Таджикистан центральноазійська країна що знаходиться в глибині континенту в передгір ях Паміру й не має виходу до вод Св

Таджикистан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту, в передгір'ях Паміру й не має виходу до вод Світового океану . Загальна площа країни 143 100 км² (96-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 141 510 км², а на поверхню внутрішніх вод — 2 590 км². Площа країни у 4 рази менша за площу України. Це найменша за площею країна регіону.

Географія Таджикистан
Географічне положення Таджикистан
Географічне положення
Континент	Азія
Регіон	Центральна Азія
Координати	39°00′ пн. ш. 71°00′ сх. д. / 39.000° пн. ш. 71.000° сх. д. / 39.000; 71.000
Територія
Площа	143 100 км² ^(96-те)
• суходіл	99 %
• води	1 %
Морське узбережжя	0 км
Державний кордон	4130 км
Рельєф
Тип	гірський
Найвища точка	пік Ісмаїла Самані (7495 м)
Найнижча точка	Сирдар'я (300 м)
Клімат
Тип	субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка	Сирдар'я ( км)
Найбільше озеро	озеро Каракуль (380 км² км²)
Інше
Природні ресурси	гідроенергія, вуглеводні, уранові руди, ртуть, буре вугілля, руди кольорових металів, срібло, золото
Стихійні лиха	землетруси, повіді
Екологічні проблеми	засолення ґрунтів, забруднення вод

Назва

Офіційна назва — Республіка Таджикистан, Таджикистан (тадж. Ҷумҳурии Тоҷикистон, Тоҷикистон; перс. جمهوری تاجیکستان‎‎ — Чомхурі Тоджикистон). Назва країни походить від етноніму таджиків і перського форманту «стан», що означає землю, край, країну, тобто означає Землю таджиків. Корінь етноніму таджиків, слово «тодж» походить від перс. تاج‎, що означає корона. Інше імовірне походження від тибетського екзоніму (тиб. Tag Dzig), так тибетці називають всіх персів. Водночас це слово тибетською означає також тигр, леопард. Предки таджиків називали свою країну Ар'янам Ваєджа, від авест. airyanam (середньоперською — Erān, тадж. Ерон), що перекладається як Країна аріїв.

Історія дослідження території

Географічне положення

Таджикистан — центральноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі — з Киргизстаном (спільний кордон — 984 км), на заході й півночі — з Узбекистаном (1312 км), на півдні — з Афганістаном (1357 км), на сході — з Китаєм (477 км). Загальна довжина державного кордону — 4130 км. Країна не має виходу до вод Світового океану.

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше:

: UTC+5 (+3 години різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше: Геологія Таджикистану

Див. також: Гідрогеологія Таджикистану

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Таджикистану

Надра Таджикистан багаті на ряд корисних копалин: нафту, уранові руди, ртуть, буре вугілля, свинець, цинк, сурма, вольфрам, срібло, золото.

Сейсмічність

Докладніше: Сейсмічність Таджикистану

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — 3186 м; найнижча точка — уріз води річки Сирдар'я (300 м); найвища точка — пік Ісмаїла Самані (7495 м). 93 % території країни займають хребти Тянь-Шаню і Паміру; близько 50 % поверхні знаходиться вище 3000 м. На півночі знаходиться західначастина Ферганської долини, обмежена з півночі гірськими хребтами висотою до 3769 м. У центральній частині країни розташовані хребти: Туркестанський (до 5509 м), Зеравшанський (до 5489 м) і Гіссарський (до 4491 м). Східну, найбільш високу частину країни, займають хребти Паміру з висотами понад 7000 м. Гори розчленовані міжгірними улоговинами і долинами, в яких зосереджені основна маса населення і господарська діяльність.

Рельєф Таджикистану
Гіпсометрична карта Таджикистану
Супутниковий знімок поверхні країни
Карта країни (англ.)

Пік Ісмаїла Сомоні
Відроги Паміру
Паміро-Алай
Гірський рельєф країни

Клімат

Докладніше:

Територія Таджикистану лежить у субтропічному кліматичному поясі. Влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу. Високо у горах високогірний тип субтропічного клімату.

Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Таджикистану (за Кеппеном)

Таджикистан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 21,91 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 7420 км² зрошуваних земель.

Річка Сирдар'я
Річка Зеравшан
Річка Пяндж
Озеро Каракуль у западині метеоритного кратера
Льодовий покрив Паміру з космосу

Річки

Докладніше:

Річки країни належать безстічним областям Центральної Азії — басейни Амудар'ї та Сирдар'ї. Основні річки: Амудар'я і її притоки — Пяндж, Вахш, Кафірніган, Зеравшан, Сирдар'я. Загалом по території Таджикистану протікають близько 950 річок, що беруть початок загалом у горах Паміру або Гіссаро-Алаю, що належать переважно до басейну Амудар'ї (в тому числі повноводні Пяндж і Вахш). Деякі річки мають стік в Зеравшан і Сирдар'ю. Завдяки крутому падінню багатьох річок, особливо Пянджа і Вахша, Таджикистан займає друге місце в СНД (після Росії) по запасах гідроенергоресурсів.

Озера

Докладніше:

Більшість озер розташована на Памірі і в Гіссаро-Алаї. Озера тектонічного походження. Найбільші озера — Каракуль, Сарезьке озеро, Іскандеркуль, для зрошування полів були створені водосховища — Кайраккумське водосховище, Нурекське водосховище (також для виробництва електроенергії), Мумінабадське водосховище та Сельбурунське водосховище.

Льодовики

Докладніше:

і льодовики займають близько 8000 км². У Таджикистані нараховується понад тисячу гірських льодовиків. Найбільші льодовики: Федченка — площа 650 км², довжина близько 70 км; площею близько 140 км².

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Земельні ресурси Таджикистану (оцінка 2011 року):

придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 34,7 %,
- орні землі — 6,1 %,
- багаторічні насадження — 0,9 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 27,7 %;
землі, зайняті лісами і чагарниками — 2,9 %;
інше — 62,4 %.

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Голарктичної області.

Див. також: , Птахи Таджикистану та

Охорона природи

Докладніше:

Таджикистан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше: та Список землетрусів у Таджикистані

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: землетруси; повіді.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

низький загальний рівень санітарії;
засолення ґрунтів;
забруднення від промислових підприємств;
надлишкове використання пестицидів.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Таджикистану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

Центральна Азія

Примітки

Tajikistan, Geography. Factbook.
Котляков В. М., 2006.
Поспелов Е. М., 2005.
Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Атлас світу, 2005.
Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 21 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
Таджикистан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
ФГАМ, 1964.
Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

Українською

Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
Таджикистан // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

(англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

(рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
(рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
(рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
(рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
(рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
(рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
(рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
(рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
(рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
(рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
(рос.) Таджикистан // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
(рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
(рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Таджикистану

Вікісховище : Атлас Таджикистану.
Карти Таджикистану : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
Tajikistan : ( )[англ.] : [арх. 28 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 21 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
Добірка публікацій про Таджикистан : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Таджикистану.

[FOOTNOTETajikistanGeography._Factbook-1] Tajikistan, Geography. Factbook.

[FOOTNOTEКотляков_В._М.2006-2] Котляков В. М., 2006.

[FOOTNOTEПоспелов_Е._М.2005-3] Поспелов Е. М., 2005.

[unclos-4] Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-5] Атлас світу, 2005.

[thetimenow-6] Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 21 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.

[ГЕС3-7] Таджикистан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .

[FOOTNOTEАтлас._Географія_материків_і_океанів2014-8] Атлас. Географія материків і океанів, 2014.

[FOOTNOTEФГАМ1964-9] ФГАМ, 1964.

[WMO-members-10] Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

[ramsar-11] Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.