Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рейн, також Райн (нім. Rhein, фр. Rhin, нід. Rijn) — велика міжнародна річка в Західній Європі довжиною 1233 км. Свій початок бере у Швейцарії, тече через Німеччину і Нідерланди та впадає до Північного моря. Площа басейну 185 тисяч км². Річка судноплавна на 952 км, до міста Базель і по Боденському озері. Загальна довжина водних шляхів у басейні Рейну близько 3000 км.
| Рейн | |
|---|---|
 | |
 | |
| 51°58′51″ пн. ш. 4°05′35″ сх. д. / 51.98083333336077771° пн. ш. 4.09305555558337808° сх. д. | |
| Витік | Граубюнден, Швейцарія |
| • координати | 46°37′57″ пн. ш. 8°40′29″ сх. д. / 46.63251300002777811° пн. ш. 8.67481000002777947° сх. д. |
| • висота, м | Фордеррайн 2600 м Гінтеррайн 2500 м |
| Гирло | Північне море |
| • координати | 51°58′51″ пн. ш. 4°05′35″ сх. д. / 51.98083333336077771° пн. ш. 4.09305555558337808° сх. д. |
| Басейн | басейн Рейну |
| Країни: | Швейцарія, Італія, Ліхтенштайн, Австрія, Німеччина, Франція, Нідерланди. |
| Регіон | Граубюнден Південна Голландія Базель-Штадт Санкт-Галлен Цюрих Ааргау Шаффгаузен Тургау Базель-Ланд Північний Рейн-Вестфалія Гессен Баден-Вюртемберг Рейнланд-Пфальц |
| Довжина | 1230 км |
| Площа басейну: | 185000 км² |
| Середньорічний стік | 2290 м³/с (на межі з Нідерландами |
| Притоки: | Рур, Майн, Неккар, Ліппе, Зіґ, Емшер, Мозель, Ар, Лан, Ерфт, Ааре, d, Пфрімм, d, Нае, Вутах, d, Q1472524?, Зайн, d, Möhlin[d], d, d, Великий Ельзаський канал, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Альб (Верхній Рейн), d, d, d, d, d, Зельц, Вуппер, d, d, d, d, d, d, d, d, Hinterrhein, Плессур[d], d, d, Передній Рейн, Пфінц, d, d, d, Ілль, d, Ельц, Мурґ, d, d, Дюссель, Від, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Шпаєрбах, d, d, Q1329926?, d, d, Q1420296?, Q1434890?, d, d, Q1498939?, d, Q1537249?, Q1551849?, d, d, d, d, d, d, d, Сір, d, d, d, d, d, d, d, d, Q2264533?, d, d, d, Q2526317?, d, d, d, Q15120055?, Q15134660?, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Тур, Бірс[d], d, Марна – Рейн (канал), d, Q3242327?, d, d, d, Q33104765?, d, d, Q90881974?, d, d, d, d, d, d, d, d і Q124453330? |
| Водойми в руслі | Боденське озеро і d |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Буквальна назва річки перекладається як «Течія» (з кельтської).
Історія
Починаючи з еоцену, альпійський орогенез привів до розвитку рифтової системи з півночі на південь. Основними елементами розлому є грабен Верхнього Рейну на південному заході Німеччини та сході Франції та Нижнього Рейну на північному заході Німеччини та південному сході Нідерландів.
Близько 11000 років тому гирло Рейну розташовувалося в Дуврській протоці. У південній частині Північного моря залишалася суша, відома як Доггерленд, що сполучала материкову Європу з Великою Британією. У 7-му тисячолітті до н.е. цей останній вододіл був подоланий через надпотужний зсув Стурегга, що викликав мегацунамі в Норвезькому морі.
Верхній Рейн входив до ареалу гальштатської культури із VI в. до н.е., а в I в. до н.е. ареал латенської культури займав майже всю його довжину, утворюючи контактну зону з ясторфської культурою, місце ранніх кельтсько-німецьких культурних контактів.
Імператор Август наказав пасинку, римському генералу Друзу заснувати 50 військових таборів уздовж Рейну, розпочавши римсько-германські війни у 12 р. до н. е. У цей час рівнина Нижнього Рейну була територією убій. У 38 р. до н.е. було засноване перше міське поселення на території сучасного центру Кельна -- Оппідум Убіорум. Кельн був визнаний містом римлянами у 50 році нашої ери під назвою Colonia Claudia Ara Agrippinensium.
Ідея сполучення Дунаю з Рейном була висловлена у VIII столітті. У 793 році Карл Великий почав будівництво Фосса-Кароліна. Канал у його теперішньому вигляді будувався з 1960 по 25 вересня 1992 року. Кошторисна вартість будівництва — 2,3 млрд євро.
Географія
У верхній течії належить до типу альпійських гірських річок. Має переважно снігове і льодовикове живлення, літній максимум і зимовий мінімум стоку; рясне сніготанення нерідко підсилюється зливовими опадами, що призводить до повеней.
Бере початок в Альпах, протікає через Боденське озеро, перетинає відроги Юри і Шварцвальду, після чого тече по Верхньорайнській рівнині. У середній течії проривається через Рейнські Сланцеві гори. Нижня течія — у межах Середньоєвропейської рівнини, де русло в багатьох місцях огороджено дамбами. Впадає в Північне море, утворюючи складну дельту.
У верхів'ях — весняно-літня повінь, у середній та нижній течії багатоводна протягом усього року. Середня витрата — 2500 м³/с, річний стік близько 79 км³.
Річка судноплавна на 952 км, до міста Базель і по Боденському озері. Загальна довжина водних шляхів у басейні Рейну близько 3000 км.
Рейн сполучений каналами з Роною, Марною, Везером, Ельбою (Канал Марна — Рейн, Канал Рона — Рейн, Канал Везель — Даттельн).
Острови на Рейні: .
Середня витрата води — 2500 м³/с, річний стік близько 79 км³.
Витоки
Рейн бере свою назву від місця злиття Ближнього (Переднього) та Дальнього (Заднього) Рейну в Таміні (Tamins, кантон Ґраубюнден у східній частині Швейцарії). Басейн цих двох річок охоплює велику територію з розгалуженою гідрографічною системою від масиву Сен-Ґоттар (Saint-Gotthard) на заході до Валь-ді-Лей в Італії на півдні та Давосу на сході. П'ятьма найбільшими річками тут є названі Ближній Райн () та Дальній Рейн (Гінтеррайн), а також Альбула, Ландвассер і Юлія.
Передній Рейн бере свій початок з декількох джерел на заході округу Сурсельва (Surselva) та прямує на схід. Одне з цих джерел, розташоване на висоті 2345 м над рівнем моря на озері Тома, з якого витікає Рейн-да-Тума, в цілому розглядається як витік Рейну. Проте найдальшим від устя джерелом Рейну є Рейн-да-Медель. На більшій відстані від устя ніж Рейн-да-Тума також знаходяться витоки Рейн-да-Майґелс (Rein da Maighels), Рейн-да-Курнера (Rein da Curnera) та (Dischmabach). Перші дві відносяться до сточища Переднього Рейну, остання до басейну Заднього Рейну (через Ландвассер та Альбулу). У своєму нижньому плині, Ближній Рейн протікає через ущелину Руїнолта (Ruinaulta).
Дальній Рейн є трохи коротшим, ніж Ближній. Він бере початок на схилах Райнвальдгорну в гірському хребті (східна частина Лепонтинських Альп), недалеко від кордону кантонів Граубюнден та Тічино, тече спочатку на схід, а далі повертає на північ. Біля Сілла-ім-Домлешґа в Дальній Рейн впадає Альбула, до якої в свою чергу впадають Юлія та Ландвассер. Джерело Альбули розташоване біля Бергена, Юлії — вище Бівіо на перевалі Жульєр, Ландвассеру — в долині Давосу.
Початок найпівденнішої річки з басейну Рейну — Рено-ді-Лей — знаходиться в Італії на озері Лей.
Альпійський Райн
Ближній Рейн та Дальній Рейн зливаються у Швейцарській комуні Бонадуц (Bonaduz), формуючи Альпійський Рейн (Alpenrhein німецькою мовою). В Курі (Граубюнден), він різко повертає на північ. Між Бонадуцом і Боденським озером він долає 86 км і спускається з 599 м до 396 м. Тут він протікає по альпійській льодовиковій долині. Поблизу Заргансу, лінія вододілу між Рейном та Ааром знаходиться всього в декількох метрах над берегом Рейну. Після Заргансу Альпійський Рейн служить кордоном між Ліхтенштейном і Швейцарією, потім частиною кордону між Австрією та Швейцарією.
Рейн впадає в Боденське озеро, формуючи невелику внутрішню дельту. Ця дельта в багатьох місцях є природним та орнітологічним заповідником та охоплює австрійські населені пункти Ґайсау (Gaißau), Гьохст (Höchst) і Фусах (Fußach).
Боденське озеро
Альпійський Рейн впадає в Боденське озеро. Воно складається з двох окремих озер, Оберзее (Obersee, «Верхнє озеро»), більшого з двох, і Унтерзее (Untersee, «нижнє озеро»), з'єднаних між собою потоком завдовжки 4 км, який носить назву Зеерейн (Seerhein, «Озерний Рейн»).
Рейн витікає з нижнього озера поблизу Штайна-на-Рейні, на відстані близько шістдесяти кілометрів на захід від місця свого впадання в Боденське озеро.
Високий Рейн
Після Штайну-на-Рейні, на крайньому заході Боденського озера, починається Високий Рейн. Він тече на захід і спускається з 395 м до 252 м.
Після Шаффгаузена знаходиться Рейнський водоспад, середній потік якого становить 373 м³/с (700 м³/с влітку). Це другий в Європі, після Ісландського Деттіфоссу (Dettifoss), найпотужніший водоспад. Високий Рейн відзначений численними греблями, з кількома природними бистринами. У Кобленці, у Рейн впадає Ааре, який з 557 м³/с є потужнішим, ніж перший (439 м³/с), але коротшим.
Високий Рейн впродовж майже всієї своєї течії позначає кордон між Німеччиною та Швейцарією. Швейцарія виходить на північний берег в Штайні-на-Рейні в кантоні Шаффгаузен та поблизу Базеля.
Верхній Рейн
У центрі Базеля, першого великого міста на шляху річки, Рейн утворює вигин і прямує на північ. Міст, розташований посередині вигину, позначає межу між Високим Рейном і Верхнім Рейном. Він тече близько 300 км через Рейнський грабен та спускається з висоти 252 м до 75 м. Біля Страсбурґа він приймає Ілль, в Мангаймі — Некар та перед Майнцем — Майн.
Південна половина Верхнього Рейну утворює кордон між Німеччиною і Францією. Північна ж частина відділяє землі Рейнланд-Пфальц на заході від Баден-Вюртемберга і Гессена на сході країни.
Середній Рейн
Середній Рейн є цілком німецькою ділянкою річки, вгору за течією обмеженою Бінгеном, а вниз за течією — Бонном. Ця частина особливо славиться своєю ущелиною між Рюдесхаймом і Кобленцом (верхня частина середнього Рейну). Ця територія оберігається як частина всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Поблизу Санкт-Гоарсгаузена знаходиться скеля Лореляй, легендарної дівчини-русалки, яка надихала німецьких письменників-романтиків, таких як Генріх Гайне.
Нижній Рейн
У Бонні, де Зіґ впадає в Рейн, Рейн втікає на Північно-Німецьку низовину і переходить в Нижній Рейн. Нижній Рейн опускається з висоти 50 м до 12 м над рівнем моря. Основними притоками на цій ділянці є Рур та Ліппе. Так само, як і Верхній Рейн, Нижній Рейн утворював меандри, доки інженери не створили пряме русло.
Нижній Рейн тече через Північний Рейн-Вестфалію. Його береги, як правило, густонаселені та промислово розвинені, зокрема в агломераціях Кельна, Дюссельдорфа та Рурського регіону. Тут Рейн протікає через найбільшу за величиною агломерацію в Німеччині — Рейнсько-Рурський регіон. Найважливішим містом в цьому регіоні є Дуйсбурґ з найбільшим річковим портом у Європі (Дуйспорт, Duisport). Області, розташовані нижче за течією від Дуйсбурга, є більш сільськогосподарськими. У Весселі, за 30 км нижче за течією від Дуйсбурга, розташований західний кінець другого судноплавного шляху, що проходить зі сходу на захід, канал Везель-Даттельн, який проходить паралельно Ліппе. Між містами Еммеріх та Клевес, річку, що тут має ширину 400 м, перетинає Еммерихсько-Рейнський міст — найдовший підвісний міст у Німеччині.
Недалеко після Еммеріха, Рейн повертає на захід, та входить на територію Нідерландів. Тут він ділиться на три основних рукави: Іссель (Ijssel), що тече на північ, Лек (Lek) та Ваал (Waal), що течуть на захід.
Дельта
Дельта Рейна-Мааса, — найважливіша природна область Нідерландів, починається поблизу Міллінґен-аан-дер-Рейна (Millingen aan de Rijn), недалеко від голландсько-німецького кордону, з поділом Рейну на Вааль та Недеррейн. Оскільки Рейн є найповноводнішим, дельту іноді називають просто дельтою Рейну. Тим не менш, така назва використовується також для дельти річки, де Рейн впадає в Боденське озеро, тому зрозумілішим вважається називати дельту дельтою Рейна-Мааса, або навіть дельтою Рейна-Мааса-Шельди, оскільки Шельда закінчується в тій самій дельті.
Форма дельти Рейну визначається двома розгалуженнями: перше — в Міллінґен-аан-дер-Рейні, де Рейн розділяється на Ваал і Недеррейн, а друге — біля Арнема, де від Недеррейна відділяється Іссель. Це створює три основних потоки, два з яких досить часто змінюють назви. Найбільший і найпівденніший головний потік, що починається як Ваал, продовжується як Бовен Мерведе (Boven Merwedv, «Верхній Мерведе»), Бенеден Мерведе (Beneden Merwede, «Нижній Мерведе»), Ноорд (Noord River, «Північна річка»), Ньїве-Маас (Nieuwe Maas, «Новий Маас»), Гет Шойр (Het Scheur, «розрив») і Ніове Ватервеґ (Nieuwe Waterweg, «Новий Водний шлях»). Середній потік починається як Недеррейн, потім змінює назву на Лек (Lek), після чого приєднується до Ноорд, тим самим формуючи Ньїве-Маас. Північний потік тече під назвою Іссель, аж до впадіння в озеро Ейсселмер. Ще три потоки несуть значну кількість води: Ніове Мерведе (Nieuwe Merwede, «Новий Merwede»), який відгалужується від південного рукава, де він змінює назву з Бовен Мерведе на Бенеден Мерведе; Ауде-Маас («Старий Маас»), який відгалужується від південного рукава в місці, де вона змінює назву з Бенеден Мерведе на Ноорд; та Дортсе Кіль (Dordtse Kil), який відгалужується від Ауде-Маас.
До повені Св. Єлизавети (1421), Маас тік тільки на південь від лінії сьогоднішніх Мерведе-Старого Маасу до Північного моря і формував архіпелагоподібну дельту з Ваалом і Леком. Цю систему численних заток, гирлоподібних розширень річок, багатьох островів і берегової лінії, що постійно змінювалася, важко собі сьогодні уявити. З 1421 по 1904 р., Маас і Ваал об'єдналися вище за течією біля Ґорінхема (Gorinchem) і сформували Мерведе. З міркувань захисту від повеней, Маас був відділений від Ваал і відводиться в новому руслі, яке називається Берґсе Маас («Bergse Maas»), а пізніше Амер, а потім повертається у колишнє русло, формуючи Голладс Дьєп (Hollands Diep).
Північно-західну частину естуарію (поблизу Хук-ван-Голланд (Hook of Holland)), до сих пір називають Маасмонд (Maasmond, «Рот Мааса»), ігноруючи той факт, що в наш час[] несе тільки воду з Рейну. Це могло б пояснити плутанину іменуванням різних рукавів.
Гідрографія нинішньої дельти характеризується основним рукавом дельти, відокремленими рукавами (Голландсе Іссель (Hollandse IJssel), Лінґе (Linge), Вехт (Vecht) і т. д.) і невеликих річок і струмків. Багато річок були закриті, і тепер служать дренажними каналами для численних польдерів. Будівництво проекту Дельта принципово змінило дельту в другій половині 20-го століття. В наш час[] вода Рейну впадає у море, чи в колишні морські затоки тепер відділені від моря, в п'яти місцях, а саме в гирлах Ніове Мерведе (Nieuwe Merwede), Ньїве-Маас (Nieuwe Maas), Дортсе Кіль (Dordtse Kil), Спуї (Spui) та Іссель (IJssel).
Дельта Рейна-Мааса є припливною дельтою, яка формується не тільки річковими наносами, але і припливними течіями. Це означало, що високі припливи становили серйозний ризик, тому що сильні припливні течії могли затопити величезні площі землі. До будівництва проекту Дельта, вплив припливів був відчутним аж до Недеррейна, і навіть сьогодні, після регулятивної роботи Дельти, хвиля просувається далеко в глиб країни.
Притоки
Притоки від витоку до гирла:
| Рейн-км | Права/Ліва | Притока | Довжина у км | Басейн у км² | Витрата води у м³/с | Ділянка річки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| * | Зайн (Німеччина) | 42,7 | ||||
| * | Права | Ілль (Австрія) | 72 | Альпійський Рейн | ||
| * | Права | Брегенцер Ах | 80 | Верхнє озеро | ||
| * | Права | Арген | 78 | 19,5 | Верхнє озеро | |
| * | Права | Шуссен | 62 | 10,9 | Верхнє озеро | |
| 65,0 | Ліва | Тур | 135 | 1698 | 47 | Високий Рейн |
| 100,17 | Права | Вутах | 90 | 1123 | 16,2 | Високий Рейн |
| 102,20 | Ліва | Ааре | 291 | 17620 | 560 | Високий Рейн |
| 164,49 | Ліва | Бірс | 73 | 922 | 15,4 | Високий Рейн |
| 253,50 | Права | Ельц | 90 | 1481 | 22,4 | Верхній Рейн |
| 298,16 | Права | Кінціґ | 93 | 1406 | 28 | Верхній Рейн |
| 311,19 | Ліва | (Ельзас, Франція) | 217 | 4761 | 53,7 | Верхній Рейн |
| 334,50 | Ліва | Модер | 93 | 1720 | 16,6 | Верхній Рейн |
| 343,95 | Ліва | Зауер | 70 | 3,8 | Верхній Рейн | |
| 344,45 | Права | Мурґ | 79 | 617 | 18,4 | Верхній Рейн |
| 370 | Права | Пфінц | 60 | 2,1 | Верхній Рейн | |
| 400,2 | Ліва | Шпайєрбах | 60 | 596 | 2,3 | Верхній Рейн |
| 428,2 | Права | Неккар | 367 | 14000 | 145 | Верхній Рейн |
| 496,6 | Права | Майн | 524 | 27292 | 225 | Верхній Рейн |
| 518,7 | Ліва | Зельц | 63 | 389 | 0,8 | Верхній Рейн |
| 529,1 | Ліва | Нае | 116 | 4067 | 30,3 | Верхній Рейн |
| 585,7 | Права | Лан | 246 | 5924 | 54 | Середній Рейн |
| 592,3 | Ліва | Мозель | 544 | 28286 | 315 | Середній Рейн |
| 610,2 | Права | Від | 102 | 771 | 12,1 | Середній Рейн |
| 629,4 | Ліва | Ар | 89 | 900 | 8,9 | Середній Рейн |
| 659,35 | Права | Зіґ | 155 | 2857 | 52,8 | Нижній Рейн |
| 703,3 | Права | Вуппер | 117 | 827 | 17 | Нижній Рейн |
| 735,5 | Ліва | Ерфт | 103 | 1838 | Нижній Рейн | |
| 780,1 | Права | Рур | 219 | 4485 | 81 | Нижній Рейн |
| 797,7 | Права | Емшер | 84 | 775 | 16 | Нижній Рейн |
| 814,45 | Права | Ліппе | 220 | 4888 | 46 | Нижній Рейн |
| 925,5 | Ліва | Маас | 920 | 34548 | 357 | Дельта |
| 1012,7 | Ліва | Ауде-Маас | 30 | Дельта | ||
| Права | Альте Іссель | 80 | Дельта | |||
| Права | Беркель | 110 | Дельта | |||
| Права | Шіпбек | 86 | Дельта |
Міста на Рейні
| Рейн-км | Населенний пункт | Населення | Ділянка Рейну | Берег центру міста |
|---|---|---|---|---|
| 167 | Базель | 169.000 | Верхній Рейн | Лівий |
| 294 | Страсбур | 273.000 | Верхній Рейн | Лівий (не прямо, на Ілль) |
| 359 | Карлсруе | 286.000 | Верхній Рейн | Правий (не безпосередньо) |
| 425 | Мангейм | 311.000 | Верхній Рейн | Правий |
| 425 | Людвігсгафен-на-Рейні | 164.000 | Верхній Рейн | Лівий |
| 499 | Майнц | 196.000 | Верхній Рейн | Лівий |
| 503 | Вісбаден | 275.000 | Верхній Рейн | Правий |
| 591 | Кобленц | 106.000 | Середній Рейн | Лівий |
| 655 | Бонн | 315.000 | Нижній Рейн | Лівий |
| 688 | Кельн | 1.000.298 | Нижній Рейн | Лівий |
| 699 | Леверкузен | 161.000 | Нижній Рейн | Правий |
| 740 | Нойс | 153.000 | Нижній Рейн | Лівий |
| 743 | Дюссельдорф | 582.000 | Нижній Рейн | Правий |
| 762 | Крефельд | 241.000 | Нижній Рейн | Лівий |
| 777 | Дуйсбурґ | 497.000 | Нижній Рейн | Правий |
| 884 | Неймеген | 161.000 | Дельта | Лівий (Вааль) |
| 1000 | Роттердам | 586.000 | Дельта | Правий (Ньїве-Маас) |
| (Нижній Рейн) | Арнем | 143.000 | Дельта | Правий (Нижній Рейн) |
| Ауде-Рейн | Утрехт | 283.000 | Дельта | Правий (Ауде-Рейн) |
| Ауде-Рейн | Лейден | 118.000 | Дельта | Правий Ауде-Рейн |
Гідрологія
Гідрологічний режим Рейну є гармонійним, всі його притоки мають приток, що доповнюють один одного. До Боденського озера, його режим є сніговим. Після Рейнського водоспаду він отримує воду більше води і має ознаки льодовикового режиму. Рейн має стік 410 м³/с, Ааре — 610 м³/с, зливаючись, вони дають в Базелі до 1030 м³/с з максимумом у червні і мінімумом у січні. Там Рейн набирає майже половину свого об'єму на 20 % свого басейну. У Страсбурзі в нього впадає Ілль, який, маючи стік 60 м³/с, трохи пом'якшуює сніговий режим. Він поступово втрачає ознаки цього режиму, оскільки приймає притоки з плювіальним режимом і великою кількістю опадів в зимовий період. Стоки Неккару і Майну зазвичай врегульовують його потік. Але саме в Кобленці Рейн змінює сніговий режим на плювіально-сніговий режим з двома максимумами, завдяки впаданню Мозеля (400 м³/с), що має максимум рівня взимку. Від Кобленца, зимовий максимум перевищує літній, встановлюючи мінімум в жовтні. Його середня витрата сягає 2000 м³/с:
Далі він отримує мало великих приток, окрім Ліппе та Руру, які збільшують його потік до остаточних 2300 м³/с біля села Лобіт (Lobith).
Рейнський водоспад
Рейнський водоспад (нім. Rheinfall) — водоспад на річці Рейн в швейцарському кантоні Шаффгаузен, поруч з містечком . Поряд з вищим, але менш повноводним водоспадом Деттіфосс в Ісландії, Рейнський водоспад вважається найбільшим в Європі. Висота водоспаду — 23 м, ширина — 150 м. Середня витрата води взимку — 250 м³/с, влітку — 700 м³/с.
Екологія
1 листопада 1986 року на Рейні сталася одна з найбільших в Європі екологічних катастроф. Пожежа на хімічному заводі фірми «Сандос» (Sandoz) у швейцарському Базелі привела до скидання в річку 30 тонн пестицидів, ртуті і інших сільськогосподарських хімікатів. Рейн набув червоного кольору, людям в районі річки було заборонено виходити з будинку, в деяких містах ФРН були закриті водопроводи, замість яких використовувалася вода, привезена в цистернах.
1995 року вчені пророкували загибель Рейну. 1980-го Нідерланди разом із Німеччиною одночасно купили промислове устаткування замкненого циклу для всіх заводів, розміщених на берегах великої, дуже забрудненої річки. І це, у свою чергу, врятувало річку.
Визначні пам'ятки
На невеликому острові Фалькенау посеред річки біля міста Кауб розташований замок Пфальцграфенштайн.
Див. також
- Рейн II — найдорожча фотографія Рейну.
- ГЕС Аугст-Вілен
- ГЕС Бірсфельден
- ГЕС Фессенайм
- ГЕС Вогельгрюн
- ГЕС Маркольсайм
- ГЕС Ріно
- ГЕС Герстайм
- ГЕС Страсбург
- ГЕС Гамбсайм
Примітки
- Рейн біля Ресса[недоступне посилання](англ.)[недоступне посилання з квітня 2019]
- sources swissworld.org
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (листопад 2014) |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Rhein |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rejn znachennya Rejn takozh Rajn nim Rhein fr Rhin nid Rijn velika mizhnarodna richka v Zahidnij Yevropi dovzhinoyu 1233 km Svij pochatok bere u Shvejcariyi teche cherez Nimechchinu i Niderlandi ta vpadaye do Pivnichnogo morya Plosha basejnu 185 tisyach km Richka sudnoplavna na 952 km do mista Bazel i po Bodenskomu ozeri Zagalna dovzhina vodnih shlyahiv u basejni Rejnu blizko 3000 km RejnRajn u ShvejcariyiKarta Rajnu51 58 51 pn sh 4 05 35 sh d 51 98083333336077771 pn sh 4 09305555558337808 sh d 51 98083333336077771 4 09305555558337808Vitik Graubyunden Shvejcariya koordinati 46 37 57 pn sh 8 40 29 sh d 46 63251300002777811 pn sh 8 67481000002777947 sh d 46 63251300002777811 8 67481000002777947 visota m Forderrajn 2600 m Ginterrajn 2500 mGirlo Pivnichne more koordinati 51 58 51 pn sh 4 05 35 sh d 51 98083333336077771 pn sh 4 09305555558337808 sh d 51 98083333336077771 4 09305555558337808Basejn basejn RejnuKrayini Shvejcariya Italiya Lihtenshtajn Avstriya Nimechchina Franciya Niderlandi Region Graubyunden Pivdenna Gollandiya Bazel Shtadt Sankt Gallen Cyurih Aargau Shaffgauzen Turgau Bazel Land Pivnichnij Rejn Vestfaliya Gessen Baden Vyurtemberg Rejnland PfalcDovzhina 1230 kmPlosha basejnu 185000 km Serednorichnij stik 2290 m s na mezhi z NiderlandamiPritoki Rur Majn Nekkar Lippe Zig Emsher Mozel Ar Lan Erft Aare d Pfrimm d Nae Vutah d Q1472524 Zajn d Mohlin d d d Velikij Elzaskij kanal d d d d d d d d d d d Alb Verhnij Rejn d d d d d Zelc Vupper d d d d d d d d Hinterrhein Plessur d d d Perednij Rejn Pfinc d d d Ill d Elc Murg d d Dyussel Vid d d d d d d d d d d d d d d d d d Shpayerbah d d Q1329926 d d Q1420296 Q1434890 d d Q1498939 d Q1537249 Q1551849 d d d d d d d Sir d d d d d d d d Q2264533 d d d Q2526317 d d d Q15120055 Q15134660 d d d d d d d d d Tur Birs d d Marna Rejn kanal d Q3242327 d d d Q33104765 d d Q90881974 d d d d d d d d i Q124453330 Vodojmi v rusli Bodenske ozero i d Mediafajli u Vikishovishi Bukvalna nazva richki perekladayetsya yak Techiya z keltskoyi IstoriyaDokladnishe Rejnska oblast Pochinayuchi z eocenu alpijskij orogenez priviv do rozvitku riftovoyi sistemi z pivnochi na pivden Osnovnimi elementami rozlomu ye graben Verhnogo Rejnu na pivdennomu zahodi Nimechchini ta shodi Franciyi ta Nizhnogo Rejnu na pivnichnomu zahodi Nimechchini ta pivdennomu shodi Niderlandiv Blizko 11000 rokiv tomu girlo Rejnu roztashovuvalosya v Duvrskij protoci U pivdennij chastini Pivnichnogo morya zalishalasya susha vidoma yak Doggerlend sho spoluchala materikovu Yevropu z Velikoyu Britaniyeyu U 7 mu tisyacholitti do n e cej ostannij vododil buv podolanij cherez nadpotuzhnij zsuv Sturegga sho viklikav megacunami v Norvezkomu mori Verhnij Rejn vhodiv do arealu galshtatskoyi kulturi iz VI v do n e a v I v do n e areal latenskoyi kulturi zajmav majzhe vsyu jogo dovzhinu utvoryuyuchi kontaktnu zonu z yastorfskoyi kulturoyu misce rannih keltsko nimeckih kulturnih kontaktiv Imperator Avgust nakazav pasinku rimskomu generalu Druzu zasnuvati 50 vijskovih taboriv uzdovzh Rejnu rozpochavshi rimsko germanski vijni u 12 r do n e U cej chas rivnina Nizhnogo Rejnu bula teritoriyeyu ubij U 38 r do n e bulo zasnovane pershe miske poselennya na teritoriyi suchasnogo centru Kelna Oppidum Ubiorum Keln buv viznanij mistom rimlyanami u 50 roci nashoyi eri pid nazvoyu Colonia Claudia Ara Agrippinensium Ideya spoluchennya Dunayu z Rejnom bula vislovlena u VIII stolitti U 793 roci Karl Velikij pochav budivnictvo Fossa Karolina Kanal u jogo teperishnomu viglyadi buduvavsya z 1960 po 25 veresnya 1992 roku Koshtorisna vartist budivnictva 2 3 mlrd yevro GeografiyaU verhnij techiyi nalezhit do tipu alpijskih girskih richok Maye perevazhno snigove i lodovikove zhivlennya litnij maksimum i zimovij minimum stoku ryasne snigotanennya neridko pidsilyuyetsya zlivovimi opadami sho prizvodit do povenej Bere pochatok v Alpah protikaye cherez Bodenske ozero peretinaye vidrogi Yuri i Shvarcvaldu pislya chogo teche po Verhnorajnskij rivnini U serednij techiyi prorivayetsya cherez Rejnski Slancevi gori Nizhnya techiya u mezhah Serednoyevropejskoyi rivnini de ruslo v bagatoh miscyah ogorodzheno dambami Vpadaye v Pivnichne more utvoryuyuchi skladnu deltu U verhiv yah vesnyano litnya povin u serednij ta nizhnij techiyi bagatovodna protyagom usogo roku Serednya vitrata 2500 m s richnij stik blizko 79 km Richka sudnoplavna na 952 km do mista Bazel i po Bodenskomu ozeri Zagalna dovzhina vodnih shlyahiv u basejni Rejnu blizko 3000 km Rejn spoluchenij kanalami z Ronoyu Marnoyu Vezerom Elboyu Kanal Marna Rejn Kanal Rona Rejn Kanal Vezel Datteln Ostrovi na Rejni Serednya vitrata vodi 2500 m s richnij stik blizko 79 km Vitoki Rejn bere svoyu nazvu vid miscya zlittya Blizhnogo Perednogo ta Dalnogo Zadnogo Rejnu v Tamini Tamins kanton Graubyunden u shidnij chastini Shvejcariyi Basejn cih dvoh richok ohoplyuye veliku teritoriyu z rozgaluzhenoyu gidrografichnoyu sistemoyu vid masivu Sen Gottar Saint Gotthard na zahodi do Val di Lej v Italiyi na pivdni ta Davosu na shodi P yatma najbilshimi richkami tut ye nazvani Blizhnij Rajn ta Dalnij Rejn Ginterrajn a takozh Albula Landvasser i Yuliya Perednij Rejn bere svij pochatok z dekilkoh dzherel na zahodi okrugu Surselva Surselva ta pryamuye na shid Odne z cih dzherel roztashovane na visoti 2345 m nad rivnem morya na ozeri Toma z yakogo vitikaye Rejn da Tuma v cilomu rozglyadayetsya yak vitik Rejnu Prote najdalshim vid ustya dzherelom Rejnu ye Rejn da Medel Na bilshij vidstani vid ustya nizh Rejn da Tuma takozh znahodyatsya vitoki Rejn da Majgels Rein da Maighels Rejn da Kurnera Rein da Curnera ta Dischmabach Pershi dvi vidnosyatsya do stochisha Perednogo Rejnu ostannya do basejnu Zadnogo Rejnu cherez Landvasser ta Albulu U svoyemu nizhnomu plini Blizhnij Rejn protikaye cherez ushelinu Ruyinolta Ruinaulta Dalnij Rejn ye trohi korotshim nizh Blizhnij Vin bere pochatok na shilah Rajnvaldgornu v girskomu hrebti shidna chastina Lepontinskih Alp nedaleko vid kordonu kantoniv Graubyunden ta Tichino teche spochatku na shid a dali povertaye na pivnich Bilya Silla im Domleshga v Dalnij Rejn vpadaye Albula do yakoyi v svoyu chergu vpadayut Yuliya ta Landvasser Dzherelo Albuli roztashovane bilya Bergena Yuliyi vishe Bivio na perevali Zhulyer Landvasseru v dolini Davosu Pochatok najpivdennishoyi richki z basejnu Rejnu Reno di Lej znahoditsya v Italiyi na ozeri Lej Alpijskij Rajn Delta Alpijskogo Rejnu na Bodenskomu ozeri Rejnskij vodospad u Shvejcariyi Zlittya Rejnu i Mozelya v nimeckomu misti Koblenc Batko Rejn i Mati Mozel Vid na Lorelyaj skelyu yaka utvoryuye najvuzhche i najnebezpechnishe misce v nizhnij techiyi Rejnu Nizkij riven vodi v Dyusseldorfi Blizhnij Rejn ta Dalnij Rejn zlivayutsya u Shvejcarskij komuni Bonaduc Bonaduz formuyuchi Alpijskij Rejn Alpenrhein nimeckoyu movoyu V Kuri Graubyunden vin rizko povertaye na pivnich Mizh Bonaducom i Bodenskim ozerom vin dolaye 86 km i spuskayetsya z 599 m do 396 m Tut vin protikaye po alpijskij lodovikovij dolini Poblizu Zargansu liniya vododilu mizh Rejnom ta Aarom znahoditsya vsogo v dekilkoh metrah nad beregom Rejnu Pislya Zargansu Alpijskij Rejn sluzhit kordonom mizh Lihtenshtejnom i Shvejcariyeyu potim chastinoyu kordonu mizh Avstriyeyu ta Shvejcariyeyu Rejn vpadaye v Bodenske ozero formuyuchi neveliku vnutrishnyu deltu Cya delta v bagatoh miscyah ye prirodnim ta ornitologichnim zapovidnikom ta ohoplyuye avstrijski naseleni punkti Gajsau Gaissau Gohst Hochst i Fusah Fussach Bodenske ozero Alpijskij Rejn vpadaye v Bodenske ozero Vono skladayetsya z dvoh okremih ozer Oberzee Obersee Verhnye ozero bilshogo z dvoh i Unterzee Untersee nizhnye ozero z yednanih mizh soboyu potokom zavdovzhki 4 km yakij nosit nazvu Zeerejn Seerhein Ozernij Rejn Rejn vitikaye z nizhnogo ozera poblizu Shtajna na Rejni na vidstani blizko shistdesyati kilometriv na zahid vid miscya svogo vpadannya v Bodenske ozero Visokij Rejn Pislya Shtajnu na Rejni na krajnomu zahodi Bodenskogo ozera pochinayetsya Visokij Rejn Vin teche na zahid i spuskayetsya z 395 m do 252 m Pislya Shaffgauzena znahoditsya Rejnskij vodospad serednij potik yakogo stanovit 373 m s 700 m s vlitku Ce drugij v Yevropi pislya Islandskogo Dettifossu Dettifoss najpotuzhnishij vodospad Visokij Rejn vidznachenij chislennimi greblyami z kilkoma prirodnimi bistrinami U Koblenci u Rejn vpadaye Aare yakij z 557 m s ye potuzhnishim nizh pershij 439 m s ale korotshim Visokij Rejn vprodovzh majzhe vsiyeyi svoyeyi techiyi poznachaye kordon mizh Nimechchinoyu ta Shvejcariyeyu Shvejcariya vihodit na pivnichnij bereg v Shtajni na Rejni v kantoni Shaffgauzen ta poblizu Bazelya Verhnij Rejn Dokladnishe Verhnij Rejn U centri Bazelya pershogo velikogo mista na shlyahu richki Rejn utvoryuye vigin i pryamuye na pivnich Mist roztashovanij poseredini viginu poznachaye mezhu mizh Visokim Rejnom i Verhnim Rejnom Vin teche blizko 300 km cherez Rejnskij graben ta spuskayetsya z visoti 252 m do 75 m Bilya Strasburga vin prijmaye Ill v Mangajmi Nekar ta pered Majncem Majn Pivdenna polovina Verhnogo Rejnu utvoryuye kordon mizh Nimechchinoyu i Franciyeyu Pivnichna zh chastina viddilyaye zemli Rejnland Pfalc na zahodi vid Baden Vyurtemberga i Gessena na shodi krayini Serednij Rejn Serednij Rejn ye cilkom nimeckoyu dilyankoyu richki vgoru za techiyeyu obmezhenoyu Bingenom a vniz za techiyeyu Bonnom Cya chastina osoblivo slavitsya svoyeyu ushelinoyu mizh Ryudeshajmom i Koblencom verhnya chastina serednogo Rejnu Cya teritoriya oberigayetsya yak chastina vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Poblizu Sankt Goarsgauzena znahoditsya skelya Lorelyaj legendarnoyi divchini rusalki yaka nadihala nimeckih pismennikiv romantikiv takih yak Genrih Gajne Nizhnij Rejn U Bonni de Zig vpadaye v Rejn Rejn vtikaye na Pivnichno Nimecku nizovinu i perehodit v Nizhnij Rejn Nizhnij Rejn opuskayetsya z visoti 50 m do 12 m nad rivnem morya Osnovnimi pritokami na cij dilyanci ye Rur ta Lippe Tak samo yak i Verhnij Rejn Nizhnij Rejn utvoryuvav meandri doki inzheneri ne stvorili pryame ruslo Nizhnij Rejn teche cherez Pivnichnij Rejn Vestfaliyu Jogo beregi yak pravilo gustonaseleni ta promislovo rozvineni zokrema v aglomeraciyah Kelna Dyusseldorfa ta Rurskogo regionu Tut Rejn protikaye cherez najbilshu za velichinoyu aglomeraciyu v Nimechchini Rejnsko Rurskij region Najvazhlivishim mistom v comu regioni ye Dujsburg z najbilshim richkovim portom u Yevropi Dujsport Duisport Oblasti roztashovani nizhche za techiyeyu vid Dujsburga ye bilsh silskogospodarskimi U Vesseli za 30 km nizhche za techiyeyu vid Dujsburga roztashovanij zahidnij kinec drugogo sudnoplavnogo shlyahu sho prohodit zi shodu na zahid kanal Vezel Datteln yakij prohodit paralelno Lippe Mizh mistami Emmerih ta Kleves richku sho tut maye shirinu 400 m peretinaye Emmerihsko Rejnskij mist najdovshij pidvisnij mist u Nimechchini Nedaleko pislya Emmeriha Rejn povertaye na zahid ta vhodit na teritoriyu Niderlandiv Tut vin dilitsya na tri osnovnih rukavi Issel Ijssel sho teche na pivnich Lek Lek ta Vaal Waal sho techut na zahid Delta Delta Rejna Maasa najvazhlivisha prirodna oblast Niderlandiv pochinayetsya poblizu Millingen aan der Rejna Millingen aan de Rijn nedaleko vid gollandsko nimeckogo kordonu z podilom Rejnu na Vaal ta Nederrejn Oskilki Rejn ye najpovnovodnishim deltu inodi nazivayut prosto deltoyu Rejnu Tim ne mensh taka nazva vikoristovuyetsya takozh dlya delti richki de Rejn vpadaye v Bodenske ozero tomu zrozumilishim vvazhayetsya nazivati deltu deltoyu Rejna Maasa abo navit deltoyu Rejna Maasa Sheldi oskilki Shelda zakinchuyetsya v tij samij delti Forma delti Rejnu viznachayetsya dvoma rozgaluzhennyami pershe v Millingen aan der Rejni de Rejn rozdilyayetsya na Vaal i Nederrejn a druge bilya Arnema de vid Nederrejna viddilyayetsya Issel Ce stvoryuye tri osnovnih potoki dva z yakih dosit chasto zminyuyut nazvi Najbilshij i najpivdennishij golovnij potik sho pochinayetsya yak Vaal prodovzhuyetsya yak Boven Mervede Boven Merwedv Verhnij Mervede Beneden Mervede Beneden Merwede Nizhnij Mervede Noord Noord River Pivnichna richka Nyive Maas Nieuwe Maas Novij Maas Get Shojr Het Scheur rozriv i Niove Vaterveg Nieuwe Waterweg Novij Vodnij shlyah Serednij potik pochinayetsya yak Nederrejn potim zminyuye nazvu na Lek Lek pislya chogo priyednuyetsya do Noord tim samim formuyuchi Nyive Maas Pivnichnij potik teche pid nazvoyu Issel azh do vpadinnya v ozero Ejsselmer She tri potoki nesut znachnu kilkist vodi Niove Mervede Nieuwe Merwede Novij Merwede yakij vidgaluzhuyetsya vid pivdennogo rukava de vin zminyuye nazvu z Boven Mervede na Beneden Mervede Aude Maas Starij Maas yakij vidgaluzhuyetsya vid pivdennogo rukava v misci de vona zminyuye nazvu z Beneden Mervede na Noord ta Dortse Kil Dordtse Kil yakij vidgaluzhuyetsya vid Aude Maas Do poveni Sv Yelizaveti 1421 Maas tik tilki na pivden vid liniyi sogodnishnih Mervede Starogo Maasu do Pivnichnogo morya i formuvav arhipelagopodibnu deltu z Vaalom i Lekom Cyu sistemu chislennih zatok girlopodibnih rozshiren richok bagatoh ostroviv i beregovoyi liniyi sho postijno zminyuvalasya vazhko sobi sogodni uyaviti Z 1421 po 1904 r Maas i Vaal ob yednalisya vishe za techiyeyu bilya Gorinhema Gorinchem i sformuvali Mervede Z mirkuvan zahistu vid povenej Maas buv viddilenij vid Vaal i vidvoditsya v novomu rusli yake nazivayetsya Bergse Maas Bergse Maas a piznishe Amer a potim povertayetsya u kolishnye ruslo formuyuchi Gollads Dyep Hollands Diep Pivnichno zahidnu chastinu estuariyu poblizu Huk van Golland Hook of Holland do sih pir nazivayut Maasmond Maasmond Rot Maasa ignoruyuchi toj fakt sho v nash chas koli nese tilki vodu z Rejnu Ce moglo b poyasniti plutaninu imenuvannyam riznih rukaviv Gidrografiya ninishnoyi delti harakterizuyetsya osnovnim rukavom delti vidokremlenimi rukavami Gollandse Issel Hollandse IJssel Linge Linge Veht Vecht i t d i nevelikih richok i strumkiv Bagato richok buli zakriti i teper sluzhat drenazhnimi kanalami dlya chislennih polderiv Budivnictvo proektu Delta principovo zminilo deltu v drugij polovini 20 go stolittya V nash chas koli voda Rejnu vpadaye u more chi v kolishni morski zatoki teper viddileni vid morya v p yati miscyah a same v girlah Niove Mervede Nieuwe Merwede Nyive Maas Nieuwe Maas Dortse Kil Dordtse Kil Spuyi Spui ta Issel IJssel Delta Rejna Maasa ye priplivnoyu deltoyu yaka formuyetsya ne tilki richkovimi nanosami ale i priplivnimi techiyami Ce oznachalo sho visoki priplivi stanovili serjoznij rizik tomu sho silni priplivni techiyi mogli zatopiti velichezni ploshi zemli Do budivnictva proektu Delta vpliv pripliviv buv vidchutnim azh do Nederrejna i navit sogodni pislya regulyativnoyi roboti Delti hvilya prosuvayetsya daleko v glib krayini Pritoki Pritoki vid vitoku do girla Rejn km Prava Liva Pritoka Dovzhina u km Basejn u km Vitrata vodi u m s Dilyanka richki Zajn Nimechchina 42 7 Prava Ill Avstriya 72 Alpijskij Rejn Prava Bregencer Ah 80 Verhnye ozero Prava Argen 78 19 5 Verhnye ozero Prava Shussen 62 10 9 Verhnye ozero 65 0 Liva Tur 135 1698 47 Visokij Rejn 100 17 Prava Vutah 90 1123 16 2 Visokij Rejn 102 20 Liva Aare 291 17620 560 Visokij Rejn 164 49 Liva Birs 73 922 15 4 Visokij Rejn 253 50 Prava Elc 90 1481 22 4 Verhnij Rejn 298 16 Prava Kincig 93 1406 28 Verhnij Rejn 311 19 Liva Elzas Franciya 217 4761 53 7 Verhnij Rejn 334 50 Liva Moder 93 1720 16 6 Verhnij Rejn 343 95 Liva Zauer 70 3 8 Verhnij Rejn 344 45 Prava Murg 79 617 18 4 Verhnij Rejn 370 Prava Pfinc 60 2 1 Verhnij Rejn 400 2 Liva Shpajyerbah 60 596 2 3 Verhnij Rejn 428 2 Prava Nekkar 367 14000 145 Verhnij Rejn 496 6 Prava Majn 524 27292 225 Verhnij Rejn 518 7 Liva Zelc 63 389 0 8 Verhnij Rejn 529 1 Liva Nae 116 4067 30 3 Verhnij Rejn 585 7 Prava Lan 246 5924 54 Serednij Rejn 592 3 Liva Mozel 544 28286 315 Serednij Rejn 610 2 Prava Vid 102 771 12 1 Serednij Rejn 629 4 Liva Ar 89 900 8 9 Serednij Rejn 659 35 Prava Zig 155 2857 52 8 Nizhnij Rejn 703 3 Prava Vupper 117 827 17 Nizhnij Rejn 735 5 Liva Erft 103 1838 Nizhnij Rejn 780 1 Prava Rur 219 4485 81 Nizhnij Rejn 797 7 Prava Emsher 84 775 16 Nizhnij Rejn 814 45 Prava Lippe 220 4888 46 Nizhnij Rejn 925 5 Liva Maas 920 34548 357 Delta 1012 7 Liva Aude Maas 30 Delta Prava Alte Issel 80 Delta Prava Berkel 110 Delta Prava Shipbek 86 Delta Mista na Rejni Rejn km Naselennij punkt Naselennya Dilyanka Rejnu Bereg centru mista 167 Bazel 169 000 Verhnij Rejn Livij 294 Strasbur 273 000 Verhnij Rejn Livij ne pryamo na Ill 359 Karlsrue 286 000 Verhnij Rejn Pravij ne bezposeredno 425 Mangejm 311 000 Verhnij Rejn Pravij 425 Lyudvigsgafen na Rejni 164 000 Verhnij Rejn Livij 499 Majnc 196 000 Verhnij Rejn Livij 503 Visbaden 275 000 Verhnij Rejn Pravij 591 Koblenc 106 000 Serednij Rejn Livij 655 Bonn 315 000 Nizhnij Rejn Livij 688 Keln 1 000 298 Nizhnij Rejn Livij 699 Leverkuzen 161 000 Nizhnij Rejn Pravij 740 Nojs 153 000 Nizhnij Rejn Livij 743 Dyusseldorf 582 000 Nizhnij Rejn Pravij 762 Krefeld 241 000 Nizhnij Rejn Livij 777 Dujsburg 497 000 Nizhnij Rejn Pravij 884 Nejmegen 161 000 Delta Livij Vaal 1000 Rotterdam 586 000 Delta Pravij Nyive Maas Nizhnij Rejn Arnem 143 000 Delta Pravij Nizhnij Rejn Aude Rejn Utreht 283 000 Delta Pravij Aude Rejn Aude Rejn Lejden 118 000 Delta Pravij Aude RejnGidrologiyaGidrologichnij rezhim Rejnu ye garmonijnim vsi jogo pritoki mayut pritok sho dopovnyuyut odin odnogo Do Bodenskogo ozera jogo rezhim ye snigovim Pislya Rejnskogo vodospadu vin otrimuye vodu bilshe vodi i maye oznaki lodovikovogo rezhimu Rejn maye stik 410 m s Aare 610 m s zlivayuchis voni dayut v Bazeli do 1030 m s z maksimumom u chervni i minimumom u sichni Tam Rejn nabiraye majzhe polovinu svogo ob yemu na 20 svogo basejnu U Strasburzi v nogo vpadaye Ill yakij mayuchi stik 60 m s trohi pom yakshuyuye snigovij rezhim Vin postupovo vtrachaye oznaki cogo rezhimu oskilki prijmaye pritoki z plyuvialnim rezhimom i velikoyu kilkistyu opadiv v zimovij period Stoki Nekkaru i Majnu zazvichaj vregulovuyut jogo potik Ale same v Koblenci Rejn zminyuye snigovij rezhim na plyuvialno snigovij rezhim z dvoma maksimumami zavdyaki vpadannyu Mozelya 400 m s sho maye maksimum rivnya vzimku Vid Koblenca zimovij maksimum perevishuye litnij vstanovlyuyuchi minimum v zhovtni Jogo serednya vitrata syagaye 2000 m s Lyutij 2540 m s Cherven 2090 m s Zhovten 1480 m s Dali vin otrimuye malo velikih pritok okrim Lippe ta Ruru yaki zbilshuyut jogo potik do ostatochnih 2300 m s bilya sela Lobit Lobith Serednomisyachna vitrata vodi m s vimiryana na gidrologichnij stanciyi Ressa visota 2 m vododil 185 000 km Rozrahunki za period 1930 1997 rr Rejnskij vodospadDokladnishe Rejnskij vodospad Rejnskij vodospad nim Rheinfall vodospad na richci Rejn v shvejcarskomu kantoni Shaffgauzen poruch z mistechkom Poryad z vishim ale mensh povnovodnim vodospadom Dettifoss v Islandiyi Rejnskij vodospad vvazhayetsya najbilshim v Yevropi Visota vodospadu 23 m shirina 150 m Serednya vitrata vodi vzimku 250 m s vlitku 700 m s Ekologiya1 listopada 1986 roku na Rejni stalasya odna z najbilshih v Yevropi ekologichnih katastrof Pozhezha na himichnomu zavodi firmi Sandos Sandoz u shvejcarskomu Bazeli privela do skidannya v richku 30 tonn pesticidiv rtuti i inshih silskogospodarskih himikativ Rejn nabuv chervonogo koloru lyudyam v rajoni richki bulo zaboroneno vihoditi z budinku v deyakih mistah FRN buli zakriti vodoprovodi zamist yakih vikoristovuvalasya voda privezena v cisternah 1995 roku vcheni prorokuvali zagibel Rejnu 1980 go Niderlandi razom iz Nimechchinoyu odnochasno kupili promislove ustatkuvannya zamknenogo ciklu dlya vsih zavodiv rozmishenih na beregah velikoyi duzhe zabrudnenoyi richki I ce u svoyu chergu vryatuvalo richku Viznachni pam yatkiNa nevelikomu ostrovi Falkenau posered richki bilya mista Kaub roztashovanij zamok Pfalcgrafenshtajn Div takozhRejn II najdorozhcha fotografiya Rejnu GES Augst Vilen GES Birsfelden GES Fessenajm GES Vogelgryun GES Markolsajm GES Rino GES Gerstajm GES Strasburg GES GambsajmPrimitkiRejn bilya Ressa nedostupne posilannya angl nedostupne posilannya z kvitnya 2019 sources swissworld org Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2014 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rhein