Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гаро, або ґаро (англ. Garo, Garrow) — мова народу гаро, поширена на заході індійського штату Мегхалая (регіон Гори Гаро), а також у районах штату Ассам і Бангладеш, які безпосередньо межують із цим регіоном. В межах Асаму гаро населяють округи Гоалпара (англ. Goalpara), Камруп (англ. Kamrup) та деякі інші. В Бангладеш вони живуть на півночі країни, біля кордону з Індією, на південь від Гір Гаро — це округи Джамалпур (англ. Jamalpur), Міменсінгх (англ. Mymensing) і Нетрокона (англ. Netrokona), в дивізіоні Міменсінгх.
| гаро | |
|---|---|
| A·chik / আ·চিক | |
| Поширена в |  Індія,  Бангладеш |
| Регіон | штат Меґхалая |
| Носії | 1 010 000 осіб, Індія: 889 479 (2001, перепис), Бангладеш 120 000 (2005) |
| Писемність | латинська абетка, бенгальське письмо |
| Класифікація | сино-тибетські мови
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Мегхалая |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | grt |
Чисельність носіїв мови гаро в Індії, за переписом 2001 р., становила 889 479 осіб, у тому числі 728 424 особи у штаті Мегхалая, 144 767 осіб у штаті Ассам, ще 11 312 осіб у штаті Трипура, решта 4 976 осіб в інших штатах. В межах Бангладеш мовою гаро говорить близько 120 тис. осіб (2005).
Власна назва: ачик (A'chik), але на території Бангладеш зазвичай використовується інший термін — манде (Mande, Mandi).
Мова гаро належить до групи бодо-коч з числа тибето-бірманських мов. Вона є дуже близькою до мов бодо та димаса, поширених на території індійського штату Асам. Мови гаро, мегам, бодо, дімаса, качарі, (трипурі), тіва (лалунг) об'єднуються під назвою бодо-гаро.
Фонетика
В плані фонології мова гаро має 6 голосних (i, ɯ, u, e, a, o) і 20 приголосних (p, pʰ, t, tʰ, k, kʰ, ʔ, b, d, g, tʃ, dʒ, s, h, m, n, ŋ, l, r, w) звуків. Є ще 2 дифтонги: ai і au.
Приголосні звуки поділяються на губні (лабіальні), ясенні (альвеолярні) та задньоязикові. Кожна з цих груп має глухі, дзвінкі та носові (назальні) звуки. Плавний r в гаро є одноударним звуком. Середньопіднебінні (палатальні) та гортанні звуки представлені в обмеженій кількості.
Більшість приголосних (але не всі) можуть стояти на початку складу, але лише невеликий набір їх допускається на його кінці. Дозволеними кінцевими приголосними є три глухі проривні (p, t, k), три назальні (m, n, ŋ), l і гортанний проривний ʔ. Тільки m і n можуть з'являтися на початковій і кінцевій позиції одночасно. Глухі проривні аспіруються на початку складу, але на кінці лишаються неаспірованими. Гортанний проривний може бути лише в кінці складу (але не на кінці слова), часто в поєднанні з назальним звуком або з l. Велярний (м'якопіднебінний) носовий ŋ може стояти лише на кінці складу. Звук r зустрічається тільки на початку складу, а l — тільки на кінці.
Не відміну від багатьох сино-тибетських мов, мова гаро не має тонів, але за структурою складу нагадує тональні мови Східної або Південно-Східної Азії.
Морфологія
Мова гаро є аглюнативною, суфіксальне словотворення є звичайним явищем як для іменників, так і для дієслів. Іменники, займенники, дієслівні основи й класифікатори шляхом приєднання інших морфем беруть участь у словотворенні.
Межі складів у вимові є різкими, за винятком запозичених слів, яких є дуже багато. 90% морфем складаються з одного складу, але зустрічаються й двоскладові морфеми, навіть серед рідних слів.
Багато іменників складаються лише з односкладових морфем, але є також двоскладові й трискладові, а також двоморфемні й триморфемні. Більшість складних іменників утворені шляхом з'єднання, причому деякі з цих складових окремо не використовуються.
Мова гаро відрізняється наявністю великої кількості класифікаторів. Перед іменником часто стоїть класифікатор, який вказує на його характер. Наприклад, склад-класифікатор do'- зустрічається в назвах птахів, склад-класифікатор bi- — у назвах рослин і т. д. До іменників можуть додаватись суфікси, які вказують на відмінок і число. У мові гаро існує 6 відмінків: називний, знахідний, давальний, родовий, місцевий, орудний. Множина позначається суфіксом -rang (-dang, -drang), однина — суфіксом -sa. Конкретне число позначається відповідним класифікатором, а коли точна кількість невідома, використовується класифікатор -ge.
Займенники бувають особові й вказівні.
Прикметників мало, їх роль можуть виконувати номіналізовані за допомогою суфіксу дієслова. Зазвичай прикметник стоїть після іменника, до якого він відноситься. Узгодження форми прикметника з певною формою іменника не існує.
Найпростіша форма дієслова утворюється з кореня і часового суфіксу, але може бути водночас декілька афіксів, що стоять у різній позиції, у тому числі до і після часового суфіксу. Суфікс -a вказує на теперішній час, суфікс -a-ha — на мінулий час, суфікс -jok — на завершений стан, суфікс -gen— на майбутній час з позитивним очікуванням, суфікс -wa — на майбутній час з негативним очікуванням, суфікс -gin-ok/-na-jok — на найближче майбутнє. Дієслово має 2 способи: дійсний (індикатив) і наказовий (імператив). Дієслова в мові гаро не узгоджуються із об'єктом або суб'єктом.
Мова гаро має також великий клас прислівників, багато з яких можуть подвоюватись або частково подвоюватись без приєднання суфіксів. Багато прислівників утворені від дієслів.
Синтаксис
Як і в більшості тибето-бірманських мов, порядок слів у реченні в мові гаро визначається за схемою підмет-додаток-присудок (англ. subject–object–verb, SOV). Існують складні речення, побудовані з двох або більше простих.
Дієслово майже завжди стоїть на кінці речення. Що стосується іменників, то їх порядок у складі фрази є досить вільним. Класифікатори з числами зазвичай ідуть після іменника, але можуть стояти й перед ним. Широко використовуються сполучники.
Зовнішні впливи
Із зовнішніх впливів найбільш сильним є вплив з боку бенгальської та англійської мов. Це помітно у великій кількості запозичень з цих двох мов. Освічені гаро в своєму повсякденному спілкуванні вільно вживають без змін бенгальські або англійські слова.
Гаро, що живуть на північних, західних і південних кордонах своєї етнічної території, часто вільно говорять бенгальською або асамською мовою; обидві ці близькі між собою мови вони називають однаково бенгальською. У Бангладеш практично всі дорослі гаро знають бенгальську, а багато з них вільно володіє цією мовою. Тиск на мову гаро з боку бенгальської в Бангладеш є дуже сильним, адже остання є тут єдиною мовою освіти, домінує в економічному й громадському житті. Вплив з боку бенгальської мови відчувається навіть у найвіддаленіших районах Гір Гаро на території Індії.
У штаті Мегхалая бенгальська мова не має офіційного статусу, й тому її вплив тут є значно слабшим, ніж у Бангладеш. Натомість значно сильніше у Горах Гаро відчувається вплив з боку англійської мови. Навчання мовою гаро припиняється тут після початкової школи, надалі використовується англійська.
Діалекти
Два основних діалекти мови гаро — абенг (A'beng, Am'beng, A'bengya) та ачик (A'chik, A'chick). Перший поширений на заході Гір Гаро, другий у більшості інших регіонів області. На території Бангладеш переважає діалект абенг, там він відомий під назвою манде (Mande, Mandi). Ці два діалекти доволі сильно відрізняються між собою, але загалом їх носії можуть зрозуміти один одного. Діалект абенг є більш однорідним, хоча говірки в окремих селах можуть мати певні характерні риси. Діалект ачик, навпаки, є розчленованим. Він поділяється на говірки, які зазвичай вважаються окремими діалектами: матчі (Matchi), дуал (Dual), чисак (Chisak), аве (A'we, Akawe).
Діалекти матчі та дуал поширені у верхній течії річки Сімсанг (Simsang, Someswari) в центральній частині Гір Гаро. Діалект чисак використовується населенням північної частини регіону, а діалект аве (буквально «рівнинний») ще далі на півночі. Ці два діалекти є близькими між собою. Їх носії склали також основне населення містечка Тура, адміністративного центру Гір Гаро, яке розташоване серед сіл, населених абенг.
Діалекти ачик та абенг певною мірою протистоять один одному. Більш розвинений діалект ачик вважається престижним і займає домінуючу позицію, часто під цим терміном об'єднують усі діалекти гаро. Натомість абенг сприймається як сільський діалект, що є іноді предметом глузувань над його носіями з боку решти гаро.
Ще в мові гаро виділяють декілька менших діалектів: матабенг (Matabeng, Matjanchi), брак (Brak), ганчинг (Ganching, Gara-Ganching), чибок (Chibok), камруп (Kamrup), дакка (Dacca). Діалект матабенг поширений між діалектами абенг і матчі, він займає проміжне місце між абенг і ачик, але стоїть ближче до абенг. Діалект брак має багато запозичень з діалекту абенг, не в останню чергу через мішані шлюби між їх носіями. Діалект чибок використовується у верхній частині долини Бхугі (Bhugi), по обидва боки кордону між Індією та Бангладеш. Дві дуже близькі між собою говірки гара (Gara) і ганчинг часто об'єднують під назвою гара-ганчинг. Вони поширені вздовж південного кордону штату Мегхалая й виявляють спільні риси з діалектом атонг (A'tong) та мовою коч (Koch), носії яких також живуть у Горах Гаро. Можливо, вони належали до цієї групи мов, але зазнали сильного впливу з боку гаро, й тепер ці говірки мало відрізняються від діалекту ачик.
Часто один діалект поступово переходить в інший.
Іноді серед діалектів гаро значаться ще атонг і руга (Ruga), два невеличкі анклави яких розташовані серед мови гаро. Хоча їх носії й зараховують себе до числа народу гаро, ці діалекти сильно відрізняються й не є зрозумілими для решти гаро. Атонг (aot) і руга (ruh) віділяють як окремі мови у складі підгрупи коч. Окремо виділяється й діалект мегам (Megam, mef), що виявляє багато спільних рис з мовою кхасі.
Писемність
Писемність для мови гаро була розроблена американськими баптистськими місіонерами в останні десятиліття XIX ст. Базовим став північно-східний діалект аве. У цьому районі на той час було найбільше освічених гаро. Згодом північно-східний діалект де-факто став стандартом для писемної мови гаро.
Спочатку писемність гаро була створена на основі бенгальського письма, але вже на початку XX ст. місіонери провели її латинизацію.
Писемна мова гаро є відносно розвиненою, нею вже протягом багатьох десятиліть у Горах Гаро ведеться початкова освіта. Вийшло друком кілька збірок народних оповідань, з'являються тонкі щотижневі газети, видаються шкільні підручники, словники й релігійна (християнська) література. Письмова мова використовується також у приватному листуванні. Загалом же кількість друкованої літератури мовою гаро залишається незначною, хоча її кількість стрімко зростає, починаючи з середини 1990-х років.
Латинська абетка гаро містить 21 літеру:
| A a | B b | Ch ch | D d | E e | G g | H h | I i | J j | K k | L l |
| [a] | [b] | [tʃ] | [d] | [e] | [g] | [h] | [i/ɯ] | [dʒ] | [k/kʰ] | [l] |
| M m | N n | O o | P p | R r | S s | T t | U u | W w | ' | |
| [m] | [n] | [o] | [p/pʰ] | [r] | [s] | [t/tʰ] | [u] | [w] | [ʔ] |
Голосні [i] та [ɯ] на письмі не розрізняються, обидва звуки позначаються літерою i. Якщо склад закінчується на приголосну, крім гортанного зімкнення, вимовляється [ɯ], в решті випадків — [i]. Дифтонг [au] на письмі позначається ao, а носовий велярний [ŋ] — ng.
У Бангладеш для написання мовою гаро зазвичай використовується бенгальське письмо.
Статус і використання
Мова гаро утримує міцні позиції на заході штату Мегхалая.
1996 року в місті Тура було відкрите університетське містечко в складі Північно-Східного Гірського університету (англ. North Eastern Hill University), що в Шиллонзі. Одним із перших відділень містечка стала кафедра гаро, яка займається викладацькою роботою, дослідженнями мови, літератури, фольклору і культури гаро. Це єдина в світі установа такого напрямку.
2005 року гаро отримала статус офіційної мови в трьох округах штату Мегхалая: Східні Гори Гаро, Західні Гори Гаро та Південні Гори Гаро. В цих округах було введене навчання в початковій школі мовою гаро. В середній школі мовою навчання лишається англійська, гаро вивчається лише як предмет.
Більшість гаро в Бангладеш двомовні, крім рідної мови, вони говорять ще й бенгальською. Бенгальська є тут мовою освіти на всіх її рівнях. Вона є й основною літературною мовою для місцевих гаро. Молодь, що отримала середню освіту, володіє бенгальською краще за своїх батьків, тому кількість гаро, що добре володіє бенгальською мовою, постійно зростає.
Гаро в Бангладеш також визнають статус діалекту ачик як літературної мови, але мало хто тут вільно володіє ним, адже він помітно відрізняється від місцевої розмовної мови. Діалект ачик знають переважно представники старшого покоління. Тому використання літературної мови гаро на території Бангладеш обмежене переважно богослужіннями. Натомість діалект абенг у цій країні розуміють і розмовляють ним усі гаро. Є тут також бажання зробити абенг літературною мовою. Місцеве християнське товариство, з використанням бенгальського письма, записало діалектом абенг Новий Заповіт. Проте про використання абенг як писемної мови поки що не йдеться. Та й самі гаро погано сприймають бенгальське письмо.
Ситуація з мовою гаро на території Бангладеш викликає певне занепокоєння стосовно перспектив її існування. Проте поки вона не значиться серед мов, яким загрожує зникнення. У Бангладеш гаро мають нейтральне або слабко-позитивне ставлення до рідної мови. Вона широко використовується в побуті вдома й на вулиці в селах, вона є першою мовою, якої матері гаро навчають своїх дітей.
Певне поширення серед гаро в Бангладеш має й англійська мова.
Примітки
- . The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 19.12.2016.(англ.)
- . Ethnologue: Languages of the World. Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 19.12.2016.(англ.)
- Alejandro Gutman and Beatriz Avanzati. . The Language Gulper. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 9.12.2016.(англ.)
- . Ethnologue: Languages of the World. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 19.12.2016.(англ.)
- Abhishek Kar. Garo: A Language Profile (PDF). People @ EECS at UC Berkeley. Процитовано 19.12.2016.[недоступне посилання з липня 2019](англ.)
- Robbins Burling. . Ann Arbor, MI: Michigan Publishing, University of Michigan Library, 2003. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 19.12.2016.(англ.)
- Robbins Burling. A Garo Grammar. Poona: Deccan College. 1961. Процитовано 19.12.2016.(англ.)
- Amy Kim, Seung Kim, Sayed Ahmad, Mridul Sangma. (PDF). SIL International: SIL Electronic Survey Report 2012-007, February 2012. Архів оригіналу (PDF) за 7 вересня 2014. Процитовано 19.12.2016.(англ.)
- . Omniglot — the online encyclopedia of writing systems and languages. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 19.12.2016.(англ.)
- . North-Eastern Hill University. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 19.12.2016.(англ.)
- (PDF). Meghalaya State Portal. Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2017. Процитовано 19.12.2016.(англ.)
Джерела
- Robbins Burling. Garo [ 11 грудня 2019 у Wayback Machine.]. University of Michigan, 1999 (англ.)
- Alejandro Gutman and Beatriz Avanzati. Garo [ 1 червня 2017 у Wayback Machine.]. The Language Gulper, 2013 (англ.)
Посилання
- Мова гаро на сайті Ethnologue: Garo. A language of India [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова кхасі на сайті Glottolog 2.7: Language: Garo [ 3 березня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Garo language, pronunciation and alphabet [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Omniglot — the online encyclopedia of writing systems and languages (англ.)
- Діалекти гаро: Robbins Burling. A Garo Grammar. Poona: Deccan College. 1961 (англ.)
- Robbins Burling. The Language of the Modhupur Mandi (Garo), Volume 1 [ 21 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Ann Arbor, MI: Michigan Publishing, University of Michigan Library, 2003 (англ.)
- Abhishek Kar. Garo: A Language Profile[недоступне посилання з липня 2019] People @ EECS at UC Berkeley (англ.)
- Garo - A language of Boro-Garo group [ 11 липня 2016 у Wayback Machine.]. Indian Institute of Technology Guwahati (англ.)
- Amy Kim, Seung Kim, Sayed Ahmad, Mridul Sangma. The Garos of Bangladesh: A Sociolinguistic Survey [ 7 вересня 2014 у Wayback Machine.]. SIL Electronic Survey Report 2012-007 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Garo abo garo angl Garo Garrow mova narodu garo poshirena na zahodi indijskogo shtatu Meghalaya region Gori Garo a takozh u rajonah shtatu Assam i Bangladesh yaki bezposeredno mezhuyut iz cim regionom V mezhah Asamu garo naselyayut okrugi Goalpara angl Goalpara Kamrup angl Kamrup ta deyaki inshi V Bangladesh voni zhivut na pivnochi krayini bilya kordonu z Indiyeyu na pivden vid Gir Garo ce okrugi Dzhamalpur angl Jamalpur Mimensingh angl Mymensing i Netrokona angl Netrokona v divizioni Mimensingh garoA chik আ চ কPoshirena v Indiya BangladeshRegionshtat MeghalayaNosiyi1 010 000 osib Indiya 889 479 2001 perepis Bangladesh 120 000 2005 Pisemnistlatinska abetka bengalske pismoKlasifikaciyasino tibetski movi tibeto birmanski movibrahmaputranski sal movimovi bodo koch dd dd Oficijnij statusOficijnaMeghalayaKodi moviISO 639 3grt Chiselnist nosiyiv movi garo v Indiyi za perepisom 2001 r stanovila 889 479 osib u tomu chisli 728 424 osobi u shtati Meghalaya 144 767 osib u shtati Assam she 11 312 osib u shtati Tripura reshta 4 976 osib v inshih shtatah V mezhah Bangladesh movoyu garo govorit blizko 120 tis osib 2005 Vlasna nazva achik A chik ale na teritoriyi Bangladesh zazvichaj vikoristovuyetsya inshij termin mande Mande Mandi Mova garo nalezhit do grupi bodo koch z chisla tibeto birmanskih mov Vona ye duzhe blizkoyu do mov bodo ta dimasa poshirenih na teritoriyi indijskogo shtatu Asam Movi garo megam bodo dimasa kachari tripuri tiva lalung ob yednuyutsya pid nazvoyu bodo garo FonetikaV plani fonologiyi mova garo maye 6 golosnih i ɯ u e a o i 20 prigolosnih p pʰ t tʰ k kʰ ʔ b d g tʃ dʒ s h m n ŋ l r w zvukiv Ye she 2 diftongi ai i au Prigolosni zvuki podilyayutsya na gubni labialni yasenni alveolyarni ta zadnoyazikovi Kozhna z cih grup maye gluhi dzvinki ta nosovi nazalni zvuki Plavnij r v garo ye odnoudarnim zvukom Serednopidnebinni palatalni ta gortanni zvuki predstavleni v obmezhenij kilkosti Bilshist prigolosnih ale ne vsi mozhut stoyati na pochatku skladu ale lishe nevelikij nabir yih dopuskayetsya na jogo kinci Dozvolenimi kincevimi prigolosnimi ye tri gluhi prorivni p t k tri nazalni m n ŋ l i gortannij prorivnij ʔ Tilki m i n mozhut z yavlyatisya na pochatkovij i kincevij poziciyi odnochasno Gluhi prorivni aspiruyutsya na pochatku skladu ale na kinci lishayutsya neaspirovanimi Gortannij prorivnij mozhe buti lishe v kinci skladu ale ne na kinci slova chasto v poyednanni z nazalnim zvukom abo z l Velyarnij m yakopidnebinnij nosovij ŋ mozhe stoyati lishe na kinci skladu Zvuk r zustrichayetsya tilki na pochatku skladu a l tilki na kinci Ne vidminu vid bagatoh sino tibetskih mov mova garo ne maye toniv ale za strukturoyu skladu nagaduye tonalni movi Shidnoyi abo Pivdenno Shidnoyi Aziyi MorfologiyaMova garo ye aglyunativnoyu sufiksalne slovotvorennya ye zvichajnim yavishem yak dlya imennikiv tak i dlya diyesliv Imenniki zajmenniki diyeslivni osnovi j klasifikatori shlyahom priyednannya inshih morfem berut uchast u slovotvorenni Mezhi skladiv u vimovi ye rizkimi za vinyatkom zapozichenih sliv yakih ye duzhe bagato 90 morfem skladayutsya z odnogo skladu ale zustrichayutsya j dvoskladovi morfemi navit sered ridnih sliv Bagato imennikiv skladayutsya lishe z odnoskladovih morfem ale ye takozh dvoskladovi j triskladovi a takozh dvomorfemni j trimorfemni Bilshist skladnih imennikiv utvoreni shlyahom z yednannya prichomu deyaki z cih skladovih okremo ne vikoristovuyutsya Mova garo vidriznyayetsya nayavnistyu velikoyi kilkosti klasifikatoriv Pered imennikom chasto stoyit klasifikator yakij vkazuye na jogo harakter Napriklad sklad klasifikator do zustrichayetsya v nazvah ptahiv sklad klasifikator bi u nazvah roslin i t d Do imennikiv mozhut dodavatis sufiksi yaki vkazuyut na vidminok i chislo U movi garo isnuye 6 vidminkiv nazivnij znahidnij davalnij rodovij miscevij orudnij Mnozhina poznachayetsya sufiksom rang dang drang odnina sufiksom sa Konkretne chislo poznachayetsya vidpovidnim klasifikatorom a koli tochna kilkist nevidoma vikoristovuyetsya klasifikator ge Zajmenniki buvayut osobovi j vkazivni Prikmetnikiv malo yih rol mozhut vikonuvati nominalizovani za dopomogoyu sufiksu diyeslova Zazvichaj prikmetnik stoyit pislya imennika do yakogo vin vidnositsya Uzgodzhennya formi prikmetnika z pevnoyu formoyu imennika ne isnuye Najprostisha forma diyeslova utvoryuyetsya z korenya i chasovogo sufiksu ale mozhe buti vodnochas dekilka afiksiv sho stoyat u riznij poziciyi u tomu chisli do i pislya chasovogo sufiksu Sufiks a vkazuye na teperishnij chas sufiks a ha na minulij chas sufiks jok na zavershenij stan sufiks gen na majbutnij chas z pozitivnim ochikuvannyam sufiks wa na majbutnij chas z negativnim ochikuvannyam sufiks gin ok na jok na najblizhche majbutnye Diyeslovo maye 2 sposobi dijsnij indikativ i nakazovij imperativ Diyeslova v movi garo ne uzgodzhuyutsya iz ob yektom abo sub yektom Mova garo maye takozh velikij klas prislivnikiv bagato z yakih mozhut podvoyuvatis abo chastkovo podvoyuvatis bez priyednannya sufiksiv Bagato prislivnikiv utvoreni vid diyesliv SintaksisYak i v bilshosti tibeto birmanskih mov poryadok sliv u rechenni v movi garo viznachayetsya za shemoyu pidmet dodatok prisudok angl subject object verb SOV Isnuyut skladni rechennya pobudovani z dvoh abo bilshe prostih Diyeslovo majzhe zavzhdi stoyit na kinci rechennya Sho stosuyetsya imennikiv to yih poryadok u skladi frazi ye dosit vilnim Klasifikatori z chislami zazvichaj idut pislya imennika ale mozhut stoyati j pered nim Shiroko vikoristovuyutsya spoluchniki Zovnishni vpliviIz zovnishnih vpliviv najbilsh silnim ye vpliv z boku bengalskoyi ta anglijskoyi mov Ce pomitno u velikij kilkosti zapozichen z cih dvoh mov Osvicheni garo v svoyemu povsyakdennomu spilkuvanni vilno vzhivayut bez zmin bengalski abo anglijski slova Garo sho zhivut na pivnichnih zahidnih i pivdennih kordonah svoyeyi etnichnoyi teritoriyi chasto vilno govoryat bengalskoyu abo asamskoyu movoyu obidvi ci blizki mizh soboyu movi voni nazivayut odnakovo bengalskoyu U Bangladesh praktichno vsi dorosli garo znayut bengalsku a bagato z nih vilno volodiye ciyeyu movoyu Tisk na movu garo z boku bengalskoyi v Bangladesh ye duzhe silnim adzhe ostannya ye tut yedinoyu movoyu osviti dominuye v ekonomichnomu j gromadskomu zhitti Vpliv z boku bengalskoyi movi vidchuvayetsya navit u najviddalenishih rajonah Gir Garo na teritoriyi Indiyi U shtati Meghalaya bengalska mova ne maye oficijnogo statusu j tomu yiyi vpliv tut ye znachno slabshim nizh u Bangladesh Natomist znachno silnishe u Gorah Garo vidchuvayetsya vpliv z boku anglijskoyi movi Navchannya movoyu garo pripinyayetsya tut pislya pochatkovoyi shkoli nadali vikoristovuyetsya anglijska DialektiDva osnovnih dialekti movi garo abeng A beng Am beng A bengya ta achik A chik A chick Pershij poshirenij na zahodi Gir Garo drugij u bilshosti inshih regioniv oblasti Na teritoriyi Bangladesh perevazhaye dialekt abeng tam vin vidomij pid nazvoyu mande Mande Mandi Ci dva dialekti dovoli silno vidriznyayutsya mizh soboyu ale zagalom yih nosiyi mozhut zrozumiti odin odnogo Dialekt abeng ye bilsh odnoridnim hocha govirki v okremih selah mozhut mati pevni harakterni risi Dialekt achik navpaki ye rozchlenovanim Vin podilyayetsya na govirki yaki zazvichaj vvazhayutsya okremimi dialektami matchi Matchi dual Dual chisak Chisak ave A we Akawe Dialekti matchi ta dual poshireni u verhnij techiyi richki Simsang Simsang Someswari v centralnij chastini Gir Garo Dialekt chisak vikoristovuyetsya naselennyam pivnichnoyi chastini regionu a dialekt ave bukvalno rivninnij she dali na pivnochi Ci dva dialekti ye blizkimi mizh soboyu Yih nosiyi sklali takozh osnovne naselennya mistechka Tura administrativnogo centru Gir Garo yake roztashovane sered sil naselenih abeng Dialekti achik ta abeng pevnoyu miroyu protistoyat odin odnomu Bilsh rozvinenij dialekt achik vvazhayetsya prestizhnim i zajmaye dominuyuchu poziciyu chasto pid cim terminom ob yednuyut usi dialekti garo Natomist abeng sprijmayetsya yak silskij dialekt sho ye inodi predmetom gluzuvan nad jogo nosiyami z boku reshti garo She v movi garo vidilyayut dekilka menshih dialektiv matabeng Matabeng Matjanchi brak Brak ganching Ganching Gara Ganching chibok Chibok kamrup Kamrup dakka Dacca Dialekt matabeng poshirenij mizh dialektami abeng i matchi vin zajmaye promizhne misce mizh abeng i achik ale stoyit blizhche do abeng Dialekt brak maye bagato zapozichen z dialektu abeng ne v ostannyu chergu cherez mishani shlyubi mizh yih nosiyami Dialekt chibok vikoristovuyetsya u verhnij chastini dolini Bhugi Bhugi po obidva boki kordonu mizh Indiyeyu ta Bangladesh Dvi duzhe blizki mizh soboyu govirki gara Gara i ganching chasto ob yednuyut pid nazvoyu gara ganching Voni poshireni vzdovzh pivdennogo kordonu shtatu Meghalaya j viyavlyayut spilni risi z dialektom atong A tong ta movoyu koch Koch nosiyi yakih takozh zhivut u Gorah Garo Mozhlivo voni nalezhali do ciyeyi grupi mov ale zaznali silnogo vplivu z boku garo j teper ci govirki malo vidriznyayutsya vid dialektu achik Chasto odin dialekt postupovo perehodit v inshij Inodi sered dialektiv garo znachatsya she atong i ruga Ruga dva nevelichki anklavi yakih roztashovani sered movi garo Hocha yih nosiyi j zarahovuyut sebe do chisla narodu garo ci dialekti silno vidriznyayutsya j ne ye zrozumilimi dlya reshti garo Atong aot i ruga ruh vidilyayut yak okremi movi u skladi pidgrupi koch Okremo vidilyayetsya j dialekt megam Megam mef sho viyavlyaye bagato spilnih ris z movoyu khasi PisemnistPisemnist dlya movi garo bula rozroblena amerikanskimi baptistskimi misionerami v ostanni desyatilittya XIX st Bazovim stav pivnichno shidnij dialekt ave U comu rajoni na toj chas bulo najbilshe osvichenih garo Zgodom pivnichno shidnij dialekt de fakto stav standartom dlya pisemnoyi movi garo Spochatku pisemnist garo bula stvorena na osnovi bengalskogo pisma ale vzhe na pochatku XX st misioneri proveli yiyi latinizaciyu Pisemna mova garo ye vidnosno rozvinenoyu neyu vzhe protyagom bagatoh desyatilit u Gorah Garo vedetsya pochatkova osvita Vijshlo drukom kilka zbirok narodnih opovidan z yavlyayutsya tonki shotizhnevi gazeti vidayutsya shkilni pidruchniki slovniki j religijna hristiyanska literatura Pismova mova vikoristovuyetsya takozh u privatnomu listuvanni Zagalom zhe kilkist drukovanoyi literaturi movoyu garo zalishayetsya neznachnoyu hocha yiyi kilkist strimko zrostaye pochinayuchi z seredini 1990 h rokiv Latinska abetka garo mistit 21 literu A a B b Ch ch D d E e G g H h I i J j K k L l a b tʃ d e g h i ɯ dʒ k kʰ l M m N n O o P p R r S s T t U u W w m n o p pʰ r s t tʰ u w ʔ Golosni i ta ɯ na pismi ne rozriznyayutsya obidva zvuki poznachayutsya literoyu i Yaksho sklad zakinchuyetsya na prigolosnu krim gortannogo zimknennya vimovlyayetsya ɯ v reshti vipadkiv i Diftong au na pismi poznachayetsya ao a nosovij velyarnij ŋ ng U Bangladesh dlya napisannya movoyu garo zazvichaj vikoristovuyetsya bengalske pismo Status i vikoristannyaMova garo utrimuye micni poziciyi na zahodi shtatu Meghalaya 1996 roku v misti Tura bulo vidkrite universitetske mistechko v skladi Pivnichno Shidnogo Girskogo universitetu angl North Eastern Hill University sho v Shillonzi Odnim iz pershih viddilen mistechka stala kafedra garo yaka zajmayetsya vikladackoyu robotoyu doslidzhennyami movi literaturi folkloru i kulturi garo Ce yedina v sviti ustanova takogo napryamku 2005 roku garo otrimala status oficijnoyi movi v troh okrugah shtatu Meghalaya Shidni Gori Garo Zahidni Gori Garo ta Pivdenni Gori Garo V cih okrugah bulo vvedene navchannya v pochatkovij shkoli movoyu garo V serednij shkoli movoyu navchannya lishayetsya anglijska garo vivchayetsya lishe yak predmet Bilshist garo v Bangladesh dvomovni krim ridnoyi movi voni govoryat she j bengalskoyu Bengalska ye tut movoyu osviti na vsih yiyi rivnyah Vona ye j osnovnoyu literaturnoyu movoyu dlya miscevih garo Molod sho otrimala serednyu osvitu volodiye bengalskoyu krashe za svoyih batkiv tomu kilkist garo sho dobre volodiye bengalskoyu movoyu postijno zrostaye Garo v Bangladesh takozh viznayut status dialektu achik yak literaturnoyi movi ale malo hto tut vilno volodiye nim adzhe vin pomitno vidriznyayetsya vid miscevoyi rozmovnoyi movi Dialekt achik znayut perevazhno predstavniki starshogo pokolinnya Tomu vikoristannya literaturnoyi movi garo na teritoriyi Bangladesh obmezhene perevazhno bogosluzhinnyami Natomist dialekt abeng u cij krayini rozumiyut i rozmovlyayut nim usi garo Ye tut takozh bazhannya zrobiti abeng literaturnoyu movoyu Misceve hristiyanske tovaristvo z vikoristannyam bengalskogo pisma zapisalo dialektom abeng Novij Zapovit Prote pro vikoristannya abeng yak pisemnoyi movi poki sho ne jdetsya Ta j sami garo pogano sprijmayut bengalske pismo Situaciya z movoyu garo na teritoriyi Bangladesh viklikaye pevne zanepokoyennya stosovno perspektiv yiyi isnuvannya Prote poki vona ne znachitsya sered mov yakim zagrozhuye zniknennya U Bangladesh garo mayut nejtralne abo slabko pozitivne stavlennya do ridnoyi movi Vona shiroko vikoristovuyetsya v pobuti vdoma j na vulici v selah vona ye pershoyu movoyu yakoyi materi garo navchayut svoyih ditej Pevne poshirennya sered garo v Bangladesh maye j anglijska mova Primitki The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 11 serpnya 2016 Procitovano 19 12 2016 angl Ethnologue Languages of the World Arhiv originalu za 6 chervnya 2019 Procitovano 19 12 2016 angl Alejandro Gutman and Beatriz Avanzati The Language Gulper Arhiv originalu za 25 veresnya 2021 Procitovano 9 12 2016 angl Ethnologue Languages of the World Arhiv originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 19 12 2016 angl Abhishek Kar Garo A Language Profile PDF People EECS at UC Berkeley Procitovano 19 12 2016 nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl Robbins Burling Ann Arbor MI Michigan Publishing University of Michigan Library 2003 Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 19 12 2016 angl Robbins Burling A Garo Grammar Poona Deccan College 1961 Procitovano 19 12 2016 angl Amy Kim Seung Kim Sayed Ahmad Mridul Sangma PDF SIL International SIL Electronic Survey Report 2012 007 February 2012 Arhiv originalu PDF za 7 veresnya 2014 Procitovano 19 12 2016 angl Omniglot the online encyclopedia of writing systems and languages Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 19 12 2016 angl North Eastern Hill University Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 19 12 2016 angl PDF Meghalaya State Portal Arhiv originalu PDF za 18 listopada 2017 Procitovano 19 12 2016 angl DzherelaRobbins Burling Garo 11 grudnya 2019 u Wayback Machine University of Michigan 1999 angl Alejandro Gutman and Beatriz Avanzati Garo 1 chervnya 2017 u Wayback Machine The Language Gulper 2013 angl PosilannyaMova garo na sajti Ethnologue Garo A language of India 2 grudnya 2016 u Wayback Machine angl Mova khasi na sajti Glottolog 2 7 Language Garo 3 bereznya 2018 u Wayback Machine angl Garo language pronunciation and alphabet 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine Omniglot the online encyclopedia of writing systems and languages angl Dialekti garo Robbins Burling A Garo Grammar Poona Deccan College 1961 angl Robbins Burling The Language of the Modhupur Mandi Garo Volume 1 21 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ann Arbor MI Michigan Publishing University of Michigan Library 2003 angl Abhishek Kar Garo A Language Profile nedostupne posilannya z lipnya 2019 People EECS at UC Berkeley angl Garo A language of Boro Garo group 11 lipnya 2016 u Wayback Machine Indian Institute of Technology Guwahati angl Amy Kim Seung Kim Sayed Ahmad Mridul Sangma The Garos of Bangladesh A Sociolinguistic Survey 7 veresnya 2014 u Wayback Machine SIL Electronic Survey Report 2012 007 angl