Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ба́хмацький райо́н — ліквідований район Чернігівської області України, з центром у місті Бахмач.
| Бахмацький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Колишній район на карті Чернігівська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Чернігівська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 7420300000 | ||||
| Утворений: | 1923 р. | ||||
| Ліквідований: | 2020 р. | ||||
| Населення: | ▲ 43 119 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1487.7 км² | ||||
| Густота: | 31.8 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4635 | ||||
| Поштові індекси: | 16500—16574 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Бахмач | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 20 | ||||
| Міста: | 2 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 69 | ||||
| Селища: | 9 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Іванюк Микола Михайлович | ||||
| Голова РДА: | Мельник Світлана Петрівна | ||||
| Вебсторінка: | Бахмацька РДА Бахмацька районна рада | ||||
| Адреса: | 16500, Чернігівська обл., Бахмацький р-н, м. Бахмач, вул. Соборності, 42 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Район межує з Борзнянським, Ічнянським, Коропським та Талалаївським районами Чернігівської області та Конотопським Сумської області.
| Коропський район | ||
| Борзнянський район |  | Сумська область (Конотопський район) |
| Ічнянський район | Талалаївський район |
Відстань до обласного центру залізницею 153 км, шосейними шляхами 145 км. Територія — 1487,73 км². Населення — 54,2 тис. чол. (станом на 01.01.2004 р.). Населених пунктів 81, в тому числі міст 2, селище міського типу 1, сіл 69, селищ 9.
Місцевих рад 24, в тому числі районна 1, міських 1, селищних 2, сільських 20.
Клімат
Клімат помірно континентальний. Ґрунти чорноземи глибокі, малогумусні, лугові та лугочерноземні, темно-сірі підзолені і торфоболотні.
Корисні копалини (нерудні): суглинки, торф'яники.
Історія
Початки Бахмаччини сягають долітописних часів, коли утворювалося могутнє Чернігівське князівство, кордони якого простягалися аж за Клязьму.
Як прикордонний, опорний пункт південного княжого краю постав і Бахмач. «Повесть временных лет» зазначає цей форпост під роком 1147. А поряд сторожові горди Глєбль, Дмитріїв, Білі Вежі. Озиваються до нас з сурем бойових, давньоруських назви сучасних ошатних сіл: Рубанка, Городище, Стрільники. З козацьких тулумбасів — Курені, Голінка, Фастівці.
Містечко Батурин на високій кручі Сейму упродовж 53 років було гетьманським осідком. Звідси керували сильною рукою Д. Многогрішний, І. Самойлович, І.Мазепа. Найкращі зодчі працювали над проектом величного палацу Кирила Розумовського. Останній навіки лишився в землі Бахмаччини: він похований у Батурині.
У кінці 1700 років на територію Бахмацького району переселяються німці. Так, у 1766 році було заснована німецька колонія Рундевізе (нім. Rundeweise) (нині це покинуте село Круглолугівка). Поселенці були лютеранами, вони переселилися з Гессена, а також із Саксонії, Ганновера і Прусії. Переселенці заснували кілька колоній, німців в них практично вже не лишилося, одне з найбільших сіл, де ще є населення — Зеленівка. Туди іноді приїжджають німці-нащадки тих селян, які тут колись жили.
З 1869 року Бахмаччину в 4 кінці перетнули дві потужні залізниці. Й непомітне сотенне містечко стає відомим залізничним центром.
Зміни адміністративно-територіального устрою
- 04.01.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Івангородську сільраду Бахмацького району до складу Ічнянського району, Борзнянську селищну Раду і Великозагорівську, Височанську, Головеньківську, Кінашівську, Малозагорівську, Миколаївську, Новомлинівську, Носилівську, Обмачівську, Оленівську, Плисківську, Прачівську, Тростянську, Шаповалівську та Ядутинську сільради до новоутвореного Борзнянського району Чернігівської області, Коропську селищну раду і Атюшівську, Вільненську, Жовтневу, Карильську, Краснопільську, Пролетарську, Райгородоцьку, Риботинську та Червоненську сільради до новоутвореного Коропського району Чернігівської області.
- 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Корінецьку сільраду Роменського району і Обмачівську Борзнянського району до складу Бахмацького району Чернігівської області, Петрівську сільраду до складу Борзнянського району Чернігівської області, а
- 1987 року з обліку зняте село Батуринське Тиницької сільської ради
- 1989 року утворено Пальчиківську сільську раду із центром у селі Пальчики
- 2009 року з обліку зняте село Круглолугівка Біловежівської сільської ради
- 2013 року з обліку зняте село Кирпичне.
- 17 липня 2020 року район був ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-IX.
Економіка
У промисловості основні види продукції, яка випускається підприємствами району — масло, цільномолочна продукція, молококонсерви, м'ясні та ковбасні вироби, хлібобулочні вироби, освоєно випуск плугів до тракторів типу «Джон Дір»; у сільському господарстві — зерново-бурячний з розвинутим тваринництвом.
Транспорт
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 24 901 | 4407 | 3112 | 7008 | 6622 | 3602 | 150 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 30 914 | 4102 | 2910 | 6920 | 8127 | 8106 | 749 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 53997 | 96,73 % |
| росіяни | 1392 | 2,49 % |
| білоруси | 121 | 0,22 % |
| цигани | 97 | 0,17 % |
| молдовани | 53 | 0,09 % |
| інші | 160 | 0,29 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 54197 | 97,09 % |
| російська | 1402 | 2,51 % |
| циганська | 86 | 0,15 % |
| білоруська | 47 | 0,08 % |
| молдовська | 23 | 0,04 % |
| інші | 65 | 0,12 % |
ЗМІ
З 17 березня 2006 року в Бахмачі виходить друком районна незалежна щотижнева газета «Порадник». Виходить один раз на тиждень, щоп'ятниці. Головний редактор — Олег Рубан. Наклад 4300 примірників. Передплатні індекси — 95531, 99265 (пільговий для пенсіонерів).
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Бахмацького району було створено 46 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 63,09 % (проголосували 23 428 із 37 137 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 38,54 % (9 030 виборців); Олег Ляшко — 25,16 % (5 894 виборців), Юлія Тимошенко — 21,97 % (5 147 виборців), Анатолій Гриценко — 5,74 % (1 345 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,05 %.
Персоналії
У с. Григорівці бував великий український поет та художник Тарас Шевченко. Поблизу с. Фастівців знаходився маєток відомого російського художника М. Ге, де він і похований разом з дружиною.
У с. Красне народився Пучківський Олександр Митрофанович (06.04.1881 — 14.12.1937) — засновник української школи отоларингології.
у с. Митченки народився і проживав відомий український бджоляр П. Прокопович, який у 1814 р. перший в світі запропонував напіврозбірний рамковий вулик і запровадив нову систему утримання бджіл.
Невеличке мальовниче село Матіївка над Сеймом дало шанувальникам української прози письменника Вілія Москальця.
У різні часи на Бахмаччині жили й працювали відомі українські письменники Бережний В. П., Кашка В. В., художник Яременко Г. Г., філософ Неволько Г. І.
Історичні пам'ятки
Неподалік Батурина над присеймівськими луками височіє дзвіниця Батуринського Свято-Миколаївського Крупицького монастиря, історія заснування якого сягає домонгольських часів.
На території району налічується 75 пам'яток археології (поселення епохи бронзи, кургани), 81 — історії, 2 — монументального мистецтва.
В Батурині розташовані видатні пам'ятки архітектури: палац К. Розумовського (1799—1803 рр.), Воскресенська церква-усипальниця останнього українського гетьмана (1803 р.), будинок Кочубея (XVII—XIX ст.).
У с. Осіч знаходиться Батуринський Свято-Миколаївський Крупицький монастир (XVII—XIX ст.), Спасо—Преображенська трапезна церква (1803—1858 рр.).
Садиба та будинок зі скарбницею Кочубея (XVIII—XIX ст.) розташований у с. Тиниця. У цьому ж селі збереглася унікальна пам'ятка садово-паркового мистецтва — дендропарк.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бахмацький район |
- Розпорядження Президента України від 14 квітня 2020 року № 269/2020-рп «Про призначення С.Мельник головою Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області»
- Брандес Д. , Плеве И. Энциклопедия немцев России. Беловежские колонии. [ 21 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 1 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 17 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 19 березня 2016.
Посилання
- Бахмацька райрада [ 18 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Бахмацький район на сайті ОДА[недоступне посилання з червня 2019]
- Бахмацький район на сайті Облради
 | Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ba hmackij rajo n likvidovanij rajon Chernigivskoyi oblasti Ukrayini z centrom u misti Bahmach Bahmackij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Chernigivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastKod KOATUU 7420300000Utvorenij 1923 r Likvidovanij 2020 r Naselennya 43 119 na 1 01 2019 Plosha 1487 7 km Gustota 31 8 osib km Tel kod 380 4635Poshtovi indeksi 16500 16574Naseleni punkti ta radiRajonnij centr m BahmachMiski radi 1Selishni radi 2Silski radi 20Mista 2Smt 1Sela 69Selisha 9Rajonna vladaGolova radi Ivanyuk Mikola MihajlovichGolova RDA Melnik Svitlana PetrivnaVebstorinka Bahmacka RDA Bahmacka rajonna radaAdresa 16500 Chernigivska obl Bahmackij r n m Bahmach vul Sobornosti 42MapaBahmackij rajon u VikishovishiGeografiyaRajon mezhuye z Borznyanskim Ichnyanskim Koropskim ta Talalayivskim rajonami Chernigivskoyi oblasti ta Konotopskim Sumskoyi oblasti Koropskij rajonBorznyanskij rajon Sumska oblast Konotopskij rajon Ichnyanskij rajon Talalayivskij rajon Vidstan do oblasnogo centru zalizniceyu 153 km shosejnimi shlyahami 145 km Teritoriya 1487 73 km Naselennya 54 2 tis chol stanom na 01 01 2004 r Naselenih punktiv 81 v tomu chisli mist 2 selishe miskogo tipu 1 sil 69 selish 9 Miscevih rad 24 v tomu chisli rajonna 1 miskih 1 selishnih 2 silskih 20 Klimat Klimat pomirno kontinentalnij Grunti chornozemi gliboki malogumusni lugovi ta lugochernozemni temno siri pidzoleni i torfobolotni Korisni kopalini nerudni suglinki torf yaniki IstoriyaPochatki Bahmachchini syagayut dolitopisnih chasiv koli utvoryuvalosya mogutnye Chernigivske knyazivstvo kordoni yakogo prostyagalisya azh za Klyazmu Yak prikordonnij opornij punkt pivdennogo knyazhogo krayu postav i Bahmach Povest vremennyh let zaznachaye cej forpost pid rokom 1147 A poryad storozhovi gordi Glyebl Dmitriyiv Bili Vezhi Ozivayutsya do nas z surem bojovih davnoruskih nazvi suchasnih oshatnih sil Rubanka Gorodishe Strilniki Z kozackih tulumbasiv Kureni Golinka Fastivci Mistechko Baturin na visokij kruchi Sejmu uprodovzh 53 rokiv bulo getmanskim osidkom Zvidsi keruvali silnoyu rukoyu D Mnogogrishnij I Samojlovich I Mazepa Najkrashi zodchi pracyuvali nad proektom velichnogo palacu Kirila Rozumovskogo Ostannij naviki lishivsya v zemli Bahmachchini vin pohovanij u Baturini U kinci 1700 rokiv na teritoriyu Bahmackogo rajonu pereselyayutsya nimci Tak u 1766 roci bulo zasnovana nimecka koloniya Rundevize nim Rundeweise nini ce pokinute selo Kruglolugivka Poselenci buli lyuteranami voni pereselilisya z Gessena a takozh iz Saksoniyi Gannovera i Prusiyi Pereselenci zasnuvali kilka kolonij nimciv v nih praktichno vzhe ne lishilosya odne z najbilshih sil de she ye naselennya Zelenivka Tudi inodi priyizhdzhayut nimci nashadki tih selyan yaki tut kolis zhili Z 1869 roku Bahmachchinu v 4 kinci peretnuli dvi potuzhni zaliznici J nepomitne sotenne mistechko staye vidomim zaliznichnim centrom Zmini administrativno teritorialnogo ustroyu 04 01 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Ivangorodsku silradu Bahmackogo rajonu do skladu Ichnyanskogo rajonu Borznyansku selishnu Radu i Velikozagorivsku Visochansku Golovenkivsku Kinashivsku Malozagorivsku Mikolayivsku Novomlinivsku Nosilivsku Obmachivsku Olenivsku Pliskivsku Prachivsku Trostyansku Shapovalivsku ta Yadutinsku silradi do novoutvorenogo Borznyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Koropsku selishnu radu i Atyushivsku Vilnensku Zhovtnevu Karilsku Krasnopilsku Proletarsku Rajgorodocku Ribotinsku ta Chervonensku silradi do novoutvorenogo Koropskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Korinecku silradu Romenskogo rajonu i Obmachivsku Borznyanskogo rajonu do skladu Bahmackogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Petrivsku silradu do skladu Borznyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti a 1987 roku z obliku znyate selo Baturinske Tinickoyi silskoyi radi 1989 roku utvoreno Palchikivsku silsku radu iz centrom u seli Palchiki 2009 roku z obliku znyate selo Kruglolugivka Bilovezhivskoyi silskoyi radi 2013 roku z obliku znyate selo Kirpichne 17 lipnya 2020 roku rajon buv likvidovanij vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv 807 IX EkonomikaU promislovosti osnovni vidi produkciyi yaka vipuskayetsya pidpriyemstvami rajonu maslo cilnomolochna produkciya molokokonservi m yasni ta kovbasni virobi hlibobulochni virobi osvoyeno vipusk plugiv do traktoriv tipu Dzhon Dir u silskomu gospodarstvi zernovo buryachnij z rozvinutim tvarinnictvom TransportTeritoriyeyu rajonu prohodyat avtoshlyahi E101M02 ta E381 NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 24 901 4407 3112 7008 6622 3602 150Zhinki 30 914 4102 2910 6920 8127 8106 749Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki150 85 749 264 80 84 982 821 75 79 2292 1409 70 74 2829 1108 65 69 2003 1830 60 64 2737 1044 55 59 1240 1739 50 54 2009 2009 45 49 2141 1998 40 44 2062 1697 35 39 1640 1655 30 34 1567 1658 25 29 1651 1587 20 24 1526 1525 15 20 1384 1843 10 14 1761 1497 5 9 1339 1067 0 4 1002 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 53997 96 73 rosiyani 1392 2 49 bilorusi 121 0 22 cigani 97 0 17 moldovani 53 0 09 inshi 160 0 29 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 54197 97 09 rosijska 1402 2 51 ciganska 86 0 15 biloruska 47 0 08 moldovska 23 0 04 inshi 65 0 12 ZMIZ 17 bereznya 2006 roku v Bahmachi vihodit drukom rajonna nezalezhna shotizhneva gazeta Poradnik Vihodit odin raz na tizhden shop yatnici Golovnij redaktor Oleg Ruban Naklad 4300 primirnikiv Peredplatni indeksi 95531 99265 pilgovij dlya pensioneriv Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Bahmackogo rajonu bulo stvoreno 46 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 63 09 progolosuvali 23 428 iz 37 137 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 38 54 9 030 viborciv Oleg Lyashko 25 16 5 894 viborciv Yuliya Timoshenko 21 97 5 147 viborciv Anatolij Gricenko 5 74 1 345 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 05 PersonaliyiU s Grigorivci buvav velikij ukrayinskij poet ta hudozhnik Taras Shevchenko Poblizu s Fastivciv znahodivsya mayetok vidomogo rosijskogo hudozhnika M Ge de vin i pohovanij razom z druzhinoyu U s Krasne narodivsya Puchkivskij Oleksandr Mitrofanovich 06 04 1881 14 12 1937 zasnovnik ukrayinskoyi shkoli otolaringologiyi u s Mitchenki narodivsya i prozhivav vidomij ukrayinskij bdzholyar P Prokopovich yakij u 1814 r pershij v sviti zaproponuvav napivrozbirnij ramkovij vulik i zaprovadiv novu sistemu utrimannya bdzhil Nevelichke malovniche selo Matiyivka nad Sejmom dalo shanuvalnikam ukrayinskoyi prozi pismennika Viliya Moskalcya U rizni chasi na Bahmachchini zhili j pracyuvali vidomi ukrayinski pismenniki Berezhnij V P Kashka V V hudozhnik Yaremenko G G filosof Nevolko G I Istorichni pam yatkiNepodalik Baturina nad prisejmivskimi lukami visochiye dzvinicya Baturinskogo Svyato Mikolayivskogo Krupickogo monastirya istoriya zasnuvannya yakogo syagaye domongolskih chasiv Na teritoriyi rajonu nalichuyetsya 75 pam yatok arheologiyi poselennya epohi bronzi kurgani 81 istoriyi 2 monumentalnogo mistectva V Baturini roztashovani vidatni pam yatki arhitekturi palac K Rozumovskogo 1799 1803 rr Voskresenska cerkva usipalnicya ostannogo ukrayinskogo getmana 1803 r budinok Kochubeya XVII XIX st U s Osich znahoditsya Baturinskij Svyato Mikolayivskij Krupickij monastir XVII XIX st Spaso Preobrazhenska trapezna cerkva 1803 1858 rr Sadiba ta budinok zi skarbniceyu Kochubeya XVIII XIX st roztashovanij u s Tinicya U comu zh seli zbereglasya unikalna pam yatka sadovo parkovogo mistectva dendropark PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bahmackij rajonRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 14 kvitnya 2020 roku 269 2020 rp Pro priznachennya S Melnik golovoyu Bahmackoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Chernigivskoyi oblasti Brandes D Pleve I Enciklopediya nemcev Rossii Belovezhskie kolonii 21 veresnya 2018 u Wayback Machine Arhiv originalu za 26 kvitnya 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 1 chervnya 2022 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 31 sichnya 2014 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 31 sichnya 2014 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 31 sichnya 2014 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 31 sichnya 2014 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Arhiv originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 19 bereznya 2016 PosilannyaBahmacka rajrada 18 grudnya 2014 u Wayback Machine Bahmackij rajon na sajti ODA nedostupne posilannya z chervnya 2019 Bahmackij rajon na sajti Oblradi Ce nezavershena stattya z geografiyi Chernigivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi