Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Боривітер степовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець (праворуч) та дві самки | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Falco naumanni , 1818 | ||||||||||||||||
 Ареал степового боривітра гніздування осіле проживання зимування | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Боривітер степовий (Falco naumanni) — вид птахів родини Соколові (Falconidae) ряду Соколоподібні (Falconiformes). В Україні рідкісний птах, який, можливо, зник на гніздуванні. Належить до Червоної Книги України (статус-найменший ризик).
Зовнішній вигляд
Сокіл невеликих розмірів. У дорослого самця спина і більша частина верху крил руді, голова, смуги на крилах, надхвістя і хвіст зверху сірі, на верхівці хвоста чорна смуга; низ рудуватий з чорними плямами і рисками; махові пера чорно-бурі; дзьоб блакитно-сірий, восковиця і ноги жовті, очі темно-коричневі. Кігті білі. Доросла самка і молодий птах зверху іржасті з темно-бурими плямами; знизу вохристі з бурими плямами.
Дуже подібний до боривітра звичайного (Falco tinnunculus). Дорослий самець боривітра степового відрізняється від дорослого самця боривітра звичайного сірим кольором деякої частини верхніх покривних пер другорядних махових, а також відсутністю будь-яких «вусів» і темних плям на спині і зверху на крилах. Самки цих двох видів боривітрів відрізняються лише кольором кігтів. Маса тіла — 150–210 г, довжина тіла — 290–320 мм, розмах крил — 580–720 мм.
Ареал виду та його поширення в Україні
Гніздовий ареал охоплює Південну Європу, Північну Африку, Західну Азію, Центральну Азію. В Україні зрідка трапляється в степовій смузі (останні роки тільки в Криму). Зимує в Африці (на південь від Сахари) та Південній Азії.
Чисельність і причини її зміни
Сучасна чисельність виду в Європі оцінена в 25-42 тис. пар. Спостерігається загальне зниження чисельності на півдні Європи, що пов'язано з багаторічними флуктаціями чисельності виду в межах ареалу. Причини падіння чисельності — тісні зв'язки з динамікою чисельності саранових, розорювання цілини, застосування пестицидів, відстріл.
В Україні протягом ХХ ст. чисельність знижувалась, але в 1960-ті рр. на Закарпатті та в Криму вид був досить звичайним і гніздився колоніями до 400 пар (Крим). В 1990-х рр. поодинокі пари були відомі в Донецькій області і Криму. В останні роки гніздування поодиноких пар ймовірне в Криму, але цілком можливо, що вид вже зник з гніздової фауни України. Дані різних авторів про гніздування виду на початку XXI ст. в Донецькій, Дніпропетровській, Закарпатській областях та в Криму при перевірці не підтвердились.
Особливості біології
Перелітний птах. З'являється на місцях гніздування в кінці березня — квітні. Трапляється на вапнякових, глинистих урвищах, уступах скель, спорудах людини серед степу. Відкладає яйця наприкінці квітня — на початку травня. Гнізда влаштовує у норах, розщелинах скель, на карнизах будинків і урвищ. Надає перевагу глибоким, до двох метрів, нішам і тріщинам з м'яким ґрунтом як підстилкою, шар якого може бути невеликий (0,5-1 см). Рідше гніздиться в наскрізних нішах або на захищених зверху карнизом виступах. Гніздо являє собою собою розчищений майданчик або неглибоку ямку (останнє буває рідко і характерніше для боривітра звичайного), в якій і лежать яйця. В минулому відомі колоніальні гніздування (Крим, Закарпаття). У кладці 4-5 яєць. Насиджує самка, 28 діб. Пташенята вилітають з гнізда у липні. Відліт з кінця серпня — у вересні.
Живиться переважно комахами (сарана), дрібними мишоподібними гризунами і птахами.
Охорона
Включено до Конвенції CITES (Додаток ІІ), Бернської конвенції (Додаток ІІ). Включено до Червоної книги України (1994, 2009), Червоного переліку МСОП та Європейського червоного переліку. В Україні на гніздуванні охоронявся в Опукському природному заповіднику.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Посилання
- Стригунов В.І., Милобог Ю.В., Вєтров В.В. Боривітер степовий // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. М.М.Щербака. — К. : Укр. енциклопедія, 1994. — С. 438. — 5000 прим. — .
- Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К.: Наукова думка, 1977. — 322 с.
Зовнішні посилання
- Хижі птахи України [ 12 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Боривітер степовий у Червоній книзі України [ 29 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Lesser kestrel species text in The Atlas of Southern African Birds [ 16 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Ageing and sexing (PDF; 3.5 MB) by Javier Blasco-Zumeta & Gerd-Michael Heinze [ 8 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boriviter stepovijSamec pravoruch ta dvi samkiOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sokolopodibni Falconiformes Rodina Sokolovi Falconidae Rid Sokil Falco Vid Boriviter stepovijBinomialna nazvaFalco naumanni 1818Areal stepovogo borivitra gnizduvannya osile prozhivannya zimuvannyaPosilannyaVikishovishe Category Falco naumanniVikividi Falco naumanniITIS 175646MSOP 22696357NCBI 148594Fossilworks 368997 Boriviter stepovij Falco naumanni vid ptahiv rodini Sokolovi Falconidae ryadu Sokolopodibni Falconiformes V Ukrayini ridkisnij ptah yakij mozhlivo znik na gnizduvanni Nalezhit do Chervonoyi Knigi Ukrayini status najmenshij rizik Zovnishnij viglyadPoshtova marka Boriviter stepovij 2020 rik Sokil nevelikih rozmiriv U doroslogo samcya spina i bilsha chastina verhu kril rudi golova smugi na krilah nadhvistya i hvist zverhu siri na verhivci hvosta chorna smuga niz ruduvatij z chornimi plyamami i riskami mahovi pera chorno buri dzob blakitno sirij voskovicya i nogi zhovti ochi temno korichnevi Kigti bili Dorosla samka i molodij ptah zverhu irzhasti z temno burimi plyamami znizu vohristi z burimi plyamami Duzhe podibnij do borivitra zvichajnogo Falco tinnunculus Doroslij samec borivitra stepovogo vidriznyayetsya vid doroslogo samcya borivitra zvichajnogo sirim kolorom deyakoyi chastini verhnih pokrivnih per drugoryadnih mahovih a takozh vidsutnistyu bud yakih vusiv i temnih plyam na spini i zverhu na krilah Samki cih dvoh vidiv borivitriv vidriznyayutsya lishe kolorom kigtiv Masa tila 150 210 g dovzhina tila 290 320 mm rozmah kril 580 720 mm Areal vidu ta jogo poshirennya v UkrayiniGnizdovij areal ohoplyuye Pivdennu Yevropu Pivnichnu Afriku Zahidnu Aziyu Centralnu Aziyu V Ukrayini zridka traplyayetsya v stepovij smuzi ostanni roki tilki v Krimu Zimuye v Africi na pivden vid Sahari ta Pivdennij Aziyi Chiselnist i prichini yiyi zminiSuchasna chiselnist vidu v Yevropi ocinena v 25 42 tis par Sposterigayetsya zagalne znizhennya chiselnosti na pivdni Yevropi sho pov yazano z bagatorichnimi fluktaciyami chiselnosti vidu v mezhah arealu Prichini padinnya chiselnosti tisni zv yazki z dinamikoyu chiselnosti saranovih rozoryuvannya cilini zastosuvannya pesticidiv vidstril V Ukrayini protyagom HH st chiselnist znizhuvalas ale v 1960 ti rr na Zakarpatti ta v Krimu vid buv dosit zvichajnim i gnizdivsya koloniyami do 400 par Krim V 1990 h rr poodinoki pari buli vidomi v Doneckij oblasti i Krimu V ostanni roki gnizduvannya poodinokih par jmovirne v Krimu ale cilkom mozhlivo sho vid vzhe znik z gnizdovoyi fauni Ukrayini Dani riznih avtoriv pro gnizduvannya vidu na pochatku XXI st v Doneckij Dnipropetrovskij Zakarpatskij oblastyah ta v Krimu pri perevirci ne pidtverdilis Osoblivosti biologiyiYajcya borivitra stepovogo v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzej Perelitnij ptah Z yavlyayetsya na miscyah gnizduvannya v kinci bereznya kvitni Traplyayetsya na vapnyakovih glinistih urvishah ustupah skel sporudah lyudini sered stepu Vidkladaye yajcya naprikinci kvitnya na pochatku travnya Gnizda vlashtovuye u norah rozshelinah skel na karnizah budinkiv i urvish Nadaye perevagu glibokim do dvoh metriv nisham i trishinam z m yakim gruntom yak pidstilkoyu shar yakogo mozhe buti nevelikij 0 5 1 sm Ridshe gnizditsya v naskriznih nishah abo na zahishenih zverhu karnizom vistupah Gnizdo yavlyaye soboyu soboyu rozchishenij majdanchik abo negliboku yamku ostannye buvaye ridko i harakternishe dlya borivitra zvichajnogo v yakij i lezhat yajcya V minulomu vidomi kolonialni gnizduvannya Krim Zakarpattya U kladci 4 5 yayec Nasidzhuye samka 28 dib Ptashenyata vilitayut z gnizda u lipni Vidlit z kincya serpnya u veresni Zhivitsya perevazhno komahami sarana dribnimi mishopodibnimi grizunami i ptahami OhoronaVklyucheno do Konvenciyi CITES Dodatok II Bernskoyi konvenciyi Dodatok II Vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 Chervonogo pereliku MSOP ta Yevropejskogo chervonogo pereliku V Ukrayini na gnizduvanni ohoronyavsya v Opukskomu prirodnomu zapovidniku PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 PosilannyaStrigunov V I Milobog Yu V Vyetrov V V Boriviter stepovij Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit pid red M M Sherbaka K Ukr enciklopediya 1994 S 438 5000 prim ISBN 978 966 97059 0 7 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Zubarovskij V M Fauna Ukrayini T 5 Ptahi Vip 2 Hizhi ptahi K Naukova dumka 1977 322 s Zovnishni posilannyaHizhi ptahi Ukrayini 12 bereznya 2013 u Wayback Machine Boriviter stepovij u Chervonij knizi Ukrayini 29 listopada 2012 u Wayback Machine Lesser kestrel species text in The Atlas of Southern African Birds 16 lipnya 2015 u Wayback Machine Ageing and sexing PDF 3 5 MB by Javier Blasco Zumeta amp Gerd Michael Heinze 8 listopada 2016 u Wayback Machine