Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кав'я́рня,кава́рня,кафе́,розм. кофе́йня (фр. café, буквально — «кава») — невеличкий заклад громадського харчування, де подають відвідувачам каву, чай, закуски тощо. До меню зазвичай включають найпопулярніші напої, відомі у всьому світі: кава натуральна, кава-капучино, кава-еспресо, кава по-східному, кава-корето тощо. У кав'ярні споживачам можуть запропонувати й інші напої, які складають альтернативу кавовим — від соків до міцних алкогольних.
| Кав'ярня | |
 | |
 | |
| Зазвичай продає | кава |
|---|---|
 Кав'ярня у Вікісховищі | |
Історія
Кав'ярні, як місце зустрічей громадськості, з'явилися у країнах Близького Сходу у XVI столітті, де чоловіки збиралися поспілкуватися, випити кави (як правило по-турецьки) або чаю, покурити кальян, також грали в шахи, нарди, чи слухали музику і розповіді оповідача.
Близький Схід
Перші кав'ярні (арабською al-maqhah), про існування яких відомо з письмових джерел, виникли у Мецці та Медині. І саме там вперше викликали невдоволення влади. Це сталося в 1511 році. За переказами, намісник Мекки Хаїр бей, дізнавшись, що відвідувачі закладів ведуть підбурливі розмови і поширюють знущальні вірші про нього, наказав закрити усі кав'ярні, спалити знайдені кавові зерна і заборонив продаж та вживання кави. Але в Каїрі, якому були підвладні «святі міста», наказ розцінили як свавільний і недочасний, та скасували.
Невдовзі більшість арабських країн були приєднані до Османської імперії. Султан Сулейман Пишний (1520—1566) на початку свого правління теж спробував заборонити вживання кави, але заборона протрималася недовго. 1554 року з дозволу султана два брати-сирійці заснували першу кав'ярню в Стамбулі. А за нею подібні заклади (тур. kahvehane, kıraathane, що українською зазвичай передається як «кафана») почали виникати і в провінціях імперії. В столиці кафан нараховували понад шість сотень. Кав'ярні намагалися заборонити османські султани Мурад IV (1623—1640) та Мехмед IV (1648—1687), але заборони довго не протрималися.
У Персії перші кав'ярні (перс. qahveh-khaneh) були засновані вже у 40-х роках XVI століття, а справді розквітли за правління шаха Аббаса Великого (1587—1628). Кав'ярні виявилися зручним способом залучення підданих до громадського життя (як його розуміли тодішні східні володарі) і водночас їхнього заспокоєння. Досить було підслухати розмови їхніх відвідувачів, щоб зрозуміти настрої підданих. Саме так діяв шах Аббас, за наказом якого шпигуни наповнили усі перські кафехани.
Європа і Північна Америка
Перша кав'ярня в християнській Європі з'явилася 1632 року в італійському Ліворно, наступна — у Венеції.
У 1644 році була заснована перша кав'ярня у голландській Гаазі, 1650 — в англійському Оксфорді. 1652 року відкрився заклад в Лондоні.
1670 року з'явилася перша кав'ярня в Північній Америці, у Бостоні.
В Англії та її американських колоніях кав'ярні (англ. coffeehouse) від самого початку перетворилися на місце зустрічі заклопотаних справами «ділових людей». Кофіхауз, заснований зрештою перетворився на одну з перших і найвідоміших у світі страхових контор. Змушені залишити торговці цінними паперами облаштувалися в кав'ярні , яка зрештою перетворилася на іншу біржу — фондову. В кав'ярнях народилися аукціони «Сотбіз» та «Крістіз». А з посиденьок Оксфордського кавового клубу у закладі Тільярда виросло Королівське наукове товариство, або ж Британська академія.
Англійський король Карл II, обурений тим, що кав'ярні перетворилися на «притулок ледарів, невдоволених владою», в 1675 році спробував закрити усі кофіхаузи разом. Проте громадське обурення свавільним наказом виявилося таким потужним, що король змушений був скасувати своє розпорядження вже через одинадцять днів — тобто за два дні до того, як воно мало увійти в силу.
В 1671 році перша кав'ярня (фр. cafe) відкрилася в Парижі. У французькій столиці кав'ярні не були не стільки місцем ділових перемовин та укладання угод, скільки закладами, де грали у шахи і обговорювали питання громадського життя. Кафе «Режанс» був улюбленим закладом Дені Дідро. А в «Прокопі» він працював над «Енциклопедією» і зустрічався з Вольтером.
В 1673 році кав'ярня (нім. kaffeehaus) з'явилася — в німецькому Бремені, в 1676 — в українському Кам'янці, 1678 — у Гамбурзі. Згідно з легендою, засновником першої (або ж однієї з перших) віденської кав'ярні був українець Юрій-Франц Кульчицький, який брав участь в Обороні Відня. Не пізніше 1698 року кав'ярні (дан. kaffehuse) з'явилися у данському Копенгагені.
У 1714 році буда заснована кав'ярня (угор. kávéház) «Балаш» в угорському Пешті (хоча кафани тут існували і за османського панування), в 1721 — в Берліні. 1724 року перша кав'ярня (пол. kawiarnia), що мала назву , відкрилася у Варшаві. У Стокгольмі в 1728 році існувало вже 15 кав'ярень, не рахуючи «нелегальних».
В Україні перші кав'ярні «європейського» типу створили німці — у 1829 році відкрив у Львові «Віденську кав'ярню», збудувавши для неї спеціальну будівлю, в 1840 році Готліб Фінке заснував під власним іменем першу кав'ярню в Києві.
Кав'ярні «чудової доби»
З середини XIX століття, яку вважають початком так званої «чудової доби» (фр. belle epoque), кав'ярні перетворилися на центр світського життя. Відвідувачі розслаблено сиділи за столиками з філіжанками і спостерігали за життям міста, яке вирує навколо. Навіть вікна кав'ярні тепер стали великими, схожими на вітрини, та займали майже всю зовнішню стіну закладу. Все частіше столики виставляли на особливих терасах перед кав'ярнями чи просто на вулиці. Для цього, щоправда, вже не підходили звичні масивні меблі — на зміну їм прийшли легкі, практичні і водночас елегантні. Такі, як створений Михаелєм Тонетом «стілець номер 14», тепер більше знаний як «віденський стілець».
В Парижі в середині XIX сторіччя нараховували 4 тисячі кафе. А першість належала Відню — аж 15 тисяч кафегаузів. За віденьським і паризьким зразком кафе «бульварного» типу відкривалися і в інших країнах Європи, та навіть за її межами. і в Берліні, у Гаазі, в Барселоні, у Мадриді, в Трієсті, «Віденська кав'ярня» у Львові, «Фанконі» в Одесі, у Нью-Йорку, «Тортоні» в Буенос-Айресі і тисячі подібних до них закладів складали частини єдиного «кавового» світу «чудової доби».
Поруч із «класичними» кав'ярнями з'явилися й нові заклади, в яких подавали насамперед солодощі, а кава була швидше доповненням до них, — цукерні або ж кондитерські (нім. konditorei, фр. confiserie). Цукерні були популярнішими серед жінок і часто були розраховані саме на них. Хоча траплялися й винятки. Так, цукернями були найпопулярніші серед представників усіх статей київські кав'ярні — «Франсуа», та «Семадені».
Перший в історії кіносеанс, влаштований братами Люм'єр, відбувся саме у кав'ярні — честь випала на паризькому . А у віденських кафегаузах — таких як чи «Централь» — часто влаштовували фортеп'янні концерти та літературні читання.
Кафетерії та бари
Прискорення швидкості життя сприяло появі нових типів кав'ярень. На початку XX ст.в США з'явилися нові заклади самообслуговування, в яких темп задавали самі клієнти, — таку кафе-їдальню називали кафетерією (ісп. cafeteria, дослівно — «місце, де пропонують каву»). З появою чимало кафе перетворилися на бари (хоча довгий час поширенішою була звична назва «кафе»). Роботою еспресо-машини зазвичай керував бармен (або ж, як його називають італійською — бариста), саме він тепер перетворився на ключову фігуру — розпорядника закладу.
Одночасно відбувалася і своєрідна «пролетарізація» кав'ярень — насамперед тих, що були розташовані подалі від міського центру, в районах, подібних до паризького Монмартра чи Монпарнаса. Робітників в них насправді було не так вже й багато, натомість кафе наповнювали ті, хто не мав постійного заробітку, незаможні представники «вільних професій» — невизнані художники, літератори, актори, вічні студенти, активісти маргінальних партій, політичні іммігранти тощо. Як зізнавався згодом Ернст Гемінгвей, багато з них у кав'ярнях просто грілися.
Створення в 1947 році вдосконаленої еспресо-машини, якій вже не був потрібний бойдер для створення пару, дозволило зменшити розміри кав'ярень та збільшити їхню кількість — кава-машина коштувала тепер не надто дорого і була по кишені навіть найдрібнішим підприємцям, а ризик прогоріти став меншим. Поруч з традиційними кафе невдовзі з'явилися цілком нові заклади — . В них каву пили вже не за столиками, а біля стійки, де стояли високі стільці, або ж взагалі стоячи. На споживання напою тепер можна витрачати мінімум часу. В еспресо-бар можна було просто «заскочити» на кілька хвилин, випити свій еспресо за пару ковтків, поглядаючи на годинник, і вирушити далі у своїх справах.
В СРСР такі еспресо-бари іменували також кафетеріями. Їх влаштовували переважно при великих продовольчих і універсальних магазинах і призначали для продажу і споживання на місці гарячих напоїв, молочнокислих продуктів, бутербродів, кондитерських виробів та інших товарів, які не потребували складного приготування.
«Третє рідне місце»
Наприкінці XX ст. менеджер, а потім і власник компанії «Старбакс» Говард Шульц створив новий тип кав'ярні. Кафе, на його переконання, мало стати не лише точкою, де можна «зарядитися» збадьорливим трунком, а улюбленим місцем для щоденного життя. В кав'ярні цього типу можна було просто провести час, розслабитися, відпочити, поспілкуватися з іншими відвідувачами, навіть попрацювати — така концепція отримала назву «третього рідного місця».
З часом концепцію Шульца взяли на озброєння й інші власники кав'ярень та цілих мереж. І тепер кафе подібного типу існують у більшості країн світу — поруч з еспресо-барами і традиційними кафе.
Примітки
- Кав'ярня // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Каварня // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Кафе // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Кофейня // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Мустафін О. Напій змін. Як кава створила сучасний світ, 2018, с. 19—31.
- Мустафін О. Напій змін. Як кава створила сучасний світ, 2018, с. 35—62.
- Денис Мандзюк (8 грудня 2009). Кав'ярню «Віденська» побудували разом із гауптвахтою. gazeta.ua. Газета по-українськи. оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 21 листопада 2018.
- Олексій Мустафін (21 листопада 2018). Від Богдана до Бернарда. Чому українська кава — не лише львівська?. obozrevatel.com. Обозреватель. оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 21 листопада 2018.
- Мустафін О. Напій змін. Як кава створила сучасний світ, 2018, с. 101—112.
- Мустафін О. Напій змін. Як кава створила сучасний світ, 2018, с. 119—146.
- Мустафін О. Напій змін. Як кава створила сучасний світ, 2018, с. 176.
Див. також
- Кафе-бар — заклад харчування з ухилом в бік алкогольних напоїв
- Філософська кав'ярня
Література
- Шивельбуш В. Смаки раю: Соціальна історія прянощів, збудників і дурманів / Вольфґанґ Шивельбуш; пер. з нім. Ю. Прохаська. — Київ; Львів : Ніка-Центр; Видавництво Анетти Антоненко, 2016. — 256 с. — ; 978-617-7192-48-9.
- Мустафін О. Напій змін. Як кава створила сучасний світ. — Харків : Фоліо, 2018. — 192 с. — .
Посилання
- Каварня [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 568-569. — 1000 екз.
 | Це незавершена стаття про ресторан. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kav ya rnya kava rnya kafe rozm kofe jnya fr cafe bukvalno kava nevelichkij zaklad gromadskogo harchuvannya de podayut vidviduvacham kavu chaj zakuski tosho Do menyu zazvichaj vklyuchayut najpopulyarnishi napoyi vidomi u vsomu sviti kava naturalna kava kapuchino kava espreso kava po shidnomu kava koreto tosho U kav yarni spozhivacham mozhut zaproponuvati j inshi napoyi yaki skladayut alternativu kavovim vid sokiv do micnih alkogolnih Kav yarnyaZazvichaj prodayekava Kav yarnya u VikishovishiVulichna kav yarnya VidenInter yer Centralnoyi kav yarni u VidniIstoriyaKav yarnya v Palestini svitlina HIH stolittya Kav yarni yak misce zustrichej gromadskosti z yavilisya u krayinah Blizkogo Shodu u XVI stolitti de choloviki zbiralisya pospilkuvatisya vipiti kavi yak pravilo po turecki abo chayu pokuriti kalyan takozh grali v shahi nardi chi sluhali muziku i rozpovidi opovidacha Blizkij Shid Pershi kav yarni arabskoyu al maqhah pro isnuvannya yakih vidomo z pismovih dzherel vinikli u Mecci ta Medini I same tam vpershe viklikali nevdovolennya vladi Ce stalosya v 1511 roci Za perekazami namisnik Mekki Hayir bej diznavshis sho vidviduvachi zakladiv vedut pidburlivi rozmovi i poshiryuyut znushalni virshi pro nogo nakazav zakriti usi kav yarni spaliti znajdeni kavovi zerna i zaboroniv prodazh ta vzhivannya kavi Ale v Kayiri yakomu buli pidvladni svyati mista nakaz rozcinili yak svavilnij i nedochasnij ta skasuvali Kav yarnya u Stambuli malyunok XIX stolittya Nevdovzi bilshist arabskih krayin buli priyednani do Osmanskoyi imperiyi Sultan Sulejman Pishnij 1520 1566 na pochatku svogo pravlinnya tezh sprobuvav zaboroniti vzhivannya kavi ale zaborona protrimalasya nedovgo 1554 roku z dozvolu sultana dva brati sirijci zasnuvali pershu kav yarnyu v Stambuli A za neyu podibni zakladi tur kahvehane kiraathane sho ukrayinskoyu zazvichaj peredayetsya yak kafana pochali vinikati i v provinciyah imperiyi V stolici kafan narahovuvali ponad shist soten Kav yarni namagalisya zaboroniti osmanski sultani Murad IV 1623 1640 ta Mehmed IV 1648 1687 ale zaboroni dovgo ne protrimalisya U Persiyi pershi kav yarni pers qahveh khaneh buli zasnovani vzhe u 40 h rokah XVI stolittya a spravdi rozkvitli za pravlinnya shaha Abbasa Velikogo 1587 1628 Kav yarni viyavilisya zruchnim sposobom zaluchennya piddanih do gromadskogo zhittya yak jogo rozumili todishni shidni volodari i vodnochas yihnogo zaspokoyennya Dosit bulo pidsluhati rozmovi yihnih vidviduvachiv shob zrozumiti nastroyi piddanih Same tak diyav shah Abbas za nakazom yakogo shpiguni napovnili usi perski kafehani Yevropa i Pivnichna Amerika Londonska kav yarnya XVII storichchya Persha kav yarnya v hristiyanskij Yevropi z yavilasya 1632 roku v italijskomu Livorno nastupna u Veneciyi U 1644 roci bula zasnovana persha kav yarnya u gollandskij Gaazi 1650 v anglijskomu Oksfordi 1652 roku vidkrivsya zaklad v Londoni 1670 roku z yavilasya persha kav yarnya v Pivnichnij Americi u Bostoni V Angliyi ta yiyi amerikanskih koloniyah kav yarni angl coffeehouse vid samogo pochatku peretvorilisya na misce zustrichi zaklopotanih spravami dilovih lyudej Kofihauz zasnovanij zreshtoyu peretvorivsya na odnu z pershih i najvidomishih u sviti strahovih kontor Zmusheni zalishiti torgovci cinnimi paperami oblashtuvalisya v kav yarni yaka zreshtoyu peretvorilasya na inshu birzhu fondovu V kav yarnyah narodilisya aukcioni Sotbiz ta Kristiz A z posidenok Oksfordskogo kavovogo klubu u zakladi Tilyarda viroslo Korolivske naukove tovaristvo abo zh Britanska akademiya Volter i Didro v parizkomu kafe Prokop Anglijskij korol Karl II oburenij tim sho kav yarni peretvorilisya na pritulok ledariv nevdovolenih vladoyu v 1675 roci sprobuvav zakriti usi kofihauzi razom Prote gromadske oburennya svavilnim nakazom viyavilosya takim potuzhnim sho korol zmushenij buv skasuvati svoye rozporyadzhennya vzhe cherez odinadcyat dniv tobto za dva dni do togo yak vono malo uvijti v silu V 1671 roci persha kav yarnya fr cafe vidkrilasya v Parizhi U francuzkij stolici kav yarni ne buli ne stilki miscem dilovih peremovin ta ukladannya ugod skilki zakladami de grali u shahi i obgovoryuvali pitannya gromadskogo zhittya Kafe Rezhans buv ulyublenim zakladom Deni Didro A v Prokopi vin pracyuvav nad Enciklopediyeyu i zustrichavsya z Volterom V 1673 roci kav yarnya nim kaffeehaus z yavilasya v nimeckomu Bremeni v 1676 v ukrayinskomu Kam yanci 1678 u Gamburzi Zgidno z legendoyu zasnovnikom pershoyi abo zh odniyeyi z pershih videnskoyi kav yarni buv ukrayinec Yurij Franc Kulchickij yakij brav uchast v Oboroni Vidnya Ne piznishe 1698 roku kav yarni dan kaffehuse z yavilisya u danskomu Kopengageni U 1714 roci buda zasnovana kav yarnya ugor kavehaz Balash v ugorskomu Peshti hocha kafani tut isnuvali i za osmanskogo panuvannya v 1721 v Berlini 1724 roku persha kav yarnya pol kawiarnia sho mala nazvu vidkrilasya u Varshavi U Stokgolmi v 1728 roci isnuvalo vzhe 15 kav yaren ne rahuyuchi nelegalnih V Ukrayini pershi kav yarni yevropejskogo tipu stvorili nimci u 1829 roci vidkriv u Lvovi Vidensku kav yarnyu zbuduvavshi dlya neyi specialnu budivlyu v 1840 roci Gotlib Finke zasnuvav pid vlasnim imenem pershu kav yarnyu v Kiyevi Kav yarni chudovoyi dobi Znamenita videnska kava kafe GavelkaKafe Josti Potsdamska plosha Berlin kartina Paulya Genigera 1890 Z seredini XIX stolittya yaku vvazhayut pochatkom tak zvanoyi chudovoyi dobi fr belle epoque kav yarni peretvorilisya na centr svitskogo zhittya Vidviduvachi rozslableno sidili za stolikami z filizhankami i sposterigali za zhittyam mista yake viruye navkolo Navit vikna kav yarni teper stali velikimi shozhimi na vitrini ta zajmali majzhe vsyu zovnishnyu stinu zakladu Vse chastishe stoliki vistavlyali na osoblivih terasah pered kav yarnyami chi prosto na vulici Dlya cogo shopravda vzhe ne pidhodili zvichni masivni mebli na zminu yim prijshli legki praktichni i vodnochas elegantni Taki yak stvorenij Mihaelyem Tonetom stilec nomer 14 teper bilshe znanij yak videnskij stilec V Parizhi v seredini XIX storichchya narahovuvali 4 tisyachi kafe A pershist nalezhala Vidnyu azh 15 tisyach kafegauziv Za videnskim i parizkim zrazkom kafe bulvarnogo tipu vidkrivalisya i v inshih krayinah Yevropi ta navit za yiyi mezhami i v Berlini u Gaazi v Barseloni u Madridi v Triyesti Videnska kav yarnya u Lvovi Fankoni v Odesi u Nyu Jorku Tortoni v Buenos Ajresi i tisyachi podibnih do nih zakladiv skladali chastini yedinogo kavovogo svitu chudovoyi dobi Poruch iz klasichnimi kav yarnyami z yavilisya j novi zakladi v yakih podavali nasampered solodoshi a kava bula shvidshe dopovnennyam do nih cukerni abo zh konditerski nim konditorei fr confiserie Cukerni buli populyarnishimi sered zhinok i chasto buli rozrahovani same na nih Hocha traplyalisya j vinyatki Tak cukernyami buli najpopulyarnishi sered predstavnikiv usih statej kiyivski kav yarni Fransua ta Semadeni Pershij v istoriyi kinoseans vlashtovanij bratami Lyum yer vidbuvsya same u kav yarni chest vipala na parizkomu A u videnskih kafegauzah takih yak chi Central chasto vlashtovuvali fortep yanni koncerti ta literaturni chitannya Kafeteriyi ta bari Priskorennya shvidkosti zhittya spriyalo poyavi novih tipiv kav yaren Na pochatku XX st v SShA z yavilisya novi zakladi samoobslugovuvannya v yakih temp zadavali sami kliyenti taku kafe yidalnyu nazivali kafeteriyeyu isp cafeteria doslivno misce de proponuyut kavu Z poyavoyu chimalo kafe peretvorilisya na bari hocha dovgij chas poshirenishoyu bula zvichna nazva kafe Robotoyu espreso mashini zazvichaj keruvav barmen abo zh yak jogo nazivayut italijskoyu barista same vin teper peretvorivsya na klyuchovu figuru rozporyadnika zakladu Odnochasno vidbuvalasya i svoyeridna proletarizaciya kav yaren nasampered tih sho buli roztashovani podali vid miskogo centru v rajonah podibnih do parizkogo Monmartra chi Monparnasa Robitnikiv v nih naspravdi bulo ne tak vzhe j bagato natomist kafe napovnyuvali ti hto ne mav postijnogo zarobitku nezamozhni predstavniki vilnih profesij neviznani hudozhniki literatori aktori vichni studenti aktivisti marginalnih partij politichni immigranti tosho Yak ziznavavsya zgodom Ernst Gemingvej bagato z nih u kav yarnyah prosto grilisya Barista gotuye kavu v espreso bari Stvorennya v 1947 roci vdoskonalenoyi espreso mashini yakij vzhe ne buv potribnij bojder dlya stvorennya paru dozvolilo zmenshiti rozmiri kav yaren ta zbilshiti yihnyu kilkist kava mashina koshtuvala teper ne nadto dorogo i bula po kisheni navit najdribnishim pidpriyemcyam a rizik progoriti stav menshim Poruch z tradicijnimi kafe nevdovzi z yavilisya cilkom novi zakladi V nih kavu pili vzhe ne za stolikami a bilya stijki de stoyali visoki stilci abo zh vzagali stoyachi Na spozhivannya napoyu teper mozhna vitrachati minimum chasu V espreso bar mozhna bulo prosto zaskochiti na kilka hvilin vipiti svij espreso za paru kovtkiv poglyadayuchi na godinnik i virushiti dali u svoyih spravah V SRSR taki espreso bari imenuvali takozh kafeteriyami Yih vlashtovuvali perevazhno pri velikih prodovolchih i universalnih magazinah i priznachali dlya prodazhu i spozhivannya na misci garyachih napoyiv molochnokislih produktiv buterbrodiv konditerskih virobiv ta inshih tovariv yaki ne potrebuvali skladnogo prigotuvannya Tretye ridne misce Naprikinci XX st menedzher a potim i vlasnik kompaniyi Starbaks Govard Shulc stvoriv novij tip kav yarni Kafe na jogo perekonannya malo stati ne lishe tochkoyu de mozhna zaryaditisya zbadorlivim trunkom a ulyublenim miscem dlya shodennogo zhittya V kav yarni cogo tipu mozhna bulo prosto provesti chas rozslabitisya vidpochiti pospilkuvatisya z inshimi vidviduvachami navit popracyuvati taka koncepciya otrimala nazvu tretogo ridnogo miscya Z chasom koncepciyu Shulca vzyali na ozbroyennya j inshi vlasniki kav yaren ta cilih merezh I teper kafe podibnogo tipu isnuyut u bilshosti krayin svitu poruch z espreso barami i tradicijnimi kafe PrimitkiKav yarnya Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Kavarnya Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Kafe Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Kofejnya Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Mustafin O Napij zmin Yak kava stvorila suchasnij svit 2018 s 19 31 Mustafin O Napij zmin Yak kava stvorila suchasnij svit 2018 s 35 62 Denis Mandzyuk 8 grudnya 2009 Kav yarnyu Videnska pobuduvali razom iz gauptvahtoyu gazeta ua Gazeta po ukrayinski originalu za 23 listopada 2018 Procitovano 21 listopada 2018 Oleksij Mustafin 21 listopada 2018 Vid Bogdana do Bernarda Chomu ukrayinska kava ne lishe lvivska obozrevatel com Obozrevatel originalu za 17 serpnya 2019 Procitovano 21 listopada 2018 Mustafin O Napij zmin Yak kava stvorila suchasnij svit 2018 s 101 112 Mustafin O Napij zmin Yak kava stvorila suchasnij svit 2018 s 119 146 Mustafin O Napij zmin Yak kava stvorila suchasnij svit 2018 s 176 Div takozhKafe bar zaklad harchuvannya z uhilom v bik alkogolnih napoyiv Filosofska kav yarnyaLiteraturaShivelbush V Smaki rayu Socialna istoriya pryanoshiv zbudnikiv i durmaniv Volfgang Shivelbush per z nim Yu Prohaska Kiyiv Lviv Nika Centr Vidavnictvo Anetti Antonenko 2016 256 s ISBN 978 966 521 678 0 978 617 7192 48 9 Mustafin O Napij zmin Yak kava stvorila suchasnij svit Harkiv Folio 2018 192 s ISBN 978 966 03 7921 3 PosilannyaKavarnya 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 568 569 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro restoran Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi