Гадюка османська | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Гадюка османська | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Montivipera xanthina Gray, 1849 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Daboia xanthina Vipera xanthina | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Гадюка османська (Montivipera xanthina) — отруйна змія з роду Гірська гадюка родини Гадюкові. Інша назва «малоазійська гадюка».
Опис
Загальна довжина коливається від 80 см до 1,5 м. Голова вкрита дрібними щиточками й лусочками, тільки надочноямкові щитки великі. На сірувато—бурому тулубі помітний чіткий малюнок з великих помаранчевих або коричневих плям з темною облямівкою, які нерідко зливаються в широку хвилясту смугу уздовж хребта. Дві темні навскісні смужки на потилиці виділяються на світлішому тлі голови. Черево поцятковано дрібними чорнуватими плямами, а хвіст знизу жовтувато—помаранчевий.
Спосіб життя
Полюбляє гірську місцину, скелясті схили з розрідженої деревно—чагарникової або гірсько—степовою рослинністю. Зустрічається на висоті 1000—3000 м над рівнем моря. Харчується дрібними ссавцями, птахами, ящірками й комахами. Молоді особини харчуються головним чином сарановими. У квітні—травні вірменські гадюки залишають зимові притулку в щілинах скель. В цей час можна бачити їх великі скупчення біля зимівель.
Отрута досить небезпечна. Відомо чимало випадків загибелі худоби від укусу цієї гадюки, але серед людей смертельних випадків не відмічено.
Це яйцеживородна змія. Парування відбувається у травні. У серпні самиці народжують по 5—15 дитинчат завдовжки 20 см.
Розповсюдження
Мешкає у Греції, Туреччині, Вірменії, Азербайджані, північно-західному Ірані, Сирії. Іноді зустрічається у Лівані, Йорданії, Ізраїлі.
Джерела
- Glandt, Dieter;Schlüpmann, Martin;Thiesmeier, Burkhard 1998. Herpetologische Beobachtungen in der Algarve, Südportugal. Zeitschrift für Feldherpetologie 5: 181 — 208
- Edelman, M. & Frank, R. 2007. Herpetologische waarnemingen op Lesbos (Griekenland). Lacerta 65 (1): 4-15
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Wolfgang Böhme, Petros Lymberakis, Varol Tok, Ismail H. Ugurtas, Murat Sevinç, Pierre-André Crochet, Yakup Kaska, Yusuf Kumlutaş, Aziz Avci, Nazan Üzüm, Can Yeniyurt, Ferdi Akarsu 2009. Montivipera xanthina. In: IUCN 2011 [ 14 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gadyuka osmanska Gadyuka osmanska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Serpentes Rodina Gadyukovi Rid Girska gadyuka Vid Gadyuka osmanska Binomialna nazva Montivipera xanthina Gray 1849 Sinonimi Daboia xanthina Vipera xanthina Posilannya Vikishovishe Montivipera xanthina Vikividi Montivipera xanthina EOL 793620 ITIS 635004 MSOP 61537 NCBI 110207 Gadyuka osmanska Montivipera xanthina otrujna zmiya z rodu Girska gadyuka rodini Gadyukovi Insha nazva maloazijska gadyuka OpisZagalna dovzhina kolivayetsya vid 80 sm do 1 5 m Golova vkrita dribnimi shitochkami j lusochkami tilki nadochnoyamkovi shitki veliki Na siruvato buromu tulubi pomitnij chitkij malyunok z velikih pomaranchevih abo korichnevih plyam z temnoyu oblyamivkoyu yaki neridko zlivayutsya v shiroku hvilyastu smugu uzdovzh hrebta Dvi temni navskisni smuzhki na potilici vidilyayutsya na svitlishomu tli golovi Cherevo pocyatkovano dribnimi chornuvatimi plyamami a hvist znizu zhovtuvato pomaranchevij Sposib zhittyaPolyublyaye girsku miscinu skelyasti shili z rozridzhenoyi derevno chagarnikovoyi abo girsko stepovoyu roslinnistyu Zustrichayetsya na visoti 1000 3000 m nad rivnem morya Harchuyetsya dribnimi ssavcyami ptahami yashirkami j komahami Molodi osobini harchuyutsya golovnim chinom saranovimi U kvitni travni virmenski gadyuki zalishayut zimovi pritulku v shilinah skel V cej chas mozhna bachiti yih veliki skupchennya bilya zimivel Otruta dosit nebezpechna Vidomo chimalo vipadkiv zagibeli hudobi vid ukusu ciyeyi gadyuki ale sered lyudej smertelnih vipadkiv ne vidmicheno Ce yajcezhivorodna zmiya Paruvannya vidbuvayetsya u travni U serpni samici narodzhuyut po 5 15 ditinchat zavdovzhki 20 sm RozpovsyudzhennyaMeshkaye u Greciyi Turechchini Virmeniyi Azerbajdzhani pivnichno zahidnomu Irani Siriyi Inodi zustrichayetsya u Livani Jordaniyi Izrayili DzherelaGlandt Dieter Schlupmann Martin Thiesmeier Burkhard 1998 Herpetologische Beobachtungen in der Algarve Sudportugal Zeitschrift fur Feldherpetologie 5 181 208 Edelman M amp Frank R 2007 Herpetologische waarnemingen op Lesbos Griekenland Lacerta 65 1 4 15 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Wolfgang Bohme Petros Lymberakis Varol Tok Ismail H Ugurtas Murat Sevinc Pierre Andre Crochet Yakup Kaska Yusuf Kumlutas Aziz Avci Nazan Uzum Can Yeniyurt Ferdi Akarsu 2009 Montivipera xanthina In IUCN 2011 14 serpnya 2011 u Wayback Machine