Василь Федорович Висо́ков (12 жовтня 1892, Вільно, Російська імперія — 25 вересня 1969, Миколаїв, УРСР, СРСР) — радянський театральний актор, режисер, педагог. Народний артист Української РСР (1953). Заслужений артист Української РСР (1947).
Високов Василь Федорович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 30 вересня (12 жовтня) 1892 Вільнюс, Російська імперія | |||
Помер | 25 вересня 1969 (76 років) Миколаїв, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Російська імперія СРСР | |||
Діяльність | актор театру, театральний режисер, педагог | |||
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
Відомі учні | d | |||
Дружина | Малова (Чегодаєва) Ганна Олександрівна | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Біографія
Народився 12 жовтня [30 вересня] 1892 року в місті Вільно (тепер Вільнюс, Литва). 1911 року закінчив Харківську 4-ту гімназію. Впродовж 1911–1912 років навчався у приватній театральній школі Ольги Маслової у Харкові. Вперше вийшов на сцену в 1912 році в складі трупи Миколи Синельникова. 1915 року закінчив юридичний факультет Харківського університету.
З 1915 року працював у театрах Москви, Мінська, Баку, Архангельська, у «Товаристві драматичної трупи», основу якого становили актори київського театру «Соловцова» (1916; Миколаїв, Полтава), в «Театрі актора» (згодом Кримський російський драматичний театр імені Максима Горького, Сімферополь; 1919–1921, 1935–1937); Червонозаводському (1923–1925, Харків), Одеському імені Андрія Іванова (1929–1932). Одночасно викладав у драматичних студіях (серед його учнів був ).
З 1940 року працював у Миколаївському російському драматичному театрі імені Валерія Чкалова. З початком німецько-радянської війни у складі концертної бригади з обслуговування військових частин і евакошпиталів, створеної з артистів театру та філармонії, був відправлений на передові позиції. Взимку 1941—1942 років працював у місті Орджонікідзе Північно-Осетинської АРСР. З травня 1942 року разом з театром виступав у місті Алапаєвську Свердловської області. 1944 року повернувся до Миколаєва.
25 квітня 1962 року у Миколаївському російському драматичному театрі відбувся його ювілейний вечір, присвячений 70-річчю від дня народження та 50-річчю сценічної діяльності, після якого актор вийшов на пенсію. Продовжив роботу на громадських засадах у Миколаївській народній філармонії, виступав з лекціями. 1967 року був учасником фестивалю самодіяльного мистецва у Києві. Помер у Миколаєві 25 вересня 1969 року.
Творчість
Створив понад 400 сценічних образів. Серед ролей:
- Платон, Лизогуб («Платон Кречет», «Богдан Хмельницький» Олександра Корнійчука);
- Юліан («Любов на світанні» Ярослава Галана);
- Чацький («Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова);
- Фердинанд, Шрусбері («Підступність і кохання», «Марія Стюарт» Фрідріха Шиллера);
- Князь Мишкін («Ідіот» за Федором Достоєвським);
- Гамлет, Отелло («Гамлет», «Отелло» Вільяма Шекспіра);
- Гаєв, Вершинін («Вишневий сад», «Три сестри» Антона Чехова);
- Тартюф («Тартюф» Жана-Батиста Мольєра);
- Протасов, Каренін (, «Анна Кареніна» за Львом Толстим);
- Карандишев ( Олександра Островського);
- Забелін («Кремлівські куранти» Миколи Погодіна);
- Окайомов («Машенька» Олександра Афіногенова);
- Риварес («Овід» за Етель Ліліан Войнич);
- Фігаро ( П'єра Бомарше);
- Анджелло («Анджелло, тиран Падуанський» Віктора Гюго);
- Барон («На дні» Максима Горького);
- Цибульський («Після розлуки» );
- лікар («Усіма забутий» Назима Хікмета);
- Ілля Головін («Ілля Головін» Сергія Михалкова);
- Часовников («Океан» );
- Яровий («Любов Ярова» Костянтина Треньова);
- Раєвич («Шторм» Володимира Білль-Білоцерковського).
Поставив 52 вистави, зокрема:
- «Аристократи» Миколи Погодіна (1935);
- «Живий труп» Льва Толстого (1940);
- «За тих хто в морі» Бориса Лавреньова (1946);
- «Овід» за Етель Ліліан Войнич;
- «Безприданниця», «Без вини винні», «Остання жертва» Олександра Островського;
- «Склянка води» Ежена Скріба;
- «Пігмаліон» Бернарда Шоу;
- Віктора Гюґо;
- «Дама-невидимка» Педро Кальдерона;
- «Маскарад» Михайла Лермонтова (1948);
- «Завтра буде нашим» К. Мюфке (1952; за романом Пітера Абрахамса «Стежкою грому»).
Відзнаки
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Осетинської АРСР (1942; за воєнно-шефську роботу);
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
- Заслужений артист Української РСР з 1947 року;
- Народний артист Української РСР з 1953 року;
- Орден Трудового Червоного Прапора (1960).
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
- kino-teatr.ru. [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 119. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Високов Василь Федорович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінки 324—325;
- Калашников В. Ф. Високов Василь Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Fedorovich Viso kov 12 zhovtnya 1892 Vilno Rosijska imperiya 25 veresnya 1969 Mikolayiv URSR SRSR radyanskij teatralnij aktor rezhiser pedagog Narodnij artist Ukrayinskoyi RSR 1953 Zasluzhenij artist Ukrayinskoyi RSR 1947 Visokov Vasil FedorovichZobrazhennyaNarodivsya30 veresnya 12 zhovtnya 1892 Vilnyus Rosijska imperiyaPomer25 veresnya 1969 1969 09 25 76 rokiv Mikolayiv Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRDiyalnistaktor teatru teatralnij rezhiser pedagogAlma materHNU im V N KarazinaVidomi uchnidDruzhinaMalova Chegodayeva Ganna OleksandrivnaNagorodi ta premiyiBiografiyaNarodivsya 12 zhovtnya 30 veresnya 1892 18920930 roku v misti Vilno teper Vilnyus Litva 1911 roku zakinchiv Harkivsku 4 tu gimnaziyu Vprodovzh 1911 1912 rokiv navchavsya u privatnij teatralnij shkoli Olgi Maslovoyi u Harkovi Vpershe vijshov na scenu v 1912 roci v skladi trupi Mikoli Sinelnikova 1915 roku zakinchiv yuridichnij fakultet Harkivskogo universitetu Z 1915 roku pracyuvav u teatrah Moskvi Minska Baku Arhangelska u Tovaristvi dramatichnoyi trupi osnovu yakogo stanovili aktori kiyivskogo teatru Solovcova 1916 Mikolayiv Poltava v Teatri aktora zgodom Krimskij rosijskij dramatichnij teatr imeni Maksima Gorkogo Simferopol 1919 1921 1935 1937 Chervonozavodskomu 1923 1925 Harkiv Odeskomu imeni Andriya Ivanova 1929 1932 Odnochasno vikladav u dramatichnih studiyah sered jogo uchniv buv Z 1940 roku pracyuvav u Mikolayivskomu rosijskomu dramatichnomu teatri imeni Valeriya Chkalova Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni u skladi koncertnoyi brigadi z obslugovuvannya vijskovih chastin i evakoshpitaliv stvorenoyi z artistiv teatru ta filarmoniyi buv vidpravlenij na peredovi poziciyi Vzimku 1941 1942 rokiv pracyuvav u misti Ordzhonikidze Pivnichno Osetinskoyi ARSR Z travnya 1942 roku razom z teatrom vistupav u misti Alapayevsku Sverdlovskoyi oblasti 1944 roku povernuvsya do Mikolayeva 25 kvitnya 1962 roku u Mikolayivskomu rosijskomu dramatichnomu teatri vidbuvsya jogo yuvilejnij vechir prisvyachenij 70 richchyu vid dnya narodzhennya ta 50 richchyu scenichnoyi diyalnosti pislya yakogo aktor vijshov na pensiyu Prodovzhiv robotu na gromadskih zasadah u Mikolayivskij narodnij filarmoniyi vistupav z lekciyami 1967 roku buv uchasnikom festivalyu samodiyalnogo mistecva u Kiyevi Pomer u Mikolayevi 25 veresnya 1969 roku TvorchistStvoriv ponad 400 scenichnih obraziv Sered rolej Platon Lizogub Platon Krechet Bogdan Hmelnickij Oleksandra Kornijchuka Yulian Lyubov na svitanni Yaroslava Galana Chackij Liho z rozumu Oleksandra Griboyedova Ferdinand Shrusberi Pidstupnist i kohannya Mariya Styuart Fridriha Shillera Knyaz Mishkin Idiot za Fedorom Dostoyevskim Gamlet Otello Gamlet Otello Vilyama Shekspira Gayev Vershinin Vishnevij sad Tri sestri Antona Chehova Tartyuf Tartyuf Zhana Batista Molyera Protasov Karenin Anna Karenina za Lvom Tolstim Karandishev Oleksandra Ostrovskogo Zabelin Kremlivski kuranti Mikoli Pogodina Okajomov Mashenka Oleksandra Afinogenova Rivares Ovid za Etel Lilian Vojnich Figaro P yera Bomarshe Andzhello Andzhello tiran Paduanskij Viktora Gyugo Baron Na dni Maksima Gorkogo Cibulskij Pislya rozluki likar Usima zabutij Nazima Hikmeta Illya Golovin Illya Golovin Sergiya Mihalkova Chasovnikov Okean Yarovij Lyubov Yarova Kostyantina Trenova Rayevich Shtorm Volodimira Bill Bilocerkovskogo Postaviv 52 vistavi zokrema Aristokrati Mikoli Pogodina 1935 Zhivij trup Lva Tolstogo 1940 Za tih hto v mori Borisa Lavrenova 1946 Ovid za Etel Lilian Vojnich Bezpridannicya Bez vini vinni Ostannya zhertva Oleksandra Ostrovskogo Sklyanka vodi Ezhena Skriba Pigmalion Bernarda Shou Viktora Gyugo Dama nevidimka Pedro Kalderona Maskarad Mihajla Lermontova 1948 Zavtra bude nashim K Myufke 1952 za romanom Pitera Abrahamsa Stezhkoyu gromu VidznakiPochesna gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi Osetinskoyi ARSR 1942 za voyenno shefsku robotu Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Zasluzhenij artist Ukrayinskoyi RSR z 1947 roku Narodnij artist Ukrayinskoyi RSR z 1953 roku Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1960 Primitki Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 19 chervnya 2021 kino teatr ru 24 chervnya 2021 u Wayback Machine ros LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 119 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Visokov Vasil Fedorovich Mistectvo Ukrayini enciklopediya u 5 tomah redkolegiya A V Kudrickij vidp red ta in Kiyiv Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana 1995 Tom 1 A V 1995 storinki 324 325 Kalashnikov V F Visokov Vasil Fedorovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X