Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анатолійський біогеографічний регіон — це біогеографічний регіон Туреччини за визначенням Європейської агенції довкілля.
Обсяг
Анатолійський біогеографічний регіон охоплює внутрішні та східні частини Анатолії та виключає прибережні райони уздовж Чорного та Середземного моря. До її складу входять Центральне Анатолійське плоскогір'я, Понтійські й Таврські гори та Північна Месопотамія. Це область нещодавно складених гір, утворених з осадових порід від палеозою до четвертинного періоду (541 Ma). Район геологічно нестабільний і дуже схильний до землетрусів. Середня висота близько 900 метрів над рівнем моря з перетнутим рельєфом, що оточує райони пологих або рівнинних земель. Головні річки – Євфрат, Тигр, Кизилирмак і Сакар'я. Площа — 450 000 км².
Середовище
На більшій частині території випадає низький рівень опадів. Існують великі перепади температур між літом і зимою. Червоні та сіро-бурі підзолисті ґрунти поряд з бурими лісовими ґрунтами представляють найпоширенішу групу ґрунтів. Цей регіон забезпечує біогеографічний перехід між Європою та Азією та є домом для кількох ссавців, які походять із Північної Африки чи Азії. Існує багато ендемічних видів флори, пристосованих до умов ксерофітного та солоного степу. Загрози для біорізноманіття включають сільське господарство, надмірний випас, екзотичні види, дамби та дренажні проєкти.
Види
Рослинність
Степові місця проживання представляють основну природну рослинність регіону. Однак значна частина степів була перетворена на орні землі або перебуває під значним тиском через надмірне випасання худоби. Можна виділити два різні типи первинних степів: степи з домінуванням ксерофітних видів і солончаки. Характерним видом рослин сухого, глибоко ґрунтованого рівнинного степу басейну Конья на заході є полин Artemisia santonicum. A. santonicum має панування 50–60 % і може виростати до 20–40 см. Проте біомаса сучасних полинових степів, як правило, дуже низька через надмірне випасання худоби, що також призводить до зменшення різноманіття видів. З A. santonicum утворює асоціації багато видів, наприклад, Thymus sipyleus і Bromus tectorum. Степи на південному сході мають напівпустельний характер з деякими типовими рослинами, такими як Artemisia herba-alba, Eryngium billardierei і Salvia spinosa.
Рослинність гірських степів за видовим різноманіттям і складом відрізняється від рівнинних. На мілкоґрунтових горах, які страждають від надмірного випасу та ерозії, в місцях проживання колючих чагарників переважають види родів Astragalus й Acantholimon. Onobrychis cornuta — характерний вид гірського степу на північних схилах Таврських гір, звернених до басейну Конья. Деякі приклади найважливіших видів рослин, які використовуються для випасу в гірському степу, — Thymus sipyleus, Bromus tomentellus, Hedysarum pestalozzae та Globularia orientalis.
У Центральній Анатолії й на Ігдірській рівнині є великі території солоного степу. У цих районах переважають види родин Chenopodiaceae і Plumbaginaceae. Солоні степи та болота басейну Коньї, особливо в районі озера Туз, мають дуже високу частку рослинного ендемізму. Gladiolus halophilus, Acantholimon halophilum, Hypericum salsugineum і Taraxacum mirabile — приклади ендемічних видів. Дренажні та зрошувальні схеми, створені останніми роками, вимили ці території та перетворили їх на орні землі. У кількох місцях, куди закачують ґрунтові води для поливу, найпоширенішою культурою став солестійкий цукровий буряк. Солоні степи також використовують для випасу худоби, хоча й не так інтенсивно. Проте в басейні Коньї все ще залишаються величезні території незайманого солоного степу.
Вторинні степи, створені розчищенням та/або випасанням колишніх чагарників або лісових ділянок, охоплюють решту Центральної Анатолії та значну частину Східної Анатолії з вкрапленнями залишків видів Quercus, Pinus та Juniperus.
Лише 4 % території області вкриті лісами, які зустрічаються переважно на сході на нижніх схилах гір. На півночі Анатолії відносно вологий клімат відбивається переважно мезофітною рослинністю, що характеризується листяними лісами, в основному переважають дуби. Ліси з сосною Pinus nigra ssp. pallasiana та сосною звичайною простягаються переважно в перехідній зоні до Чорноморського регіону, а насадження перших зустрічаються також локально на півдні Центральної Анатолії. Сосна Палласа хоча й утворює деякі чисті насадження, де клімат континентальніший, він має тенденцію утворювати змішані консорціуми: напр., у західній Анатолії зустрічається в суміші з P. brutia, видами Quercus, Juniperus і Abies equi trojana. На вищих гірських схилах навколо лінії дерев сосна Палласа утворює розріджені змішані ліси з видами Juniperus. Ці ліси також містять багато видів, характерних для степової рослинності (наприклад, Pyrus elaeagrifolia, Prunus spinosa, видами Crataegus) і багато трав'янистих видів у підстилі. Ліси, що складаються з сосен групи Pinus sylvestris, переважно входять до Pinus sylvestris ssp. hamata, зустрічаються в Понтійському хребті на півночі Анатолії. Ліси із середземноморськими елементами, такими як Cedrus libani та Abies cilicica, є в районі, що оточує озеро Бейшехір, у західній Анатолії.
Водно-болотні угіддя численні й варіюються від содових до вулканічних озер. Озера, як правило, є замкнутими системами басейнів, оточені великими очеретами й зазвичай живляться невеликими струмками. Найбільше озеро в регіоні — озеро Ван, содове озеро площею 390 000 га. Єдина риба, яка може вижити в солонуватих водах озера Ван — Alburnus tarichi. Річки Євфрат і Тигр утворюють важливі прибережні місця проживання в східній і південно-східній Анатолії з великими заплавами. Характерними рисами є чагарник Tamarix, також Populus. Кілька видів афротропічного та східного походження потрапили в анатолійський регіон за течією цих річок. І внутрішні водно-болотні угіддя, і прибережні місця проживання в регіоні перебувають під критичною загрозою: сучасні тенденції до осушення водно-болотних угідь та будівництва великомасштабних водосховищ на Євфраті та Тигрі можуть призвести до зникнення багатьох видів та місць існування, обмежених лише цією частиною регіону. Водно-болотні угіддя Анатолії мають міжнародне значення через популяції птахів та ендемічних риб.
Тваринний світ
Інформація про фауну регіону дуже обмежена, особливо щодо безхребетних. Різноманітність безхребетних (переважно комах) дуже велика завдяки винятковому багатству рослин. Точної оцінки кількості безхребетних тварин немає, хоча передбачається, що вона становить не менше 30 000 видів.
У регіоні зареєстровано приблизно 95 видів ссавців. З них 31 мають азійське або північноафриканське походження і не трапляються у Європі. Ряд видів, що мають особливе значення для цього біогеографічного регіону — це кріт Talpa davidiana, гієна Hyaena hyaena, джейран (Gazella subgutturosa) та вівця Ovis aries. Лише в цьому регіоні й у прилеглій частині Середземномор'я зустрічаються Felis chaus, Panthera pardus, Herpestes ichneumon. Соня Dryomys laniger — невеликий вид ссавців, ендемічний для Анатолії, що живе на висоті понад 2000 м на горі Тавр. Багато з цих видів стали дуже рідкісними з 1970-х років. Вони перебувають під загрозою зникнення і, ймовірно, зникнуть через одне-два десятиліття, якщо терміново не вжити заходів щодо збереження. Panthera pardus востаннє в Туреччині зафіксували в 1992 році. Panthera tigris вимер у цьому регіоні наприкінці 1970-х років.
Що стосується птахів, то в анатолійському регіоні регулярно зустрічається 360 видів. Вони включають багато видів, що перебувають під загрозою глобальної загрози, та видів, що становлять європейське занепокоєння. Прикладами глобально загрожених видів, що розмножуються в цьому регіоні, є пелікан Pelecanus crispus, чирок Marmaronetta angustirostris, орел Aquila heliaca, пустельга Falco naumanni, Crex crex і Otis tarda. Деякі з анатолійських птахів не трапляються в Європі: Ammoperdix griseogularis, Charadrius leschenaultii, Bucanetes mongolicus. Популяції великої кількості видів, особливо тих, які пов’язані з прибережними місцями проживання, скорочуються з загрозливою швидкістю через будівництво великомасштабних водойм на Євфраті та Тигрі. Заплави в регіоні є місцем розмноження багатьох рідкісних видів птахів, включаючи Grus і Anthropoides virgo. Інші важливі види європейського занепокоєння в основному пов'язані з вищими частинами гір: Tetraogallus caspius і Prunella ocularis.
У регіоні проживає 14 видів амфібій і 81 плазунів. ≈ 30 з них мають азійське походження, включаючи трьох ящірок, які є ендемічними для анатолійського регіону: Eremias suphani, Darevskia bendimahiensis і Darevskia sapphirina. Прибережна гадюка Vipera xanthina є ендеміком Туреччини, що зустрічається в цьому регіоні та в прилеглій частині Середземноморського регіону. Ареали багатьох рідкісних видів обмежені Північною Месопотамією та районом Ігдір/Ван. Світова популяція черепахи Rafetus euphraticus обмежується річками Євфрат і Тигр, які підлягають спорудженню великомасштабних дамб.
Є 85 видів риб, 40 з яких більше в жодному біогеографічному регіоні не зустрічаються. Шістнадцять (напр., Alburnus akili в озері Бейшехір і Alburnus heckeli в озері Хазар) з цих 40 видів є ендемічними для водно-болотних угідь Анатолії, і багато з них знаходяться під критичною загрозою через інтродукцію чужорідних видів, таких як судак Sander lucioperca. Серед не ендеміків ареали 21 виду риби обмежуються басейнами Євфрату та Тигру, і їхнє виживання в регіоні знаходиться під серйозною загрозою.
Джерела
- Condé, S.; Richard, D. (2008). (PDF). European Environment Agency. Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2018. Процитовано 26.01.2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anatolijskij biogeografichnij region ce biogeografichnij region Turechchini za viznachennyam Yevropejskoyi agenciyi dovkillya Biogeografichni regioni Yevropi j Turechchini arktichnij borealnij atlantichnij kontinentalnij alpijskij pannonskij seredzemnomorskij makaronezijskij stepovij chornomorskij ta anatolijskij regioniObsyagAnatolijskij biogeografichnij region ohoplyuye vnutrishni ta shidni chastini Anatoliyi ta viklyuchaye priberezhni rajoni uzdovzh Chornogo ta Seredzemnogo morya Do yiyi skladu vhodyat Centralne Anatolijske ploskogir ya Pontijski j Tavrski gori ta Pivnichna Mesopotamiya Ce oblast neshodavno skladenih gir utvorenih z osadovih porid vid paleozoyu do chetvertinnogo periodu 541 Ma Rajon geologichno nestabilnij i duzhe shilnij do zemletrusiv Serednya visota blizko 900 metriv nad rivnem morya z peretnutim relyefom sho otochuye rajoni pologih abo rivninnih zemel Golovni richki Yevfrat Tigr Kizilirmak i Sakar ya Plosha 450 000 km SeredovisheNa bilshij chastini teritoriyi vipadaye nizkij riven opadiv Isnuyut veliki perepadi temperatur mizh litom i zimoyu Chervoni ta siro buri pidzolisti grunti poryad z burimi lisovimi gruntami predstavlyayut najposhirenishu grupu gruntiv Cej region zabezpechuye biogeografichnij perehid mizh Yevropoyu ta Aziyeyu ta ye domom dlya kilkoh ssavciv yaki pohodyat iz Pivnichnoyi Afriki chi Aziyi Isnuye bagato endemichnih vidiv flori pristosovanih do umov kserofitnogo ta solonogo stepu Zagrozi dlya bioriznomanittya vklyuchayut silske gospodarstvo nadmirnij vipas ekzotichni vidi dambi ta drenazhni proyekti VidiArtemisia santonicum tipova roslina anatolijskogo stepu Roslinnist Stepovi miscya prozhivannya predstavlyayut osnovnu prirodnu roslinnist regionu Odnak znachna chastina stepiv bula peretvorena na orni zemli abo perebuvaye pid znachnim tiskom cherez nadmirne vipasannya hudobi Mozhna vidiliti dva rizni tipi pervinnih stepiv stepi z dominuvannyam kserofitnih vidiv i solonchaki Harakternim vidom roslin suhogo gliboko gruntovanogo rivninnogo stepu basejnu Konya na zahodi ye polin Artemisia santonicum A santonicum maye panuvannya 50 60 i mozhe virostati do 20 40 sm Prote biomasa suchasnih polinovih stepiv yak pravilo duzhe nizka cherez nadmirne vipasannya hudobi sho takozh prizvodit do zmenshennya riznomanittya vidiv Z A santonicum utvoryuye asociaciyi bagato vidiv napriklad Thymus sipyleus i Bromus tectorum Stepi na pivdennomu shodi mayut napivpustelnij harakter z deyakimi tipovimi roslinami takimi yak Artemisia herba alba Eryngium billardierei i Salvia spinosa Roslinnist girskih stepiv za vidovim riznomanittyam i skladom vidriznyayetsya vid rivninnih Na milkogruntovih gorah yaki strazhdayut vid nadmirnogo vipasu ta eroziyi v miscyah prozhivannya kolyuchih chagarnikiv perevazhayut vidi rodiv Astragalus j Acantholimon Onobrychis cornuta harakternij vid girskogo stepu na pivnichnih shilah Tavrskih gir zvernenih do basejnu Konya Deyaki prikladi najvazhlivishih vidiv roslin yaki vikoristovuyutsya dlya vipasu v girskomu stepu Thymus sipyleus Bromus tomentellus Hedysarum pestalozzae ta Globularia orientalis U Centralnij Anatoliyi j na Igdirskij rivnini ye veliki teritoriyi solonogo stepu U cih rajonah perevazhayut vidi rodin Chenopodiaceae i Plumbaginaceae Soloni stepi ta bolota basejnu Konyi osoblivo v rajoni ozera Tuz mayut duzhe visoku chastku roslinnogo endemizmu Gladiolus halophilus Acantholimon halophilum Hypericum salsugineum i Taraxacum mirabile prikladi endemichnih vidiv Drenazhni ta zroshuvalni shemi stvoreni ostannimi rokami vimili ci teritoriyi ta peretvorili yih na orni zemli U kilkoh miscyah kudi zakachuyut gruntovi vodi dlya polivu najposhirenishoyu kulturoyu stav solestijkij cukrovij buryak Soloni stepi takozh vikoristovuyut dlya vipasu hudobi hocha j ne tak intensivno Prote v basejni Konyi vse she zalishayutsya velichezni teritoriyi nezajmanogo solonogo stepu Vtorinni stepi stvoreni rozchishennyam ta abo vipasannyam kolishnih chagarnikiv abo lisovih dilyanok ohoplyuyut reshtu Centralnoyi Anatoliyi ta znachnu chastinu Shidnoyi Anatoliyi z vkraplennyami zalishkiv vidiv Quercus Pinus ta Juniperus Sosna Pallasa Pinus nigra pallasiana tipova roslina anatolijskogo lisu Lishe 4 teritoriyi oblasti vkriti lisami yaki zustrichayutsya perevazhno na shodi na nizhnih shilah gir Na pivnochi Anatoliyi vidnosno vologij klimat vidbivayetsya perevazhno mezofitnoyu roslinnistyu sho harakterizuyetsya listyanimi lisami v osnovnomu perevazhayut dubi Lisi z sosnoyu Pinus nigra ssp pallasiana ta sosnoyu zvichajnoyu prostyagayutsya perevazhno v perehidnij zoni do Chornomorskogo regionu a nasadzhennya pershih zustrichayutsya takozh lokalno na pivdni Centralnoyi Anatoliyi Sosna Pallasa hocha j utvoryuye deyaki chisti nasadzhennya de klimat kontinentalnishij vin maye tendenciyu utvoryuvati zmishani konsorciumi napr u zahidnij Anatoliyi zustrichayetsya v sumishi z P brutia vidami Quercus Juniperus i Abies equi trojana Na vishih girskih shilah navkolo liniyi derev sosna Pallasa utvoryuye rozridzheni zmishani lisi z vidami Juniperus Ci lisi takozh mistyat bagato vidiv harakternih dlya stepovoyi roslinnosti napriklad Pyrus elaeagrifolia Prunus spinosa vidami Crataegus i bagato trav yanistih vidiv u pidstili Lisi sho skladayutsya z sosen grupi Pinus sylvestris perevazhno vhodyat do Pinus sylvestris ssp hamata zustrichayutsya v Pontijskomu hrebti na pivnochi Anatoliyi Lisi iz seredzemnomorskimi elementami takimi yak Cedrus libani ta Abies cilicica ye v rajoni sho otochuye ozero Bejshehir u zahidnij Anatoliyi Vodno bolotni ugiddya chislenni j variyuyutsya vid sodovih do vulkanichnih ozer Ozera yak pravilo ye zamknutimi sistemami basejniv otocheni velikimi ocheretami j zazvichaj zhivlyatsya nevelikimi strumkami Najbilshe ozero v regioni ozero Van sodove ozero plosheyu 390 000 ga Yedina riba yaka mozhe vizhiti v solonuvatih vodah ozera Van Alburnus tarichi Richki Yevfrat i Tigr utvoryuyut vazhlivi priberezhni miscya prozhivannya v shidnij i pivdenno shidnij Anatoliyi z velikimi zaplavami Harakternimi risami ye chagarnik Tamarix takozh Populus Kilka vidiv afrotropichnogo ta shidnogo pohodzhennya potrapili v anatolijskij region za techiyeyu cih richok I vnutrishni vodno bolotni ugiddya i priberezhni miscya prozhivannya v regioni perebuvayut pid kritichnoyu zagrozoyu suchasni tendenciyi do osushennya vodno bolotnih ugid ta budivnictva velikomasshtabnih vodoshovish na Yevfrati ta Tigri mozhut prizvesti do zniknennya bagatoh vidiv ta misc isnuvannya obmezhenih lishe ciyeyu chastinoyu regionu Vodno bolotni ugiddya Anatoliyi mayut mizhnarodne znachennya cherez populyaciyi ptahiv ta endemichnih rib Tvarinnij svit Giyena smugasta Hyaena hyaena traplyayetsya na pivdni regionu Informaciya pro faunu regionu duzhe obmezhena osoblivo shodo bezhrebetnih Riznomanitnist bezhrebetnih perevazhno komah duzhe velika zavdyaki vinyatkovomu bagatstvu roslin Tochnoyi ocinki kilkosti bezhrebetnih tvarin nemaye hocha peredbachayetsya sho vona stanovit ne menshe 30 000 vidiv U regioni zareyestrovano priblizno 95 vidiv ssavciv Z nih 31 mayut azijske abo pivnichnoafrikanske pohodzhennya i ne traplyayutsya u Yevropi Ryad vidiv sho mayut osoblive znachennya dlya cogo biogeografichnogo regionu ce krit Talpa davidiana giyena Hyaena hyaena dzhejran Gazella subgutturosa ta vivcya Ovis aries Lishe v comu regioni j u prileglij chastini Seredzemnomor ya zustrichayutsya Felis chaus Panthera pardus Herpestes ichneumon Sonya Dryomys laniger nevelikij vid ssavciv endemichnij dlya Anatoliyi sho zhive na visoti ponad 2000 m na gori Tavr Bagato z cih vidiv stali duzhe ridkisnimi z 1970 h rokiv Voni perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya i jmovirno zniknut cherez odne dva desyatilittya yaksho terminovo ne vzhiti zahodiv shodo zberezhennya Panthera pardus vostannye v Turechchini zafiksuvali v 1992 roci Panthera tigris vimer u comu regioni naprikinci 1970 h rokiv Sho stosuyetsya ptahiv to v anatolijskomu regioni regulyarno zustrichayetsya 360 vidiv Voni vklyuchayut bagato vidiv sho perebuvayut pid zagrozoyu globalnoyi zagrozi ta vidiv sho stanovlyat yevropejske zanepokoyennya Prikladami globalno zagrozhenih vidiv sho rozmnozhuyutsya v comu regioni ye pelikan Pelecanus crispus chirok Marmaronetta angustirostris orel Aquila heliaca pustelga Falco naumanni Crex crex i Otis tarda Deyaki z anatolijskih ptahiv ne traplyayutsya v Yevropi Ammoperdix griseogularis Charadrius leschenaultii Bucanetes mongolicus Populyaciyi velikoyi kilkosti vidiv osoblivo tih yaki pov yazani z priberezhnimi miscyami prozhivannya skorochuyutsya z zagrozlivoyu shvidkistyu cherez budivnictvo velikomasshtabnih vodojm na Yevfrati ta Tigri Zaplavi v regioni ye miscem rozmnozhennya bagatoh ridkisnih vidiv ptahiv vklyuchayuchi Grus i Anthropoides virgo Inshi vazhlivi vidi yevropejskogo zanepokoyennya v osnovnomu pov yazani z vishimi chastinami gir Tetraogallus caspius i Prunella ocularis Gadyuka osmanska Montivipera xanthina endemik Turechchini U regioni prozhivaye 14 vidiv amfibij i 81 plazuniv 30 z nih mayut azijske pohodzhennya vklyuchayuchi troh yashirok yaki ye endemichnimi dlya anatolijskogo regionu Eremias suphani Darevskia bendimahiensis i Darevskia sapphirina Priberezhna gadyuka Vipera xanthina ye endemikom Turechchini sho zustrichayetsya v comu regioni ta v prileglij chastini Seredzemnomorskogo regionu Areali bagatoh ridkisnih vidiv obmezheni Pivnichnoyu Mesopotamiyeyu ta rajonom Igdir Van Svitova populyaciya cherepahi Rafetus euphraticus obmezhuyetsya richkami Yevfrat i Tigr yaki pidlyagayut sporudzhennyu velikomasshtabnih damb Ye 85 vidiv rib 40 z yakih bilshe v zhodnomu biogeografichnomu regioni ne zustrichayutsya Shistnadcyat napr Alburnus akili v ozeri Bejshehir i Alburnus heckeli v ozeri Hazar z cih 40 vidiv ye endemichnimi dlya vodno bolotnih ugid Anatoliyi i bagato z nih znahodyatsya pid kritichnoyu zagrozoyu cherez introdukciyu chuzhoridnih vidiv takih yak sudak Sander lucioperca Sered ne endemikiv areali 21 vidu ribi obmezhuyutsya basejnami Yevfratu ta Tigru i yihnye vizhivannya v regioni znahoditsya pid serjoznoyu zagrozoyu DzherelaConde S Richard D 2008 PDF European Environment Agency Arhiv originalu PDF za 21 grudnya 2018 Procitovano 26 01 2022