Боротьба Птолемеїв за північно-східну Егеїду — пов'язаний із окремими районами поблизу протоки Геллеспонт послідовний ряд епізодів з часів боротьби елліністичних володарів Єгипта зі своїми суперниками.
Протягом перших чотирьох десятиліть боротьби діадохів та епігонів головним театром бойових дій для єгипетських правителів було східне Середземномор'я, де вони вели боротьбу з Антигонідами за Фінікію, Кіпр та узбережжя Малої Азії. Втім, ще тоді Птолемей I здійснив перші спроби втручання у ситуацію в Егеїді. Так, в 315 р. до н. е. сюди було послідовно послано дві ескадри, одна з яких прибула у Саронічну затоку, а інша під командуванням Селевка певний час перебувала біля берегів Іонії. Тут він узяв в облогу місто Ерифри (на півострові Чешме навпроти Хіосу), проте про це довідався стратег Антигона Одноокого Птолемей, котрий вирушив швидкими переходами та змусив ворожі війська повернутись на кораблі. Невдовзі Селевка відізвали на Кіпр, оскільки сам Антигон розпочав у Фінікії, Кілікії та на Родосі загрозливу кораблебудівельну програму.
Можливі надбання у Хремонідову війну
Прямі свідчення надбання Птолемеями володінь у північно-східній Егеїді відсутні до 240-х років до н. е. Втім, є достатньо підстав вважати, що їх проникнення сюди почалось кількома десятиліттями раніше. Полібій у своєму творі зазначає, що попередники Птолемея IV володіли територіями аж до Геллеспонта, де їм належали Лісімахія (на півострові , котрий формує західну сторону протоки), а також кілька південнофракійських міст. Вживання слова попередник у множині в цьому випадку означає не менше двох правителів, тобто Птолемея III та Птолемея II. Стосовно останнього відомо, що він між 275 та 265 роками до н. е. висилав свою військову експедицію у Чорне море (де вона, втім, зазнала важкої поразки від галатських найманців понтійського царя). Таке втручання, ймовірно, відбулось для підтримки якогось із союзних єгипетському царю міст, котрих у регіоні було чимало: Птолемей мав дружні відносини із Сінопом; Візантій під час облоги сирійським царем отримав допомогу продовольством; у Гераклеї Понтійській його наступник Птолемей III збудував за свої кошти храм Геракла із проконнеського мармура;.
З іншого боку, відомо про активну діяльність Селевкіда Антіоха II в районі Пропонтиди, де він, зокрема, поставив під свій контроль Лісімахію, захопив південнофракійське місто Кіпсела (в долині Мариці за три з половиною десятки кілометрів від моря) та певний час загрожував Візантію. Враховуючи, що перша половина правління цього царя прийшлась на Другу Сирійську війну (260—253 рр. до н. е.) із Птолемеєм II, припускають, що фракійська кампанія Антіоха могла бути складовою частиною цього конфлікту.
Таким чином, проникнення Птолемея ІІ в регіон Пропонтиди підтверджується цілим рядом непрямих свідчень. В той же час, датування цієї активності можливе лише шляхом визначення відносно протяжного часового проміжку — десь після перемоги Антигона II Гоната над галатами біля Лісімахії у 277 р. до н. е. (котра дозволила відтіснити їх орди з цього регіону) та до початку Другої Сирійської війни у 260 р. до н. е. Не виключено, що це відбулось під час Хремонідової війни 267—262 рр. до н. е., в якій Птолемей надавав підтримку повсталим проти Антигона Гоната грецьким містам, а в Егеїді діяв його флот під командуванням Патрокла. Хоча основні бойові дії тоді зосередились біля Аттики та на Пелопоннесі, проте вони, без сумніву, заторкнули і східну Егеїду, що засвідчує напис із підконтрольного Птолемею іонійського Мілету з оповіддю про важкі части (а також обрання у цьому місті в період з 266/265 по 263/262 рр. до н. е. на посаду головного міського чиновника самого бога Аполлона, як найбільш відповідного ситуації). Можливо, саме тоді єгиптяни вирішили взяти під контроль південно-східну частину фракійського узбережжя, котра виходила до кордонів царства Антигона Гоната та дозволяла контролювати південну із чорноморських проток (північна знаходилась в руках союзників єгиптян). Також не виключено, що це було зроблено під приводом захисту прав прийомного сина Птолемея II Птолемея Епігона, батьком якого був елліністичний цар Лісімах, ядро володінь котрого тривалий час складала саме Фракія (де він і заснував згадану вище Лісімахію).
Володіння Птолемея III на Геллеспонті
Третя Сирійська війна 246—241 рр. до н. е. виявилась для Єгипта значно вдалішою, аніж попередня. Йому вдалось повернути своєму царству контроль над цілим рядом територій у Малій Азії та в районі Пропонтиди. Як зазначено вище, Полібій вказував на владу Птолемея III над Геллеспонтом, а також розташованими на егейському узбережжі Фракії містами Еном та Маронеєю (перше біля устя Мариці, а друге — на південний схід від Комотіні, майже навпроти острова Самофракія). Це підтверджується написом з Самофракії зі згадкою про лакедемонянина Гіппомедона, котрого цар Птолемей поставив стратегом над Геллеспонтом та фракійським узбережжям, а також ще однією епіграфічною пам'яткою із Маронеї, яка говорить про птолемеївського управителя міста Епінікія. Лісімахія ж, котра у 250-х роках почала карбувати монету Антіоха ІІ, припинила цю практику з 246 р. до н. е.
Єгиптяни також захопили певні опорні пункти на малоазійському узбережжі. Так, розташоване у Троаді за чотири десятки кілометрів на південь від входу до Геллеспонту місто Лариса було перейменоване у Птолемаїду. Також відомо про існування гарнізона Птолемея ІІІ у Антиссі на заході острова Лесбос (тобто дещо південніше від Троади). По іншу сторону Геллеспонта, у розташованому на південному узбережжі Мармурового моря Пріапосі, знайдено напис на честь птолемеєвського чиновника.
В подальшому, ще до наступного великого конфлікту з сирійським царством Селевкидів, Птолемей III отримав певні проблеми з боку представника цієї династії Антіоха Гієракса. Останній був молодшим братом царя Селевка II та, прийнявши так само царський титул, правив над володіннями у Малій Азії. Біля 230 р. до н. е. Лісімахія почала карбувати монету цього Антіоха, що засвідчує встановлення ним своєї влади над містом. Втім, вже за пару років по тому Гієракс зазнав кількох поразок від царя Пергама (місійське узбережжя Малої Азії неподалік згаданих вище Лесбосу і Троади) та вимушений був втікати. При цьому, як засвідчує текст Полібія, Птолемеї відновили свою владу над володіннями у Пропонтиді.
Втрата Єгиптом володінь на Геллеспонті
Бойові дії наступної за часом Четвертої Сирійської війни (219—217 рр. до н. е.) виявились сконцентрованими на палестино-фінікійському театрі бойових дій, тоді як про якісь зіткнення в районі Пропонтиди нам невідомо. Цей конфлікт завершився для Селевкида Антіоха III поразкою, проте в кінці того ж століття він побачив можливість для реванша. В Єгипті у 204 р. до н. е. після смерті Птолемея IV царем став його п'ятирічний син Птолемей V. Тоді ж на півдні країни вибухнуло потужне повстання місцевого населення проти грецьких правителів. Цим вирішили скористатись Антіох III та македонський цар Філіпп V, котрі, за повідомленням Полібія, уклали між собою угоду з метою розділити заморські володіння Єгипта. З наступних дій кожного учасника угоди стає зрозуміло, що єгипетські володіння у районі Пропонтиди (а також щонайменше Самос) сирійський цар згодився відступити Філіппу, оскільки для нього головною ціллю були Фінікія та Палестина.
В наступній П'ятій Сирійській війні (202—198 рр. до н. е.) Антіох наніс Єгипту важку поразку та захопив усі бажані володіння на східному узбережжі Середземного моря. В цих умовах його македонський союзник діяв не зустрічаючи перешкод з боку держави Птолемеїв (Критська війна). Мешканці Лісімахії, котрі не могли розраховувати на допомогу з Єгипта для захисту від Філіппа, зголосились вступити до Етолійського союза. Втім, наявність представника останнього не завадила македонському царю ввести у місто свій гарнізон (202 р. до н. е.) та укласти з Лісімахією угоду про умови її перебування під його владою (для розташованого на східному узбережжі Пропонтиди міста Кий, котре також вступило до Етолійського союзу, все завершилось значно гірше — усі його мешканці були продані Філіппом до рабства). А в 200 р. до н. е., повернувшись після невдалого походу до Малої азії, Філіпп V вирішив зміцнити свої позиції в районі Пропонтили та перш за все він звернувся проти птолемеєвських територій у південній Фракії. Тут з першого приступу македонцям вдалось захопити Маронею, тоді як Ен довелося довго облягати. Нарешті, це місто вдалось захопити завдяки зраді поставленого Птолемеями префекта.
Див. також
Кампанії Антіоха II в районі Пропонтиди
Боротьба Птолемеїв за південно-західну Егеїду
Джерела
Полібій, «Історія»
Полієн, «Стратегеми»
Примітки
- Valeva, Julia; Nankov, Emil; Graninger, Denver (15 червня 2015). A Companion to Ancient Thrace (англ.). John Wiley & Sons. ISBN .
- . simposium.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
- Grainger, John D. (6 серпня 2014). The Rise of the Seleukid Empire (323-223 BC): Seleukos I to Seleukos III (англ.). Pen and Sword. ISBN .
- Buraselis, Kostas; Stefanou, Mary; Thompson, Dorothy J. (4 липня 2013). The Ptolemies, the Sea and the Nile: Studies in Waterborne Power (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Borotba Ptolemeyiv za pivnichno shidnu Egeyidu pov yazanij iz okremimi rajonami poblizu protoki Gellespont poslidovnij ryad epizodiv z chasiv borotbi ellinistichnih volodariv Yegipta zi svoyimi supernikami Karta Egeyidi stanom na 200 r do n e Egejske uzberezhzhya pivdenno shidnoyi Frakiyi poznacheni Maroneya ta En ta pivostriv Hersones Frakijskij navproti Lampsaka ta Abidosa zafarbovani vzhe yak volodinnya makedonskogo carya Filippa V tak samo yak i roztashovani pivdennishe Samos ta Kariya Na mapi takozh vidno zgadani u statti ostriv Lesbos poznachene jogo najbilshe misto Mitilena ta Pergamske carstvo Priapos znahodivsya desho na shid vid Lampsaka Protyagom pershih chotiroh desyatilit borotbi diadohiv ta epigoniv golovnim teatrom bojovih dij dlya yegipetskih praviteliv bulo shidne Seredzemnomor ya de voni veli borotbu z Antigonidami za Finikiyu Kipr ta uzberezhzhya Maloyi Aziyi Vtim she todi Ptolemej I zdijsniv pershi sprobi vtruchannya u situaciyu v Egeyidi Tak v 315 r do n e syudi bulo poslidovno poslano dvi eskadri odna z yakih pribula u Saronichnu zatoku a insha pid komanduvannyam Selevka pevnij chas perebuvala bilya beregiv Ioniyi Tut vin uzyav v oblogu misto Erifri na pivostrovi Cheshme navproti Hiosu prote pro ce dovidavsya strateg Antigona Odnookogo Ptolemej kotrij virushiv shvidkimi perehodami ta zmusiv vorozhi vijska povernutis na korabli Nevdovzi Selevka vidizvali na Kipr oskilki sam Antigon rozpochav u Finikiyi Kilikiyi ta na Rodosi zagrozlivu korablebudivelnu programu Mozhlivi nadbannya u Hremonidovu vijnuPtolemej II Pryami svidchennya nadbannya Ptolemeyami volodin u pivnichno shidnij Egeyidi vidsutni do 240 h rokiv do n e Vtim ye dostatno pidstav vvazhati sho yih proniknennya syudi pochalos kilkoma desyatilittyami ranishe Polibij u svoyemu tvori zaznachaye sho poperedniki Ptolemeya IV volodili teritoriyami azh do Gellesponta de yim nalezhali Lisimahiya na pivostrovi kotrij formuye zahidnu storonu protoki a takozh kilka pivdennofrakijskih mist Vzhivannya slova poperednik u mnozhini v comu vipadku oznachaye ne menshe dvoh praviteliv tobto Ptolemeya III ta Ptolemeya II Stosovno ostannogo vidomo sho vin mizh 275 ta 265 rokami do n e visilav svoyu vijskovu ekspediciyu u Chorne more de vona vtim zaznala vazhkoyi porazki vid galatskih najmanciv pontijskogo carya Take vtruchannya jmovirno vidbulos dlya pidtrimki yakogos iz soyuznih yegipetskomu caryu mist kotrih u regioni bulo chimalo Ptolemej mav druzhni vidnosini iz Sinopom Vizantij pid chas oblogi sirijskim carem otrimav dopomogu prodovolstvom u Gerakleyi Pontijskij jogo nastupnik Ptolemej III zbuduvav za svoyi koshti hram Gerakla iz prokonneskogo marmura Antioh II Z inshogo boku vidomo pro aktivnu diyalnist Selevkida Antioha II v rajoni Propontidi de vin zokrema postaviv pid svij kontrol Lisimahiyu zahopiv pivdennofrakijske misto Kipsela v dolini Marici za tri z polovinoyu desyatki kilometriv vid morya ta pevnij chas zagrozhuvav Vizantiyu Vrahovuyuchi sho persha polovina pravlinnya cogo carya prijshlas na Drugu Sirijsku vijnu 260 253 rr do n e iz Ptolemeyem II pripuskayut sho frakijska kampaniya Antioha mogla buti skladovoyu chastinoyu cogo konfliktu Takim chinom proniknennya Ptolemeya II v region Propontidi pidtverdzhuyetsya cilim ryadom nepryamih svidchen V toj zhe chas datuvannya ciyeyi aktivnosti mozhlive lishe shlyahom viznachennya vidnosno protyazhnogo chasovogo promizhku des pislya peremogi Antigona II Gonata nad galatami bilya Lisimahiyi u 277 r do n e kotra dozvolila vidtisniti yih ordi z cogo regionu ta do pochatku Drugoyi Sirijskoyi vijni u 260 r do n e Ne viklyucheno sho ce vidbulos pid chas Hremonidovoyi vijni 267 262 rr do n e v yakij Ptolemej nadavav pidtrimku povstalim proti Antigona Gonata greckim mistam a v Egeyidi diyav jogo flot pid komanduvannyam Patrokla Hocha osnovni bojovi diyi todi zoseredilis bilya Attiki ta na Peloponnesi prote voni bez sumnivu zatorknuli i shidnu Egeyidu sho zasvidchuye napis iz pidkontrolnogo Ptolemeyu ionijskogo Miletu z opoviddyu pro vazhki chasti a takozh obrannya u comu misti v period z 266 265 po 263 262 rr do n e na posadu golovnogo miskogo chinovnika samogo boga Apollona yak najbilsh vidpovidnogo situaciyi Mozhlivo same todi yegiptyani virishili vzyati pid kontrol pivdenno shidnu chastinu frakijskogo uzberezhzhya kotra vihodila do kordoniv carstva Antigona Gonata ta dozvolyala kontrolyuvati pivdennu iz chornomorskih protok pivnichna znahodilas v rukah soyuznikiv yegiptyan Takozh ne viklyucheno sho ce bulo zrobleno pid privodom zahistu prav prijomnogo sina Ptolemeya II Ptolemeya Epigona batkom yakogo buv ellinistichnij car Lisimah yadro volodin kotrogo trivalij chas skladala same Frakiya de vin i zasnuvav zgadanu vishe Lisimahiyu Volodinnya Ptolemeya III na GellespontiPtolemej III Tretya Sirijska vijna 246 241 rr do n e viyavilas dlya Yegipta znachno vdalishoyu anizh poperednya Jomu vdalos povernuti svoyemu carstvu kontrol nad cilim ryadom teritorij u Malij Aziyi ta v rajoni Propontidi Yak zaznacheno vishe Polibij vkazuvav na vladu Ptolemeya III nad Gellespontom a takozh roztashovanimi na egejskomu uzberezhzhi Frakiyi mistami Enom ta Maroneyeyu pershe bilya ustya Marici a druge na pivdennij shid vid Komotini majzhe navproti ostrova Samofrakiya Ce pidtverdzhuyetsya napisom z Samofrakiyi zi zgadkoyu pro lakedemonyanina Gippomedona kotrogo car Ptolemej postaviv strategom nad Gellespontom ta frakijskim uzberezhzhyam a takozh she odniyeyu epigrafichnoyu pam yatkoyu iz Maroneyi yaka govorit pro ptolemeyivskogo upravitelya mista Epinikiya Lisimahiya zh kotra u 250 h rokah pochala karbuvati monetu Antioha II pripinila cyu praktiku z 246 r do n e Yegiptyani takozh zahopili pevni oporni punkti na maloazijskomu uzberezhzhi Tak roztashovane u Troadi za chotiri desyatki kilometriv na pivden vid vhodu do Gellespontu misto Larisa bulo perejmenovane u Ptolemayidu Takozh vidomo pro isnuvannya garnizona Ptolemeya III u Antissi na zahodi ostrova Lesbos tobto desho pivdennishe vid Troadi Po inshu storonu Gellesponta u roztashovanomu na pivdennomu uzberezhzhi Marmurovogo morya Priaposi znajdeno napis na chest ptolemeyevskogo chinovnika Antioh Giyeraks V podalshomu she do nastupnogo velikogo konfliktu z sirijskim carstvom Selevkidiv Ptolemej III otrimav pevni problemi z boku predstavnika ciyeyi dinastiyi Antioha Giyeraksa Ostannij buv molodshim bratom carya Selevka II ta prijnyavshi tak samo carskij titul praviv nad volodinnyami u Malij Aziyi Bilya 230 r do n e Lisimahiya pochala karbuvati monetu cogo Antioha sho zasvidchuye vstanovlennya nim svoyeyi vladi nad mistom Vtim vzhe za paru rokiv po tomu Giyeraks zaznav kilkoh porazok vid carya Pergama misijske uzberezhzhya Maloyi Aziyi nepodalik zgadanih vishe Lesbosu i Troadi ta vimushenij buv vtikati Pri comu yak zasvidchuye tekst Polibiya Ptolemeyi vidnovili svoyu vladu nad volodinnyami u Propontidi Vtrata Yegiptom volodin na GellespontiFilipp V Bojovi diyi nastupnoyi za chasom Chetvertoyi Sirijskoyi vijni 219 217 rr do n e viyavilis skoncentrovanimi na palestino finikijskomu teatri bojovih dij todi yak pro yakis zitknennya v rajoni Propontidi nam nevidomo Cej konflikt zavershivsya dlya Selevkida Antioha III porazkoyu prote v kinci togo zh stolittya vin pobachiv mozhlivist dlya revansha V Yegipti u 204 r do n e pislya smerti Ptolemeya IV carem stav jogo p yatirichnij sin Ptolemej V Todi zh na pivdni krayini vibuhnulo potuzhne povstannya miscevogo naselennya proti greckih praviteliv Cim virishili skoristatis Antioh III ta makedonskij car Filipp V kotri za povidomlennyam Polibiya uklali mizh soboyu ugodu z metoyu rozdiliti zamorski volodinnya Yegipta Z nastupnih dij kozhnogo uchasnika ugodi staye zrozumilo sho yegipetski volodinnya u rajoni Propontidi a takozh shonajmenshe Samos sirijskij car zgodivsya vidstupiti Filippu oskilki dlya nogo golovnoyu cillyu buli Finikiya ta Palestina V nastupnij P yatij Sirijskij vijni 202 198 rr do n e Antioh nanis Yegiptu vazhku porazku ta zahopiv usi bazhani volodinnya na shidnomu uzberezhzhi Seredzemnogo morya V cih umovah jogo makedonskij soyuznik diyav ne zustrichayuchi pereshkod z boku derzhavi Ptolemeyiv Kritska vijna Meshkanci Lisimahiyi kotri ne mogli rozrahovuvati na dopomogu z Yegipta dlya zahistu vid Filippa zgolosilis vstupiti do Etolijskogo soyuza Vtim nayavnist predstavnika ostannogo ne zavadila makedonskomu caryu vvesti u misto svij garnizon 202 r do n e ta uklasti z Lisimahiyeyu ugodu pro umovi yiyi perebuvannya pid jogo vladoyu dlya roztashovanogo na shidnomu uzberezhzhi Propontidi mista Kij kotre takozh vstupilo do Etolijskogo soyuzu vse zavershilos znachno girshe usi jogo meshkanci buli prodani Filippom do rabstva A v 200 r do n e povernuvshis pislya nevdalogo pohodu do Maloyi aziyi Filipp V virishiv zmicniti svoyi poziciyi v rajoni Propontili ta persh za vse vin zvernuvsya proti ptolemeyevskih teritorij u pivdennij Frakiyi Tut z pershogo pristupu makedoncyam vdalos zahopiti Maroneyu todi yak En dovelosya dovgo oblyagati Nareshti ce misto vdalos zahopiti zavdyaki zradi postavlenogo Ptolemeyami prefekta Div takozhKampaniyi Antioha II v rajoni Propontidi Tretya Sirijska vijna Kritska vijna Borotba Ptolemeyiv za pivdenno zahidnu Egeyidu Borotba Ptolemeya I za uzberezhzhya Maloyi Aziyi Borotba Ptolemeya I za Kipr Borotba Ptolemeya I za FinikiyuDzherelaPolibij Istoriya Poliyen Strategemi PrimitkiValeva Julia Nankov Emil Graninger Denver 15 chervnya 2015 A Companion to Ancient Thrace angl John Wiley amp Sons ISBN 978 1 4443 5104 0 simposium ru ros Arhiv originalu za 24 listopada 2019 Procitovano 25 listopada 2019 Grainger John D 6 serpnya 2014 The Rise of the Seleukid Empire 323 223 BC Seleukos I to Seleukos III angl Pen and Sword ISBN 978 1 78303 053 8 Buraselis Kostas Stefanou Mary Thompson Dorothy J 4 lipnya 2013 The Ptolemies the Sea and the Nile Studies in Waterborne Power angl Cambridge University Press ISBN 978 1 107 03335 1 PDF Arhiv originalu PDF za 16 serpnya 2017