Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мегхала я також Меґхала я або Мегала я англ Meghalaya гінді म घ लय штат на північному сході Індії Його назва на санскрит

Мегалая

Мегалая

Мегхала́я, також Меґхала́я або Мегала́я (англ. Meghalaya, гінді मेघालय) — штат на північному сході Індії. Його назва на санскриті означає «оселя хмар». Населення штату в 2014 році становило 3 211 474 осіб. Мегхалая займає площу 22 429 км², при цьому протяжність штату із заходу на схід становить приблизно 300 км, а з півночі на південь близько 100 км. На півночі та сході межує з індійським штатом Ассам, на півдні та заході — з територією Бангладеш.

Мегхалая

англ. Meghalaya
гінді मेघालय

image
Герб
image
штат:
Мегхалая
Столиця Шиллонг
Найбільше місто Шиллонг
Країна image Індія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Ассам, Сілет ?
Округи 11
Офіційна мова англійська, кхасі, гаро
Населення
 - повне 2 964 007 (2011, перепис)
 - густота 132 чол./м2 (2001)
Площа
 - повна 22 429 км²
Часовий пояс
Дата заснування 21 січня 1972
Головний міністр Мукул Сангма
Губернатор Шрі Шанмугантхан
Вебсайт meghalaya.gov.in
Код ISO 3166-2 IN-ML
image
Мегхалая на мапі Індії
Мегхалая на мапі Індії
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Мегхалая

Столиця — місто Шиллонг, через специфічний гірський пейзаж відоме як «Шотландія Сходу».

До 1972 року Мегхалая була частиною штату Ассам. Тоді з колишніх ассамських округів Гори Гаро та Об'єднані Гори Кхасі і Джайнтія було утворено новий 21-й штат Індійського Союзу Мегхалая.

Офіційною мовою штату є англійська. Крім того, 2005 року офіційними регіональними мовами стали найбільш вживані місцеві мови кхасі і гаро, перша — в центральних і східних округах Східні Гори Кхасі, Західні Гори Кхасі, Гори Джайнтія та Рі-Бхой, друга — в західних округах Східні Гори Гаро, Західні Гори Гаро і Південні Гори Гаро.

Природа

Територія штату Мехалая — це переважно гірський регіон з окремими долинами і високогірними плато. Більшу частину штату займає плато Шиллонг, що складається з гір Гаро (англ. Garo Hills), Кхасі (англ. Khasi Hills) та Джайнтія (англ. Jaintia Hills). Найвищою точкою є пік Шиллонг (англ. Shillong Peak) висотою 1961 метр над рівнем моря; розташований він у горах Кхасі.

image
Гори Мегалаї

У Мегалаї багато річок, які утворюють серед гір глибокі ущелини, є декілька красивих водоспадів. Більшість річок має сезонний характер, вони стають повноводними в період дощів.

Клімат залежить від мусонів і змінюється з висотою. Сезон мусонів триває з травня по вересень. В горах Кхасі і Джайнтія не дуже жарко влітку і не дуже холодно взимку, в Шиллонзі середня температура в травні-червні становить 24 °C, у грудні-січні – близько +4 °C. На рівнинах гір Гаро клімат більш жаркий і вологий. Небо Мегхалаї лише зрідка залишається вільним від хмар. Середня кількість опадів становить близько 2600 мм на рік на заході, від 2500 до 3000 мм на півночі і близько 4000 мм на південному сході штату. Максимальна кількість опадів випадає на південних схилах гір Кхасі. Тут, в районі містечка Черрапунджі, що на південь від столиці штату, зареєстровані світові метеорологічні рекорди:

  • найбільша кількість опадів за 48 годин (2493 мм, 15-16 червня 1995);
  • найбільша кількість опадів протягом 12 місяців (26,47 м, 8 серпня 1860 — 7 липня 1861).

Вітри дмуть протягом усього року.

Площа лісів Мегхалаї становить 15 584 км2, це складає 69,5% території штату. Частина лісів перебуває під охороною держави. Місцева природа відзначається великим біологічним різноманіттям. Яскравим прикладом цього є національні парки Балпакрам [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ. Balpakram National Park) і Нокрек [ 14 серпня 2006 у Wayback Machine.] (англ. Nokrek National Park India) у горах Гаро. Їх візитівкою є слони і тигри. Тут можна побачити гулока, рідкісний вид гібонів. Зустрічаються також олені, ведмеді, червоні панди, гаури, дикі буйволи, леопарди, мангусти, кабани та багато інших цікавих тварин. 660 видів птахів живуть у лісах Мегхалаї. Серед них великий індійських птах-носоріг, павовий фазан, великий індійський папуга, блакитна сойка та ін. Вапнякові печери є домівкою рідкісних видів кажанів.

  • Біорізноманіття
  • image
    Самиця гулока
  • image
    Самиця птаха-носорога
  • image
    Nepenthes khasiana
  • image
    Дерево сал

Величезним різноманіттям відзначається рослинний світ Мегхалаї. Лише орхідей тут нараховується близько 325 видів. Серед інших цікавих видів рослин можна назвати хижі рослини-глечики з роду непентес (Nepenthes khasiana), дерево сал (Shorea robusta), улюблене дерево бога Вішну, тикове дерево (Tectona grandis) з цінною деревиною.

Продовжують існувати в Мегхалаї так звані «священні гаї». Це невеличкі ділянки пралісів, які зберігалися людьми з релігійних і культурних переконань, тепер вони зарезервовані для проведення релігійних ритуалів і захищені від будь-якої експлуатації. Ці «священні гаї» стали пристановищем для багатьох рідкісних видів рослин і тварин.

Населення

Демографія

За даними перепису населення Індії 2011 р. населення штату Мегхалая становило 2 964 007 осіб, з них 1 492 668 (50,4%) чоловіків і 1 471 339 (49,6%) жінок, 2 368 971 особа (79,9%) живе в селах і 595 036 осіб (20,1%) є жителями міст. Столиця й найбільше місто штату Шиллонг в агломерації нараховувало 354 325 жителів.

Динаміка чисельності населення Мегхалаї, за даними переписів 1901-2011 років:

Рік: 1901 1911 1921 1931 1941 1951 1961 1971 1981 1991 2001 2011
Населення: 340 524 394 005 422 403 480 837 555 820 605 674 469 380 1 011 699 1 335 819 1 774 778 2 318 822 2 966 889
Зростання: — 15,71% 7,21% 13,83% 15,59% 8,97% 27,03% 31,50% 32,04% 32,86% 30,65% 27,95%

Розподіл населення за округами (2011, перепис):

Штат/округ Населення Місце за
населенням		 Доля в
населенні
штату, %		 Щільність
населення,
осіб/км²		 Місце за
щільністю
Мегхалая (англ. Meghalaya) 2 964 007 0 100,00 132 0
Західні Гори Гаро (англ. West Garo Hills) 642 923 2 21,69 173 2
Східні Гори Гаро (англ. East Garo Hills) 317 618 5 10,72 122 3
Південні Гори Гаро (англ. South Garo Hills) 142 574 7 4,81 77 6
Західні Гори Кхасі (англ. West Khasi Hills) 385 601 4 13,01 73 7
Рі-Бхой (англ. Ri Bhoi) 258 380 6 8,72 109 4
Східні Гори Кхасі (англ. East Khasi Hills) 824 059 1 27,80 292 1
Гори Джайнтія (англ. Jaintia Hills) 392 852 3 13,25 103 5

Зареєстровані племена

86,23% населення штату складають зареєстровані (регулярні, англ. Scheduled Tribes) племена, найбільшими з яких є кхасі і гаро.

Чисельність зареєстрованих племен в штаті Мегхалая, за переписом 2011 р.:

Племена Чисельність Доля в населенні штату
Кхасі (англ. Khasi) 1 411 775 47,63%
Гаро (англ. Garo) 821 026 27,70%
Гаджонг (англ. Hajong) 38 576 1,30%
Рабха (англ. Raba, Rabha) 32 662 1,10%
Коч (англ. Koch) 22 716 0,77%
Мікір (англ. Mikir) 19 289 0,65%
Кукі (англ. Kuki) 14 275 0,48%
Інші 195 542 6,60%
Всі племена 2 555 861 86,23%
image
Дівчата з племені кхасі в традиційному вбранні
image
Пара з племені гаро у традиційному вбранні

Гаро живуть переважно у західних округах штату (гори Гаро), кхасі — в центральних та східних (гори Кхасі та Джайнтія). До складу кхасів включають також споріднені з ними племена джайнтія (англ. Jaintia), синтенг (англ. Synteng), пнар (англ. Pnar), вар (англ. War), бхой (англ. Bhoi), лингнам (англ. Lyngngam). Всі вони є корінними жителями краю, споріднені з народами мунда на плато Чхота-Нагпур в індійському штаті Джаркханд, монами у Нижній М'янмі та кхмерами у Камбоджі. Гаро (інша назва ачик, англ. Achik) належать до групи народів бодо-качарі, більшість яких розселена в сусідньому штаті Асам. Вони прийшли в Індію з південно-східного Тибету, але також вже дуже давно живуть на території Мегхалаї. На відміну від населення більшості штатів Індії, в Мегхалаї переважна частина населення, зокрема гаро, кхасі та джайнтія, дотримується традицій матріархату.

Розподіл найбільших племен Мегхалаї за округами (2011, перепис):

Округи Кхасі Гаро
Чисельність Доля в населенні округу Чисельність Доля в населенні округу
Західні Гори Гаро 271 0,04% 337 306 52,46%
Східні Гори Гаро 123 0,04% 274 821 86,53%
Південні Гори Гаро 26 0,02% 128 215 89,93%
Західні Гори Кхасі 287 142 74,47% 42 615 11,05%
Рі-Бхой 189 766 73,44% 14 100 5,46%
Східні Гори Кхасі 599 025 72,69% 23 481 2,85%
Гори Джайнтія 335 422 85,38% 488 0,12%

Релігія

image
Кафедральна католицька церква в Шиллонзі

Мегхалая, поряд із Нагалендом і Мізорамом, є одним із трьох штатів Індії, що мають християнську більшість. Навернення місцевого населення на християнство відбувалося переважно за часи британського колоніального панування. Розподіл населення штату за віросповіданням, за даними перепису 2011 року був таким:

Штат/народ Загальна чисельність Християни Індуїсти Прибічники традиційних вірувань Мусульмани Інші
Чисельність % Чисельність % Чисельність % Чисельність % Чисельність %
Мегхалая 2 966 889 2 213 027 74,59 342 078 11,53 258 271 8,71 130 399 4,40 23 114 0,78
Кхасі 1 411 775 1 173 693 83,14 10 302 0,73 217 488 15,41 5 138 0,36 5 154 0,37
Гаро 821 026 787 029 95,86 4 776 0,58 20 297 2,47 3 647 0,44 5 277 0,64

Найбільшими релігійними громадами серед християн Мегхалаї є пресвітеріани та католики.

Мови

Розподіл населення штату за мовною ознакою, за даними перепису населення 2001 р.:

Мова: Кхасі Гаро Бенгалі Непалі Гінді Маратхі Асамська Марам Рабха Коч Мікір Інші
Чисельність осіб, що визнали її рідною: 1 091 087 728 424 185 692 52 155 50 055 38 638 36 576 35 536 22 395 20 834 11 789 45 641
Доля в населенні штату*: 47,05% 31,41% 8,01% 2,25% 2,16% 1,67% 1,58% 1,53% 0,97% 0,90% 0,51% 1,97%

*) Чисельність населення штату Мегхалая, за даними перепису 2001 року, становила 2 318 822 особи.

Мова кхасі належить до австроазійських мов, мови гаро, марам (англ. Maram), коч, рабха, мікір — до тибето-бірманських мов, бенгальська, непальська, гінді, маратхі, асамська мови — до індоарійських мов.

Історія

Племена кхасі, гаро і джантія мали власні князівства, поки в XIX ст. не потрапили під владу колоніальної адміністрації Британської Індії. 1835 року британська влада включила ці землі до складу Асаму, в складі якого регіон мав напівнезалежний статус в силу договірних відносин з британською короною. Рельєф і клімат Мегхалаї виявився сприятливим для європейців. Вони зробили місто Шиллонг адміністративним центром Асаму, свої місії розташували тут також християнські місіонери. 1947 року, після проголошення незалежності Індії гори Гаро, Кхасі і Джайнтія увійшли до складу штату Асам, місто Шиллонг стало столицею цього штату.

Рух за створення окремого Гірського штату був започаткований у 1960 році. Після 12 років боротьби народився 21-й штат Індії Мегхалая. Він був створений з двох колишніх округів штату Асам: Об'єднані Гори Кхасі та Джантія та Гори Гаро. Спочатку, 2 квітня 1970 року, Мегхалая отримала статус автономного штату, а з 21 січня 1972 року вона стала повноцінним штатом. Місто Шиллонг, яке досі було столицею Ассаму, стало тепер столицею нового штату.

Адміністративно-територіальний поділ

Станом на 2016 рік, штат Мегхалая поділявся на 11 округів (англ. Districts), а ті, в свою чергу на 39 блоків (англ. C.D.Block):

Округ Адміністративний центр Рік утворення Кількість блоків Стара назва Розташування
Східні Гори Кхасі (англ. East Khasi Hills) Шиллонг (англ. Shillong) 1972 8 до 1976 р. Гори Кхасі (англ. Khasi Hills) image
Західні Гори Кхасі (англ. West Khasi Hills) Нонгстойн (англ. Nongstoin) 1976 4 image
Південно-Західні Гори Кхасі (англ. South West Khasi Hills) Мокирват (англ. Mawkyrwat) 2012 2 image
Рі-Бхой (англ. Ri Bhoi) Нонгпо (англ. Nongpoh) 1992 3 image
Західні Гори Джайнтія (англ. West Jaintia Hills) Джовай (англ. Jowai) 1972 3 до 2012 р. Гори Джайнтія (англ. Jaintia Hills) image
Східні Гори Джантія (англ. East Jaintia Hills) Хлієрьят (англ. Khliehriat) 2012 2 image
Східні Гори Гаро (англ. East Garo Hills) Вільямнагар (англ. Williamnagar) 1976 3 image
Західні Гори Гаро (англ. West Garo Hills) Тура (англ. Tura) 1972 6 до 1976 р. Гори Гаро (англ. Garo Hills) image
Північні Гори Гаро (англ. North Garo Hills) Ресубелпара (англ. Resubelpara) 2012 2 image
Південно-Західні Гори Гаро (англ. South West Garo Hills) Ампаті (англ. Ampati) 2012 2 image
Південні Гори Гаро (англ. South Garo Hills) Багхмара (англ. Baghmara) 1992 4 image

Коли 1972 року Мегхалая стала окремим штатом, вона поділялася на 3 округи: Гори Гаро, Гори Кхасі та Гори Джайнтія.

1976 року були утворені ще 2 округи: Східні Гори Гаро та Західні Гори Кхасі, відповідно колишні округи Гори Гаро та Гори Кхасі стали називатись Західні Гори Гаро та Східні Гори Кхасі. Таким чином, кількість округів збільшилась до 5.

1992 року до них додалися наступні 2 округи: Південні Гори Гаро (виділився зі складу округу Західні Гори Ґаро) та Рі-Бхой (зі складу округу Західні Гори Кхасі).

У 2012 році округів стало 11, додалися ще Північні Гори Гаро (зі складу округу Східні Гори Гаро), Східні Гори Джайнтія (зі складу округу Гори Джайнтія, який після цього став називатись Західні Гори Джайнтія), Південно-Західні Гори Кхасі (зі складу округу Західні Гори Кхасі) та Південно-Західні Гори Гаро (зі складу округу Західні Гори Гаро).

Органи влади

Вищою посадовою особою штату є губернатор (англ. Governor), який призначається Президентом Індії. Виконавча влада здійснюється Радою Міністрів (англ. Council of Ministers) — урядом штату Мегхалая на чолі з першим міністром (англ. Chief Minister).

Законодавча влада належить місцевому парламенту, який, як і в інших штатах Індії, має назву Законодавчі Збори (англ. Legislative Assembly), або Відхан-Сабха (англ. Vidhan Sabha, гінді विधानसभा). Законодавчі Збори складаються з 60 депутатів.

2 депутати представляють Мегхалаю в нижній палаті парламенту Індії (Лок Сабха) і 1 депутат – у верхній палаті Радж'я Сабха.

В межах автономних округів здійснюють свої повноваження Ради автономних округів (Autonomous District Council). Всього в Мегхалаї 3 таких ради:

  • Рада автономного округу Гори Кхасі (англ. Khasi Hills Autonomous District Council), повноваження якої поширюється на округи Західні Гори Кхасі, Південно-Західні Гори Кхасі, Східні Гори Кхасі, Рі-Бхой;
  • Рада автономного округу Гори Джайнтія (англ. Jaintia Hills Autonomous District Council), повноваження якої поширюється на округи Західні Гори Джайнтія, Східні Гори Джантія;
  • Рада автономного округу Гори Гаро (англ. Garo Hill Autonomous District Council), повноваження якої поширюється на округи Західні Гори Гаро, Південно-Західні Гори Гаро, Північні Гори Гаро, Східні Гори Гаро, Південні Гори Гаро.

У сільських районах зберігаються традиційні інститути самоврядування: сіємства (англ. Syiemship) у кхасі, далойства (англ. Daloiship) у джайнтія і нокма (англ. Nokmas) у гаро.

Верховний Суд Мегхалаї (англ. Meghalaya High Court) здійснює юрисдикцію і повноваження стосовно судових справ, що виникають на території штату.

Господарство

image
Сільськогосподарські поля в штаті Мегхалая

Мегхалая є переважно аграрним штатом, у сільському господарстві задіяно близько 80 % її населення. Понад 60 % посівних площ займають зернові. Головною сільськогосподарською культурою є рис, під його посівами зайнято 104,8 тис. га, це складає майже 38 % від загальних 276 932 га посівних площ штату. Також вирощують кукурудзу, картоплю, імбир, куркуму, чорний перець, ареку (на горіхи), бетель, бавовник, джут, гірчицю, ріпак. Штат відомий також своїми фруктовими садами, тут збирають апельсини, лимони, ананаси, гуаяву, ліджи, банани, джекфрут, сливи, груші, персики.

Аграрна галузь відзначається низькою продуктивністю через застарілі методи господарювання. Лише в 1970-ті роки відбувся позитивний прорив завдяки успішному впровадженню культури високопродуктивних сортів рису. З'явилося багато чайних плантацій.

Крім рослинництва, важливим джерелом забезпечення населення продуктами харчування є місцеве тваринництво. В господарствах Мегхалаї тримають близько 540 тис. корів, 29 тис. буйволів, 180 тис. кіз, 2,07 млн. свиней і 1,419 млн. голів домашньої птиці.

У Мегхалаї немає великих підприємств. Промисловість обмежується середніми підприємствами з виробництва цементу, фанери, олії, хімічні заводи, існують також дрібні виробництва, млини, сховища сільськогосподарських продуктів, ремонтні майстерні.

Надра Мегалаї багаті на різні мінеральні ресурси, серед яких великі поклади кам'яного вугілля, вапняку, силіманіту, каоліну, граніту а також урану та інших мінералів. Крім того, штат має значні лісові та гідроенергетичні ресурси. Але всі вони практично не використовуються. Причиною тому є бідна інфраструктура регіону.

Основним видом транспорту в Мегхалаї є автомобільний. Загальна довжина доріг у 2003 році становила 7633 км (щільність 34,03 км на 100 км²), з них 3691 км мали асфальтове покриття, 3942 км — гравійне. 4 національних шосе на території штату мають загальну довжину 706,56 км.

Амрой (англ. Umroi), розташований за 35 км від Шиллонгу, є єдиним аеропортом в Мегалаї, він має посадкову смугу для невеликих повітряних суден. Здійснюються регулярні рейси до Колкати, Ґувахаті.

Мегхалая є також перспективним туристичним регіоном. Мальовничі ландшафти, екзотична флора і фауна, численні озера, водоспади, печери, священні ліси викликають неабиякий інтерес у туристів.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мегхалая

Примітки

  1. (PDF). The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2021. Процитовано 2.12.2016.(англ.)
  2. Мегхалая // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — С. 426.
  3. (PDF). Press Information Bureau, Government of India. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 2.12.2016.(англ.)
  4. . Meghalaya Legislative Assembly. Архів оригіналу за 24 вересня 2013. Процитовано 2.12.2016.(англ.)
  5. (PDF). Meghalaya State Portal. Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2017. Процитовано 2.12.2016.(англ.)
  6. . Department of Tourism, Government of Meghalaya. Архів оригіналу за 15 травня 2009. Процитовано 2.12.2016.(англ.)
  7. . Всесвітня метеорологічна організація. Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 2.12.2016.(англ.)
  8. . Forest & Environment Department. Government of Meghalaya. Архів оригіналу за 22.08.2014. Процитовано 3.12.2016.(англ.)
  9. . Meghalaya Avibase. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 3.12.2016.(укр.)
  10. (PDF). The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2021. Процитовано 3.12.2016.(англ.)
  11. (PDF). The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2021. Процитовано 3.12.2016.(англ.)
  12. . The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 3.12.2016.(англ.)
  13. (PDF). The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу (PDF) за 25 листопада 2020. Процитовано 3.12.2016.(англ.)
  14. . The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 3.12.2016.(англ.)
  15. . The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 3.12.2016.(англ.)
  16. . The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 3.12.2016.(англ.)
  17. . The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 3.12.2016.(англ.)
  18. . The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 3.12.2016.(англ.)
  19. . The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 13 листопада 2009. Процитовано 3.12.2016.(англ.)
  20. Sushmita Kashyap. Meghalaya. Arnold P. Kaminsky and Roger D. Long, Editors. India Today: An Encyclopedia of Life in the Republic. ABC-CLIO, 2011, pp. 455-458. ISBN . Процитовано 3.12.2016.(англ.)
  21. . Government of Meghalaya. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 3.12.2016.(англ.)
  22. . Government of Meghalaya. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 4.12.2016.(англ.)
  23. . Meghalaya Legislative Assembly. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 4.12.2016.(англ.)
  24. (PDF). Global Water Partnership South Asia (GWP SAS). Архів оригіналу (PDF) за 20.12.2016. Процитовано 4.12.2016.(англ.)
  25. . Department of Agriculture, Government of Meghalaya. Архів оригіналу за 21.12.2016. Процитовано 4.12.2016.(англ.)

Посилання

  • Meghalaya State Portal [ 13 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Meghalaya Legislative Assembly [ 17 вересня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Department of Tourism, Government of Meghalaya [ 20 травня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  • The Department of Arts and Culture, Meghalaya [ 16 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Forest & Environment Dept, Govt. of Meghalaya [ 25 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Sushmita Kashyap. Meghalaya. Arnold P. Kaminsky and Roger D. Long, Editors. India Today: An Encyclopedia of Life in the Republic. ABC-CLIO, 2011. , pp. 455–458 (англ.)
  • Maps of India, Meghalaya [ 6 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Meghalaya Tourism and Travel Guide - JourneyMart.com [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Meghalaya Culture and Tradition [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Meghalaya Tourism and Travel Holiday Tours in North East India [ 23 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • (англ.)
  • image Мегхалая у Вікімандрах (англ.)
  • Meghalaya — Lonely Planet [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Best Tourist Places to Visit in Meghalaya, List of Tourist Spots in Meghalaya — Tripoto [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Фото: The Hills of Meghalaya, India — in Pictures [ 28 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Meghala ya takozh Meghala ya abo Megala ya angl Meghalaya gindi म घ लय shtat na pivnichnomu shodi Indiyi Jogo nazva na sanskriti oznachaye oselya hmar Naselennya shtatu v 2014 roci stanovilo 3 211 474 osib Meghalaya zajmaye ploshu 22 429 km pri comu protyazhnist shtatu iz zahodu na shid stanovit priblizno 300 km a z pivnochi na pivden blizko 100 km Na pivnochi ta shodi mezhuye z indijskim shtatom Assam na pivdni ta zahodi z teritoriyeyu Bangladesh Meghalaya angl Meghalaya gindi म घ लय Gerb shtat Meghalaya Stolicya Shillong Najbilshe misto Shillong Krayina Indiya Mezhuye z susidni adminodiniciAssam Silet Okrugi 11 Oficijna mova anglijska khasi garo Naselennya povne 2 964 007 2011 perepis gustota 132 chol m2 2001 Plosha povna 22 429 km Chasovij poyas UTC 5 30 Data zasnuvannya 21 sichnya 1972 Golovnij ministr Mukul Sangma Gubernator Shri Shanmuganthan Vebsajt meghalaya gov in Kod ISO 3166 2 IN ML Meghalaya na mapi Indiyi Meghalaya na mapi Indiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Meghalaya Stolicya misto Shillong cherez specifichnij girskij pejzazh vidome yak Shotlandiya Shodu Do 1972 roku Meghalaya bula chastinoyu shtatu Assam Todi z kolishnih assamskih okrugiv Gori Garo ta Ob yednani Gori Khasi i Dzhajntiya bulo utvoreno novij 21 j shtat Indijskogo Soyuzu Meghalaya Oficijnoyu movoyu shtatu ye anglijska Krim togo 2005 roku oficijnimi regionalnimi movami stali najbilsh vzhivani miscevi movi khasi i garo persha v centralnih i shidnih okrugah Shidni Gori Khasi Zahidni Gori Khasi Gori Dzhajntiya ta Ri Bhoj druga v zahidnih okrugah Shidni Gori Garo Zahidni Gori Garo i Pivdenni Gori Garo PrirodaTeritoriya shtatu Mehalaya ce perevazhno girskij region z okremimi dolinami i visokogirnimi plato Bilshu chastinu shtatu zajmaye plato Shillong sho skladayetsya z gir Garo angl Garo Hills Khasi angl Khasi Hills ta Dzhajntiya angl Jaintia Hills Najvishoyu tochkoyu ye pik Shillong angl Shillong Peak visotoyu 1961 metr nad rivnem morya roztashovanij vin u gorah Khasi Gori Megalayi U Megalayi bagato richok yaki utvoryuyut sered gir gliboki ushelini ye dekilka krasivih vodospadiv Bilshist richok maye sezonnij harakter voni stayut povnovodnimi v period doshiv Klimat zalezhit vid musoniv i zminyuyetsya z visotoyu Sezon musoniv trivaye z travnya po veresen V gorah Khasi i Dzhajntiya ne duzhe zharko vlitku i ne duzhe holodno vzimku v Shillonzi serednya temperatura v travni chervni stanovit 24 C u grudni sichni blizko 4 C Na rivninah gir Garo klimat bilsh zharkij i vologij Nebo Meghalayi lishe zridka zalishayetsya vilnim vid hmar Serednya kilkist opadiv stanovit blizko 2600 mm na rik na zahodi vid 2500 do 3000 mm na pivnochi i blizko 4000 mm na pivdennomu shodi shtatu Maksimalna kilkist opadiv vipadaye na pivdennih shilah gir Khasi Tut v rajoni mistechka Cherrapundzhi sho na pivden vid stolici shtatu zareyestrovani svitovi meteorologichni rekordi najbilsha kilkist opadiv za 48 godin 2493 mm 15 16 chervnya 1995 najbilsha kilkist opadiv protyagom 12 misyaciv 26 47 m 8 serpnya 1860 7 lipnya 1861 Vitri dmut protyagom usogo roku Plosha lisiv Meghalayi stanovit 15 584 km2 ce skladaye 69 5 teritoriyi shtatu Chastina lisiv perebuvaye pid ohoronoyu derzhavi Misceva priroda vidznachayetsya velikim biologichnim riznomanittyam Yaskravim prikladom cogo ye nacionalni parki Balpakram 9 lipnya 2016 u Wayback Machine angl Balpakram National Park i Nokrek 14 serpnya 2006 u Wayback Machine angl Nokrek National Park India u gorah Garo Yih vizitivkoyu ye sloni i tigri Tut mozhna pobachiti guloka ridkisnij vid giboniv Zustrichayutsya takozh oleni vedmedi chervoni pandi gauri diki bujvoli leopardi mangusti kabani ta bagato inshih cikavih tvarin 660 vidiv ptahiv zhivut u lisah Meghalayi Sered nih velikij indijskih ptah nosorig pavovij fazan velikij indijskij papuga blakitna sojka ta in Vapnyakovi pecheri ye domivkoyu ridkisnih vidiv kazhaniv Bioriznomanittya Samicya guloka Samicya ptaha nosoroga Nepenthes khasiana Derevo sal Velicheznim riznomanittyam vidznachayetsya roslinnij svit Meghalayi Lishe orhidej tut narahovuyetsya blizko 325 vidiv Sered inshih cikavih vidiv roslin mozhna nazvati hizhi roslini glechiki z rodu nepentes Nepenthes khasiana derevo sal Shorea robusta ulyublene derevo boga Vishnu tikove derevo Tectona grandis z cinnoyu derevinoyu Prodovzhuyut isnuvati v Meghalayi tak zvani svyashenni gayi Ce nevelichki dilyanki pralisiv yaki zberigalisya lyudmi z religijnih i kulturnih perekonan teper voni zarezervovani dlya provedennya religijnih ritualiv i zahisheni vid bud yakoyi ekspluataciyi Ci svyashenni gayi stali pristanovishem dlya bagatoh ridkisnih vidiv roslin i tvarin NaselennyaDemografiya Za danimi perepisu naselennya Indiyi 2011 r naselennya shtatu Meghalaya stanovilo 2 964 007 osib z nih 1 492 668 50 4 cholovikiv i 1 471 339 49 6 zhinok 2 368 971 osoba 79 9 zhive v selah i 595 036 osib 20 1 ye zhitelyami mist Stolicya j najbilshe misto shtatu Shillong v aglomeraciyi narahovuvalo 354 325 zhiteliv Dinamika chiselnosti naselennya Meghalayi za danimi perepisiv 1901 2011 rokiv Rik 1901 1911 1921 1931 1941 1951 1961 1971 1981 1991 2001 2011 Naselennya 340 524 394 005 422 403 480 837 555 820 605 674 469 380 1 011 699 1 335 819 1 774 778 2 318 822 2 966 889 Zrostannya 15 71 7 21 13 83 15 59 8 97 27 03 31 50 32 04 32 86 30 65 27 95 Rozpodil naselennya za okrugami 2011 perepis Shtat okrug Naselennya Misce za naselennyam Dolya v naselenni shtatu Shilnist naselennya osib km Misce za shilnistyu Meghalaya angl Meghalaya 2 964 007 0 100 00 132 0 Zahidni Gori Garo angl West Garo Hills 642 923 2 21 69 173 2 Shidni Gori Garo angl East Garo Hills 317 618 5 10 72 122 3 Pivdenni Gori Garo angl South Garo Hills 142 574 7 4 81 77 6 Zahidni Gori Khasi angl West Khasi Hills 385 601 4 13 01 73 7 Ri Bhoj angl Ri Bhoi 258 380 6 8 72 109 4 Shidni Gori Khasi angl East Khasi Hills 824 059 1 27 80 292 1 Gori Dzhajntiya angl Jaintia Hills 392 852 3 13 25 103 5 Zareyestrovani plemena 86 23 naselennya shtatu skladayut zareyestrovani regulyarni angl Scheduled Tribes plemena najbilshimi z yakih ye khasi i garo Chiselnist zareyestrovanih plemen v shtati Meghalaya za perepisom 2011 r Plemena Chiselnist Dolya v naselenni shtatu Khasi angl Khasi 1 411 775 47 63 Garo angl Garo 821 026 27 70 Gadzhong angl Hajong 38 576 1 30 Rabha angl Raba Rabha 32 662 1 10 Koch angl Koch 22 716 0 77 Mikir angl Mikir 19 289 0 65 Kuki angl Kuki 14 275 0 48 Inshi 195 542 6 60 Vsi plemena 2 555 861 86 23 Divchata z plemeni khasi v tradicijnomu vbranni Para z plemeni garo u tradicijnomu vbranni Garo zhivut perevazhno u zahidnih okrugah shtatu gori Garo khasi v centralnih ta shidnih gori Khasi ta Dzhajntiya Do skladu khasiv vklyuchayut takozh sporidneni z nimi plemena dzhajntiya angl Jaintia sinteng angl Synteng pnar angl Pnar var angl War bhoj angl Bhoi lingnam angl Lyngngam Vsi voni ye korinnimi zhitelyami krayu sporidneni z narodami munda na plato Chhota Nagpur v indijskomu shtati Dzharkhand monami u Nizhnij M yanmi ta khmerami u Kambodzhi Garo insha nazva achik angl Achik nalezhat do grupi narodiv bodo kachari bilshist yakih rozselena v susidnomu shtati Asam Voni prijshli v Indiyu z pivdenno shidnogo Tibetu ale takozh vzhe duzhe davno zhivut na teritoriyi Meghalayi Na vidminu vid naselennya bilshosti shtativ Indiyi v Meghalayi perevazhna chastina naselennya zokrema garo khasi ta dzhajntiya dotrimuyetsya tradicij matriarhatu Rozpodil najbilshih plemen Meghalayi za okrugami 2011 perepis Okrugi Khasi Garo Chiselnist Dolya v naselenni okrugu Chiselnist Dolya v naselenni okrugu Zahidni Gori Garo 271 0 04 337 306 52 46 Shidni Gori Garo 123 0 04 274 821 86 53 Pivdenni Gori Garo 26 0 02 128 215 89 93 Zahidni Gori Khasi 287 142 74 47 42 615 11 05 Ri Bhoj 189 766 73 44 14 100 5 46 Shidni Gori Khasi 599 025 72 69 23 481 2 85 Gori Dzhajntiya 335 422 85 38 488 0 12 Religiya Kafedralna katolicka cerkva v Shillonzi Meghalaya poryad iz Nagalendom i Mizoramom ye odnim iz troh shtativ Indiyi sho mayut hristiyansku bilshist Navernennya miscevogo naselennya na hristiyanstvo vidbuvalosya perevazhno za chasi britanskogo kolonialnogo panuvannya Rozpodil naselennya shtatu za virospovidannyam za danimi perepisu 2011 roku buv takim Shtat narod Zagalna chiselnist Hristiyani Induyisti Pribichniki tradicijnih viruvan Musulmani Inshi Chiselnist Chiselnist Chiselnist Chiselnist Chiselnist Meghalaya 2 966 889 2 213 027 74 59 342 078 11 53 258 271 8 71 130 399 4 40 23 114 0 78 Khasi 1 411 775 1 173 693 83 14 10 302 0 73 217 488 15 41 5 138 0 36 5 154 0 37 Garo 821 026 787 029 95 86 4 776 0 58 20 297 2 47 3 647 0 44 5 277 0 64 Najbilshimi religijnimi gromadami sered hristiyan Meghalayi ye presviteriani ta katoliki Movi Rozpodil naselennya shtatu za movnoyu oznakoyu za danimi perepisu naselennya 2001 r Mova Khasi Garo Bengali Nepali Gindi Marathi Asamska Maram Rabha Koch Mikir Inshi Chiselnist osib sho viznali yiyi ridnoyu 1 091 087 728 424 185 692 52 155 50 055 38 638 36 576 35 536 22 395 20 834 11 789 45 641 Dolya v naselenni shtatu 47 05 31 41 8 01 2 25 2 16 1 67 1 58 1 53 0 97 0 90 0 51 1 97 Chiselnist naselennya shtatu Meghalaya za danimi perepisu 2001 roku stanovila 2 318 822 osobi Mova khasi nalezhit do avstroazijskih mov movi garo maram angl Maram koch rabha mikir do tibeto birmanskih mov bengalska nepalska gindi marathi asamska movi do indoarijskih mov IstoriyaPlemena khasi garo i dzhantiya mali vlasni knyazivstva poki v XIX st ne potrapili pid vladu kolonialnoyi administraciyi Britanskoyi Indiyi 1835 roku britanska vlada vklyuchila ci zemli do skladu Asamu v skladi yakogo region mav napivnezalezhnij status v silu dogovirnih vidnosin z britanskoyu koronoyu Relyef i klimat Meghalayi viyavivsya spriyatlivim dlya yevropejciv Voni zrobili misto Shillong administrativnim centrom Asamu svoyi misiyi roztashuvali tut takozh hristiyanski misioneri 1947 roku pislya progoloshennya nezalezhnosti Indiyi gori Garo Khasi i Dzhajntiya uvijshli do skladu shtatu Asam misto Shillong stalo stoliceyu cogo shtatu Ruh za stvorennya okremogo Girskogo shtatu buv zapochatkovanij u 1960 roci Pislya 12 rokiv borotbi narodivsya 21 j shtat Indiyi Meghalaya Vin buv stvorenij z dvoh kolishnih okrugiv shtatu Asam Ob yednani Gori Khasi ta Dzhantiya ta Gori Garo Spochatku 2 kvitnya 1970 roku Meghalaya otrimala status avtonomnogo shtatu a z 21 sichnya 1972 roku vona stala povnocinnim shtatom Misto Shillong yake dosi bulo stoliceyu Assamu stalo teper stoliceyu novogo shtatu Administrativno teritorialnij podilStanom na 2016 rik shtat Meghalaya podilyavsya na 11 okrugiv angl Districts a ti v svoyu chergu na 39 blokiv angl C D Block Okrug Administrativnij centr Rik utvorennya Kilkist blokiv Stara nazva Roztashuvannya Shidni Gori Khasi angl East Khasi Hills Shillong angl Shillong 1972 8 do 1976 r Gori Khasi angl Khasi Hills Zahidni Gori Khasi angl West Khasi Hills Nongstojn angl Nongstoin 1976 4 Pivdenno Zahidni Gori Khasi angl South West Khasi Hills Mokirvat angl Mawkyrwat 2012 2 Ri Bhoj angl Ri Bhoi Nongpo angl Nongpoh 1992 3 Zahidni Gori Dzhajntiya angl West Jaintia Hills Dzhovaj angl Jowai 1972 3 do 2012 r Gori Dzhajntiya angl Jaintia Hills Shidni Gori Dzhantiya angl East Jaintia Hills Hliyeryat angl Khliehriat 2012 2 Shidni Gori Garo angl East Garo Hills Vilyamnagar angl Williamnagar 1976 3 Zahidni Gori Garo angl West Garo Hills Tura angl Tura 1972 6 do 1976 r Gori Garo angl Garo Hills Pivnichni Gori Garo angl North Garo Hills Resubelpara angl Resubelpara 2012 2 Pivdenno Zahidni Gori Garo angl South West Garo Hills Ampati angl Ampati 2012 2 Pivdenni Gori Garo angl South Garo Hills Baghmara angl Baghmara 1992 4 Koli 1972 roku Meghalaya stala okremim shtatom vona podilyalasya na 3 okrugi Gori Garo Gori Khasi ta Gori Dzhajntiya 1976 roku buli utvoreni she 2 okrugi Shidni Gori Garo ta Zahidni Gori Khasi vidpovidno kolishni okrugi Gori Garo ta Gori Khasi stali nazivatis Zahidni Gori Garo ta Shidni Gori Khasi Takim chinom kilkist okrugiv zbilshilas do 5 1992 roku do nih dodalisya nastupni 2 okrugi Pivdenni Gori Garo vidilivsya zi skladu okrugu Zahidni Gori Garo ta Ri Bhoj zi skladu okrugu Zahidni Gori Khasi U 2012 roci okrugiv stalo 11 dodalisya she Pivnichni Gori Garo zi skladu okrugu Shidni Gori Garo Shidni Gori Dzhajntiya zi skladu okrugu Gori Dzhajntiya yakij pislya cogo stav nazivatis Zahidni Gori Dzhajntiya Pivdenno Zahidni Gori Khasi zi skladu okrugu Zahidni Gori Khasi ta Pivdenno Zahidni Gori Garo zi skladu okrugu Zahidni Gori Garo Organi vladiVishoyu posadovoyu osoboyu shtatu ye gubernator angl Governor yakij priznachayetsya Prezidentom Indiyi Vikonavcha vlada zdijsnyuyetsya Radoyu Ministriv angl Council of Ministers uryadom shtatu Meghalaya na choli z pershim ministrom angl Chief Minister Zakonodavcha vlada nalezhit miscevomu parlamentu yakij yak i v inshih shtatah Indiyi maye nazvu Zakonodavchi Zbori angl Legislative Assembly abo Vidhan Sabha angl Vidhan Sabha gindi व ध नसभ Zakonodavchi Zbori skladayutsya z 60 deputativ 2 deputati predstavlyayut Meghalayu v nizhnij palati parlamentu Indiyi Lok Sabha i 1 deputat u verhnij palati Radzh ya Sabha V mezhah avtonomnih okrugiv zdijsnyuyut svoyi povnovazhennya Radi avtonomnih okrugiv Autonomous District Council Vsogo v Meghalayi 3 takih radi Rada avtonomnogo okrugu Gori Khasi angl Khasi Hills Autonomous District Council povnovazhennya yakoyi poshiryuyetsya na okrugi Zahidni Gori Khasi Pivdenno Zahidni Gori Khasi Shidni Gori Khasi Ri Bhoj Rada avtonomnogo okrugu Gori Dzhajntiya angl Jaintia Hills Autonomous District Council povnovazhennya yakoyi poshiryuyetsya na okrugi Zahidni Gori Dzhajntiya Shidni Gori Dzhantiya Rada avtonomnogo okrugu Gori Garo angl Garo Hill Autonomous District Council povnovazhennya yakoyi poshiryuyetsya na okrugi Zahidni Gori Garo Pivdenno Zahidni Gori Garo Pivnichni Gori Garo Shidni Gori Garo Pivdenni Gori Garo U silskih rajonah zberigayutsya tradicijni instituti samovryaduvannya siyemstva angl Syiemship u khasi dalojstva angl Daloiship u dzhajntiya i nokma angl Nokmas u garo Verhovnij Sud Meghalayi angl Meghalaya High Court zdijsnyuye yurisdikciyu i povnovazhennya stosovno sudovih sprav sho vinikayut na teritoriyi shtatu GospodarstvoSilskogospodarski polya v shtati Meghalaya Meghalaya ye perevazhno agrarnim shtatom u silskomu gospodarstvi zadiyano blizko 80 yiyi naselennya Ponad 60 posivnih plosh zajmayut zernovi Golovnoyu silskogospodarskoyu kulturoyu ye ris pid jogo posivami zajnyato 104 8 tis ga ce skladaye majzhe 38 vid zagalnih 276 932 ga posivnih plosh shtatu Takozh viroshuyut kukurudzu kartoplyu imbir kurkumu chornij perec areku na gorihi betel bavovnik dzhut girchicyu ripak Shtat vidomij takozh svoyimi fruktovimi sadami tut zbirayut apelsini limoni ananasi guayavu lidzhi banani dzhekfrut slivi grushi persiki Agrarna galuz vidznachayetsya nizkoyu produktivnistyu cherez zastarili metodi gospodaryuvannya Lishe v 1970 ti roki vidbuvsya pozitivnij proriv zavdyaki uspishnomu vprovadzhennyu kulturi visokoproduktivnih sortiv risu Z yavilosya bagato chajnih plantacij Krim roslinnictva vazhlivim dzherelom zabezpechennya naselennya produktami harchuvannya ye misceve tvarinnictvo V gospodarstvah Meghalayi trimayut blizko 540 tis koriv 29 tis bujvoliv 180 tis kiz 2 07 mln svinej i 1 419 mln goliv domashnoyi ptici U Meghalayi nemaye velikih pidpriyemstv Promislovist obmezhuyetsya serednimi pidpriyemstvami z virobnictva cementu faneri oliyi himichni zavodi isnuyut takozh dribni virobnictva mlini shovisha silskogospodarskih produktiv remontni majsterni Nadra Megalayi bagati na rizni mineralni resursi sered yakih veliki pokladi kam yanogo vugillya vapnyaku silimanitu kaolinu granitu a takozh uranu ta inshih mineraliv Krim togo shtat maye znachni lisovi ta gidroenergetichni resursi Ale vsi voni praktichno ne vikoristovuyutsya Prichinoyu tomu ye bidna infrastruktura regionu Osnovnim vidom transportu v Meghalayi ye avtomobilnij Zagalna dovzhina dorig u 2003 roci stanovila 7633 km shilnist 34 03 km na 100 km z nih 3691 km mali asfaltove pokrittya 3942 km gravijne 4 nacionalnih shose na teritoriyi shtatu mayut zagalnu dovzhinu 706 56 km Amroj angl Umroi roztashovanij za 35 km vid Shillongu ye yedinim aeroportom v Megalayi vin maye posadkovu smugu dlya nevelikih povitryanih suden Zdijsnyuyutsya regulyarni rejsi do Kolkati Guvahati Meghalaya ye takozh perspektivnim turistichnim regionom Malovnichi landshafti ekzotichna flora i fauna chislenni ozera vodospadi pecheri svyashenni lisi viklikayut neabiyakij interes u turistiv Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Meghalaya Portal Indiya Primitki PDF The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu PDF za 31 serpnya 2021 Procitovano 2 12 2016 angl Meghalaya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1981 T 6 Kulikiv Mikroklimat S 426 PDF Press Information Bureau Government of India Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 12 2016 angl Meghalaya Legislative Assembly Arhiv originalu za 24 veresnya 2013 Procitovano 2 12 2016 angl PDF Meghalaya State Portal Arhiv originalu PDF za 18 listopada 2017 Procitovano 2 12 2016 angl Department of Tourism Government of Meghalaya Arhiv originalu za 15 travnya 2009 Procitovano 2 12 2016 angl Vsesvitnya meteorologichna organizaciya Arhiv originalu za 4 sichnya 2013 Procitovano 2 12 2016 angl Forest amp Environment Department Government of Meghalaya Arhiv originalu za 22 08 2014 Procitovano 3 12 2016 angl Meghalaya Avibase Arhiv originalu za 22 sichnya 2015 Procitovano 3 12 2016 ukr PDF The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu PDF za 31 serpnya 2021 Procitovano 3 12 2016 angl PDF The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2021 Procitovano 3 12 2016 angl The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 3 12 2016 angl PDF The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu PDF za 25 listopada 2020 Procitovano 3 12 2016 angl The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 21 listopada 2020 Procitovano 3 12 2016 angl The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 11 sichnya 2021 Procitovano 3 12 2016 angl The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 10 sichnya 2021 Procitovano 3 12 2016 angl The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 3 12 2016 angl The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 11 grudnya 2019 Procitovano 3 12 2016 angl The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 13 listopada 2009 Procitovano 3 12 2016 angl Sushmita Kashyap Meghalaya Arnold P Kaminsky and Roger D Long Editors India Today An Encyclopedia of Life in the Republic ABC CLIO 2011 pp 455 458 ISBN 978 0 313 37462 3 Procitovano 3 12 2016 angl Government of Meghalaya Arhiv originalu za 1 sichnya 2017 Procitovano 3 12 2016 angl Government of Meghalaya Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 4 12 2016 angl Meghalaya Legislative Assembly Arhiv originalu za 15 lyutogo 2020 Procitovano 4 12 2016 angl PDF Global Water Partnership South Asia GWP SAS Arhiv originalu PDF za 20 12 2016 Procitovano 4 12 2016 angl Department of Agriculture Government of Meghalaya Arhiv originalu za 21 12 2016 Procitovano 4 12 2016 angl PosilannyaMeghalaya State Portal 13 chervnya 2018 u Wayback Machine angl Meghalaya Legislative Assembly 17 veresnya 2010 u Wayback Machine angl Department of Tourism Government of Meghalaya 20 travnya 2018 u Wayback Machine angl The Department of Arts and Culture Meghalaya 16 lyutogo 2017 u Wayback Machine angl Forest amp Environment Dept Govt of Meghalaya 25 listopada 2016 u Wayback Machine angl Sushmita Kashyap Meghalaya Arnold P Kaminsky and Roger D Long Editors India Today An Encyclopedia of Life in the Republic ABC CLIO 2011 ISBN 978 0 313 37462 3 pp 455 458 angl Maps of India Meghalaya 6 grudnya 2016 u Wayback Machine angl Meghalaya Tourism and Travel Guide JourneyMart com 20 grudnya 2016 u Wayback Machine angl Meghalaya Culture and Tradition 20 listopada 2016 u Wayback Machine angl Meghalaya Tourism and Travel Holiday Tours in North East India 23 listopada 2016 u Wayback Machine angl angl Meghalaya u Vikimandrah angl Meghalaya Lonely Planet 20 grudnya 2016 u Wayback Machine angl Best Tourist Places to Visit in Meghalaya List of Tourist Spots in Meghalaya Tripoto 20 grudnya 2016 u Wayback Machine angl Foto The Hills of Meghalaya India in Pictures 28 chervnya 2016 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ