Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кучерявий пелікан Кучерявий пелікан Охоронний статус Близький до загрозливого МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Яде

Pelecanus crispus

Pelecanus crispus
Кучерявий пелікан
image
Кучерявий пелікан
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Родина: Пеліканові (Pelecanidae)
Рід: Пелікан (Pelecanus)
Вид: Пелікан кучерявий
Біноміальна назва
Pelecanus crispus
Bruch, 1832
image
Ареал кучерявого пелікана      Гніздування      Осіле проживання      Зимування      Шляхи міграції
Посилання
image Вікісховище: Category:Pelecanus crispus
image Віківиди: Pelecanus crispus
image EOL: 45513855
image МСОП: 22697599
Fossilworks: 369361

Пеліка́н кучеря́вий (Pelecanus crispus, нім. Krauskopfpelikan, англ. Dalmatian Pelican) — вид птахів з родини пеліканових. Один з 9-ти видів роду; один з 2-х видів у фауні України.

Зовнішній вигляд та морфологія

image

Характерною ознакою цього птаха є пір'я на потилиці, часом доволі довге — через це він і отримав свою українську назву.

Дорослий птах у шлюбному вбранні сірувато-білий; кільце голої шиї навколо ока сіре; на потилиці і задній частині шиї «грива» з видовжених закручених пер; на волі жовта пляма; шкіряний мішок жовтогарячо-червоний. Дзьоб і ноги сірі; райдужна оболонка ока світло-сіра. Молодий птах зверху світло-бурий; знизу сірувато-білий; шкіряний мішок вохристий; дзьоб жовтувато-сірий; на потилиці короткий «чуб». На другому році життя подібний до дорослого, але покривні пера верху крил з бурою барвою. Дорослого вбрання набуває у віці 3 років. Маса тіла − до 12 кг, довжина тіла − 160—180 см, розмах крил − 280—295 см.

Поширення та чисельність

Беручи до уваги той факт, що за часів античності та раннього середньовіччя середня температура в Європі була на 2-3°С вища, ніж зараз, дослідники припускають, що кучерявий пелікан був поширенішим в західній та центральній Європі. Це припущення підтверджується як документальними свідоцтвами та топонімікою, так і викопними рештками. Але протягом останніх 100—150 років популяція цього птаха значно скоротилася.

Нині поширений від Південно-Східної Європи до Центральної Азії. Гніздові колонії кучерявого пелікана існують в наступних країнах: Албанія, Болгарія, Сербія, Греція, Казахстан, Монголія, Румунія, Росія, Туреччина, Туркменістан, Україна та Узбекистан.

У межах України спорадично гніздиться на придунайських оз. Кугурлуй та Картал, у 2000 р. була спроба (невдала) розмноження у Дунайському біосферному заповіднику. У 2009 р. загніздився на Азовському узбережжі (Крива Коса). На літуванні регулярно трапляється на водоймах Придунав'я. По Азово-Чорноморському узбережжю поза дельтою Дунаю є низка поодиноких спостережень.

На кінець 1990-х років загальна чисельність виду оцінювалась в розмірі 3215-4280 пар, з них близько 85 % — в країнах колишнього СРСР. З інших країн найбільша популяція існує в Греції ~7 %. Більш-менш точний підрахунок кількості пар що розмножуються був проведений тільки в європейських країнах, де за оцінками на 1994 рік налічується 886—1204 таких пар:

Країна Кількість пар Кількість місць гніздування
Албанія 40-70 1
Болгарія 70-90 1
Греція 190-260 2
Росія 400-450 4-5
Румунія 70-150 1
Туреччина 100-150 4-5
Україна 6-14 1
Югославія 10-20 1
Всього 886-1204 15-17

Чисельність в Україні та на суміжних територіях

image Зовнішні відеофайли
image 1. Кучеряві пелікани. Як їм живеться в Україні? // Канал «BBC News Україна» на YouTube, 16 червня 2021.

В Україні гніздиться до 14 пар. Чисельність зростає, в 2002 р. у дельті Дунаю (виключно у Румунії) в 3-х колоніях було нараховано 419 пар. Кількість літуючих птахів на півдні України теж зростає. У серпні 2004 р. на півдні України, виключно у Дунай-Дністровському межиріччі, нараховано 142 птахи. Слід очікувати подальшого поширення на схід по Азово-Чорноморському узбережжю. Збільшення чисельності дунайської популяції за останнє десятиріччя зумовлено належною охороною гніздових поселень у Румунії, покращенням стану водного середовища. Можуть викликати негативні зміни чисельності: інтенсивне освоєння водно-болотних угідь, зменшення їх рибопродуктивності, глобальне забруднення водойм, посилення фактору непокою.

Чисельність на місцях зимівлі

Місця зимівлі кучерявого пелікана в Південно-Східній Європі, Туреччині та країнах колишнього СРСР відомі достатньо добре, на відміну від території Близького Сходу (Іран, Ірак) та решти Азії (Пакистан, Індія, Китай, Бангладеш тощо). На цій території, імовірно, існують кілька ще не відкритих місць зимівок цього птаха. Дунайська популяція зимує у Середземномор'ї.

Одночасний облік, проведений на шляхах міграції в 1993 році на Чорному та Середземному морях (Албанія, Болгарія, Греція, Сирія, Туреччина, Ізраїль — всього 1463 особин) та на Близькому Сході та в Азії (всього 4803 особини), з урахуванням молодих птахів у відсотковій кількості, характерній для пеліканів, дає загальносвітову чисельність виду в розмірі 12-16 тисяч особин.

Розмноження

image
Кучерявий пелікан на відпочинку
image
Яйце кучерявого пелікана — Тулузький музей

Статевої зрілості досягають на 3-4 році життя. Гніздові колонії кучерявого пелікана зазвичай розташовані на озерах, в дельтах річок та в естуаріях, переважно в плавнях. Заселяє багаті на рибу великі приморські водойми з мілководдями, низькими косами і острівцями та мозаїчними заростями надводної рослинності. Гніздиться як на плаваючих купинах, так і відкритих приморських косах. Гнізда влаштовує поблизу відкритої води. Птахи, що гніздяться, звичайно прилітають на місце гніздування наприкінці лютого, відкладання яєць відбувається приблизно через 10-15 днів. Кількість яєць в кладці коливається від 1 до 4, середня кількість — 1.8. Насиджування займає 30-32 дні, та ще 11-12 тижнів батьки годують пташенят. Найбільші втрати при розмноженні спостерігаються на стадії яєць — відсоток успішного виходу пташенят з яєць становить 35-70 %. На добре захищених колоніях рівень успішного вирощування пташенят досягає 1.35 на гніздо. Але, навіть на колоніях, що охороняються, коефіцієнт успішного вирощування пташенят може бути нижче, ніж 1 на гніздо. Це пояснюється, в основному, винищенням хижаками яєць та нелітаючих пташенят — насамперед диким кабаном.

Гніздові колонії кучерявий пелікан може утворювати як самостійно, так і спільні з рожевим пеліканом та з різними видами бакланів. На сучасному рівні знань про популяційну динаміку цього виду вважається, що популяція може бути стабільною при коефіцієнті успішного вирощування пташенят, що дорівнює 0.8 на гніздо. При коефіцієнті, більшому за 1, вид може збільшити свою чисельність.

Зимівля

Кучерявий пелікан, за звичай, покидає гніздові колонії в середині осені. Місця зимівлі розташовані на узбережжях східного Середземномор'я, півдня Каспійського моря, Перської затоки, узбережжі південної Азії (переважно в дельтах річок). Також існують кілька внутрішньоконтинентальних територій зимівлі — для їхнього існування ключовими факторами є незамерзаючі водойми та багаті харчові ресурси. Також важливим фактором є наявність місць для ночівок, захищених від хижаків. Пелікани з колонії, що існує на території України (озеро Кугурлуй) зимують в дельті Кури та на Великій Кизил-Агачській затоці (Каспійське море).

Живлення

image
Кучерявий пелікан поїдає зловлену рибу, зоопарк Герберштайн (Herberstein), Штирія, Австрія

Кучерявий пелікан живиться майже винятково рибою, і полює на неї як поодинці, так і групами. Склад живлення залежить майже цілком від наявності видів риб, придатних для пелікана, і дуже мало залежить від поведінки цих видів риб. В лиманних та лагунних екосистемах птахи ловлять переважно мігруючі види, такі як вугор, кефалі, та придонні види — бичків та . На внутрішніх прісноводних водоймах пелікани споживають такі види риб як плітка, верховодка, краснопірка, карась, короп і т.ін. Розмір виловлюваних пеліканами риб становить 3-50 сантиметрів. Живитись пелікани можуть іноді на значній (50-70 кілометрів) відстані від гніздових колоній.

Вимоги до територій

image
Кучеряві пелікани у Природному парку Дальхьольцлі (Tierpark Dählhölzli), Берн, Швейцарія, 2006

Кучерявий пелікан відсутній на відносно холодних територіях, хоча може переносити температури нижче 0 °C протягом 7-10 днів. Спочатку цей птах був мешканцем тільки прісноводних водойм, але зараз колонії існують також і на солонуватоводних ділянках морських лагун та на засолених внутрішніх безстічних озерах (Балхаш та інші).

Для розмноження та ночівлі птахи потребують ділянки, повністю ізольовані від суходолу (острівці, коси, ділянки заплави, оточені водою) для уникання хижих ссавців (лиси, собаки, вовки, шакали, дикі кабани і т.ін.) та непокоєння з боку людей. Відсутність придатних місць для ночівлі може запобігати утворенню колоній навіть за умови наявності всіх інших сприятливих факторів.

Гідрологічні характеристики також є важливим фактором, що визначає придатність водойми для гніздування кучерявого пелікана, або використання водойми пеліканами для інших потреб. Наприклад, наявність мілководних ділянок важлива для успішного полювання на рибу, і кучеряві пелікани потребують для харчування водойми з достатньо великою щільністю рибних популяцій. У той же час, прозорість води, її чистота та наявність глибоких ділянок не є істотними факторами.

Небезпеки та лімітуючі фактори

Найзначнішими факторами, що обмежують чисельність кучерявого пелікана, є наступні: зарегулювання та меліорація водойм; забруднення пестицидами та важкими металами (особливо чутливі яйця та пташенята); лінії електропередачі (птахи, особливо молоді, часто гинуть, натикаючись на дроти в польоті — добрий результат для уникання цього фактору дає використання товстого та пластикових маркируючих полотен); непокоєння птахів на гніздах; відстріл (попри те, що полювання на кучерявих пеліканів заборонене у всїх європейських та майже всіх азійських країнах, та на неїстивність їхнього м'яса, їх час від часу вбивають рибалки, звинувачуючи у надмірному вилові риби). На початку липня 2012 р. у ландшафтному парку Меотида у Донецькій області за одну ніч було знищено колонію кучерявих пеліканів. За словами директора парку, гнізда розорили місцеві рибалки, помстившись таким чином за заборону рибалити в заповідній зоні.

Заходи охорони

Відповідно до критеріїв Міжнародного союзу охорони природи пелікан кучерявий віднесений до уразливих видів.

Вид включено до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток І), Боннської (Додатки І та ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, . Охороняється в Дунайському біосферному заповіднику (рекомендовано здійснити охоронний режим у повному обсязі, не використовувати акваторії заповідника для рибного господарства).

Господарське та комерційне значення

Може завдавати певної шкоди рибним господарствам і впливати на іхтіоценози природних водойм, але через невелику чисельність виду цей вплив мінімальний.

Примітки

  1. BirdLife International (2017). Pelecanus crispus. The IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2017: e.T22697599A119401118. doi:10.2305/IUCN.UK.2017-3.RLTS.T22697599A119401118.en.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
  4. Жмуд М. Є. Пелікан кучерявий // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 399.
  5. Crivelli A. Dalmatin Pelican Pelecanus crispus // Birds in Europe. Their conservation Status. BerdLife conservation series. № 3. /Tucker G.M., Heath M.F eds.- Cambridge: BirdLife International, 1994.- P. 86-87.
  6. «У Донецькій області за одну ніч було знищено єдину в Україні колонію кучерявих пеліканів» Сайт журналу «Кореспондент», 06.07.2012 р.
  7. [. Архів оригіналу за 1 листопада 2011. Процитовано 3 жовтня 2010. IUCN 2010. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2010.3. Downloaded on 03 October 2010 (англ.)]

Посилання

  • План дій для збереження пелікана кучерявого в Європі(англ.)[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Пелікан кучерявий в Червоній книзі України

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kucheryavij pelikan Kucheryavij pelikan Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Pelikanopodibni Pelecaniformes Rodina Pelikanovi Pelecanidae Rid Pelikan Pelecanus Vid Pelikan kucheryavij Binomialna nazva Pelecanus crispus Bruch 1832 Areal kucheryavogo pelikana Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Shlyahi migraciyi Posilannya Vikishovishe Category Pelecanus crispus Vikividi Pelecanus crispus EOL 45513855 MSOP 22697599 Fossilworks 369361 Pelika n kucherya vij Pelecanus crispus nim Krauskopfpelikan angl Dalmatian Pelican vid ptahiv z rodini pelikanovih Odin z 9 ti vidiv rodu odin z 2 h vidiv u fauni Ukrayini Zovnishnij viglyad ta morfologiyaHarakternoyu oznakoyu cogo ptaha ye pir ya na potilici chasom dovoli dovge cherez ce vin i otrimav svoyu ukrayinsku nazvu Doroslij ptah u shlyubnomu vbranni siruvato bilij kilce goloyi shiyi navkolo oka sire na potilici i zadnij chastini shiyi griva z vidovzhenih zakruchenih per na voli zhovta plyama shkiryanij mishok zhovtogaryacho chervonij Dzob i nogi siri rajduzhna obolonka oka svitlo sira Molodij ptah zverhu svitlo burij znizu siruvato bilij shkiryanij mishok vohristij dzob zhovtuvato sirij na potilici korotkij chub Na drugomu roci zhittya podibnij do doroslogo ale pokrivni pera verhu kril z buroyu barvoyu Doroslogo vbrannya nabuvaye u vici 3 rokiv Masa tila do 12 kg dovzhina tila 160 180 sm rozmah kril 280 295 sm Poshirennya ta chiselnistBeruchi do uvagi toj fakt sho za chasiv antichnosti ta rannogo serednovichchya serednya temperatura v Yevropi bula na 2 3 S visha nizh zaraz doslidniki pripuskayut sho kucheryavij pelikan buv poshirenishim v zahidnij ta centralnij Yevropi Ce pripushennya pidtverdzhuyetsya yak dokumentalnimi svidoctvami ta toponimikoyu tak i vikopnimi reshtkami Ale protyagom ostannih 100 150 rokiv populyaciya cogo ptaha znachno skorotilasya Nini poshirenij vid Pivdenno Shidnoyi Yevropi do Centralnoyi Aziyi Gnizdovi koloniyi kucheryavogo pelikana isnuyut v nastupnih krayinah Albaniya Bolgariya Serbiya Greciya Kazahstan Mongoliya Rumuniya Rosiya Turechchina Turkmenistan Ukrayina ta Uzbekistan U mezhah Ukrayini sporadichno gnizditsya na pridunajskih oz Kugurluj ta Kartal u 2000 r bula sproba nevdala rozmnozhennya u Dunajskomu biosfernomu zapovidniku U 2009 r zagnizdivsya na Azovskomu uzberezhzhi Kriva Kosa Na lituvanni regulyarno traplyayetsya na vodojmah Pridunav ya Po Azovo Chornomorskomu uzberezhzhyu poza deltoyu Dunayu ye nizka poodinokih sposterezhen Na kinec 1990 h rokiv zagalna chiselnist vidu ocinyuvalas v rozmiri 3215 4280 par z nih blizko 85 v krayinah kolishnogo SRSR Z inshih krayin najbilsha populyaciya isnuye v Greciyi 7 Bilsh mensh tochnij pidrahunok kilkosti par sho rozmnozhuyutsya buv provedenij tilki v yevropejskih krayinah de za ocinkami na 1994 rik nalichuyetsya 886 1204 takih par Krayina Kilkist par Kilkist misc gnizduvannya Albaniya 40 70 1 Bolgariya 70 90 1 Greciya 190 260 2 Rosiya 400 450 4 5 Rumuniya 70 150 1 Turechchina 100 150 4 5 Ukrayina 6 14 1 Yugoslaviya 10 20 1 Vsogo 886 1204 15 17 Chiselnist v Ukrayini ta na sumizhnih teritoriyah Zovnishni videofajli 1 Kucheryavi pelikani Yak yim zhivetsya v Ukrayini Kanal BBC News Ukrayina na YouTube 16 chervnya 2021 V Ukrayini gnizditsya do 14 par Chiselnist zrostaye v 2002 r u delti Dunayu viklyuchno u Rumuniyi v 3 h koloniyah bulo narahovano 419 par Kilkist lituyuchih ptahiv na pivdni Ukrayini tezh zrostaye U serpni 2004 r na pivdni Ukrayini viklyuchno u Dunaj Dnistrovskomu mezhirichchi narahovano 142 ptahi Slid ochikuvati podalshogo poshirennya na shid po Azovo Chornomorskomu uzberezhzhyu Zbilshennya chiselnosti dunajskoyi populyaciyi za ostannye desyatirichchya zumovleno nalezhnoyu ohoronoyu gnizdovih poselen u Rumuniyi pokrashennyam stanu vodnogo seredovisha Mozhut viklikati negativni zmini chiselnosti intensivne osvoyennya vodno bolotnih ugid zmenshennya yih riboproduktivnosti globalne zabrudnennya vodojm posilennya faktoru nepokoyu Chiselnist na miscyah zimivli Miscya zimivli kucheryavogo pelikana v Pivdenno Shidnij Yevropi Turechchini ta krayinah kolishnogo SRSR vidomi dostatno dobre na vidminu vid teritoriyi Blizkogo Shodu Iran Irak ta reshti Aziyi Pakistan Indiya Kitaj Bangladesh tosho Na cij teritoriyi imovirno isnuyut kilka she ne vidkritih misc zimivok cogo ptaha Dunajska populyaciya zimuye u Seredzemnomor yi Odnochasnij oblik provedenij na shlyahah migraciyi v 1993 roci na Chornomu ta Seredzemnomu moryah Albaniya Bolgariya Greciya Siriya Turechchina Izrayil vsogo 1463 osobin ta na Blizkomu Shodi ta v Aziyi vsogo 4803 osobini z urahuvannyam molodih ptahiv u vidsotkovij kilkosti harakternij dlya pelikaniv daye zagalnosvitovu chiselnist vidu v rozmiri 12 16 tisyach osobin RozmnozhennyaKucheryavij pelikan na vidpochinku Yajce kucheryavogo pelikana Tuluzkij muzej Statevoyi zrilosti dosyagayut na 3 4 roci zhittya Gnizdovi koloniyi kucheryavogo pelikana zazvichaj roztashovani na ozerah v deltah richok ta v estuariyah perevazhno v plavnyah Zaselyaye bagati na ribu veliki primorski vodojmi z milkovoddyami nizkimi kosami i ostrivcyami ta mozayichnimi zarostyami nadvodnoyi roslinnosti Gnizditsya yak na plavayuchih kupinah tak i vidkritih primorskih kosah Gnizda vlashtovuye poblizu vidkritoyi vodi Ptahi sho gnizdyatsya zvichajno prilitayut na misce gnizduvannya naprikinci lyutogo vidkladannya yayec vidbuvayetsya priblizno cherez 10 15 dniv Kilkist yayec v kladci kolivayetsya vid 1 do 4 serednya kilkist 1 8 Nasidzhuvannya zajmaye 30 32 dni ta she 11 12 tizhniv batki goduyut ptashenyat Najbilshi vtrati pri rozmnozhenni sposterigayutsya na stadiyi yayec vidsotok uspishnogo vihodu ptashenyat z yayec stanovit 35 70 Na dobre zahishenih koloniyah riven uspishnogo viroshuvannya ptashenyat dosyagaye 1 35 na gnizdo Ale navit na koloniyah sho ohoronyayutsya koeficiyent uspishnogo viroshuvannya ptashenyat mozhe buti nizhche nizh 1 na gnizdo Ce poyasnyuyetsya v osnovnomu vinishennyam hizhakami yayec ta nelitayuchih ptashenyat nasampered dikim kabanom Gnizdovi koloniyi kucheryavij pelikan mozhe utvoryuvati yak samostijno tak i spilni z rozhevim pelikanom ta z riznimi vidami baklaniv Na suchasnomu rivni znan pro populyacijnu dinamiku cogo vidu vvazhayetsya sho populyaciya mozhe buti stabilnoyu pri koeficiyenti uspishnogo viroshuvannya ptashenyat sho dorivnyuye 0 8 na gnizdo Pri koeficiyenti bilshomu za 1 vid mozhe zbilshiti svoyu chiselnist ZimivlyaKucheryavij pelikan za zvichaj pokidaye gnizdovi koloniyi v seredini oseni Miscya zimivli roztashovani na uzberezhzhyah shidnogo Seredzemnomor ya pivdnya Kaspijskogo morya Perskoyi zatoki uzberezhzhi pivdennoyi Aziyi perevazhno v deltah richok Takozh isnuyut kilka vnutrishnokontinentalnih teritorij zimivli dlya yihnogo isnuvannya klyuchovimi faktorami ye nezamerzayuchi vodojmi ta bagati harchovi resursi Takozh vazhlivim faktorom ye nayavnist misc dlya nochivok zahishenih vid hizhakiv Pelikani z koloniyi sho isnuye na teritoriyi Ukrayini ozero Kugurluj zimuyut v delti Kuri ta na Velikij Kizil Agachskij zatoci Kaspijske more ZhivlennyaKucheryavij pelikan poyidaye zlovlenu ribu zoopark Gerbershtajn Herberstein Shtiriya Avstriya Kucheryavij pelikan zhivitsya majzhe vinyatkovo riboyu i polyuye na neyi yak poodinci tak i grupami Sklad zhivlennya zalezhit majzhe cilkom vid nayavnosti vidiv rib pridatnih dlya pelikana i duzhe malo zalezhit vid povedinki cih vidiv rib V limannih ta lagunnih ekosistemah ptahi lovlyat perevazhno migruyuchi vidi taki yak vugor kefali ta pridonni vidi bichkiv ta Na vnutrishnih prisnovodnih vodojmah pelikani spozhivayut taki vidi rib yak plitka verhovodka krasnopirka karas korop i t in Rozmir vilovlyuvanih pelikanami rib stanovit 3 50 santimetriv Zhivitis pelikani mozhut inodi na znachnij 50 70 kilometriv vidstani vid gnizdovih kolonij Vimogi do teritorijKucheryavi pelikani u Prirodnomu parku Dalholcli Tierpark Dahlholzli Bern Shvejcariya 2006 Kucheryavij pelikan vidsutnij na vidnosno holodnih teritoriyah hocha mozhe perenositi temperaturi nizhche 0 C protyagom 7 10 dniv Spochatku cej ptah buv meshkancem tilki prisnovodnih vodojm ale zaraz koloniyi isnuyut takozh i na solonuvatovodnih dilyankah morskih lagun ta na zasolenih vnutrishnih bezstichnih ozerah Balhash ta inshi Dlya rozmnozhennya ta nochivli ptahi potrebuyut dilyanki povnistyu izolovani vid suhodolu ostrivci kosi dilyanki zaplavi otocheni vodoyu dlya unikannya hizhih ssavciv lisi sobaki vovki shakali diki kabani i t in ta nepokoyennya z boku lyudej Vidsutnist pridatnih misc dlya nochivli mozhe zapobigati utvorennyu kolonij navit za umovi nayavnosti vsih inshih spriyatlivih faktoriv Gidrologichni harakteristiki takozh ye vazhlivim faktorom sho viznachaye pridatnist vodojmi dlya gnizduvannya kucheryavogo pelikana abo vikoristannya vodojmi pelikanami dlya inshih potreb Napriklad nayavnist milkovodnih dilyanok vazhliva dlya uspishnogo polyuvannya na ribu i kucheryavi pelikani potrebuyut dlya harchuvannya vodojmi z dostatno velikoyu shilnistyu ribnih populyacij U toj zhe chas prozorist vodi yiyi chistota ta nayavnist glibokih dilyanok ne ye istotnimi faktorami Nebezpeki ta limituyuchi faktoriNajznachnishimi faktorami sho obmezhuyut chiselnist kucheryavogo pelikana ye nastupni zaregulyuvannya ta melioraciya vodojm zabrudnennya pesticidami ta vazhkimi metalami osoblivo chutlivi yajcya ta ptashenyata liniyi elektroperedachi ptahi osoblivo molodi chasto ginut natikayuchis na droti v poloti dobrij rezultat dlya unikannya cogo faktoru daye vikoristannya tovstogo ta plastikovih markiruyuchih poloten nepokoyennya ptahiv na gnizdah vidstril popri te sho polyuvannya na kucheryavih pelikaniv zaboronene u vsyih yevropejskih ta majzhe vsih azijskih krayinah ta na neyistivnist yihnogo m yasa yih chas vid chasu vbivayut ribalki zvinuvachuyuchi u nadmirnomu vilovi ribi Na pochatku lipnya 2012 r u landshaftnomu parku Meotida u Doneckij oblasti za odnu nich bulo znisheno koloniyu kucheryavih pelikaniv Za slovami direktora parku gnizda rozorili miscevi ribalki pomstivshis takim chinom za zaboronu ribaliti v zapovidnij zoni Zahodi ohoroniVidpovidno do kriteriyiv Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi pelikan kucheryavij vidnesenij do urazlivih vidiv Vid vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 do Konvenciyi z mizhnarodnoyi torgivli vimirayuchimi vidami dikoyi fauni i flori CITES Dodatok I Bonnskoyi Dodatki I ta II ta Bernskoyi Dodatok II konvencij Ohoronyayetsya v Dunajskomu biosfernomu zapovidniku rekomendovano zdijsniti ohoronnij rezhim u povnomu obsyazi ne vikoristovuvati akvatoriyi zapovidnika dlya ribnogo gospodarstva Gospodarske ta komercijne znachennyaMozhe zavdavati pevnoyi shkodi ribnim gospodarstvam i vplivati na ihtiocenozi prirodnih vodojm ale cherez neveliku chiselnist vidu cej vpliv minimalnij PrimitkiBirdLife International 2017 Pelecanus crispus The IUCN Red List of Threatened Species IUCN 2017 e T22697599A119401118 doi 10 2305 IUCN UK 2017 3 RLTS T22697599A119401118 en Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Zhmud M Ye Pelikan kucheryavij Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 399 Crivelli A Dalmatin Pelican Pelecanus crispus Birds in Europe Their conservation Status BerdLife conservation series 3 Tucker G M Heath M F eds Cambridge BirdLife International 1994 P 86 87 U Doneckij oblasti za odnu nich bulo znisheno yedinu v Ukrayini koloniyu kucheryavih pelikaniv Sajt zhurnalu Korespondent 06 07 2012 r Arhiv originalu za 1 listopada 2011 Procitovano 3 zhovtnya 2010 IUCN 2010 IUCN Red List of Threatened Species Version 2010 3 Downloaded on 03 October 2010 angl PosilannyaPlan dij dlya zberezhennya pelikana kucheryavogo v Yevropi angl nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Pelikan kucheryavij v Chervonij knizi Ukrayini

Дата публікації:
Топ