- Ця стаття розповідає про історичне місто з 330 по 1453 роки. Щоб переглянути статтю про місто-попередник у грецькі та ранні римські часи див. Візантій. Про Константинополь у добу Османської імперії та сучасне місто див. Стамбул.
Константинополь, Костянтинополь, Царгород (дав.-гр. Κωνσταντινούπολη, лат. Constantinopolis, тур. قسطنطينيه Kostantiniyye, İstanbul, у скандинавських сагах Miklagarðr) — місто на європейському березі Босфору в місці, де він поєднується із затокою Золотий Ріг. Столиця Східної Римської, потім Візантійської імперії, засновано у 324—330 рр. імператором Костянтином І Великим.
Історія
Місто засноване у 667 року до н. е. мегарцями на чолі з Бізасом (Бізантом), на честь якого місто отримало назву Візантій.
У 512 — 478 році до н. е. — під владою Персії. Після звільнення увійшов до складу Афінської архе. У 411 — 409 і 405 — 389 роках до н. е. — тимчасово перебував під контролем Спарти, у 364 році до н. е. — Фів. У 357 році до н. е. остаточно виходить із підпорядкування Афін.
У 340 році до н. е. Візантій взяв в облогу Філіпп II Македонський, але місто вистояло, з Александром Великим візантійці, натомість, підтримували приязні стосунки і навіть допомагали йому кораблями. У 227 році до н. е. місто атакували кельти (галати), які згодом оселилися на північному березі Золотого Рогу.
У 146 році до н. е. Візантій уклав союзний договір із Римом, у 74 р. до н. е. — увійшов до складу Римської республіки
У 193 році місто після трирічної облоги було захоплене Септимієм Севером. Він наказав зруйнувати міські мури і позбавити Візантій усіх пільг і привілеїв.
Доба Костянтина і його нащадків
У 324 році Костянтин Великий розпочав будівництво на місці Візантія «Нового Риму», що згодом на честь імператора отримав назву Константинополь. Офіційно столицю імперії на береги Босфора перенесли 11 травня 330 року. Костянтин дбав про розбудову міста, заохочуючи переселятись до нього представників панівних верств, торговців і ремісників з усієї імперії. За час його правління у Константинополі було зведено 30 палаців і храмів, 4 тисячі великих житлових будинків, по півтори сотні лазень і пекарень, 8 водогонів, 2 театри, цирк і новий іподром.
За нащадків Костянтина державною релігією стає християнство. Натомість спалахує запекла боротьба між прихильниками нікейського символу віри і аріанами, що у 342 році призвела навіть до вуличних заворушень у Константинополі. Імператор Феодосій I рішуче стає на бік нікейців. Рішенням скликаного ним другого Вселенського Собору (381 р.) за єпископом (патріархом) Константинополя, як єпископом «Нового Риму», було визнане друге місце «по честі» після єпископа Римського або «Старого Риму» серед інших християнських ієрархів.
Після смерті імператора Феодосія І у 395 році Римська імперія остаточно розпалася навпіл. Константинополь стає столицею Східної або ж Ромейської (Візантійської) імперії. Як і на Заході у державні справи починають активно втручатися ватажки варварських племен, що їх імператори змушені були взяти собі на службу. Проте 12 липня 400 року мешканці Константинополя із зброєю в руках виганяють з міста готів. У 404 р. спалахує повстання на підтримку Івана Золотоустого. У 408 — «хлібний бунт».
Місто швидко зростає, вже наприкінці IV сторіччя будинки почали зводити навіть за межами міських мурів, збудованих Костянтином. У 412 році Константинополь і його оборонні споруди постраждали від землетрусу.
Після потрясіння від битви при Адріанополі в 378 році, в якій імператор Валент із цвітом римської армії був знищений вестготами протягом кількох днів, влада міста почала думати про власну обороноздатність. Тому в 413–414 роках за наказом Феодосія II побудувані 18-метрові заввишки потрійні фортифікаційні стіни, які неможливо було знищити до появи пороху. Феодосій також заснував університет біля Таврського форуму 27 лютого 425 року.
Приблизно в цей час на Дунаї з’явився Улдін, новий лідер гунів, який суттєво просунувся у Фракію. Його покинули багато послідовників, що приєдналися до римлян, щоб відтіснити короля на північ від річки. Після цього побудовані нові стіни для захисту міста, а флот на Дунаї суттєво покращився.
Після того, як варвари захопили Західну Римську імперію, Константинополь став беззаперечною столицею. Імператори більше не перебували постійно між різними палацами і залишалися у Великому Місті, звідки й посилали генералів командувати своїми арміями. Багатства східного Середземномор'я та західної Азії хлинули до Константинополя.
Світанок середньовіччя
Найвищого розквіту Візантія досягла за часів імператора Юстиніана І (527–565). Щоправда, нескінченні війни вимагали надзвичайного напруження сил і значною мірою спровокували потужне повстання, що отримало назву «Ніка» (січень 532 року) Але врешті імператор лише зміцнив свою владу. Аби заспокоїти мешканців Константинополя, Юстиніан розгорнув у столиці нечуване за масштабами будівництво. За п'ять років (532–537) був зведений собор Святої Софії — найбільший у світі християнський храм. За рахунок нових оборонних мурів межі міста були розширені (зокрема, за рахунок кварталу Влахерни), перебудований , побудований Буколеон (за деякими даними — перебудований) і церква Святих Сергія і Вакха.
Після смерті Юстиніана, імперія увійшла до смуги занепаду і громадянських конфліктів. Кульмінацією стало коротке, але криваве правління імператора Фоки, що спирався на підтримку столичної голоти і солдатів. Страти аристократів, однак, не забезпечили константинопольцям ситого життя. Після кількох невдалих повстань проти узурпатора, Фока був скинутий новим імператором Іраклієм, правління якого цілком пішло на перебудову державного устрою імперії і боротьбу із зовнішніми ворогами. У 625–626 Константинополь пережив важку облогу — із сходу під його мурами стояли перси, із заходу — авари. А вже через кілька десятиріч Візантія втратила Єгипет, Сирію і Палестину, які перейшли під владу арабів, і остаточно перетворившись на грецьку державу.
Саме за Іраклія грецька стала і офіційною мовою імперії. Оскільки ж східні патріархії — Олександрійська, Антіохійська, Єрусалимська — опинилися під владою іновірців, перша роль у православній церкві остаточно перейшла до константинопольського патріарха.
Константинополь постійно перебував під військовою загрозою. У 670, 674–678, 717–718 рр. Константинополь брали в облогу араби, у 698 році його здобули і пограбували самі візантійці — супротивники імператора Леонтія, 705 року біля мурів столиці з'явилися болгари, яким відкрив ворота сам імператор Юстиніан II. З 726 до 843 року Константинополь перебував у епіцентрі громадянських воєн між іконоборцями і прихильниками шанування ікон.
У 730-х роках Лев III Ісавр провів масштабний ремонт Феодосійських стін, які були пошкоджені частими та жорстокими нападами; ця робота фінансувалася спеціальним податком з усіх підданих імперії.
У 740 місто стало жертвою великого землетрусу. Відновлення постраждалих будинків затягнулося на кілька десятиріч. У 821 році столицю намагалися захопити повстанці на чолі з Фомою Слов'янином, у 860 — Константинополь ледь не здобули руси, яких швидше за все очолював київський князь Аскольд.
Лише з приходом до влади у 867 році Македонської династії становище в імперії певним чином стабілізувалося і столицю поступово почали відновлювати і розбудовувати. Була реставрована Свята Софія, оновлені монастирі, підняті з руїн церкви і Святого Лаврентія. За часів Романа Лакапіна був зведений палац Мірелейон, який після смерті імператора перетворили на жіночий монастир.
Царгород і Русь
Напад 860 року став першим, але не останнім походом київських князів на Константинополь. Збереглися відомості про експедиції 874, 907 (тільки в київському літописі, тому деякі історики вважають розповідь про «щит Олега на воротах Царгорода» легендою), 944, 1043 років. З візантійцями воювали Святослав Ігорович і Володимир Великий, але вони до столиці не дісталися.
Серед військових, які служили у візантійській столиці, були й вихідці з Русі. При імператорському дворі був навіть окремий руський військовий відділ. Князі брали собі у дружини візантійських принцес. В XI — XII ст. Царгород був також місцем своєрідного заслання, так князь Мстислав Володимирович відправив у 1129 до міста п'ять полоцьких князів разом із їхніми родинами, більшість з них залишилася в Константинополі.
З Русі до візантійської столиці привозили хутра, мед, віск, смолу, бурштин, невільників, а купували шовкові тканини, металеві вироби, вина, предмети розкоші. Руські купці користувалися у візантійській столиці привілеями, усталеними русько-візантійськими договорами 911, 944, 971 років. Вони мешкали в окремому кварталі поблизу монастиря Св. Мамонта.
Особливу роль Константинополь зіграв у хрещенні Русі. За деякими даними саме у візантійській столиці хрестився князь Аскольд. У 957 р. місто відвідала княгиня Ольга, яку приймав і навернув до християнства імператор Констянтин VII Багрянородний. З Царгорода були надіслані священики, які 988 року хрестили Володимира Великого і його підданих. Не дивно, що з часу свого заснування і до XVII ст. Київська митрополія перебувала у канонічній юрисдикції Константинопольської патріархії, яка посилала на Русь митрополитів.
Разом із християнством Русь перебрала і візантійську культуру та мистецтво. Розбудова Києва за Володимира Великого та Ярослава Мудрого здійснювалася за константинопольськими зразками. Спорудження й оздоблення церков, зокрема Софії Київської, а також княжих палаців, Золотих Воріт, виконували грецькі майстри та маляри. Найславніша ікона Богоматері з Вишгорода (відома як Володимирська) є творінням царгородських митців.
У 9-10 століттях населення Константинополя становило від 500 000 до 800 000 осіб.
Турки і хрестоносці
В 1054 році християнська церква остаточно розкололася. Константинополь стає столицею не лише імперії, але й усього православного світу, проте його вплив прямо залежить від сили візантійських володарів. Але імперія саме в цей час починає хилитися до занепаду. Після перемоги під в 1071 році над імператором Романом IV Діогеном турецькі султани з династії Сельджуків захоплюють Малу Азію. Східний кордон імперії відсувається майже до передмість Константинополя.
За часів Комнінів місто перебудовується, зводиться , церкви , , , , , імператорський двір остаточно перебирається до Влахернського палацу.
Для боротьби з турками Олексій I Комнін змушений був звернутися по допомогу до хрестоносців. Проте вони мали власні плани щодо «східного Риму». Учасники першого Хрестового походу билися з візантійцями перед самим Константинополем і навіть на міських мурах, не зважаючи на те, що імперія офіційно була їхньою союзницею. Тому імператор поквапився якнайшвидше перевезти лицарів на інший бік Босфора. Поява у Сирії і Палестині Єрусалимського королівства і активне просування на Схід італійських конкурентів — венеційців, генуезців, пізанців завдали удару по економіці візантійської столиці — суттєво скоротилися навіть митні і портові збори. Невдоволений цим Андронік I Комнін у 1183 р. скасував привілеї італійських торгівців і вигнав їх за межі імперії. Але це призвело лише до посилення зовнішнього втручання.
За іноземної допомоги Комнінів змінила династія Ангелів. В 1204 році відсторонений від влади син імператора Ісаака II втік до Венеції і запропонував дожу Енріко Дандоло спрямувати хрестоносців на Константинополь. Західні лицарі домоглися повернення Ісаака II і його сина під іменем Олексія IV, але мешканці столиці з цим не змирилися. Під час повстання обидва володарі загинули. Тоді хрестоносці 13 квітня 1204 року взяли місто штурмом та піддали його грабунку і вогню.
Візантійська імперія була ліквідована. Константинополь став столицею нової держави, що отримала назву Латинська імперія. Імператором був оголошений Балдуїн I Фландрський. У місті був фактично встановлений окупаційний режим. Будівництво припинилося, усе більш-менш цінне було вивезене до Венеції та інших західноєвропейських держав, на продаж були розібрані навіть дахи деяких церков і великого імператорського палацу, після чого імператор Балдуїн II змушений був перенести свою резиденцію до монастиря Пантократора.
Повернути собі Константинополь грекам вдалося лише 15 липня 1261 року, коли місто відкрило браму перед володарем Нікейської імперії Михаїлом VIII Палеологом. Він формально відновив Візантійську імперію і став засновником останньої династії візантійських імператорів.
Доба Палеологів. Здобуття Константинополя Мехмедом II
Відновити колишню потугу Палеологам не вдалося. Південнослов'янські царства відокремилися і в їхніх літописах для держави з столицею в Царгороді вживається назва Грецьке царство (а не Ромейська імперія). Держава і її столиця були втягнуті у постійні конфлікти. Левова частина торгівлі потрапила до рук генуезців, які фактично створили у Галаті власну колонію. Надходження до державної скарбниці постійно зменшувалися, і імператори залежали від позик, що їм надавали італійці. Константинополь занепадав, його населення скорочувалося. Особливо відчутним відтік мешканців став тоді, коли сусідні султани з династії Османів почали об'єднувати під своєю владою до того розрізнені турецькі князівства Малої Азії та поступово захоплювати візантійські міста і провінції.
До кінця XIV сторіччя Константинополь опинився у кільці турецьких володінь. У 1394 році місто вперше було взято в облогу османським султаном (Баязидом I). Констанинополь вдалося відстояти, але імперія вже переживала агонію. У 1411 році Муса Челебі вдруге спробував захопити візантійську столицю. Також невдалою була для османів облога 1422 року.
29 травня 1453 року місто було взято військами османського султана Мехмеда Завойовника і у 1457-58 стало столицею імперії. Самі турки називали його на свій лад — Стамбул (тур. İstanbul), проте офіційно місто не перейменовували і навіть в офіційних документах фігурувала і назва Константинополь (тур. قسطنطينيه Konstantiniyye).
Стамбул — від Османів до республіки
Знелюднене місто було швидко заселене. Більшість християнських церков перетворені на мечеті. Недалеко від колишнього збудований палац (Ескі-Сарай), на місці колишнього акрополя Візантія — палац Топкапи, у центрі міста з'явився Великий базар. За часів правління Сулеймана Пишного в 1520–1566 роках місто переживає нову «золоту добу». Головний архітектор Сулеймана Сінан будує, зокрема (закінчена у 1548) і мечеть Сулейманіє. За часів Ахмеда I навпроти Святої Софії зводять Блакитну мечеть (1609–1616) — першу в ісламському світі мечеть із шістьма мінаретами. Величезні витрати спустошують державну скарбницю. Осман II у 1622 році, взагалі вирішив перенести столицю на схід — до Дамаску або ж Алеппо, але був вбитий яничарами.
За часів султана Селіма III (1789–1807) робляться перші спроби реформ (), продовжені Махмудом II і Абдул-Меджидом I («танзимат»). В 1845 році в Стамбулі збудований перший постійний Галатський міст, в 1850 році по Босфору пішли пароплави. 1846 року відкривається Сільськогосподарська школа, 1848 — перше педагогічне училище, 1850 — товариство (османська Академія наук).
Після перемоги у Кримській війні резиденцію султана переносять до палацу Долмабахче, збудованого за європейським зразком. 1868 відкривається Галатасарайський ліцей. 1870 — університет.
У 1871 році в Стамбулі з'являється перша трамвайна лінія, в 1875 році — карликова лінія метро — «Тюнель». У 1889 відкривається залізничний вокзал, який приймає славнозвісний «Східний експрес» сполученням «Париж-Стамбул». Наприкінці XIX ст.. місто отримує сучасну систему електро- і водопостачання.
У 1908 р. спалахнула Молодотурецька революція. На парламентських виборах «молоді турки» здобувають тріумфальну перемогу, уся влада швидко зосереджується в руках «трійки», яку складали військовий міністр Енвер-паша, міністр поліції Талаат-Паша та військовий губернатор Стамбула Джемаль-паша. Вони втягують імперію у першу світову війну на боці Німеччини.
Після підписання Мудросського перемир'я Стамбул був окупований англійськими та французькими військами. Влада султана обмежувалася стінами його палацу. В країні спалахує нова революція, яку очолив Мустафа Кемаль. Столицею новоствореної Турецької Республіки стає Анкара, Стамбул остаточно втрачає свій столичний статус. 1930 року ухвалюють закон, який заборонив в офіційних документах і поштових відправленнях використовувати назву Константинополь. Єдиною офіційною назвою міста залишилося найменування Стамбул.
Культура
Константинополь став найбільшим і найбагатшим міським центром у Східному Середземномор’ї в останні роки Східної Римської імперії, головним чином завдяки стратегічному положенню, тому що знаходився в центрі торгових шляхів між Егейським і Чорним морями. Він залишатиметься столицею східної, грекомовної імперії понад тисячу років. У період розквіту, який приблизно відповідає середньовіччю, це було одне з найбагатших і найбільших міст Європи. Константинополь мав потужний культурний вплив і домінував у більшій частині економічного життя Середземномор’я. Приїжджих і купців особливо вражали прекрасні монастирі та церкви міста, зокрема собор Святої Софії.
Див. також
Примітки
- Войтович Л. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 3 (522) за травень-червень. — С. 51. ISSN 0130-5247
Джерела
- М. Ф. Котляр. Константинополь [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 42. — .
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Кондаков Н. Византийские церкви и памятники Константинополя. — Одеса, 1887
- Лотоцький О. Сторінки минулого, ч. 4. В Царгороді. — В., 1939
- Левченко М. Очерки по истории русско-византийских отношений. — М., 1956.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya rozpovidaye pro istorichne misto z 330 po 1453 roki Shob pereglyanuti stattyu pro misto poperednik u grecki ta ranni rimski chasi div Vizantij Pro Konstantinopol u dobu Osmanskoyi imperiyi ta suchasne misto div Stambul Konstantinopol Kostyantinopol Cargorod dav gr Kwnstantinoypolh lat Constantinopolis tur قسطنطينيه Kostantiniyye Istanbul u skandinavskih sagah Miklagardr misto na yevropejskomu berezi Bosforu v misci de vin poyednuyetsya iz zatokoyu Zolotij Rig Stolicya Shidnoyi Rimskoyi potim Vizantijskoyi imperiyi zasnovano u 324 330 rr imperatorom Kostyantinom I Velikim Mapa Konstantinopolya u vizantijsku dobu napisi na mapi nimeckoyu movoyu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Konstantinopol znachennya IstoriyaDokladnishe Istoriya Konstantinopolya Vizantij Misto zasnovane u 667 roku do n e megarcyami na choli z Bizasom Bizantom na chest yakogo misto otrimalo nazvu Vizantij U 512 478 roci do n e pid vladoyu Persiyi Pislya zvilnennya uvijshov do skladu Afinskoyi arhe U 411 409 i 405 389 rokah do n e timchasovo perebuvav pid kontrolem Sparti u 364 roci do n e Fiv U 357 roci do n e ostatochno vihodit iz pidporyadkuvannya Afin U 340 roci do n e Vizantij vzyav v oblogu Filipp II Makedonskij ale misto vistoyalo z Aleksandrom Velikim vizantijci natomist pidtrimuvali priyazni stosunki i navit dopomagali jomu korablyami U 227 roci do n e misto atakuvali kelti galati yaki zgodom oselilisya na pivnichnomu berezi Zolotogo Rogu U 146 roci do n e Vizantij uklav soyuznij dogovir iz Rimom u 74 r do n e uvijshov do skladu Rimskoyi respubliki U 193 roci misto pislya tririchnoyi oblogi bulo zahoplene Septimiyem Severom Vin nakazav zrujnuvati miski muri i pozbaviti Vizantij usih pilg i privileyiv Dokladnishe Vizantij Kostyantin Velikij mozayika Sv Sofiyi Doba Kostyantina i jogo nashadkiv U 324 roci Kostyantin Velikij rozpochav budivnictvo na misci Vizantiya Novogo Rimu sho zgodom na chest imperatora otrimav nazvu Konstantinopol Oficijno stolicyu imperiyi na beregi Bosfora perenesli 11 travnya 330 roku Kostyantin dbav pro rozbudovu mista zaohochuyuchi pereselyatis do nogo predstavnikiv panivnih verstv torgovciv i remisnikiv z usiyeyi imperiyi Za chas jogo pravlinnya u Konstantinopoli bulo zvedeno 30 palaciv i hramiv 4 tisyachi velikih zhitlovih budinkiv po pivtori sotni lazen i pekaren 8 vodogoniv 2 teatri cirk i novij ipodrom Za nashadkiv Kostyantina derzhavnoyu religiyeyu staye hristiyanstvo Natomist spalahuye zapekla borotba mizh prihilnikami nikejskogo simvolu viri i arianami sho u 342 roci prizvela navit do vulichnih zavorushen u Konstantinopoli Imperator Feodosij I rishuche staye na bik nikejciv Rishennyam sklikanogo nim drugogo Vselenskogo Soboru 381 r za yepiskopom patriarhom Konstantinopolya yak yepiskopom Novogo Rimu bulo viznane druge misce po chesti pislya yepiskopa Rimskogo abo Starogo Rimu sered inshih hristiyanskih iyerarhiv Pislya smerti imperatora Feodosiya I u 395 roci Rimska imperiya ostatochno rozpalasya navpil Konstantinopol staye stoliceyu Shidnoyi abo zh Romejskoyi Vizantijskoyi imperiyi Yak i na Zahodi u derzhavni spravi pochinayut aktivno vtruchatisya vatazhki varvarskih plemen sho yih imperatori zmusheni buli vzyati sobi na sluzhbu Prote 12 lipnya 400 roku meshkanci Konstantinopolya iz zbroyeyu v rukah viganyayut z mista gotiv U 404 r spalahuye povstannya na pidtrimku Ivana Zolotoustogo U 408 hlibnij bunt Misto shvidko zrostaye vzhe naprikinci IV storichchya budinki pochali zvoditi navit za mezhami miskih muriv zbudovanih Kostyantinom U 412 roci Konstantinopol i jogo oboronni sporudi postrazhdali vid zemletrusu Pislya potryasinnya vid bitvi pri Adrianopoli v 378 roci v yakij imperator Valent iz cvitom rimskoyi armiyi buv znishenij vestgotami protyagom kilkoh dniv vlada mista pochala dumati pro vlasnu oboronozdatnist Tomu v 413 414 rokah za nakazom Feodosiya II pobuduvani 18 metrovi zavvishki potrijni fortifikacijni stini yaki nemozhlivo bulo znishiti do poyavi porohu Feodosij takozh zasnuvav universitet bilya Tavrskogo forumu 27 lyutogo 425 roku Priblizno v cej chas na Dunayi z yavivsya Uldin novij lider guniv yakij suttyevo prosunuvsya u Frakiyu Jogo pokinuli bagato poslidovnikiv sho priyednalisya do rimlyan shob vidtisniti korolya na pivnich vid richki Pislya cogo pobudovani novi stini dlya zahistu mista a flot na Dunayi suttyevo pokrashivsya Pislya togo yak varvari zahopili Zahidnu Rimsku imperiyu Konstantinopol stav bezzaperechnoyu stoliceyu Imperatori bilshe ne perebuvali postijno mizh riznimi palacami i zalishalisya u Velikomu Misti zvidki j posilali generaliv komanduvati svoyimi armiyami Bagatstva shidnogo Seredzemnomor ya ta zahidnoyi Aziyi hlinuli do Konstantinopolya Svitanok serednovichchya Najvishogo rozkvitu Vizantiya dosyagla za chasiv imperatora Yustiniana I 527 565 Shopravda neskinchenni vijni vimagali nadzvichajnogo napruzhennya sil i znachnoyu miroyu sprovokuvali potuzhne povstannya sho otrimalo nazvu Nika sichen 532 roku Ale vreshti imperator lishe zmicniv svoyu vladu Abi zaspokoyiti meshkanciv Konstantinopolya Yustinian rozgornuv u stolici nechuvane za masshtabami budivnictvo Za p yat rokiv 532 537 buv zvedenij sobor Svyatoyi Sofiyi najbilshij u sviti hristiyanskij hram Za rahunok novih oboronnih muriv mezhi mista buli rozshireni zokrema za rahunok kvartalu Vlaherni perebudovanij pobudovanij Bukoleon za deyakimi danimi perebudovanij i cerkva Svyatih Sergiya i Vakha Zagalnij viglyad Konstantinopolya za dobi Yustiniana I rekonstrukciya Pislya smerti Yustiniana imperiya uvijshla do smugi zanepadu i gromadyanskih konfliktiv Kulminaciyeyu stalo korotke ale krivave pravlinnya imperatora Foki sho spiravsya na pidtrimku stolichnoyi goloti i soldativ Strati aristokrativ odnak ne zabezpechili konstantinopolcyam sitogo zhittya Pislya kilkoh nevdalih povstan proti uzurpatora Foka buv skinutij novim imperatorom Irakliyem pravlinnya yakogo cilkom pishlo na perebudovu derzhavnogo ustroyu imperiyi i borotbu iz zovnishnimi vorogami U 625 626 Konstantinopol perezhiv vazhku oblogu iz shodu pid jogo murami stoyali persi iz zahodu avari A vzhe cherez kilka desyatirich Vizantiya vtratila Yegipet Siriyu i Palestinu yaki perejshli pid vladu arabiv i ostatochno peretvorivshis na grecku derzhavu Same za Irakliya grecka stala i oficijnoyu movoyu imperiyi Oskilki zh shidni patriarhiyi Oleksandrijska Antiohijska Yerusalimska opinilisya pid vladoyu inovirciv persha rol u pravoslavnij cerkvi ostatochno perejshla do konstantinopolskogo patriarha Vizantijci vidbivayut napad arabiv za dopomogoyu greckogo vognyu Konstantinopol postijno perebuvav pid vijskovoyu zagrozoyu U 670 674 678 717 718 rr Konstantinopol brali v oblogu arabi u 698 roci jogo zdobuli i pograbuvali sami vizantijci suprotivniki imperatora Leontiya 705 roku bilya muriv stolici z yavilisya bolgari yakim vidkriv vorota sam imperator Yustinian II Z 726 do 843 roku Konstantinopol perebuvav u epicentri gromadyanskih voyen mizh ikonoborcyami i prihilnikami shanuvannya ikon U 730 h rokah Lev III Isavr proviv masshtabnij remont Feodosijskih stin yaki buli poshkodzheni chastimi ta zhorstokimi napadami cya robota finansuvalasya specialnim podatkom z usih piddanih imperiyi U 740 misto stalo zhertvoyu velikogo zemletrusu Vidnovlennya postrazhdalih budinkiv zatyagnulosya na kilka desyatirich U 821 roci stolicyu namagalisya zahopiti povstanci na choli z Fomoyu Slov yaninom u 860 Konstantinopol led ne zdobuli rusi yakih shvidshe za vse ocholyuvav kiyivskij knyaz Askold Lishe z prihodom do vladi u 867 roci Makedonskoyi dinastiyi stanovishe v imperiyi pevnim chinom stabilizuvalosya i stolicyu postupovo pochali vidnovlyuvati i rozbudovuvati Bula restavrovana Svyata Sofiya onovleni monastiri pidnyati z ruyin cerkvi i Svyatogo Lavrentiya Za chasiv Romana Lakapina buv zvedenij palac Mirelejon yakij pislya smerti imperatora peretvorili na zhinochij monastir Cargorod i Rus Napad 860 roku stav pershim ale ne ostannim pohodom kiyivskih knyaziv na Konstantinopol Zbereglisya vidomosti pro ekspediciyi 874 907 tilki v kiyivskomu litopisi tomu deyaki istoriki vvazhayut rozpovid pro shit Olega na vorotah Cargoroda legendoyu 944 1043 rokiv Z vizantijcyami voyuvali Svyatoslav Igorovich i Volodimir Velikij ale voni do stolici ne distalisya Sered vijskovih yaki sluzhili u vizantijskij stolici buli j vihidci z Rusi Pri imperatorskomu dvori buv navit okremij ruskij vijskovij viddil Knyazi brali sobi u druzhini vizantijskih princes V XI XII st Cargorod buv takozh miscem svoyeridnogo zaslannya tak knyaz Mstislav Volodimirovich vidpraviv u 1129 do mista p yat polockih knyaziv razom iz yihnimi rodinami bilshist z nih zalishilasya v Konstantinopoli Knyaginya Olga u Cargorodi Miniatyura z Radzivilivskogo litopisu Z Rusi do vizantijskoyi stolici privozili hutra med visk smolu burshtin nevilnikiv a kupuvali shovkovi tkanini metalevi virobi vina predmeti rozkoshi Ruski kupci koristuvalisya u vizantijskij stolici privileyami ustalenimi rusko vizantijskimi dogovorami 911 944 971 rokiv Voni meshkali v okremomu kvartali poblizu monastirya Sv Mamonta Osoblivu rol Konstantinopol zigrav u hreshenni Rusi Za deyakimi danimi same u vizantijskij stolici hrestivsya knyaz Askold U 957 r misto vidvidala knyaginya Olga yaku prijmav i navernuv do hristiyanstva imperator Konstyantin VII Bagryanorodnij Z Cargoroda buli nadislani svyasheniki yaki 988 roku hrestili Volodimira Velikogo i jogo piddanih Ne divno sho z chasu svogo zasnuvannya i do XVII st Kiyivska mitropoliya perebuvala u kanonichnij yurisdikciyi Konstantinopolskoyi patriarhiyi yaka posilala na Rus mitropolitiv Razom iz hristiyanstvom Rus perebrala i vizantijsku kulturu ta mistectvo Rozbudova Kiyeva za Volodimira Velikogo ta Yaroslava Mudrogo zdijsnyuvalasya za konstantinopolskimi zrazkami Sporudzhennya j ozdoblennya cerkov zokrema Sofiyi Kiyivskoyi a takozh knyazhih palaciv Zolotih Vorit vikonuvali grecki majstri ta malyari Najslavnisha ikona Bogomateri z Vishgoroda vidoma yak Volodimirska ye tvorinnyam cargorodskih mitciv U 9 10 stolittyah naselennya Konstantinopolya stanovilo vid 500 000 do 800 000 osib Turki i hrestonosci V 1054 roci hristiyanska cerkva ostatochno rozkololasya Konstantinopol staye stoliceyu ne lishe imperiyi ale j usogo pravoslavnogo svitu prote jogo vpliv pryamo zalezhit vid sili vizantijskih volodariv Ale imperiya same v cej chas pochinaye hilitisya do zanepadu Pislya peremogi pid v 1071 roci nad imperatorom Romanom IV Diogenom turecki sultani z dinastiyi Seldzhukiv zahoplyuyut Malu Aziyu Shidnij kordon imperiyi vidsuvayetsya majzhe do peredmist Konstantinopolya Za chasiv Komniniv misto perebudovuyetsya zvoditsya cerkvi imperatorskij dvir ostatochno perebirayetsya do Vlahernskogo palacu Hrestonosci bilya miskih muriv 1097 Dlya borotbi z turkami Oleksij I Komnin zmushenij buv zvernutisya po dopomogu do hrestonosciv Prote voni mali vlasni plani shodo shidnogo Rimu Uchasniki pershogo Hrestovogo pohodu bilisya z vizantijcyami pered samim Konstantinopolem i navit na miskih murah ne zvazhayuchi na te sho imperiya oficijno bula yihnoyu soyuzniceyu Tomu imperator pokvapivsya yaknajshvidshe perevezti licariv na inshij bik Bosfora Poyava u Siriyi i Palestini Yerusalimskogo korolivstva i aktivne prosuvannya na Shid italijskih konkurentiv venecijciv genuezciv pizanciv zavdali udaru po ekonomici vizantijskoyi stolici suttyevo skorotilisya navit mitni i portovi zbori Nevdovolenij cim Andronik I Komnin u 1183 r skasuvav privileyi italijskih torgivciv i vignav yih za mezhi imperiyi Ale ce prizvelo lishe do posilennya zovnishnogo vtruchannya Shturm Konstantinopolya hrestonoscyami 1204 Za inozemnoyi dopomogi Komniniv zminila dinastiya Angeliv V 1204 roci vidstoronenij vid vladi sin imperatora Isaaka II vtik do Veneciyi i zaproponuvav dozhu Enriko Dandolo spryamuvati hrestonosciv na Konstantinopol Zahidni licari domoglisya povernennya Isaaka II i jogo sina pid imenem Oleksiya IV ale meshkanci stolici z cim ne zmirilisya Pid chas povstannya obidva volodari zaginuli Todi hrestonosci 13 kvitnya 1204 roku vzyali misto shturmom ta piddali jogo grabunku i vognyu Vizantijska imperiya bula likvidovana Konstantinopol stav stoliceyu novoyi derzhavi sho otrimala nazvu Latinska imperiya Imperatorom buv ogoloshenij Balduyin I Flandrskij U misti buv faktichno vstanovlenij okupacijnij rezhim Budivnictvo pripinilosya use bilsh mensh cinne bulo vivezene do Veneciyi ta inshih zahidnoyevropejskih derzhav na prodazh buli rozibrani navit dahi deyakih cerkov i velikogo imperatorskogo palacu pislya chogo imperator Balduyin II zmushenij buv perenesti svoyu rezidenciyu do monastirya Pantokratora Povernuti sobi Konstantinopol grekam vdalosya lishe 15 lipnya 1261 roku koli misto vidkrilo bramu pered volodarem Nikejskoyi imperiyi Mihayilom VIII Paleologom Vin formalno vidnoviv Vizantijsku imperiyu i stav zasnovnikom ostannoyi dinastiyi vizantijskih imperatoriv Obloga Konstantinopolya francuzkij malyunok 1455 r Doba Paleologiv Zdobuttya Konstantinopolya Mehmedom II Vidnoviti kolishnyu potugu Paleologam ne vdalosya Pivdennoslov yanski carstva vidokremilisya i v yihnih litopisah dlya derzhavi z stoliceyu v Cargorodi vzhivayetsya nazva Grecke carstvo a ne Romejska imperiya Derzhava i yiyi stolicya buli vtyagnuti u postijni konflikti Levova chastina torgivli potrapila do ruk genuezciv yaki faktichno stvorili u Galati vlasnu koloniyu Nadhodzhennya do derzhavnoyi skarbnici postijno zmenshuvalisya i imperatori zalezhali vid pozik sho yim nadavali italijci Konstantinopol zanepadav jogo naselennya skorochuvalosya Osoblivo vidchutnim vidtik meshkanciv stav todi koli susidni sultani z dinastiyi Osmaniv pochali ob yednuvati pid svoyeyu vladoyu do togo rozrizneni turecki knyazivstva Maloyi Aziyi ta postupovo zahoplyuvati vizantijski mista i provinciyi Vstup vijsk Mehmeda do Konstantinopolya Do kincya XIV storichchya Konstantinopol opinivsya u kilci tureckih volodin U 1394 roci misto vpershe bulo vzyato v oblogu osmanskim sultanom Bayazidom I Konstaninopol vdalosya vidstoyati ale imperiya vzhe perezhivala agoniyu U 1411 roci Musa Chelebi vdruge sprobuvav zahopiti vizantijsku stolicyu Takozh nevdaloyu bula dlya osmaniv obloga 1422 roku 29 travnya 1453 roku misto bulo vzyato vijskami osmanskogo sultana Mehmeda Zavojovnika i u 1457 58 stalo stoliceyu imperiyi Sami turki nazivali jogo na svij lad Stambul tur Istanbul prote oficijno misto ne perejmenovuvali i navit v oficijnih dokumentah figuruvala i nazva Konstantinopol tur قسطنطينيه Konstantiniyye Stambul vid Osmaniv do respubliki Znelyudnene misto bulo shvidko zaselene Bilshist hristiyanskih cerkov peretvoreni na mecheti Nedaleko vid kolishnogo zbudovanij palac Eski Saraj na misci kolishnogo akropolya Vizantiya palac Topkapi u centri mista z yavivsya Velikij bazar Za chasiv pravlinnya Sulejmana Pishnogo v 1520 1566 rokah misto perezhivaye novu zolotu dobu Golovnij arhitektor Sulejmana Sinan buduye zokrema zakinchena u 1548 i mechet Sulejmaniye Za chasiv Ahmeda I navproti Svyatoyi Sofiyi zvodyat Blakitnu mechet 1609 1616 pershu v islamskomu sviti mechet iz shistma minaretami Velichezni vitrati spustoshuyut derzhavnu skarbnicyu Osman II u 1622 roci vzagali virishiv perenesti stolicyu na shid do Damasku abo zh Aleppo ale buv vbitij yanicharami Za chasiv sultana Selima III 1789 1807 roblyatsya pershi sprobi reform prodovzheni Mahmudom II i Abdul Medzhidom I tanzimat V 1845 roci v Stambuli zbudovanij pershij postijnij Galatskij mist v 1850 roci po Bosforu pishli paroplavi 1846 roku vidkrivayetsya Silskogospodarska shkola 1848 pershe pedagogichne uchilishe 1850 tovaristvo osmanska Akademiya nauk Pislya peremogi u Krimskij vijni rezidenciyu sultana perenosyat do palacu Dolmabahche zbudovanogo za yevropejskim zrazkom 1868 vidkrivayetsya Galatasarajskij licej 1870 universitet U 1871 roci v Stambuli z yavlyayetsya persha tramvajna liniya v 1875 roci karlikova liniya metro Tyunel U 1889 vidkrivayetsya zaliznichnij vokzal yakij prijmaye slavnozvisnij Shidnij ekspres spoluchennyam Parizh Stambul Naprikinci XIX st misto otrimuye suchasnu sistemu elektro i vodopostachannya U 1908 r spalahnula Molodoturecka revolyuciya Na parlamentskih viborah molodi turki zdobuvayut triumfalnu peremogu usya vlada shvidko zoseredzhuyetsya v rukah trijki yaku skladali vijskovij ministr Enver pasha ministr policiyi Talaat Pasha ta vijskovij gubernator Stambula Dzhemal pasha Voni vtyaguyut imperiyu u pershu svitovu vijnu na boci Nimechchini Pislya pidpisannya Mudrosskogo peremir ya Stambul buv okupovanij anglijskimi ta francuzkimi vijskami Vlada sultana obmezhuvalasya stinami jogo palacu V krayini spalahuye nova revolyuciya yaku ocholiv Mustafa Kemal Stoliceyu novostvorenoyi Tureckoyi Respubliki staye Ankara Stambul ostatochno vtrachaye svij stolichnij status 1930 roku uhvalyuyut zakon yakij zaboroniv v oficijnih dokumentah i poshtovih vidpravlennyah vikoristovuvati nazvu Konstantinopol Yedinoyu oficijnoyu nazvoyu mista zalishilosya najmenuvannya Stambul Dokladnishe Istoriya StambulaKulturaKonstantinopol stav najbilshim i najbagatshim miskim centrom u Shidnomu Seredzemnomor yi v ostanni roki Shidnoyi Rimskoyi imperiyi golovnim chinom zavdyaki strategichnomu polozhennyu tomu sho znahodivsya v centri torgovih shlyahiv mizh Egejskim i Chornim moryami Vin zalishatimetsya stoliceyu shidnoyi grekomovnoyi imperiyi ponad tisyachu rokiv U period rozkvitu yakij priblizno vidpovidaye serednovichchyu ce bulo odne z najbagatshih i najbilshih mist Yevropi Konstantinopol mav potuzhnij kulturnij vpliv i dominuvav u bilshij chastini ekonomichnogo zhittya Seredzemnomor ya Priyizhdzhih i kupciv osoblivo vrazhali prekrasni monastiri ta cerkvi mista zokrema sobor Svyatoyi Sofiyi Div takozhKonstantinopol u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi Vizantijska imperiya Stambul Turechchina j UkrayinaPrimitkiVojtovich L Golmgard de pravili ruski knyazi Svyatoslav Igorevich Volodimir Svyatoslavich ta Yaroslav Volodimirovich Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2015 3 522 za traven cherven S 51 ISSN 0130 5247DzherelaM F Kotlyar Konstantinopol 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 42 ISBN 978 966 00 0855 4 Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kondakov N Vizantijskie cerkvi i pamyatniki Konstantinopolya Odesa 1887 Lotockij O Storinki minulogo ch 4 V Cargorodi V 1939 Levchenko M Ocherki po istorii russko vizantijskih otnoshenij M 1956