Чирянка вузькодзьоба (Marmaronetta angustirostris) — вид качок середнього розміру з Південної Європи, Північної Африки, Західної та Центральної Азії. Це єдиний представник монотипового роду Вузькодзьоба чирянка (Marmaronetta).
Чирянка вузькодзьоба | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Гусеподібні (Anseriformes) |
Родина: | Качкові (Anatidae) |
Підродина: | Anatinae |
Рід: | Вузькодзьоба чирянка (Marmaronetta) Reichenbach, 1853 |
Вид: | Чирянка вузькодзьоба (M. angustirostris) |
Біноміальна назва | |
Marmaronetta angustirostris (, 1832) |
Етимологія
Родова назва Marmaronetta від дав.-гр. μάρμαρος — «мармурові» і νῆττα — «качка»; видова назва від лат. angustus — «вузький» і -rostris — «-дзьобий»
Морфологічна характеристика
Довжина качки приблизно 39–42 см. Дорослі особини блідо-пісочно-коричневого забарвлення з дифузно-білими плямами, з темною пов'язкою на очах і кудлатою головою. Самиця в середньому менша за самця, але в іншому статі схожі. Молоді особини схожі, але з більшою кількістю брудно-білих плям. Під час польоту крила виглядають блідими без помітного малюнка.
Середовище проживання
Цей вид має фрагментарне поширення у Середземномор'ї, західній, центральній і південній Азії (Іспанія, Марокко, Алжир, Туніс, Лівія, Туреччина, Ізраїль, Йорданія, Сирія, Єгипет, Азербайджан, Вірменія, Росія, Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан, Казахстан, Ірак, Іран, Афганістан, Пакистан, Індія та Китай). Зимує на півночі та заході Африки на південь від Сахари, а також в Ірані, Пакистані та північно-західній Індії. Вид демонструє мінливі, кочові рухи і здатний розповсюджуватися в пошуках відповідного середовища проживання в будь-який час року, якщо цього вимагають зміни умов. Існує загальна тенденція до більш південного поширення протягом нерозмножуваного сезону та більш північного поширення протягом сезону розмноження.
Спосіб життя
Він дуже стадний після розмноження та в період нерозмноження, коли зустрічається у великих моновидових зграях до 2000 особин, а потенційно >5000 особин. Протягом сезону розмноження він більш розосереджений. Гнізда іноді будуються в безпосередній близькості один від одного. Гніздування зафіксовано з середини квітня до кінця червня. Вид демонструє значні коливання чисельності населення, частково у відповідь на щорічні коливання кількості опадів.
Пристосований до тимчасових, непередбачуваних водно-болотних угідь середземноморського типу і розмножується в досить сухих, схожих на степ районах на мілководних прісноводних, солонуватих або лужних ставках з добре зарослими береговими лініями, а також багатою водною рослинністю. Він також розмножується на дельтових болотах, де є ділянки мілководдя з великою кількістю осоки та чагарників. Крім того, він може використовувати повільні річки та солоні прибережні лагуни, а також рукотворні водно-болотні угіддя, включаючи ставки для вирощування риби, невеликі водойми та ін. Хоча й надає перевагу солонуватим водно-болотним угіддям, але прагне уникати вод з високою солоністю.
Дієта значно варіюється в залежності від сезонів і місць, а також залежно від віку. Двокрилі є важливим компонентом раціону, особливо перед і під час сезону розмноження. Дрібне насіння стає все більш важливим після сезону розмноження. Щойно вилупилися пташенята сильно залежать від дзвінцевих.
Гнізда зазвичай будують на землі біля краю води, під покривом рослинності. Гнізда зазвичай будують на землі біля краю води, під покривом рослинності. Вони також можуть зустрічатися над водою в насадженнях Typha і, як повідомляється, були знайдені на дахах очеретяних хат.
Загрози й охорона
Понад 50% придатного середовища проживання, можливо, було знищено протягом 20 століття. Осушення водно-болотних угідь для сільського господарства відбувається по всьому його ареалу, особливо в Іраку, де цей вид залишається під загрозою через коливання рівня води та місцеву нестачу води. Гідрологічні роботи сильно вплинули на місця розмноження в Тунісі, Туреччині, Марокко та Іспанії. В Іраку цьому виду також загрожує незаконне полювання та переслідування. Вирубка очерету, спалювання очерету та випас зазвичай зменшують кількість середовища проживання для гніздування. Забруднення від сільськогосподарських, промислових та побутових джерел є загрозою для багатьох місць проживання. У час розмноження вид вразливий до відстрілу та збору яєць. Відсутність середовища проживання після жарких сухих літніх місяців, ймовірно, призводить до високої смертності. Відсутність води для водосховищ Ель-Хондо в Аліканте призвело до значного зниження в Іспанії з 1998 року.
Птах охороняється законом у Болгарії, Ізраїлі, Марокко, Іспанії, Росії, Тунісі та Туреччині. Внесений у Додаток I до директиви ЄС про птахів.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- BirdLife International (2017). Marmaronetta angustirostris. The IUCN. Процитовано 04.02.2022. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chiryanka vuzkodzoba Marmaronetta angustirostris vid kachok serednogo rozmiru z Pivdennoyi Yevropi Pivnichnoyi Afriki Zahidnoyi ta Centralnoyi Aziyi Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Vuzkodzoba chiryanka Marmaronetta Chiryanka vuzkodzoba Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Pidrodina Anatinae Rid Vuzkodzoba chiryanka Marmaronetta Reichenbach 1853 Vid Chiryanka vuzkodzoba M angustirostris Binomialna nazva Marmaronetta angustirostris 1832 EtimologiyaRodova nazva Marmaronetta vid dav gr marmaros marmurovi i nῆtta kachka vidova nazva vid lat angustus vuzkij i rostris dzobij Morfologichna harakteristikaDovzhina kachki priblizno 39 42 sm Dorosli osobini blido pisochno korichnevogo zabarvlennya z difuzno bilimi plyamami z temnoyu pov yazkoyu na ochah i kudlatoyu golovoyu Samicya v serednomu mensha za samcya ale v inshomu stati shozhi Molodi osobini shozhi ale z bilshoyu kilkistyu brudno bilih plyam Pid chas polotu krila viglyadayut blidimi bez pomitnogo malyunka Seredovishe prozhivannyaCej vid maye fragmentarne poshirennya u Seredzemnomor yi zahidnij centralnij i pivdennij Aziyi Ispaniya Marokko Alzhir Tunis Liviya Turechchina Izrayil Jordaniya Siriya Yegipet Azerbajdzhan Virmeniya Rosiya Turkmenistan Uzbekistan Tadzhikistan Kazahstan Irak Iran Afganistan Pakistan Indiya ta Kitaj Zimuye na pivnochi ta zahodi Afriki na pivden vid Sahari a takozh v Irani Pakistani ta pivnichno zahidnij Indiyi Vid demonstruye minlivi kochovi ruhi i zdatnij rozpovsyudzhuvatisya v poshukah vidpovidnogo seredovisha prozhivannya v bud yakij chas roku yaksho cogo vimagayut zmini umov Isnuye zagalna tendenciya do bilsh pivdennogo poshirennya protyagom nerozmnozhuvanogo sezonu ta bilsh pivnichnogo poshirennya protyagom sezonu rozmnozhennya Sposib zhittyaVin duzhe stadnij pislya rozmnozhennya ta v period nerozmnozhennya koli zustrichayetsya u velikih monovidovih zgrayah do 2000 osobin a potencijno gt 5000 osobin Protyagom sezonu rozmnozhennya vin bilsh rozoseredzhenij Gnizda inodi buduyutsya v bezposerednij blizkosti odin vid odnogo Gnizduvannya zafiksovano z seredini kvitnya do kincya chervnya Vid demonstruye znachni kolivannya chiselnosti naselennya chastkovo u vidpovid na shorichni kolivannya kilkosti opadiv Pristosovanij do timchasovih neperedbachuvanih vodno bolotnih ugid seredzemnomorskogo tipu i rozmnozhuyetsya v dosit suhih shozhih na step rajonah na milkovodnih prisnovodnih solonuvatih abo luzhnih stavkah z dobre zaroslimi beregovimi liniyami a takozh bagatoyu vodnoyu roslinnistyu Vin takozh rozmnozhuyetsya na deltovih bolotah de ye dilyanki milkovoddya z velikoyu kilkistyu osoki ta chagarnikiv Krim togo vin mozhe vikoristovuvati povilni richki ta soloni priberezhni laguni a takozh rukotvorni vodno bolotni ugiddya vklyuchayuchi stavki dlya viroshuvannya ribi neveliki vodojmi ta in Hocha j nadaye perevagu solonuvatim vodno bolotnim ugiddyam ale pragne unikati vod z visokoyu solonistyu Diyeta znachno variyuyetsya v zalezhnosti vid sezoniv i misc a takozh zalezhno vid viku Dvokrili ye vazhlivim komponentom racionu osoblivo pered i pid chas sezonu rozmnozhennya Dribne nasinnya staye vse bilsh vazhlivim pislya sezonu rozmnozhennya Shojno vilupilisya ptashenyata silno zalezhat vid dzvincevih Gnizda zazvichaj buduyut na zemli bilya krayu vodi pid pokrivom roslinnosti Gnizda zazvichaj buduyut na zemli bilya krayu vodi pid pokrivom roslinnosti Voni takozh mozhut zustrichatisya nad vodoyu v nasadzhennyah Typha i yak povidomlyayetsya buli znajdeni na dahah ocheretyanih hat Zagrozi j ohoronaPonad 50 pridatnogo seredovisha prozhivannya mozhlivo bulo znisheno protyagom 20 stolittya Osushennya vodno bolotnih ugid dlya silskogo gospodarstva vidbuvayetsya po vsomu jogo arealu osoblivo v Iraku de cej vid zalishayetsya pid zagrozoyu cherez kolivannya rivnya vodi ta miscevu nestachu vodi Gidrologichni roboti silno vplinuli na miscya rozmnozhennya v Tunisi Turechchini Marokko ta Ispaniyi V Iraku comu vidu takozh zagrozhuye nezakonne polyuvannya ta peresliduvannya Virubka ocheretu spalyuvannya ocheretu ta vipas zazvichaj zmenshuyut kilkist seredovisha prozhivannya dlya gnizduvannya Zabrudnennya vid silskogospodarskih promislovih ta pobutovih dzherel ye zagrozoyu dlya bagatoh misc prozhivannya U chas rozmnozhennya vid vrazlivij do vidstrilu ta zboru yayec Vidsutnist seredovisha prozhivannya pislya zharkih suhih litnih misyaciv jmovirno prizvodit do visokoyi smertnosti Vidsutnist vodi dlya vodoshovish El Hondo v Alikante prizvelo do znachnogo znizhennya v Ispaniyi z 1998 roku Ptah ohoronyayetsya zakonom u Bolgariyi Izrayili Marokko Ispaniyi Rosiyi Tunisi ta Turechchini Vnesenij u Dodatok I do direktivi YeS pro ptahiv PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 BirdLife International 2017 Marmaronetta angustirostris The IUCN Procitovano 04 02 2022 angl