Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Боротьба Птолемеїв за південно-західну Егеїду — пов'язаний із Кікладами, Критом та окремими районами материкової Греції послідовний ряд епізодів з часів боротьби елліністичних володарів Єгипта зі своїми суперниками.
У перші три десятки років по смерті Александра Македонського головним театром бойових дій для єгипетського правителя Птолемея було східне Середземномор'я, де він вів боротьбу з Антигонідами за Фінікію, Кіпр та узбережжя Малої Азії. Втім, ще тоді Птолемей здійснив перші спроби втручання у ситуацію в Егеїді. Так, в 315 р. до н. е. сюди було послідовно послано дві ескадри, одна з яких діяла біля берегів Іонії та Троади, тоді як інша під командуванням наварха Поліклета прибула у Саронічну затоку до Коринфа. Тут виявилось, що володар останнього (син колишнього регента Мекедонії Полісперхона) вже перейшов на бік союзного Птолемею Кассандра, так що єгипетські кораблі одразу повернули назад.
Події 308—303 років до н.е
У 308 р. до н. е. Птолемей зробив спробу більш ґрунтовно потурбувати свого противника на землях материкової Греції. Маючи під контролем Кіпр та оволодівши у 309 р. до н. е. рядом територій у Малій Азії (в Лікії та Карії), володар Єгипту відплив зі своїм експедиційним корпусом від Мінду (на карійському узбережжі неподалік від Галікарнасу) на захід. На своєму шляху він пройшов повз великий острів Андрос на півночі Кікладського архіпелагу та вигнав звідси ворожий гарнізон. Висадившись у Греції, Птолемей оволодів містами Мегара, Коринф та Сікіон. Обставини захоплення першого з них невідомі — про це ми знаємо лише завдяки непрямому свідченню із твора Діогена Лаертського, за яким один з філософів втік з Мегар від Птолемея, котрий докучав йому пропозиціями переселитись до Єгипту. Що ж стосується Коринфа та Сікіона, то їх передала єгипетському володарю , вдова Александра, котрий згадувався вище при описі подій 315 р. до н. е. Певний час вона правила цими містами (з яких Коринф завдяки розташуванню на істмійському перешийку між Центральною Грецією та Пелопоннесом мав особливе значення) самостійно, проте тепер вирішила піддатись Птолемею. При цьому їй прийшлось ввести в оману гарнізон Коринфа, котрий не бажав здаватись. Судячи з наступних подій, Мегари передали Кассандру, тоді як в Коринфі та Сікіоні Птолемей залишив гарнізони під командуванням Клеоніда і відплив до Єгипта.
Наступного року до Греції прибув син Антигона Одноокого Деметрій, котрий, зокрема, оволодів Мегарами, які утримували утримували македонці. Після цього він послав пропозицію Клеоніду полишити зайняті ним міста в обмін на велику суму коштів, проте отримав відмову. На цей раз Антигонід відклав напад на Істм та відплив на схід, де в наступні роки був зайнятий операціями проти Кіпра (306 р. до н. е.) та (305—304 рр. до н. е.).
Наприкінці 304 р. до н. е. Деметрій повернувся до Греції та знов узявся за вигнання македонських та птолемеївських гарнізонів. В цей час Коринф вже знаходився у руках македонського царя, проте причини та обставини, які супроводжували його вихід з-під влади Птолемея, невідомі. Оволодівши Кенхреями (схдіна гавань Коринфа) Деметрій рушив на Пелопоннес. В один із днів 303 р. до н. е. він повів своє військо назад до Кенхреїв, в яких наказав влаштувати святкування. Проходячи повз Сікіон, єгипетським гарнізоном якого командував новий полководець Філіпп, Деметрій раптово розвернув військо та атакував мури міста. В той же час на його гавань напав заздалегідь висланий флот, котрий обігнув Пелопоннес та увійшов до Коринфської затоки Іонічного моря. Єгипетський гарнізон ледве встиг відійти у цитадель та зачинитись у ній, після чого Антигонід розпочав споруджувати осадні машини. Втім, ще до початку штурма Філіпп погодився на капітуляцію за умови безперешкодного відступу до Єгипта (а слідом за цим Деметрія взяв штурмом і Коринф).
Контроль над Несіотською лігою
У 301 р. до н. е. Антигон Одноокий зазнав вирішальної поразки при Іпсі та загинув. Втім, Деметрій зміг втримати у своїх руках морську частину батькового царства — мережу фортець та гаваней, котра простягнулась від Пелопоннеса через Кіпр та південне узбережжя Малої Азії до Фінікії. Первісно він діяв на сході Середземномор'я, проте у середині 290-х років до н. е. вирушив на Афіни. Останні на цей час тримались македонського царя, котрий, втім, не зміг надати місту достатньої допомоги. Птолемей же вислав флот із 150 кораблів, який прибув до острова Егіна та тим самим підійняв бойовий дух афінян. Але одразу за цим з Пелопоннеса підійшов вдвічі більший флот Деметрія, вступити у битву з яким єгипетські навархи не наважились та повернули назад, що й вирішило долю обложених Афін.
Невдовзі Деметрій вирушив до Македонії та захопив її престол. Птолемей тим часом продовжував свою боротьбу з Антигонідом за його східні володіння, а отже продовжував підтримувати його ворогів. Біля 288 або 287 р. до н. е.(на той час Кіпр вже опинився у руках єгиптян, що значним чином розв'язувало їм руки) на Андросі з'явився загін Птолемея під командуванням Каллія. Коли ж невдовзі у Афінах вибухнуло повстання проти Деметрія, Каллій надав повсталим суттєву допомогу. Деметрій, проти якого також виступив епірський цар Пірр, був вимушений втекти з Македонії та у підсумку потрапив в полон до Селевка.
Птолемеї (після смерті батька у 283 р. до н. е. його справу продовжив Птолемей II Філадельф) отримали гарну нагоду закріпитись у Егеїді і взяти під контроль Кікладські острови. Останні були об'єднані у Несіотську лігу, серед учасників якої згадуються Андрос, Міконос, Делос, Кеа, Кітнос, Парос, Наксос, Іос та Аморгос. Питання щодо заснування ліги саме Птолемеями або її існування до того під контролем Антигонідів є доволі дискусійним. Один з написів засвідчує проведення несіотами Антигоній та Деметрій — свят на честь македонських царів, проте немає впевненості, чи він відноситься до часів Антигона Одноокого та Деметрія Поліоркета, а чи присвячений їх нащадкам, котрі правили кількома десятками років пізніше. Як наслідок, першим однозначним свіченням про існування лігі є напис з острова Самос, датований десь між 282 та 280 р. до н. е. Він свідчить про збори ліги з приводу участі в перших александрійських Птолемеях — святах, заснованих на честь Птолемея І Сотера.
Єгипетські правителі контролювали Кіклади передусім через структури ліги та шляхом інтеграції до загальнодержавних процесів. Так, на Делосі, Паросі, Іосі, Аморгосі ніколи не стояло птолемеївських гарнізонів, проте провадилось відправляння культу Арсиної — сестри та улюбленої дружини Птолемея ІІ. Наксос теж не був обсаджений єгипетською залогою, але зафіксована присилка сюди суддів. Керівництво лігою здійснювали несіархи, котрі призначались не з числа місцевих уродженців (наприклад, збори на Самосі проводив Філокл — відомий полководець Птолемеїв та цар Сідона).
Бази Птолемеїв під час Хремонідової війни
У 267 р. до н. е. Афіни повстали проти македонського царя Антигона II Гоната, з яким боролись наступні роки Хремонідової війни (тривала до 262/261 р. до н. е.). Підтримку повсталим надавав Птолемей ІІ, який відправив до Егеїди свій флот під командуванням Патрокла. Вважається, що саме в цей час з'явились єгипетські гарнізони в Ітаносі (східне завершення Крита), на Тері (південний схід Кікладського архіпелагу), Кеа (найближчий до Аттики острів на північному заході Кіклад) та в Метані (у Пелопонессі на протилежному від Афін березі Саронічної затоки). Командним центром цієї мережі гарнізонів виступала Тера (Санторіні), першим комендантом якої став Аполлодот.
Також єгипетський флот для перешкоджання македонянам, які протягом усієї війни вели облогу Афін, облаштував щонайменше 5 опорних пунктів на узбережжі Аттики: у Геліополісі на схилі гори Іметт та біля святилище Аполлона Зостера у Вуліагмені (обидва на західному березі Аттики південніше від Афін); на невеличкому «острові Патрокла» біля південного узбережжя цієї області, який допомагав контролювати вхід до Саронічної затоки навколо мису Суній (в укріпленні на самому мису стояв македонський гарнізон); у Короні на східному узбержжі Аттики (тут розкопками виявлено монети Птолемея ІІ та сліди короткочасного перебування військ); на північно-східному березі області у Рамносі, де ще з 5 століття до н. е. знаходився форт, котрий контролював рух між Аттикою та Евбеєю (тут виявлено напис на честь гіпарха Епіхара, котрий забезпечив розміщення військ Патрокла). Втім, всі ці аттичні гарнізони не пережили Хремонідової війни, котра завершилась падінням Афін (262/261 р. до н. е.).
Більш тривалим було існування єгипетських баз за межами Аттики. Обрану для цього на Пелопоннесі Метану (котра, до речі, лише кілька років як пережила виверження розташованого поблизу вулкану) перейменували на Арсіною на честь дружини Птолемея ІІ. Це місто розташовувалось на виступаючому в затоку півострові, на східному узбережжі якого знаходилась птолемеївська військова гавань. Півострів Метана з'єднується з Аргоським півостровом вузьким перешийком, на якому звели фортифікації для попередження наземної атаки.
Ще одна Арсіноя з'явилась на Кеа, де на неї перейменували розташоване на північно-західному узбережжі острова місто Корессос (один з чотирьох полісів, котрі існували тоді на Кеа). Його гавань стала обслуговувати потреби єгипетського флота та гарнізона.
Що стосується критського Ітаноса, то цей поліс залишився автономним, хоча поряд і розміщувалась база Птолемеїв.
Послаблення влади Птолемеїв над Кікладами
Перемога Антигона ІІ у Хремонідовій війні та, можливо, виграш македонцями морської битви при Косі (одною з її ймовірних дат вважається 261 р. до н. е.) призвели до втрати Птолемеями контролю над Несіотською лігою (або, щонайменше, це сталось під час Другої Сирійської війни 260—253 рр. до н. е., також не дуже вдалої для єгипетських царів). Біля 260 р. до н. е. зникають звістки про несіархів, в цей же період спостерігається зменшення єгипетських приношень у храм на Делосі. В той же час, зазначені вище єгипетські гарнізони продовжували існувати і надалі.
Можливо, на початку 240-х років до н. е. Птолемеї змогли дещо відновити свій вплив на Кікладах. Так, відомо про участь острів'ян у святкуванні Птолемеїв 249 та 246 рр. до н. е. Можливо, це було пов'язано із повстанням проти македонського царя його коринфського намісника Александра.
Втім, ще одна важка поразка єгипетського флоту від Македонії при Андросі (ймовірно, у 246/245 р. до н. е.) остаточно вивела Кікладські острови з-під влади (впливу) Птолемеїв.
Доля гарнізонів Птолемеїв у південно-західній Егеїді
Втрата впливу на Кіклади не означала виводу з піденно-західної Егеїди єгипетських гарнізонів, котрі продовжували перебувати у Арсіної-Метані, Арсіної-Коресії, Тері та Ітаносі. Втім, після андроської поразки єгипетські царі більше не втручались у справи материкової Греції, тому ці їх військові бази вже не мали такого значення, як в часи Хремонідової війни.
Відомо також про існування ще однієї Арсіної на Криті, можливо, на місці Ретімни (північно-західне узбережжя острова). Її заснування відносять до більш пізнього періоду, ймовірно, правління Птолемея IV (222—204 рр. до н. е.).
Вважається, що першою була покинута єгиптянами найпівнічніша база на острові Кеа — десь наприкінці 3 століття до н. е. (як показує зворотна поява у документах назви Коресос замість Арсіної). В якийсь момент під час правління Птолемея V (204—180 рр. до н. е.) або Птолемея VI (180—145 рр. до н. е.) залога полишила й Ітанос. Втім, надалі Птолемей VI відповів на прохання мешканців цього критського міста про допомогу та відновив тут гарнізон (можливо, десь після 163 р. до н. е.).
Остаточно єгиптяни покинули Метану, Теру та Ітанос після 145 р. до н. е., по загибелі Птолемея VI під час втручання у громадянську війну в сирійській державі Селевкідів.
Див. також
Джерела
- Діодор, «Історична бібліотека»
- Плутарх, «Порівняльні життєписи»
Примітки
- Bevan, Edwyn (7 серпня 2014). A History of Egypt under the Ptolemaic Dynasty (Routledge Revivals) (англ.). Routledge. ISBN .
- Figueira, Thomas J. (1993). Excursions in Epichoric History: Aiginetan Essays (англ.). Rowman & Littlefield. ISBN .
- . simposium.ru (рос.). Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 20 листопада 2019.
- Buraselis, Kostas; Stefanou, Mary; Thompson, Dorothy J. (4 липня 2013). The Ptolemies, the Sea and the Nile: Studies in Waterborne Power (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
- Figueira, Thomas J. (1993). Excursions in Epichoric History: Aiginetan Essays (англ.). Rowman & Littlefield. ISBN .
- Billows, Richard A. (1990). Antigonos the One-eyed and the Creation of the Hellenistic State (англ.). University of California Press. ISBN .
- . tyche-journal.at. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 20 листопада 2019.
- Buraselis, Kostas; Stefanou, Mary; Thompson, Dorothy J. (4 липня 2013). The Ptolemies, the Sea and the Nile: Studies in Waterborne Power (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
- Bagnall, Roger S. (1976). The Administration of the Ptolomaic Possessions Outside Egypt: With 3 Maps (англ.). Brill Archive. ISBN .
- Grainger, John D. (3 листопада 2016). Great Power Diplomacy in the Hellenistic World (англ.). Routledge. ISBN .
- journals.plos.org. doi:10.1371/journal.pone.0193786.s001 https://journals.plos.org/plosone/article/file?type=supplementary&id=info:doi/10.1371/journal.pone.0193786.s001. Процитовано 20 листопада 2019.
{{}}: Пропущений або порожній|title=()Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Constantakopoulou, Christy (15 вересня 2017). Aegean Interactions: Delos and its Networks in the Third Century (англ.). Oxford University Press. ISBN .
- Gill, David W. J. . Egyptian Stories: a British Egyptological tribute to Alan B. Lloyd, edited by T. Schneider and K. Szpakowska, Alter Orient und Altes Testament, vol. 347: 87-110. (англ.). Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 20 листопада 2019.
- Davis, Jack L. (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 20 листопада 2019.
- Bagnall, Roger S. (1976). The Administration of the Ptolomaic Possessions Outside Egypt: With 3 Maps (англ.). Brill Archive. ISBN .
- Mueller, Katja (2006). Settlements of the Ptolemies: City Foundations and New Settlement in the Hellenistic World (англ.). Peeters Publishers. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Borotba Ptolemeyiv za pivdenno zahidnu Egeyidu pov yazanij iz Kikladami Kritom ta okremimi rajonami materikovoyi Greciyi poslidovnij ryad epizodiv z chasiv borotbi ellinistichnih volodariv Yegipta zi svoyimi supernikami Ptolemej I U pershi tri desyatki rokiv po smerti Aleksandra Makedonskogo golovnim teatrom bojovih dij dlya yegipetskogo pravitelya Ptolemeya bulo shidne Seredzemnomor ya de vin viv borotbu z Antigonidami za Finikiyu Kipr ta uzberezhzhya Maloyi Aziyi Vtim she todi Ptolemej zdijsniv pershi sprobi vtruchannya u situaciyu v Egeyidi Tak v 315 r do n e syudi bulo poslidovno poslano dvi eskadri odna z yakih diyala bilya beregiv Ioniyi ta Troadi todi yak insha pid komanduvannyam navarha Polikleta pribula u Saronichnu zatoku do Korinfa Tut viyavilos sho volodar ostannogo sin kolishnogo regenta Mekedoniyi Polisperhona vzhe perejshov na bik soyuznogo Ptolemeyu Kassandra tak sho yegipetski korabli odrazu povernuli nazad Podiyi 308 303 rokiv do n eU 308 r do n e Ptolemej zrobiv sprobu bilsh gruntovno poturbuvati svogo protivnika na zemlyah materikovoyi Greciyi Mayuchi pid kontrolem Kipr ta ovolodivshi u 309 r do n e ryadom teritorij u Malij Aziyi v Likiyi ta Kariyi volodar Yegiptu vidpliv zi svoyim ekspedicijnim korpusom vid Mindu na karijskomu uzberezhzhi nepodalik vid Galikarnasu na zahid Na svoyemu shlyahu vin projshov povz velikij ostriv Andros na pivnochi Kikladskogo arhipelagu ta vignav zvidsi vorozhij garnizon Visadivshis u Greciyi Ptolemej ovolodiv mistami Megara Korinf ta Sikion Obstavini zahoplennya pershogo z nih nevidomi pro ce mi znayemo lishe zavdyaki nepryamomu svidchennyu iz tvora Diogena Laertskogo za yakim odin z filosofiv vtik z Megar vid Ptolemeya kotrij dokuchav jomu propoziciyami pereselitis do Yegiptu Sho zh stosuyetsya Korinfa ta Sikiona to yih peredala yegipetskomu volodaryu vdova Aleksandra kotrij zgaduvavsya vishe pri opisi podij 315 r do n e Pevnij chas vona pravila cimi mistami z yakih Korinf zavdyaki roztashuvannyu na istmijskomu pereshijku mizh Centralnoyu Greciyeyu ta Peloponnesom mav osoblive znachennya samostijno prote teper virishila piddatis Ptolemeyu Pri comu yij prijshlos vvesti v omanu garnizon Korinfa kotrij ne bazhav zdavatis Sudyachi z nastupnih podij Megari peredali Kassandru todi yak v Korinfi ta Sikioni Ptolemej zalishiv garnizoni pid komanduvannyam Kleonida i vidpliv do Yegipta Demetrij I Nastupnogo roku do Greciyi pribuv sin Antigona Odnookogo Demetrij kotrij zokrema ovolodiv Megarami yaki utrimuvali utrimuvali makedonci Pislya cogo vin poslav propoziciyu Kleonidu polishiti zajnyati nim mista v obmin na veliku sumu koshtiv prote otrimav vidmovu Na cej raz Antigonid vidklav napad na Istm ta vidpliv na shid de v nastupni roki buv zajnyatij operaciyami proti Kipra 306 r do n e ta 305 304 rr do n e Naprikinci 304 r do n e Demetrij povernuvsya do Greciyi ta znov uzyavsya za vignannya makedonskih ta ptolemeyivskih garnizoniv V cej chas Korinf vzhe znahodivsya u rukah makedonskogo carya prote prichini ta obstavini yaki suprovodzhuvali jogo vihid z pid vladi Ptolemeya nevidomi Ovolodivshi Kenhreyami shdina gavan Korinfa Demetrij rushiv na Peloponnes V odin iz dniv 303 r do n e vin poviv svoye vijsko nazad do Kenhreyiv v yakih nakazav vlashtuvati svyatkuvannya Prohodyachi povz Sikion yegipetskim garnizonom yakogo komanduvav novij polkovodec Filipp Demetrij raptovo rozvernuv vijsko ta atakuvav muri mista V toj zhe chas na jogo gavan napav zazdalegid vislanij flot kotrij obignuv Peloponnes ta uvijshov do Korinfskoyi zatoki Ionichnogo morya Yegipetskij garnizon ledve vstig vidijti u citadel ta zachinitis u nij pislya chogo Antigonid rozpochav sporudzhuvati osadni mashini Vtim she do pochatku shturma Filipp pogodivsya na kapitulyaciyu za umovi bezpereshkodnogo vidstupu do Yegipta a slidom za cim Demetriya vzyav shturmom i Korinf Kontrol nad Nesiotskoyu ligoyuKarta pivdennoyi Egeyidi Zokrema poznacheni zgadani u statti Afini ostriv Patrokla bilya pivdennogo uzberezhzhya Attiki Saronichna zatoka na protilezhnij vid Afin storoni zatoki pivnichno zahidnishe ostrova Poros vistupaye na pivnich pivostriv Metana ostrovi Kea Andros Evbeya Tera Santorini Krit ta inshi U 301 r do n e Antigon Odnookij zaznav virishalnoyi porazki pri Ipsi ta zaginuv Vtim Demetrij zmig vtrimati u svoyih rukah morsku chastinu batkovogo carstva merezhu fortec ta gavanej kotra prostyagnulas vid Peloponnesa cherez Kipr ta pivdenne uzberezhzhya Maloyi Aziyi do Finikiyi Pervisno vin diyav na shodi Seredzemnomor ya prote u seredini 290 h rokiv do n e virushiv na Afini Ostanni na cej chas trimalis makedonskogo carya kotrij vtim ne zmig nadati mistu dostatnoyi dopomogi Ptolemej zhe vislav flot iz 150 korabliv yakij pribuv do ostrova Egina ta tim samim pidijnyav bojovij duh afinyan Ale odrazu za cim z Peloponnesa pidijshov vdvichi bilshij flot Demetriya vstupiti u bitvu z yakim yegipetski navarhi ne navazhilis ta povernuli nazad sho j virishilo dolyu oblozhenih Afin Nevdovzi Demetrij virushiv do Makedoniyi ta zahopiv yiyi prestol Ptolemej tim chasom prodovzhuvav svoyu borotbu z Antigonidom za jogo shidni volodinnya a otzhe prodovzhuvav pidtrimuvati jogo vorogiv Bilya 288 abo 287 r do n e na toj chas Kipr vzhe opinivsya u rukah yegiptyan sho znachnim chinom rozv yazuvalo yim ruki na Androsi z yavivsya zagin Ptolemeya pid komanduvannyam Kalliya Koli zh nevdovzi u Afinah vibuhnulo povstannya proti Demetriya Kallij nadav povstalim suttyevu dopomogu Demetrij proti yakogo takozh vistupiv epirskij car Pirr buv vimushenij vtekti z Makedoniyi ta u pidsumku potrapiv v polon do Selevka Ptolemeyi pislya smerti batka u 283 r do n e jogo spravu prodovzhiv Ptolemej II Filadelf otrimali garnu nagodu zakripitis u Egeyidi i vzyati pid kontrol Kikladski ostrovi Ostanni buli ob yednani u Nesiotsku ligu sered uchasnikiv yakoyi zgaduyutsya Andros Mikonos Delos Kea Kitnos Paros Naksos Ios ta Amorgos Pitannya shodo zasnuvannya ligi same Ptolemeyami abo yiyi isnuvannya do togo pid kontrolem Antigonidiv ye dovoli diskusijnim Odin z napisiv zasvidchuye provedennya nesiotami Antigonij ta Demetrij svyat na chest makedonskih cariv prote nemaye vpevnenosti chi vin vidnositsya do chasiv Antigona Odnookogo ta Demetriya Poliorketa a chi prisvyachenij yih nashadkam kotri pravili kilkoma desyatkami rokiv piznishe Yak naslidok pershim odnoznachnim svichennyam pro isnuvannya ligi ye napis z ostrova Samos datovanij des mizh 282 ta 280 r do n e Vin svidchit pro zbori ligi z privodu uchasti v pershih aleksandrijskih Ptolemeyah svyatah zasnovanih na chest Ptolemeya I Sotera Yegipetski praviteli kontrolyuvali Kikladi peredusim cherez strukturi ligi ta shlyahom integraciyi do zagalnoderzhavnih procesiv Tak na Delosi Parosi Iosi Amorgosi nikoli ne stoyalo ptolemeyivskih garnizoniv prote provadilos vidpravlyannya kultu Arsinoyi sestri ta ulyublenoyi druzhini Ptolemeya II Naksos tezh ne buv obsadzhenij yegipetskoyu zalogoyu ale zafiksovana prisilka syudi suddiv Kerivnictvo ligoyu zdijsnyuvali nesiarhi kotri priznachalis ne z chisla miscevih urodzhenciv napriklad zbori na Samosi provodiv Filokl vidomij polkovodec Ptolemeyiv ta car Sidona Bazi Ptolemeyiv pid chas Hremonidovoyi vijniZobrazhennya Antigona II Gonata na moneti U 267 r do n e Afini povstali proti makedonskogo carya Antigona II Gonata z yakim borolis nastupni roki Hremonidovoyi vijni trivala do 262 261 r do n e Pidtrimku povstalim nadavav Ptolemej II yakij vidpraviv do Egeyidi svij flot pid komanduvannyam Patrokla Vvazhayetsya sho same v cej chas z yavilis yegipetski garnizoni v Itanosi shidne zavershennya Krita na Teri pivdennij shid Kikladskogo arhipelagu Kea najblizhchij do Attiki ostriv na pivnichnomu zahodi Kiklad ta v Metani u Peloponessi na protilezhnomu vid Afin berezi Saronichnoyi zatoki Komandnim centrom ciyeyi merezhi garnizoniv vistupala Tera Santorini pershim komendantom yakoyi stav Apollodot Ptolemej II Takozh yegipetskij flot dlya pereshkodzhannya makedonyanam yaki protyagom usiyeyi vijni veli oblogu Afin oblashtuvav shonajmenshe 5 opornih punktiv na uzberezhzhi Attiki u Geliopolisi na shili gori Imett ta bilya svyatilishe Apollona Zostera u Vuliagmeni obidva na zahidnomu berezi Attiki pivdennishe vid Afin na nevelichkomu ostrovi Patrokla bilya pivdennogo uzberezhzhya ciyeyi oblasti yakij dopomagav kontrolyuvati vhid do Saronichnoyi zatoki navkolo misu Sunij v ukriplenni na samomu misu stoyav makedonskij garnizon u Koroni na shidnomu uzberzhzhi Attiki tut rozkopkami viyavleno moneti Ptolemeya II ta slidi korotkochasnogo perebuvannya vijsk na pivnichno shidnomu berezi oblasti u Ramnosi de she z 5 stolittya do n e znahodivsya fort kotrij kontrolyuvav ruh mizh Attikoyu ta Evbeyeyu tut viyavleno napis na chest giparha Epihara kotrij zabezpechiv rozmishennya vijsk Patrokla Vtim vsi ci attichni garnizoni ne perezhili Hremonidovoyi vijni kotra zavershilas padinnyam Afin 262 261 r do n e Bilsh trivalim bulo isnuvannya yegipetskih baz za mezhami Attiki Obranu dlya cogo na Peloponnesi Metanu kotra do rechi lishe kilka rokiv yak perezhila viverzhennya roztashovanogo poblizu vulkanu perejmenuvali na Arsinoyu na chest druzhini Ptolemeya II Ce misto roztashovuvalos na vistupayuchomu v zatoku pivostrovi na shidnomu uzberezhzhi yakogo znahodilas ptolemeyivska vijskova gavan Pivostriv Metana z yednuyetsya z Argoskim pivostrovom vuzkim pereshijkom na yakomu zveli fortifikaciyi dlya poperedzhennya nazemnoyi ataki She odna Arsinoya z yavilas na Kea de na neyi perejmenuvali roztashovane na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi ostrova misto Koressos odin z chotiroh polisiv kotri isnuvali todi na Kea Jogo gavan stala obslugovuvati potrebi yegipetskogo flota ta garnizona Arsinoya II na chest yakoyi Ptolemej II perejmenuvav mista na Kea ta pivostrovi Metana Sho stosuyetsya kritskogo Itanosa to cej polis zalishivsya avtonomnim hocha poryad i rozmishuvalas baza Ptolemeyiv Poslablennya vladi Ptolemeyiv nad KikladamiPeremoga Antigona II u Hremonidovij vijni ta mozhlivo vigrash makedoncyami morskoyi bitvi pri Kosi odnoyu z yiyi jmovirnih dat vvazhayetsya 261 r do n e prizveli do vtrati Ptolemeyami kontrolyu nad Nesiotskoyu ligoyu abo shonajmenshe ce stalos pid chas Drugoyi Sirijskoyi vijni 260 253 rr do n e takozh ne duzhe vdaloyi dlya yegipetskih cariv Bilya 260 r do n e znikayut zvistki pro nesiarhiv v cej zhe period sposterigayetsya zmenshennya yegipetskih prinoshen u hram na Delosi V toj zhe chas zaznacheni vishe yegipetski garnizoni prodovzhuvali isnuvati i nadali Mozhlivo na pochatku 240 h rokiv do n e Ptolemeyi zmogli desho vidnoviti svij vpliv na Kikladah Tak vidomo pro uchast ostriv yan u svyatkuvanni Ptolemeyiv 249 ta 246 rr do n e Mozhlivo ce bulo pov yazano iz povstannyam proti makedonskogo carya jogo korinfskogo namisnika Aleksandra Vtim she odna vazhka porazka yegipetskogo flotu vid Makedoniyi pri Androsi jmovirno u 246 245 r do n e ostatochno vivela Kikladski ostrovi z pid vladi vplivu Ptolemeyiv Dolya garnizoniv Ptolemeyiv u pivdenno zahidnij EgeyidiPtolemej VI Filometor kotrij vidnoviv garnizon u kritskomu Itanosi Po zagibeli cogo carya yegiptyani pokinuli pivdenno zahidnu Egeyidu Vtrata vplivu na Kikladi ne oznachala vivodu z pidenno zahidnoyi Egeyidi yegipetskih garnizoniv kotri prodovzhuvali perebuvati u Arsinoyi Metani Arsinoyi Koresiyi Teri ta Itanosi Vtim pislya androskoyi porazki yegipetski cari bilshe ne vtruchalis u spravi materikovoyi Greciyi tomu ci yih vijskovi bazi vzhe ne mali takogo znachennya yak v chasi Hremonidovoyi vijni Vidomo takozh pro isnuvannya she odniyeyi Arsinoyi na Kriti mozhlivo na misci Retimni pivnichno zahidne uzberezhzhya ostrova Yiyi zasnuvannya vidnosyat do bilsh piznogo periodu jmovirno pravlinnya Ptolemeya IV 222 204 rr do n e Vvazhayetsya sho pershoyu bula pokinuta yegiptyanami najpivnichnisha baza na ostrovi Kea des naprikinci 3 stolittya do n e yak pokazuye zvorotna poyava u dokumentah nazvi Koresos zamist Arsinoyi V yakijs moment pid chas pravlinnya Ptolemeya V 204 180 rr do n e abo Ptolemeya VI 180 145 rr do n e zaloga polishila j Itanos Vtim nadali Ptolemej VI vidpoviv na prohannya meshkanciv cogo kritskogo mista pro dopomogu ta vidnoviv tut garnizon mozhlivo des pislya 163 r do n e Ostatochno yegiptyani pokinuli Metanu Teru ta Itanos pislya 145 r do n e po zagibeli Ptolemeya VI pid chas vtruchannya u gromadyansku vijnu v sirijskij derzhavi Selevkidiv Div takozhHremonidova vijna Borotba Ptolemeyiv za pivnichno shidnu Egeyidu Borotba Ptolemeya I za uzberezhzhya Maloyi Aziyi Borotba Ptolemeya I za Kipr Borotba Ptolemeya I za Finikiyu PatroklDzherelaDiodor Istorichna biblioteka Plutarh Porivnyalni zhittyepisi PrimitkiBevan Edwyn 7 serpnya 2014 A History of Egypt under the Ptolemaic Dynasty Routledge Revivals angl Routledge ISBN 9781317682257 Figueira Thomas J 1993 Excursions in Epichoric History Aiginetan Essays angl Rowman amp Littlefield ISBN 9780847677924 simposium ru ros Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 Procitovano 20 listopada 2019 Buraselis Kostas Stefanou Mary Thompson Dorothy J 4 lipnya 2013 The Ptolemies the Sea and the Nile Studies in Waterborne Power angl Cambridge University Press ISBN 9781107033351 Figueira Thomas J 1993 Excursions in Epichoric History Aiginetan Essays angl Rowman amp Littlefield ISBN 9780847677924 Billows Richard A 1990 Antigonos the One eyed and the Creation of the Hellenistic State angl University of California Press ISBN 9780520063785 tyche journal at Arhiv originalu za 5 serpnya 2019 Procitovano 20 listopada 2019 Buraselis Kostas Stefanou Mary Thompson Dorothy J 4 lipnya 2013 The Ptolemies the Sea and the Nile Studies in Waterborne Power angl Cambridge University Press ISBN 9781107033351 Bagnall Roger S 1976 The Administration of the Ptolomaic Possessions Outside Egypt With 3 Maps angl Brill Archive ISBN 9789004044906 Grainger John D 3 listopada 2016 Great Power Diplomacy in the Hellenistic World angl Routledge ISBN 9781317124863 journals plos org doi 10 1371 journal pone 0193786 s001 https journals plos org plosone article file type supplementary amp id info doi 10 1371 journal pone 0193786 s001 Procitovano 20 listopada 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Constantakopoulou Christy 15 veresnya 2017 Aegean Interactions Delos and its Networks in the Third Century angl Oxford University Press ISBN 9780191091179 Gill David W J Egyptian Stories a British Egyptological tribute to Alan B Lloyd edited by T Schneider and K Szpakowska Alter Orient und Altes Testament vol 347 87 110 angl Arhiv originalu za 13 listopada 2017 Procitovano 20 listopada 2019 Davis Jack L angl Arhiv originalu za 31 lipnya 2019 Procitovano 20 listopada 2019 Bagnall Roger S 1976 The Administration of the Ptolomaic Possessions Outside Egypt With 3 Maps angl Brill Archive ISBN 9789004044906 Mueller Katja 2006 Settlements of the Ptolemies City Foundations and New Settlement in the Hellenistic World angl Peeters Publishers ISBN 9789042917095