70 kurej ta 14 kachok gaz Chervonij styag 24 veresnya I r Z metoyu zabezpechennya gospodarstva posivnim materialom br dir rilnichoyi brigadi Frosina Hilchenko razom zi svoyimi podru zibrala u odnoselciv 285 cnt zerna Z kozhnogo gektara vrodilo 1 cnt zernovih gaz Chervonij styag 7 listopada 1944 r 1951 rik Vlasnistyu kolgospu im Gorkogo ye 4 avtomashini golovi konej 20 par voliv 4 zhatki 1954 rik 19 listopada gazeta Chervonij styag povidomlyaye Gordistyu sela ye gidroelektrostanciya potuzhnistyu 84 kilovati Vstanovleno 450 osvitlyuvalnih tochok Povnistyu elektrifikovano tvar primishennya a takozh mlin piloramu kuznyu shkolu klub U kolgospnomu virobnictvi vstanovleno 20 diyuchih elektromotoriv 1969 rik Virobnictvo moloka porivnyano z 1950 rokom zbilshilos u sim raziv zerna u 2 5 raza Groshovi pributki zrosli u 8 r V 1950 roci na oplatu praci bulo vitracheno 41 6 tis krb v roci 419 tisyach karbovanciv Kolgosp udostoyuyetsya zvannya gospodarstva visokoyi kulturi zemlerobstva Peredoviki mehanizatori Ivan Bojko Ivan Poltavec kola Kotlyar Ivan Ryabokin Volodimir Kutovij doyarki Sofiya Z ryana Nina Melnik Varvara Demidenko Yevgeniya Piskun svinar lina Onishenko Vira Sirenko Vira Vdovenko 1973 rik U gospodarstvi vrozhajnist zernovih z kozhnogo i skladaye 40 8 cnt u tomu chisli ozimoyi pshenici 50 centneriv Ril brigada Nini Tkachenko zibrala z kozhnogo gektara po 53 2 cnt pshenici ponad 40 cnt yachmenyu 39 cnt prosa 1977 rik Vrozhaj zernovih po kolgospu skladaye 49 7 centner pshenici 52 cnt z kozhnogo gektara 1978 rik Valove virobnictvo moloka z 1209 cnt u 1951 zroslo do 13676 centneriv Stado koriv za cej period zbilshilosya z 3 do 670 1982 rik U gospodarstvi v porivnyanni z 1965 rokom vrozhajnist zernovih zrosla na 6 cnt z kozhnogo gektara cukrovih buryakiv na 21 ovochiv na 39 centneriv Virobnictvo valovoyi produkciyi na odnogo pracivnika zbilshilosya na 2284 karbovancya a na odin lyudino den na 6 krb 23 kop U seli Budinok kulturi na 400 misc dvi biblioteki Na rozi vulic Gorkogo i Molodizhnoyi dvopoverhovij budinok na 8 kvartir a dali odin dvopoverhovij Dityachij sadok i majsternya indposhivu yidalnya 5 magaziniv stadion medpunkt filiya zv yazku Z poroga vosmirichnoyi shkoli pishlo u velike zhittya 45 vchiteliv 26 agronomiv chimalo medikiv i zoovetspecialistiv gaz Chervonij styag 9 zhovtnya 1982 r 1985 rik U kolgospi 3245 gektariv zemli yaki obslugovuyut 20 vantazhnih avtomashin 35 traktoriv 8 zernovih 3 buryakovih po dva kukurudzozbiralnih ta silosnih kombajniv 390 elektrodviguniv Na tvarinnickih fermah utrimuyut 1605 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 1460 goliv svinej Porivnyano z 1960 rokom virobnictvo moloka zbilshilosya na 1133 tonni Oplata praci odnogo lyudino dnya sklala 7 krb 65 kop Serednorichna zarobitna plata kolgospnika mehanizatora 2880 karbovanciv doyarki 2510 svinarki 2180 riznorobochogo 1547 karbovanciv V osobistomu koristuvanni kolgospnikiv 95 legkovih avtomobiliv ponad 150 motocikliv U vishih i serednih navchalnih zakladah navchayetsya p yat kolgospnih stipendiativ Kulturno pobutovij fond skladaye 56 tisyach karbovanciv 1990 rik U kolgospi im Gorkogo stvoreno kooperativ Dobrobut u yakomu diye ceh po remontu riznogo elektroobladnannya vigotovlyayutsya metalevi sitki Do kooperativu vhodyat takozh olijnicya mlin Lashya sauna Planuyetsya takozh stvoriti ceh po pererobci m yasoproduktiv 1995 rik U porivnyanni z 1990 rokom KSP Tyasmin zmenshilo pogoliv ya VRH na 588 goliv 1648 1060 svinej na 606 goliv 1258 652 1996 rik U seli dvoriv 1130 naselennya 2252 osib zhinok cholovikiv 1004 ditej do 17 ti rokiv 420 1999 rik 1 sichnya Vartist osnovnih virobnichih fondiv KSP 9 mln 897 tis griven Valove virobnictvo silskogospoda koyi produkciyi za 1998 rik 1 mln 115 tis griven U gospodarstvi cyuye 211 cholovik Serednomisyachna zarplata odnogo pracivnika 117 ven Rentabelnist roslinnictva 8 5 vidsotka tvarinnictvo z kove Na fermah utrimuyut 478 goliv VRH u tomu chisli 162 golovi koriv golovu svinej 1711 goliv ptici Velika Yablunivka standartizovanij toponim Oficijna nazva sela prijnyata v 20 h rokah minulogo stolittya Yablunivka Poperednya nazva pov yazana z im yam polskogo knyazya Yana Yablonovskogo Vid jogo prizvisha j osadu pochali nazivati Yablonovkoyu Selo za oficijnimi dokumentami zasnovane blizko 1775 r Cikavo sho meshkanci sela za tradiciyeyu pov yazuyut jogo nazvu z perekazom zgidno z yakim shorazu virushayuchi z dorogu chi povertayuchis nazad chumaki zupinyalisya na perepochinok bilya velikoyi yabluni Pri comu lyubili promovlyati De budemo vidpochivati Zvisno bilya velikoyi yabluni Ne mozhna zalishiti poza uvagoyu zniklij toponim Vovkivka Kolishnyu nazvu sela pov yazuyut z imenem pershogo poselencya yakij pridbav prizvisko Vovk za pevni risi harakteru vidlyudkuvatist Vid prizvisha Vovk za dopomogoyu nazvotvorchogo sufiksa ivk i utvorilasya nazva sela Opisuyuchi selo v knizi Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii 1864 roku L Pohilevich nagoloshuye sho k vostoku ot sela eshe nedavno tyanulsya prevoshodnyj les yakij neshadno vinishuvavsya v rezultati diyalnosti cukrovogo zavodu Na cej chas v seli prozhivalo 1342 zhiteli Bula derev yana cerkva v im ya Ioana Bogoslova zbudovana v 1777 roci U 1925 roci v seli organizovano tovaristvo spilnogo obrobitku zemli TSOZ a v 1929 roci stvoreno kolgosp im S V Kosiora U radyanskij period na teritoriyi sela roztashovuvalas centralna sadiba kolgospu im Gorkogo pracyuvala vosmirichna shkola Budinok kulturi klub dvi biblioteki medpunkt filiya zv yazku 5 magaziniv Za muzhnist i vidvagu proyavleni v roki Nimecko radyanskoyi vijni 278 zhiteliv sela nagorodzheni ordenami ta medalyami NaselennyaMovnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 1 874 95 32 Rosijska 69 3 51 Moldovska 21 1 07 Inshe 2 0 10 Razom 1 966 100 00 Vidomi lyudiShpilovij Leonid Viktorovich ukrayinskij vchenij fahivec z girnictva ta tehnichnoyi kibernetiki Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiVelika Yablunivka ros Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli Velika Yablunivka 29 bereznya 2008 u Wayback Machine m Smila 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Jablonowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 623 pol