Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
  | |
«підґрунтя багатства, земля традицій» | |
 | |
 | |
| Столиця | Пеканбару |
| Губернатор | Арс'яджульянді Рачман (Arsyadjuliandi Rachman) |
| Площа | 87 024 км² |
| Населення | 5 538 367 (2010) |
| Етнічні групи | малайці (33,2 %), яванці (29,2 %), батаки (12,6 %), мінангкабау (12,3 %), банджари (4,1 %), буги (1,9 %), китайці (1,8 %) |
| Релігія | іслам (88 %), християнство (10 %), буддизм (2 %) |
| Мови | індонезійська, малайська |
| Дата заснування | 10 серпня 1957 |
| Часовий пояс | |
| Сайт | riau.go.id |
Ріау (індонез. Riau) — провінція Індонезії, що знаходиться на сході центральної частини Суматри та межує з Джамбі на півдні, Західною Суматрою на заході, Північною Суматрою на півночі.
Крім основної території на острові Суматра, провінція Ріау включає менші острови , , Паданг, Рантау, Рансанг, розташовані в Малаккській протоці біля узбережжя головного острова.
До 2002 року провінція Ріау також включала острови Ріау, архіпелаг, відділений від Суматри протокою Бергала. Тепер це окрема провінція.
Історія
Цей регіон був складовою частиною буддійської імперії Шривіджая (VII—XIV ст.) зі столицею в Палембанзі та служив плацдармом для завоювання держав на Малайському півострові. Індуїстська імперія Маджапагіт зі східної Яви встановила панування над цим регіоном після падіння Шривіджаї в XIV ст. Потім, після розпаду імперії Маджапагіт в XVI ст., тут було засновано декілька мусульманських держав.
У 1596 р. сюди прийшли голландці, а згодом до них додалися й британці. Конкуренція між ними й часті атаки морських піратів негативно вплинули на регіон, який до кінця XVIII ст. опинився під контролем голландців. Після періоду японської окупації (1942—1945) під час Другої світової війни Ріау приєдналася до новоствореної Республіки Індонезія в 1950 р.
Географія
Плато Батак та плоскогір'я Паданг, що є частиною гір Барісан, розташовані вздовж західного кордону провінції й спільно утворюють її гірську частину. Далі на північ висунуті гори Тіґапулу із середньою висотою 726 метрів над рівнем моря.
Річки Рокан, Тапунг, Сіак, Кампар і Індраґірі течуть з гір на схід до Малаккської протоки. Вони живлять пояс боліт, що простягається максимум на 240 км від узбережжя. Болота також займають більшу частину островів Рупат і Бенкаліс.
Регіон залежить від періодичних повеней, а узбережжя розрізане глибокими лиманами.
Болотна рослинність складається з осоки, пандану, ротангу, папоротей. Густі хащі бамбуку в багатьох місцях межують з болотами. Лимани вкриті мангровим лісом.
Адміністративний поділ
До складу провінції входять 10 округів та 2 муніципалітети (міста):
| Назва | Площа, км² | Населення, осіб (2010, перепис) | Адміністративний центр |
|---|---|---|---|
| (індонез. Kuantan Singingi) | 5 259,36 | 292 116 | (індонез. Teluk Kuantan) |
| (індонез. Indragiri Hulu) | 7 723,80 | 363 442 | (індонез. Rengat) |
| (індонез. Indragiri Hilir) | 12 614,78 | 661 779 | (індонез. Tembilahan) |
| (індонез. Pelalawan) | 12 758,45 | 301 829 | (індонез. Pangkalan Kerinci) |
| (індонез. Siak) | 8 275,18 | 376 742 | (індонез. Siak Sri Indrapura) |
| (індонез. Kampar) | 10 983,47 | 688 204 | (індонез. Bangkinang) |
| (індонез. Rokan Hulu) | 7 588,13 | 474 843 | (індонез. Pasir Pengaraian) |
| (індонез. Bengkalis) | 6 975,41 | 498 336 | (індонез. Bengkalis) |
| (індонез. Rokan Hilir) | 8 881,59 | 553 216 | (індонез. Bagansiapiapi) |
| (індонез. Kepulauan Meranti) | 3 707,84 | 176 290 | (індонез. Selatpanjang) |
| місто Пеканбару (індонез. Kota Pekanbaru) | 632,27 | 897 767 | |
| місто (індонез. Kota Dumai) | 1 623,38 | 253 803 | |
| Провінція Ріау | 87 023,66 | 5 538 367 | Пеканбару (індонез. Kota Pekanbaru) |
Економіка
Землеробство — головне заняття місцевих жителів. Тут вирощують рис, кукурудзу, маніок, сою, копру, природні барвники і перець. В Ріау також займаються заготівлею й транспортуванням лісу та рибальством. Наймасштабніша галузь промисловості — видобування та переробка нафти. Інші галузі — виробництво харчових продуктів, паперу та різьблених виробів із дерева.
Значна частина внутрішніх перевезень здійснюється річками. Мережа автомобільних шляхів обмежена в основному районом Пеканбару. У Пеканбару діє міжнародний аеропорт.
Населення
Етнічний склад населення провінції Ріау, за даними перепису населення 2010 року, був таким:
| Народи | Чисельність | Доля в населенні |
|---|---|---|
| Малайці | 1 828 815 | 33,20 % |
| Яванці | 1 608 268 | 29,20 % |
| Батаки | 691 399 | 12,55 % |
| Мінангкабау | 676 948 | 12,29 % |
| Банджари | 227 239 | 4,13 % |
| Буги | 107 159 | 1,95 % |
| Китайці | 101 864 | 1,85 % |
| Сунданці | 77 932 | 1,41 % |
| Ніасці | 71 537 | 1,30 % |
| Інші | 116 681 | 2,12 % |
| Всього | 5 507 842 | 100,00 % |
Найбільшою етнічною групою Ріау є малайці, представлені тут своєю місцевою локальною групою ріау-малайці. Вони розселені у прибережних східних районах провінції. На заході, в округах Верхній Рокан, Кампар, Куантан-Сингінгі та частково Верхнє Індраґірі живуть мінангкабау; ці землі межують з провінцією Західна Суматра, де розташований основний етнічний масив цього народу. В окрузі Верхній Рокан живуть також батаки-мандайлінги. Банджари та буги прибули в Ріау в XIX ст., відповідно з південного Калімантану та південного Сулавесі. Після відкриття в 40-х роках XX ст. нафтових родовищ на територію Ріау стали прибувати мігранти з інших районів Індонезії: яванці, сунданці, батаки та ін. Китайці та багато мінангкабау є міськими жителями.
У віддалених внутрішніх районах та на узбережжі річок і моря живуть окремі племінні групи населення: сакаї, акіти, таланг-мамаки, оранг-лаути, дуани.
Більшість населення провінції Ріау становлять мусульмани-суніти. За даними перепису населення 2010 року їх тут проживало 4 872 873 особи (88,0 % населення); далі йшли християни — 529 078 осіб (9,6 % населення) та буддисти — 114 332 особи (2,1 % населення).
Джерела
- Riau. Province, Indonesia. Encyclopædia Britannica (англ.)
Примітки
- Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Riau Province. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
- 2010 Population Census — Population by Region and Religion. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
- Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia [ 2019-05-07 у Wayback Machine.]. Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi (індонез.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Riau Riau Deviz Bumi Bertuah Negeri Beradat pidgruntya bagatstva zemlya tradicij Stolicya Pekanbaru Gubernator Ars yadzhulyandi Rachman Arsyadjuliandi Rachman Plosha 87 024 km Naselennya 5 538 367 2010 Etnichni grupi malajci 33 2 yavanci 29 2 bataki 12 6 minangkabau 12 3 bandzhari 4 1 bugi 1 9 kitajci 1 8 Religiya islam 88 hristiyanstvo 10 buddizm 2 Movi indonezijska malajska Data zasnuvannya 10 serpnya 1957 Chasovij poyas UTC 7 Sajt riau go id Riau indonez Riau provinciya Indoneziyi sho znahoditsya na shodi centralnoyi chastini Sumatri ta mezhuye z Dzhambi na pivdni Zahidnoyu Sumatroyu na zahodi Pivnichnoyu Sumatroyu na pivnochi Krim osnovnoyi teritoriyi na ostrovi Sumatra provinciya Riau vklyuchaye menshi ostrovi Padang Rantau Ransang roztashovani v Malakkskij protoci bilya uzberezhzhya golovnogo ostrova Do 2002 roku provinciya Riau takozh vklyuchala ostrovi Riau arhipelag viddilenij vid Sumatri protokoyu Bergala Teper ce okrema provinciya IstoriyaCej region buv skladovoyu chastinoyu buddijskoyi imperiyi Shrividzhaya VII XIV st zi stoliceyu v Palembanzi ta sluzhiv placdarmom dlya zavoyuvannya derzhav na Malajskomu pivostrovi Induyistska imperiya Madzhapagit zi shidnoyi Yavi vstanovila panuvannya nad cim regionom pislya padinnya Shrividzhayi v XIV st Potim pislya rozpadu imperiyi Madzhapagit v XVI st tut bulo zasnovano dekilka musulmanskih derzhav U 1596 r syudi prijshli gollandci a zgodom do nih dodalisya j britanci Konkurenciya mizh nimi j chasti ataki morskih pirativ negativno vplinuli na region yakij do kincya XVIII st opinivsya pid kontrolem gollandciv Pislya periodu yaponskoyi okupaciyi 1942 1945 pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Riau priyednalasya do novostvorenoyi Respubliki Indoneziya v 1950 r GeografiyaPlato Batak ta ploskogir ya Padang sho ye chastinoyu gir Barisan roztashovani vzdovzh zahidnogo kordonu provinciyi j spilno utvoryuyut yiyi girsku chastinu Dali na pivnich visunuti gori Tigapulu iz serednoyu visotoyu 726 metriv nad rivnem morya Richki Rokan Tapung Siak Kampar i Indragiri techut z gir na shid do Malakkskoyi protoki Voni zhivlyat poyas bolit sho prostyagayetsya maksimum na 240 km vid uzberezhzhya Bolota takozh zajmayut bilshu chastinu ostroviv Rupat i Benkalis Region zalezhit vid periodichnih povenej a uzberezhzhya rozrizane glibokimi limanami Bolotna roslinnist skladayetsya z osoki pandanu rotangu paporotej Gusti hashi bambuku v bagatoh miscyah mezhuyut z bolotami Limani vkriti mangrovim lisom Administrativnij podilMapa provinciyi Riau Do skladu provinciyi vhodyat 10 okrugiv ta 2 municipaliteti mista Nazva Plosha km Naselennya osib 2010 perepis Administrativnij centr indonez Kuantan Singingi 5 259 36 292 116 indonez Teluk Kuantan indonez Indragiri Hulu 7 723 80 363 442 indonez Rengat indonez Indragiri Hilir 12 614 78 661 779 indonez Tembilahan indonez Pelalawan 12 758 45 301 829 indonez Pangkalan Kerinci indonez Siak 8 275 18 376 742 indonez Siak Sri Indrapura indonez Kampar 10 983 47 688 204 indonez Bangkinang indonez Rokan Hulu 7 588 13 474 843 indonez Pasir Pengaraian indonez Bengkalis 6 975 41 498 336 indonez Bengkalis indonez Rokan Hilir 8 881 59 553 216 indonez Bagansiapiapi indonez Kepulauan Meranti 3 707 84 176 290 indonez Selatpanjang misto Pekanbaru indonez Kota Pekanbaru 632 27 897 767 misto indonez Kota Dumai 1 623 38 253 803 Provinciya Riau 87 023 66 5 538 367 Pekanbaru indonez Kota Pekanbaru EkonomikaZemlerobstvo golovne zanyattya miscevih zhiteliv Tut viroshuyut ris kukurudzu maniok soyu kopru prirodni barvniki i perec V Riau takozh zajmayutsya zagotivleyu j transportuvannyam lisu ta ribalstvom Najmasshtabnisha galuz promislovosti vidobuvannya ta pererobka nafti Inshi galuzi virobnictvo harchovih produktiv paperu ta rizblenih virobiv iz dereva Znachna chastina vnutrishnih perevezen zdijsnyuyetsya richkami Merezha avtomobilnih shlyahiv obmezhena v osnovnomu rajonom Pekanbaru U Pekanbaru diye mizhnarodnij aeroport NaselennyaEtnichnij sklad naselennya provinciyi Riau za danimi perepisu naselennya 2010 roku buv takim Narodi Chiselnist Dolya v naselenni Malajci 1 828 815 33 20 Yavanci 1 608 268 29 20 Bataki 691 399 12 55 Minangkabau 676 948 12 29 Bandzhari 227 239 4 13 Bugi 107 159 1 95 Kitajci 101 864 1 85 Sundanci 77 932 1 41 Niasci 71 537 1 30 Inshi 116 681 2 12 Vsogo 5 507 842 100 00 Najbilshoyu etnichnoyu grupoyu Riau ye malajci predstavleni tut svoyeyu miscevoyu lokalnoyu grupoyu riau malajci Voni rozseleni u priberezhnih shidnih rajonah provinciyi Na zahodi v okrugah Verhnij Rokan Kampar Kuantan Singingi ta chastkovo Verhnye Indragiri zhivut minangkabau ci zemli mezhuyut z provinciyeyu Zahidna Sumatra de roztashovanij osnovnij etnichnij masiv cogo narodu V okruzi Verhnij Rokan zhivut takozh bataki mandajlingi Bandzhari ta bugi pribuli v Riau v XIX st vidpovidno z pivdennogo Kalimantanu ta pivdennogo Sulavesi Pislya vidkrittya v 40 h rokah XX st naftovih rodovish na teritoriyu Riau stali pribuvati migranti z inshih rajoniv Indoneziyi yavanci sundanci bataki ta in Kitajci ta bagato minangkabau ye miskimi zhitelyami U viddalenih vnutrishnih rajonah ta na uzberezhzhi richok i morya zhivut okremi pleminni grupi naselennya sakayi akiti talang mamaki orang lauti duani Bilshist naselennya provinciyi Riau stanovlyat musulmani suniti Za danimi perepisu naselennya 2010 roku yih tut prozhivalo 4 872 873 osobi 88 0 naselennya dali jshli hristiyani 529 078 osib 9 6 naselennya ta buddisti 114 332 osobi 2 1 naselennya DzherelaRiau Province Indonesia Encyclopaedia Britannica angl PrimitkiPopulation Census Population by Region Type of Document and Sex Riau Province Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Kewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia Hasil Sensus Penduduk 2010 indonez 2010 Population Census Population by Region and Religion Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Buku Induk Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi Kabupaten Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia 2019 05 07 u Wayback Machine Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia Gamawan Fauzi indonez