Артемі́да (грец. Ἄρτεμις) — грецька богиня полювання, диких земель та тварин, Місяця та цноти, покровителька й захисниця дітей і жінок. Одна з найшанованіших давньогрецьких богів, шанувалася як богиня пологів і акушерства разом з Ейлейтією. Подібно до Афіни та Гестії, Артеміда вважала за краще залишатися цнотливою і присягнула ніколи не вступати в шлюб.
Артеміда Ἄρτεμις | |
---|---|
Міфологія | Давньогрецька |
Божество в | давньогрецька релігія |
Ім'я іншими мовами | грец. Ἄρτεμις
|
В інших культурах | Анаїт, Діана |
Місцевість | Стародавня Греція |
Заняття | богиня полювання, богиня дикої природи, богиня Місяця, богиня родючості, богиня жіночої цнотливості |
Згадки | Одна з найпопулярніших героїнь давньогрецького епосу |
Батько | Зевс |
Мати | Лето |
Брати/сестри | Аполлон |
Атрибути | Лук, стріли, олені, мисливський собака, місяць |
Частина від | Олімпійські боги |
Персонаж твору | Hades |
Медіафайли у Вікісховищі |
Її храм в Ефесі був одним із семи чудес стародавнього світу. Діану, її римського еквівалента, особливо шанували на Авентінському пагорбі в Римі, біля озера Немі в Альбанських пагорбах і в Кампанії.
Дочка Зевса і німфи Лето, сестра-близнючка Аполлона. Вважалося, що вона приносить жінкам та дітям хвороби, як і позбавляє їх від них.
Імена та епітети
Розмаїття міфів про Артеміду і велика кількість імен богині свідчать про те, що в її образі поєднано кілька божеств. Артеміда називалась «Чиста» або «Осяйна»; атрибутами її, як усіх богів світла, були лук і стріли, також часом зображалися сагайдак і мисливські ножі, а олень і кипарис були для неї священними. Артеміді віддавали почесті в місцях культу Аполлона, зокрема на делоській горі (Артеміда Кінтія), у Дельфах, у Дідімі, де поряд з Аполлоном Далековлучним шанували й Далековлучну Артеміду.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Artemis(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Артеміда в міфах
Народження
У класичній грецькій міфології наводяться різні суперечливі описи щодо народження Артеміди та Аполлона. Однак все вказує на те, що вона була позашлюбною донькою Зевса та німфи Лето. В одних джерелах вона народилась одночасно з Аполлоном, в інших — раніше або пізніше. Більшість історій зображують Артеміду як первістка.
Під час любовних ігор Зевс перетворився на перепела, а Лето — на перепілку. Ревнива Гера послала змія Піфона переслідувати Лето по всьому світу. За словами Каллімаха, Гера заборонила їй народжувати на землі, будь-то terra firma (материк) чи острів. Однак Делос (плавучий острів, який не був ні справжнім островом, ні материком) не послухався і дозволив Лето народити там. Згідно з Гомерівським Гімном Артеміді, титаніда знайшла прихисток на острові Ортігія, що поблизу Делоса, де народила Артеміду, яка відразу ж, щойно народившись, допомогла матері перебратися через вузьку протоку, і там, на Делосі, між оливою і фініковою пальмою, після дев'яти днів переймів Лето народила Аполлона.
Дитинство
Артеміда стала богинею-захисницею всіх тварин, що смокчуть молоко, і немовлят. Оскільки Лето народила її без болю, до Артеміди стали звертатися з молитвами вагітні жінки. Проте в її владі було також підтримання порядку вбивати й насилати хвороби, а з собою Артеміда завжди носила лук і стріли. Сталося це тому, що ще трирічною Зевс спитав її, який дар вона хотіла б отримати. Артеміда, сидячи на коліні Зевса, попросила його виконати кілька її побажань:
- завжди залишатися незайманою;
- мати багато імен, щоб відлучити її від брата Аполлона;
- мати лук і стріли, зроблені циклопами;
- бути Феспорією;
- мати туніку до колін, щоб мати змогу полювати;
- мати 60 океанід, щоб були її хором;
- мати 20 німф як служниць, щоб спостерігати за її собаками і кланятися, коли вона відпочиватиме;
- правити всіма горами;
- мати будь-яке місто;
- мати здатність допомагати жінкам у болях пологів.
Отримавши такі дари, Артеміда вирушила оглядати свої володіння на Криті та набрала собі в допомогу дев'ятирічних німф. За запрошенням Гефеста вона відвідала кіклопів, але, незадоволена манерами одного з них (Бронтона), вирвала кіклопу волосся на грудях, де назавжди залишилася лисина. Від кіклопів Артеміда отримала зброю: лук і срібні стріли. При цьому вона наказала відволіктися від виготовлення ясел для коней Посейдона, тому зі здобичі на полюванні першу дичину греки присвячували саме Артеміді. Від лісового бога Пана Артеміда отримала мисливських собак, яких боялися навіть леви. Зловивши ланей, богиня запрягла їх в золоту колісницю з золотою упряжжю, запалила від враженого блискавкою дерева смолоскип і випробувала срібні стріли, пустивши їх у дичину, дерева і порушників справедливості.
Залицяльники
Бережучи цноту, Артеміда зацікавила численних людей та богів, чиї залицяння вона відкидала та жорстоко карала їх зазіхання.
Алфей. Річковий бог Алфей закохався в Артеміду і вирішив захопити її. Він переслідував богиню по всій Греції. Артеміда висміяла Алфея, наказавши всім своїх німфам намастити лиця глиною і вимастившись сама. Всі вони стали однаковими з вигляду й Алфей втік, не в змозі знайти справжню Артеміду. В іншій історії Альфеус намагається зґвалтувати прихильницю Артеміди Аретусу. Артеміда бачить Аретусу і рятує її, перетворюючи на джерело у своєму храмі, а Алфея вбиває.
Актеон. Коли син Арістея Актеон підглядав, як Артеміда купається, і похизувався цим друзям, вона перетворила його на оленя, а її 50 собак розірвали зухвальця на шматки.
Оріон. Мисливець-красень Оріон полював разом з Артемідою. Серед варіантів його смерті: вбивство Артемідою в самозахисті, коли він намагається зірвати її одяг. Вбивство Артемідою за спробу спокусити її супутницю Опісу. Існує також версія, що Артеміда, ще до того, як стати Олімпійкою, була закохана в Оріона. Аполлон, бажаючи захистити її цноту, обдурив сестру, і вона вбила Оріона.
Алоади Отос і Ефіальт, агресивні велетні, не могли бути вбиті ніким іншим, окрім один одного. Зростання Алоадів ніколи не припинялося, і вони хвалилися, що тільки-но сягнуть небес, викрадуть Артеміду і Геру (або ж Афіну) і одружаться з ними. Боги боялися їх, за винятком Артеміди, яка перетворилася на лань і вискочила між ними. Алоади одночасно кинули в лань свої списи та ненавмисне вбили один одного.
Буфагос, син титана Япета, роздумував над зґвалтуванням Артеміди, тому вона вбила його стрілою.
Сипроїт — хлопчик, який випадково побачив купання Артеміди. Перетворила його на дівчину.
Артеміда вимагала цнотливості і від німф. Коли Зевс спокусив її улюбленицю Каллісто, набувши вигляду самої Артеміди, богиня обернула Каллісто на ведмедицю і нацькувала своїх собак. Однак Зевс врятував німфу, помістивши її на небо як сузір'я Великої Ведмедиці.
Супутниці
Поліфонта. Зневажала Афродіту і стала супутницею Артеміди. За це Афродіта вселила їй любов до ведмедя, за що Артеміда зненавиділа її. Поліфонта народила від ведмедя Агрія і Орея, які були величезного зросту і поїдали чужинців.
Прокрида. Донька Ерехтеля, дружина Кефала, мати Акрисія. Одного разу, коли Кефал полював в горах, його побачила Еос і закохалася в нього. Щоб охолодити любов своєї суперниці Прокриди, вона послала до неї Кефала в образі чужинця, який, запропонувавши їй блискучі дари, переконав її порушити подружню вірність, після чого показав свій справжній вигляд. Присоромлена Прокрида втекла на Крит, де вступила в число супутниць Артеміди. На Криті цар Мінос подарував їй пса, швидкого як вітер, і спис, що не дає промаху.
Інші коханки: Гіала, Нефела, Опіс, Ортігія, Псека, Раніда, Фіала.
Жертви
Агамемнон. За те, що Агамемнон убив священну лань Артеміди та хвалився своєю влучністю, богиня зажадала, щоб він приніс їй в жертву власну доньку. Непомітно Артеміда забрала Іфігенію з жертовного вівтаря, замінивши її ланню, і перенесла в Тавриду, де вона стала жрицею богині.
Адоніс часто вихвалявся своїми мисливськими вміннями. Він порівнював себе з Артемідою, кажучи, що полює краще за неї. Є кілька версій його смерті:
- Вбитий Артемідою за зухвальство. Вона послала на нього кабана.
- Артеміда вбила Адоніса за реванш.
- Був убитий Аресом за те, що кохався з Афродітою.
Аріадна. Убивши Мінотавра, Тесей втік з Аріадною на острів Наксос, у святилищі якого вони побрались (чи зайнялись коханням), осквернивши цим святилище, через що Аріадна була вбита стрілами Артеміди.
Аура була донькою Лелантоса і Перибої. Одного разу вона стверджувала, що тіло Артеміди було занадто жіночним, і сумнівалася в її цноті. Артеміда звернулася до Немезіди з проханням допомогти помститися за її гідність і закликала Діоніса зґвалтувати Ауру. Аура стала шаленою та небезпечною вбивцею. Народивши синів-близнюків, вона з'їла одного з них, іншого, Якха (Ἴακχος) Артеміда врятувала. Пізніше Якх став прихильником Деметри та керівником Елевсінських містерій.
Буфагос, син титана Япета, побачив Артеміду і задумався про її зґвалтування. Читаючи свої грішні думки, він не встиг оговтатись, як Артеміда застрелила нахабного Буфагоса.
Каллісто. За однією з версій, не була перетворена на ведмедя, а була вражена стрілою.
Меланіпп і Комефо. Меланіпп закохався в Комефо, жрицю Артеміди та насолодився з нею коханням в храмі. За це їх принесли в жертву Артеміді.
Ойней. Одного разу Артеміда розгнівалася на царя Калідона Ойнея, який забув їй принести перші плоди врожаю, і наслала на місто страшну каледонську свиню (за іншими джерелами — вепра).
Тітій. Убитий, адже жадав зґвалтувати Лето (за наказом Гери).
Хіона. Хіона була царівною. Вона була кохана двома богами: Гермесом і Аполлоном, і хвалилася, що гарніша за Артеміду, адже змусила двох богів відразу ж закохатися в неї. Розлючена Артеміда вбила Хіону стрілою. Деякі версії цього міфу говорять про те, що Аполлон і Гермес захищали Хіону від гніву Артеміди.
Сипроїт. Сипроїт — хлопчик, який випадково бачить купання Артеміди. Через це богиня перетворила його на дівчину.
Актеон. Коли син Арістея Актеон підглядав, як Артеміда купається і похизувався цим перед друзям, вона перетворила Актеона на оленя. Собаки Артеміди (або безпосередньо Актеона), яких було п'ятдесят, розірвали зухвальця на шматки.
Алоади. Отос і Ефіальт були агресивними велетнями й мисливцями та не могли бути вбиті ніким іншим, окрім один одного. Зростання Алоадів ніколи не припинялося, і вони хвалилися, що тільки-но зможуть досягти небес, викрадуть Артеміду і Геру (або ж Афіну) і візьмуть їх як дружин. Боги боялися їх, за винятком Артеміди, яка перетворилася на лань і вискочила між ними. Алоади одночасно кинули в лань свої списи та ненавмисне вбили один одного.
Інші жертви:
- Гратіон (гігант). Убитий.
- Гіппа (донька Хірона). Перетворена на кобилицю.
- Дріант з Танагри.
- Аталанта і Гіппомен. Перетворені на левів.
- Амфіон і його доньки. Вбиті стрілами.
- Мера. Вбита.
- Фалек. Тиран. Його вбила левиця, послана Артемідою.
- Лімон. Вражений стрілою.
Культ Артеміди
Улюбленим місцем перебування Артеміди вважалася гірська й лісиста Аркадія, де вона мала храми священних тварин і місця полювання. В Етолії їй був присвячений вепр, в Аркадії й Аттиці — ведмідь (жриці надягали ведмежі шкури й виконували культовий танець ведмедів), але в усій Греції вважали, що її улюбленицею була лань. Щороку навесні відбувались елафеболії — свята полювання на оленів, — на яких у жертву Артеміді приносили оленів або пироги у формі цих тварин. Артеміда була захисницею биків — Артеміда Тавропола. Співзвучність імення зі стародавньою назвою Криму наводить на думку, що зародки культу Артеміди слід шукати в Криму, однак свідченням грецького походження богині є написи мікенської доби, коли ще не було жодних зносин греків з Таврідою. Як богиня рослинності Артеміда була також божеством родючості. Цей культ передусім був поширений в Ефесі, де на честь богині споруджено відомий храм («сьоме чудо світу»), який пізніше спалив Герострат. Артеміда, шанована тут як мати-годувальниця, зображувалася з численними сосками. Як богиню родючості Артеміду вважали божеством дітонародження й іноді ототожнювали з Ілітією.
Артеміда вважалася покровителькою молоді (Артеміда Педотрофос, Артеміда Куротрофос). У Спарті до святині Артеміди-годувальниці приносили немовлят, супроводжуючи цю акцію танцями й бенкетами. В Іонії на свято апатурії в жертву Артеміді давали волосся дітей, а дівчата шанували її як богиню цнотливості та перед шлюбом офірували їй пасмо волосся, пояс або вбрання. Адметові, який забув перед шлюбом принести жертву Артеміді, вона послала в шлюбне ложе змію. Шанували її і як божество війни. У Спарті перед боєм у жертву Артеміді приносили козу, а в Афінах у вересні й жовтні щороку на відзначення перемоги в Марафонській битві офірували 500 кіз.
Спочатку в жертву Артеміді приносили людей; у Спарті існував звичай перед вівтарем Артеміди Ортії («Випрямленої», тобто перед старовинним її дерев'яним образом) до крові бити дітей. У Гомерівському епосі Артеміда з богині-володарки тварин перетворюється на богиню-покровительку полювання, що було улюбленою розвагою родової знаті. Оріон (варіант: Актеон) за деякими міфами загинув тому, що намагався перемогти Артеміду в полюванні. В цей період Артеміда зображувалась у довгому жіночому вбранні або в пристосованому для полювання хітоні. Як правило, за плечима в неї був сагайдак, а в руках лук або смолоскип.
У Римі Артеміда ототожнюється з місцевим божеством Діаною. На Діану переносяться всі функції грецької богині, і вона стає покровителькою полювання, дітонародження (Діана Люціна), захисницею деяких звірів. Храм Діани був на Авентинському пагорбі (Діана Авентіна). Її вважали також покровителькою рабів і плебеїв. У місті Аріції культ Діани супроводився кривавими жертвоприношеннями і її жерцем міг бути тільки раб.
Атрибутика
Незайманість
Важливим аспектом персони та поклоніння Артеміди була її незайманість, що може здатися суперечливим, враховуючи її роль богині, пов’язаної з пологами. Ймовірно, що уявлення про Артеміду як про богиню-діву пов’язане з її основною роллю мисливиці. Мисливці традиційно утримувались від сексу перед полюванням на знак ритуальної чистоти і з віри, що запах відлякає потенційну здобич. Стародавній культурний контекст, у якому виникло поклоніння Артеміді, також вважав, що незайманість була передумовою шлюбу, а одружена жінка стала підпорядковуватися своєму чоловікові. У цьому світлі незайманість Артеміди пов’язана з її силою та незалежністю. Деякі пізніші грецькі письменники почали розглядати Артеміду як фригідну протилежність Афродіті.
Як богиня-мати
Незважаючи на її незайманість, як сучасні, так і стародавні вчені пов’язують Артеміду з архетипом богині-матері. Артеміда традиційно була пов’язана з народжуваністю, і до неї зверталися з проханням допомогти з пологами. За Геродотом, грецький драматург Есхіл ототожнював Артеміду з Персефоною як дочку Деметри. Її шанувальники в Аркадії також традиційно асоціювали її з Деметрою і Персефоною. У Малій Азії її часто змішували з місцевими фігурами богині-матері, такими як Кібела та Анахіта в Ірані. Проте архетип богині-матері не був дуже сумісний з грецьким пантеоном, і хоча греки прийняли поклоніння Кібелі та іншим анатолійським богиням-матерям ще в 7 столітті до нашої ери, вона не була безпосередньо пов’язана з жодною грецькою богинею; натомість уривки її поклоніння та аспекти по-різному поглиналися Артемідою, Афродітою та іншими у міру поширення східного впливу.
Як Ефеська пані
В Ефесі, що розташований в Іонії, Туреччина, храм Артеміди став одним із семи чудес світу. Це був, мабуть, найвідоміший центр її вшановування, за винятком Делоса. Там пані, яку іонійці пов’язували з Артемідою через interpretatio graeca, поклонялися насамперед як богині-матері, подібній до фригійської Кібели, у стародавньому святилищі, де її культове зображення зображало «пані з Ефесу», прикрашену кількома великими намистинами. Розкопки на місці Артемісії в 1987–1988 роках виявили безліч бурштинових намистин у формі сльози, які були підвішені на оригінальній дерев’яній статуї (xoanon) і, ймовірно, перенесені в пізніші скульптурні копії.
Символи
Лук і стріла. Згідно з одним із гомерівських гімнів Артеміді, вона мала золотий лук і стріли. Артеміда вперше отримала лук і стріли від циклопів - такі ж, які попросила у свого батька. Лук Артеміди, крім того, став свідком клятви Каллісто про її незайманість.
Колісниці. Колісниця Артеміди була зроблена із золота, і її тягнули чотири золотих рогатих олені. Вуздечки її колісниці були також із золота.
Списи, сітки та ліра. Хоча досить рідко, та Артеміда іноді зображується з мисливським списом. Її святилище в Етолії, Артеміді Етолійській, зображає її з цією зброєю. Опис списа Артеміди можна знайти в «Метаморфозах» Овідія, тоді як Артеміда з рибальським списом пов’язана з її культом як богині-покровительки рибальства. Як богиня дівочих танців і пісень, Артеміда часто зображується в античному мистецтві з лірою.
Олень. Олені були єдиними тваринами, священними для самої Артеміди. Побачивши оленя, більшого за бика з сяйливими рогами, вона закохалася в цих створінь і освятила їх. Олені також були першими тваринами, яких вона зловила.
Вона зловила п’ятьох золоторогих оленів і запрягла їх у свою колісницю.
Третій подвиг Геракла, доручений Еврісфеєм, полягав у тому, щоб зловити керинейську лань живою. Геракл благав Артеміду про прощення за її вполювання та обіцяв повернути тварину живою. Артеміда пробачила його, але в гніві накинулася на Еврісфея.
Мисливський собака. Артеміда дістала своїх мисливських собак у Пана в лісі Аркадія. Пан подарував Артеміді двох чорно-білих собак, трьох рудих і одного плямистого – ці собаки вміли полювати навіть на левів. Пан також дав Артеміді 7 сук найкращої аркадської раси. Проте Артеміда водила з собою лише сім собак на полювання одночасно.
Ведмідь. З культу Браурона почалося принесення в жертву ведмедя для Артеміди. Щороку до храму Артеміди в Браурон відправляли дівчинку від п’яти до десяти років. Візантійський письменник Суїдос переказав легенду в "Брауронському ведмеді". Артеміда приручила ведмедя і представила його жителям Афін. Вони торкалися його і гралися з ним, поки одного разу група дівчат не стала глузувати з ведмедя, і той напав на них. Брат однієї з дівчат убив ведмедя, тож Артеміда в помсту йому послала чуму. Афіняни порадилися з оракулом, щоб зрозуміти, як покінчити з чумою. Оракул запропонував, щоб в плату за кров ведмедя жодній афінській діві не було дозволено одружитися, поки вона не послужить Артеміді в її храмі.
Кабан. Кабан – одна з улюблених тварин мисливців, а також важко приручається. На честь майстерності Артеміди люди приносили його в жертву богині. Еней і Адоніс були вбиті кабаном Артеміди.
Цесарка. Артеміда пожаліла Мелеагрідів, коли вони оплакували свого загиблого брата Мелеагра, тому перетворила їх на цесарок, які стали її улюбленими тваринами.
Яструб. Яструби були улюбленими птахами багатьох богів, у тому числі й Артеміди.
Іконографія
Зі скульптурних зображень Артеміди, які збереглись до нашого часу, найвідоміша луврська статуя Артеміди; статуї богині є також у музеях Мюнхена, Неаполя, Берліна тощо. Кілька погрудь Артеміди є в Ермітажі (одне з них, — можливо, копія роботи Праксітеля). Образ Діани надихав Тіціана, Веронезе, Рубенса, Рембрандта, , Джованні Бокаччо, Генріха Гейне та ін.
Див. також
- 105 Артеміда — астероїд, названий на честь богині.
- Артеміда (вінець) — найбільший геологічний вінець на планеті Венера, названий на честь богині.
- Артеміда (космічна програма).
Примітки
- Homer, author., The Iliad, ISBN , OCLC 1130228845, процитовано 29 липня 2020
- . www.theoi.com. Архів оригіналу за 20 листопада 2006. Процитовано 29 липня 2020.
- Каллімах. Гімн до Артеміди I. 40 і далі
- Каллімах. Гімн до Артеміди I. 47 і далі, 80 і далі
- Каллімах. Гімн до Артеміди I. 87 і далі
- Каллімах. Гімн до Артеміди I. 110 і далі
- Павсаній VI.22.5.
- Pausanias. ([1917-35]). Pausanias Description of Greece. W. Heinemann. OCLC 688914.
- Pindar (1997). Nemean Odes. Digital Loeb Classical Library. Процитовано 29 липня 2020.
- Гігін. Міфи 181; Павсаній IX.2.3.
- Artemis. Camp Jupiter and Camp Half Blood guide Wiki (англ.). Процитовано 29 липня 2020.
- "Another name for Artemis herself", Karl Kerenyi observes, The Gods of the Greeks (1951:204).
- Ister (Istrus, Hister). The Encyclopedia of Greek Tragedy. John Wiley & Sons, Ltd. 26 листопада 2013. с. 735—735. ISBN . Процитовано 29 липня 2020.
- Roman, Luke. (2010). Encyclopedia of Greek and Roman mythology. New York: Facts On File. ISBN . OCLC 607553701.
- Аполлодор III. 8.2.
- Evans, Bergen, 1904-1978. (1991, ©1970). Dictionary of mythology, mainly classical. New York: Dell. ISBN . OCLC 23279351.
- Homer, author., The Odyssey, ISBN , OCLC 1130228802, процитовано 29 липня 2020
- Nonnus, Panopolitanus. (1985). Dionysiaca. Harvard Univ. Press. ISBN . OCLC 715515280.
- Dionysius, of Halicarnassus. (1968-). The Roman antiquities of Dionysius of Halicarnassus. Harvard University Press. OCLC 1066120281.
- Young, David C. (1 січня 1968). Three Odes of Pindar. BRILL. ISBN .
- Graves, Robert, 1895-1985. (2005). The Greek myths. Folio Society. ISBN . OCLC 681407474.
- Lacy, Lamar Ronald (1990-11). Aktaion and a lost ‘Bath of Artemis’. The Journal of Hellenic Studies. Т. 110. с. 26—42. doi:10.2307/631731. ISSN 0075-4269. Процитовано 29 липня 2020.
- Mariscal, Olga; Lucchini, Sandra; Pellat-Finet, Noémie (2015). À la bibliothèque, lire-chanter avec les auxiliaires parentales. Lire en chantant des albums de comptines. ERES. с. 121. ISBN .
- Δώσσας, Απόστολος. Η θέση του ξένου στο μύθο. Το παράδειγμα της αρχαίας ελληνικής μυθολογίας και οι διαπολιτισμικές προεκτάσεις. Процитовано 29 липня 2020.
- K/Rпише, 2011-02-01 03:36:00 K/R Sigesang 2011-02-01 03:36:00. (no title). sigesang.livejournal.com (укр.). Процитовано 29 липня 2020.
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Артеміда |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Artemida kosmichna programa Artemi da grec Ἄrtemis grecka boginya polyuvannya dikih zemel ta tvarin Misyacya ta cnoti pokrovitelka j zahisnicya ditej i zhinok Odna z najshanovanishih davnogreckih bogiv shanuvalasya yak boginya pologiv i akusherstva razom z Ejlejtiyeyu Podibno do Afini ta Gestiyi Artemida vvazhala za krashe zalishatisya cnotlivoyu i prisyagnula nikoli ne vstupati v shlyub Artemida ἌrtemisMifologiya DavnogreckaBozhestvo v davnogrecka religiyaIm ya inshimi movami grec Ἄrtemis lat ArtemisV inshih kulturah Anayit DianaMiscevist Starodavnya GreciyaZanyattya boginya polyuvannya boginya dikoyi prirodi boginya Misyacya boginya rodyuchosti boginya zhinochoyi cnotlivostiZgadki Odna z najpopulyarnishih geroyin davnogreckogo eposuBatko ZevsMati LetoBrati sestri ApollonAtributi Luk strili oleni mislivskij sobaka misyacChastina vid Olimpijski bogiPersonazh tvoru Hades Mediafajli u Vikishovishi Yiyi hram v Efesi buv odnim iz semi chudes starodavnogo svitu Dianu yiyi rimskogo ekvivalenta osoblivo shanuvali na Aventinskomu pagorbi v Rimi bilya ozera Nemi v Albanskih pagorbah i v Kampaniyi Dochka Zevsa i nimfi Leto sestra bliznyuchka Apollona Vvazhalosya sho vona prinosit zhinkam ta dityam hvorobi yak i pozbavlyaye yih vid nih Imena ta epitetiRozmayittya mifiv pro Artemidu i velika kilkist imen bogini svidchat pro te sho v yiyi obrazi poyednano kilka bozhestv Artemida nazivalas Chista abo Osyajna atributami yiyi yak usih bogiv svitla buli luk i strili takozh chasom zobrazhalisya sagajdak i mislivski nozhi a olen i kiparis buli dlya neyi svyashennimi Artemidi viddavali pochesti v miscyah kultu Apollona zokrema na deloskij gori Artemida Kintiya u Delfah u Didimi de poryad z Apollonom Dalekovluchnim shanuvali j Dalekovluchnu Artemidu V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Artemis angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Artemida v mifahNarodzhennya U klasichnij greckij mifologiyi navodyatsya rizni superechlivi opisi shodo narodzhennya Artemidi ta Apollona Odnak vse vkazuye na te sho vona bula pozashlyubnoyu donkoyu Zevsa ta nimfi Leto V odnih dzherelah vona narodilas odnochasno z Apollonom v inshih ranishe abo piznishe Bilshist istorij zobrazhuyut Artemidu yak pervistka Pid chas lyubovnih igor Zevs peretvorivsya na perepela a Leto na perepilku Revniva Gera poslala zmiya Pifona peresliduvati Leto po vsomu svitu Za slovami Kallimaha Gera zaboronila yij narodzhuvati na zemli bud to terra firma materik chi ostriv Odnak Delos plavuchij ostriv yakij ne buv ni spravzhnim ostrovom ni materikom ne posluhavsya i dozvoliv Leto naroditi tam Zgidno z Gomerivskim Gimnom Artemidi titanida znajshla prihistok na ostrovi Ortigiya sho poblizu Delosa de narodila Artemidu yaka vidrazu zh shojno narodivshis dopomogla materi perebratisya cherez vuzku protoku i tam na Delosi mizh olivoyu i finikovoyu palmoyu pislya dev yati dniv perejmiv Leto narodila Apollona Ditinstvo Artemida stala bogineyu zahisniceyu vsih tvarin sho smokchut moloko i nemovlyat Oskilki Leto narodila yiyi bez bolyu do Artemidi stali zvertatisya z molitvami vagitni zhinki Prote v yiyi vladi bulo takozh pidtrimannya poryadku vbivati j nasilati hvorobi a z soboyu Artemida zavzhdi nosila luk i strili Stalosya ce tomu sho she tririchnoyu Zevs spitav yiyi yakij dar vona hotila b otrimati Artemida sidyachi na kolini Zevsa poprosila jogo vikonati kilka yiyi pobazhan zavzhdi zalishatisya nezajmanoyu mati bagato imen shob vidluchiti yiyi vid brata Apollona mati luk i strili zrobleni ciklopami buti Fesporiyeyu mati tuniku do kolin shob mati zmogu polyuvati mati 60 okeanid shob buli yiyi horom mati 20 nimf yak sluzhnic shob sposterigati za yiyi sobakami i klanyatisya koli vona vidpochivatime praviti vsima gorami mati bud yake misto mati zdatnist dopomagati zhinkam u bolyah pologiv Otrimavshi taki dari Artemida virushila oglyadati svoyi volodinnya na Kriti ta nabrala sobi v dopomogu dev yatirichnih nimf Za zaproshennyam Gefesta vona vidvidala kiklopiv ale nezadovolena manerami odnogo z nih Brontona virvala kiklopu volossya na grudyah de nazavzhdi zalishilasya lisina Vid kiklopiv Artemida otrimala zbroyu luk i sribni strili Pri comu vona nakazala vidvoliktisya vid vigotovlennya yasel dlya konej Posejdona tomu zi zdobichi na polyuvanni pershu dichinu greki prisvyachuvali same Artemidi Vid lisovogo boga Pana Artemida otrimala mislivskih sobak yakih boyalisya navit levi Zlovivshi lanej boginya zapryagla yih v zolotu kolisnicyu z zolotoyu upryazhzhyu zapalila vid vrazhenogo bliskavkoyu dereva smoloskip i viprobuvala sribni strili pustivshi yih u dichinu dereva i porushnikiv spravedlivosti ZalicyalnikiBerezhuchi cnotu Artemida zacikavila chislennih lyudej ta bogiv chiyi zalicyannya vona vidkidala ta zhorstoko karala yih zazihannya Alfej Richkovij bog Alfej zakohavsya v Artemidu i virishiv zahopiti yiyi Vin peresliduvav boginyu po vsij Greciyi Artemida vismiyala Alfeya nakazavshi vsim svoyih nimfam namastiti licya glinoyu i vimastivshis sama Vsi voni stali odnakovimi z viglyadu j Alfej vtik ne v zmozi znajti spravzhnyu Artemidu V inshij istoriyi Alfeus namagayetsya zgvaltuvati prihilnicyu Artemidi Aretusu Artemida bachit Aretusu i ryatuye yiyi peretvoryuyuchi na dzherelo u svoyemu hrami a Alfeya vbivaye Akteon Koli sin Aristeya Akteon pidglyadav yak Artemida kupayetsya i pohizuvavsya cim druzyam vona peretvorila jogo na olenya a yiyi 50 sobak rozirvali zuhvalcya na shmatki Orion Mislivec krasen Orion polyuvav razom z Artemidoyu Sered variantiv jogo smerti vbivstvo Artemidoyu v samozahisti koli vin namagayetsya zirvati yiyi odyag Vbivstvo Artemidoyu za sprobu spokusiti yiyi suputnicyu Opisu Isnuye takozh versiya sho Artemida she do togo yak stati Olimpijkoyu bula zakohana v Oriona Apollon bazhayuchi zahistiti yiyi cnotu obduriv sestru i vona vbila Oriona Aloadi Otos i Efialt agresivni veletni ne mogli buti vbiti nikim inshim okrim odin odnogo Zrostannya Aloadiv nikoli ne pripinyalosya i voni hvalilisya sho tilki no syagnut nebes vikradut Artemidu i Geru abo zh Afinu i odruzhatsya z nimi Bogi boyalisya yih za vinyatkom Artemidi yaka peretvorilasya na lan i viskochila mizh nimi Aloadi odnochasno kinuli v lan svoyi spisi ta nenavmisne vbili odin odnogo Bufagos sin titana Yapeta rozdumuvav nad zgvaltuvannyam Artemidi tomu vona vbila jogo striloyu Siproyit hlopchik yakij vipadkovo pobachiv kupannya Artemidi Peretvorila jogo na divchinu Artemida vimagala cnotlivosti i vid nimf Koli Zevs spokusiv yiyi ulyublenicyu Kallisto nabuvshi viglyadu samoyi Artemidi boginya obernula Kallisto na vedmedicyu i nackuvala svoyih sobak Odnak Zevs vryatuvav nimfu pomistivshi yiyi na nebo yak suzir ya Velikoyi Vedmedici SuputniciPolifonta Znevazhala Afroditu i stala suputniceyu Artemidi Za ce Afrodita vselila yij lyubov do vedmedya za sho Artemida znenavidila yiyi Polifonta narodila vid vedmedya Agriya i Oreya yaki buli velicheznogo zrostu i poyidali chuzhinciv Prokrida Donka Erehtelya druzhina Kefala mati Akrisiya Odnogo razu koli Kefal polyuvav v gorah jogo pobachila Eos i zakohalasya v nogo Shob oholoditi lyubov svoyeyi supernici Prokridi vona poslala do neyi Kefala v obrazi chuzhincya yakij zaproponuvavshi yij bliskuchi dari perekonav yiyi porushiti podruzhnyu virnist pislya chogo pokazav svij spravzhnij viglyad Prisoromlena Prokrida vtekla na Krit de vstupila v chislo suputnic Artemidi Na Kriti car Minos podaruvav yij psa shvidkogo yak viter i spis sho ne daye promahu Inshi kohanki Giala Nefela Opis Ortigiya Pseka Ranida Fiala ZhertviAgamemnon Za te sho Agamemnon ubiv svyashennu lan Artemidi ta hvalivsya svoyeyu vluchnistyu boginya zazhadala shob vin prinis yij v zhertvu vlasnu donku Nepomitno Artemida zabrala Ifigeniyu z zhertovnogo vivtarya zaminivshi yiyi lannyu i perenesla v Tavridu de vona stala zhriceyu bogini Adonis chasto vihvalyavsya svoyimi mislivskimi vminnyami Vin porivnyuvav sebe z Artemidoyu kazhuchi sho polyuye krashe za neyi Ye kilka versij jogo smerti Vbitij Artemidoyu za zuhvalstvo Vona poslala na nogo kabana Artemida vbila Adonisa za revansh Buv ubitij Aresom za te sho kohavsya z Afroditoyu Ariadna Ubivshi Minotavra Tesej vtik z Ariadnoyu na ostriv Naksos u svyatilishi yakogo voni pobralis chi zajnyalis kohannyam oskvernivshi cim svyatilishe cherez sho Ariadna bula vbita strilami Artemidi Artemida sidit odyagnena v promenevu koronu prekrasna nimfa Kallisto livoruch Eros ta inshi nimfi Antichna freska z Pompeyi Aura bula donkoyu Lelantosa i Periboyi Odnogo razu vona stverdzhuvala sho tilo Artemidi bulo zanadto zhinochnim i sumnivalasya v yiyi cnoti Artemida zvernulasya do Nemezidi z prohannyam dopomogti pomstitisya za yiyi gidnist i zaklikala Dionisa zgvaltuvati Auru Aura stala shalenoyu ta nebezpechnoyu vbivceyu Narodivshi siniv bliznyukiv vona z yila odnogo z nih inshogo Yakha Ἴakxos Artemida vryatuvala Piznishe Yakh stav prihilnikom Demetri ta kerivnikom Elevsinskih misterij Bufagos sin titana Yapeta pobachiv Artemidu i zadumavsya pro yiyi zgvaltuvannya Chitayuchi svoyi grishni dumki vin ne vstig ogovtatis yak Artemida zastrelila nahabnogo Bufagosa Kallisto Za odniyeyu z versij ne bula peretvorena na vedmedya a bula vrazhena striloyu Melanipp i Komefo Melanipp zakohavsya v Komefo zhricyu Artemidi ta nasolodivsya z neyu kohannyam v hrami Za ce yih prinesli v zhertvu Artemidi Ojnej Odnogo razu Artemida rozgnivalasya na carya Kalidona Ojneya yakij zabuv yij prinesti pershi plodi vrozhayu i naslala na misto strashnu kaledonsku svinyu za inshimi dzherelami vepra Diana ta Kalisto 1556 1559 napisana Titanom Shotlandska nacionalna galereya Edinburg Titij Ubitij adzhe zhadav zgvaltuvati Leto za nakazom Geri Hiona Hiona bula carivnoyu Vona bula kohana dvoma bogami Germesom i Apollonom i hvalilasya sho garnisha za Artemidu adzhe zmusila dvoh bogiv vidrazu zh zakohatisya v neyi Rozlyuchena Artemida vbila Hionu striloyu Deyaki versiyi cogo mifu govoryat pro te sho Apollon i Germes zahishali Hionu vid gnivu Artemidi Siproyit Siproyit hlopchik yakij vipadkovo bachit kupannya Artemidi Cherez ce boginya peretvorila jogo na divchinu Akteon Koli sin Aristeya Akteon pidglyadav yak Artemida kupayetsya i pohizuvavsya cim pered druzyam vona peretvorila Akteona na olenya Sobaki Artemidi abo bezposeredno Akteona yakih bulo p yatdesyat rozirvali zuhvalcya na shmatki Aloadi Otos i Efialt buli agresivnimi veletnyami j mislivcyami ta ne mogli buti vbiti nikim inshim okrim odin odnogo Zrostannya Aloadiv nikoli ne pripinyalosya i voni hvalilisya sho tilki no zmozhut dosyagti nebes vikradut Artemidu i Geru abo zh Afinu i vizmut yih yak druzhin Bogi boyalisya yih za vinyatkom Artemidi yaka peretvorilasya na lan i viskochila mizh nimi Aloadi odnochasno kinuli v lan svoyi spisi ta nenavmisne vbili odin odnogo Inshi zhertvi Gration gigant Ubitij Gippa donka Hirona Peretvorena na kobilicyu Driant z Tanagri Atalanta i Gippomen Peretvoreni na leviv Amfion i jogo donki Vbiti strilami Mera Vbita Falek Tiran Jogo vbila levicya poslana Artemidoyu Limon Vrazhenij striloyu Kult ArtemidiMarmurovij byust Artemidi yakij stvoriv Kefisodot Ulyublenim miscem perebuvannya Artemidi vvazhalasya girska j lisista Arkadiya de vona mala hrami svyashennih tvarin i miscya polyuvannya V Etoliyi yij buv prisvyachenij vepr v Arkadiyi j Attici vedmid zhrici nadyagali vedmezhi shkuri j vikonuvali kultovij tanec vedmediv ale v usij Greciyi vvazhali sho yiyi ulyubleniceyu bula lan Shoroku navesni vidbuvalis elafeboliyi svyata polyuvannya na oleniv na yakih u zhertvu Artemidi prinosili oleniv abo pirogi u formi cih tvarin Artemida bula zahisniceyu bikiv Artemida Tavropola Spivzvuchnist imennya zi starodavnoyu nazvoyu Krimu navodit na dumku sho zarodki kultu Artemidi slid shukati v Krimu odnak svidchennyam greckogo pohodzhennya bogini ye napisi mikenskoyi dobi koli she ne bulo zhodnih znosin grekiv z Tavridoyu Yak boginya roslinnosti Artemida bula takozh bozhestvom rodyuchosti Cej kult peredusim buv poshirenij v Efesi de na chest bogini sporudzheno vidomij hram some chudo svitu yakij piznishe spaliv Gerostrat Artemida shanovana tut yak mati goduvalnicya zobrazhuvalasya z chislennimi soskami Yak boginyu rodyuchosti Artemidu vvazhali bozhestvom ditonarodzhennya j inodi ototozhnyuvali z Ilitiyeyu Artemida vvazhalasya pokrovitelkoyu molodi Artemida Pedotrofos Artemida Kurotrofos U Sparti do svyatini Artemidi goduvalnici prinosili nemovlyat suprovodzhuyuchi cyu akciyu tancyami j benketami V Ioniyi na svyato apaturiyi v zhertvu Artemidi davali volossya ditej a divchata shanuvali yiyi yak boginyu cnotlivosti ta pered shlyubom ofiruvali yij pasmo volossya poyas abo vbrannya Admetovi yakij zabuv pered shlyubom prinesti zhertvu Artemidi vona poslala v shlyubne lozhe zmiyu Shanuvali yiyi i yak bozhestvo vijni U Sparti pered boyem u zhertvu Artemidi prinosili kozu a v Afinah u veresni j zhovtni shoroku na vidznachennya peremogi v Marafonskij bitvi ofiruvali 500 kiz Spochatku v zhertvu Artemidi prinosili lyudej u Sparti isnuvav zvichaj pered vivtarem Artemidi Ortiyi Vipryamlenoyi tobto pered starovinnim yiyi derev yanim obrazom do krovi biti ditej U Gomerivskomu eposi Artemida z bogini volodarki tvarin peretvoryuyetsya na boginyu pokrovitelku polyuvannya sho bulo ulyublenoyu rozvagoyu rodovoyi znati Orion variant Akteon za deyakimi mifami zaginuv tomu sho namagavsya peremogti Artemidu v polyuvanni V cej period Artemida zobrazhuvalas u dovgomu zhinochomu vbranni abo v pristosovanomu dlya polyuvannya hitoni Yak pravilo za plechima v neyi buv sagajdak a v rukah luk abo smoloskip U Rimi Artemida ototozhnyuyetsya z miscevim bozhestvom Dianoyu Na Dianu perenosyatsya vsi funkciyi greckoyi bogini i vona staye pokrovitelkoyu polyuvannya ditonarodzhennya Diana Lyucina zahisniceyu deyakih zviriv Hram Diani buv na Aventinskomu pagorbi Diana Aventina Yiyi vvazhali takozh pokrovitelkoyu rabiv i plebeyiv U misti Ariciyi kult Diani suprovodivsya krivavimi zhertvoprinoshennyami i yiyi zhercem mig buti tilki rab AtributikaNezajmanist Vazhlivim aspektom personi ta pokloninnya Artemidi bula yiyi nezajmanist sho mozhe zdatisya superechlivim vrahovuyuchi yiyi rol bogini pov yazanoyi z pologami Jmovirno sho uyavlennya pro Artemidu yak pro boginyu divu pov yazane z yiyi osnovnoyu rollyu mislivici Mislivci tradicijno utrimuvalis vid seksu pered polyuvannyam na znak ritualnoyi chistoti i z viri sho zapah vidlyakaye potencijnu zdobich Starodavnij kulturnij kontekst u yakomu viniklo pokloninnya Artemidi takozh vvazhav sho nezajmanist bula peredumovoyu shlyubu a odruzhena zhinka stala pidporyadkovuvatisya svoyemu cholovikovi U comu svitli nezajmanist Artemidi pov yazana z yiyi siloyu ta nezalezhnistyu Deyaki piznishi grecki pismenniki pochali rozglyadati Artemidu yak frigidnu protilezhnist Afroditi Yak boginya mati Nezvazhayuchi na yiyi nezajmanist yak suchasni tak i starodavni vcheni pov yazuyut Artemidu z arhetipom bogini materi Artemida tradicijno bula pov yazana z narodzhuvanistyu i do neyi zvertalisya z prohannyam dopomogti z pologami Za Gerodotom greckij dramaturg Eshil ototozhnyuvav Artemidu z Persefonoyu yak dochku Demetri Yiyi shanuvalniki v Arkadiyi takozh tradicijno asociyuvali yiyi z Demetroyu i Persefonoyu U Malij Aziyi yiyi chasto zmishuvali z miscevimi figurami bogini materi takimi yak Kibela ta Anahita v Irani Prote arhetip bogini materi ne buv duzhe sumisnij z greckim panteonom i hocha greki prijnyali pokloninnya Kibeli ta inshim anatolijskim boginyam materyam she v 7 stolitti do nashoyi eri vona ne bula bezposeredno pov yazana z zhodnoyu greckoyu bogineyu natomist urivki yiyi pokloninnya ta aspekti po riznomu poglinalisya Artemidoyu Afroditoyu ta inshimi u miru poshirennya shidnogo vplivu Yak Efeska pani V Efesi sho roztashovanij v Ioniyi Turechchina hram Artemidi stav odnim iz semi chudes svitu Ce buv mabut najvidomishij centr yiyi vshanovuvannya za vinyatkom Delosa Tam pani yaku ionijci pov yazuvali z Artemidoyu cherez interpretatio graeca poklonyalisya nasampered yak bogini materi podibnij do frigijskoyi Kibeli u starodavnomu svyatilishi de yiyi kultove zobrazhennya zobrazhalo pani z Efesu prikrashenu kilkoma velikimi namistinami Rozkopki na misci Artemisiyi v 1987 1988 rokah viyavili bezlich burshtinovih namistin u formi slozi yaki buli pidvisheni na originalnij derev yanij statuyi xoanon i jmovirno pereneseni v piznishi skulpturni kopiyi Simvoli Luk i strila Zgidno z odnim iz gomerivskih gimniv Artemidi vona mala zolotij luk i strili Artemida vpershe otrimala luk i strili vid ciklopiv taki zh yaki poprosila u svogo batka Luk Artemidi krim togo stav svidkom klyatvi Kallisto pro yiyi nezajmanist Kolisnici Kolisnicya Artemidi bula zroblena iz zolota i yiyi tyagnuli chotiri zolotih rogatih oleni Vuzdechki yiyi kolisnici buli takozh iz zolota Statuya Artemidi Spisi sitki ta lira Hocha dosit ridko ta Artemida inodi zobrazhuyetsya z mislivskim spisom Yiyi svyatilishe v Etoliyi Artemidi Etolijskij zobrazhaye yiyi z ciyeyu zbroyeyu Opis spisa Artemidi mozhna znajti v Metamorfozah Ovidiya todi yak Artemida z ribalskim spisom pov yazana z yiyi kultom yak bogini pokrovitelki ribalstva Yak boginya divochih tanciv i pisen Artemida chasto zobrazhuyetsya v antichnomu mistectvi z liroyu Olen Oleni buli yedinimi tvarinami svyashennimi dlya samoyi Artemidi Pobachivshi olenya bilshogo za bika z syajlivimi rogami vona zakohalasya v cih stvorin i osvyatila yih Oleni takozh buli pershimi tvarinami yakih vona zlovila Vona zlovila p yatoh zolotorogih oleniv i zapryagla yih u svoyu kolisnicyu Tretij podvig Gerakla doruchenij Evrisfeyem polyagav u tomu shob zloviti kerinejsku lan zhivoyu Gerakl blagav Artemidu pro proshennya za yiyi vpolyuvannya ta obicyav povernuti tvarinu zhivoyu Artemida probachila jogo ale v gnivi nakinulasya na Evrisfeya Mislivskij sobaka Artemida distala svoyih mislivskih sobak u Pana v lisi Arkadiya Pan podaruvav Artemidi dvoh chorno bilih sobak troh rudih i odnogo plyamistogo ci sobaki vmili polyuvati navit na leviv Pan takozh dav Artemidi 7 suk najkrashoyi arkadskoyi rasi Prote Artemida vodila z soboyu lishe sim sobak na polyuvannya odnochasno Vedmid Z kultu Braurona pochalosya prinesennya v zhertvu vedmedya dlya Artemidi Shoroku do hramu Artemidi v Brauron vidpravlyali divchinku vid p yati do desyati rokiv Vizantijskij pismennik Suyidos perekazav legendu v Brauronskomu vedmedi Artemida priruchila vedmedya i predstavila jogo zhitelyam Afin Voni torkalisya jogo i gralisya z nim poki odnogo razu grupa divchat ne stala gluzuvati z vedmedya i toj napav na nih Brat odniyeyi z divchat ubiv vedmedya tozh Artemida v pomstu jomu poslala chumu Afinyani poradilisya z orakulom shob zrozumiti yak pokinchiti z chumoyu Orakul zaproponuvav shob v platu za krov vedmedya zhodnij afinskij divi ne bulo dozvoleno odruzhitisya poki vona ne posluzhit Artemidi v yiyi hrami Kaban Kaban odna z ulyublenih tvarin mislivciv a takozh vazhko priruchayetsya Na chest majsternosti Artemidi lyudi prinosili jogo v zhertvu bogini Enej i Adonis buli vbiti kabanom Artemidi Cesarka Artemida pozhalila Meleagridiv koli voni oplakuvali svogo zagiblogo brata Meleagra tomu peretvorila yih na cesarok yaki stali yiyi ulyublenimi tvarinami Yastrub Yastrubi buli ulyublenimi ptahami bagatoh bogiv u tomu chisli j Artemidi IkonografiyaZi skulpturnih zobrazhen Artemidi yaki zbereglis do nashogo chasu najvidomisha luvrska statuya Artemidi statuyi bogini ye takozh u muzeyah Myunhena Neapolya Berlina tosho Kilka pogrud Artemidi ye v Ermitazhi odne z nih mozhlivo kopiya roboti Praksitelya Obraz Diani nadihav Ticiana Veroneze Rubensa Rembrandta Dzhovanni Bokachcho Genriha Gejne ta in Div takozh105 Artemida asteroyid nazvanij na chest bogini Artemida vinec najbilshij geologichnij vinec na planeti Venera nazvanij na chest bogini Artemida kosmichna programa PrimitkiHomer author The Iliad ISBN 978 2 291 06449 7 OCLC 1130228845 procitovano 29 lipnya 2020 www theoi com Arhiv originalu za 20 listopada 2006 Procitovano 29 lipnya 2020 Kallimah Gimn do Artemidi I 40 i dali Kallimah Gimn do Artemidi I 47 i dali 80 i dali Kallimah Gimn do Artemidi I 87 i dali Kallimah Gimn do Artemidi I 110 i dali Pavsanij VI 22 5 Pausanias 1917 35 Pausanias Description of Greece W Heinemann OCLC 688914 Pindar 1997 Nemean Odes Digital Loeb Classical Library Procitovano 29 lipnya 2020 Gigin Mifi 181 Pavsanij IX 2 3 Artemis Camp Jupiter and Camp Half Blood guide Wiki angl Procitovano 29 lipnya 2020 Another name for Artemis herself Karl Kerenyi observes The Gods of the Greeks 1951 204 Ister Istrus Hister The Encyclopedia of Greek Tragedy John Wiley amp Sons Ltd 26 listopada 2013 s 735 735 ISBN 978 1 118 35122 2 Procitovano 29 lipnya 2020 Roman Luke 2010 Encyclopedia of Greek and Roman mythology New York Facts On File ISBN 978 1 4381 2639 5 OCLC 607553701 Apollodor III 8 2 Evans Bergen 1904 1978 1991 c 1970 Dictionary of mythology mainly classical New York Dell ISBN 978 0 440 20848 8 OCLC 23279351 Homer author The Odyssey ISBN 978 2 291 06390 2 OCLC 1130228802 procitovano 29 lipnya 2020 Nonnus Panopolitanus 1985 Dionysiaca Harvard Univ Press ISBN 0 674 99391 8 OCLC 715515280 Dionysius of Halicarnassus 1968 The Roman antiquities of Dionysius of Halicarnassus Harvard University Press OCLC 1066120281 Young David C 1 sichnya 1968 Three Odes of Pindar BRILL ISBN 978 90 04 32706 1 Graves Robert 1895 1985 2005 The Greek myths Folio Society ISBN 1 55921 327 2 OCLC 681407474 Lacy Lamar Ronald 1990 11 Aktaion and a lost Bath of Artemis The Journal of Hellenic Studies T 110 s 26 42 doi 10 2307 631731 ISSN 0075 4269 Procitovano 29 lipnya 2020 Mariscal Olga Lucchini Sandra Pellat Finet Noemie 2015 A la bibliotheque lire chanter avec les auxiliaires parentales Lire en chantant des albums de comptines ERES s 121 ISBN 978 2 7492 4854 7 Dwssas Apostolos H 8esh toy 3enoy sto my8o To paradeigma ths arxaias ellhnikhs my8ologias kai oi diapolitismikes proektaseis Procitovano 29 lipnya 2020 K Rpishe 2011 02 01 03 36 00 K R Sigesang 2011 02 01 03 36 00 no title sigesang livejournal com ukr Procitovano 29 lipnya 2020 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Artemida Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Slovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Grejvs R Mify Drevnej Grecii R Grejvs Per s angl K P Lukyanenko Pod red i s poslesl A A Taho Godi M Progress 1992 620 s