Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Французька республіка République française | |||||
| |||||
| |||||
| Девіз Liberté, égalité, fraternité "Свобода, рівність, братерство" | |||||
| Гімн "Пісня жирондистів" | |||||
 | |||||
| Столиця | Париж | ||||
| Мови | французька | ||||
| Релігії | католицизм | ||||
| Форма правління | унітарна напівпрезидентська республіка (1848–1851) унітарна авторитарна президентська республіка (1851–1852) | ||||
| Законодавчий орган | Національна асамблея Франції | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1848 | ||||
| - Ліквідовано | 1852 | ||||
| Валюта | Французький франк | ||||
| |||||
Дру́га респу́бліка ((фр. Deuxième République Française або La IIe République), офіційно Французька республіка (République française); 1848–1852 рр.) — проголошення 25 лютого 1848 року Франція проголошена республікою вдруге протягом усієї історії країни. Ця система влади утримувалася до 14 січня 1852 року, коли Луї Наполеоном Бонапартом було відновлено монархічну форму правління. «Друга республіка» знаходиться між такими двома історичними межами: між Липневою монархією (1830–1848 рр.) і Другою імперією (1852–1870 рр.). Цей історичний період відіграв дуже важливу роль в житті Франції.
Напередодні встановлення Другої французької республіки
Причиною становлення вдруге французької республіки слугувала революція, що спалахнула серед люду, в основному це були робітники і студенти, для яких останньою краплею, що переповнила чашу невдоволення, було те, що влада заборонила масову демонстрацію народу. 22 лютого 1848 р. розпочалася революція, почались сутички демонстрантів з поліцією. Співаючи «Марсельєзу», колони демонстрантів пройшли до палацу, де засідала Палата депутатів, яка мала передувати масовій демонстрації. Популярним гаслом цього дня було «Даєш реформу!».
23 лютого наляканий розвитком подій король відправив уряд у відставку. Звістку про це багато діячів опозиції зустріли із захопленням, і вони були готові задовольнитися досягнутим. Але увечері колона беззбройних демонстрантів була обстріляна військами. У перестрілці загинуло близько 40 чоловік. Чутки про цей злочин підняли мешканців Парижа. За ніч було споруджено майже 1,5 тис. барикад, а наступного дня всі опорні пункти міста опинилися в руках повсталих. Повстанці оточили палац Тюїльрі — резиденцію короля.
Щоб уникнути громадянської війни, Луї-Філіпп 24 лютого відрікся від престолу й виїхав до Британії. Демонстранти увірвалися в королівський палац і влаштували погром. Королівський трон був перенесений на Майдан Бастилії та урочисто спалений. Увечері того ж дня було сформовано Тимчасовий уряд, в якому провідну роль відігравали радикально настроєні республіканці.
Друга республіка
Перші реформи Тимчасового уряду
25 лютого 1848 р. Франція була проголошена республікою. Новий уряд прийняв декрет про загальне виборче право для чоловіків. Були скасовані дворянські титули, видані декрети про свободу політичних зборів і друку. У французьких колоніях було скасовано рабство. Робочий день скорочувався до 10 годин в Парижі та до 11 годин в провінції. Прийнятий декрет гарантував робітникам право на працю і відміняв заборону на створення робітничих асоціацій. У Франції встановився найліберальніший режим у Європі.
Створення національних майстерень
Для боротьби з масовим безробіттям в Парижі створювалися так звані національні майстерні. До них вступали розорені підприємці, службовці, що втратили заробіток, ремісники і робітники, а також представники люмпен-пролетаріату (бродяги, жебраки тощо). За символічну працю в майстернях щодня видавалося по два франки, що було достатньо для фізичного виживання. Створенням національних майстерень уряд розраховував забезпечити підтримку республіканського устрою.
Вже у квітні 1848 р., коли в майстерні вступило понад 100 тис. чоловік, роботи в місті не вистачало на всіх, і робітників почали використовувати лише два дні на тиждень (за решту днів платили по 1 франку). Прагнучи подолати фінансову кризу, Тимчасовий уряд значно збільшив прямі податки на власників, що викликало незадоволення селян, чим скористалися згодом монархісти.
Вибори до Установчих зборів
23 квітня 1848 р. відбулися вибори до Установчих зборів. Вони виявили повний крах політики Тимчасового уряду. Радикал і соціалісти отримали всього 60 місць з 900. 590 депутатських мандатів дісталися поміркованим республіканцям і 250 — монархістам.
Установчі збори підтвердили непорушність республіканського устрою у Франції. Нове законодавство передбачало жорсткішу протидію демонстраціям. Установчі збори вирішили розпустити національні майстерні, замінивши їх практичнішою і корисною програмою громадських робіт.
Червневе повстання
22 червня 1848 р. у газетах було опубліковано рішення Установчих зборів про закриття національних майстерень. Наступного дня близько 50 тис. працівників майстерень, що не бажали розлучатися з дармовими двома франками на день, безробітні, робітники приватних підприємств столиці підняли заколот, і вулиці Парижа заповнилися барикадами.
24 червня Установчі збори передали всю повноту влади військовому міністрові генералові Л. Кавен'яку. Проти повсталих були стягнуті 150 тис. чоловік регулярного війська, батальйонів національної гвардії. Для придушення повстання Л. Кавен'як широко використовував артилерію, яка змітала цілі квартали, що стали центрами опору повстанців. 26 червня заколот був придушений, 1500 чоловік було убито, ще 12 тис. заарештовано і заслано в Алжир.
Ухвалення Конституції Другої Республіки
4 листопада 1848 р. Установчі збори прийняли Конституцію Другої Республіки, яка офіційно узаконила як форму державного правління республіку. Конституція 1848 року була документом, який відбивав суперечності свого часу. Основний Закон містив численні «соціальні» декларації. В Основному законі проголошувалися принципи свободи, рівності і братерства (ці три поняття зараз є національним девізом Франції), а основами — сім'я, праця, власність, громадський порядок. Держава брала на себе зобов'язання створювати умови громадянам для отримання освіти і допомагати безробітним. Конституція обіцяла недоторканність особи, житла. «Ніхто не може бути арештованим або затриманим інакше, — було сказано в статті 2, — як у силу закону». Йшлося про свободу совісті, свободу друку, свободу навчання. Однак гарантії здійснення цих прав і свобод Конституція не надавала. Конституція надала величезні повноваження президенту. «Всяка власність недоторканна», — заявляла Конституція в статті 11. Вона гарантувала громадянам «свободу праці і промисловості», встановлювала «рівність у відносинах хазяїна і робітника», обіцяла організувати громадські роботи для безробітних (ст. 13).
Система державних органів, за Конституцією, базувалася на принципі розподілу влади. Законодавча влада доручалася Національним зборам, до складу яких входило сімсот п'ятдесят депутатів. Виборче право було прямим і загальним з таємним голосуванням. Виборцями могли бути всі чоловіки старші двадцяти одного року. Майновий ценз було скасовано. Національні збори обиралися на три роки. Реальної сили і авторитету вони не мали.
Центральне місце в державі Конституція відводила незалежному від парламенту президенту. Відповідно до статті 43 «французький народ передає виконавчу владу одній особі — президенту», який обирався загальним голосуванням на чотири роки. Президент отримав дуже широкі повноваження: право внесення законопроєктів, право вето, право помилування і т. д. Він призначав і звільняв міністрів, а за порадою останніх — дипломатів, префектів, суддів, прокурорів, роздавав офіцерські посади. Йому фактично були підпорядковані збройні сили. Однак президент не міг бути переобраним відразу на другий строк, не мав права розпускати Національні збори. Проте він безконтрольно розпоряджався сильним поліцейсько-бюрократичним апаратом, йому підкорялася армія.
Президентські вибори
На виборах президента Франції 10 грудня 1848 р. впевнено переміг Наполеон III Бонапарт (Луї Наполеон Бонапарт III), племінник Наполеона І. Це стало можливим унаслідок масового невдоволення і озлоблення селян проти республіки та завдяки широкому впровадженню в селянському середовищі легенди про те, що Наполеон I захищав інтереси селян. Французькі селяни, найменш освічена і найчисельніша частка населення країни, вірили, що «племінник свого дядька» захистить їх інтереси, позбавить від податків і гніту лихварів. За нього голосували і маса дрібних, середніх буржуа, і багато орлеаністів, які розраховували, що президент розчистить шлях до відновлення Липневої монархії.
Бонапартистський переворот 1851 р
У листопаді 1852 року сенатус-консульт визнає Луї Бонапарта імператором Франції Наполеоном III. 2 грудня 1851 року під виглядом захисту республіки Луї Бонапарт здійснив державний переворот: війська зайняли всі стратегічні пункти, в Парижі оголосили воєнний стан; Національні збори розігнали, ряд депутатів заарештували. Так було встановлено відкриту військову диктатуру. Показово, що плебісцит схвалив цей переворот: селянство довіряло Луї Бонапарту (для утвердження державного перевороту 21 грудня 1851 р. був проведений плебісцит (опитування населення, всенародне голосування з найважливіших питань державного життя), яке повинне було відповісти на питання: «Чи бажає французький народ зберегти владу за Луї Наполеоном Бонапартом і надати йому необхідні повноваження для встановлення конституції на підставах, запропонованих в його прокламації від 2 грудня?»). Плебісцит відбувався за умов бонапартистського терору і демагогії і дав «бажаний результат». Відразу ж після плебісциту були знищені всі залишки демократичних свобод.
Встановлення Другої Імперії
14 січня 1852 р. була прийнята нова Конституція Франції, що встановлювала систему влади за зразком, створеним свого часу Наполеоном Бонапартом. У країні сталося відновлення монархічної форми правління. Вся повнота влади надається президенту, який тепер обирається на десять років. Він є главою збройних сил, призначає міністрів, від його імені здійснюється правосуддя, парламентарії та посадові особи приносять йому присягу на вірність. Величезну роль відігравав президент у законодавчому процесі, в якому брали участь Державна рада, Законодавчий корпус і Сенат. Президент проголошував стан облоги, видавав декрети і затверджував закони. Офіційне проголошення 2 грудня 1852 року Другої імперії означало встановлення бонапартизму — монархічного режиму, який характеризувався широким використанням у державно-політичному житті армії, поліції, бюрократичного чиновництва, церковного апарату з метою придушення революційного руху народних мас.
Посилання
- Все для історика [ 29 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Джерела
- Бердичевський Я. М., Щупак І. Я., Морозова Л. В., Всесвітня історія: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закладів. — Запоріжжя: Прем'єр, 2009. — 320 с.: іл., карти.,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Franciya znachennya Francuzka respublika Republique francaise1848 1852Prapor GerbDeviz Liberte egalite fraternite Svoboda rivnist braterstvo Gimn Pisnya zhirondistiv source source Franciya istorichni kordoni na kartiFrancuzka respublika u 1848 rociStolicya ParizhMovi francuzkaReligiyi katolicizmForma pravlinnya unitarna napivprezidentska respublika 1848 1851 unitarna avtoritarna prezidentska respublika 1851 1852 Zakonodavchij organ Nacionalna asambleya FranciyiIstoriya Zasnovano 1848 Likvidovano 1852Valyuta Francuzkij frankVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Druga francuzka respublika Istoriya Franciyi Portal FranciyaDoistorichna Franciya Antichnist Galliya Gallska imperiya Rimska Galliya 50 do n e 486 Serednovichna Franciya Piznya Galliya 457 486 Burgundske korolivstvo Dinastiyi u skladi Frankskogo Korolivstva Merovingi 481 751 Karolingi 751 987 Zahidne Frankske korolivstvo Kapetingi 987 1328 Valua 1328 1589 Burboni 1589 1792 1814 1848 Stanova monarhiya u Franciyi 1302 1614 Dorevolyucijna Franciya Francuzkij absolyutizm 1643 1789 Suchasna Franciya Francuzka revolyuciya 1789 1799 Konstitucijna monarhiya 1791 1792 Persha respublika 1792 1804 Persha imperiya 1804 1814 Restavraciya Burboniv 1814 1830 Lipneva monarhiya 1830 1848 Druga respublika 1848 1852 Druga imperiya 1852 1870 Tretya respublika 1870 1940 Parizka komuna 1871 Rezhim Vishi 1940 1944 Timchasovij uryad 1944 1946 Chetverta respublika 1946 1958 P yata respublika z 1958 Istoriya Franciyi Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvati Dru ga respu blika fr Deuxieme Republique Francaise abo La IIe Republique oficijno Francuzka respublika Republique francaise 1848 1852 rr progoloshennya 25 lyutogo 1848 roku Franciya progoloshena respublikoyu vdruge protyagom usiyeyi istoriyi krayini Cya sistema vladi utrimuvalasya do 14 sichnya 1852 roku koli Luyi Napoleonom Bonapartom bulo vidnovleno monarhichnu formu pravlinnya Druga respublika znahoditsya mizh takimi dvoma istorichnimi mezhami mizh Lipnevoyu monarhiyeyu 1830 1848 rr i Drugoyu imperiyeyu 1852 1870 rr Cej istorichnij period vidigrav duzhe vazhlivu rol v zhitti Franciyi Naperedodni vstanovlennya Drugoyi francuzkoyi respublikiPrichinoyu stanovlennya vdruge francuzkoyi respubliki sluguvala revolyuciya sho spalahnula sered lyudu v osnovnomu ce buli robitniki i studenti dlya yakih ostannoyu krapleyu sho perepovnila chashu nevdovolennya bulo te sho vlada zaboronila masovu demonstraciyu narodu 22 lyutogo 1848 r rozpochalasya revolyuciya pochalis sutichki demonstrantiv z policiyeyu Spivayuchi Marselyezu koloni demonstrantiv projshli do palacu de zasidala Palata deputativ yaka mala pereduvati masovij demonstraciyi Populyarnim gaslom cogo dnya bulo Dayesh reformu Vstanovlennya barikad u Parizhi v lyutomu 1848 kartina Orasa Verne 23 lyutogo nalyakanij rozvitkom podij korol vidpraviv uryad u vidstavku Zvistku pro ce bagato diyachiv opoziciyi zustrili iz zahoplennyam i voni buli gotovi zadovolnitisya dosyagnutim Ale uvecheri kolona bezzbrojnih demonstrantiv bula obstrilyana vijskami U perestrilci zaginulo blizko 40 cholovik Chutki pro cej zlochin pidnyali meshkanciv Parizha Za nich bulo sporudzheno majzhe 1 5 tis barikad a nastupnogo dnya vsi oporni punkti mista opinilisya v rukah povstalih Povstanci otochili palac Tyuyilri rezidenciyu korolya Shob uniknuti gromadyanskoyi vijni Luyi Filipp 24 lyutogo vidriksya vid prestolu j viyihav do Britaniyi Demonstranti uvirvalisya v korolivskij palac i vlashtuvali pogrom Korolivskij tron buv perenesenij na Majdan Bastiliyi ta urochisto spalenij Uvecheri togo zh dnya bulo sformovano Timchasovij uryad v yakomu providnu rol vidigravali radikalno nastroyeni respublikanci Druga respublikaPershi reformi Timchasovogo uryadu 25 lyutogo 1848 r Franciya bula progoloshena respublikoyu Novij uryad prijnyav dekret pro zagalne viborche pravo dlya cholovikiv Buli skasovani dvoryanski tituli vidani dekreti pro svobodu politichnih zboriv i druku U francuzkih koloniyah bulo skasovano rabstvo Robochij den skorochuvavsya do 10 godin v Parizhi ta do 11 godin v provinciyi Prijnyatij dekret garantuvav robitnikam pravo na pracyu i vidminyav zaboronu na stvorennya robitnichih asociacij U Franciyi vstanovivsya najliberalnishij rezhim u Yevropi Stvorennya nacionalnih majsteren Dlya borotbi z masovim bezrobittyam v Parizhi stvoryuvalisya tak zvani nacionalni majsterni Do nih vstupali rozoreni pidpriyemci sluzhbovci sho vtratili zarobitok remisniki i robitniki a takozh predstavniki lyumpen proletariatu brodyagi zhebraki tosho Za simvolichnu pracyu v majsternyah shodnya vidavalosya po dva franki sho bulo dostatno dlya fizichnogo vizhivannya Stvorennyam nacionalnih majsteren uryad rozrahovuvav zabezpechiti pidtrimku respublikanskogo ustroyu Vzhe u kvitni 1848 r koli v majsterni vstupilo ponad 100 tis cholovik roboti v misti ne vistachalo na vsih i robitnikiv pochali vikoristovuvati lishe dva dni na tizhden za reshtu dniv platili po 1 franku Pragnuchi podolati finansovu krizu Timchasovij uryad znachno zbilshiv pryami podatki na vlasnikiv sho viklikalo nezadovolennya selyan chim skoristalisya zgodom monarhisti Vibori do Ustanovchih zboriv 23 kvitnya 1848 r vidbulisya vibori do Ustanovchih zboriv Voni viyavili povnij krah politiki Timchasovogo uryadu Radikal i socialisti otrimali vsogo 60 misc z 900 590 deputatskih mandativ distalisya pomirkovanim respublikancyam i 250 monarhistam Ustanovchi zbori pidtverdili neporushnist respublikanskogo ustroyu u Franciyi Nove zakonodavstvo peredbachalo zhorstkishu protidiyu demonstraciyam Ustanovchi zbori virishili rozpustiti nacionalni majsterni zaminivshi yih praktichnishoyu i korisnoyu programoyu gromadskih robit Chervneve povstannya 22 chervnya 1848 r u gazetah bulo opublikovano rishennya Ustanovchih zboriv pro zakrittya nacionalnih majsteren Nastupnogo dnya blizko 50 tis pracivnikiv majsteren sho ne bazhali rozluchatisya z darmovimi dvoma frankami na den bezrobitni robitniki privatnih pidpriyemstv stolici pidnyali zakolot i vulici Parizha zapovnilisya barikadami 24 chervnya Ustanovchi zbori peredali vsyu povnotu vladi vijskovomu ministrovi generalovi L Kaven yaku Proti povstalih buli styagnuti 150 tis cholovik regulyarnogo vijska bataljoniv nacionalnoyi gvardiyi Dlya pridushennya povstannya L Kaven yak shiroko vikoristovuvav artileriyu yaka zmitala cili kvartali sho stali centrami oporu povstanciv 26 chervnya zakolot buv pridushenij 1500 cholovik bulo ubito she 12 tis zaareshtovano i zaslano v Alzhir Uhvalennya Konstituciyi Drugoyi Respubliki 4 listopada 1848 r Ustanovchi zbori prijnyali Konstituciyu Drugoyi Respubliki yaka oficijno uzakonila yak formu derzhavnogo pravlinnya respubliku Konstituciya 1848 roku bula dokumentom yakij vidbivav superechnosti svogo chasu Osnovnij Zakon mistiv chislenni socialni deklaraciyi V Osnovnomu zakoni progoloshuvalisya principi svobodi rivnosti i braterstva ci tri ponyattya zaraz ye nacionalnim devizom Franciyi a osnovami sim ya pracya vlasnist gromadskij poryadok Derzhava brala na sebe zobov yazannya stvoryuvati umovi gromadyanam dlya otrimannya osviti i dopomagati bezrobitnim Konstituciya obicyala nedotorkannist osobi zhitla Nihto ne mozhe buti areshtovanim abo zatrimanim inakshe bulo skazano v statti 2 yak u silu zakonu Jshlosya pro svobodu sovisti svobodu druku svobodu navchannya Odnak garantiyi zdijsnennya cih prav i svobod Konstituciya ne nadavala Konstituciya nadala velichezni povnovazhennya prezidentu Vsyaka vlasnist nedotorkanna zayavlyala Konstituciya v statti 11 Vona garantuvala gromadyanam svobodu praci i promislovosti vstanovlyuvala rivnist u vidnosinah hazyayina i robitnika obicyala organizuvati gromadski roboti dlya bezrobitnih st 13 Sistema derzhavnih organiv za Konstituciyeyu bazuvalasya na principi rozpodilu vladi Zakonodavcha vlada doruchalasya Nacionalnim zboram do skladu yakih vhodilo simsot p yatdesyat deputativ Viborche pravo bulo pryamim i zagalnim z tayemnim golosuvannyam Viborcyami mogli buti vsi choloviki starshi dvadcyati odnogo roku Majnovij cenz bulo skasovano Nacionalni zbori obiralisya na tri roki Realnoyi sili i avtoritetu voni ne mali Centralne misce v derzhavi Konstituciya vidvodila nezalezhnomu vid parlamentu prezidentu Vidpovidno do statti 43 francuzkij narod peredaye vikonavchu vladu odnij osobi prezidentu yakij obiravsya zagalnim golosuvannyam na chotiri roki Prezident otrimav duzhe shiroki povnovazhennya pravo vnesennya zakonoproyektiv pravo veto pravo pomiluvannya i t d Vin priznachav i zvilnyav ministriv a za poradoyu ostannih diplomativ prefektiv suddiv prokuroriv rozdavav oficerski posadi Jomu faktichno buli pidporyadkovani zbrojni sili Odnak prezident ne mig buti pereobranim vidrazu na drugij strok ne mav prava rozpuskati Nacionalni zbori Prote vin bezkontrolno rozporyadzhavsya silnim policejsko byurokratichnim aparatom jomu pidkoryalasya armiya Prezidentski viboriLuyi Napoleon Bonapart III Na viborah prezidenta Franciyi 10 grudnya 1848 r vpevneno peremig Napoleon III Bonapart Luyi Napoleon Bonapart III pleminnik Napoleona I Ce stalo mozhlivim unaslidok masovogo nevdovolennya i ozloblennya selyan proti respubliki ta zavdyaki shirokomu vprovadzhennyu v selyanskomu seredovishi legendi pro te sho Napoleon I zahishav interesi selyan Francuzki selyani najmensh osvichena i najchiselnisha chastka naselennya krayini virili sho pleminnik svogo dyadka zahistit yih interesi pozbavit vid podatkiv i gnitu lihvariv Za nogo golosuvali i masa dribnih serednih burzhua i bagato orleanistiv yaki rozrahovuvali sho prezident rozchistit shlyah do vidnovlennya Lipnevoyi monarhiyi Bonapartistskij perevorot 1851 rU listopadi 1852 roku senatus konsult viznaye Luyi Bonaparta imperatorom Franciyi Napoleonom III 2 grudnya 1851 roku pid viglyadom zahistu respubliki Luyi Bonapart zdijsniv derzhavnij perevorot vijska zajnyali vsi strategichni punkti v Parizhi ogolosili voyennij stan Nacionalni zbori rozignali ryad deputativ zaareshtuvali Tak bulo vstanovleno vidkritu vijskovu diktaturu Pokazovo sho plebiscit shvaliv cej perevorot selyanstvo doviryalo Luyi Bonapartu dlya utverdzhennya derzhavnogo perevorotu 21 grudnya 1851 r buv provedenij plebiscit opituvannya naselennya vsenarodne golosuvannya z najvazhlivishih pitan derzhavnogo zhittya yake povinne bulo vidpovisti na pitannya Chi bazhaye francuzkij narod zberegti vladu za Luyi Napoleonom Bonapartom i nadati jomu neobhidni povnovazhennya dlya vstanovlennya konstituciyi na pidstavah zaproponovanih v jogo proklamaciyi vid 2 grudnya Plebiscit vidbuvavsya za umov bonapartistskogo teroru i demagogiyi i dav bazhanij rezultat Vidrazu zh pislya plebiscitu buli znisheni vsi zalishki demokratichnih svobod Vstanovlennya Drugoyi Imperiyi14 sichnya 1852 r bula prijnyata nova Konstituciya Franciyi sho vstanovlyuvala sistemu vladi za zrazkom stvorenim svogo chasu Napoleonom Bonapartom U krayini stalosya vidnovlennya monarhichnoyi formi pravlinnya Vsya povnota vladi nadayetsya prezidentu yakij teper obirayetsya na desyat rokiv Vin ye glavoyu zbrojnih sil priznachaye ministriv vid jogo imeni zdijsnyuyetsya pravosuddya parlamentariyi ta posadovi osobi prinosyat jomu prisyagu na virnist Velicheznu rol vidigravav prezident u zakonodavchomu procesi v yakomu brali uchast Derzhavna rada Zakonodavchij korpus i Senat Prezident progoloshuvav stan oblogi vidavav dekreti i zatverdzhuvav zakoni Oficijne progoloshennya 2 grudnya 1852 roku Drugoyi imperiyi oznachalo vstanovlennya bonapartizmu monarhichnogo rezhimu yakij harakterizuvavsya shirokim vikoristannyam u derzhavno politichnomu zhitti armiyi policiyi byurokratichnogo chinovnictva cerkovnogo aparatu z metoyu pridushennya revolyucijnogo ruhu narodnih mas PosilannyaVse dlya istorika 29 listopada 2011 u Wayback Machine DzherelaBerdichevskij Ya M Shupak I Ya Morozova L V Vsesvitnya istoriya pidruch dlya 9 kl zagalnoosvit navch zakladiv Zaporizhzhya Prem yer 2009 320 s il karti ISBN 966 685 193 8