Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Космічний телескоп ім Джеймса Вебба англ James Webb Space Telescope JWST американський орбітальний інфрачервоний космічн

James Webb Space Telescope

James Webb Space Telescope

Космічний телескоп ім. Джеймса Вебба (англ. James Webb Space Telescope, JWST) — американський орбітальний інфрачервоний космічний телескоп. Призначений для широкого спектра спостережень в астрономії і космології, зокрема, спостереження найвіддаленіших об'єктів і подій у Всесвіті, як-от утворення перших галактик.

Джеймс Вебб (телескоп)
image
Космічний телескоп ім. Джеймса Вебба
Загальна інформація
ОрганізаціяНАСА / ЄКА / КАА /
Виготовлено з участюNorthrop Grumman
Дата запуску25 грудня 2021
Запущено зКуру
Засіб запускуAriane 5 ECA
Тривалість місії5-10 років
Маса6 т
Тип орбітигало-орбіта навколо точки Лагранжа L2
системи Сонце—Земля
Орбітальний період6 місяців
Довжина хвиліІнфрачервоне, Видимий спектр(частково)
Діаметр~6,5 м
Фокальна відстань131,4 м
Інструменти
Mid-Infrared Instrument (MIRI)5 — 27 мкм (до 29мкм)
Інфрачервоний Спектрограф (ближнього діапазону)(NIRSpec)0,6 — 5 мкм
до 100 об'єктів рівночасно
Інфрачервона камера (ближнього діапазону) (NIRCam)0,6 — 5 мкм
Fine Guidance Sensor (FGS)1,6 — 4,9 мкм
Зовнішні посилання
Інтернет-сторінкаjwst.nasa.gov
sci.esa.int/jwst
asc-csa.gc.ca
jwst.stsci.edu

Проєкт здійснюється шляхом міжнародної співпраці 17 країн, на чолі з НАСА, зі значним внеском Європейського та Канадського космічних агенств. Розробкою керував Центр космічних польотів імені Ґоддарда, головний підрядник — Northrop Grumman. Початкова назва — «Космічний телескоп нового покоління» (англ. Next-generation space telescope — NGST). 2002 року названо на честь другого керівника НАСА Джеймса Вебба (1902—1992), що керував агенцією в 1961—1968 рр.

На кінець 2021 року витрати на створення телескопа складали понад 9,7 млрд доларів США, а з урахуванням подальших витрат (861 млн $ на п'ятирічну експлуатацію) загальна вартість проєкту перевищила 10 млрд $.

Телескоп успішно запущено о 12:20 UTC 25 грудня 2021 року ракетою-носієм Аріан-5. Він прибув до точки Лагранжа Сонце — Земля L2 у січні 2022 року. Перше зображення від JWST було опубліковано на прес-конференції 11 липня 2022 р. Уже в перші тижні своєї роботи JWST вдалося зробити відкриття, можливо, найвіддаленішого астрономічного об'єкта за історію спостережень — галактики GLASS-z13.

Цей телескоп є наступником телескопа Габбла, як головної місії НАСА в астрофізиці. На момент запуску телескоп Вебба був найбільшим, найдорожчим та найчутливішим оптичним та інфрачервоним космічним телескопом в історії людства, та одним із найважливіших проєктів в астрономії у XXI столітті.

Історія

Передісторія

Ранні роботи з розробки наступника телескопа Габбла між 1989 і 1994 роками привели до концепції телескопа Hi-Z, 4-метрового інфрачервоного телескопа, який працював би на орбіті в три астрономічні одиниці. Ця далека орбіта була б вигідна через менший світловий шум від зодіакального пилу. Інші ранні плани передбачали місію телескопа-попередника ініціативи НАСА NEXUS (Nexus for Exoplanet System Science).

Виправлення невтішних характеристик космічного телескопа Габбл (HST) у перші роки його роботи зіграло значну роль у народженні JWST. 1993 року НАСА підготувало місію Space Shuttle, яка мала замінити камеру HST і модернізувати його спектрограф, щоб компенсувати сферичну аберацію в його основному дзеркалі. Хоча астрономічна спільнота з нетерпінням чекала цієї місії, НАСА попереджало, що така унікальна місія досить ризикована і що її успішне завершення жодним чином не гарантується. Тож Асоціація університетів для досліджень в астрономії (AURA), яка керує Інститутом досліджень космічним телескопом (STSI), сформувала комітет із провідних американських астрономів для оцінки ефективності ремонтної місії та вивчення ідей для майбутніх космічних телескопів, які знадобляться, якщо ремонтна місія не буде виконана. Підбадьорений успіхом HST та визнаючи інноваційну роботу в Європі для майбутніх місій, цей комітет, що отримав назву HST & Beyond, запропонував концепцію більшого та набагато холоднішого, чутливого до інфрачервоного випромінювання телескопа, який міг би досягти космологічного часу народження перших галактик. Ця високопріоритетна наукова мета була поза межами можливостей HST, оскільки, як теплий телескоп, він був засліплений інфрачервоним випромінюванням від власної оптичної системи. На додаток до рекомендацій щодо продовження місії HST до 2005 року та розробки технологій для пошуку планет навколо інших зір, НАСА прийняло головну рекомендацію HST & Beyond щодо великого холодного космічного телескопа (охолодженого до сотень градусів нижче 0 °C) і розпочало процес планування майбутнього JWST.

Починаючи з 1960-х років на початку кожного десятиліття національні академії організували спільноту астрономів США, для творчої візії про астрономічні інструменти та дослідження на наступне десятиліття, а також досягнення консенсусу щодо цілей і пріоритетів. Бувши вірним прихильником «Декадних (десятирічних) опитувань астрономії та астрофізики» (англ. Astronomy and Astrophysics Decadal Survey), які ще з 1960-х доносили думку астрономічної спільноти щодо перспектив розвитку астрономії до агентства, НАСА також досягло надзвичайного успіху в розробці програм та інструментів для виконання рекомендацій опитування. Таким чином, підтримуючи майбутній телескоп із середини 1990-х років, астрономічна спільнота надала йому високого пріоритету в десятирічному опитувані 2000 року. Підготовка опитування включала подальший розвиток наукової програми, яка стала відомою як «Космічний телескоп наступного покоління» (англ. Next Generation Space Telescope, NGST), а також досягнення відповідних технологій НАСА. У міру розвитку концепції NGST було посилено важливість місії для вивчення народження галактик у молодому Всесвіті та пошуку планет навколо інших зір. Як і очікувалось, NGST отримав найвищий рейтинг у десятирічному огляді астрономії та астрофізики 2000 року, що дозволило продовжити проєкт із повним схваленням консенсусу спільноти.

Проєктування

Проєктування телескопа розпочалась 1996 року з бюджетом 500 млн дол., а запуск спочатку планувався на 2007 рік. Проєкт кілька разів відкладали, а видатки зростали.

У 2002 році, після розробки дизайну, телескоп перейменували на честь другого адміністратора НАСА (1961—1968) Джеймса Е. Вебба (1906—1992). Вебб очолював агентство під час програми Аполлон і заснував наукові дослідження як основну діяльність НАСА. JWST — це проєкт НАСА у міжнародній співпраці Європейського космічного агентства (ESA) та Канадського аерокосмічного агентства (CSA).

image
На тлі макета «Джеймса Вебба» в повну величину стоять кількасот робітників Центру космічних польотів імені Ґоддарда, що його створювали (2005 рік)

2005 року проєкт переробили. Початкові оцінки вартості межах 500 млн — 1 млрд $ були ненадійними і пізніше спонукали робити детальніші розрахунки перед десятирічними оглядами.

Для НАСА проєкт став однією з «великих стратегічних місій» відділу астрофізики (англ. Astrophysics Science Division), де «великими» зазвичай називають проєкти вартістю понад 1 млрд $.

У січні 2007 року дев'ять із десяти ключових технологій проєкту успішно пройшли технологічну експертизу без захисту (англ. Technology Non-Advocate Review, T-NAR). Ці технології були визнані достатньо зрілими, щоб зняти значні ризики в проєкті. У квітні 2007 року було розроблено технологію останнього елемента, що залишався — кріоохолоджувача MIRI. Ця технологічна експертиза стала початковим кроком у процесі, який зрештою перевів проєкт на етап детального проєктування (фаза C). До травня 2007 р. витрати все ще були на плановому рівні. У березні 2008 року проєкт успішно завершив попередню експертизу конструкції (англ. Preliminary Design Review, PDR).

Історія зміни прогнозованої дати запуску та повного бюджету
Рік Планована дата
запуску 		Повний бюджет
(мільярдів доларів США)
1997 2007 0,5
1998 2007 1
1999 2007—2008 1
2000 2009 1,8
2002 2010 2,5
2003 2011 2,5
2005 2013 3
2006 2014 4,5
2008: Preliminary Design Review
2008 2014 5.1
2010: Critical Design Review
2010 2015 to 2016 6,5
2011 2018 8,7
2013 2018 8,8
2017 2019 8,8
2018 2020 ≥8,8
2019 Березень 2021 9,66
2021 Грудень 2021 9,70

2009 року НАСА почало прохати більше коштів. Незалежне оцінювання (Independent Comprehensive Review Panel, ICRP) у звіті за жовтень 2010 показало, що бюджет, прийнятий у 2008 році, був недосконалим і не враховував деякі передбачувані видатки. Звіт також стверджував, що збільшення кошторису й затримки були спричинені бюджетом і керівництвом, а не інженерними проблемами. Як наслідок, для керування бюджетом проєкту створили нову структуру, окрему від відділу астрофізики. Нові видатки привернули політичну й громадську увагу, мали вплив на усі астрофізичні проєкти та [en] в цілому. НАСА винесло з цього кілька уроків, зокрема усвідомлювати залежність від незавершених розробок, ефективніше оцінювати вимоги і мати бюджетні резерви.

У квітні 2010 року телескоп пройшов критичну експертизу конструкції (англ. Mission Critical Design Review, MCDR). Проходження MCDR означало, що обсерваторія в цілому відповідатиме всім науковим та інженерним вимогам для здійснення своєї місії й дало «зелене світло» для її будівництва. Після MCDR було скориговано розклад запуску, він передбачався в 2018 році.

Будівництво

До 2011 року проєкт JWST перебував на завершальній стадії проєктування та виготовлення (фаза C). Як і будь-яка складна конструкція, яку неможливо змінити після запуску, були детальні огляди кожної частини проєкту, будівництва та передбачуваної експлуатації. Проєкт запровадив нові технологічні кордони, він пройшов перевірку дизайну. Датою запуску було оголошено 2018 рік.

25 листопада 2015 року на телескоп встановили першу частину дзеркала та деяке інше обладнання. У лютому 2016 року головне дзеркало було повністю готове. Його збирання відбувалося в Центрі космічних польотів імені Ґоддарда.

Місія та цілі

JWST орієнтований на астрономію ближньо-інфрачервону астрономію, але він також може спостерігати оранжеве та червоне видиме світло, а також середню інфрачервону область, залежно від інструменту. Акцент на дослідженні близького і середнього інфрачервоного випромінювання зроблено з трьох основних причин:

  • видиме випромінювання далеких об'єктів із великим червоним зсувом зміщується в інфрачервоний діапазон. За допомогою телескопу Вебба вчені сподівалися побачити об'єкти, що почали випромінювати лише через 200 млн років після Великого вибуху;
  • холодні об'єкти, такі як уламкові диски та планети, випромінюють найсильніше в інфрачервоному діапазоні;
  • цю смугу важко вивчати з Землі чи за допомогою наявних космічних телескопів, таких як Габбл.
image
Приблизна схема прозорих діапазонів електромагнітного випромінювання атмосфери Землі, включаючи видиме світло.

Наземні телескопи мають спостерігати крізь атмосферу Землі, яка є непрозорою в багатьох інфрачервоних діапазонах (див. малюнок атмосферного поглинання). Атмосфера містить багато хімічних сполук, таких як вода, вуглекислий газ і метан, що значно ускладнює аналіз навіть у тих діапазонах, де вона майже прозора, адже вони поглинають електромагнітне випромінювання в окремих лініях спектра. Наявні космічні телескопи, такі як Габбл, не могли вивчати цей діапазон, оскільки їх дзеркала недостатньо охолоджені (дзеркало Габбла підтримується при температурі близько 15 °C (288 K)), тому сам телескоп сильно випромінює в інфрачервоному діапазоні.

image
Схема п'яти лагранжевих точок у системі Сонце — Земля. JWST буде розміщений поблизу точки Лагранжа L2.

JWST працює на орбіті навколо точка Лагранжа L2 системи Сонце—Земля, на відстані приблизно 1 500 000 км від Землі (вчетверо далі Місяця). Така відстань практично унеможливлює ремонт або оновлення обладнання JWST після запуску, принаймні з тими космічними кораблями, що були недоступні на етапі проєктування та виготовлення телескопа. Утім, конструктори все ж вирішили обладнати телескоп стикувальним кільцем із розрахунком на можливі відвідини перспективними космічними кораблями. Об'єкти поблизу цієї точки Лагранжа обертаються навколо Сонця синхронно із Землею, що дозволяє телескопу залишатися на приблизно постійній відстані від нашої планети та мати приблизно однакову орієнтацію сонячного щита й платформи телескопа відносно Сонця та Землі. Така конфігурація дозволить підтримувати температуру телескопа нижче 50 K, що необхідно для спостережень в інфрачервоному діапазоні.

Будова телескопу

У цілому, телескоп складається з таких частин: платформа космічного апарату, оптична система, інтегрований науково-інструментальний модуль і сонцезахисний щит.

Платформа космічного апарату

Платформа космічного корабля є основним носійним компонентом космічного телескопа Джеймса Вебба, який об'єднує різні частини телескопа. Вона містить шість основних підсистем: електроживлення, орієнтації, зв'язку, керування та обробки даних, термоконтролю і рушійну установку. Двома іншими основними елементами JWST є інтегрований модуль наукових інструментів (англ. Integrated Science Instrument Module, ISIM) та оптична система телескопа (англ. Optical Telescope Element, OTE).

Сонцезахисний щит

Для проведення спостережень в інфрачервоному спектрі необхідно підтримувати дзеркала та наукові прилади при температурі нижче 50 К, інакше інфрачервоне випромінювання самого телескопа засліплює його прилади. Тому телескоп використовує великий сонцезахисний екран, щоб блокувати світло й тепло від Сонця, Землі та Місяця, а його розташування поблизу точки Земля — Сонце L2 залишатиме всі три тіла по один бік від космічного корабля весь час. Його гало-орбіта навколо точки L2 уникає тіні Землі та Місяця, підтримуючи постійні умови для сонячного екрана та сонячних батарей.

Кожен шар п'ятишарового сонцезахисного щита виготовлено з , комерційно доступної [en] плівки від DuPont, вкритої алюмінієм з обох боків. Обернена до Сонця поверхня двох найгарячіших шарів додатково вкрита легованим кремнієм і саме через це вона має рожевий відтінок. Перший шар плівки має товщину 0,05 мм, усі інші — 0,025 мм. Алюмінієве покриття має товщину близько 100 нм, кремнієве — близько 50 нм. Загалом кожен шар не товщий людської волосини. Мікророзриви полотна щита під час тестів 2018 року привели до чергових затримок запуску Джеймса Вебба.

Сонцезахисний щит розрахований на дванадцятикратне складання, щоб поміститись в обтічник ракети Ariane 5, який має діаметр 4,57 м і довжину 16,19 м. Після розгортання щит матиме розмір 14 м × 21 м, що можна порівняти з розміром тенісного корту. Сонцезахисний щит зібрала вручну компанія (NeXolve) в Гантсвіллі, штат Алабама (США), потім його доставили для тестування до Northrop Grumman в Редондо-Біч, штат Каліфорнія (США).

Оптика

image
Дзеркало «Габбла» (ліворуч) і «Вебба» (праворуч) в одному масштабі

Оптична система JWST являє собою тридзеркальний анастигмат, який використовує опукле вторинне та третинне дзеркала для передачі зображень без оптичних аберацій у широкому полі.

Головне дзеркало телескопа ім. Джеймса Вебба складається з 18 шестикутних дзеркальних елементів діаметром 1,32 м зроблених із берилію, вкритого тонким шаром золота. Складене з частин дзеркало має діаметр 6,5 м, а його площа — 25,4 кв. м. Під час запуску дзеркало перебувало під обтічником ракети в згорнутому вигляді.

Вторинне дзеркало має діаметр 0,74 м. Воно розміщене на довгих штангах, які під час запуску були складені.

Для взаємного позиціювання дзеркальних елементів та надання їм належної форми телескоп має 132 невеликих двигуни (так звані актуатори). Кожен із 18 сегментів головного дзеркала керується 7 актуаторами: 6 уздовж країв для регулювання положення та один у центрі для регулювання радіуса кривини. Загалом головне дзеркало має 126 актуаторів, і ще 6 актуаторів для вторинного дзеркала, що дає в цілому 132. Приводи можуть позиціювати дзеркало з точністю до 10 нанометрів.

image
Сегмент головного дзеркала телескопа Вебба в 2010 році

Третинне дзеркало закріплено нерухомо. Воно відбиває світло на кермове дзеркало (англ. steering mirror), яке може регулювати своє положення (для протидії вібрації) і спрямовує світло на наукові інструменти.

Головним субпідрядником у виконанні робіт з оптики стала , яку направляв головний підрядник, Northrop Grumman Aerospace Systems, що уклав контракт із Центром космічних польотів імені Ґоддарда.

Наукові інструменти

Інтегрований науково-інструментальний модуль (англ. Integrated Science Instrument Module, ISIM) складається з таких дослідницьких інструментів:

  • Камера ближнього інфрачервоного діапазону (англ. Near-Infrared Camera, NIRCam).
  • Спектрограф ближнього інфрачервоного діапазону (англ. Near-Infrared Spectrograph, NIRSpec).
  • Прилад для роботи в середньому діапазоні інфрачервоного випромінювання (англ. Mid-Infrared Instrument, MIRI).
  • Датчик точного наведення з пристроєм формування зображення в ближньому інфрачервоному діапазоні й безщілинним спектрографом (англ. Fine Guidance Sensor/Near InfraRed Imager and Slitless Spectrograph, FGS/NIRISS).

NIRCam

image
Цифрова модель NIRCam

Камера ближнього інфрачервоного діапазону є основним блоком формування зображення «Вебба» і складається з масиву ртутно-кадмієво-телурових детекторів. Робочий діапазон приладу становить від 0,6 до 5 мкм. Його розробив Аризонський університет спільно з Центром передових технологій компанії Lockheed Martin.

До завдань приладу входять:

Прилад оснащений коронографом, який дозволяє робити знімки слабких об'єктів поблизу яскравих джерел. За допомогою коронографа астрономи сподіваються визначити характеристики екзопланет, що обертаються навколо найближчих зір.

NIRSpec

image
Модель NIRSpec

Спектрограф ближнього інфрачервоного діапазону аналізуватиме спектр джерел, що дозволить отримувати інформацію як про фізичні властивості досліджуваних об'єктів (наприклад, температуру та масу), так і про їх хімічний склад. Інструмент здатний робити спектроскопію середньої роздільної здатності в діапазоні довжин хвиль 1—5 мкм і низької роздільної здатності з довжиною хвилі 0,6—5 мкм.

Багато об'єктів, які «Вебб» вивчатиме, випромінюють настільки мало світла, що телескопу для аналізу спектра необхідно збирати світло від них протягом сотень годин. Щоб вивчити тисячі галактик за 5 років роботи телескопа, спектрограф розроблено з можливістю одночасного спостереження 100 об'єктів на площі неба 3 × 3 мінути. Для цього вчені та інженери центру Годдарда розробили технологію мікрозатворів для керування світлом, що потрапляє в спектрограф.

Мікроелектромеханічна система називається «масив мікрозатворів» (англ. microshutter array). У комірках мікрозатворів спектрографа NIRSpec є кришки, які відкриваються і закриваються під дією магнітного поля. Кожен осередок розміром 100 на 200 мкм індивідуально керується і може бути відкритим або закритим, надаючи або, навпаки, блокуючи відповідну ділянку неба для спектрографа. Всього в пристрої 250 000 мікрозатворів.

MIRI

image
Модель MIRI в масштабі 1:3

Прилад для роботи в середньому діапазоні інфрачервоного випромінювання (5—28 мкм) складається з камери з датчиком, що має роздільну здатність 1024 × 1024 пікселя, та спектрографа.

MIRI складається з трьох масивів арсен-кремнієвих детекторів. Чутливі детектори цього приладу дозволять побачити червоний зсув далеких галактик, формування молодих зір і слабко видимих комет, а також об'єкти в поясі Койпера. Модуль камери надає можливість знімання об'єктів у широкому діапазоні частот з великим полем зору, а модуль спектрографа забезпечує спектроскопію середньої роздільної здатності з меншим полем зору, що дає змогу отримувати докладні фізичні дані про віддалені об'єкти.

Номінальна робоча температура для MIRI — 7 К. Така температура не може бути досягнута використанням лише пасивної системи охолодження — сонцезахисного щита, який забезпечує температуру близько 40 К. Натомість, охолодження здійснюється в два етапи: установка попереднього охолодження на основі (англ. Pulse Tube precooler) охолоджує прилад до 18 К, потім теплообмінник з адіабатичним дроселюванням внаслідок ефекту Джоуля — Томсона знижує температуру до 7 К.

Прилад розробила група під назвою MIRI Consortium, що складається з вчених та інженерів із країн Європи, команди співробітників Лабораторії реактивного руху у Каліфорнії та вчених із кількох інститутів США.

FGS/NIRISS

Датчики точного наведення (Fine Guidance Sensor/FGS) і пристрій формування зображення в ближньому інфрачервоному діапазоні та безщілинний спектрограф (Near InfraRed Imager and Slitless Spectrograph/NIRISS) будуть упаковані разом, але по суті це два різні пристрої. Обидва пристрої розроблені Канадським космічним агентством.

FGS застосовується для стабілізації променя зору телескопу під час спостережень. Вимірювання FGS застосовуються для як контролю загальної орієнтації космічного апарату, так і для керування тонким кермовим дзеркалом стабілізації зображення.

Галерея

  • image
    Схема-проєкт телескопу
  • image
    Вид згори на три чверті
  • image
    Вид знизу (сонячна сторона)

Підготовка до запуску

image
Зібраний телескоп проходить тестування в середовищі, наближеному до робочого

Збирання телескопа було завершено у 2016 році, того ж року розпочали тестування. У вересні 2017 року дату старту перенесли на весну 2019 року.

У березні 2018 року через пошкодження сонцезахисного екрана телескопа, який розірвався під час тестового розгортання, НАСА відклало запуск на травень 2020 року.

У липні 2018 року за рекомендаціями незалежної комісії запуск було перенесено на 31 березня 2021 року.

У березні 2020 року роботи з телескопом були призупинені через пандемію коронавірусної хвороби, що вилилось в чергове перенесення запуску. У червні 2020 року НАСА оголосила про запуск до кінця 2021 р. Після відновлення робіт над телескопом у липні 2020, дата запуску була призначена на 31 жовтня 2021 року.

Наприкінці травня 2021 року виникли проблеми з доставлянням вже готового телескопа на космодром, його монтажем на ракету та власне з ракетою-носієм Ariane 5 і дату старту знову відклали.

У вересні 2021 року запуск телескопа було призначено на 18 грудня 2021 року, а наприкінці листопада запуск перенесли на 22 грудня 2021 року.

14 грудня телескоп встановили на ракету-носій Ariane 5 і виявили проблеми обміну даними між телескопом та ракетою (частина даних під час передачі втрачалася). НАСА відклала старт до 25 грудня.

Порівняння з іншими телескопами

На відміну від телескопа Габбла, який досліджує небо в ближньому ультрафіолетовому, видимому і ближньому інфрачервоному спектрах (0,1—1 мкм), телескоп Вебба здійснюватиме спостереження в нижчому частотному діапазоні: від довгохвильового видимого світла до середнього інфрачервоного (0,6—28,3 мкм), що дасть йому змогу спостерігати об'єкти з великим червоним зсувом, які занадто старі і дуже далекі для спостереження Габблом.

«Джеймс Вебб» матиме вдвічі меншу масу, ніж «Габбл», проте його головне дзеркало — 6,5-метровий вкритий золотом берилієвий рефлектор — має площу 25,4 кв. м, що більш як ушестеро перевищує площу дзеркала Габбла.

Очікувалося, що за чутливістю телескоп Вебба перевершить свого попередника — телескоп Габбла — в 100 разів. Телескоп Вебба настільки чутливий, що міг би помітити теплову сигнатуру джмеля на Місяці, спостерігаючи за ним із Землі.

image
Телескоп у згорнутому вигляді під обтічником ракети Ariane 5
Порівняння інструментів основних оптичних та інфрачервоних космічних телескопів за 40 років
Назва Рік Довжина хвилі
(мкм)		 Апертура
(м) 		Охолодження
InfraRed Astronomical Satellite (IRAS) 1983 12—100 0,57 Рідкий гелій
Spacelab Infrared Telescope (IRT) 1985 1,7—118 0,15 Рідкий гелій
[en] (ISO) 1995 2,5—240 0,60 Рідкий гелій
Space Telescope Imaging Spectrograph (STIS) телескопу Габбла 1997 0,115—1,03 2,4 Пасивне
Near Infrared Camera and Multi-Object Spectrometer (NICMOS) телескопу Габбла 1997 0,8—2,4 2,4 Нітроген, згодом [en]
Спітцер 2003 3—180 0,85 Рідкий гелій
Wide Field Camera 3 (WFC3) телескопу Габбла 2009 0,2—1,7 2,4 Пасивне та термоелектричне
Гершель 2009 55—672 3,5 Рідкий гелій
JWST 2021 0,6—28,5 6,5 Пасивне і кріокамера (MIRI)

Розподіл спостережного часу

Час спостережень на JWST розподіляється за трьома програми:

  • Спостереження гарантованого часу (англ. Guaranteed Time Observations, GTO). Призначені для розробників телескопа.
  • Дослідження для негайної публікації, на розсуд директора (англ. Director's Discretionary Early Release Science, DD-ERS). Їх результати будуть одразу доступними для аналізу науковою спільнотою.
    • Наприкінці 2017 року директор обрав 13 пропозицій для першого циклу таких спостережень, що здійснюватимуться протягом п'яти місяців. На нього було виділено 500 годин часу. Спостереження мали показати можливості телескопа, щоб астрономи могли планувати подальші наукові програми. Учасниками програми стали 253 дослідники, які представляють 18 країн світу і 22 штати США.
  • Загальних спостерігачів (англ. General Observers, GO). Програма надає можливість усім астрономам подати заявку на спостереження і займатиме основну частину часу. Пропозиції відбиратиме комітет із розподілу часу (англ. Time Allocation Committee, TAC) шляхом експертної оцінки, подібно до процесу розгляду пропозицій щодо (використання космічного телескопа Габбла). Очікувалося, що попит на такі спостереження буде значно перевищувати доступний час.

Після старту НАСА виділяла чотири основні напрямки досліджень:

  • Дослідження раннього Всесвіту: світло перших галактик, одразу після епохи космологічних Темних віків
  • Вивчення еволюції галактик: Веббу будуть доступні тьмяніші й віддаленіші галактики для спостереження
  • Еволюція зір: телескоп здатен заглянути всередину масивних газопилових хмар, які непрозорі для видимого світла.
  • Спектроскопія екзопланет: Вебб може знайти такі маркери життя (або придатності до життя) як вода чи метан у спектрах екзопланет.

Спостереження телескопа за квазарами допоможе пролити світло на космологічну епоху реіонізації, адже при народженні галактик квазари, які є надмасивними чорними дірами в їхніх центрах, мали найбільший вплив на їхню еволюцію і були найяскравішими.

Крім того, були плани використати JWST для пошуку і дослідження малих тіл Сонячної системи, зокрема транснептунових об'єктів.

Запуск і перебіг місії

image
Офіційний постер телескопа ім. Джеймса Вебба

2021

JWST виведено на орбіту 25 грудня 2021 року ракетою-носієм Ariane 5 з космодрому Куру. Ракету-носій надала Європейська космічна агенція. Після успішного запуску адміністратор НАСА Білл Нельсон назвав це «великим днем для планети Земля». Телескоп відділився від верхнього ступеня через 27 хвилин 7 секунд після запуску й розпочав 30-денну подорож до точки Лагранжа L2. Спеціальна сторінка на сайті НАСА дозволяла спостерігати в реальному часі стан телескопа на його шляху до точки призначення: час польоту, відстань від Землі, відстань до точки Лагранжа, швидкість руху, температуру й фазу розгортання. Після запуску Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що запуск орбітального телескопа «Джеймс Вебб» має стати однією з ключових подій в історії освоєння космосу.

Анімація орбіти космічного телескопа Джеймс Вебб

Після запуску телескоп вдало провів два коригування траєкторії (25 і 27 грудня), аби дістатися точки Лагранжа. У цих маневрах обсерваторія витратила менше палива, ніж планувалося. Економія палива означає, що телескоп може працювати довше, ніж 10 років, на які був розрахований спочатку.

2022

  • 4 січня 2022 року «Джеймс Вебб» завершив розгортання однієї з основних своїх конструкцій — сонцезахисного щита.
  • 5 січня 2022 року було розгорнуто вторинне дзеркало. 7 січня обсерваторія розгорнула одну з бічних панелей головного дзеркал, а 8 січня 2022 року — другу. Таким чином через 14 днів після запуску телескоп завершив усі етапи розгортання.
  • 24 січня 2022 року, після фінального маневру, який тривав 297 секунд і змінив швидкість апарату всього на 1,6 м/с, телескоп Вебба вийшов на заплановану гало-орбіту навколо точки Лагранжа L2.
  • 28 січня 2022 року, фахівці НАСА увімкнули вузькоспрямовану антену телескопа та визначили перший об'єкт спостережень: це зоря , яка розташована у сузір'ї Великої ведмедиці. Її спостереження мають розпочати, коли камера ближнього інфрачервоного діапазону (NIRcam) охолоне до робочої температури −153 °C. Ці спостереження призначені для вирівнювання сегментів дзеркала телескопа, яке триватиме до кінця квітня.
  • 25 лютого 2022 року, НАСА повідомило, що юстування дзеркала зроблено десь на половину.
  • 16 березня було досягнуто наступної ключової точки в процесі юстування: телескоп Вебба зробив найчіткішу інфрачервону фотографію з космосу. Якість цієї фотографії перевершила й так високі початкові очікування можливостей телескопа.
  • 11 липня 2022 року — продемонстровано перше кольорове зображення високої роздільної здатності, зроблене за допомогою космічного телескопа. Воно є композицією окремих знімків на різних довжинах хвиль, загальною тривалістю 12,5 год. На зображенні показано масивне скупчення галактик SMACS 0723 віком 4,6 мільярда років, яке слугує гравітаційною лінзою для об'єктів, що розташовані за ним. Одна зі слабких світлових плям на тлі датується віком понад 13 мільярдів років. Це зображення найраннішого Всесвіту зі зроблених коли-небудь до того.
  • 11 - 15 грудня 2022 року, в ході конференції наукового інституту космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST), яка відбулася в м. Балтиморі (США), міжнародна команда астрономів, за допомогою отриманих та проаналізованих спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба, підтвердила виявлення та існування найдавніших та найвіддаленіших чотирьох галактик. Телескоп зафіксував світло, яке ці галактики випромінювали понад 13,4 мільярда років тому. Це означає, що вони утворилися менш ніж через 400 мільйонів років після Великого вибуху, коли вік Всесвіту становив лише 2 % від його нинішнього віку. Три з них стали найвіддаленішими від Землі галактиками, відомими на сьогодні.

2023

  • В травні 2023 року, на симпозіумі «Планетні системи та походження життя в еру телескопа James Webb», який відбувся у Балтиморі (США) було повідомлено про те, що космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) провів нові спостереження гейзерів Енцелада. Зафіксований ним 9 листопада 2022 року викид на Енцеладі виявився набагато більшим, що вдавалося побачити досі. Швидко замерзнувши, частинки льоду вилетіли на відстань, що в багато разів перевищує розміри супутника (діаметр якого трохи більше 500 кілометрів).
  • В червні 2023 року космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) надіслав перші фотографії Сатурна. Апарат зробив їх на камеру Near-Infrared Camera (NIRCam) і відправив їх на Землю. Як було повідомлено, в даний час вчені продовжують їх обробку та вивчення. Під час обробки фахівці зведуть разом кілька зображень, щоб отримати деталізацію Сатурна, його кілець та зроблять фотографії кольоровими.
  • В червні 2023 року, завдяки застосуванню космічного телескопу Джеймса Вебба (JWST), вчені вперше виявили нову сполуку вуглецю в космосі, відому як метиловий катіон. Метиловий катіон був виявлений у молодій зоряній системі d203-506, розташованій на відстані близько 1350 світлових років від Землі, у Туманності Оріона. Вчені підкреслюють, що сполуки вуглецю є основою для життя, яке нам відоме, саме тому це відкриття викликало захоплення серед науковців, оскільки воно може мати важливе значення для пояснення походження і розвитку життя на Землі та підтвердити можливість його розвитку в інших куточках Всесвіту.
  • На початку липня 2023 року, як повідомило видання Space, космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) виявив найвіддаленішу активну надмасивну чорну діру на сьогодні. Галактика, в якій розташована давня чорна діра CEERS 1019, сформувалася досить рано в історії Всесвіту, всього через 570 мільйонів років після Великого вибуху. Активна надмасивна чорна діра в центрі CEERS 1019 незвичайна не лише своїм віком і відстанню, але й тим, що вона важить 9 мільйонів M☉, тобто в 9 мільйонів разів важча за Сонце.
  • Влітку 2023 року, астрономи Університету Аризони в Тусоні за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба NASA, виявили ниткоподібну структуру з 10 галактик, яка існувала лише через 830 мільйонів років після Великого вибуху. Структура завдовжки 3 мільйони світлових років закріплена яскравим квазаром – галактикою з активною надмасивною чорною дірою в її ядрі. Команда вчених вважає, що нитка згодом перетвориться на величезне скупчення галактик, схоже на добре відоме скупчення у сузір’ї Волосся Вероніки (скупчення Кома).
  • В серпні 2023 року, співробітники Національного центру наукових досліджень, що базується в Тулузі (Франція), за допомогою космічного телескопу Джеймса Вебба здійснили революційне відкриття в протопланетному диску зірки d203-506 Великої туманності Оріона. А саме, було знайдено метиловий карбокатіон з хімічною формулою CH3+, який є молекулярним іоном та вважається основним будівельним блоком життя.
  • 21 вересня 2023 року, NASA повідомило, що астрономи, які використовували дані телескопу Джеймса Вебба, виявили джерело вуглекислого газу на крижаній поверхні Європи. Дане відкриття має важливе значення для потенційної придатності до життя океану Європи.
  • 22 вересня 2023 року, в дослідженні, опублікованому в The Astrophysical Journal, повідомлено, що телескоп JWST виявив понад 1000 галактик, таємничим чином схожих на наш Чумацький Шлях, які ховаються в ранньому Всесвіті. Двійники Чумацького Шляху у формі викривлених вінілів і тонких спіральних рукавів були знайдені JWST у минулому Всесвіту (понад 10 мільярдів років), тобто у період, коли вважалося, що насильницькі злиття галактик унеможливили існування великої кількості таких крихких галактик.
  • 19 жовтня 2023 року, в дослідженні, опублікованому в науковому журналі Nature Astronomy, було повідомлено, що за допомогою телескопу JWST було визначено швидкість вітру в екваторіальному потоці на Юпітері, яка склала 515 км/год.

Допомога кубсата-партнера MANTIS

Космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST або Webb) у далекосяжних пошуках екзопланет отримає певну допомогу від набагато меншого штучного супутника, оптимізованого для спостереження за активністю зірок. Згідно повідомлення NASA, на допомогу Джеймсу Веббу в 2026 році буде запущено кубсат, який називається — моніторинг активності найближчих зірок за допомогою ультрафіолетової візуалізації та спектроскопії, або MANTIS. Як сплановано, ці два космічні об'єкти доповнять один одного. Серед багатьох завдань JWST ретельно вивчає атмосферу кам’янистих планет, на яких може існувати життя, як-от нещодавнє дослідження екзопланети в системі TRAPPIST-1. Тим часом MANTIS буде розглядати активність зірок, наприклад їх спалахи. MANTIS дивитиметься в глиб космосу в ультрафіолетовому світлі, включаючи найенергетичніший набір довжин хвиль, знаний як екстремальний ультрафіолет. За даними Університету Колорадо в Боулдері, це буде перший дослідник неба в цьому діапазоні після того, як Extreme Ultraviolet Explorer припинив свою діяльність у 2001 році.

Див. також

Примітки

  1. . NASA. Архів оригіналу за 29 листопада 2011. Процитовано 18 листопада 2011.
  2. За матеріалами spaceflightnow.com (15.12.2021). . The Universe. Space.Tech. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
  3. . Northrop Grumman. 2017. Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
  4. Casey Dreier (Oct 25, 202). . planetary.org. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.1
  5. . Суспільне. 25.12.2021. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
  6. Potter, Sean (11 липня 2022). President Biden Reveals First Image from NASA’s Webb Telescope. NASA. Процитовано 29 липня 2022.
  7. Космічний телескоп Вебба виявив нову найдальшу і найстарішу галактику у Всесвіті. Фокус. 4 серпня 2022. Процитовано 20 лютого 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  8. . NASA Space Optics Manufacturing Technology Center. Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  9. STSCI JWST History 1994. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 29 грудня 2018.
  10. de Weck, Olivier L.; Miller, David W.; Mosier, Gary E. (2002). Multidisciplinary analysis of the NEXUS precursor space telescope. У MacEwen, Howard A. (ред.). (PDF). Highly Innovative Space Telescope Concepts. Т. 4849. с. 294. Bibcode:2002SPIE.4849..294D. doi:10.1117/12.460079. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2017. Процитовано 24 грудня 2021.
  11. Thronson, H.A.; Hawarden, T.; Davies, J.K.; Lee, T.J.; Mountain, C.M.; Longair, M. (January 1991). The Edison infrared space observatory and the universe at high redshifts. Advances in Space Research. 11 (2): 341—344. Bibcode:1991AdSpR..11b.341T. doi:10.1016/0273-1177(91)90514-k. ISSN 0273-1177.
  12. Thronson, Jr., Harley A.; Hawarden, Timothy G.; Bradshaw, Tom W.; Orlowska, Anna H.; Penny, Alan J.; Turner, R. F.; Rapp, Donald (1 листопада 1993). Bely, Pierre Y; Breckinridge, James B (ред.). Edison radiatively cooled infrared space observatory. SPIE Proceedings. Space Astronomical Telescopes and Instruments II. SPIE. 1945: 92—99. doi:10.1117/12.158751.
  13. A. Dressler та ін. (1996). Exploration and the Search for Origins: A Vision for Ultraviolet-Optical-Infrared Space Astronomy (PDF) (REPORT OF THE "HST & BEYOND" COMMITTEE). AURA. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
  14. The Next Generation Space Telescope. Visiting a time when galaxies were young / Edited by H. S. Stockman. — Space Telescope Science Institute, The Association of Universities for Research in Astronomy. — P. XIX + 163. — Bibcode: 1997ngst.book.....S.
  15. Astronomy and Astrophysics Survey Committee; Board on Physics and Astronomy; Space Studies Board; Commission on Physical Sciences, Mathematics, and Applications; National Research Council (16 січня 2001). Astronomy and Astrophysics in the New Millennium. Washington, D.C.: National Academies Press. doi:10.17226/9839. ISBN .
  16. National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. Committee on Large Strategic NASA Science Missions: Science Value and Role in a Balanced Portfolio. Powering science : NASA's large strategic science missions. Washington, DC. ISBN .
  17. JWST Passes TNAR. STScI. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 5 липня 2008.
  18. Berger, Brian (23 травня 2007). . SPACE.com. Архів оригіналу за 30 червня 2008. Процитовано 5 липня 2008.
  19. Berardelli, Phil (27 жовтня 1997). . CBS. Архів оригіналу за 19 жовтня 2015. Процитовано 29 грудня 2021.
  20. Lilly, Simon (27 листопада 1998). . University of Toronto. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
  21. Reichhardt, Tony (March 2006). US astronomy: Is the next big thing too big?. Nature. 440 (7081): 140—143. Bibcode:2006Natur.440..140R. doi:10.1038/440140a. PMID 16525437.
  22. Offenberg, Joel D; Sengupta, Ratnabali; Fixsen, Dale J.; Stockman, Peter; Nieto-Santisteban, Maria; Stallcup, Scott; Hanisch, Robert; Mather, John C. (1999). . Astronomical Data Analysis Software and Systems Viii. 172: 141. Bibcode:1999ASPC..172..141O. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
  23. . Архів оригіналу за 27 вересня 2011.
  24. . 25 квітня 2002. Архів оригіналу за 15 липня 2022. Процитовано 30 грудня 2021.
  25. . 12 листопада 2003. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  26. . 21 травня 2005. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
  27. Refocusing NASA's vision. Nature. 440 (7081): 127. 9 березня 2006. Bibcode:2006Natur.440..127.. doi:10.1038/440127a. PMID 16525425.
  28. Cowen, Ron (25 серпня 2011). . ScienceInsider. Архів оригіналу за 14 січня 2012.
  29. (PDF). 29 жовтня 2010. Архів оригіналу (PDF) за 17 листопада 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
  30. Amos, Jonathan (22 серпня 2011). . BBC. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
  31. Moskowitz, Clara (30 березня 2015). . Scientific American. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  32. . NASA. 28 вересня 2017. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2018. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  33. . Space.com. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 27 березня 2018.
  34. . nasa.gov. NASA. 27 червня 2018. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 28 червня 2018. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  35. . 14 грудня 2021. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  36. . NASA. Архів оригіналу за 1 травня 2010. Процитовано 2 травня 2010. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  37. Clara Moskowitz (5 лютого 2014). . Scientific American. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022.
  38. . Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 22 лютого 2012. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |4= ()(англ.)
  39. Ramsey, Sarah. . NASA. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  40. . NASA. 4 лютого 2016. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
  41. John Mather. (англ.). NASA via Twitter. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 31 січня 2022.
  42. . Infrared Processing and Analysis Center, NASA Spitzer Science Center, California Institute of Technology. 2017. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  43. Десять цікавих фактів про телескоп James Webb, 2021.
  44. Brian Berger (23 травня 2007). . Space. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2022. The decision to add a docking ring to the Webb telescope was news to Griffin
  45. L2 Orbit. Space Telescope Science Institute. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 28 серпня 2016.
  46. . nasa.gov. NASA. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 28 серпня 2016. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  47. Drake, Nadia (24 квітня 2015). . National Geographic. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 7 грудня 2021.
  48. . NASA James Webb Space Telescope. 2017. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 14 грудня 2021. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  49. . NASA. 2017. Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 14 грудня 2021. The Observatory is the space-based portion of the James Webb Space Telescope system and is comprised[sic][*] three elements: the Integrated Science Instrument Module (ISIM), the Optical Telescope Element (OTE), which includes the mirrors and backplane, and the Spacecraft Element, which includes the spacecraft bus and the sunshield image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  50. . nasa.gov. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 28 серпня 2016.
  51. . NASA. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
  52. . NASA Goddard Space Flight Center. NASA. Архів оригіналу за 5 червня 2018. Процитовано 5 червня 2018. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  53. . sciencemag.org. 27 березня 2018. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 5 червня 2018.
  54. Frank Morring, Jr. (16 December, 2013). . Aviation Week Network. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  55. JWST Mirrors. Space Telescope Science Institute. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 9 червня 2011.
  56. . NASA. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 31 січня 2022. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  57. Mallonee, Laura. . 9. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  58. . Tech Briefs. SEPTEMBER 27, 2017. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 20222-02-01. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |6= ()
  59. William Harwood (5 січня 2022). . Spaceflight Now. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 14 лютого 2022.
  60. . NASA. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 29 червня 2015. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  61. . NASA. 24 травня 2016. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 2 лютого 2017. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  62. (англ.). НАСА. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  63. Near Infrared Camera. James Webb Space Telescope (англ.). Space Telescope Science Institute. 21 жовтня 2013. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 18 квітня 2014.
  64. Near-Infrared Spectrograph (NIRSpec). James Webb Space Telescope (англ.). Space Telescope Science Institute. 2014-01. Процитовано 18 квітня 2014. {{}}: Недійсний |deadlink=dead ()
  65. (англ.). НАСА. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 17 березня 2013.
  66. . Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  67. (англ.). НАСА. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 16 березня 2013.
  68. (англ.). НАСА. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |data= ()
  69. . Space Daily. 29 грудня 2016. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 3 лютого 2017.
  70. Foust, Jeff (23 грудня 2016). No damage to JWST after vibration test anomaly. Space News. Процитовано 3 лютого 2017.
  71. . NASA. Sept. 28, 2017. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 10.02.2018. (англ.)
  72. . NASA. 27 березня 2018. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.(англ.)
  73. Overbye, Dennis (27 березня 2018). . The New York Times. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  74. @JimBridenstine (27 червня 2018). The James Webb Space Telescope will produce first of its kind, world-class science. Based on recommendations by an Independent Review Board, the new launch date for Webb is 30 March 2021. I'm looking forward to the launch of this historic mission (Твіт). Процитовано 27 червня 2018 — через Твіттер. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  75. . NASA. 27 червня 2018. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 27 червня 2018. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  76. Kaplan, Sarah; Achenbach, Joel (24 липня 2018). . The Washington Post. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 25 липня 2018.
  77. . 12.06.2020. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 2 листопада 2020.
  78. . ESA. 16/07/2020. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 9 грудня 2021. The launch of the NASA/ESA/CSA James Webb Space Telescope (Webb) on an Ariane 5 rocket from Europe’s Spaceport in French Guiana is now planned for 31 October 2021
  79. Overbye, Dennis (16 липня 2020). . The New York Times. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 17 липня 2020.
  80. Berger, Eric (1 червня 2021). . Ars Technica. Архів оригіналу за 1 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
  81. Foust, Jeff (12 травня 2021). Ariane 5 issue could delay JWST. SpaceNews. Процитовано 13 травня 2021.
  82. . ESA. 8 вересня 2021. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  83. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  84. . blogs.nasa.gov (амер.). Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  85. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  86. James Webb Space Telescope. JWST History: 1989-1994. Space Telescope Science Institute, Baltimore, MD. 2017. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 29 грудня 2018.
  87. Instrumentation of JWST. Space Telescope Science Institute. 29 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
  88. Lallo, Matthew D. (2012). Experience with the Hubble Space Telescope: 20 years of an archetype. Optical Engineering. 51 (1): 011011–011011–19. arXiv:1203.0002. Bibcode:2012OptEn..51a1011L. doi:10.1117/1.OE.51.1.011011.
  89. . science.org. Архів оригіналу за 14 грудня 2021.
  90. . NASA, Jet Propulsion Laboratory, Goddard Flight Center, California Institute of Technology. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 4 червня 2012.
  91. . ESA. 2016. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  92. . NASA. 22 серпня 2016. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 15 грудня 2021. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  93. Calls for Proposals & Policy. Space Telescope Science Institute. Процитовано 13 листопада 2017. image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  94. Встановлено перші наукові цілі для космічного телескоп Джеймса Вебба, 2017.
  95. Наступник «Габбла», 2022.
  96. NASA. (англ.) . NASA. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  97. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
  98. Using James Webb Space Telescope For Solar System Research — spaceref.com[недоступне посилання]
  99. Overbye, Dennis; Roulette, Joey (25 грудня 2021). . The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
  100. . NASA. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
  101. . Інтерфакс. 25.12.2021. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
  102. . 24 Канал (укр.). 30 грудня 2021. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  103. Karen Fox (29 грудня 2021). . blogs.nasa.gov (амер.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  104. Potter, Sean (4 січня 2022). . NASA. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  105. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  106. Ілля Нежигай (9 січня 2022, 09:02). . УНН. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  107. NASA. (англ.) . NASA. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  108. (англ.). The Universe. Space. Tech. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  109. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
  110. Doris Elin Urrutia (29 січня 2022). . Space.com (англ.). Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
  111. Howell, Elizabeth (25 лютого 2022). . Space.com (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 15 березня 2022.
  112. Leah Crane (16 березня 2022). . New Scientist (англ.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  113. Джо Байден показав перше фото з телескопа «Джеймс Вебб»: фото. LIGA.net. 12.07.2022. Подія сталася на 01:54. Процитовано 13 липня 2022.
  114. Перша кольорова фотографія раннього Всесвіту, зроблена космічним телескопом "Джеймс Вебб" – NASA. zn.ua. 12 липня 2022. Процитовано 13 липня 2022.
  115. First Science Results from JWST
  116. Телескоп «Джеймс Вебб» підтвердив існування трьох найбільш віддалених від нас галактик (фото). 07.01.2023
  117. На Енцеладі помітили гейзер рекордної сили. 19.05.2023
  118. The James Webb Space Telescope Feed. Target Name: SATURN-CENTRE Title: Saturn. Date: 6/25/2023
  119. Космічний телескоп Джеймс Вебб показав перші фотографії Сатурна. // By Андрій Неволін. 26.06.2023
  120. Webb Makes First Detection of Crucial Carbon Molecule. Jun 26, 2023
  121. Телескоп Джеймс Вебб виявив у Всесвіті "джерело життя". // Автор: Ігор Романько. 02.07.2023
  122. James Webb Space Telescope detects most distant active supermassive black hole ever seen. // By Brett Tingley published 6 July 2023
  123. Телескоп "Джеймс Вебб" виявив найвіддаленішу від Землі чорну діру. 07.07.2023, 16:58
  124. Унікальний космічний знімок: скупчення галактик у Волоссі Вероніки. 24.09.2018, 02:50
  125. Телескоп Webb висвітлює найдавніші нитки космічної мережі. 08.07.2023
  126. Революційне відкриття NASA. Відкрили частинку в сузір'ї Оріона, яка є основою життя. 17.08.2023, 16:26
  127. NASA’s Webb Finds Carbon Source on Surface of Jupiter’s Moon Europa. Sep 21, 2023
  128. Телескоп Джеймс Вебб знайшов вуглекислий газ на Європі - супутнику Юпітера. 22.09.2023, 04:51
  129. Телескоп JWST бачить тисячі двійників Чумацького Шляху, які «не повинні існувати». 28.09.2023
  130. An intense narrow equatorial jet in Jupiter’s lower stratosphere observed by JWST. // Ricardo Hueso, Agustín Sánchez-Lavega, Thierry Fouchet, Imke de Pater et al. Nature Astronomy (2023). Published: 19 October 2023
  131. Космічний телескоп Джеймса Вебба виявив на Юпітері вітер зі швидкістю 515 км/год. 20.10.2023, 13:19
  132. Extreme Ultraviolet Explorer. United States satellite
  133. Телескоп JWST отримує партнера для пошуку планет. 16.06.2023

Джерела

  • Поточний статус польоту [ 29 грудня 2021 у Wayback Machine.]

Відео

  • Джеймс Вебб. 29 діб на межі — thealphacentauri.net
  • Джеймс Вебб: телескоп, що переверне астрономію! — thealphacentauri.net
  • Джеймс Вебб. Запуск, розгортання та орбіта космічного телескопа. — Всесвіт UA [ 15 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  • Космічний телескоп Джеймса Вебба. Конструкція телескопа та майбутня наука. — Всесвіт UA [ 15 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  • Неймовірна місія телескопу Вебба — Хмаринка Science [ 15 грудня 2021 у Wayback Machine.]

Текстові

  • Десять цікавих фактів про телескоп James Webb // The Universe. Space. Tech.. — 2021. — 13 грудня.
  • Calla Cofield. Встановлено перші наукові цілі для космічного телескоп Джеймса Вебба = NASA's New James Webb Space Telescope Just Got Its 1st Science Targets : [пер. з англ.] / Іван Крячко // Український астрономічний портал. — 2017. — 17 листопада.
  • Олег Фея. Наступник «Габбла» // Український тиждень. — 2022. — 6 січня.
  • Alexandra Witze. Телескоп Вебба відправився в космос – нова ера астрономії почалась = Webb telescope blasts off successfully — launching a new era in astronomy : [пер. з англ.] / Даниїл Бодюл // Alpha Centauri. — 2022. — 4 січня.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джеймс Вебб (телескоп)
  • NASA's James Webb Space Telescope: The ultimate guide — space.com [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.]
  • JWST homepage at STScI [ 4 червня 2020 у Wayback Machine.]
  • JWST homepage at ESA [ 23 травня 2011 у Wayback Machine.]
  • Неофіційний сайт телескопа
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kosmichnij teleskop im Dzhejmsa Vebba angl James Webb Space Telescope JWST amerikanskij orbitalnij infrachervonij kosmichnij teleskop Priznachenij dlya shirokogo spektra sposterezhen v astronomiyi i kosmologiyi zokrema sposterezhennya najviddalenishih ob yektiv i podij u Vsesviti yak ot utvorennya pershih galaktik Dzhejms Vebb teleskop Kosmichnij teleskop im Dzhejmsa VebbaZagalna informaciyaOrganizaciyaNASA YeKA KAA Vigotovleno z uchastyuNorthrop Grumman Ball Aerospace amp TechnologiesData zapusku25 grudnya 2021Zapusheno zKuruZasib zapuskuAriane 5 ECATrivalist misiyi5 10 rokivMasa6 tTip orbitigalo orbita navkolo tochki Lagranzha L2 sistemi Sonce ZemlyaOrbitalnij period6 misyacivDovzhina hviliInfrachervone Vidimij spektr chastkovo Diametr 6 5 mFokalna vidstan131 4 mInstrumentiMid Infrared Instrument MIRI 5 27 mkm do 29mkm Infrachervonij Spektrograf blizhnogo diapazonu NIRSpec 0 6 5 mkm do 100 ob yektiv rivnochasnoInfrachervona kamera blizhnogo diapazonu NIRCam 0 6 5 mkmFine Guidance Sensor FGS 1 6 4 9 mkmZovnishni posilannyaInternet storinkajwst nasa gov sci esa int jwst asc csa gc ca jwst stsci edu Proyekt zdijsnyuyetsya shlyahom mizhnarodnoyi spivpraci 17 krayin na choli z NASA zi znachnim vneskom Yevropejskogo ta Kanadskogo kosmichnih agenstv Rozrobkoyu keruvav Centr kosmichnih polotiv imeni Goddarda golovnij pidryadnik Northrop Grumman Pochatkova nazva Kosmichnij teleskop novogo pokolinnya angl Next generation space telescope NGST 2002 roku nazvano na chest drugogo kerivnika NASA Dzhejmsa Vebba 1902 1992 sho keruvav agenciyeyu v 1961 1968 rr Na kinec 2021 roku vitrati na stvorennya teleskopa skladali ponad 9 7 mlrd dolariv SShA a z urahuvannyam podalshih vitrat 861 mln na p yatirichnu ekspluataciyu zagalna vartist proyektu perevishila 10 mlrd Teleskop uspishno zapusheno o 12 20 UTC 25 grudnya 2021 roku raketoyu nosiyem Arian 5 Vin pribuv do tochki Lagranzha Sonce Zemlya L2 u sichni 2022 roku Pershe zobrazhennya vid JWST bulo opublikovano na pres konferenciyi 11 lipnya 2022 r Uzhe v pershi tizhni svoyeyi roboti JWST vdalosya zrobiti vidkrittya mozhlivo najviddalenishogo astronomichnogo ob yekta za istoriyu sposterezhen galaktiki GLASS z13 Cej teleskop ye nastupnikom teleskopa Gabbla yak golovnoyi misiyi NASA v astrofizici Na moment zapusku teleskop Vebba buv najbilshim najdorozhchim ta najchutlivishim optichnim ta infrachervonim kosmichnim teleskopom v istoriyi lyudstva ta odnim iz najvazhlivishih proyektiv v astronomiyi u XXI stolitti IstoriyaPeredistoriya Ranni roboti z rozrobki nastupnika teleskopa Gabbla mizh 1989 i 1994 rokami priveli do koncepciyi teleskopa Hi Z 4 metrovogo infrachervonogo teleskopa yakij pracyuvav bi na orbiti v tri astronomichni odinici Cya daleka orbita bula b vigidna cherez menshij svitlovij shum vid zodiakalnogo pilu Inshi ranni plani peredbachali misiyu teleskopa poperednika iniciativi NASA NEXUS Nexus for Exoplanet System Science Vipravlennya nevtishnih harakteristik kosmichnogo teleskopa Gabbl HST u pershi roki jogo roboti zigralo znachnu rol u narodzhenni JWST 1993 roku NASA pidgotuvalo misiyu Space Shuttle yaka mala zaminiti kameru HST i modernizuvati jogo spektrograf shob kompensuvati sferichnu aberaciyu v jogo osnovnomu dzerkali Hocha astronomichna spilnota z neterpinnyam chekala ciyeyi misiyi NASA poperedzhalo sho taka unikalna misiya dosit rizikovana i sho yiyi uspishne zavershennya zhodnim chinom ne garantuyetsya Tozh Asociaciya universitetiv dlya doslidzhen v astronomiyi AURA yaka keruye Institutom doslidzhen kosmichnim teleskopom STSI sformuvala komitet iz providnih amerikanskih astronomiv dlya ocinki efektivnosti remontnoyi misiyi ta vivchennya idej dlya majbutnih kosmichnih teleskopiv yaki znadoblyatsya yaksho remontna misiya ne bude vikonana Pidbadorenij uspihom HST ta viznayuchi innovacijnu robotu v Yevropi dlya majbutnih misij cej komitet sho otrimav nazvu HST amp Beyond zaproponuvav koncepciyu bilshogo ta nabagato holodnishogo chutlivogo do infrachervonogo viprominyuvannya teleskopa yakij mig bi dosyagti kosmologichnogo chasu narodzhennya pershih galaktik Cya visokoprioritetna naukova meta bula poza mezhami mozhlivostej HST oskilki yak teplij teleskop vin buv zasliplenij infrachervonim viprominyuvannyam vid vlasnoyi optichnoyi sistemi Na dodatok do rekomendacij shodo prodovzhennya misiyi HST do 2005 roku ta rozrobki tehnologij dlya poshuku planet navkolo inshih zir NASA prijnyalo golovnu rekomendaciyu HST amp Beyond shodo velikogo holodnogo kosmichnogo teleskopa oholodzhenogo do soten gradusiv nizhche 0 C i rozpochalo proces planuvannya majbutnogo JWST Pochinayuchi z 1960 h rokiv na pochatku kozhnogo desyatilittya nacionalni akademiyi organizuvali spilnotu astronomiv SShA dlya tvorchoyi viziyi pro astronomichni instrumenti ta doslidzhennya na nastupne desyatilittya a takozh dosyagnennya konsensusu shodo cilej i prioritetiv Buvshi virnim prihilnikom Dekadnih desyatirichnih opituvan astronomiyi ta astrofiziki angl Astronomy and Astrophysics Decadal Survey yaki she z 1960 h donosili dumku astronomichnoyi spilnoti shodo perspektiv rozvitku astronomiyi do agentstva NASA takozh dosyaglo nadzvichajnogo uspihu v rozrobci program ta instrumentiv dlya vikonannya rekomendacij opituvannya Takim chinom pidtrimuyuchi majbutnij teleskop iz seredini 1990 h rokiv astronomichna spilnota nadala jomu visokogo prioritetu v desyatirichnomu opituvani 2000 roku Pidgotovka opituvannya vklyuchala podalshij rozvitok naukovoyi programi yaka stala vidomoyu yak Kosmichnij teleskop nastupnogo pokolinnya angl Next Generation Space Telescope NGST a takozh dosyagnennya vidpovidnih tehnologij NASA U miru rozvitku koncepciyi NGST bulo posileno vazhlivist misiyi dlya vivchennya narodzhennya galaktik u molodomu Vsesviti ta poshuku planet navkolo inshih zir Yak i ochikuvalos NGST otrimav najvishij rejting u desyatirichnomu oglyadi astronomiyi ta astrofiziki 2000 roku sho dozvolilo prodovzhiti proyekt iz povnim shvalennyam konsensusu spilnoti Proyektuvannya Proyektuvannya teleskopa rozpochalas 1996 roku z byudzhetom 500 mln dol a zapusk spochatku planuvavsya na 2007 rik Proyekt kilka raziv vidkladali a vidatki zrostali U 2002 roci pislya rozrobki dizajnu teleskop perejmenuvali na chest drugogo administratora NASA 1961 1968 Dzhejmsa E Vebba 1906 1992 Vebb ocholyuvav agentstvo pid chas programi Apollon i zasnuvav naukovi doslidzhennya yak osnovnu diyalnist NASA JWST ce proyekt NASA u mizhnarodnij spivpraci Yevropejskogo kosmichnogo agentstva ESA ta Kanadskogo aerokosmichnogo agentstva CSA Na tli maketa Dzhejmsa Vebba v povnu velichinu stoyat kilkasot robitnikiv Centru kosmichnih polotiv imeni Goddarda sho jogo stvoryuvali 2005 rik 2005 roku proyekt pererobili Pochatkovi ocinki vartosti mezhah 500 mln 1 mlrd buli nenadijnimi i piznishe sponukali robiti detalnishi rozrahunki pered desyatirichnimi oglyadami Dlya NASA proyekt stav odniyeyu z velikih strategichnih misij viddilu astrofiziki angl Astrophysics Science Division de velikimi zazvichaj nazivayut proyekti vartistyu ponad 1 mlrd U sichni 2007 roku dev yat iz desyati klyuchovih tehnologij proyektu uspishno projshli tehnologichnu ekspertizu bez zahistu angl Technology Non Advocate Review T NAR Ci tehnologiyi buli viznani dostatno zrilimi shob znyati znachni riziki v proyekti U kvitni 2007 roku bulo rozrobleno tehnologiyu ostannogo elementa sho zalishavsya kriooholodzhuvacha MIRI Cya tehnologichna ekspertiza stala pochatkovim krokom u procesi yakij zreshtoyu pereviv proyekt na etap detalnogo proyektuvannya faza C Do travnya 2007 r vitrati vse she buli na planovomu rivni U berezni 2008 roku proyekt uspishno zavershiv poperednyu ekspertizu konstrukciyi angl Preliminary Design Review PDR Istoriya zmini prognozovanoyi dati zapusku ta povnogo byudzhetu Rik Planovana data zapusku Povnij byudzhet milyardiv dolariv SShA 1997 2007 0 5 1998 2007 1 1999 2007 2008 1 2000 2009 1 8 2002 2010 2 5 2003 2011 2 5 2005 2013 3 2006 2014 4 5 2008 Preliminary Design Review 2008 2014 5 1 2010 Critical Design Review 2010 2015 to 2016 6 5 2011 2018 8 7 2013 2018 8 8 2017 2019 8 8 2018 2020 8 8 2019 Berezen 2021 9 66 2021 Gruden 2021 9 70 2009 roku NASA pochalo prohati bilshe koshtiv Nezalezhne ocinyuvannya Independent Comprehensive Review Panel ICRP u zviti za zhovten 2010 pokazalo sho byudzhet prijnyatij u 2008 roci buv nedoskonalim i ne vrahovuvav deyaki peredbachuvani vidatki Zvit takozh stverdzhuvav sho zbilshennya koshtorisu j zatrimki buli sprichineni byudzhetom i kerivnictvom a ne inzhenernimi problemami Yak naslidok dlya keruvannya byudzhetom proyektu stvorili novu strukturu okremu vid viddilu astrofiziki Novi vidatki privernuli politichnu j gromadsku uvagu mali vpliv na usi astrofizichni proyekti ta en v cilomu NASA vineslo z cogo kilka urokiv zokrema usvidomlyuvati zalezhnist vid nezavershenih rozrobok efektivnishe ocinyuvati vimogi i mati byudzhetni rezervi U kvitni 2010 roku teleskop projshov kritichnu ekspertizu konstrukciyi angl Mission Critical Design Review MCDR Prohodzhennya MCDR oznachalo sho observatoriya v cilomu vidpovidatime vsim naukovim ta inzhenernim vimogam dlya zdijsnennya svoyeyi misiyi j dalo zelene svitlo dlya yiyi budivnictva Pislya MCDR bulo skorigovano rozklad zapusku vin peredbachavsya v 2018 roci Budivnictvo Do 2011 roku proyekt JWST perebuvav na zavershalnij stadiyi proyektuvannya ta vigotovlennya faza C Yak i bud yaka skladna konstrukciya yaku nemozhlivo zminiti pislya zapusku buli detalni oglyadi kozhnoyi chastini proyektu budivnictva ta peredbachuvanoyi ekspluataciyi Proyekt zaprovadiv novi tehnologichni kordoni vin projshov perevirku dizajnu Datoyu zapusku bulo ogolosheno 2018 rik 25 listopada 2015 roku na teleskop vstanovili pershu chastinu dzerkala ta deyake inshe obladnannya U lyutomu 2016 roku golovne dzerkalo bulo povnistyu gotove Jogo zbirannya vidbuvalosya v Centri kosmichnih polotiv imeni Goddarda Misiya ta ciliJWST oriyentovanij na astronomiyu blizhno infrachervonu astronomiyu ale vin takozh mozhe sposterigati oranzheve ta chervone vidime svitlo a takozh serednyu infrachervonu oblast zalezhno vid instrumentu Akcent na doslidzhenni blizkogo i serednogo infrachervonogo viprominyuvannya zrobleno z troh osnovnih prichin vidime viprominyuvannya dalekih ob yektiv iz velikim chervonim zsuvom zmishuyetsya v infrachervonij diapazon Za dopomogoyu teleskopu Vebba vcheni spodivalisya pobachiti ob yekti sho pochali viprominyuvati lishe cherez 200 mln rokiv pislya Velikogo vibuhu holodni ob yekti taki yak ulamkovi diski ta planeti viprominyuyut najsilnishe v infrachervonomu diapazoni cyu smugu vazhko vivchati z Zemli chi za dopomogoyu nayavnih kosmichnih teleskopiv takih yak Gabbl Priblizna shema prozorih diapazoniv elektromagnitnogo viprominyuvannya atmosferi Zemli vklyuchayuchi vidime svitlo Nazemni teleskopi mayut sposterigati kriz atmosferu Zemli yaka ye neprozoroyu v bagatoh infrachervonih diapazonah div malyunok atmosfernogo poglinannya Atmosfera mistit bagato himichnih spoluk takih yak voda vuglekislij gaz i metan sho znachno uskladnyuye analiz navit u tih diapazonah de vona majzhe prozora adzhe voni poglinayut elektromagnitne viprominyuvannya v okremih liniyah spektra Nayavni kosmichni teleskopi taki yak Gabbl ne mogli vivchati cej diapazon oskilki yih dzerkala nedostatno oholodzheni dzerkalo Gabbla pidtrimuyetsya pri temperaturi blizko 15 C 288 K tomu sam teleskop silno viprominyuye v infrachervonomu diapazoni Shema p yati lagranzhevih tochok u sistemi Sonce Zemlya JWST bude rozmishenij poblizu tochki Lagranzha L2 JWST pracyuye na orbiti navkolo tochka Lagranzha L2 sistemi Sonce Zemlya na vidstani priblizno 1 500 000 km vid Zemli vchetvero dali Misyacya Taka vidstan praktichno unemozhlivlyuye remont abo onovlennya obladnannya JWST pislya zapusku prinajmni z timi kosmichnimi korablyami sho buli nedostupni na etapi proyektuvannya ta vigotovlennya teleskopa Utim konstruktori vse zh virishili obladnati teleskop stikuvalnim kilcem iz rozrahunkom na mozhlivi vidvidini perspektivnimi kosmichnimi korablyami Ob yekti poblizu ciyeyi tochki Lagranzha obertayutsya navkolo Soncya sinhronno iz Zemleyu sho dozvolyaye teleskopu zalishatisya na priblizno postijnij vidstani vid nashoyi planeti ta mati priblizno odnakovu oriyentaciyu sonyachnogo shita j platformi teleskopa vidnosno Soncya ta Zemli Taka konfiguraciya dozvolit pidtrimuvati temperaturu teleskopa nizhche 50 K sho neobhidno dlya sposterezhen v infrachervonomu diapazoni Budova teleskopuU cilomu teleskop skladayetsya z takih chastin platforma kosmichnogo aparatu optichna sistema integrovanij naukovo instrumentalnij modul i soncezahisnij shit Platforma kosmichnogo aparatu Platforma kosmichnogo korablya ye osnovnim nosijnim komponentom kosmichnogo teleskopa Dzhejmsa Vebba yakij ob yednuye rizni chastini teleskopa Vona mistit shist osnovnih pidsistem elektrozhivlennya oriyentaciyi zv yazku keruvannya ta obrobki danih termokontrolyu i rushijnu ustanovku Dvoma inshimi osnovnimi elementami JWST ye integrovanij modul naukovih instrumentiv angl Integrated Science Instrument Module ISIM ta optichna sistema teleskopa angl Optical Telescope Element OTE Soncezahisnij shit Dlya provedennya sposterezhen v infrachervonomu spektri neobhidno pidtrimuvati dzerkala ta naukovi priladi pri temperaturi nizhche 50 K inakshe infrachervone viprominyuvannya samogo teleskopa zasliplyuye jogo priladi Tomu teleskop vikoristovuye velikij soncezahisnij ekran shob blokuvati svitlo j teplo vid Soncya Zemli ta Misyacya a jogo roztashuvannya poblizu tochki Zemlya Sonce L2 zalishatime vsi tri tila po odin bik vid kosmichnogo korablya ves chas Jogo galo orbita navkolo tochki L2 unikaye tini Zemli ta Misyacya pidtrimuyuchi postijni umovi dlya sonyachnogo ekrana ta sonyachnih batarej Kozhen shar p yatisharovogo soncezahisnogo shita vigotovleno z komercijno dostupnoyi en plivki vid DuPont vkritoyi alyuminiyem z oboh bokiv Obernena do Soncya poverhnya dvoh najgaryachishih shariv dodatkovo vkrita legovanim kremniyem i same cherez ce vona maye rozhevij vidtinok Pershij shar plivki maye tovshinu 0 05 mm usi inshi 0 025 mm Alyuminiyeve pokrittya maye tovshinu blizko 100 nm kremniyeve blizko 50 nm Zagalom kozhen shar ne tovshij lyudskoyi volosini Mikrorozrivi polotna shita pid chas testiv 2018 roku priveli do chergovih zatrimok zapusku Dzhejmsa Vebba Soncezahisnij shit rozrahovanij na dvanadcyatikratne skladannya shob pomistitis v obtichnik raketi Ariane 5 yakij maye diametr 4 57 m i dovzhinu 16 19 m Pislya rozgortannya shit matime rozmir 14 m 21 m sho mozhna porivnyati z rozmirom tenisnogo kortu Soncezahisnij shit zibrala vruchnu kompaniya NeXolve v Gantsvilli shtat Alabama SShA potim jogo dostavili dlya testuvannya do Northrop Grumman v Redondo Bich shtat Kaliforniya SShA Optika Dzerkalo Gabbla livoruch i Vebba pravoruch v odnomu masshtabi Optichna sistema JWST yavlyaye soboyu tridzerkalnij anastigmat yakij vikoristovuye opukle vtorinne ta tretinne dzerkala dlya peredachi zobrazhen bez optichnih aberacij u shirokomu poli Golovne dzerkalo teleskopa im Dzhejmsa Vebba skladayetsya z 18 shestikutnih dzerkalnih elementiv diametrom 1 32 m zroblenih iz beriliyu vkritogo tonkim sharom zolota Skladene z chastin dzerkalo maye diametr 6 5 m a jogo plosha 25 4 kv m Pid chas zapusku dzerkalo perebuvalo pid obtichnikom raketi v zgornutomu viglyadi Vtorinne dzerkalo maye diametr 0 74 m Vono rozmishene na dovgih shtangah yaki pid chas zapusku buli skladeni Dlya vzayemnogo poziciyuvannya dzerkalnih elementiv ta nadannya yim nalezhnoyi formi teleskop maye 132 nevelikih dviguni tak zvani aktuatori Kozhen iz 18 segmentiv golovnogo dzerkala keruyetsya 7 aktuatorami 6 uzdovzh krayiv dlya regulyuvannya polozhennya ta odin u centri dlya regulyuvannya radiusa krivini Zagalom golovne dzerkalo maye 126 aktuatoriv i she 6 aktuatoriv dlya vtorinnogo dzerkala sho daye v cilomu 132 Privodi mozhut poziciyuvati dzerkalo z tochnistyu do 10 nanometriv Segment golovnogo dzerkala teleskopa Vebba v 2010 roci Tretinne dzerkalo zakripleno neruhomo Vono vidbivaye svitlo na kermove dzerkalo angl steering mirror yake mozhe regulyuvati svoye polozhennya dlya protidiyi vibraciyi i spryamovuye svitlo na naukovi instrumenti Golovnim subpidryadnikom u vikonanni robit z optiki stala Ball Aerospace amp Technologies yaku napravlyav golovnij pidryadnik Northrop Grumman Aerospace Systems sho uklav kontrakt iz Centrom kosmichnih polotiv imeni Goddarda Naukovi instrumenti Integrovanij naukovo instrumentalnij modul angl Integrated Science Instrument Module ISIM skladayetsya z takih doslidnickih instrumentiv Kamera blizhnogo infrachervonogo diapazonu angl Near Infrared Camera NIRCam Spektrograf blizhnogo infrachervonogo diapazonu angl Near Infrared Spectrograph NIRSpec Prilad dlya roboti v serednomu diapazoni infrachervonogo viprominyuvannya angl Mid Infrared Instrument MIRI Datchik tochnogo navedennya z pristroyem formuvannya zobrazhennya v blizhnomu infrachervonomu diapazoni j bezshilinnim spektrografom angl Fine Guidance Sensor Near InfraRed Imager and Slitless Spectrograph FGS NIRISS NIRCam Cifrova model NIRCam Kamera blizhnogo infrachervonogo diapazonu ye osnovnim blokom formuvannya zobrazhennya Vebba i skladayetsya z masivu rtutno kadmiyevo telurovih detektoriv Robochij diapazon priladu stanovit vid 0 6 do 5 mkm Jogo rozrobiv Arizonskij universitet spilno z Centrom peredovih tehnologij kompaniyi Lockheed Martin Do zavdan priladu vhodyat viyavlennya svitla vid rannih zir i galaktik na stadiyi yih formuvannya vivchennya zoryanogo naselennya u najblizhchih galaktikah vivchennya molodih zir Chumackogo Shlyahu ta ob yektiv poyasu Kojpera viznachennya morfologiyi ta koloru galaktik na velikomu chervonomu zsuvi viznachennya krivih blisku dalekih nadnovih stvorennya karti temnoyi materiyi za dopomogoyu gravitacijnogo linzuvannya Prilad osnashenij koronografom yakij dozvolyaye robiti znimki slabkih ob yektiv poblizu yaskravih dzherel Za dopomogoyu koronografa astronomi spodivayutsya viznachiti harakteristiki ekzoplanet sho obertayutsya navkolo najblizhchih zir NIRSpec Model NIRSpec Spektrograf blizhnogo infrachervonogo diapazonu analizuvatime spektr dzherel sho dozvolit otrimuvati informaciyu yak pro fizichni vlastivosti doslidzhuvanih ob yektiv napriklad temperaturu ta masu tak i pro yih himichnij sklad Instrument zdatnij robiti spektroskopiyu serednoyi rozdilnoyi zdatnosti v diapazoni dovzhin hvil 1 5 mkm i nizkoyi rozdilnoyi zdatnosti z dovzhinoyu hvili 0 6 5 mkm Bagato ob yektiv yaki Vebb vivchatime viprominyuyut nastilki malo svitla sho teleskopu dlya analizu spektra neobhidno zbirati svitlo vid nih protyagom soten godin Shob vivchiti tisyachi galaktik za 5 rokiv roboti teleskopa spektrograf rozrobleno z mozhlivistyu odnochasnogo sposterezhennya 100 ob yektiv na ploshi neba 3 3 minuti Dlya cogo vcheni ta inzheneri centru Goddarda rozrobili tehnologiyu mikrozatvoriv dlya keruvannya svitlom sho potraplyaye v spektrograf Mikroelektromehanichna sistema nazivayetsya masiv mikrozatvoriv angl microshutter array U komirkah mikrozatvoriv spektrografa NIRSpec ye krishki yaki vidkrivayutsya i zakrivayutsya pid diyeyu magnitnogo polya Kozhen oseredok rozmirom 100 na 200 mkm individualno keruyetsya i mozhe buti vidkritim abo zakritim nadayuchi abo navpaki blokuyuchi vidpovidnu dilyanku neba dlya spektrografa Vsogo v pristroyi 250 000 mikrozatvoriv MIRI Model MIRI v masshtabi 1 3 Prilad dlya roboti v serednomu diapazoni infrachervonogo viprominyuvannya 5 28 mkm skladayetsya z kameri z datchikom sho maye rozdilnu zdatnist 1024 1024 pikselya ta spektrografa MIRI skladayetsya z troh masiviv arsen kremniyevih detektoriv Chutlivi detektori cogo priladu dozvolyat pobachiti chervonij zsuv dalekih galaktik formuvannya molodih zir i slabko vidimih komet a takozh ob yekti v poyasi Kojpera Modul kameri nadaye mozhlivist znimannya ob yektiv u shirokomu diapazoni chastot z velikim polem zoru a modul spektrografa zabezpechuye spektroskopiyu serednoyi rozdilnoyi zdatnosti z menshim polem zoru sho daye zmogu otrimuvati dokladni fizichni dani pro viddaleni ob yekti Nominalna robocha temperatura dlya MIRI 7 K Taka temperatura ne mozhe buti dosyagnuta vikoristannyam lishe pasivnoyi sistemi oholodzhennya soncezahisnogo shita yakij zabezpechuye temperaturu blizko 40 K Natomist oholodzhennya zdijsnyuyetsya v dva etapi ustanovka poperednogo oholodzhennya na osnovi angl Pulse Tube precooler oholodzhuye prilad do 18 K potim teploobminnik z adiabatichnim droselyuvannyam vnaslidok efektu Dzhoulya Tomsona znizhuye temperaturu do 7 K Prilad rozrobila grupa pid nazvoyu MIRI Consortium sho skladayetsya z vchenih ta inzheneriv iz krayin Yevropi komandi spivrobitnikiv Laboratoriyi reaktivnogo ruhu u Kaliforniyi ta vchenih iz kilkoh institutiv SShA FGS NIRISS Datchiki tochnogo navedennya Fine Guidance Sensor FGS i pristrij formuvannya zobrazhennya v blizhnomu infrachervonomu diapazoni ta bezshilinnij spektrograf Near InfraRed Imager and Slitless Spectrograph NIRISS budut upakovani razom ale po suti ce dva rizni pristroyi Obidva pristroyi rozrobleni Kanadskim kosmichnim agentstvom FGS zastosovuyetsya dlya stabilizaciyi promenya zoru teleskopu pid chas sposterezhen Vimiryuvannya FGS zastosovuyutsya dlya yak kontrolyu zagalnoyi oriyentaciyi kosmichnogo aparatu tak i dlya keruvannya tonkim kermovim dzerkalom stabilizaciyi zobrazhennya Galereya Shema proyekt teleskopu Vid zgori na tri chverti Vid znizu sonyachna storona Pidgotovka do zapuskuZibranij teleskop prohodit testuvannya v seredovishi nablizhenomu do robochogo Zbirannya teleskopa bulo zaversheno u 2016 roci togo zh roku rozpochali testuvannya U veresni 2017 roku datu startu perenesli na vesnu 2019 roku U berezni 2018 roku cherez poshkodzhennya soncezahisnogo ekrana teleskopa yakij rozirvavsya pid chas testovogo rozgortannya NASA vidklalo zapusk na traven 2020 roku U lipni 2018 roku za rekomendaciyami nezalezhnoyi komisiyi zapusk bulo pereneseno na 31 bereznya 2021 roku U berezni 2020 roku roboti z teleskopom buli prizupineni cherez pandemiyu koronavirusnoyi hvorobi sho vililos v chergove perenesennya zapusku U chervni 2020 roku NASA ogolosila pro zapusk do kincya 2021 r Pislya vidnovlennya robit nad teleskopom u lipni 2020 data zapusku bula priznachena na 31 zhovtnya 2021 roku Naprikinci travnya 2021 roku vinikli problemi z dostavlyannyam vzhe gotovogo teleskopa na kosmodrom jogo montazhem na raketu ta vlasne z raketoyu nosiyem Ariane 5 i datu startu znovu vidklali U veresni 2021 roku zapusk teleskopa bulo priznacheno na 18 grudnya 2021 roku a naprikinci listopada zapusk perenesli na 22 grudnya 2021 roku 14 grudnya teleskop vstanovili na raketu nosij Ariane 5 i viyavili problemi obminu danimi mizh teleskopom ta raketoyu chastina danih pid chas peredachi vtrachalasya NASA vidklala start do 25 grudnya Porivnyannya z inshimi teleskopamiNa vidminu vid teleskopa Gabbla yakij doslidzhuye nebo v blizhnomu ultrafioletovomu vidimomu i blizhnomu infrachervonomu spektrah 0 1 1 mkm teleskop Vebba zdijsnyuvatime sposterezhennya v nizhchomu chastotnomu diapazoni vid dovgohvilovogo vidimogo svitla do serednogo infrachervonogo 0 6 28 3 mkm sho dast jomu zmogu sposterigati ob yekti z velikim chervonim zsuvom yaki zanadto stari i duzhe daleki dlya sposterezhennya Gabblom Dzhejms Vebb matime vdvichi menshu masu nizh Gabbl prote jogo golovne dzerkalo 6 5 metrovij vkritij zolotom beriliyevij reflektor maye ploshu 25 4 kv m sho bilsh yak ushestero perevishuye ploshu dzerkala Gabbla Ochikuvalosya sho za chutlivistyu teleskop Vebba perevershit svogo poperednika teleskop Gabbla v 100 raziv Teleskop Vebba nastilki chutlivij sho mig bi pomititi teplovu signaturu dzhmelya na Misyaci sposterigayuchi za nim iz Zemli Teleskop u zgornutomu viglyadi pid obtichnikom raketi Ariane 5 Porivnyannya instrumentiv osnovnih optichnih ta infrachervonih kosmichnih teleskopiv za 40 rokiv Nazva Rik Dovzhina hvili mkm Apertura m Oholodzhennya InfraRed Astronomical Satellite IRAS 1983 12 100 0 57 Ridkij gelij Spacelab Infrared Telescope IRT 1985 1 7 118 0 15 Ridkij gelij en ISO 1995 2 5 240 0 60 Ridkij gelij Space Telescope Imaging Spectrograph STIS teleskopu Gabbla 1997 0 115 1 03 2 4 Pasivne Near Infrared Camera and Multi Object Spectrometer NICMOS teleskopu Gabbla 1997 0 8 2 4 2 4 Nitrogen zgodom en Spitcer 2003 3 180 0 85 Ridkij gelij Wide Field Camera 3 WFC3 teleskopu Gabbla 2009 0 2 1 7 2 4 Pasivne ta termoelektrichne Gershel 2009 55 672 3 5 Ridkij gelij JWST 2021 0 6 28 5 6 5 Pasivne i kriokamera MIRI Rozpodil sposterezhnogo chasuChas sposterezhen na JWST rozpodilyayetsya za troma programi Sposterezhennya garantovanogo chasu angl Guaranteed Time Observations GTO Priznacheni dlya rozrobnikiv teleskopa Doslidzhennya dlya negajnoyi publikaciyi na rozsud direktora angl Director s Discretionary Early Release Science DD ERS Yih rezultati budut odrazu dostupnimi dlya analizu naukovoyu spilnotoyu Naprikinci 2017 roku direktor obrav 13 propozicij dlya pershogo ciklu takih sposterezhen sho zdijsnyuvatimutsya protyagom p yati misyaciv Na nogo bulo vidileno 500 godin chasu Sposterezhennya mali pokazati mozhlivosti teleskopa shob astronomi mogli planuvati podalshi naukovi programi Uchasnikami programi stali 253 doslidniki yaki predstavlyayut 18 krayin svitu i 22 shtati SShA Zagalnih sposterigachiv angl General Observers GO Programa nadaye mozhlivist usim astronomam podati zayavku na sposterezhennya i zajmatime osnovnu chastinu chasu Propoziciyi vidbiratime komitet iz rozpodilu chasu angl Time Allocation Committee TAC shlyahom ekspertnoyi ocinki podibno do procesu rozglyadu propozicij shodo vikoristannya kosmichnogo teleskopa Gabbla Ochikuvalosya sho popit na taki sposterezhennya bude znachno perevishuvati dostupnij chas Pislya startu NASA vidilyala chotiri osnovni napryamki doslidzhen Doslidzhennya rannogo Vsesvitu svitlo pershih galaktik odrazu pislya epohi kosmologichnih Temnih vikiv Vivchennya evolyuciyi galaktik Vebbu budut dostupni tmyanishi j viddalenishi galaktiki dlya sposterezhennya Evolyuciya zir teleskop zdaten zaglyanuti vseredinu masivnih gazopilovih hmar yaki neprozori dlya vidimogo svitla Spektroskopiya ekzoplanet Vebb mozhe znajti taki markeri zhittya abo pridatnosti do zhittya yak voda chi metan u spektrah ekzoplanet Sposterezhennya teleskopa za kvazarami dopomozhe proliti svitlo na kosmologichnu epohu reionizaciyi adzhe pri narodzhenni galaktik kvazari yaki ye nadmasivnimi chornimi dirami v yihnih centrah mali najbilshij vpliv na yihnyu evolyuciyu i buli najyaskravishimi Krim togo buli plani vikoristati JWST dlya poshuku i doslidzhennya malih til Sonyachnoyi sistemi zokrema transneptunovih ob yektiv Zapusk i perebig misiyiOficijnij poster teleskopa im Dzhejmsa Vebba 2021 JWST vivedeno na orbitu 25 grudnya 2021 roku raketoyu nosiyem Ariane 5 z kosmodromu Kuru Raketu nosij nadala Yevropejska kosmichna agenciya Pislya uspishnogo zapusku administrator NASA Bill Nelson nazvav ce velikim dnem dlya planeti Zemlya Teleskop viddilivsya vid verhnogo stupenya cherez 27 hvilin 7 sekund pislya zapusku j rozpochav 30 dennu podorozh do tochki Lagranzha L2 Specialna storinka na sajti NASA dozvolyala sposterigati v realnomu chasi stan teleskopa na jogo shlyahu do tochki priznachennya chas polotu vidstan vid Zemli vidstan do tochki Lagranzha shvidkist ruhu temperaturu j fazu rozgortannya Pislya zapusku Prezident Franciyi Emmanyuel Makron zayaviv sho zapusk orbitalnogo teleskopa Dzhejms Vebb maye stati odniyeyu z klyuchovih podij v istoriyi osvoyennya kosmosu source source source source source source source source Animaciya orbiti kosmichnogo teleskopa Dzhejms Vebb Pislya zapusku teleskop vdalo proviv dva koriguvannya trayektoriyi 25 i 27 grudnya abi distatisya tochki Lagranzha U cih manevrah observatoriya vitratila menshe paliva nizh planuvalosya Ekonomiya paliva oznachaye sho teleskop mozhe pracyuvati dovshe nizh 10 rokiv na yaki buv rozrahovanij spochatku 2022 4 sichnya 2022 roku Dzhejms Vebb zavershiv rozgortannya odniyeyi z osnovnih svoyih konstrukcij soncezahisnogo shita 5 sichnya 2022 roku bulo rozgornuto vtorinne dzerkalo 7 sichnya observatoriya rozgornula odnu z bichnih panelej golovnogo dzerkal a 8 sichnya 2022 roku drugu Takim chinom cherez 14 dniv pislya zapusku teleskop zavershiv usi etapi rozgortannya 24 sichnya 2022 roku pislya finalnogo manevru yakij trivav 297 sekund i zminiv shvidkist aparatu vsogo na 1 6 m s teleskop Vebba vijshov na zaplanovanu galo orbitu navkolo tochki Lagranzha L2 28 sichnya 2022 roku fahivci NASA uvimknuli vuzkospryamovanu antenu teleskopa ta viznachili pershij ob yekt sposterezhen ce zorya yaka roztashovana u suzir yi Velikoyi vedmedici Yiyi sposterezhennya mayut rozpochati koli kamera blizhnogo infrachervonogo diapazonu NIRcam oholone do robochoyi temperaturi 153 C Ci sposterezhennya priznacheni dlya virivnyuvannya segmentiv dzerkala teleskopa yake trivatime do kincya kvitnya 25 lyutogo 2022 roku NASA povidomilo sho yustuvannya dzerkala zrobleno des na polovinu 16 bereznya bulo dosyagnuto nastupnoyi klyuchovoyi tochki v procesi yustuvannya teleskop Vebba zrobiv najchitkishu infrachervonu fotografiyu z kosmosu Yakist ciyeyi fotografiyi perevershila j tak visoki pochatkovi ochikuvannya mozhlivostej teleskopa 11 lipnya 2022 roku prodemonstrovano pershe kolorove zobrazhennya visokoyi rozdilnoyi zdatnosti zroblene za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa Vono ye kompoziciyeyu okremih znimkiv na riznih dovzhinah hvil zagalnoyu trivalistyu 12 5 god Na zobrazhenni pokazano masivne skupchennya galaktik SMACS 0723 vikom 4 6 milyarda rokiv yake sluguye gravitacijnoyu linzoyu dlya ob yektiv sho roztashovani za nim Odna zi slabkih svitlovih plyam na tli datuyetsya vikom ponad 13 milyardiv rokiv Ce zobrazhennya najrannishogo Vsesvitu zi zroblenih koli nebud do togo 11 15 grudnya 2022 roku v hodi konferenciyi naukovogo institutu kosmichnogo teleskopa Dzhejmsa Vebba JWST yaka vidbulasya v m Baltimori SShA mizhnarodna komanda astronomiv za dopomogoyu otrimanih ta proanalizovanih sposterezhen kosmichnogo teleskopa Dzhejmsa Vebba pidtverdila viyavlennya ta isnuvannya najdavnishih ta najviddalenishih chotiroh galaktik Teleskop zafiksuvav svitlo yake ci galaktiki viprominyuvali ponad 13 4 milyarda rokiv tomu Ce oznachaye sho voni utvorilisya mensh nizh cherez 400 miljoniv rokiv pislya Velikogo vibuhu koli vik Vsesvitu stanoviv lishe 2 vid jogo ninishnogo viku Tri z nih stali najviddalenishimi vid Zemli galaktikami vidomimi na sogodni 2023 V travni 2023 roku na simpoziumi Planetni sistemi ta pohodzhennya zhittya v eru teleskopa James Webb yakij vidbuvsya u Baltimori SShA bulo povidomleno pro te sho kosmichnij teleskop Dzhejmsa Vebba JWST proviv novi sposterezhennya gejzeriv Encelada Zafiksovanij nim 9 listopada 2022 roku vikid na Enceladi viyavivsya nabagato bilshim sho vdavalosya pobachiti dosi Shvidko zamerznuvshi chastinki lodu viletili na vidstan sho v bagato raziv perevishuye rozmiri suputnika diametr yakogo trohi bilshe 500 kilometriv V chervni 2023 roku kosmichnij teleskop Dzhejmsa Vebba JWST nadislav pershi fotografiyi Saturna Aparat zrobiv yih na kameru Near Infrared Camera NIRCam i vidpraviv yih na Zemlyu Yak bulo povidomleno v danij chas vcheni prodovzhuyut yih obrobku ta vivchennya Pid chas obrobki fahivci zvedut razom kilka zobrazhen shob otrimati detalizaciyu Saturna jogo kilec ta zroblyat fotografiyi kolorovimi V chervni 2023 roku zavdyaki zastosuvannyu kosmichnogo teleskopu Dzhejmsa Vebba JWST vcheni vpershe viyavili novu spoluku vuglecyu v kosmosi vidomu yak metilovij kation Metilovij kation buv viyavlenij u molodij zoryanij sistemi d203 506 roztashovanij na vidstani blizko 1350 svitlovih rokiv vid Zemli u Tumannosti Oriona Vcheni pidkreslyuyut sho spoluki vuglecyu ye osnovoyu dlya zhittya yake nam vidome same tomu ce vidkrittya viklikalo zahoplennya sered naukovciv oskilki vono mozhe mati vazhlive znachennya dlya poyasnennya pohodzhennya i rozvitku zhittya na Zemli ta pidtverditi mozhlivist jogo rozvitku v inshih kutochkah Vsesvitu Na pochatku lipnya 2023 roku yak povidomilo vidannya Space kosmichnij teleskop Dzhejmsa Vebba JWST viyaviv najviddalenishu aktivnu nadmasivnu chornu diru na sogodni Galaktika v yakij roztashovana davnya chorna dira CEERS 1019 sformuvalasya dosit rano v istoriyi Vsesvitu vsogo cherez 570 miljoniv rokiv pislya Velikogo vibuhu Aktivna nadmasivna chorna dira v centri CEERS 1019 nezvichajna ne lishe svoyim vikom i vidstannyu ale j tim sho vona vazhit 9 miljoniv M tobto v 9 miljoniv raziv vazhcha za Sonce Vlitku 2023 roku astronomi Universitetu Arizoni v Tusoni za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa Dzhejmsa Vebba NASA viyavili nitkopodibnu strukturu z 10 galaktik yaka isnuvala lishe cherez 830 miljoniv rokiv pislya Velikogo vibuhu Struktura zavdovzhki 3 miljoni svitlovih rokiv zakriplena yaskravim kvazarom galaktikoyu z aktivnoyu nadmasivnoyu chornoyu diroyu v yiyi yadri Komanda vchenih vvazhaye sho nitka zgodom peretvoritsya na velichezne skupchennya galaktik shozhe na dobre vidome skupchennya u suzir yi Volossya Veroniki skupchennya Koma V serpni 2023 roku spivrobitniki Nacionalnogo centru naukovih doslidzhen sho bazuyetsya v Tuluzi Franciya za dopomogoyu kosmichnogo teleskopu Dzhejmsa Vebba zdijsnili revolyucijne vidkrittya v protoplanetnomu disku zirki d203 506 Velikoyi tumannosti Oriona A same bulo znajdeno metilovij karbokation z himichnoyu formuloyu CH3 yakij ye molekulyarnim ionom ta vvazhayetsya osnovnim budivelnim blokom zhittya 21 veresnya 2023 roku NASA povidomilo sho astronomi yaki vikoristovuvali dani teleskopu Dzhejmsa Vebba viyavili dzherelo vuglekislogo gazu na krizhanij poverhni Yevropi Dane vidkrittya maye vazhlive znachennya dlya potencijnoyi pridatnosti do zhittya okeanu Yevropi 22 veresnya 2023 roku v doslidzhenni opublikovanomu v The Astrophysical Journal povidomleno sho teleskop JWST viyaviv ponad 1000 galaktik tayemnichim chinom shozhih na nash Chumackij Shlyah yaki hovayutsya v rannomu Vsesviti Dvijniki Chumackogo Shlyahu u formi vikrivlenih viniliv i tonkih spiralnih rukaviv buli znajdeni JWST u minulomu Vsesvitu ponad 10 milyardiv rokiv tobto u period koli vvazhalosya sho nasilnicki zlittya galaktik unemozhlivili isnuvannya velikoyi kilkosti takih krihkih galaktik 19 zhovtnya 2023 roku v doslidzhenni opublikovanomu v naukovomu zhurnali Nature Astronomy bulo povidomleno sho za dopomogoyu teleskopu JWST bulo viznacheno shvidkist vitru v ekvatorialnomu potoci na Yupiteri yaka sklala 515 km god Dopomoga kubsata partnera MANTISKosmichnij teleskop Dzhejmsa Vebba JWST abo Webb u dalekosyazhnih poshukah ekzoplanet otrimaye pevnu dopomogu vid nabagato menshogo shtuchnogo suputnika optimizovanogo dlya sposterezhennya za aktivnistyu zirok Zgidno povidomlennya NASA na dopomogu Dzhejmsu Vebbu v 2026 roci bude zapusheno kubsat yakij nazivayetsya monitoring aktivnosti najblizhchih zirok za dopomogoyu ultrafioletovoyi vizualizaciyi ta spektroskopiyi abo MANTIS Yak splanovano ci dva kosmichni ob yekti dopovnyat odin odnogo Sered bagatoh zavdan JWST retelno vivchaye atmosferu kam yanistih planet na yakih mozhe isnuvati zhittya yak ot neshodavnye doslidzhennya ekzoplaneti v sistemi TRAPPIST 1 Tim chasom MANTIS bude rozglyadati aktivnist zirok napriklad yih spalahi MANTIS divitimetsya v glib kosmosu v ultrafioletovomu svitli vklyuchayuchi najenergetichnishij nabir dovzhin hvil znanij yak ekstremalnij ultrafiolet Za danimi Universitetu Kolorado v Boulderi ce bude pershij doslidnik neba v comu diapazoni pislya togo yak Extreme Ultraviolet Explorer pripiniv svoyu diyalnist u 2001 roci Div takozhKepler orbitalnij teleskop Gershel kosmichnij teleskop Heops kosmichnij teleskop Gabbl teleskop Primitki NASA Arhiv originalu za 29 listopada 2011 Procitovano 18 listopada 2011 Za materialami spaceflightnow com 15 12 2021 The Universe Space Tech Arhiv originalu za 16 grudnya 2021 Procitovano 17 grudnya 2021 Northrop Grumman 2017 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2017 Procitovano 31 sichnya 2017 Casey Dreier Oct 25 202 planetary org Arhiv originalu za 8 grudnya 2021 Procitovano 8 grudnya 2021 1 Suspilne 25 12 2021 Arhiv originalu za 25 grudnya 2021 Procitovano 25 grudnya 2021 Potter Sean 11 lipnya 2022 President Biden Reveals First Image from NASA s Webb Telescope NASA Procitovano 29 lipnya 2022 Kosmichnij teleskop Vebba viyaviv novu najdalshu i najstarishu galaktiku u Vsesviti Fokus 4 serpnya 2022 Procitovano 20 lyutogo 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya NASA Space Optics Manufacturing Technology Center Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2011 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni STSCI JWST History 1994 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 29 grudnya 2018 de Weck Olivier L Miller David W Mosier Gary E 2002 Multidisciplinary analysis of the NEXUS precursor space telescope U MacEwen Howard A red PDF Highly Innovative Space Telescope Concepts T 4849 s 294 Bibcode 2002SPIE 4849 294D doi 10 1117 12 460079 Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2017 Procitovano 24 grudnya 2021 Thronson H A Hawarden T Davies J K Lee T J Mountain C M Longair M January 1991 The Edison infrared space observatory and the universe at high redshifts Advances in Space Research 11 2 341 344 Bibcode 1991AdSpR 11b 341T doi 10 1016 0273 1177 91 90514 k ISSN 0273 1177 Thronson Jr Harley A Hawarden Timothy G Bradshaw Tom W Orlowska Anna H Penny Alan J Turner R F Rapp Donald 1 listopada 1993 Bely Pierre Y Breckinridge James B red Edison radiatively cooled infrared space observatory SPIE Proceedings Space Astronomical Telescopes and Instruments II SPIE 1945 92 99 doi 10 1117 12 158751 A Dressler ta in 1996 Exploration and the Search for Origins A Vision for Ultraviolet Optical Infrared Space Astronomy PDF REPORT OF THE HST amp BEYOND COMMITTEE AURA a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka The Next Generation Space Telescope Visiting a time when galaxies were young Edited by H S Stockman Space Telescope Science Institute The Association of Universities for Research in Astronomy P XIX 163 Bibcode 1997ngst book S Astronomy and Astrophysics Survey Committee Board on Physics and Astronomy Space Studies Board Commission on Physical Sciences Mathematics and Applications National Research Council 16 sichnya 2001 Astronomy and Astrophysics in the New Millennium Washington D C National Academies Press doi 10 17226 9839 ISBN 978 0 309 07031 7 National Academies of Sciences Engineering and Medicine Committee on Large Strategic NASA Science Missions Science Value and Role in a Balanced Portfolio Powering science NASA s large strategic science missions Washington DC ISBN 978 0 309 46383 6 JWST Passes TNAR STScI Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2008 Berger Brian 23 travnya 2007 SPACE com Arhiv originalu za 30 chervnya 2008 Procitovano 5 lipnya 2008 Berardelli Phil 27 zhovtnya 1997 CBS Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2015 Procitovano 29 grudnya 2021 Lilly Simon 27 listopada 1998 University of Toronto Arhiv originalu za 25 grudnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2021 Reichhardt Tony March 2006 US astronomy Is the next big thing too big Nature 440 7081 140 143 Bibcode 2006Natur 440 140R doi 10 1038 440140a PMID 16525437 Offenberg Joel D Sengupta Ratnabali Fixsen Dale J Stockman Peter Nieto Santisteban Maria Stallcup Scott Hanisch Robert Mather John C 1999 Astronomical Data Analysis Software and Systems Viii 172 141 Bibcode 1999ASPC 172 141O Arhiv originalu za 25 grudnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2021 Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 25 kvitnya 2002 Arhiv originalu za 15 lipnya 2022 Procitovano 30 grudnya 2021 12 listopada 2003 Arhiv originalu za 25 grudnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2021 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni 21 travnya 2005 Arhiv originalu za 25 grudnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2021 Refocusing NASA s vision Nature 440 7081 127 9 bereznya 2006 Bibcode 2006Natur 440 127 doi 10 1038 440127a PMID 16525425 Cowen Ron 25 serpnya 2011 ScienceInsider Arhiv originalu za 14 sichnya 2012 PDF 29 zhovtnya 2010 Arhiv originalu PDF za 17 listopada 2021 Procitovano 30 grudnya 2021 Amos Jonathan 22 serpnya 2011 BBC Arhiv originalu za 25 grudnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2021 Moskowitz Clara 30 bereznya 2015 Scientific American Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 29 sichnya 2017 NASA 28 veresnya 2017 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2018 Procitovano 10 lyutogo 2018 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni Space com Arhiv originalu za 28 kvitnya 2022 Procitovano 27 bereznya 2018 nasa gov NASA 27 chervnya 2018 Arhiv originalu za 14 bereznya 2020 Procitovano 28 chervnya 2018 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni 14 grudnya 2021 Arhiv originalu za 15 grudnya 2021 Procitovano 14 grudnya 2021 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni NASA Arhiv originalu za 1 travnya 2010 Procitovano 2 travnya 2010 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni Clara Moskowitz 5 lyutogo 2014 Scientific American Arhiv originalu za 13 lyutogo 2022 Procitovano 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 4 bereznya 2012 Procitovano 22 lyutogo 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 4 dovidka angl Ramsey Sarah NASA Arhiv originalu za 27 listopada 2015 Procitovano 27 listopada 2015 NASA 4 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 John Mather angl NASA via Twitter Arhiv originalu za 26 grudnya 2021 Procitovano 31 sichnya 2022 Infrared Processing and Analysis Center NASA Spitzer Science Center California Institute of Technology 2017 Arhiv originalu za 21 grudnya 2016 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni Desyat cikavih faktiv pro teleskop James Webb 2021 Brian Berger 23 travnya 2007 Space Arhiv originalu za 4 lyutogo 2019 Procitovano 11 lyutogo 2022 The decision to add a docking ring to the Webb telescope was news to Griffin L2 Orbit Space Telescope Science Institute Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 28 serpnya 2016 nasa gov NASA Arhiv originalu za 10 serpnya 2017 Procitovano 28 serpnya 2016 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni Drake Nadia 24 kvitnya 2015 National Geographic Arhiv originalu za 23 chervnya 2019 Procitovano 7 grudnya 2021 NASA James Webb Space Telescope 2017 Arhiv originalu za 6 lipnya 2019 Procitovano 14 grudnya 2021 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni NASA 2017 Arhiv originalu za 20 travnya 2019 Procitovano 14 grudnya 2021 The Observatory is the space based portion of the James Webb Space Telescope system and is comprised sic three elements the Integrated Science Instrument Module ISIM the Optical Telescope Element OTE which includes the mirrors and backplane and the Spacecraft Element which includes the spacecraft bus and the sunshield Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni nasa gov Arhiv originalu za 30 chervnya 2019 Procitovano 28 serpnya 2016 NASA Arhiv originalu za 29 grudnya 2021 Procitovano 3 travnya 2020 NASA Goddard Space Flight Center NASA Arhiv originalu za 5 chervnya 2018 Procitovano 5 chervnya 2018 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni sciencemag org 27 bereznya 2018 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 5 chervnya 2018 Frank Morring Jr 16 December 2013 Aviation Week Network Arhiv originalu za 19 bereznya 2022 Procitovano 9 lyutogo 2022 JWST Mirrors Space Telescope Science Institute Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Procitovano 9 chervnya 2011 NASA Arhiv originalu za 4 lyutogo 2022 Procitovano 31 sichnya 2022 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni Mallonee Laura 9 Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 Tech Briefs SEPTEMBER 27 2017 Arhiv originalu za 19 bereznya 2022 Procitovano 20222 02 01 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 6 dovidka William Harwood 5 sichnya 2022 Spaceflight Now Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 14 lyutogo 2022 NASA Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 29 chervnya 2015 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni NASA 24 travnya 2016 Arhiv originalu za 19 bereznya 2022 Procitovano 2 lyutogo 2017 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni angl NASA Arhiv originalu za 3 lyutogo 2022 Procitovano 11 lyutogo 2022 Near Infrared Camera James Webb Space Telescope angl Space Telescope Science Institute 21 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 21 bereznya 2013 Procitovano 18 kvitnya 2014 Near Infrared Spectrograph NIRSpec James Webb Space Telescope angl Space Telescope Science Institute 2014 01 Procitovano 18 kvitnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadlink dead dovidka angl NASA Arhiv originalu za 3 lyutogo 2022 Procitovano 17 bereznya 2013 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2022 Procitovano 16 lyutogo 2022 angl NASA Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 16 bereznya 2013 angl NASA Arhiv originalu za 26 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr data dovidka Space Daily 29 grudnya 2016 Arhiv originalu za 16 grudnya 2021 Procitovano 3 lyutogo 2017 Foust Jeff 23 grudnya 2016 No damage to JWST after vibration test anomaly Space News Procitovano 3 lyutogo 2017 NASA Sept 28 2017 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2018 Procitovano 10 02 2018 angl NASA 27 bereznya 2018 Arhiv originalu za 29 bereznya 2018 Procitovano 28 bereznya 2018 angl Overbye Dennis 27 bereznya 2018 The New York Times Arhiv originalu za 16 kvitnya 2018 Procitovano 5 kvitnya 2018 JimBridenstine 27 chervnya 2018 The James Webb Space Telescope will produce first of its kind world class science Based on recommendations by an Independent Review Board the new launch date for Webb is 30 March 2021 I m looking forward to the launch of this historic mission Tvit Procitovano 27 chervnya 2018 cherez Tvitter Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni NASA 27 chervnya 2018 Arhiv originalu za 14 bereznya 2020 Procitovano 27 chervnya 2018 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni Kaplan Sarah Achenbach Joel 24 lipnya 2018 The Washington Post Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 25 lipnya 2018 12 06 2020 Arhiv originalu za 17 chervnya 2020 Procitovano 2 listopada 2020 ESA 16 07 2020 Arhiv originalu za 2 bereznya 2021 Procitovano 9 grudnya 2021 The launch of the NASA ESA CSA James Webb Space Telescope Webb on an Ariane 5 rocket from Europe s Spaceport in French Guiana is now planned for 31 October 2021 Overbye Dennis 16 lipnya 2020 The New York Times Arhiv originalu za 14 grudnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2020 Berger Eric 1 chervnya 2021 Ars Technica Arhiv originalu za 1 chervnya 2021 Procitovano 1 chervnya 2021 Foust Jeff 12 travnya 2021 Ariane 5 issue could delay JWST SpaceNews Procitovano 13 travnya 2021 ESA 8 veresnya 2021 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2021 Procitovano 8 veresnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 23 listopada 2021 blogs nasa gov amer Arhiv originalu za 1 grudnya 2021 Procitovano 23 listopada 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 23 listopada 2021 James Webb Space Telescope JWST History 1989 1994 Space Telescope Science Institute Baltimore MD 2017 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 29 grudnya 2018 Instrumentation of JWST Space Telescope Science Institute 29 sichnya 2020 Procitovano 29 sichnya 2020 Lallo Matthew D 2012 Experience with the Hubble Space Telescope 20 years of an archetype Optical Engineering 51 1 011011 011011 19 arXiv 1203 0002 Bibcode 2012OptEn 51a1011L doi 10 1117 1 OE 51 1 011011 science org Arhiv originalu za 14 grudnya 2021 NASA Jet Propulsion Laboratory Goddard Flight Center California Institute of Technology Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 4 chervnya 2012 ESA 2016 Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 NASA 22 serpnya 2016 Arhiv originalu za 13 listopada 2021 Procitovano 15 grudnya 2021 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni Calls for Proposals amp Policy Space Telescope Science Institute Procitovano 13 listopada 2017 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni Vstanovleno pershi naukovi cili dlya kosmichnogo teleskop Dzhejmsa Vebba 2017 Nastupnik Gabbla 2022 NASA angl NASA Arhiv originalu za 3 sichnya 2022 Procitovano 31 sichnya 2022 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 17 lyutogo 2022 Using James Webb Space Telescope For Solar System Research spaceref com nedostupne posilannya Overbye Dennis Roulette Joey 25 grudnya 2021 The New York Times ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 29 grudnya 2021 Procitovano 25 grudnya 2021 NASA Arhiv originalu za 29 grudnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2021 Interfaks 25 12 2021 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2022 Procitovano 6 lyutogo 2022 24 Kanal ukr 30 grudnya 2021 Arhiv originalu za 6 sichnya 2022 Procitovano 6 sichnya 2022 Karen Fox 29 grudnya 2021 blogs nasa gov amer Arhiv originalu za 6 sichnya 2022 Procitovano 6 sichnya 2022 Potter Sean 4 sichnya 2022 NASA Arhiv originalu za 8 bereznya 2022 Procitovano 6 sichnya 2022 24 Kanal ukr Arhiv originalu za 6 sichnya 2022 Procitovano 6 sichnya 2022 Illya Nezhigaj 9 sichnya 2022 09 02 UNN Arhiv originalu za 9 lyutogo 2022 Procitovano 9 lyutogo 2022 NASA angl NASA Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 31 sichnya 2022 angl The Universe Space Tech Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 31 sichnya 2022 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 5 lyutogo 2022 Procitovano 5 lyutogo 2022 Doris Elin Urrutia 29 sichnya 2022 Space com angl Arhiv originalu za 6 lyutogo 2022 Procitovano 5 lyutogo 2022 Howell Elizabeth 25 lyutogo 2022 Space com angl Arhiv originalu za 26 lyutogo 2022 Procitovano 15 bereznya 2022 Leah Crane 16 bereznya 2022 New Scientist angl Arhiv originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 Dzho Bajden pokazav pershe foto z teleskopa Dzhejms Vebb foto LIGA net 12 07 2022 Podiya stalasya na 01 54 Procitovano 13 lipnya 2022 Persha kolorova fotografiya rannogo Vsesvitu zroblena kosmichnim teleskopom Dzhejms Vebb NASA zn ua 12 lipnya 2022 Procitovano 13 lipnya 2022 First Science Results from JWST Teleskop Dzhejms Vebb pidtverdiv isnuvannya troh najbilsh viddalenih vid nas galaktik foto 07 01 2023 Na Enceladi pomitili gejzer rekordnoyi sili 19 05 2023 The James Webb Space Telescope Feed Target Name SATURN CENTRE Title Saturn Date 6 25 2023 Kosmichnij teleskop Dzhejms Vebb pokazav pershi fotografiyi Saturna By Andrij Nevolin 26 06 2023 Webb Makes First Detection of Crucial Carbon Molecule Jun 26 2023 Teleskop Dzhejms Vebb viyaviv u Vsesviti dzherelo zhittya Avtor Igor Romanko 02 07 2023 James Webb Space Telescope detects most distant active supermassive black hole ever seen By Brett Tingley published 6 July 2023 Teleskop Dzhejms Vebb viyaviv najviddalenishu vid Zemli chornu diru 07 07 2023 16 58 Unikalnij kosmichnij znimok skupchennya galaktik u Volossi Veroniki 24 09 2018 02 50 Teleskop Webb visvitlyuye najdavnishi nitki kosmichnoyi merezhi 08 07 2023 Revolyucijne vidkrittya NASA Vidkrili chastinku v suzir yi Oriona yaka ye osnovoyu zhittya 17 08 2023 16 26 NASA s Webb Finds Carbon Source on Surface of Jupiter s Moon Europa Sep 21 2023 Teleskop Dzhejms Vebb znajshov vuglekislij gaz na Yevropi suputniku Yupitera 22 09 2023 04 51 Teleskop JWST bachit tisyachi dvijnikiv Chumackogo Shlyahu yaki ne povinni isnuvati 28 09 2023 An intense narrow equatorial jet in Jupiter s lower stratosphere observed by JWST Ricardo Hueso Agustin Sanchez Lavega Thierry Fouchet Imke de Pater et al Nature Astronomy 2023 Published 19 October 2023 Kosmichnij teleskop Dzhejmsa Vebba viyaviv na Yupiteri viter zi shvidkistyu 515 km god 20 10 2023 13 19 Extreme Ultraviolet Explorer United States satellite Teleskop JWST otrimuye partnera dlya poshuku planet 16 06 2023DzherelaPotochnij status polotu 29 grudnya 2021 u Wayback Machine Video Dzhejms Vebb 29 dib na mezhi thealphacentauri net Dzhejms Vebb teleskop sho pereverne astronomiyu thealphacentauri net Dzhejms Vebb Zapusk rozgortannya ta orbita kosmichnogo teleskopa Vsesvit UA 15 grudnya 2021 u Wayback Machine Kosmichnij teleskop Dzhejmsa Vebba Konstrukciya teleskopa ta majbutnya nauka Vsesvit UA 15 grudnya 2021 u Wayback Machine Nejmovirna misiya teleskopu Vebba Hmarinka Science 15 grudnya 2021 u Wayback Machine Tekstovi Desyat cikavih faktiv pro teleskop James Webb The Universe Space Tech 2021 13 grudnya Calla Cofield Vstanovleno pershi naukovi cili dlya kosmichnogo teleskop Dzhejmsa Vebba NASA s New James Webb Space Telescope Just Got Its 1st Science Targets per z angl Ivan Kryachko Ukrayinskij astronomichnij portal 2017 17 listopada Oleg Feya Nastupnik Gabbla Ukrayinskij tizhden 2022 6 sichnya Alexandra Witze Teleskop Vebba vidpravivsya v kosmos nova era astronomiyi pochalas Webb telescope blasts off successfully launching a new era in astronomy per z angl Daniyil Bodyul Alpha Centauri 2022 4 sichnya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhejms Vebb teleskop NASA s James Webb Space Telescope The ultimate guide space com 24 sichnya 2022 u Wayback Machine JWST homepage at STScI 4 chervnya 2020 u Wayback Machine JWST homepage at ESA 23 travnya 2011 u Wayback Machine Neoficijnij sajt teleskopa Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ