Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альпійський біогеографічний регіон — це біогеографічний регіон за визначенням Європейського агентства з навколишнього середовища, який охоплює гірські регіони Європи.
Обсяг
Альпійський біогеографічний регіон Європи включає Альпи у Франції, Італії, Німеччини, Австрії, Словенії, Швейцарії та Монако, Апенніни в Італії, Піренеї між Іспанією та Францією, Сканди у Швеції, Фінляндії та Норвегії та Карпати в Словаччині, Польща, Румунія та Україна. Регіон також включає Динари, Балкани, Родопи. Урал і Кавказ створюють границі Європи.
Найбільші гірські хребти: Карпати протяжністю 1450 км й найбільшою висотою 2665 м; Сканди протяжністю 1400 км й найбільшою висотою 2469 м; Апенніни протяжністю 1350 км й найбільшою висотою 2914 м; Альпи протяжністю 1200 км й найбільшою висотою 4807 м; Піренеї протяжністю 430 км й найбільшою висотою 3404 м.
Середовище
Усі хребти в Альпійському регіоні мають велику висоту, перетнутий рельєф і відносно холодний і суворий клімат. Усі гори мають однакові зони рослинності, але далі на північ низькотемпературні зони лежать нижче (у Скандах лінія дерев нижче 1000 м, а в Піренеях вона значно перевищує 2000 м). На нижніх схилах — ліси й трав'янисті місцевості. Вище розміщені альпійські луки й чагарникові пустища, а потім деякі дуже витривалі рослини, пристосовані до скель і снігу на найвищих висотах. Складний рельєф створює багато різноманітних мікрокліматів. Альпійський регіон містить ≈ 2/3 рослин, що трапляються в Європі, включаючи ендемічні рослини з дуже обмеженим поширенням.
З точки зору фауни, ця територія стала важливим притулком для багатьох видів, які спочатку у більшій кількості зустрічалися в низовинах. Великі хижі ссавці (вовки, ведмеді, рисі) та хижі птахи (орли, соколи, грифи) перемістилися в гори, бо, на відміну від більшості інших регіонів, вони все ще приховують великі не фрагментовані території, де людське втручання обмежене.
Є й справжні альпійські види, наприклад, полівка снігова (Microtus nivalis), козел альпійський (Capra ibex) та багато безхребетних. Альпійський регіон особливо багатий на жуків і метеликів: наприклад, в Італії приблизно половина видів метеликів трапляється над лінією дерев. Деякі птахи також добре пристосувалися до гірського середовища, в тому числі галка червонодзьоба (Pyrrhocorax pyrrhocorax) і хрустан євразійський (Charadrius morinellus). Багато більше птахів зупиняється під час своїх міграційних маршрутів.
Альпи
Альпи утворені в результаті потужного зіткнення між Африканською та Євразійською континентальними плитами, що відкрило кристалічні гірські утворення. Альпи також служать мостом між середземноморським кліматом на півдні та більш помірною погодою на півночі. Більш ніж половина Альп укрита лісами. На півночі на нижніх схилах переважають листяні дерева, а на півдні — вічнозелені ліси. Хвойні ліси переважають на більших висотах і в сухих внутрішніх районах, де випадає значно менше опадів. Загалом, ліси все ще перебувають у відносно природному стані, особливо на більших висотах, і тому є важливим притулком та екологічним коридором для багатьох великих видів, таких як ведмеді й вовки.
Більшість із 80 видів ссавців у Альпах — це дрібні гризуни, кажани й копитні. Багато з них є реліктами останнього льодовикового періоду. Альпи також є домом для величезної різноманітності безхребетних. Деякі з них зараз настільки рідкісні, що їх довелося включити в Директиву про середовище проживання, наприклад, Rosalia alpina та Carabus olympiae. Щонайменше 200 видів птахів гніздяться в горах і ще 200 мігрують чи зимують тут. Багато хто шукав тут притулку, щоб уникнути переслідувань і отримати користь від кількох великих віддалених районів, що залишилися в Європі. Ніхто не є більш символічним, ніж бородатий гриф Gypaetus barbatus Цей вид вимер в Альпах на рубежі століть, але відтоді був знову завезений. Наразі близько 130 особин були повторно випущені в дику природу, і триває скоординована програма для збереження цього виду в гірських ланцюгах Європи.
Ці гори можуть бути одними з найбагатших у Європі, але вони також є одними з найбільш інтенсивно експлуатованих. Понад 11 мільйонів людей живуть в Альпах, в основному в долинах, які дедалі більш урбанізовані. Ще 100 мільйонів людей відвідують гори з метою туризму та відпочинку. Все це чинить величезний тиск на крихке середовище.
Апенніни
Кілька вершин Апеннін підіймаються вище 2000 м, найвищою є Корно-Гранде (2912 м). Тут же знаходиться найпівденніший льодовик Європи – Кальдероне. Велика частина Апеннін складається з вапнякових і доломітових порід, які породжують багато карстових явищ, таких як западини, печери, підземні водні канали та глибокі ущелини. На клімат сильно впливають Середземноморська низовина та вітри з Адріатичного моря. Це забезпечує ідеальне середовище для характерних апеннінських букових лісів, часто з видами Ilex і Taxus, які покривають майже дві третини центрального ареалу. Більшість цих лісів досі перебувають у досить природному стані. Невеликі ділянки реліктової гірської сосни (Pinus mugo) і карликового ялівцю (Juniperus nana) також можна знайти над лінією дерев, серед величезних альпійських луків і чагарників.
Флористична цінність Апеннін дуже висока. На Апеннінах зареєстровано понад 2000 видів рослин, у тому числі багато ендеміків, таких як Androsace mathildae і Adonis distorta.
Ізольовані популяції вовка й бурого ведмедя також знайшли притулок на Апеннінах. Ендемічна серна, яка майже повністю вимерла, повільно відновлюється завдяки узгодженій програмі реінтродукції та суворій охороні. Серед інших типових видів — ендемічна Salamandrina terdigitata і рідкісна Vipera ursinii, яка живе на високих рівнинах вище 1700 м.
Людське населення на Апеннінах невелике і зменшується. Проте масштабний розвиток інфраструктури залишається загрозою. Будівництво великої підземної атомної станції та автомобільного тунелю викликало багато суперечок у 1990-х роках. Більшість центральних Апеннін включені в мережу взаємопов'язаних національних парків, тривають зусилля щодо відродження гірських сіл за допомогою ретельно спланованих ініціатив екологічного туризму.
Сканди
Сформовані послідовними періодами зледеніння, Сканди є найдавнішими горами в Альпійському регіоні. Погодні умови, як правило, дуже суворі з температурою близько нуля протягом більшої частини року. Захід знаходиться під впливом океану та Гольфстріму, тоді як схід має більш континентальний характер з меншою кількістю вітру та опадів. Через ці складні умови більш ніж половина Скандів без дерев, натомість величезні площі вкриті куцою рослинністю, де переважають типові пустищні види, такі як верес, злакові, осокові. Іноді рідкісні види (як Ranunculus lapponicus і Papaver laestadianum) з'являються в кишенях з багатим ґрунтом і високою вологістю, як і крихітний лапландський рододендрон (Rhododendron lapponicum). На більших висотах рослинність стає настільки рідкісною, що більшу частину ландшафту переважають голі скелі та валуни. Тут можуть вижити лише деякі судинні рослини, такі як Ranunculus glacialis. Нижче з'являються плями низькорослої берези та субарктичної верби. Ще нижче схили огортаються березою гірською, Betula pubescens czerepanovii, яка є панівним типом лісу для Скандів.
У порівнянні з іншими альпійськими горами, Сканди мають відносно низьку видову різноманітність. Проте вони залишаються життєво важливим компонентом біорізноманіття Європи. Загалом тут знайдено 26 рослин і 16 видів тварин, зазначені в Директиві про місця існування. Багато з присутніх тварин обмежені циркумполярним регіоном, наприклад песець, лемінг, росомаха, сова біла та кречет.
Людська присутність у Скандах дуже низька. Деякі види діяльності, як-от перекриття річки для гідроелектроенергії чи розширення оленярства мали згубний вплив на місцеве навколишнє середовище. Проте більшість гір залишаються незайманими від впливу людини.
Піренеї
Піренеї простягаються від берегів Середземного моря до Атлантичного океану. Це найменший гірський ланцюг ув Альпійському регіоні. Північний і південний схили сильно контрастують. На півночі через вплив Атлантичного океану випадає велика кількість опадів, і, як наслідок, значна частина схилу гір покрита буком і ялицями. Південні схили, з іншого боку, значно сухіші й мають більш пологий ухил. Це краще підходить для сосни звичайної, ялівцю і, нижче, вічнозеленого дуба. Над лінією дерев (2400–2900 м) рослинність дуже схожа на Альпи, хоча й дещо менш різноманітна. Карликові верби обіймають землю разом з альпійськими пустищами й трав'янистими місцевостями. На крем'яних пасовищах панує Festuca eskia, яка є унікальною для цієї території. У Піренеях також є велика кількість потоків, каскадів і озер. На висоті понад 1000 м є понад 1500 озер. У Піренеях було зареєстровано ≈ 3000 видів судинних рослин, з яких щонайменше 120 видів є ендемічними, включаючи Alyssum pyrenaicum і Aster pyrenaeus.
У Піренеях з-поміж тварин присутні рідкісні ендеміки Galemys pyrenaicus і Capra pyrenaica pyrenaica. Козел, на жаль, вимер у 2001 році. Переслідуваний надмірним полюванням, рятувальні дії почалися занадто пізно, щоб врятувати його від вимирання.
Піренеї значно менш заселені, ніж Альпи, хоча і тут донедавна хліборобство та пастух були основними видами діяльності. У минулому Піренеї також були сильно вирубані. Останнім часом спостерігається сплеск туризму, особливо на гірськолижних курортах.
Карпати
Карпати — наймолодша і найсхідніша з гір Альпійського регіону. Ареал вдвічі вужчий за Альпи, а вершини вдвічі нижчі. На зовнішніх схилах панівна гірська порода складається з пісковику та сланцю, тоді як у внутрішній частині міститься ланцюг вулканічних гір. На весь ареал сильно впливає континентальний клімат. Це пояснює великі перепади температури взимку та літо (від -21°C до +35°C). Верхньоальпійський і сніговий пояси, як правило, відсутні. Насправді лише 5% землі перебуває над межею дерев. Більшу частину ареалу займають гірські ліси. У передгір'ях переважає Quercus petraea, а в гірському регіоні переважають букові ліси. На висоті вони зливаються в змішані насадження бука-ялиці або бука-ялиці-ялини, з часом поступаючись місцем модринам і соснам. Карпати містять деякі з найважливіших залишків незайманих букових лісів, що залишилися на континенті. Як наслідок, вони багаті видами. Тут можна зустріти понад 300 видів птахів, серед яких Ficedula hypoleuca, Strix uralensis, Dendrocopos leucotos і Prunella collaris. Інші типові види включають Microtus tatricus, Marmota marmota latirostris. У Карпатах проживає найбільша в Європі популяція великих м'ясоїдних тварин. Близько 8000 ведмедів, 4000 вовків і 3000 рисей все ще бродять у горах, що становить понад 40% всього населення ЄС. Карпати фактично є основним коридором для міграції та розселення видів через їхнє стратегічне розташування між сходом і заходом.
Карпати також дуже багаті на флору. Було зареєстровано понад 3500 видів, включаючи багато рідкісних і характерних видів, таких як Cyclamen purpurascens, Pulsatilla slavica, Tozzia carpathica та Daphne arbuscula.
У Карпатах багато невеликих озер (багато з них льодовикового походження) і густа мережа річок і струмків які добре живляться рясними опадами. Вони є притулком для більш ніж 100 видів риб і численних земноводних, таких як рідкісні Triturus montandoni. Натомість часто трапляються видри зі щільністю до однієї на 10–15 км² у деяких частинах.
У Карпатах проживає близько 16 мільйонів людей, які залучені в сільськогосподарську чи туристичну активність.
Джерела
- Sundseth, K. (2006). (PDF). Luxembourg: European Commission Environment Directorate General. Архів оригіналу (PDF) за 16 червня 2019. Процитовано 23.01.2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alpijskij biogeografichnij region ce biogeografichnij region za viznachennyam Yevropejskogo agentstva z navkolishnogo seredovisha yakij ohoplyuye girski regioni Yevropi Biogeografichni regioni Yevropi j Turechchini arktichnij borealnij atlantichnij kontinentalnij alpijskij pannonskij seredzemnomorskij makaronezijskij stepovij chornomorskij ta anatolijskij regioniObsyagAlpijskij biogeografichnij region Yevropi vklyuchaye Alpi u Franciyi Italiyi Nimechchini Avstriyi Sloveniyi Shvejcariyi ta Monako Apennini v Italiyi Pireneyi mizh Ispaniyeyu ta Franciyeyu Skandi u Shveciyi Finlyandiyi ta Norvegiyi ta Karpati v Slovachchini Polsha Rumuniya ta Ukrayina Region takozh vklyuchaye Dinari Balkani Rodopi Ural i Kavkaz stvoryuyut granici Yevropi Najbilshi girski hrebti Karpati protyazhnistyu 1450 km j najbilshoyu visotoyu 2665 m Skandi protyazhnistyu 1400 km j najbilshoyu visotoyu 2469 m Apennini protyazhnistyu 1350 km j najbilshoyu visotoyu 2914 m Alpi protyazhnistyu 1200 km j najbilshoyu visotoyu 4807 m Pireneyi protyazhnistyu 430 km j najbilshoyu visotoyu 3404 m SeredovisheUsi hrebti v Alpijskomu regioni mayut veliku visotu peretnutij relyef i vidnosno holodnij i suvorij klimat Usi gori mayut odnakovi zoni roslinnosti ale dali na pivnich nizkotemperaturni zoni lezhat nizhche u Skandah liniya derev nizhche 1000 m a v Pireneyah vona znachno perevishuye 2000 m Na nizhnih shilah lisi j trav yanisti miscevosti Vishe rozmisheni alpijski luki j chagarnikovi pustisha a potim deyaki duzhe vitrivali roslini pristosovani do skel i snigu na najvishih visotah Skladnij relyef stvoryuye bagato riznomanitnih mikroklimativ Alpijskij region mistit 2 3 roslin sho traplyayutsya v Yevropi vklyuchayuchi endemichni roslini z duzhe obmezhenim poshirennyam Z tochki zoru fauni cya teritoriya stala vazhlivim pritulkom dlya bagatoh vidiv yaki spochatku u bilshij kilkosti zustrichalisya v nizovinah Veliki hizhi ssavci vovki vedmedi risi ta hizhi ptahi orli sokoli grifi peremistilisya v gori bo na vidminu vid bilshosti inshih regioniv voni vse she prihovuyut veliki ne fragmentovani teritoriyi de lyudske vtruchannya obmezhene Ye j spravzhni alpijski vidi napriklad polivka snigova Microtus nivalis kozel alpijskij Capra ibex ta bagato bezhrebetnih Alpijskij region osoblivo bagatij na zhukiv i metelikiv napriklad v Italiyi priblizno polovina vidiv metelikiv traplyayetsya nad liniyeyu derev Deyaki ptahi takozh dobre pristosuvalisya do girskogo seredovisha v tomu chisli galka chervonodzoba Pyrrhocorax pyrrhocorax i hrustan yevrazijskij Charadrius morinellus Bagato bilshe ptahiv zupinyayetsya pid chas svoyih migracijnih marshrutiv AlpiAlpi utvoreni v rezultati potuzhnogo zitknennya mizh Afrikanskoyu ta Yevrazijskoyu kontinentalnimi plitami sho vidkrilo kristalichni girski utvorennya Alpi takozh sluzhat mostom mizh seredzemnomorskim klimatom na pivdni ta bilsh pomirnoyu pogodoyu na pivnochi Bilsh nizh polovina Alp ukrita lisami Na pivnochi na nizhnih shilah perevazhayut listyani dereva a na pivdni vichnozeleni lisi Hvojni lisi perevazhayut na bilshih visotah i v suhih vnutrishnih rajonah de vipadaye znachno menshe opadiv Zagalom lisi vse she perebuvayut u vidnosno prirodnomu stani osoblivo na bilshih visotah i tomu ye vazhlivim pritulkom ta ekologichnim koridorom dlya bagatoh velikih vidiv takih yak vedmedi j vovki Bilshist iz 80 vidiv ssavciv u Alpah ce dribni grizuni kazhani j kopitni Bagato z nih ye reliktami ostannogo lodovikovogo periodu Alpi takozh ye domom dlya velicheznoyi riznomanitnosti bezhrebetnih Deyaki z nih zaraz nastilki ridkisni sho yih dovelosya vklyuchiti v Direktivu pro seredovishe prozhivannya napriklad Rosalia alpina ta Carabus olympiae Shonajmenshe 200 vidiv ptahiv gnizdyatsya v gorah i she 200 migruyut chi zimuyut tut Bagato hto shukav tut pritulku shob uniknuti peresliduvan i otrimati korist vid kilkoh velikih viddalenih rajoniv sho zalishilisya v Yevropi Nihto ne ye bilsh simvolichnim nizh borodatij grif Gypaetus barbatus Cej vid vimer v Alpah na rubezhi stolit ale vidtodi buv znovu zavezenij Narazi blizko 130 osobin buli povtorno vipusheni v diku prirodu i trivaye skoordinovana programa dlya zberezhennya cogo vidu v girskih lancyugah Yevropi Ci gori mozhut buti odnimi z najbagatshih u Yevropi ale voni takozh ye odnimi z najbilsh intensivno ekspluatovanih Ponad 11 miljoniv lyudej zhivut v Alpah v osnovnomu v dolinah yaki dedali bilsh urbanizovani She 100 miljoniv lyudej vidviduyut gori z metoyu turizmu ta vidpochinku Vse ce chinit velicheznij tisk na krihke seredovishe ApenniniKilka vershin Apennin pidijmayutsya vishe 2000 m najvishoyu ye Korno Grande 2912 m Tut zhe znahoditsya najpivdennishij lodovik Yevropi Kalderone Velika chastina Apennin skladayetsya z vapnyakovih i dolomitovih porid yaki porodzhuyut bagato karstovih yavish takih yak zapadini pecheri pidzemni vodni kanali ta gliboki ushelini Na klimat silno vplivayut Seredzemnomorska nizovina ta vitri z Adriatichnogo morya Ce zabezpechuye idealne seredovishe dlya harakternih apenninskih bukovih lisiv chasto z vidami Ilex i Taxus yaki pokrivayut majzhe dvi tretini centralnogo arealu Bilshist cih lisiv dosi perebuvayut u dosit prirodnomu stani Neveliki dilyanki reliktovoyi girskoyi sosni Pinus mugo i karlikovogo yalivcyu Juniperus nana takozh mozhna znajti nad liniyeyu derev sered velicheznih alpijskih lukiv i chagarnikiv Floristichna cinnist Apennin duzhe visoka Na Apenninah zareyestrovano ponad 2000 vidiv roslin u tomu chisli bagato endemikiv takih yak Androsace mathildae i Adonis distorta Izolovani populyaciyi vovka j burogo vedmedya takozh znajshli pritulok na Apenninah Endemichna serna yaka majzhe povnistyu vimerla povilno vidnovlyuyetsya zavdyaki uzgodzhenij programi reintrodukciyi ta suvorij ohoroni Sered inshih tipovih vidiv endemichna Salamandrina terdigitata i ridkisna Vipera ursinii yaka zhive na visokih rivninah vishe 1700 m Lyudske naselennya na Apenninah nevelike i zmenshuyetsya Prote masshtabnij rozvitok infrastrukturi zalishayetsya zagrozoyu Budivnictvo velikoyi pidzemnoyi atomnoyi stanciyi ta avtomobilnogo tunelyu viklikalo bagato superechok u 1990 h rokah Bilshist centralnih Apennin vklyucheni v merezhu vzayemopov yazanih nacionalnih parkiv trivayut zusillya shodo vidrodzhennya girskih sil za dopomogoyu retelno splanovanih iniciativ ekologichnogo turizmu SkandiSformovani poslidovnimi periodami zledeninnya Skandi ye najdavnishimi gorami v Alpijskomu regioni Pogodni umovi yak pravilo duzhe suvori z temperaturoyu blizko nulya protyagom bilshoyi chastini roku Zahid znahoditsya pid vplivom okeanu ta Golfstrimu todi yak shid maye bilsh kontinentalnij harakter z menshoyu kilkistyu vitru ta opadiv Cherez ci skladni umovi bilsh nizh polovina Skandiv bez derev natomist velichezni ploshi vkriti kucoyu roslinnistyu de perevazhayut tipovi pustishni vidi taki yak veres zlakovi osokovi Inodi ridkisni vidi yak Ranunculus lapponicus i Papaver laestadianum z yavlyayutsya v kishenyah z bagatim gruntom i visokoyu vologistyu yak i krihitnij laplandskij rododendron Rhododendron lapponicum Na bilshih visotah roslinnist staye nastilki ridkisnoyu sho bilshu chastinu landshaftu perevazhayut goli skeli ta valuni Tut mozhut vizhiti lishe deyaki sudinni roslini taki yak Ranunculus glacialis Nizhche z yavlyayutsya plyami nizkorosloyi berezi ta subarktichnoyi verbi She nizhche shili ogortayutsya berezoyu girskoyu Betula pubescens czerepanovii yaka ye panivnim tipom lisu dlya Skandiv U porivnyanni z inshimi alpijskimi gorami Skandi mayut vidnosno nizku vidovu riznomanitnist Prote voni zalishayutsya zhittyevo vazhlivim komponentom bioriznomanittya Yevropi Zagalom tut znajdeno 26 roslin i 16 vidiv tvarin zaznacheni v Direktivi pro miscya isnuvannya Bagato z prisutnih tvarin obmezheni cirkumpolyarnim regionom napriklad pesec leming rosomaha sova bila ta krechet Lyudska prisutnist u Skandah duzhe nizka Deyaki vidi diyalnosti yak ot perekrittya richki dlya gidroelektroenergiyi chi rozshirennya olenyarstva mali zgubnij vpliv na misceve navkolishnye seredovishe Prote bilshist gir zalishayutsya nezajmanimi vid vplivu lyudini PireneyiPireneyi prostyagayutsya vid beregiv Seredzemnogo morya do Atlantichnogo okeanu Ce najmenshij girskij lancyug uv Alpijskomu regioni Pivnichnij i pivdennij shili silno kontrastuyut Na pivnochi cherez vpliv Atlantichnogo okeanu vipadaye velika kilkist opadiv i yak naslidok znachna chastina shilu gir pokrita bukom i yalicyami Pivdenni shili z inshogo boku znachno suhishi j mayut bilsh pologij uhil Ce krashe pidhodit dlya sosni zvichajnoyi yalivcyu i nizhche vichnozelenogo duba Nad liniyeyu derev 2400 2900 m roslinnist duzhe shozha na Alpi hocha j desho mensh riznomanitna Karlikovi verbi obijmayut zemlyu razom z alpijskimi pustishami j trav yanistimi miscevostyami Na krem yanih pasovishah panuye Festuca eskia yaka ye unikalnoyu dlya ciyeyi teritoriyi U Pireneyah takozh ye velika kilkist potokiv kaskadiv i ozer Na visoti ponad 1000 m ye ponad 1500 ozer U Pireneyah bulo zareyestrovano 3000 vidiv sudinnih roslin z yakih shonajmenshe 120 vidiv ye endemichnimi vklyuchayuchi Alyssum pyrenaicum i Aster pyrenaeus U Pireneyah z pomizh tvarin prisutni ridkisni endemiki Galemys pyrenaicus i Capra pyrenaica pyrenaica Kozel na zhal vimer u 2001 roci Peresliduvanij nadmirnim polyuvannyam ryatuvalni diyi pochalisya zanadto pizno shob vryatuvati jogo vid vimirannya Pireneyi znachno mensh zaseleni nizh Alpi hocha i tut donedavna hliborobstvo ta pastuh buli osnovnimi vidami diyalnosti U minulomu Pireneyi takozh buli silno virubani Ostannim chasom sposterigayetsya splesk turizmu osoblivo na girskolizhnih kurortah KarpatiKarpati najmolodsha i najshidnisha z gir Alpijskogo regionu Areal vdvichi vuzhchij za Alpi a vershini vdvichi nizhchi Na zovnishnih shilah panivna girska poroda skladayetsya z piskoviku ta slancyu todi yak u vnutrishnij chastini mistitsya lancyug vulkanichnih gir Na ves areal silno vplivaye kontinentalnij klimat Ce poyasnyuye veliki perepadi temperaturi vzimku ta lito vid 21 C do 35 C Verhnoalpijskij i snigovij poyasi yak pravilo vidsutni Naspravdi lishe 5 zemli perebuvaye nad mezheyu derev Bilshu chastinu arealu zajmayut girski lisi U peredgir yah perevazhaye Quercus petraea a v girskomu regioni perevazhayut bukovi lisi Na visoti voni zlivayutsya v zmishani nasadzhennya buka yalici abo buka yalici yalini z chasom postupayuchis miscem modrinam i sosnam Karpati mistyat deyaki z najvazhlivishih zalishkiv nezajmanih bukovih lisiv sho zalishilisya na kontinenti Yak naslidok voni bagati vidami Tut mozhna zustriti ponad 300 vidiv ptahiv sered yakih Ficedula hypoleuca Strix uralensis Dendrocopos leucotos i Prunella collaris Inshi tipovi vidi vklyuchayut Microtus tatricus Marmota marmota latirostris U Karpatah prozhivaye najbilsha v Yevropi populyaciya velikih m yasoyidnih tvarin Blizko 8000 vedmediv 4000 vovkiv i 3000 risej vse she brodyat u gorah sho stanovit ponad 40 vsogo naselennya YeS Karpati faktichno ye osnovnim koridorom dlya migraciyi ta rozselennya vidiv cherez yihnye strategichne roztashuvannya mizh shodom i zahodom Karpati takozh duzhe bagati na floru Bulo zareyestrovano ponad 3500 vidiv vklyuchayuchi bagato ridkisnih i harakternih vidiv takih yak Cyclamen purpurascens Pulsatilla slavica Tozzia carpathica ta Daphne arbuscula U Karpatah bagato nevelikih ozer bagato z nih lodovikovogo pohodzhennya i gusta merezha richok i strumkiv yaki dobre zhivlyatsya ryasnimi opadami Voni ye pritulkom dlya bilsh nizh 100 vidiv rib i chislennih zemnovodnih takih yak ridkisni Triturus montandoni Natomist chasto traplyayutsya vidri zi shilnistyu do odniyeyi na 10 15 km u deyakih chastinah U Karpatah prozhivaye blizko 16 miljoniv lyudej yaki zalucheni v silskogospodarsku chi turistichnu aktivnist DzherelaSundseth K 2006 PDF Luxembourg European Commission Environment Directorate General Arhiv originalu PDF za 16 chervnya 2019 Procitovano 23 01 2022