Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Війна за баварську спадщину (нім. Bayerischer Erbfolgekrieg; 3 липня 1778 — 13 травня 1779) — військовий конфлікт між Габсбурзькою монархією з одного боку і Пруссією та Саксонією з іншого. Був викликаний претензіями Австрії на Нижню Баварію і Верхній Пфальц і прагненням німецьких держав перешкоджати цим претензіям.
| Війна за баварську спадщину | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Король Пруссії Фрідріх II в кампанії 1778 року | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Габсбурзька монархія |  Пруссія СаксоніяЗа підтримки:  Баварія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Йосиф II Франц Моріц фон Лассі Ернст Гідеон Лаудон | Фрідріх II Великий Генріх Пруський Карл Вільгельм Фердинанд Брауншвейгський Людвіг Йорк | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 180 000—190 000 | 160 000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| ~10 000 | ~10 000 | ||||||
Передісторія
Монархія Габсбургів, яка з середини XV ст. також займала престол Священної Римської імперії, прагнула встановити гегемонію в німецьких землях. Ці претензії неодноразово наштовхувались як на протидію більшості німецьких володарів — серед яких були королі Пруссії, курфюрсти Саксонії і Баварії — так і інших європейських держав. До середини XVIII ст. єдність імперії виявилась істотно підірваною, великі німецькі князівства практично вийшли з-під контролю імператора, тенденції дезінтеграції явно переважали над слабкими спробами імператора зберегти баланс влади в Німеччині. Смерть імператора Карла VI у 1740 році і припинення прямої чоловічої лінії дому Габсбургів ледь не поставила під загрозу саме існування монархії Габсбургів, але за підсумками війни за австрійську спадщину дочка Карла VI Марія Терезія змогла втримати за собою імператорську корону, хоч і ціною втрати Сілезії.
Семирічна війна 1756—1763 років різко змінила ситуацію на користь Габсбургів. Головний і найсильніший суперник Австрії — Королівство Пруссія — зміцнила своє становище в Німеччині. Спроби Австрії відновити Священну Римську імперію німецької нації і зайняти в ній провідне становище наштовхнулись на протидію більшості німецьких правителів, в першу чергу, прусського короля Фрідріха II.
Губертусбургський мир встановив систему рівноваги сил у Німеччині. У Відні різними заходами внутрішньої та зовнішньої політики намагалися змінити це співвідношення сил на користь Імперії, послабити Пруссію і водночас зміцнити австрійську абсолютну монархію. Зокрема, було вирішено «округлити» фамільні володіння Габсбургів шляхом обміну Південних Нідерландів на території в Баварії. На думку Йосифа II і Венцеля Кауніца, володіння Баварією сприяло б консолідації Австрійського дому, підкорило б йому всю Південну Німеччину, в той час як нідерландські провінції були віддалені від інших габсбурзьких земель і породжували суперечки з Британією та Нідерландами.
Ідея приєднання Баварії виникла при віденському дворі ще наприкінці XVII ст. Під час війн за іспанську та австрійську спадщину Габсбурги поверталися до цього плану. У 70-х роках XVIII ст. анексія Баварії розглядалася як компенсація за втрачені сілезькі володіння і єдиний засіб відновлення колишнього становища Австрії у Німеччині.
Після війни за австрійську спадщину Баварія перебувала в економічному застої і запустошенні. Чималі гроші витрачалися на утримання пишного двору курфюрста Максиміліана III Віттельсбаха, його численних коханок та позашлюбних дітей. Погано озброєна та недостатньо навчена баварська армія мала не більше 10 тис. чоловік. Країна залежала від субсидій Франції, але починаючи з 1740-х років французька фінансова допомога слабшала, а разом з нею і франко-баварські відносини.
Анексія Баварії Габсбурзькою монархією мала чималий політичний ризик, оскільки існувала небезпека втручання у німецькі справи усіх великих держав. Однак Австрія розраховувала на союз з Францією, який, здавалося, був зміцнений шлюбом (1770) доньки Марії Терезії Марії-Антуанетти з французьким дофіном Людовиком XVI, а також на зближення з Росією після першого поділу Польщі.
Причини війни
30 грудня 1777 року Максиміліан III помер від чорної віспи, не залишивши прямих спадкоємців. Його смерть означала припинення баварської лінії Віттельсбахів; згідно з , підписаним ще у 1329 році, влада в Баварії мала перейти до пфальцської лінії Віттельсбахів, яку очолював курфюрст Пфальца Карл IV Теодор.
Проте за угодами Габсбургів і баварських Віттельсбахів, укладеними в середині XVI ст., права на баварську спадщину були і у Австрії. Для Австрії приєднання Баварії забезпечило б домінування в Німецькій імперії. Імператор Священної Римської імперії та ерцгерцог Австрії Йосиф II прагнув розширити свої володіння за рахунок економічно розвинених німецькомовних земель.
Карл Теодор, освічений монарх, але при цьому млявий і апатичний, ніколи не прагнув влади над Баварією, віддаючи перевагу Пфальцу з його цілющим кліматом. Скориставшись цим, Йосиф II переконав його укласти таємну угоду, згідно з якою курфюрст віддавав Нижню Баварію та Верхній Пфальц у володіння австрійського домену. У відповідь Карл Теодор розраховував придбати у Йосифа II частину Австрійських Нідерландів.
Про перемовини Карла Теодора і Йосифа II стало відомо вдові Максиміліана III, Марії Анні. Марія Анна повідомила про ці плани спадкоємцю пфальцського курфюрста Карлу Августу Пфальц-Цвейбрюккенському, який не мав законних дітей. Карл II Август був зацікавлений у збереженні цілісності володінь роду Віттельсбахів і розпочав перемовини з королем Пруссії Фрідріхом II. За пропозицією міністра закордонних справ Франції Шарля де Верженна Фрідріх II переконав Карла Августа подати протест імперському сейму в Регенсбурзі.
3 січня 1778 року між Йосифом II і Карлом Теодором була підписана , згідно з якою Габсбурги отримували баварські землі в обмін на Австрійські Нідерланди (нині — Бельгія). Однак Карл Цвейбрюккенський заявив про свої претензії на баварську корону і відкрито запросив захисту Пруссії. Після цього Фрідріх II отримав право прямого посередництва у справі Баварії.
Хід війни
Імператор Йосиф II був повний рішучості затвердити за собою силою зброї те, що придбав договором. Австрійські війська з Угорщини, Італії і Фландрії почали концентруватись біля кордонів Пруссії. Їх загальна чисельність склала 170 тисяч чоловік.
Фрідріх II виставив проти австрійців дві 80-тисячні армії: першу, під командуванням принца Генріха, зосередив поблизу Берліна, для дій в Саксонії; з другою сам вступив до Сілезії.
3 липня 1778 року прусські війська Фрідріха II вступили до Богемії через Наход. Його противник Йосиф II розташувався з більшою частиною австрійських військ на Ельбі табором близько 50 миль в довжину, захищеним водою, земляним валом і гарматами. Північний вхід до Богемії охороняла 60-тисячна армія фельдмаршала Лаудона. Армія була роздратована вимушеною бездіяльністю, однак король все ще сподівався змусити противника зустрітись з ним на полі бою, повторно направити загони до Моравії.
На початку серпня 1778 року принц Генріх провів свою армію через гори на схід від Ельби дорогами, які до цього вважались непрохідними. Лаудон опинився в безвиході. 14 серпня, аби уникнути нападу з тилу, він відступив до лінії річки .
В цей період поновилися перемовини між Віднем та Берліном щодо баварського питання, які показали значну ступінь взаємної недовіри. У вересні 1778 року нестача продовольства змусила Фрідріха II відступити у , де його війська зайняли укріплений табір. Австрійська кіннота намагалася завдати їм шкоди під час ретиради, однак вона була відбита прусською піхотою. Кампанія 1778 року обійшлась воюючим сторонам у 20 тис. чоловік втраченими і 29 млн талерів.
У грудні 1778 року, під дипломатичним тиском Росії, підтриманою Францією, розпочались мирні перемовини. У березні 1779 року було укладено австро-прусське перемир'я. Згодом в Тешені відкрився мирний конгрес чотирьох держав, який проходив під головуванням російського князя Миколи Репніна, оскільки Франція була дуже зайнята війною з Великою Британією. 13 травня 1779 року конгрес закінчився підписанням Тешенського договору, який анулював австро-пфальцську угоду 1778 року.
Підсумки
За Тешенським договором Австрія визнавала права курфюрста Пфальцського на баварський престол, отримавши як компенсацію невелику територію між Рейном і Дунаєм; Пруссія — право на Ансбах і Байройт. Курфюрст пфальцський сплачував Саксонії 6 млн гульденів і погоджувався на ленні права на австрійські землі Глаухау, Вальденбург і Ліхтенштейн. Саксонський курфюрст Фрідріх Август III також відмовлявся від будь-яких претензій на баварську корону. Визнавши дію Вестфальського миру 1648 року і австро-прусських договорів 1742—1763 років, Тешенський договір підтвердив незмінність устрою Священної Римської імперії і австро-прусський дуалізм в Німеччині.
Австрія, яка оволоділа декількома районами Баварії і виграла кампанію, витіснила Фрідріха II зі своєї території. Однак стратегічна перемога залишилась за союзом німецьких держав на чолі з Пруссією — вони успішно і без жодного пострілу зуміли протистояти претензіям Габсбургів на землі Південної Німеччини. В німецькій історіографії ця війна часто називається «картопляною» (нім. Kartoffelkrieg) або «сливовою» (нім. Zwetschgenrummel). З самого її початку супротивники бились не стільки один з одним, скільки з негараздами постачання своїх військ, солдатам доводилось харчуватись самою лише картоплею. За іншою версією — вояки за поїданням картоплі проводили більше часу, аніж у боях.
Наслідки
У 1785 році Йосиф ІІ змусив баварського курфюрста віддати йому Баварію, Оберпфальц, князівства і Зульцбах і в обмін на Австрійські Нідерланди (за винятком Люксембургу і Намюра). Аби швидше схилити Карла Теодора до цього обміну, імператор обіцяв дати новим володінням назву Бургундського королівства і, крім того, заплатити 3 млн гульденів. У випадку незгоди Йосиф II погрожував сприянням Росії і Франції, які схвалили його наміри.
Таке насильство викликало всезагальне невдоволення. Фрідріх II швидко зорієнтувався у становищі і виступив «захисником німецьких прав». Він представив Катерині II всю несправедливість вимог Йосифа і ясні аргументи, що такий обмін областей порушує не лише корінні постанови німецької конституції, але й систему рівноваги держав, оскільки придбання Баварії давало Габсбургам можливість зазіхати на інші німецькі володіння. Крім того, Австрія порушувала умови Тешенського договору, за недоторканність яких відповідала Росія. У відповідь Катерина II виявила свою згоду імператору лише у випадку добровільної угоди, тому Йосиф II був змушений відмовитись від своїх намірів анексувати Баварію вдруге.
23 липня 1785 року під керівництвом Фрідріха II був створений як альтернатива імперським інститутам, контрольованим Габсбургами. Австро-прусське суперництво позбавляло інші німецькі держави можливості чинити будь-який вплив на внутрішньоімперські справи. Стійкість імперії була остаточно втрачена.
Див. також
Примітки
- Мустафін О. Смачні пригоди. Екскурсії власною кухнею. К., 2020, с.53
Література
- Ненахов Ю. Ю. Войны и кампании Фридриха Великого / Под общ. ред. А. Е. Тараса. — Минск: Харвест, 2002. — 816 с. —
- Комлева Ю. Е. Воспоминания о войне 1778 года. Из сочинений Фридриха II Гогенцоллерна / Ю. Е. Комлева // Imagines mundi: альманах исследований всеобщей истории XVI—XX вв. — Сер. Альбионика. Вып. 1. — Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2001. — С. 21-36. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna za bavarsku spadshinu nim Bayerischer Erbfolgekrieg 3 lipnya 1778 13 travnya 1779 vijskovij konflikt mizh Gabsburzkoyu monarhiyeyu z odnogo boku i Prussiyeyu ta Saksoniyeyu z inshogo Buv viklikanij pretenziyami Avstriyi na Nizhnyu Bavariyu i Verhnij Pfalc i pragnennyam nimeckih derzhav pereshkodzhati cim pretenziyam Vijna za bavarsku spadshinu Korol Prussiyi Fridrih II v kampaniyi 1778 roku Korol Prussiyi Fridrih II v kampaniyi 1778 roku Data 3 lipnya 1778 13 travnya 1779 Misce Bogemiya Moraviya i Sileziya Rezultat Teshenskij dogovir Vidnovleno kolishni kordoni Bavariyi Gabsburgi zberigayut zahoplenij Innfirtel Volodaryami bavarskoyi spadshini stayut pfalcska i cvajbryukkenska gilki dinastiyi Vittelsbahiv Storoni Gabsburzka monarhiya Prussiya Saksoniya Za pidtrimki Bavariya Komanduvachi Josif II Franc Moric fon Lassi Ernst Gideon Laudon Fridrih II Velikij Genrih Pruskij Karl Vilgelm Ferdinand Braunshvejgskij Lyudvig Jork Vijskovi sili 180 000 190 000 160 000 Vtrati 10 000 10 000PeredistoriyaMonarhiya Gabsburgiv yaka z seredini XV st takozh zajmala prestol Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi pragnula vstanoviti gegemoniyu v nimeckih zemlyah Ci pretenziyi neodnorazovo nashtovhuvalis yak na protidiyu bilshosti nimeckih volodariv sered yakih buli koroli Prussiyi kurfyursti Saksoniyi i Bavariyi tak i inshih yevropejskih derzhav Do seredini XVIII st yednist imperiyi viyavilas istotno pidirvanoyu veliki nimecki knyazivstva praktichno vijshli z pid kontrolyu imperatora tendenciyi dezintegraciyi yavno perevazhali nad slabkimi sprobami imperatora zberegti balans vladi v Nimechchini Smert imperatora Karla VI u 1740 roci i pripinennya pryamoyi cholovichoyi liniyi domu Gabsburgiv led ne postavila pid zagrozu same isnuvannya monarhiyi Gabsburgiv ale za pidsumkami vijni za avstrijsku spadshinu dochka Karla VI Mariya Tereziya zmogla vtrimati za soboyu imperatorsku koronu hoch i cinoyu vtrati Sileziyi Semirichna vijna 1756 1763 rokiv rizko zminila situaciyu na korist Gabsburgiv Golovnij i najsilnishij supernik Avstriyi Korolivstvo Prussiya zmicnila svoye stanovishe v Nimechchini Sprobi Avstriyi vidnoviti Svyashennu Rimsku imperiyu nimeckoyi naciyi i zajnyati v nij providne stanovishe nashtovhnulis na protidiyu bilshosti nimeckih praviteliv v pershu chergu prusskogo korolya Fridriha II Gubertusburgskij mir vstanoviv sistemu rivnovagi sil u Nimechchini U Vidni riznimi zahodami vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki namagalisya zminiti ce spivvidnoshennya sil na korist Imperiyi poslabiti Prussiyu i vodnochas zmicniti avstrijsku absolyutnu monarhiyu Zokrema bulo virisheno okrugliti familni volodinnya Gabsburgiv shlyahom obminu Pivdennih Niderlandiv na teritoriyi v Bavariyi Na dumku Josifa II i Vencelya Kaunica volodinnya Bavariyeyu spriyalo b konsolidaciyi Avstrijskogo domu pidkorilo b jomu vsyu Pivdennu Nimechchinu v toj chas yak niderlandski provinciyi buli viddaleni vid inshih gabsburzkih zemel i porodzhuvali superechki z Britaniyeyu ta Niderlandami Ideya priyednannya Bavariyi vinikla pri videnskomu dvori she naprikinci XVII st Pid chas vijn za ispansku ta avstrijsku spadshinu Gabsburgi povertalisya do cogo planu U 70 h rokah XVIII st aneksiya Bavariyi rozglyadalasya yak kompensaciya za vtracheni silezki volodinnya i yedinij zasib vidnovlennya kolishnogo stanovisha Avstriyi u Nimechchini Maksimilian III Josif gercog Bavarskij portret Pislya vijni za avstrijsku spadshinu Bavariya perebuvala v ekonomichnomu zastoyi i zapustoshenni Chimali groshi vitrachalisya na utrimannya pishnogo dvoru kurfyursta Maksimiliana III Vittelsbaha jogo chislennih kohanok ta pozashlyubnih ditej Pogano ozbroyena ta nedostatno navchena bavarska armiya mala ne bilshe 10 tis cholovik Krayina zalezhala vid subsidij Franciyi ale pochinayuchi z 1740 h rokiv francuzka finansova dopomoga slabshala a razom z neyu i franko bavarski vidnosini Aneksiya Bavariyi Gabsburzkoyu monarhiyeyu mala chimalij politichnij rizik oskilki isnuvala nebezpeka vtruchannya u nimecki spravi usih velikih derzhav Odnak Avstriya rozrahovuvala na soyuz z Franciyeyu yakij zdavalosya buv zmicnenij shlyubom 1770 donki Mariyi Tereziyi Mariyi Antuanetti z francuzkim dofinom Lyudovikom XVI a takozh na zblizhennya z Rosiyeyu pislya pershogo podilu Polshi Prichini vijniKarl IV Teodor portret Anni Doroteyi Terbush 30 grudnya 1777 roku Maksimilian III pomer vid chornoyi vispi ne zalishivshi pryamih spadkoyemciv Jogo smert oznachala pripinennya bavarskoyi liniyi Vittelsbahiv zgidno z pidpisanim she u 1329 roci vlada v Bavariyi mala perejti do pfalcskoyi liniyi Vittelsbahiv yaku ocholyuvav kurfyurst Pfalca Karl IV Teodor Prote za ugodami Gabsburgiv i bavarskih Vittelsbahiv ukladenimi v seredini XVI st prava na bavarsku spadshinu buli i u Avstriyi Dlya Avstriyi priyednannya Bavariyi zabezpechilo b dominuvannya v Nimeckij imperiyi Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta ercgercog Avstriyi Josif II pragnuv rozshiriti svoyi volodinnya za rahunok ekonomichno rozvinenih nimeckomovnih zemel Karl Teodor osvichenij monarh ale pri comu mlyavij i apatichnij nikoli ne pragnuv vladi nad Bavariyeyu viddayuchi perevagu Pfalcu z jogo cilyushim klimatom Skoristavshis cim Josif II perekonav jogo uklasti tayemnu ugodu zgidno z yakoyu kurfyurst viddavav Nizhnyu Bavariyu ta Verhnij Pfalc u volodinnya avstrijskogo domenu U vidpovid Karl Teodor rozrahovuvav pridbati u Josifa II chastinu Avstrijskih Niderlandiv Karl II Avgust Pro peremovini Karla Teodora i Josifa II stalo vidomo vdovi Maksimiliana III Mariyi Anni Mariya Anna povidomila pro ci plani spadkoyemcyu pfalcskogo kurfyursta Karlu Avgustu Pfalc Cvejbryukkenskomu yakij ne mav zakonnih ditej Karl II Avgust buv zacikavlenij u zberezhenni cilisnosti volodin rodu Vittelsbahiv i rozpochav peremovini z korolem Prussiyi Fridrihom II Za propoziciyeyu ministra zakordonnih sprav Franciyi Sharlya de Verzhenna Fridrih II perekonav Karla Avgusta podati protest imperskomu sejmu v Regensburzi 3 sichnya 1778 roku mizh Josifom II i Karlom Teodorom bula pidpisana zgidno z yakoyu Gabsburgi otrimuvali bavarski zemli v obmin na Avstrijski Niderlandi nini Belgiya Odnak Karl Cvejbryukkenskij zayaviv pro svoyi pretenziyi na bavarsku koronu i vidkrito zaprosiv zahistu Prussiyi Pislya cogo Fridrih II otrimav pravo pryamogo poserednictva u spravi Bavariyi Hid vijniJosif II portret Imperator Josif II buv povnij rishuchosti zatverditi za soboyu siloyu zbroyi te sho pridbav dogovorom Avstrijski vijska z Ugorshini Italiyi i Flandriyi pochali koncentruvatis bilya kordoniv Prussiyi Yih zagalna chiselnist sklala 170 tisyach cholovik Fridrih II Velikij korol Prussiyi portret Antona Graffa Fridrih II vistaviv proti avstrijciv dvi 80 tisyachni armiyi pershu pid komanduvannyam princa Genriha zoserediv poblizu Berlina dlya dij v Saksoniyi z drugoyu sam vstupiv do Sileziyi 3 lipnya 1778 roku prusski vijska Fridriha II vstupili do Bogemiyi cherez Nahod Jogo protivnik Josif II roztashuvavsya z bilshoyu chastinoyu avstrijskih vijsk na Elbi taborom blizko 50 mil v dovzhinu zahishenim vodoyu zemlyanim valom i garmatami Pivnichnij vhid do Bogemiyi ohoronyala 60 tisyachna armiya feldmarshala Laudona Armiya bula rozdratovana vimushenoyu bezdiyalnistyu odnak korol vse she spodivavsya zmusiti protivnika zustritis z nim na poli boyu povtorno napraviti zagoni do Moraviyi Na pochatku serpnya 1778 roku princ Genrih proviv svoyu armiyu cherez gori na shid vid Elbi dorogami yaki do cogo vvazhalis neprohidnimi Laudon opinivsya v bezvihodi 14 serpnya abi uniknuti napadu z tilu vin vidstupiv do liniyi richki V cej period ponovilisya peremovini mizh Vidnem ta Berlinom shodo bavarskogo pitannya yaki pokazali znachnu stupin vzayemnoyi nedoviri U veresni 1778 roku nestacha prodovolstva zmusila Fridriha II vidstupiti u de jogo vijska zajnyali ukriplenij tabir Avstrijska kinnota namagalasya zavdati yim shkodi pid chas retiradi odnak vona bula vidbita prusskoyu pihotoyu Kampaniya 1778 roku obijshlas voyuyuchim storonam u 20 tis cholovik vtrachenimi i 29 mln taleriv U grudni 1778 roku pid diplomatichnim tiskom Rosiyi pidtrimanoyu Franciyeyu rozpochalis mirni peremovini U berezni 1779 roku bulo ukladeno avstro prusske peremir ya Zgodom v Tesheni vidkrivsya mirnij kongres chotiroh derzhav yakij prohodiv pid golovuvannyam rosijskogo knyazya Mikoli Repnina oskilki Franciya bula duzhe zajnyata vijnoyu z Velikoyu Britaniyeyu 13 travnya 1779 roku kongres zakinchivsya pidpisannyam Teshenskogo dogovoru yakij anulyuvav avstro pfalcsku ugodu 1778 roku PidsumkiDokladnishe Teshenskij dogovir Za Teshenskim dogovorom Avstriya viznavala prava kurfyursta Pfalcskogo na bavarskij prestol otrimavshi yak kompensaciyu neveliku teritoriyu mizh Rejnom i Dunayem Prussiya pravo na Ansbah i Bajrojt Kurfyurst pfalcskij splachuvav Saksoniyi 6 mln guldeniv i pogodzhuvavsya na lenni prava na avstrijski zemli Glauhau Valdenburg i Lihtenshtejn Saksonskij kurfyurst Fridrih Avgust III takozh vidmovlyavsya vid bud yakih pretenzij na bavarsku koronu Viznavshi diyu Vestfalskogo miru 1648 roku i avstro prusskih dogovoriv 1742 1763 rokiv Teshenskij dogovir pidtverdiv nezminnist ustroyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i avstro prusskij dualizm v Nimechchini Avstriya yaka ovolodila dekilkoma rajonami Bavariyi i vigrala kampaniyu vitisnila Fridriha II zi svoyeyi teritoriyi Odnak strategichna peremoga zalishilas za soyuzom nimeckih derzhav na choli z Prussiyeyu voni uspishno i bez zhodnogo postrilu zumili protistoyati pretenziyam Gabsburgiv na zemli Pivdennoyi Nimechchini V nimeckij istoriografiyi cya vijna chasto nazivayetsya kartoplyanoyu nim Kartoffelkrieg abo slivovoyu nim Zwetschgenrummel Z samogo yiyi pochatku suprotivniki bilis ne stilki odin z odnim skilki z negarazdami postachannya svoyih vijsk soldatam dovodilos harchuvatis samoyu lishe kartopleyu Za inshoyu versiyeyu voyaki za poyidannyam kartopli provodili bilshe chasu anizh u boyah NaslidkiU 1785 roci Josif II zmusiv bavarskogo kurfyursta viddati jomu Bavariyu Oberpfalc knyazivstva i Zulcbah i v obmin na Avstrijski Niderlandi za vinyatkom Lyuksemburgu i Namyura Abi shvidshe shiliti Karla Teodora do cogo obminu imperator obicyav dati novim volodinnyam nazvu Burgundskogo korolivstva i krim togo zaplatiti 3 mln guldeniv U vipadku nezgodi Josif II pogrozhuvav spriyannyam Rosiyi i Franciyi yaki shvalili jogo namiri Katerina II Velika imperatricya vserosijska portret Joganna Baptista Lampi starshogo Take nasilstvo viklikalo vsezagalne nevdovolennya Fridrih II shvidko zoriyentuvavsya u stanovishi i vistupiv zahisnikom nimeckih prav Vin predstaviv Katerini II vsyu nespravedlivist vimog Josifa i yasni argumenti sho takij obmin oblastej porushuye ne lishe korinni postanovi nimeckoyi konstituciyi ale j sistemu rivnovagi derzhav oskilki pridbannya Bavariyi davalo Gabsburgam mozhlivist zazihati na inshi nimecki volodinnya Krim togo Avstriya porushuvala umovi Teshenskogo dogovoru za nedotorkannist yakih vidpovidala Rosiya U vidpovid Katerina II viyavila svoyu zgodu imperatoru lishe u vipadku dobrovilnoyi ugodi tomu Josif II buv zmushenij vidmovitis vid svoyih namiriv aneksuvati Bavariyu vdruge 23 lipnya 1785 roku pid kerivnictvom Fridriha II buv stvorenij yak alternativa imperskim institutam kontrolovanim Gabsburgami Avstro prusske supernictvo pozbavlyalo inshi nimecki derzhavi mozhlivosti chiniti bud yakij vpliv na vnutrishnoimperski spravi Stijkist imperiyi bula ostatochno vtrachena Div takozhVijna za nezalezhnist SShAPrimitkiMustafin O Smachni prigodi Ekskursiyi vlasnoyu kuhneyu K 2020 s 53LiteraturaNenahov Yu Yu Vojny i kampanii Fridriha Velikogo Pod obsh red A E Tarasa Minsk Harvest 2002 816 s ISBN 985 13 0659 2 Komleva Yu E Vospominaniya o vojne 1778 goda Iz sochinenij Fridriha II Gogencollerna Yu E Komleva Imagines mundi almanah issledovanij vseobshej istorii XVI XX vv Ser Albionika Vyp 1 Ekaterinburg Izd vo Ural un ta 2001 S 21 36 ISBN 5 7996 0104 1