Бе́ршадь — місто в Україні, яке знаходиться у Вінницькій області. Розташоване на берегах річки Дохна (басейн Південного Бугу). Входить до Гайсинського району. До 2020 був адміністративним центром Бершадського району.
Бершадь | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Неоготичний костел-каплиця, що зберігся від палацу Петра Мошинського. Останній було закладено над ставом р. Дохни у 1819 році. Архітектор Любовидзький | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Вінницька область | ||||||||
Район | Гайсинський район | ||||||||
Громада | Бершадська міська громада | ||||||||
Код КОАТУУ: | 0520410100 | ||||||||
Засноване | — | ||||||||
Перша згадка | 1459 (565 років) | ||||||||
Населення | ▼ 12 205 (01.01.2022) | ||||||||
Площа | 7.1 км² | ||||||||
Густота населення | 1836.2 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 24400-24404 | ||||||||
Телефонний код | +380-4352 | ||||||||
Координати | 48°22′22″ пн. ш. 29°31′57″ сх. д. / 48.37278° пн. ш. 29.53250° сх. д.Координати: 48°22′22″ пн. ш. 29°31′57″ сх. д. / 48.37278° пн. ш. 29.53250° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 171 м | ||||||||
Водойма | р. Дохна, Берладинка | ||||||||
Назва мешканців | бе́ршадець бе́ршадка бе́ршадці | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Бершадь | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 122 км | ||||||||
- автошляхами | 160 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 239 км | ||||||||
- автошляхами | 284 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 24400, Вінницька обл., Бершадський район, м. Бершадь, вул. Героїв України, 15 | ||||||||
Вебсторінка | Бершадська міська територіальна громада | ||||||||
Міський голова | Драган Віталій Григорович | ||||||||
Бершадь у Вікісховищі
|
Назва міста
Дехто вважає, що назва походить від тюркського «брег» — охорона, інші що назва походить від татарського «береш» — бій, битва. І в цих поясненнях є велика частка ймовірності, адже річка Дохна, на якій розміщена Бершадь, була кордоном між Україною і Кримським ханством.
Існує легенда про дочку воєводи — Бершади, яка очолила захист міста від татар. Існує й таке пояснення — назва походить від прізвища німця — Бернша, який першим почав забудову поселення.
Населення
13,3 тис. осіб (перепис 2001 року), у 1990 році було 14,2 тис. мешканців.
Національний склад
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 89,29% |
росіяни | 8,98% |
євреї | 0,61% |
молдовани | 0,33% |
білоруси | 0,17% |
вірмени | 0,15% |
поляки | 0,12% |
роми | 0,10% |
інші/не вказали | 0,25% |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 11 979 | 90,89% |
Російська | 1 123 | 8,52% |
Румунська | 26 | 0,20% |
Єврейська | 21 | 0,16% |
Вірменська | 13 | 0,10% |
Білоруська | 5 | 0,04% |
Угорська | 2 | 0,01% |
Болгарська | 1 | 0,01% |
Гагаузька | 1 | 0.01% |
Інші/Не вказали | 8 | 0,06% |
Разом | 13 179 | 100% |
Єврейська громада
У 1765 році в Бершаді жило 438 євреїв, в 1787 році — 650, в 1818 році — 3370, в 1897 році — 6603 (74,3 % від всього населення), в 1910 році — 7400 (60,7 %), в 1939 році — 4271 (74 %), в 1959 році — близько 2,2 тис. , в 1970 році — близько 1,8 тис. (15,8 %); в 1979 році — близько 1,5 тис. (11,9 %). Громада постраждала під час більшовицької революції і громадянської війни від усіх боків конфлікту, німецько-радянської війни від німецьких військ та їх посібників. У 1990-ті роки більшість євреїв емігрувала до Ізраїлю і США. У 1998 в Бершаді жило 180 євреїв, в 2001 році — 70.
Історичні місцевості у складі Бершаді
- Піско-Бершадь, або Піски Бершадські — територія на правому березі річки Дохни, де зараз розміщені пасажирський автопарк, пивокомбінат, завод продтоварів, «Агромаш».
- Пилипонівка — старообрядницьке село, засноване 1797 року. Зараз правий бік вулиці Покровської.
- Бершадський Тартак — хутір що виник наприкінці XVIII століття. В 1957 році включене до Бершаді, зараз це вулиця Маяковського.
- Жорняки — поселення що виникло у кінці XVIII — на початку XIX століття, з 1957 року входять до складу Бершаді.
- Колосіївка увійшла складу Бершаді до Другої Світової війни, розташовувалась по нинішній вулиці Ярослава Мудрого.
- однойменне село Бершадь — західні окраїни міста на місці нинішніх вулиць Ніколаєнка, 8 Березня, Коцюбинського, Будкевича, Юрія Коваленка до межі з Бирлівкою. 5 травня 1965 року село об'єднано із смт Бершадь.
Історія
Цей розділ містить текст, що не відповідає . (червень 2011) |
Поблизу міста виявлено пам'ятку трипільської культури.
В центрі міста розташовані костел і синагога — пам'ятки архітектури XVIII ст. До них можна віднести найстарший в Україні цукровий завод, побудований в 1827 на р. Бершадь. Він внесений до Реєстру історичних міст України.
Велике князівство Литовське
Місто Бершадь відоме з 1459 року як фортеця з шестиметровим валом на південному кордоні Литовського князівства.
В середині XIV ст. Поділля було самостійним князівством, на чолі якого стояла родина князів Коріатовичів. Брати Юрій, Олександр, Костянтин та Федір вдало лавірували між сильними сусідами — Литвою, Волинню і Польщею, орієнтуючись більше на останню. Згодом, литовський князь Вітовт, зосереджуючи усі сили проти Польщі, наділив подільськими землями іншого представника з когорти Гедиміновичів — Корибута-Дмитра Ольгердовича, сина славнозвісного Ольгерда. Якщо це так, то князь Корибут є родоначальником відомих у нашому краї династій Збаразьких та Вишневецьких. Надалі литовська влада зміцнює свої позиції у Східному Поділлі, будуючи ряд нових укріплень, у тому числі в Літині, Могильові, Теплику, Бершаді.
За місцевою традицією часом появи Бершаді вважають 1459 рік. Ця дата умовна, адже підтвердження її архівними даними допоки не відоме. Можна лише стверджувати, що розташування Бершаді свідчить на користь досить раннього існування тут поселення та зведення литовської фортеці. До речі, час, про який говоримо, був досить сприятливим для просування цивілізованого життя в степи між Дніпром і Дністром.
Однак, на рубежі XV—XVI ст. майже всі українські землі були спустошені кримськими татарами. Залишатися жити на татарському порубіжжі могли тільки відчайдухи, які й започаткували нову військово-господарську корпорацію — козацтво.
Річ Посполита (1569—1648)
В 1569 р. Литва та Польща об'єдналися, що сприяло потужній хвилі шляхетської і селянської колонізації краю.
Протягом XVI ст. у Європі різко зросло споживання. Землевласники відреагували оперативно й почали на Брацлавщині випасати худобу на експорт, створювати фільварки, розвивати селітряну промисловість, потрібну для виробництва пороху. Отже, саме власники великих і малих маєтностей мали вирішальний позитивний вплив на розвиток краю. З часом найбільшими землевласниками тут стали князі Збаразькі.
Тільки на Брацлавщині їх володіння обіймали Прилуцький ключ та територію від Погребища до Бершаді, від Ладижина до Немирова.
Можна припустити, що Бершадь та ряд сусідніх із нею волостей потрапили до Збаразьких десь на самому кінці XVI ст. Відомо, що осадчий Збаразького Василь Босий поставив у Бершаді фортецю, яка згодом стала гніздом місцевого козацтва.
Цікаво, що сеймовою ухвалою 1609 р. за значні заслуги перед короною польський магнат Валенти-Александр Калиновський отримав Уманщину. Тож володіння двох знаних родин стикалися саме на Бершадщині, імовірно вздовж річки Південний Буг.
По смерті Єжи Збаразького, пінського старости, королівського кравчого, краківського каштеляна, останнього з роду, вся власність Збаразьких переходить до його тітки Маруші Загоровської, а від неї — до доньки Анни, дружини Костянтина Вишневецького, воєводи руського. Отже, маєтності, у тому числі й Бершадська волость, потрапили до рук Вишневецьких.
Іван Франко, говорячи про фатальну помилку поляків, зауважував, що Варшава сама ж надсилала коронні війська для знищення козацтва, яке було одним природним захисником кордонів польської та української земель від татар й, відповідно, повинно було бути самим вірним союзником Польщі.
За посилення кордону якраз виступали брати Збаразькі, але марно. «Битися зараз треба, а не просити», — говорили вони. Їхню позицію можна зрозуміти, адже володіння родини на Брацлавщині безпосередньо виходили до небезпечних південних рубежів. Як відомо, кордон із Туреччиною проходив тоді по річці Саврань. Тобто Бершадь була прикордонною фортецею.
В 1617 р. Річ Посполита опинилася перед загрозою з боку османів, які вислали в Україну свого найкращого полководця Іскендер-пашу. Був укладений , за яким польська сторона брала на себе зобов'язання платити данину татарам, не втручатися у справи Молдавії, Трансільванії та Валахії, заборонити козакам виходити в Чорне море, зруйнувати прикордонні козацькі фортеці Бершадь і Рашків, а Хотин відали Османам.
Про сумні події 1617 р. розповідає І. Франко у статті «Спалення Бершаді». Під час польсько-турецьких переговорів у Буші турки скаржилися: здобувши через свою енергію у всяких ділах становище старшини в Бершаді, Василь Босий призвичаїв міщан до того, що вони відти почали робити часті напади. Недовго перед тим, наприклад, Босий, узявши в полон свояка одного із турецьких воєвод, демонстративно тримав його в кайданах. Посланці султана Ахмеда скаржилися на зухвальства козаків і виставляли давні і нові шкоди. Під цим приводом вони домагалися знищення містечок, що були осідками козаків. Поляки опиралися вимозі знищити стільки важливих фортець. І тоді турки виголосили ультиматум султана, що коли поляки не згодяться зруйнувати свого містечка Бершаді, розташованого над річкою Аскіякою, прозваною Малим Дніпром, їм велено зірвати переговори. Гонорова шляхта зметикувала, «що легше дійти до миру через шкоду, ніж через війну». Поляки лише остерігалися, щоб цьому не спротивилися князі Збаразькі, яким належало містечко. Одначе все залагодив великий коронний гетьман Жолкевський. Він домовився із Єжи Збаразьким, котрий на той час перебував зі своїми вояками у розташуванні гетьманських військ. Останній великодушно відступив Бершадь. Тим більше, що після козацького нападу на його маєтки у 1613 р. старший Збаразький став противником козацтва.
Напередодні нищення Бершаді козаків терміново послали у похід, начебто перейняти орду. Тоді посланець князя на прізвище Пясковський прибув з польським загоном до Бершаді. Повідомивши міщан, що їм загрожує напад ворогів, він схилив їх до того, аби схоронилися в безпечніше місце. Сам же, не гаючи часу, велів кільком посвяченим у таємницю людям підпалити містечко.
Усі міста того часу, як твердив подорожній Павло Алепський, були укріплені. Вони мали вал з дерев'яним частоколом для відбиття атак кінноти, а другий вал — «замок» — мав, звичайно, подвійний ряд укріплень з рівчаком поміж ними. Рештки старих земельних валів-укріплень зберігалися у Бершаді довгий час й, навіть, потрапили до міського герба 1796 року, а також до сучасного герба. Ще у середині минулого століття про наявність валів свідчили спеціалісти, які вели паспортизацію пам'яток історії та культури. Зараз у переліку таких пам'яток району бершадські вали не значаться. Місцеві краєзнавці вказують на правий берег річки Дохно в межах сучасного міського автовокзалу та підприємства «Агромаш», де розташовують козацьку фортецю.
Після подій 1617 р. краківський літописець Петрицій оповідає, що
козаки, розлючені, не лише до порту і найближчих приморських, а й до внутрішніх міст і сіл турецьких стали проникати, облягати й руйнувати |
. Отже, бершадські козаки не знали про замисел шляхти й були впевнені, що місто спалили турки.
Мешканці Бершаді були переведені на лівий берег Дохни, де засновано нове містечко. До нього прибуло багато євреїв, які займалися торгівлею, ремісництвом та корчмарством. В історії Бершаді започатковувався етап — становлення торговельно-ремісничого містечка, яким воно й залишилося до XX століття.
Історія міста пов'язана з іменем героя Визвольної війни 1648—1657 рр. М.Кривоноса. Здавна місто вважалось форпостом, який захищав Поділля від турецьких та татарських завойовників. Про це нагадують оборонні вали.
Гетьманщина
В 1648 році Бершадь стала сотенним містом Уманського полку Козаки полку брали участь у військових діях проти влади Польщі. Бершадь розташована за 35 км від місця історичної битви Богдана Хмельницького під Батогом.
Річ Посполита (1667—1793)
У 1667 році Бершадь відійшла до Польщі після укладення Андрусівського миру.
1672 році місто було зруйновано військами Османської імперії. 1734 року козаки міста приєдналися до гайдамак.
Російська імперія
В 1793 відійшло до Російської імперії. В 1797 році Бершадь повітове місто Подільської губернії, а з 1804 року Бершадь містечко Ольгопільського повіту.
Бершадський палац
Петро Мошинський в 1819 заклав в Бершаді свою головну резиденцію і вибудував в Бершаді над ставом р. Дохни класичний палац. Палац був перебудований архітектором Любовидзьким в стилі «флорентійський ампир». Палац оточував рів, через який до палацу був перекинутий міст. В палаці була величезна бібліотека з архівами. Посередині парку знаходилася неоготська каплиця з гробами Мошинських та Юревичів. Декорації в каплиці були виконані італійцями. За каплицею на березі ставка знаходилися два білі сфінкси з лавами. На стави плавали багато лебедів. Краєвид місцевості над річкою Дохна малював Наполеон Орда. Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку Бершадської волості Ольгопільського повіту Подольської губернії мешкало 3354 особи, налічувалось 423 дворових господарства, існували 3 православні церкви, католицька каплиця, 2 синагоги, 7 єврейських молитовних будинків, молитовний будинок розкольників, 6 постоялих дворів, 14 постоялих будинків, 145 лавок, базари по п'ятницях та неділях, 4 водяних і вітряних млини, черепичний та винокурний заводи. За 4 версти — з 4 православними церквами, богодільнею та ремесленим училищем. За 16 верст — винокурний завод. За 15 верст — бурякоцукровий завод.
Під час першої російської революції у 1906 році робітники цукрового заводу створили заводський комітет. Його члени взяли участь у роботі з'їзду представників робітників цукрових заводів Ольгопільського повіту, який відбувся у серпні 1917 року. З'їзд створив районний комітет профспілки трудящих цукрових заводів з постійним місцем перебуванням в місті.
Визвольні змагання українців 1917—1921 років
Під час громадянської війни влада переходила з рук в руки. В серпні 1918 року тут було проголошено радянську владу. На протибільшовицькому фронті 16 січня 1920 р. Другий корпус УГА просувався в напрямку на Бершадь. По оголошенні створення ЧУГА Другий корпус УГА займав позиції в районі міста.
Перший радянський період
1922 року Бершадь стала центром Ольгопільського повіту. В 1923 році в місті були створені сільськогосподарські артілі «Колос» і «Серп».
В Другу світову війну Бершадь двічі ставала ареною бойових дій. 29 липня 1941 року Бершадь була зайнята частинами І-го угорського корпусу (командувач Бела Міклош), які в ході наступу по лінії Тульчин-Тростянець-Бершадь відбили контратаку радянських військ під Гордієвкою і зупинились в Бершаді на відпочинок. Згодом Бершадь ввійшла до складу Трансністрії — румунської окупаційної зони в Україні. Окупаційна влада влаштувала єврейське гетто, де тримала євреїв міста, а також привезених з Бессарабії і Буковини. Багато мешканців ґетта загинуло від голоду і хвороб або вбито. В другий раз фронт пройшов через Бершадь 14 березня 1944 року, коли вона була визволена військами Другого Українського фронту радянської армії.
Новітня історія
Преосвященний Михаїл, єпископ Вінницький і Брацлавський, 27 серпня 2015 року у Бершаді звершив чин заснування храму на честь Покрови Пресвятої Богородиці.
Промисловість
Спиртовий комбінат(побудований в 1851 р.), заводи сухого молока та металевих виробів, меблева та швейна фабрики. Електротехнічний завод, цегельний завод, завод продтоварів, харчові підприємства.
1827 році в Бершаді був побудований перший в Україні цукровий завод. І довгий час Бершадь славилася своїм цукром, а Бершадський район називали «цукровим Донбасом». Нині завод вже не виробляє цукор, у приміщенні заводу налагодили виробництво будівельних блоків із газобетону.
Транспортне сполучення
У місті Бершадь діє автовокзал. Також можна скористатися залізницею.
У передмісті Бершаді розташована однойменна залізнична станція вузькоколійної залізниці Голованівськ-Гайворон-Рудниця.
Від ст. Гайворон відправляються приміські вузькоколійні дизель-поїзди Гайворон-Рудниця, роблячи зупинки: Передбужжя, 5 км, Піонер, Осіївка, Устя, Кириївка, станція Бершадь, Яланець, Каташин, Дохно, Куренівка, Щербакове, Нефар.
На ст. Рудниця можлива пересадка на приміські поїзди до ст. Одеса (через Попелюхи, Кодиму, Котовськ, Роздільну I), до ст. Вапнярка (через Крижопіль) та пасажирські поїзди.
Після прибуття в Гайворон частина поїздів далі йде на Голованівськ. На ст. Голованівськ здійснюється пересадка на приміський поїзд (уже широкої колії) до ст. Помічна (через Йосипівку, Підгородну, Первомайськ).
Відомі люди
Народилися
- (1971 р. н.) — український громадський діяч, меценат, артменеджер та митець, відомий під творчим псевдонімом VarrIng.
- Березенко Валентина Сергіївна (* 1962) — вчена в галузі медицини (дитяча гастроентерологія та дитяча гепатологія). Доктор медичних наук, професор.
- (рабин Рефаель з міста Бершадь; пом. 1827) — цадик, (похований) у Таращі.
- Гейзер Матвій Мойсейович (1940—2018) — російський журналіст, літератор, публіцист та театрознавець, заслужений вчитель Російської Федерації, доктор філологічних наук.
- Дремлюх В'ячеслав Анатолійович (1991—2014) — військовослужбовець 7-го полку армійської авіації (Сухопутні війська Збройних Сил України). Загинув під Іловайськом.
- Коваленко Юрій Вікторович (1977—2014) — підполковник Збройних сил України, Герой України.
- Красіленко Володимир Андрійович (1931 р. н.) — український поет-сатирик.
- Матвієнко Анатолій Сергійович (1953—2020) — український політик.
- Прушковський Вітольд (1846—1896) — польський живописець і рисувальник.
- Райзін Яків Григорович — графік.
- Ставнійчук Марина Іванівна (1965 р. н.) — заслужений юрист України.
- Фішер Рафаїл Ісакович — графік.
- Фоменко Олександра Миколаївна (1923—2007) — народна артистка УРСР.
- Шварцман Роман Маркович (1936 р. н.) — голова Одеської регіональної асоціації євреїв — колишніх в'язнів гетто і нацистських концтаборів.
Структура місцевого самоврядування
Головною посадовою особою територіальної громади міста Бершадь є міський голова, який обирається територіальною громадою строком на п'ять років і здійснює свої повноваження на постійній основі. Міський голова очолює виконавчий комітет Бершадської міської ради, головує на засіданнях ради і є підзвітним та відповідальним перед міською радою. До міської ради обирається 34 депутати за системою відкритих партійних списків. Рада формує постійні та тимчасові депутатські комісії, погоджує кандидатів на посаду заступника міського голови. Обирає за поданням міського голови секретаря ради та членів виконавчого комітету. До складу виконкому входять 36 членів серед яких голова міської ради, секретар ради, керуючий справами (секретар виконкому) та заступники голови працюють на постійній основі.
Пам'ятки
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Дуб-велетень
Галерея
- Районна бібліотека
- Центральний парк
- Музична школа
- Єврейський будинок
- Бершадський палац
Див. також
Примітки
- Бершадь // Український радянський енциклопедичний словник — Киев: Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1988. — Т. Том 1. — С. 178.
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- В. О. Горпинич. Назви мешканців в українській мові, — К., Головне видавництво видавничого об'єднання «Вища школа», 1979, стор. 124
- . irp.vn.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
- Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- Районна газета «Бершадський край»
- Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1965 — № 22 — с. 432.
- Заєць I. Трипільська культура на Поділлі. — Вінниця, 2001. — 184 с.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Єпископ Михаїл звершив чин заснування храму на честь Покрови Пресвятої Богородиці у м. Бершадь. Архівовано
Література
- А.Р. Локаєнко, О.О. Хижук. Бе́ршадь // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.139-149
Посилання
- сайт м. Бершадь та Бершадського району Вінницької області [ 2 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Розклад руху вузькоколійних приміських поїздів [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Бершадської міської ради [ 23 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Портал Бершадського району сайт Бершадь [ 1 травня 2011 у Wayback Machine.]
- сайт Бершадського медичного коледжу [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Облікова картка[недоступне посилання з червня 2019]
- Бершадь — Прогноз погоди [ 27 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Бершадь // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Стаття Бершадь Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [ 5 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- Паламарчук Є. П. Бершадь: путівник [ 10 жовтня 2019 у Wayback Machine.] / Є. П. Паламарчук. — О.: Маяк, 1978. — 71 с. : ілюстр.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Be rshad misto v Ukrayini yake znahoditsya u Vinnickij oblasti Roztashovane na beregah richki Dohna basejn Pivdennogo Bugu Vhodit do Gajsinskogo rajonu Do 2020 buv administrativnim centrom Bershadskogo rajonu Bershad Gerb Bershadi Prapor Bershadi Neogotichnij kostel kaplicya sho zberigsya vid palacu Petra Moshinskogo Ostannij bulo zakladeno nad stavom r Dohni u 1819 roci Arhitektor Lyubovidzkij Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Gajsinskij rajon Gromada Bershadska miska gromada Kod KOATUU 0520410100 Zasnovane Persha zgadka 1459 565 rokiv Naselennya 12 205 01 01 2022 Plosha 7 1 km Gustota naselennya 1836 2 osib km Poshtovi indeksi 24400 24404 Telefonnij kod 380 4352 Koordinati 48 22 22 pn sh 29 31 57 sh d 48 37278 pn sh 29 53250 sh d 48 37278 29 53250 Koordinati 48 22 22 pn sh 29 31 57 sh d 48 37278 pn sh 29 53250 sh d 48 37278 29 53250 Visota nad rivnem morya 171 m Vodojma r Dohna Berladinka Nazva meshkanciv be rshadec be rshadka be rshadci Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Bershad Do obl resp centru fizichna 122 km avtoshlyahami 160 km Do Kiyeva fizichna 239 km avtoshlyahami 284 km Miska vlada Adresa 24400 Vinnicka obl Bershadskij rajon m Bershad vul Geroyiv Ukrayini 15 Vebstorinka Bershadska miska teritorialna gromada Miskij golova Dragan Vitalij Grigorovich Bershad u Vikishovishi Karta Bershad BershadNazva mistaDehto vvazhaye sho nazva pohodit vid tyurkskogo breg ohorona inshi sho nazva pohodit vid tatarskogo beresh bij bitva I v cih poyasnennyah ye velika chastka jmovirnosti adzhe richka Dohna na yakij rozmishena Bershad bula kordonom mizh Ukrayinoyu i Krimskim hanstvom Isnuye legenda pro dochku voyevodi Bershadi yaka ocholila zahist mista vid tatar Isnuye j take poyasnennya nazva pohodit vid prizvisha nimcya Bernsha yakij pershim pochav zabudovu poselennya Naselennya13 3 tis osib perepis 2001 roku u 1990 roci bulo 14 2 tis meshkanciv Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 89 29 rosiyani 8 98 yevreyi 0 61 moldovani 0 33 bilorusi 0 17 virmeni 0 15 polyaki 0 12 romi 0 10 inshi ne vkazali 0 25 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 11 979 90 89 Rosijska 1 123 8 52 Rumunska 26 0 20 Yevrejska 21 0 16 Virmenska 13 0 10 Biloruska 5 0 04 Ugorska 2 0 01 Bolgarska 1 0 01 Gagauzka 1 0 01 Inshi Ne vkazali 8 0 06 Razom 13 179 100 Yevrejska gromada U 1765 roci v Bershadi zhilo 438 yevreyiv v 1787 roci 650 v 1818 roci 3370 v 1897 roci 6603 74 3 vid vsogo naselennya v 1910 roci 7400 60 7 v 1939 roci 4271 74 v 1959 roci blizko 2 2 tis v 1970 roci blizko 1 8 tis 15 8 v 1979 roci blizko 1 5 tis 11 9 Gromada postrazhdala pid chas bilshovickoyi revolyuciyi i gromadyanskoyi vijni vid usih bokiv konfliktu nimecko radyanskoyi vijni vid nimeckih vijsk ta yih posibnikiv U 1990 ti roki bilshist yevreyiv emigruvala do Izrayilyu i SShA U 1998 v Bershadi zhilo 180 yevreyiv v 2001 roci 70 Istorichni miscevosti u skladi BershadiPisko Bershad abo Piski Bershadski teritoriya na pravomu berezi richki Dohni de zaraz rozmisheni pasazhirskij avtopark pivokombinat zavod prodtovariv Agromash Piliponivka staroobryadnicke selo zasnovane 1797 roku Zaraz pravij bik vulici Pokrovskoyi Bershadskij Tartak hutir sho vinik naprikinci XVIII stolittya V 1957 roci vklyuchene do Bershadi zaraz ce vulicya Mayakovskogo Zhornyaki poselennya sho viniklo u kinci XVIII na pochatku XIX stolittya z 1957 roku vhodyat do skladu Bershadi Kolosiyivka uvijshla skladu Bershadi do Drugoyi Svitovoyi vijni roztashovuvalas po ninishnij vulici Yaroslava Mudrogo odnojmenne selo Bershad zahidni okrayini mista na misci ninishnih vulic Nikolayenka 8 Bereznya Kocyubinskogo Budkevicha Yuriya Kovalenka do mezhi z Birlivkoyu 5 travnya 1965 roku selo ob yednano iz smt Bershad IstoriyaCej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2011 Poblizu mista viyavleno pam yatku tripilskoyi kulturi V centri mista roztashovani kostel i sinagoga pam yatki arhitekturi XVIII st Do nih mozhna vidnesti najstarshij v Ukrayini cukrovij zavod pobudovanij v 1827 na r Bershad Vin vnesenij do Reyestru istorichnih mist Ukrayini Velike knyazivstvo Litovske Misto Bershad vidome z 1459 roku yak fortecya z shestimetrovim valom na pivdennomu kordoni Litovskogo knyazivstva V seredini XIV st Podillya bulo samostijnim knyazivstvom na choli yakogo stoyala rodina knyaziv Koriatovichiv Brati Yurij Oleksandr Kostyantin ta Fedir vdalo laviruvali mizh silnimi susidami Litvoyu Volinnyu i Polsheyu oriyentuyuchis bilshe na ostannyu Zgodom litovskij knyaz Vitovt zoseredzhuyuchi usi sili proti Polshi nadiliv podilskimi zemlyami inshogo predstavnika z kogorti Gediminovichiv Koributa Dmitra Olgerdovicha sina slavnozvisnogo Olgerda Yaksho ce tak to knyaz Koribut ye rodonachalnikom vidomih u nashomu krayi dinastij Zbarazkih ta Vishneveckih Nadali litovska vlada zmicnyuye svoyi poziciyi u Shidnomu Podilli buduyuchi ryad novih ukriplen u tomu chisli v Litini Mogilovi Tepliku Bershadi Za miscevoyu tradiciyeyu chasom poyavi Bershadi vvazhayut 1459 rik Cya data umovna adzhe pidtverdzhennya yiyi arhivnimi danimi dopoki ne vidome Mozhna lishe stverdzhuvati sho roztashuvannya Bershadi svidchit na korist dosit rannogo isnuvannya tut poselennya ta zvedennya litovskoyi forteci Do rechi chas pro yakij govorimo buv dosit spriyatlivim dlya prosuvannya civilizovanogo zhittya v stepi mizh Dniprom i Dnistrom Odnak na rubezhi XV XVI st majzhe vsi ukrayinski zemli buli spustosheni krimskimi tatarami Zalishatisya zhiti na tatarskomu porubizhzhi mogli tilki vidchajduhi yaki j zapochatkuvali novu vijskovo gospodarsku korporaciyu kozactvo Rich Pospolita 1569 1648 V 1569 r Litva ta Polsha ob yednalisya sho spriyalo potuzhnij hvili shlyahetskoyi i selyanskoyi kolonizaciyi krayu Protyagom XVI st u Yevropi rizko zroslo spozhivannya Zemlevlasniki vidreaguvali operativno j pochali na Braclavshini vipasati hudobu na eksport stvoryuvati filvarki rozvivati selitryanu promislovist potribnu dlya virobnictva porohu Otzhe same vlasniki velikih i malih mayetnostej mali virishalnij pozitivnij vpliv na rozvitok krayu Z chasom najbilshimi zemlevlasnikami tut stali knyazi Zbarazki Tilki na Braclavshini yih volodinnya obijmali Priluckij klyuch ta teritoriyu vid Pogrebisha do Bershadi vid Ladizhina do Nemirova Mozhna pripustiti sho Bershad ta ryad susidnih iz neyu volostej potrapili do Zbarazkih des na samomu kinci XVI st Vidomo sho osadchij Zbarazkogo Vasil Bosij postaviv u Bershadi fortecyu yaka zgodom stala gnizdom miscevogo kozactva Cikavo sho sejmovoyu uhvaloyu 1609 r za znachni zaslugi pered koronoyu polskij magnat Valenti Aleksandr Kalinovskij otrimav Umanshinu Tozh volodinnya dvoh znanih rodin stikalisya same na Bershadshini imovirno vzdovzh richki Pivdennij Bug Po smerti Yezhi Zbarazkogo pinskogo starosti korolivskogo kravchogo krakivskogo kashtelyana ostannogo z rodu vsya vlasnist Zbarazkih perehodit do jogo titki Marushi Zagorovskoyi a vid neyi do donki Anni druzhini Kostyantina Vishneveckogo voyevodi ruskogo Otzhe mayetnosti u tomu chisli j Bershadska volost potrapili do ruk Vishneveckih Mala sinagoga Bershad Ivan Franko govoryachi pro fatalnu pomilku polyakiv zauvazhuvav sho Varshava sama zh nadsilala koronni vijska dlya znishennya kozactva yake bulo odnim prirodnim zahisnikom kordoniv polskoyi ta ukrayinskoyi zemel vid tatar j vidpovidno povinno bulo buti samim virnim soyuznikom Polshi Za posilennya kordonu yakraz vistupali brati Zbarazki ale marno Bitisya zaraz treba a ne prositi govorili voni Yihnyu poziciyu mozhna zrozumiti adzhe volodinnya rodini na Braclavshini bezposeredno vihodili do nebezpechnih pivdennih rubezhiv Yak vidomo kordon iz Turechchinoyu prohodiv todi po richci Savran Tobto Bershad bula prikordonnoyu forteceyu V 1617 r Rich Pospolita opinilasya pered zagrozoyu z boku osmaniv yaki vislali v Ukrayinu svogo najkrashogo polkovodcya Iskender pashu Buv ukladenij za yakim polska storona brala na sebe zobov yazannya platiti daninu tataram ne vtruchatisya u spravi Moldaviyi Transilvaniyi ta Valahiyi zaboroniti kozakam vihoditi v Chorne more zrujnuvati prikordonni kozacki forteci Bershad i Rashkiv a Hotin vidali Osmanam Pro sumni podiyi 1617 r rozpovidaye I Franko u statti Spalennya Bershadi Pid chas polsko tureckih peregovoriv u Bushi turki skarzhilisya zdobuvshi cherez svoyu energiyu u vsyakih dilah stanovishe starshini v Bershadi Vasil Bosij prizvichayiv mishan do togo sho voni vidti pochali robiti chasti napadi Nedovgo pered tim napriklad Bosij uzyavshi v polon svoyaka odnogo iz tureckih voyevod demonstrativno trimav jogo v kajdanah Poslanci sultana Ahmeda skarzhilisya na zuhvalstva kozakiv i vistavlyali davni i novi shkodi Pid cim privodom voni domagalisya znishennya mistechok sho buli osidkami kozakiv Polyaki opiralisya vimozi znishiti stilki vazhlivih fortec I todi turki vigolosili ultimatum sultana sho koli polyaki ne zgodyatsya zrujnuvati svogo mistechka Bershadi roztashovanogo nad richkoyu Askiyakoyu prozvanoyu Malim Dniprom yim veleno zirvati peregovori Gonorova shlyahta zmetikuvala sho legshe dijti do miru cherez shkodu nizh cherez vijnu Polyaki lishe osterigalisya shob comu ne sprotivilisya knyazi Zbarazki yakim nalezhalo mistechko Odnache vse zalagodiv velikij koronnij getman Zholkevskij Vin domovivsya iz Yezhi Zbarazkim kotrij na toj chas perebuvav zi svoyimi voyakami u roztashuvanni getmanskih vijsk Ostannij velikodushno vidstupiv Bershad Tim bilshe sho pislya kozackogo napadu na jogo mayetki u 1613 r starshij Zbarazkij stav protivnikom kozactva Naperedodni nishennya Bershadi kozakiv terminovo poslali u pohid nachebto perejnyati ordu Todi poslanec knyazya na prizvishe Pyaskovskij pribuv z polskim zagonom do Bershadi Povidomivshi mishan sho yim zagrozhuye napad vorogiv vin shiliv yih do togo abi shoronilisya v bezpechnishe misce Sam zhe ne gayuchi chasu veliv kilkom posvyachenim u tayemnicyu lyudyam pidpaliti mistechko Usi mista togo chasu yak tverdiv podorozhnij Pavlo Alepskij buli ukripleni Voni mali val z derev yanim chastokolom dlya vidbittya atak kinnoti a drugij val zamok mav zvichajno podvijnij ryad ukriplen z rivchakom pomizh nimi Reshtki starih zemelnih valiv ukriplen zberigalisya u Bershadi dovgij chas j navit potrapili do miskogo gerba 1796 roku a takozh do suchasnogo gerba She u seredini minulogo stolittya pro nayavnist valiv svidchili specialisti yaki veli pasportizaciyu pam yatok istoriyi ta kulturi Zaraz u pereliku takih pam yatok rajonu bershadski vali ne znachatsya Miscevi krayeznavci vkazuyut na pravij bereg richki Dohno v mezhah suchasnogo miskogo avtovokzalu ta pidpriyemstva Agromash de roztashovuyut kozacku fortecyu Pislya podij 1617 r krakivskij litopisec Petricij opovidaye sho kozaki rozlyucheni ne lishe do portu i najblizhchih primorskih a j do vnutrishnih mist i sil tureckih stali pronikati oblyagati j rujnuvati Otzhe bershadski kozaki ne znali pro zamisel shlyahti j buli vpevneni sho misto spalili turki Meshkanci Bershadi buli perevedeni na livij bereg Dohni de zasnovano nove mistechko Do nogo pribulo bagato yevreyiv yaki zajmalisya torgivleyu remisnictvom ta korchmarstvom V istoriyi Bershadi zapochatkovuvavsya etap stanovlennya torgovelno remisnichogo mistechka yakim vono j zalishilosya do XX stolittya Istoriya mista pov yazana z imenem geroya Vizvolnoyi vijni 1648 1657 rr M Krivonosa Zdavna misto vvazhalos forpostom yakij zahishav Podillya vid tureckih ta tatarskih zavojovnikiv Pro ce nagaduyut oboronni vali Getmanshina V 1648 roci Bershad stala sotennim mistom Umanskogo polku Kozaki polku brali uchast u vijskovih diyah proti vladi Polshi Bershad roztashovana za 35 km vid miscya istorichnoyi bitvi Bogdana Hmelnickogo pid Batogom Rich Pospolita 1667 1793 Bershad na mapi Zigmunda Gerstmana U 1667 roci Bershad vidijshla do Polshi pislya ukladennya Andrusivskogo miru 1672 roci misto bulo zrujnovano vijskami Osmanskoyi imperiyi 1734 roku kozaki mista priyednalisya do gajdamak Rosijska imperiya V 1793 vidijshlo do Rosijskoyi imperiyi V 1797 roci Bershad povitove misto Podilskoyi guberniyi a z 1804 roku Bershad mistechko Olgopilskogo povitu Bershadskij palac Dokladnishe Bershadskij palac Petro Moshinskij v 1819 zaklav v Bershadi svoyu golovnu rezidenciyu i vibuduvav v Bershadi nad stavom r Dohni klasichnij palac Palac buv perebudovanij arhitektorom Lyubovidzkim v stili florentijskij ampir Palac otochuvav riv cherez yakij do palacu buv perekinutij mist V palaci bula velichezna biblioteka z arhivami Poseredini parku znahodilasya neogotska kaplicya z grobami Moshinskih ta Yurevichiv Dekoraciyi v kaplici buli vikonani italijcyami Za kapliceyu na berezi stavka znahodilisya dva bili sfinksi z lavami Na stavi plavali bagato lebediv Krayevid miscevosti nad richkoyu Dohna malyuvav Napoleon Orda Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu mistechku Bershadskoyi volosti Olgopilskogo povitu Podolskoyi guberniyi meshkalo 3354 osobi nalichuvalos 423 dvorovih gospodarstva isnuvali 3 pravoslavni cerkvi katolicka kaplicya 2 sinagogi 7 yevrejskih molitovnih budinkiv molitovnij budinok rozkolnikiv 6 postoyalih dvoriv 14 postoyalih budinkiv 145 lavok bazari po p yatnicyah ta nedilyah 4 vodyanih i vitryanih mlini cherepichnij ta vinokurnij zavodi Za 4 versti z 4 pravoslavnimi cerkvami bogodilneyu ta remeslenim uchilishem Za 16 verst vinokurnij zavod Za 15 verst buryakocukrovij zavod Pid chas pershoyi rosijskoyi revolyuciyi u 1906 roci robitniki cukrovogo zavodu stvorili zavodskij komitet Jogo chleni vzyali uchast u roboti z yizdu predstavnikiv robitnikiv cukrovih zavodiv Olgopilskogo povitu yakij vidbuvsya u serpni 1917 roku Z yizd stvoriv rajonnij komitet profspilki trudyashih cukrovih zavodiv z postijnim miscem perebuvannyam v misti Vizvolni zmagannya ukrayinciv 1917 1921 rokiv Pid chas gromadyanskoyi vijni vlada perehodila z ruk v ruki V serpni 1918 roku tut bulo progolosheno radyansku vladu Na protibilshovickomu fronti 16 sichnya 1920 r Drugij korpus UGA prosuvavsya v napryamku na Bershad Po ogoloshenni stvorennya ChUGA Drugij korpus UGA zajmav poziciyi v rajoni mista Pershij radyanskij period 1922 roku Bershad stala centrom Olgopilskogo povitu V 1923 roci v misti buli stvoreni silskogospodarski artili Kolos i Serp V Drugu svitovu vijnu Bershad dvichi stavala arenoyu bojovih dij 29 lipnya 1941 roku Bershad bula zajnyata chastinami I go ugorskogo korpusu komanduvach Bela Miklosh yaki v hodi nastupu po liniyi Tulchin Trostyanec Bershad vidbili kontrataku radyanskih vijsk pid Gordiyevkoyu i zupinilis v Bershadi na vidpochinok Zgodom Bershad vvijshla do skladu Transnistriyi rumunskoyi okupacijnoyi zoni v Ukrayini Okupacijna vlada vlashtuvala yevrejske getto de trimala yevreyiv mista a takozh privezenih z Bessarabiyi i Bukovini Bagato meshkanciv getta zaginulo vid golodu i hvorob abo vbito V drugij raz front projshov cherez Bershad 14 bereznya 1944 roku koli vona bula vizvolena vijskami Drugogo Ukrayinskogo frontu radyanskoyi armiyi Novitnya istoriyaPreosvyashennij Mihayil yepiskop Vinnickij i Braclavskij 27 serpnya 2015 roku u Bershadi zvershiv chin zasnuvannya hramu na chest Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici PromislovistSpirtovij kombinat pobudovanij v 1851 r zavodi suhogo moloka ta metalevih virobiv mebleva ta shvejna fabriki Elektrotehnichnij zavod cegelnij zavod zavod prodtovariv harchovi pidpriyemstva 1827 roci v Bershadi buv pobudovanij pershij v Ukrayini cukrovij zavod I dovgij chas Bershad slavilasya svoyim cukrom a Bershadskij rajon nazivali cukrovim Donbasom Nini zavod vzhe ne viroblyaye cukor u primishenni zavodu nalagodili virobnictvo budivelnih blokiv iz gazobetonu Transportne spoluchennyaU misti Bershad diye avtovokzal Takozh mozhna skoristatisya zalizniceyu U peredmisti Bershadi roztashovana odnojmenna zaliznichna stanciya vuzkokolijnoyi zaliznici Golovanivsk Gajvoron Rudnicya Vid st Gajvoron vidpravlyayutsya primiski vuzkokolijni dizel poyizdi Gajvoron Rudnicya roblyachi zupinki Peredbuzhzhya 5 km Pioner Osiyivka Ustya Kiriyivka stanciya Bershad Yalanec Katashin Dohno Kurenivka Sherbakove Nefar Na st Rudnicya mozhliva peresadka na primiski poyizdi do st Odesa cherez Popelyuhi Kodimu Kotovsk Rozdilnu I do st Vapnyarka cherez Krizhopil ta pasazhirski poyizdi Pislya pributtya v Gajvoron chastina poyizdiv dali jde na Golovanivsk Na st Golovanivsk zdijsnyuyetsya peresadka na primiskij poyizd uzhe shirokoyi koliyi do st Pomichna cherez Josipivku Pidgorodnu Pervomajsk Vidomi lyudiNarodilisya 1971 r n ukrayinskij gromadskij diyach mecenat artmenedzher ta mitec vidomij pid tvorchim psevdonimom VarrIng Berezenko Valentina Sergiyivna 1962 vchena v galuzi medicini dityacha gastroenterologiya ta dityacha gepatologiya Doktor medichnih nauk profesor rabin Refael z mista Bershad pom 1827 cadik pohovanij u Tarashi Gejzer Matvij Mojsejovich 1940 2018 rosijskij zhurnalist literator publicist ta teatroznavec zasluzhenij vchitel Rosijskoyi Federaciyi doktor filologichnih nauk Dremlyuh V yacheslav Anatolijovich 1991 2014 vijskovosluzhbovec 7 go polku armijskoyi aviaciyi Suhoputni vijska Zbrojnih Sil Ukrayini Zaginuv pid Ilovajskom Kovalenko Yurij Viktorovich 1977 2014 pidpolkovnik Zbrojnih sil Ukrayini Geroj Ukrayini Krasilenko Volodimir Andrijovich 1931 r n ukrayinskij poet satirik Matviyenko Anatolij Sergijovich 1953 2020 ukrayinskij politik Prushkovskij Vitold 1846 1896 polskij zhivopisec i risuvalnik Rajzin Yakiv Grigorovich grafik Stavnijchuk Marina Ivanivna 1965 r n zasluzhenij yurist Ukrayini Fisher Rafayil Isakovich grafik Fomenko Oleksandra Mikolayivna 1923 2007 narodna artistka URSR Shvarcman Roman Markovich 1936 r n golova Odeskoyi regionalnoyi asociaciyi yevreyiv kolishnih v yazniv getto i nacistskih konctaboriv Struktura miscevogo samovryaduvannyaStruktura miscevogo samovryaduvannya mista Bershad Golovnoyu posadovoyu osoboyu teritorialnoyi gromadi mista Bershad ye miskij golova yakij obirayetsya teritorialnoyu gromadoyu strokom na p yat rokiv i zdijsnyuye svoyi povnovazhennya na postijnij osnovi Miskij golova ocholyuye vikonavchij komitet Bershadskoyi miskoyi radi golovuye na zasidannyah radi i ye pidzvitnim ta vidpovidalnim pered miskoyu radoyu Do miskoyi radi obirayetsya 34 deputati za sistemoyu vidkritih partijnih spiskiv Rada formuye postijni ta timchasovi deputatski komisiyi pogodzhuye kandidativ na posadu zastupnika miskogo golovi Obiraye za podannyam miskogo golovi sekretarya radi ta chleniv vikonavchogo komitetu Do skladu vikonkomu vhodyat 36 chleniv sered yakih golova miskoyi radi sekretar radi keruyuchij spravami sekretar vikonkomu ta zastupniki golovi pracyuyut na postijnij osnovi Pam yatkiBotanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dub veleten Yevrejske kladovisheGalereyaRajonna biblioteka Centralnij park Muzichna shkola Yevrejskij budinok Bershadskij palacDiv takozhBershadskij medichnij koledzhPrimitkiBershad Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik Kiev Glavnaya redakciya Ukrainskoj sovetskoj enciklopedii 1988 T Tom 1 S 178 d Track Q12164200d Track Q1899d Track Q4139143 Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl V O Gorpinich Nazvi meshkanciv v ukrayinskij movi K Golovne vidavnictvo vidavnichogo ob yednannya Visha shkola 1979 stor 124 irp vn ua Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 27 lyutogo 2020 Nacionalnij sklad mist Datatowel in ua ukr Procitovano 27 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Rajonna gazeta Bershadskij kraj Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1965 22 s 432 Zayec I Tripilska kultura na Podilli Vinnicya 2001 184 s Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Yepiskop Mihayil zvershiv chin zasnuvannya hramu na chest Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici u m Bershad ArhivovanoLiteraturaA R Lokayenko O O Hizhuk Be rshad Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 139 149Posilannyasajt m Bershad ta Bershadskogo rajonu Vinnickoyi oblasti 2 travnya 2012 u Wayback Machine Rozklad ruhu vuzkokolijnih primiskih poyizdiv 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Oficijnij sajt Bershadskoyi miskoyi radi 23 lipnya 2015 u Wayback Machine Portal Bershadskogo rajonu sajt Bershad 1 travnya 2011 u Wayback Machine sajt Bershadskogo medichnogo koledzhu 14 bereznya 2022 u Wayback Machine Oblikova kartka nedostupne posilannya z chervnya 2019 Bershad Prognoz pogodi 27 bereznya 2009 u Wayback Machine Bershad Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Stattya Bershad Informacijno piznavalnij portal Vinnicka oblast u skladi URSR 5 bereznya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 630 s Palamarchuk Ye P Bershad putivnik 10 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Ye P Palamarchuk O Mayak 1978 71 s ilyustr