Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Європейський арктичний біогеографічний регіон — біогеографічний регіон Європи навколо та в Північному Льодовитому океані. Цей регіон має дуже різноманітний ландшафт і містить деякі з небагатьох великих територій дикої природи, що залишилися в Європі. Значна частина регіону перебуває під заледенінням; поширена вічна мерзлота. Взимку активних видів небагато, але є великі популяції літніх рослин і тварин. Велика кількість видів птахів і риб, що мігрують, нерозривно пов'язані з арктичними екосистемами. У значній частині регіону переважають прибережні місця проживання, і взаємодія з морем є домінантною ознакою. Передбачуване підвищення температури на кілька градусів може радикально змінити умови в багатьох районах і зрушити рослинні та тваринні угруповання до більш бореальних типів. Деякі види можуть вимерти. Існують значні антропогенні впливи від забруднення повітря на великі відстані, а в деяких районах від довготривалого надмірного випасу худоби та нещодавно від туризму.
Європейська комісія та Рада Європи визначили європейський арктичний біогеографічний регіон з метою звітування про зусилля та результати збереження. Регіон включає Ісландію та частину Норвегії (включаючи Свальбард) та Росії, включаючи Землю Франца-Йосифа та Нову Землю. Його площа становить 670 000 км², з яких 63% припадає на Росію, 22% на Норвегію та 15% на Ісландію. Близько 60% території займають поля й тундра.
Рельєф
Регіон містить широкий спектр ландшафтів, від голих скель до боліт, від льодовика до поля, від гір до низинної рівнини. Хоча деякі частини регіону не були покриті льодом під час останнього льодовикового періоду, більшість наземних екосистем є результатом колонізації протягом 10 000 років з того часу. Колонізація рослинності триває в деяких вулканічних районах Ісландії та в районах по всьому регіону, де лід відступає. Попри малу кількість опадів, болотисті ландшафти є поширеними. Узбережжя в основному скелясті, Однак у деяких районах великі рівнини розташовані до моря з болотами й великими дельтами, наприклад, навколо російської річки Печора та на півдні Ісландії.
Ґрунти
Значна частина області має ґрунти з промерзлим шаром в основі. Арктичні ґрунти, як правило, молоді, малородючі та слабо розвинені. Тундрові ґрунти мають товстий шар значною мірою нерозкладеної органічної речовини або торфу. На противагу цьому, ґрунти полярних пустель часто складаються з чистого піску та гравію лише зі слідами органічного матеріалу. Найбільш розвиненим і родючим ґрунтом є арктичний бурий ґрунт, що трапляється в захищених місцях на теплих, добре дренованих ділянках із глибоким активним шаром. Ісландія зазнала найсильнішої ерозії ґрунту в Європі, втративши ≈ 50% свого рослинного покриву через надмірний випас і вирубку первинних лісів і чагарників.
Клімат
Умови життя, як правило, контролюються кліматом, з низькими температурами, екстремальними річними коливаннями сонячного світла та короткими інтенсивними вегетаційними періодами; однак це змінюється від заходу (більш м'який, вологий клімат) до сходу (холодніший і сухіший). Прибережні райони Ісландії та північної Скандинавії мають морський субарктичний клімат із постійними хмарами та сильними вітрами, високими опадами та частими штормами. Середні температури взимку часто м'які, а літо відносно прохолодне (-3 °C взимку до 11 °C влітку). Більш континентальний субарктичний клімат зустрічається всередині країни або вздовж російського узбережжя, де зима набагато холодніша і сухіша, а літо трохи тепліше (-11 °C взимку і 13 °C влітку). На Шпіцбергені дуже холодний і сухий клімат (зима -14 °C, а влітку 5,5 °C).
Екосистеми
Лісові місцевості займають 10–15% земель російської й норвезької Арктики й 1% в Ісландії (переважно березові чагарники). Поле і тундра займають ≈ 60% земель російської й норвезької Арктики й 46% в Ісландії. Полярна пустеля займає 2% земель російської й норвезької Арктики й > 30% в Ісландії. Постійні водойми займають ≈ 2% земель російської й норвезької Арктики й 12% в Ісландії.
Рослинність
Арктичне середовище має невелику кількість панівних видів рослин. У вологій тундрі поширеною є пухівка піхвова (Eriophorum vaginatum). Так само невелика кількість супутніх видів рослин, таких як брусниця (Vaccinium vitis-idaea). Склад рослин схожий від одного регіону до іншого навколо Арктики, яка в цілому містить лише 0,4 % світових судинних видів. Арктичні рослини дають велику кількість насіння, але дуже мало з них проростає. Запилення комахами трапляється рідко, тоді як самозапилення дуже поширене. Кількість однорічних видів відносно невелика. Попри суворі умови життя, багаторічні арктичні види можуть прожити довго: до 80 років для карликової берези (Betula nana), понад 100 років для рододендронів і понад 500 років для Diapensia lapponica.
Ссавці
Теріофауну складають гризуни, комахоїдні, хижаки й копитні. Коливання популяцій гризунів у багатьох районах створюють умови для чисельності популяцій хижаків як серед ссавців, так і серед птахів. Характерними видами копитних є тундрові північні олені та лось (Alces alces) в арктичних лісах. Хижі ссавці є рідкісними в більшості регіонів, здебільшого через використання землі людьми. На території області зустрічаються чотири види великих сухопутних хижаків: бурий ведмідь (Ursus arctos), рись (Lynx lynx), росомаха (Gulo gulo) та вовк (Canis lupus). На узбережжях мешкає велика кількість тюленів і моржів.
Птахи
Постійних птахів небагато, але кількість птахів, що мігрують велика. Відкриті водно-болотні угіддя Арктики є основним середовищем для розмноження великих популяцій водоплавних птахів, таких як лебеді (Cygnus), казарка чорна (Branta bernicla), Чернь морська (Aythya marila), гаги (Somateria, Polysticta stelleri), кілька видів гусей і куликів (Calidris). У арктичних лісах водяться співучі птахи, дятли, а також кілька видів рябчиків, хижаків і сов. Уздовж морських узбереж є великі колонії морських птахів. Там, де скупчується велика кількість птахів може бути значним випас, поїдання ягід і відкладення посліду.
Прісноводні риби
Фауна прісноводних риб налічує понад 30 видів. Дуже невелика кількість прісноводних видів обмежується Арктикою, але багато видів риб мають генетичні та поведінкові адаптації до життя в арктичних водах, наприклад, палія арктична (Salvelinus alpinus). На додаток до місцевих видів риб, прісна вода є важливою для життєвого циклу анадромних риб, які нерестяться в прісній воді, але частину свого життя живуть в океані: лосось атлантичний (Salmo salar), сиг (Coregonus), пструг струмковий (Salmo trutta).
Безхребетні
Різноманітність безхребетних низька. Однак деякі комахи, такі як комарі, мошки й мошки Nematocera рясно з'являються влітку на великих площах у зв'язку з поширеним стоянням прісної води. У деяких районах комахи є серйозною чумою для північних оленів. У Росії жуки (Coleoptera), налічують понад 250 видів. У ґрунті російської тундри найбільшу біомасу виробляє група Annelida (кільчасті черви).
Джерела
- Condé, Sophie; Richard, Dominique; Merzliakova, Irina; Ottósson, Jón Gunnar (19 грудня 2008), , European Environment Agency, архів оригіналу за 23 січня 2022, процитовано 28 серпня 2019
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevropejskij arktichnij biogeografichnij region biogeografichnij region Yevropi navkolo ta v Pivnichnomu Lodovitomu okeani Cej region maye duzhe riznomanitnij landshaft i mistit deyaki z nebagatoh velikih teritorij dikoyi prirodi sho zalishilisya v Yevropi Znachna chastina regionu perebuvaye pid zaledeninnyam poshirena vichna merzlota Vzimku aktivnih vidiv nebagato ale ye veliki populyaciyi litnih roslin i tvarin Velika kilkist vidiv ptahiv i rib sho migruyut nerozrivno pov yazani z arktichnimi ekosistemami U znachnij chastini regionu perevazhayut priberezhni miscya prozhivannya i vzayemodiya z morem ye dominantnoyu oznakoyu Peredbachuvane pidvishennya temperaturi na kilka gradusiv mozhe radikalno zminiti umovi v bagatoh rajonah i zrushiti roslinni ta tvarinni ugrupovannya do bilsh borealnih tipiv Deyaki vidi mozhut vimerti Isnuyut znachni antropogenni vplivi vid zabrudnennya povitrya na veliki vidstani a v deyakih rajonah vid dovgotrivalogo nadmirnogo vipasu hudobi ta neshodavno vid turizmu Biogeografichni regioni Yevropi j Turechchini arktichnij borealnij atlantichnij kontinentalnij alpijskij pannonskij seredzemnomorskij makaronezijskij stepovij chornomorskij ta anatolijskij regioni Yevropejska komisiya ta Rada Yevropi viznachili yevropejskij arktichnij biogeografichnij region z metoyu zvituvannya pro zusillya ta rezultati zberezhennya Region vklyuchaye Islandiyu ta chastinu Norvegiyi vklyuchayuchi Svalbard ta Rosiyi vklyuchayuchi Zemlyu Franca Josifa ta Novu Zemlyu Jogo plosha stanovit 670 000 km z yakih 63 pripadaye na Rosiyu 22 na Norvegiyu ta 15 na Islandiyu Blizko 60 teritoriyi zajmayut polya j tundra RelyefRegion mistit shirokij spektr landshaftiv vid golih skel do bolit vid lodovika do polya vid gir do nizinnoyi rivnini Hocha deyaki chastini regionu ne buli pokriti lodom pid chas ostannogo lodovikovogo periodu bilshist nazemnih ekosistem ye rezultatom kolonizaciyi protyagom 10 000 rokiv z togo chasu Kolonizaciya roslinnosti trivaye v deyakih vulkanichnih rajonah Islandiyi ta v rajonah po vsomu regionu de lid vidstupaye Popri malu kilkist opadiv bolotisti landshafti ye poshirenimi Uzberezhzhya v osnovnomu skelyasti Odnak u deyakih rajonah veliki rivnini roztashovani do morya z bolotami j velikimi deltami napriklad navkolo rosijskoyi richki Pechora ta na pivdni Islandiyi GruntiZnachna chastina oblasti maye grunti z promerzlim sharom v osnovi Arktichni grunti yak pravilo molodi malorodyuchi ta slabo rozvineni Tundrovi grunti mayut tovstij shar znachnoyu miroyu nerozkladenoyi organichnoyi rechovini abo torfu Na protivagu comu grunti polyarnih pustel chasto skladayutsya z chistogo pisku ta graviyu lishe zi slidami organichnogo materialu Najbilsh rozvinenim i rodyuchim gruntom ye arktichnij burij grunt sho traplyayetsya v zahishenih miscyah na teplih dobre drenovanih dilyankah iz glibokim aktivnim sharom Islandiya zaznala najsilnishoyi eroziyi gruntu v Yevropi vtrativshi 50 svogo roslinnogo pokrivu cherez nadmirnij vipas i virubku pervinnih lisiv i chagarnikiv KlimatUmovi zhittya yak pravilo kontrolyuyutsya klimatom z nizkimi temperaturami ekstremalnimi richnimi kolivannyami sonyachnogo svitla ta korotkimi intensivnimi vegetacijnimi periodami odnak ce zminyuyetsya vid zahodu bilsh m yakij vologij klimat do shodu holodnishij i suhishij Priberezhni rajoni Islandiyi ta pivnichnoyi Skandinaviyi mayut morskij subarktichnij klimat iz postijnimi hmarami ta silnimi vitrami visokimi opadami ta chastimi shtormami Seredni temperaturi vzimku chasto m yaki a lito vidnosno proholodne 3 C vzimku do 11 C vlitku Bilsh kontinentalnij subarktichnij klimat zustrichayetsya vseredini krayini abo vzdovzh rosijskogo uzberezhzhya de zima nabagato holodnisha i suhisha a lito trohi teplishe 11 C vzimku i 13 C vlitku Na Shpicbergeni duzhe holodnij i suhij klimat zima 14 C a vlitku 5 5 C EkosistemiLisovi miscevosti zajmayut 10 15 zemel rosijskoyi j norvezkoyi Arktiki j 1 v Islandiyi perevazhno berezovi chagarniki Pole i tundra zajmayut 60 zemel rosijskoyi j norvezkoyi Arktiki j 46 v Islandiyi Polyarna pustelya zajmaye 2 zemel rosijskoyi j norvezkoyi Arktiki j gt 30 v Islandiyi Postijni vodojmi zajmayut 2 zemel rosijskoyi j norvezkoyi Arktiki j 12 v Islandiyi RoslinnistArktichne seredovishe maye neveliku kilkist panivnih vidiv roslin U vologij tundri poshirenoyu ye puhivka pihvova Eriophorum vaginatum Tak samo nevelika kilkist suputnih vidiv roslin takih yak brusnicya Vaccinium vitis idaea Sklad roslin shozhij vid odnogo regionu do inshogo navkolo Arktiki yaka v cilomu mistit lishe 0 4 svitovih sudinnih vidiv Arktichni roslini dayut veliku kilkist nasinnya ale duzhe malo z nih prorostaye Zapilennya komahami traplyayetsya ridko todi yak samozapilennya duzhe poshirene Kilkist odnorichnih vidiv vidnosno nevelika Popri suvori umovi zhittya bagatorichni arktichni vidi mozhut prozhiti dovgo do 80 rokiv dlya karlikovoyi berezi Betula nana ponad 100 rokiv dlya rododendroniv i ponad 500 rokiv dlya Diapensia lapponica SsavciTeriofaunu skladayut grizuni komahoyidni hizhaki j kopitni Kolivannya populyacij grizuniv u bagatoh rajonah stvoryuyut umovi dlya chiselnosti populyacij hizhakiv yak sered ssavciv tak i sered ptahiv Harakternimi vidami kopitnih ye tundrovi pivnichni oleni ta los Alces alces v arktichnih lisah Hizhi ssavci ye ridkisnimi v bilshosti regioniv zdebilshogo cherez vikoristannya zemli lyudmi Na teritoriyi oblasti zustrichayutsya chotiri vidi velikih suhoputnih hizhakiv burij vedmid Ursus arctos ris Lynx lynx rosomaha Gulo gulo ta vovk Canis lupus Na uzberezhzhyah meshkaye velika kilkist tyuleniv i morzhiv PtahiPostijnih ptahiv nebagato ale kilkist ptahiv sho migruyut velika Vidkriti vodno bolotni ugiddya Arktiki ye osnovnim seredovishem dlya rozmnozhennya velikih populyacij vodoplavnih ptahiv takih yak lebedi Cygnus kazarka chorna Branta bernicla Chern morska Aythya marila gagi Somateria Polysticta stelleri kilka vidiv gusej i kulikiv Calidris U arktichnih lisah vodyatsya spivuchi ptahi dyatli a takozh kilka vidiv ryabchikiv hizhakiv i sov Uzdovzh morskih uzberezh ye veliki koloniyi morskih ptahiv Tam de skupchuyetsya velika kilkist ptahiv mozhe buti znachnim vipas poyidannya yagid i vidkladennya poslidu Prisnovodni ribiFauna prisnovodnih rib nalichuye ponad 30 vidiv Duzhe nevelika kilkist prisnovodnih vidiv obmezhuyetsya Arktikoyu ale bagato vidiv rib mayut genetichni ta povedinkovi adaptaciyi do zhittya v arktichnih vodah napriklad paliya arktichna Salvelinus alpinus Na dodatok do miscevih vidiv rib prisna voda ye vazhlivoyu dlya zhittyevogo ciklu anadromnih rib yaki nerestyatsya v prisnij vodi ale chastinu svogo zhittya zhivut v okeani losos atlantichnij Salmo salar sig Coregonus pstrug strumkovij Salmo trutta BezhrebetniRiznomanitnist bezhrebetnih nizka Odnak deyaki komahi taki yak komari moshki j moshki Nematocera ryasno z yavlyayutsya vlitku na velikih ploshah u zv yazku z poshirenim stoyannyam prisnoyi vodi U deyakih rajonah komahi ye serjoznoyu chumoyu dlya pivnichnih oleniv U Rosiyi zhuki Coleoptera nalichuyut ponad 250 vidiv U grunti rosijskoyi tundri najbilshu biomasu viroblyaye grupa Annelida kilchasti chervi DzherelaConde Sophie Richard Dominique Merzliakova Irina Ottosson Jon Gunnar 19 grudnya 2008 European Environment Agency arhiv originalu za 23 sichnya 2022 procitovano 28 serpnya 2019