Річкова система Рейну охоплює всі водотоки, що стікають над Рейном та його гирлами, таким чином, площа водозбору становить майже 220 тис. км². З нього в середньому виходить близько 2900 м³/с води в Північному морі.
Басейн Рейну | ||||
---|---|---|---|---|
Назва на честь: | Рейн | |||
Розташування | ||||
Країна | Австрія, Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Ліхтенштейн, Люксембург, Нідерланди і Швейцарія | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | водозбірний басейн | |||
Склад | d | |||
Розміри | ||||
Вода | ||||
Басейн | ||||
На об'єкті | Рейн | |||
↑ Водний басейн | d | |||
Інше | ||||
| ||||
Басейн Рейну у Вікісховищі |
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Розташування та планування
Річкова система Рейну є найбільшою на північному заході від головного європейського вододілу за витратою води й другою за розміром водозбірного басейну (після Неви). Західними сусідніми є райони Шельди та Сени. Басейни річок Рони та По, що межують на півдні та південному сході, впадають у Середземне море, а Дунай — у Чорне. На сході межують басейни річок Ельби, Везера та Емса.
У загальному напрямку з півночі на північний захід Рейн протікає через дуже різні природні зони. Витоки Рейну лежать у перехідній зоні між Західними та Східними Альпами. Після того, як Рейн залишив Альпи як високогірна річка, що живиться льодовиком, і досяг Боденського озера як прикордонна річка між Австрією та Швейцарією, він перетинає північне передгір'я Альп у західному напрямку з крутими ухилами й отримує свою найбагатшу водою притоку. тут з Ааре. У Базельському Рейнкні Рейн осушує шосту частину свого водозбору, але приблизно в 1040 р. м³/с вже багатша на воду, ніж будь-яка інша притока Північного моря. Тут водозбір помітно звужений сусідніми річковими системами Рони та Дунаю, що сходить до новітньої історії річкової системи. Його звернений на північ каналізований хід через рівні Верхньорейнської низовини, що заповнює геологічний рів, оточений багатими опадами Шварцвальдом і Вогезами, до яких випадає понад 250 м³/с надходять від його водопостачання. Однак половина з них досягає Рейну лише через притоки Неккар (праворуч) і Мозель (ліворуч). Перед своєю вузькою долиною через низький гірський хребет вона отримує свою найдовшу праву притоку — Майн, а невдовзі — Нахе зліва. У басейні Нойвід, який розділяє долину Середнього Рейну на дві частини, з правого боку з’єднується Лан, а зліва – могутній Мозель. Нижньорейнські низовини, які спочатку були дуже густо заселені, починаються в гирлі Зіга поблизу Бонна. У районі Рурської області Рур і Ліппе витікають справа. За кордоном з Нідерландами річка кілька разів розгалужується на переважно регульовані водотоки та канали, при цьому Ваал, що тече на захід, поглинає дві третини об’єму води.
Всього дев'ять країн мають частку у водозбірній площі:
- Швейцарія: 27 873 км²
- Італія: 51 км²
- Ліхтенштейн: 160 км²
- Австрія: 2360 км²
- Німеччина: 109 918 км²
- Франція: 31 400 км²
- Бельгія: 14 660 км²
- Люксембург: 2585 км²
- Нідерланди: 29 300 км²
Геологічний розвиток Рейнської системи
Ландшафтно-історичні передумови
Виникнення Рейнської системи спочатку було незначною подією під час тектонічних процесів, що в кінцевому підсумку призвели до створення Альп. Глибоке море Тетіс між ними вже було значною мірою стиснуто в результаті зближення тодішніх континентів Африки та Європи. У самому ранньому неогені майже 30 мільйони років тому перші альпійські гірські хребти здійнялись з моря Тетіс і незабаром розділили його на кілька передових западин. Північна западина, місцями морська, місцями лімнічна, все ще відокремлювала Альпи від досить плоскої, випираючої суші в районі сьогоднішнього низькогірного хребта. Рифти на місці майбутнього Верхньорейнського грабену існували тут з олігоцену. Далі була розташована морська протока до Рупеляні, яка на той час з'єднувала ще більший басейн Північного моря з вузьким морем Гельвет і Паратетісом у сьогоднішніх передгір'ях Альп.
Ур-Рейнська система без альпійського водозбору (неоген)
Ближче до кінця міоцену на території нинішньої області Високого Рейну почав формуватися східний потік, який можна вважати первісним Дунаєм. Водночас південна частина рифтової долини піднялася в районі Шварцвальду і Вогезів, утворивши поперечний вододіл, з якого вода, що текла на північний захід, доходила до басейну Північного моря. Рейнські Сланцеві гори були ще ледь помітними, але були пагорбами, через які Ур-Рейн, ледве більший за Маас, протікав у широкій долині. Значна частина його осадового навантаження відкладалася вище, в зоні опускання північного Рейнського грабена, так що в Нижньорейнській бухті річка відкладається аж до нижнього пліоцену тогочасного Найбільша притока Мозель, яка була виявлена з еоцену, переважає. Нинішня верхня та середня течія Майну та Неккара все ще належали різним лівим притокам Дунайської системи, яка простягалася до північного Гессена і чиєю основною річкою у пліоцені три-чотири мільйони років тому була верхня Рона.
Рейнська система з альпійськими верхів'ями (плейстоцен)
З прогресуючим підняттям верхнього Дунаю, його все більше досягалося шляхом відступу ерозії з сусідніх, нижчих річкових басейнів. З кожним відведенням річки ця система знову ставала меншою. Навпаки, занурення Верхнього Рейну спричинило глибоку ерозію в навколишньому Рейнському районі, що відтоді призвело до його розширення майже з усіх боків і все ще є особливо шкідливим для району Дунаю.
Найважливішою подією в розвитку системи Рейну в старшому плейстоцені було розливання Ааре-Дунаю, яке раніше, в молодшому пліоцені, вже було спрямовується через Бургундські ворота в сторону Сони. Це раптово перетворило Рейн на велику річку. Ааре-Зундгаустром настільки забудував південний Верхній Рейнський Грабен, що нарешті переповнив затонучий вододіл в районі вулкана Кайзерштуль, який згас понад десять мільйонів років тому.
Подібним чином, або шляхом вилучення річок, кілька колишніх приток Дунаю були послідовно відведені до Майну, що надало йому характерної зміни напрямку, яким він є сьогодні. Неккар та його притоки демонструють подібні зміни напрямку з тієї ж причини. Єдиною серйозною втратою водозбірного басейну стало переведення території, що є тепер Еною, до Уази, а отже, і до системи річки Сена, приблизно мільйон років тому. Сьогодні Бар до Маасу тече безлюдною долиною. Значне збільшення стоку відбулося в середньому плейстоцені, можливо, 450 000 років тому, коли тодішнє головне джерело решти Дунайської системи, нинішній Альпенрайн, вирвалося до Верхнього Рейнського Грабену і дало початок нинішній долині Високого Рейну.
Посилання
- Режим стоку Рейну та його приток у 20 ст. Століття. Аналіз, зміни та тенденції
- Параметри якості води як гідрологічні індикатори у басейні Рейну [ 29 березня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки
- Anm.: Auch wenn die gemittelten Abflussdaten der Pegel im Deltarheingebiet bei einer Gesamtbetrachtung nicht immer konsistent erscheinen und Abweichungen je nach Quelle aufweisen, ergeben sich für die Mündungspunkte annähernd folgende Werte: Kornwerderzand: 220 m³/s, Den Oever: 310 m³/s, IJmuiden: 90 m³/s, Maasmond: 1450 m³/s, Haringvliet: 820 m³/s, Volkerak-Schleusen: 10 m³/s; Summe: 2900 m³/s
- , Manuela Aiglstorfer, , Ottmar Kullmer: The Antiquity of the Rhine River: Stratigraphic Coverage of the Dinotheriensande (Eppelsheim-Formation) of the Mainz Basin (Germany) [ 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.], PLoS ONE 7(5): e36817. doi:10.1371/journal.pone.0036817, 2012
- Albert Pissart, Leendert Krook, Dominique Harmand: La capture de l'Aisne et les minéraux denses des alluvions de la Meuse dans les Ardennes, Comptes Rendus de l'Académie des Sciences – Series IIA – Earth and Planetary Science, Bd. 325, 1997, S. 411–417, doi:10.1016/S1251-8050(97)81158-5.
- Oskar Keller: Als der Alpenrhein sich von der Donau zum Oberrhein wandte [ 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] (PDF; 2,0 MB) Zur Umlenkung eines Flusses im Eiszeitalter in: Schriften des Vereins für Geschichte des Bodensees und seiner Umgebung. Ostfildern 2009, S. 193–208
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Richkova sistema Rejnu ohoplyuye vsi vodotoki sho stikayut nad Rejnom ta jogo girlami takim chinom plosha vodozboru stanovit majzhe 220 tis km Z nogo v serednomu vihodit blizko 2900 m s vodi v Pivnichnomu mori Basejn RejnuNazva na chest RejnRoztashuvannya Krayina Avstriya Belgiya Franciya Nimechchina Italiya Lihtenshtejn Lyuksemburg Niderlandi i ShvejcariyaGeologichni dani Tip vodozbirnij basejnSklad dRozmiri Voda Basejn Na ob yekti Rejn Vodnij basejn dInshe Basejn Rejnu u Vikishovishi Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Rejn i jogo richkova sistemaRoztashuvannya ta planuvannyaRichkova sistema Rejnu ye najbilshoyu na pivnichnomu zahodi vid golovnogo yevropejskogo vododilu za vitratoyu vodi j drugoyu za rozmirom vodozbirnogo basejnu pislya Nevi Zahidnimi susidnimi ye rajoni Sheldi ta Seni Basejni richok Roni ta Po sho mezhuyut na pivdni ta pivdennomu shodi vpadayut u Seredzemne more a Dunaj u Chorne Na shodi mezhuyut basejni richok Elbi Vezera ta Emsa U zagalnomu napryamku z pivnochi na pivnichnij zahid Rejn protikaye cherez duzhe rizni prirodni zoni Vitoki Rejnu lezhat u perehidnij zoni mizh Zahidnimi ta Shidnimi Alpami Pislya togo yak Rejn zalishiv Alpi yak visokogirna richka sho zhivitsya lodovikom i dosyag Bodenskogo ozera yak prikordonna richka mizh Avstriyeyu ta Shvejcariyeyu vin peretinaye pivnichne peredgir ya Alp u zahidnomu napryamku z krutimi uhilami j otrimuye svoyu najbagatshu vodoyu pritoku tut z Aare U Bazelskomu Rejnkni Rejn osushuye shostu chastinu svogo vodozboru ale priblizno v 1040 r m s vzhe bagatsha na vodu nizh bud yaka insha pritoka Pivnichnogo morya Tut vodozbir pomitno zvuzhenij susidnimi richkovimi sistemami Roni ta Dunayu sho shodit do novitnoyi istoriyi richkovoyi sistemi Jogo zvernenij na pivnich kanalizovanij hid cherez rivni Verhnorejnskoyi nizovini sho zapovnyuye geologichnij riv otochenij bagatimi opadami Shvarcvaldom i Vogezami do yakih vipadaye ponad 250 m s nadhodyat vid jogo vodopostachannya Odnak polovina z nih dosyagaye Rejnu lishe cherez pritoki Nekkar pravoruch i Mozel livoruch Pered svoyeyu vuzkoyu dolinoyu cherez nizkij girskij hrebet vona otrimuye svoyu najdovshu pravu pritoku Majn a nevdovzi Nahe zliva U basejni Nojvid yakij rozdilyaye dolinu Serednogo Rejnu na dvi chastini z pravogo boku z yednuyetsya Lan a zliva mogutnij Mozel Nizhnorejnski nizovini yaki spochatku buli duzhe gusto zaseleni pochinayutsya v girli Ziga poblizu Bonna U rajoni Rurskoyi oblasti Rur i Lippe vitikayut sprava Za kordonom z Niderlandami richka kilka raziv rozgaluzhuyetsya na perevazhno regulovani vodotoki ta kanali pri comu Vaal sho teche na zahid poglinaye dvi tretini ob yemu vodi Vsogo dev yat krayin mayut chastku u vodozbirnij ploshi Shvejcariya 27 873 km Italiya 51 km Lihtenshtejn 160 km Avstriya 2360 km Nimechchina 109 918 km Franciya 31 400 km Belgiya 14 660 km Lyuksemburg 2585 km Niderlandi 29 300 km Geologichnij rozvitok Rejnskoyi sistemiLandshaftno istorichni peredumovi Oligocen Rejnskij graben yak protoka Alpijski pasma v okeani Paratetis Viniknennya Rejnskoyi sistemi spochatku bulo neznachnoyu podiyeyu pid chas tektonichnih procesiv sho v kincevomu pidsumku prizveli do stvorennya Alp Gliboke more Tetis mizh nimi vzhe bulo znachnoyu miroyu stisnuto v rezultati zblizhennya todishnih kontinentiv Afriki ta Yevropi U samomu rannomu neogeni majzhe 30 miljoni rokiv tomu pershi alpijski girski hrebti zdijnyalis z morya Tetis i nezabarom rozdilili jogo na kilka peredovih zapadin Pivnichna zapadina miscyami morska miscyami limnichna vse she vidokremlyuvala Alpi vid dosit ploskoyi vipirayuchoyi sushi v rajoni sogodnishnogo nizkogirnogo hrebta Rifti na misci majbutnogo Verhnorejnskogo grabenu isnuvali tut z oligocenu Dali bula roztashovana morska protoka do Rupelyani yaka na toj chas z yednuvala she bilshij basejn Pivnichnogo morya z vuzkim morem Gelvet i Paratetisom u sogodnishnih peredgir yah Alp Ur Rejnska sistema bez alpijskogo vodozboru neogen Blizhche do kincya miocenu na teritoriyi ninishnoyi oblasti Visokogo Rejnu pochav formuvatisya shidnij potik yakij mozhna vvazhati pervisnim Dunayem Vodnochas pivdenna chastina riftovoyi dolini pidnyalasya v rajoni Shvarcvaldu i Vogeziv utvorivshi poperechnij vododil z yakogo voda sho tekla na pivnichnij zahid dohodila do basejnu Pivnichnogo morya Rejnski Slancevi gori buli she led pomitnimi ale buli pagorbami cherez yaki Ur Rejn ledve bilshij za Maas protikav u shirokij dolini Znachna chastina jogo osadovogo navantazhennya vidkladalasya vishe v zoni opuskannya pivnichnogo Rejnskogo grabena tak sho v Nizhnorejnskij buhti richka vidkladayetsya azh do nizhnogo pliocenu togochasnogo Najbilsha pritoka Mozel yaka bula viyavlena z eocenu perevazhaye Ninishnya verhnya ta serednya techiya Majnu ta Nekkara vse she nalezhali riznim livim pritokam Dunajskoyi sistemi yaka prostyagalasya do pivnichnogo Gessena i chiyeyu osnovnoyu richkoyu u plioceni tri chotiri miljoni rokiv tomu bula verhnya Rona Rejnska sistema z alpijskimi verhiv yami plejstocen Z progresuyuchim pidnyattyam verhnogo Dunayu jogo vse bilshe dosyagalosya shlyahom vidstupu eroziyi z susidnih nizhchih richkovih basejniv Z kozhnim vidvedennyam richki cya sistema znovu stavala menshoyu Navpaki zanurennya Verhnogo Rejnu sprichinilo gliboku eroziyu v navkolishnomu Rejnskomu rajoni sho vidtodi prizvelo do jogo rozshirennya majzhe z usih bokiv i vse she ye osoblivo shkidlivim dlya rajonu Dunayu Najvazhlivishoyu podiyeyu v rozvitku sistemi Rejnu v starshomu plejstoceni bulo rozlivannya Aare Dunayu yake ranishe v molodshomu plioceni vzhe bulo spryamovuyetsya cherez Burgundski vorota v storonu Soni Ce raptovo peretvorilo Rejn na veliku richku Aare Zundgaustrom nastilki zabuduvav pivdennij Verhnij Rejnskij Graben sho nareshti perepovniv zatonuchij vododil v rajoni vulkana Kajzershtul yakij zgas ponad desyat miljoniv rokiv tomu Podibnim chinom abo shlyahom viluchennya richok kilka kolishnih pritok Dunayu buli poslidovno vidvedeni do Majnu sho nadalo jomu harakternoyi zmini napryamku yakim vin ye sogodni Nekkar ta jogo pritoki demonstruyut podibni zmini napryamku z tiyeyi zh prichini Yedinoyu serjoznoyu vtratoyu vodozbirnogo basejnu stalo perevedennya teritoriyi sho ye teper Enoyu do Uazi a otzhe i do sistemi richki Sena priblizno miljon rokiv tomu Sogodni Bar do Maasu teche bezlyudnoyu dolinoyu Znachne zbilshennya stoku vidbulosya v serednomu plejstoceni mozhlivo 450 000 rokiv tomu koli todishnye golovne dzherelo reshti Dunajskoyi sistemi ninishnij Alpenrajn virvalosya do Verhnogo Rejnskogo Grabenu i dalo pochatok ninishnij dolini Visokogo Rejnu PosilannyaRezhim stoku Rejnu ta jogo pritok u 20 st Stolittya Analiz zmini ta tendenciyi Parametri yakosti vodi yak gidrologichni indikatori u basejni Rejnu 29 bereznya 2022 u Wayback Machine PrimitkiAnm Auch wenn die gemittelten Abflussdaten der Pegel im Deltarheingebiet bei einer Gesamtbetrachtung nicht immer konsistent erscheinen und Abweichungen je nach Quelle aufweisen ergeben sich fur die Mundungspunkte annahernd folgende Werte Kornwerderzand 220 m s Den Oever 310 m s IJmuiden 90 m s Maasmond 1450 m s Haringvliet 820 m s Volkerak Schleusen 10 m s Summe 2900 m s Manuela Aiglstorfer Ottmar Kullmer The Antiquity of the Rhine River Stratigraphic Coverage of the Dinotheriensande Eppelsheim Formation of the Mainz Basin Germany 10 zhovtnya 2014 u Wayback Machine PLoS ONE 7 5 e36817 doi 10 1371 journal pone 0036817 2012 Albert Pissart Leendert Krook Dominique Harmand La capture de l Aisne et les mineraux denses des alluvions de la Meuse dans les Ardennes Comptes Rendus de l Academie des Sciences Series IIA Earth and Planetary Science Bd 325 1997 S 411 417 doi 10 1016 S1251 8050 97 81158 5 Oskar Keller Als der Alpenrhein sich von der Donau zum Oberrhein wandte 5 listopada 2013 u Wayback Machine PDF 2 0 MB Zur Umlenkung eines Flusses im Eiszeitalter in Schriften des Vereins fur Geschichte des Bodensees und seiner Umgebung Ostfildern 2009 S 193 208